Лексико-семантичні особливості фразеологізмів з лексемами "mano/brazo" та "рука" в іспанській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексико-семантичні особливості фразеологізмів з лексемами "mano/brazo" та "рука" в іспанській та українській мовах

Вступ

Фразеологія є один із найцікавіших, але разом з тим найменш досліджених розділів лексикології. Вона допомагає краще зрозуміти культуру та історію країн крізь призму національної мови. У зв'язку з цим дослідження фразеологічного складу мови представляє особливий інтерес.

У роботі досліджується цілий прошарок іспанської та української фразеології - звороти з лексемами на позначення частин тіла, а саме з соматизмами «mano/brazo» та «рука».

Актуальність теми зумовлена широким розповсюдженням лексико-семантичної групи соматизмів на позначення верхніх кінцівок людини в обох мовах, її узуальними особливостями, образністю та гарною сполучуваністю з іншими частинами мови, що зумовлює поліфункціональність фразеологічних одиниць із даним соматичним компонентом.

Виходячи з актуальності означеної вище проблеми, нами була визначена тема курсової роботи: «Лексико-семантичні особливості фразеологізмів з лексемами «mano/brazo» та «рука» в іспанській та українській мовах».

Об'єктом дослідження виступають фразеологічні одиниці іспанської і української мов із соматичним копонентом «mano/brazo» та «рука».

Відповідно, предметом можемо вважати комплексне дослідження лексико-семантичних та структурно-функціональних особливостей та специфіки узусу фразеологізмів із соматичним компонентом на позначення верхніх кінцівок людини в обох мовах.

Мета роботи полягає у детальному аналізі, дослідженні аспектів функціонування та узагальненні знань про особливості використання фразеологізмів із лексемами «mano/brazo» та «рука».

Мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

1. Висвітлення лексико-семантичних особливостей фразеологічних одиниць даної групи;

2. Дослідження типологізації фразеологізмів з лексемами «mano/brazo» та «рука»;

3. Вивчення особливостей функціонування цих фразеологічних одиниць та їх порівняльна характеристика для української та іспанської мов.

Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: описовий, порівняльно-типологічний, історико-культурний, теоретичний аналіз наукових джерел, синтез, узагальнення, конкретизація. Основним методом у роботі щодо з'ясування лексико-семантичних особливостей фразеологічних одиниць із соматизмами «mano/brazo» та «рука» є описовий з елементами аналізу.

Теоретико-методологічну базу роботи складають наукові праці В.В. Виноградова, В.С. Виноградова, Х. Касареса, А.В. Куніна, Н.Н. Курчаткіної, О.О. Селіванова, О.Л. Толстової та інших.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження, а також наведених у додатках А та Б списків іспанських та українських фразеологізмів із соматичним компонентом не позначення верхніх кінцівок людини у алфавітному порядку. Дане дослідження робить внесок у розвиток вітчизняної фразеології і може бути використане у подальшому дослідженні соматичної лексики у складі фразеологічних одиниць.

Логіка дослідження зумовила структуру роботи: вступ, 2 розділи, висновки, бібліографія, 2 додатки.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано мету та зазначено практичне значення роботи.

Перший розділ «Теоретичні передумови дослідження» присвячено загальній характеристиці фразеологічних одиниць на матеріалі української та іспанської мов, розглянуто характерні риси особливої лексико-семантичної групи слів - соматизмів, їх роль у творенні фразеологізмів.

Другий розділ «Особливості функціонування фразеологізмів із соматичними лексемами «mano/brazo» та «рука» в обох мовах» містить детальний аналіз лексико-семантичних, структурно-функціональних особливостей фразеологічних одиниць даної групи та описове дослідження спільного та відмінного у їх функціонуванні в обох мовах. У якості емпіричного матеріалу у практичній частині було використано одномовні та двомовні фразеологічні словники.

фразеологічний лексема іспанський мова

1. Теоретичні передумови дослідження

В останні роки у центрі уваги мовознавців знаходиться людина як носій мови, яка репрезентує культуру народу. Особлива увага приділяється дослідженню фразеологічних одиниць із соматичним компонентом, як засобу відображення картин світу. У цьому розділі розглядаються найбільш поширені класифікації фразеологізмів та соматизмів, а також проаналізовано специфіку узусу соматичних одиниць у фразеологізмах іспанської та української мов, закономірності їх функціонування.

