Лінгвістичні методи самопрезентації особи (на матеріалах інтернет-форумів військової тематики)

Дослідження у поліпарадигмальному аспекті. Типи мовної особистості, когнітивні та психолінгвістичні особливості її формування та функціонування. Віртуальна мовна особистість. Нетипові моделі поведінки в інтернет-комунікації. Соціологічні параметри особи.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2012
Размер файла 33,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні методи самопрезентації особи (на матеріалах інтернет-форумів військової тематики)

Нові категорії в науці завжди спонукають до розвитку та поглибленого дослідження даного наукового напрямку. Свого часу категорія мовної особистості (термін В.В. Виноградова) активізувала наукові пізнання та відкрила нові шляхи досліджень у поліпарадигмальному аспекті (лінгвокультурологія, психолінгвістика, соціальна лінгвістика, тощо). Насьогодні типи мовної особистості вивчали Карасик В.І., Сєдов К.Ф., когнітивні та психолінгвістичні особливості її формування та функціонування - Воркачов С.Г., Степанов Ю.С., гендерна специфіка мовної особистості - Горошко О.І., Компанцева Л.Ф., Синельникова Л.М., та ін. В інтернет-лінгвістиці активно розробляються та досліджуються її основні категорії, в тому числі й віртуальна мовна особистість (термін Л.Ф. Компанцевої) - «дискурсивний варіант мовної особистості, представлений у мовному просторі Мережі» [КЛФ, с. 386]. Отже, метою нашого дослідження стало визначення лінгвістичних методів самопрезентації особи - учасника інтернет-форумів, присвячених військовій тематиці.

Враховуючи специфіку інтернет-комунікації слід зазначити, не всі категорії та параметри, які використовуються для опису та дослідження мовної особистості, можуть застосовуватися для аналізу її віртуального аналогу. Так, важко визначити соціальний статус особи, оскільки учасники інтернет-спільнот «розвивають в інтернет-комунікації певні нетипові для них моделі поведінки, які, проте, бажані ними в реальному житті. Невпевненість у собі, занижена самооцінка, бажання вирватися з екзистенціального та соціального вакууму - це ті причини, які слугують основою формування віртуальної мовної особистості та визначають її мовну поведінку в Мережі» [1, с. 360]. Тому соціологічні параметри особи можуть бути ситуативно обумовлені «ніками» (Dmitry_K, Маришка), граматичними флексіями роду (хотела сказать, по названию нашел), дейктичним часовим сигналам «через 2 месяца я защищаю диплом и осенью должен пойти в армию», ці параметри можуть бути вказані під час реєстрації або визначені в тексті повідомлення «Через неделю мне исполнится 18», «мне 23 года», або ці параметри взагалі залишаються не ідентифікованими. Проте, слід відмітити, що внаслідок «карнавалізації», типової для інтернет-комунікації, параметри лінгвосоціальної ідентифікації особи, представлені в повідомленні чи зареєстрованому імені, носять доволі умовний характер.

На відміну від лінгвосоціальної ідентифікації, яка не заважає безпосередньо комунікативному процесу, відсутність єдиних лінгвокогнітивних площин може спричинити комунікативну невдачу. Концептосфери випадкових учасників певної теми форуму можуть не містити достатньо знань з заданої тематики, що може спричинити непродуктивність всього комунікативного акту, оскільки когнітивні множини (термін О. Йокоями) випадкових та постійних учасників комунікації не пересікаються або ж площа такого перетину незначна для успішного комунікативного акту. До спільної когнітивної множини можна віднести і «перебування в однаковому емоційному стані під час продукування дискурсу» [2, с. 60], знання особливостей його формування, відповідність настрою всього кола учасників спілкування та знання прийнятої системи парамовних засобів, які допомагають передавати емоційний стан та реакції реципієнтів повідомлень - написання всього слова великими літерами, зміна шрифтів, підкреслювання, свідоме ненаслідування правил орфографії та пунктуації. Наприклад, лише система смайлів розвинулася настільки, що може передавати не лише емоційний стан, а й певну діяльність особи на даний момент. Розробка смайлів продовжується пошарово: у певних соціальних групах, за видом зайнятості, тощо.