1.1 Поняття фразеологічної одиниці як предмету дослідження

Фразеологія (від грец. phrasis - вислів), як окремий розділ лексикології, вивчає стійкі вирази, яким притаманне повне або часткове переосмислення значення [3; 164]. По-іншому ці вирази називають фразеологізмами, фраземами або фразеологічними одиницями. У нашому дослідженні ці дефініції вважаються синонімами. Також ми можемо використовувати термін «фразеологія» у його вузькому значенні по відношенню до сукупності усіх фразеологізмів у мові [6; 148].

Словосполучення, які є закріпленими у мові та відтворюються у мовленні, за В.С. Виноградовим, мають назву стійких, або фразеологічних. Сума значень їх компонентів не еквівалентна значенню всього звороту. Серед основних лексико-семантичних та граматичних ознак фразеологізмів можна назвати такі:

1. Лексикалізованість фразеологізмів, тобто їх приналежність разом зі словами до лексичного складу мови як еквівалентів різним частинам мови: іменникам (seсalado a la mano de Dios - каліка), прикметникам (como mi brazo - здоровенний), дієсловам (asentar la mano a uno - вдарити), прислівник (a la mano izquierda - зліва, hasta la mano - повністю) тощо.

2. Лексикалізація - процес фіксації мовних одиниць у словниках.

3. Відтворюваність фразеологічних одиниць у мовленні як готових лексичних одиниць.

4. Стійкість складу, яка виражається у тому, що компоненти фразеологізмів відтворюються у певній морфологічній формі та сталому синтаксичному порядку.

5. Семантична цілісність, котра проявляється у тому, що за кожною фразеологічною одиницею закріплюється певне узагальнено-цілісне значення. Саме воно реалізується у мовленні, а не значення складових частин (слів) фразеологізму. Тому часто синонімами до фразеологічних одиниць є прості слова: alma de caballo - malvado, malhechor; de manos a boca - раптово, неочікувано.

6. Ідіоматичність фразеологічних одиниць, що виявляється у властивості мовних одиниць формувати цілісне значення не із суми значень її складників, а незалежно від них [18; 173]. Вона тісно пов'язана з ознакою семантичної цілісності. Наприклад, coger con las manos en la mesa - спіймати на гарячому: сума основних номінативних значень вільного словосполучення, омонімічного даній фразеологічній одиниці, не дорівнює її значенню. Ступінь ідіоматичності буває різним і впливає на семантичну цілісність фразеологізму та характер його відтворюваності.

7. Словесно виражена внутрішня форма, характерна для фразеологічних одиниць. Внутрішня форма - це мотивація значення фразеологічної одиниці на основі його порівняння зі смислом вільного словосполучення, від якого вона утворена. Внутрішня форма може бути немотивованою, тобто вільне словосполучення, що поклало початок фразеологізму, не має сенсу або не має реальної образної асоціації. У інших фразеологічних одиниць внутрішня форма мотивована, тобто вільне словосполучення, що співвідноситься з таким фразеологізмом може сприйматися як смислова, метафорична, образна мотивація значення фразеологізму. З плином часу мотивація може втрачатися через певні обставини (вилучення одного з компонентів, зміна семантики або архаїзація складових частин звороту тощо).

8. Стилістичне маркування фразеологізмів, яке проявляється у тому, що їм притаманне емоційно-експресивне, оціночне та стильове забарвлення, також вони можуть належати до книжної, розмовної, жаргонної або діалектичної лексики, і бути неологізмом або застарілим зворотом. Наприклад, золоті рученьки - las manitas: є стилістично забарвленим виразом, що вживається зазвичай у розмовному стилі. Проте подібне маркування може не відповідати маркуванню слів, що утворюють фразеологізм.

Зі всього вищезазначеного можна зробити висновок, що фразеологічні одиниці мають характеристики притаманні слову: вони відтворюються у мовленні, у них є одне характерне для всього звороту значення, вони граматично співвідносяться з тією чи іншою частиною мови, мають свою внутрішню форму, відмічені стилістичним маркуванням тощо (alzar las manos contra - повставати, боротись проти когось; dar los brazos a uno - обійняти когось) [4; 174].

Разом з тим перед нами постає проблема еквівалентності фразеологізму слову.

Термін «еквівалент слова» створив радянський мовознавець академік Л.В. Щерба. Він підкреслював, що така група слів означає одне поняття та являється потенційним еквівалентом слова. Дійсно, тісна група слів, якщо вона є словосполученням, може означати одне поняття. Але думка щодо повної еквівалентності слову вже майже віджила своє і зв'язок «слово - фразеологізм» зараз досліджується під іншим кутом: семантична цілісність фразеологічних одиниць може бути установлена при зіставленні її значення зі значенням її компонентів як окремих слів, а також виявом особливостей її вживання в контексті і одночасно бути еквівалентом одного слова і цілого виразу іншої мови. [12; 8].

Існують різні підходи щодо класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація. Академік В.В. Виноградов виділяє три типи фразеологічних одиниць:

· Фразеологічні зрощення - одиниці, у яких цілісне значення ніяк не вмотивоване; воно не випливає із значення їхніх компонентів (точити ляси; байдики бити (нічого не робити); баглаї напали (лінуватися); beber los vientos). Але іспанські фразеологізми з соматичним компонентом «mano/brazo» є зазвичай вмотивованими, їх значення спирається на фізичну функцію руки, як робочої кінцівки людини.

· Фразеологічні єдності - одиниці, у яких цілісне значення вмотивоване переносним значенням їхніх компонентів (consultar con la almohada; llevar agua en la cesta - даремно щось робити / носити воду у кошику; con los brazos en jarra(s) - руки фертом; з перших рук).

· Фразеологічні сполучення - одиниці, у яких цілісне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів (perder la cabeza - втратити голову; caer en el olvido - позабути; a brazo - вручну; poner la mano en el pecho - прислуховуватись до голосу серця/з рукою на серці) [3; 76].

Спираючись на граматичні критерії, Х. Касарес поділив іспанські стійкі вирази на декілька видів. Перш за все, він відділив фразеологізми, що виконують функції повнозначних частин мови, від неповнозначних, службових.

Серед повнозначних (significantes) фразеологічних одиниць у своїй функціонально-граматичній класифікації Х. Касарес виділяє сім видів:

1) Субстантивовані, які позначують людей, предмети або явища та еквіваленти іменникам (тверда рука, нечиста рука, надійна рука, права рука - mano derecha, mano de obra - робоча сила, brazo de mar - широка затока). У свою чергу субстантивовані фразеологічні одиниці поділяються це на кілька підвидів:

а. Деномінативні (demoninativas): arco iris - веселка; manos de oro - золоті руки, brazo de agua - потужний струмінь води.

б. Одиничні (singulares): el reloj de Pamplona - «годинник Памплони», перен. знач. непотрібна річ; la familia del tнo Maroma - «родина дядюшки Марома», перен. знач. родина, у якій немає миру та злагоди.

в. Інфінітивні (infinitivas): цей підтип фразеологізмів відрізняється від дієслівних фразеологічних одиниць тим, що є конструкцією з безособовою, невідмінюваною формою дієслова (інфінітивом): Saber es poder - Знання - це сила.

2) Дієслівні фразеологічні одиниці, які називають дії та еквівалентні дієсловам (cruzar las manos/cruzarse de manos - сидіти склавши руки/сидіти без діла, irse de la mano - випустити щось з рук, tener brazo - бути сильним, dar el brazo/dar la mano - протягнути руку допомоги).

3) Ад'єктивні одиниці, що називають якісні характеристики людей або предметів і виконують функції прикметників (corto de manos - незграбний / поганий (про робітника), mano abierta/abierto de manos - щедрий / марнотратний).

4) Займенникові фразеологічні одиниці, що вказують на предмет або ознаку в конкретній мовленнєвій ситуації і виконують функції займенника (este cura - еквівалент займенника 1 особи однини). Це досить обмежена група, зазвичай, безобразних стійких зворотів.