Проаналізувавши форуми України та Росії з огляду на концептуальну систему їх відвідувачів, ми помітили, що до основних концептів російськомовної картини світу належить концепт «Родина»: «я очень люблю свою страну, какой бы она ни была, это наш долг перед Родиной» [3]. Українські форуми (як україномовні, так і російськомовні) більш очевидно розподіляються за мовними вчинками та поведінкою учасників, оскільки спостерігається чітка опозиція «прорадянських» військовиків («Кряк: служба в армии - Вего годона формирует Вас как мужчину») та сучасної молоді («Білий Дракон: наша армія - суміш пєонєрських лагєрєй з колоніями для зеків») [4]. За таких умов, можна спостерігати рольовий розподіл комунікантів: старші виконують роль вихователя, наставника, радника, тоді як протиставлена молодь, відповідно - учня, дитини.

Ще одна характеристика, на яку варто звернути увагу - популярність мовної особистості. Оскільки успішність, ефективність та реалізованість комунікативного акту обумовлена завершеністю всіх його комунікативних цілей, ролей учасників, тощо, ефективними прийомом набуття популярності виявився прийом емпатії (прихованого компліменту). Наше дослідження показало, що більшою повагою та увагою користувалися учасники з певним досвідом у військовій сфері, тоді як молодь могла зосереджуватися в «колі своїх», але це не переслідувало жодної комунікативної мети.

Отже, можна говорити про певні лінгвістичні прийоми, до яких вдаються мовні особистості - учасники інтернет-форумів, присвячених військовій тематиці: не приховуючи свої соціологічні параметри (вік, досвід, іноді - місце проживання, вид діяльності тощо) та вдаючись до методу прихованої емпатії, одночасно відіграючи дорадчу роль, вони набирають більшої популярності в процесі комунікації. Саме завдяки їх постам, інформативно-комунікативна роль повідомлення форуму виконується повною мірою, що забезпечує успішність окремого комунікативного акту та процесу комунікації в цілому.

Література

1. Компанцева Л.Ф. Интернет-лингвистика: когнитивно-прагматический и лингвокультурологический подходы. Монография. - Луганск: Знание, 2008. - 528 с.

2. Трофимова Г.Н. Языковой вкус Интернет-эпохи в России: Функционирование русского языка в Интернете: концептуально-сущностные доминанты: Монография. - М.: Изд-во РУДН, 2004. - 380 с.

віртуальний особистість поведінка інтернет

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Мовна особистість в аспекті лінгвістичного дослідження. Особливості продукування дискурсу мовною особистістю. Індекси мовної особистості українських та американських керівників держав у гендерному аспекті. Особливості перекладу промов політичного діяча.

    дипломная работа [98,6 K], добавлен 25.07.2012

  • Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики. Поняття мовної ситуації, рідна й державна мова в мовній політиці. Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації, проблема мовної ситуації в АР Крим. Дослідження мовно-етнічної ідентифікації кримчан.

    дипломная работа [74,3 K], добавлен 04.04.2013

  • Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

    курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014

  • Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.

    статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017

  • Культура мови журналіста як важлива умова становлення його як мовної особистості. Мовна компетентність телевізійних журналістів у прямоефірному мовленні. Взаємозв’язок дефініцій "культура мови" і "мовна особистість". Аналіз частоти різнотипних помилок.

    курсовая работа [77,4 K], добавлен 26.02.2014

  • Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.

    лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014

  • Словоскладення як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові. Поняття неологізму в сучасній лінгвістиці. Продуктивні способи деривації нових мовних одиниць. Особливості дії словоскладення та його модельний ряд. Інтернет як джерело неологізмів.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 06.12.2015

  • Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження. Мовна гра як фактор виникнення невдачі. Особливості рекламного дискурсу. Використання сленгової лексики, різноманіття інтерпретації мовної одиниці, вживання каламбуру як причини невдачі слоганів.

    дипломная работа [67,6 K], добавлен 17.09.2014

  • Особливості мовної картини фантастичних світів авторів. Використання оказіональних одиниць квазіспеціальної лексики. Вживання та формування термінологічних новоутворень у художньому тексті. Використання нетипові для англійської мови збіги голосних.

    статья [21,7 K], добавлен 18.08.2017

  • Особливості ділової терміносистеми англійської мови. Основні методи перекладу складних термінів. Лінгвістичні параметри ділових паперів. Основні моделі термінів-композит в англійській мові. Багатозначність та варіативність відповідностей в перекладі.

    курсовая работа [258,8 K], добавлен 30.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.