5) Прислівникові одиниці фразеології, які називають кількісні або якісні характеристики дій та станів і відповідають прислівникам (не з руки, щедрою рукою, під веселу руку, a todo brazo - з усіх сил/якнайдужче, a brazo - вручну, mano a mano - разом дружно/ пліч-о-пліч).

6) Вигукові фразеологічні одиниці, що складаються з двох або більше окличних слів, функцією яких є передача та вираження різних емоцій і волевиявлень (ЎDios mнo! - Боже мій!/Лишенько!/Ой!/Ай!).

7) Дієприкметникові фразеологічні одиниці, що позначають стан як ознаку когось або чогось. Їх першим компонентом майже завжди є дієприкметник hecho (hecho un brazo del mar - виряджений, ошатно вдягнений; hecho polvo - виснажений). Ця група не є дуже чисельною.

Серед службових (conexivas) фразеологізмів Х. Касарес виділив два види:

1) Сполучникові (para que - щоб, sin embargo - однак, como quiera que - так як).

2) Прийменникові (cerca de - біля, en medio de - посередині, en vez de - замість) [8; 196].

Спираючись на класифікацію фразеологізмів Х. Касареса, можна говорити про існування граматичних моделей фразеологічних одиниць, характерних окремо для кожного типу. Наприклад, більшість субстантивних фразеологізмів іспанської мови можна розподілити за їх граматичними критеріями на такі моделі: іменник + прикметник (manos sucias, brazo derecho), іменник + прийменник + прикметник/іменник (cara de vinagre, brazo de mar), іменник + іменник (papel moneda, pбjaro mosca) [14; 60-61].

Серед різних видів та типів фразеологізмів своє почесне місце займають зооморфізми, фразеологізми з компонентом кольору, стану природи або погоди тощо. Але, безперечно, одним із найдавніших пластів фразеології та лексики взагалі є соматизми.

1.2 Соматична лексика та її особливості

Тема людського чинника в мові останнім часом набуває великої актуальності, про що свідчить підвищена увага мовознавців до соматичної лексики, найбільш сталого прошарку мови.

Вперше в лінгвістичний ужиток термін «соматичний» вводиться у фіно-угроведенні Ф. Вакком, який, розглядаючи фразеологізми естонської мови з назвами частин людського тіла, називає їх соматичними. Він зазначає, що вони належать до якнайдавніших пластів фразеології і складають найбільш узуальну частину фразеологізмів досліджуваної ним мови [16; 259-260].

Терміни «соматизм», «соматичний» має різні тлумачення. Згідно з широким його трактуванням, соматизми, соматичний [від грецького soma (somatos) - тіло], - це засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. У вужчому сенсі, соматизм - це будь-яка значуща ознака, положення або рух особи і всього тіла людини [2; 63].

Назви частин тіла - найдавніший пласт лексики, що безпосередньо пов'язаний з плотсько-функціональними сторонами людського буття і відображає культурно-антропологічні особливості індивідів, що належать до тих або інших мовних спільнот або соціумів. Така лексика, що називається соматичною, складає один з основних пластів мови, який формувався протягом багатьох століть і відображає не лише знання носіїв мови про навколишній світ, але і їхнє уявлення про себе і про своє тіло [15; 78-79].

Усю соматичну лексику можна поділити на декілька груп:

I. Сомонімічна лексика (грец. soma ? тіло, onima - ім'я, назва). Сомонімія є найбільшим розділом соматичної лексики багатьох мов. Вона служить для позначення частин людського тіла і поділяється на декілька підгруп:

1. Назви, що є загальносистемними позначеннями: лексеми на позначення тіла людини (тіло - cuerpo).

2. Назви голови і її частин.

3. Назви шиї і тулуба людини.

4. Назви верхніх кінцівок (українське слово рука є відповідником двом іспанським словам-соматизмам mano та brazo).

5. Назви нижніх кінцівок (український соматизми нога також має два відповідники: pie та pierna).

II. Остеонімічна лексика (грец. osteon - кістка). Остеонімічна лексика служить для номінації кісток людського тіла та їхніх з'єднань.

III. Спланхнонімічна лексика (грец. splanchna - нутрощі); Спланхнонімічна лексика служить для найменування внутрішніх органів людського організму.

IV. Ангіонімічна лексика (грец. angeion - судина); Ангіонімічна лексика служить для найменування кровоносної системи людського організму.

V. Сенсонімічна лексика (лат. sensus - почуття); Сенсонімічна лексика служить для позначення органів чуття людського організму.

VI. Лексика, що позначає хвороби, недуги і прояви людського організму [10; 6-7].

Таким чином, соматична лексика є цілісною системою, яка має відносно постійну кількість об'єктів номінацій і призначений для їх позначення конкретний склад лексичних одиниць. Функціонування соматичної лексики знаходиться в прямій залежності від індивідуальних особливостей конкретної мови і розрізняється як у кількісному, так і в якісному відношенні. В соматичній фразеології уживаються найменування тих частин тіла, з функціями яких людина стикається повсякденно. Від важливості і функцій тих або інших органів або частин тіла залежать кількість і тематичне різноманіття груп фразеологічних одиниць, що включають відповідні соматизми.

1.3 Роль соматичного компонента у фразеологізмі

На думку О.Л. Толстової, одним з найбільш важливих підходів до дослідження соматичної лексики є когнітивний. Його перевагою є широкі перспективи бачення мови в усіх її різнобічних зв'язках із людиною, її інтелектом, з усіма мисленнєвими та пізнавальними процесами, і з тими механізмами й структурами, що лежать у їхній основі. Одне з центральних місць належить фразеологічним одиницям, оскільки вони містять у концентрованому вигляді образи, якими мислить людина, відбивають національне світобачення. Вони є одним із найважливіших параметрів опису ментальності, індивідуального світобачення чи картини світу певного соціуму [20; 5].

Як зазначає Е.М. Мордкович, назви частин тіла є одним із найбільш продуктивних прошарків лексики, що бере участь у творенні фразеологізмів. На першому місці за активністю участі у творенні фразеологічних одиниць знаходяться соматизми око, голова, рука. Ці соматичні компоненти відповідають за почуттєву (око), логічну (голова) і практичну (рука) сферу пізнання та діяльності людини [17; 75].

Вищезазначені фактори обумовлюють необхідність дослідження фразеологізмів із соматичною лексикою з позиції їх мотивації.

Мотивація фразеологічних одиниць є наскрізною лінгвопсихоментальною операцією, яка передбачає встановлення семантичної та формальної залежності мотиватора й похідного знака на підставі зв'язків різних компонентів структури свідомості етносу [20; 15].

За дослідженням Толстової О.Л., соматичні фраземи характеризуються високим ступенем умотивованості; у переважній їх більшості наявне поєднання і взаємодія кількох типів мотивації, що свідчить про складну когнітивну структуру соматичних фразем. Найпродуктивнішими мотиваційними типами виступають концептуальна метафора й концептуальна метонімія [20; 16].

Домінантними моделями концептуальної метонімії в іспанських фразеологічних одиницях із соматизмами виступають:

· Частина тіла замість людини: має на меті надання концепту людина експресивно-оцінної характеристики (brazo de hierro - силач / двожильна людина, brazo derecho - права рука/незамінний помічник, mano de obra - робоча сила);

· Частина тіла замість здібностей: допомагає зробити висновки про функції та здібності, закріплені в наївній картині світу за певною частиною тіла (tener brazo - бути витривалим, tener buena mano - бути вмілим/знатися на якісь справі);

· Частина тіла є вмістилищем: ця модель бере свій початок від концепту «людина - вмістилище» і актуалізується зазвичай у дієслівних фразеологізмах (llenar la cabeza con algo - забити собі голову чимось).

Необхідно зазначити, що різні соматизми мають неоднакову продуктивність при творенні фразеологізмів [20; 15]. Це зумовлено своєрідністю сприйняття свого тіла та дійсності взагалі різними етносами. Як зазначає Чудінов А.П. людині притаманна концептуалізація та структуралізація поняттєвої сфери, виділення в ній найважливішого. Як наслідок вона дає їй суб'єктивну емотивну оцінку [21; 57]. Зважаючи на цей та інші фактори, можна виокремити базові схеми творення концептуальної метафори через сприйняття частин тіла в наївній картині світу іспанського етносу:

· Частини тіла здатні мати фізичні відчуття та/або сприймаються як вмістилище чи матеріальний об'єкт;

· Частини тіла, що можуть змінювати конфігурацію, розміри й якісні характеристики, зокрема температуру, що сприймається як відхилення від норми і, найчастіше, пов'язано з сильними емоціями й почуттями: brazo muerto - стомлена, затерпла, хвора рука;

· Якісні характеристики частин тіла переносяться на риси характеру людини: великі руки - трудяща людина (vivir por su(s) brazo(s) - жити своєю працею, ручками та пучками), широке чоло - розумна тощо;

· Назви однієї з парних частин тіла виявляють тенденцію до позначення незавершеності, половинчастості дії, неповноти певної якості; відповідно дія набуває повноти, якщо вона виконується обома частинами (tener la mano manca - бути скупим / жалкувати грошей);

· Мовна свідомість легко допускає втрату чи відсутність однієї з частин тіла, однак таке існування сприймається як неповноцінне, оскільки означає душевну вбогість, емоційну та інтелектуальну бідність (tener la mano perdida - бути безпомічним);

· Соматизми служать концептуальною сферою-джерелом, котра в подальшому визначає концептуалізацію простору, що пов'язано зі здатністю людини співвідносити різні об'єкти із власним тілом; крім того, соматизми здатні створювати онтологічні метафори, тобто наділяти просторовими характеристиками абстрактні сутності (mano a mano - поруч, згуртовано);

· Частини тіла здатні виступати символами (зуби - ворожість, борода - сміливість, руки - сила або відвага), що відображає процес розвитку культури національно-культурної спільноти [20; 16].

Фразеологізми із соматичним компонентом також мають культурно-детерміновану мотивацію, що зумовлена історичним, духовним і мовним досвідом певного етносу, його культурною традицією [21; 110]. Цей тип мотивації фразем тісно пов'язаний з джерелами виникнення та процесами закріплення фразеологічних одиниць у мовній системі. Джерелами фразеологізмів із культурно-детермінованою мотивацією виступають:

· Релігійні вірування (lavarse las manos (como Pilatos) - вмивати руки, рука Божа)

· Ремінісценції античної міфології (ojos de basilisco, рука Немезиди)

· Етноспецифічні реалії (так, наприклад, корида в Іспанії є потужним джерелом утворення фразеологічних одиниць: estar con el capote al brazo, haberle visto las orejas al toro, tener una frente de plaza de toros).

· Символи (категорія, пов'язана з давніми ритуалами, традиціями народу й фіксує інформаційні згустки родового минулого: замилювати очі, дати гарбуза тощо) [20; 9].

Отже, соматична лексика, як один із самих архаїчних і стійких до змін компонентів лексичної системи, відіграє велику роль у пізнанні людиною світу. Ця лексико-семантична група найнаочніше демонструє процес утворення вторинних значень, семантичний зміст яких зв'язаний з людською діяльністю.

2. Особливості функціонування фразеологізмів із соматичними лексемами «mano/brazo» та «рука» в обох мовах

Широке вживання соматизмів у складі фразеологічних одиниць значною мірою обумовлене тим, що соматизми є одним із найдавніших прошарків лексики різних мов і входять у ядро основного складу словникового фонду мови.

Одним з найпоширеніших та широковживаних соматизмів в українській мові є соматизми «рука», що в іспанській мові, завдяки існуванню двох окремих слів на позначення частин руки, відтворюється словами «mano» та «brazo». Слово «mano» вживається на позначення частини тіла людини від зап'ястя (включно) до кінчиків пальців («parte del cuerpo humano unida a la extremidad del antebrazo y que comprende desde la muсeca inclusive hasta la punta de los dedos») [19]. Іменник «brazo» в іспанській мові пояснюється як кінцівка від передпліччя до зап'ястя («miembro del cuerpo, que comprende desde el hombro a la extremidad de la mano») [19]. Таким чином існують певні відмінності і у фразеологізмах з цими компонентами в обох мовах.

Ми вважаємо за потрібне зауважити, що соматичні компоненти «mano» і «brazo» варто розглядати комплексно під час дослідження їх ролі у фразеологічній системі іспанської мови, бо це забезпечить цілісність аналізу їх особливостей в іспанській та українській мовах.

2.1 Спільне та відмінне в іспанських та українських фразеологізмах із соматичним компонентом «рука»

Соматизм «рука» вважаються одним із найпродуктивніших частин соматичної лексики української мови. Завдяки своєму концептуальному значенню, семантичне поле переносних значень слова «рука» є відносно окресленим.

Соматичний компонент «рука» і його іспанські відповідники «mano» та «brazo» відіграють майже універсальну роль у творенні фразеологічної системи мови: ці слова використовуються у фразеології з різним значенням, але переважно вони допомагають передати особливості процесу спілкування (tener la mano en el corazуn - діяти або говорити з рукою на серці; manos arriba - руки вгору!), роду занять людини (de segunda mano - через посередників, з других рук), процесу обміну предметами або володіння ними (tener a mano - мати щось під рукою, тримати в руках, не давати волі щось зробити; hacer llegar una cosa a manos de alguien - передати щось з рук у руки, доставити, вручити) [17; 86].

Особливо вживаними в українській мові є фразеологізми на позначення особливостей людської діяльності та праці: на швидку (скору) руку (руч), від руки, не покладаючи рук, з рук геть погано, руки не доходять до чогось, руки жіночі не ходили десь, руки короткі, золоті руки тощо. В іспанській мові простежується схожа тенденція до вживання соматичної лексики у фразеологізмах на позначення майстерності людини або якості її роботи (manos de oro - золоті руки; corto de manos - незграбний, поганий працівник; tener mano ligera - бути спритним, вправним робітником), а також особливостей діяльності людини (a mano - вручну, своїми руками; comer a dos manos - хапати обома руками, заграбастати; listo de manos - нечистий на руку; con las manos cruzadas - сидіти склавши руки, без діла; con los brazos caнdos - без роботи, без діла). Незважаючи на схожість значень слів «рука» та «mano/brazo» і високу продуктивність цих соматизмів у творенні фразеологізмів на позначення особливостей акту спілкування, трудової діяльності людини та її особистісних характеристик, існують певні невідповідності у значенні фразеологічних одиниць з цими соматичними компонентами в обох мовах.

Варіанти відповідників соматичних фразеологізмів в іспанській та українській мовах можуть:

· співпадати повністю (echar la mano - простягнути руку, con las manos vacнas - з пустими руками, estar en mano de Dios - перебувати у руках Спасителя), тобто мати повний еквівалент. Такі фразеологізми мають схожість у змісті та формі. Але кількість таких фразеологізмів відносно невелика і основну її частину складають фразеологізми на міфологічні або біблійні теми, через те, що вони увійшли до сучасних мов з унікальних стародавніх джерел (brazo de Dios - рука Божа, mano de Nemesis - рука Немезиди, lavarse las manos - умивати руки);

· співпадати частково, тобто мати певні лексичні або граматичні невідповідності у своїх складових частинах (tener a mano - тримати в руках: однина > множина соматичного компоненту; bajo el brazo - під пахвою: невідповідність соматичного компоненту). При чому варіантом такого фразеологізму в іншій мові може бути фразеологізм з іншим соматичним компонентом (mano a mano - пліч-о-пліч, віч-на-віч; echarse la mano a una oreja - лікті кусати);

· не співпадати (tener brazo - бути витривалим, сильним; corto de manos - невмілий працівник). До цієї групи фразеологізмів також відносяться реалії певного етносу або народу (brazo de la nobleza - представництво від дворянського стану в старих кортесах; brazo de reino - представництво кожного із станів у старих кортесах) [11; 4-12].

Також існують фразеологізми, котрі мають декілька відповідників, що обираються відповідно до контексту та вживаються у творах з різною стилістикою. Ці фразеологічні одиниці можуть передаватись одним з фразеологічних синонімів схожим за змістом і складають переважну більшість фразеологічного складу мови: Mano sobre mano (como mujer de escribano) - Нудно з дня до вечора, коли робити нічого або Сидіти, склавши руки [9; 212].

З вищезазначеного можна зробити висновок, що відсоток фразеологічних одиниць, що мають спільну семантику та структуру є незначний.

Зважаючи на особливості узусу української мови, фразеологічні одиниці переважно є прикметниковими, тобто такими, що вказують на зовнішні, фізичні ознаки людини, а також на її розумові та моральні якості, риси характеру (нечистий на руку, діряві руки, твердий на руку (сувора людина), липкі руки). Іспанська мова більш тяжіє до віддієслівних фразеологізмів, тобто таких, що виражають дії та вчинки людини (cruzar las manos, alzarse/levantarse de manos, bajar la mano). Віддієслівні фразеологічні одиниці іспанської мови складають приблизно 50% від усієї кількості фразеологізмів [5; 7].

Варто додати, що більшість дієслівних фразеологічних одиниць із соматичним компонентом «mano/brazo», можна розподілити на певні групи, конкретні моделі граматичної побудови фразеологізмів. При цьому дієслово, що обов'язково має бути у складі дієслівної фразеологічної одиниці, є носієм граматичного значення у фраземі та виконує не лише лексико-семантичну, а й граматичну роль (тобто уточнює час, особу, стан). Можна виділити такі граматичні моделі:

· Дієслово + іменник (V+S): pedir la mano, cruzar las manos, tener brazo, dar el brazo, abrirse los brazos, untar la(s) mano(s), dormar el brazo. Ця група фразеологізмів є найчисленнішою.

· Дієслово + прийменник + іменник (V+prep.+S): cruzarse de manos, irse de la mano, caber en la mano, caer en los brazos.

· Дієслово + іменник + прийменник + іменник (V+S+prep.+S): echar mano a la bolsa, echar mano al bolsillo, echarse la mano a una oreja, llevarse las manos a la cabeza, meter la mano en la herida.

· Дієслово + іменник + прикметник (V+S+Adj, але також можливою є варіація V+Adj+S): tener mano abierta, tener mano blando, tener mano ligera, meter brazo por una manga, dar la ъltima mano.

Іншою особливістю іспанської мови на противагу українській є її аналітичних характер. Так, наприклад, багато фразеологізмів іспанської мови компенсують синтетичний характер сполучуваності слів української мови іншими засобами: за допомогою прийменників, часток, керування та прилягання, як можливих еквівалентів характерного для української мови типу зв'язку - узгодження (manos de algodуn/de trapo - діряві/невмілі руки; robo a mano armado - озброєне пограбування).

Ще одним цікавим аспектом є поділ фразеологізмів із соматизмом рука на приналежність до лівої чи правої сторони. Семантика лівої та правої сторони парних кінцівок людини приблизно однакова: ліва сторона частіше надає негативного значення (levantarse con el pie izquierdo - встати не з тієї ноги, встати з лівої ноги, la mano izquierda - хитрість, виверткість). Так, наприклад, matrimonio de la mano izquierda означає нерівний, морганатичний шлюб, за умов якого більш високий соціальний статус або титул одного з наречених після укладання шлюбу не передається іншому [19]. І, навпаки, права сторона більше вживається на позначення довірливих, надійних стосунків суб'єкта дії з іншими людьми (mano derecha - головний помічник, права рука когось).

З семантичної точки зору соматична фразеологія, як правило, не відображає історичних подій чи соціальних процесів, але містить побутові ситуації чи морально-етичні, трудові, інтелектуальні емоційні характеристики індивіда. Фраземи цієї групи слугують для найменування психологічної, інтелектуальної, фізичної, соціальної сфер понять. Різні прояви життя людини знаходять яскраве й своєрідне відображення у соматичних фразеологізмах. Їхнє значення здебільшого має антропоцентричну спрямованість, тобто найбільш розвинутою семантичною сферою є «людина» [20; 13].

Оскільки людина виступає основою та мірилом створеної нею просторової моделі, то у багатьох випадках виявляється, що саме соматизми можуть бути використані як єдина можлива номінація концепту «простір». З соматизмом «mano» співвідноситься просторовий вектор «близько». В іспанській мові це просторове відношення ми можемо передати за допомогою фразеологізмів: tener algo a mano, andar (encontrarse, estar) a mano тощо. Українська фразеологія представляє вектор «близько» у таких фраземах: мати щось під рукою, з-під рук, з-під руки, на відстані руки та ін. Також за допомогою перенесення просторових відчуттів та оцінки розмірів чогось на тіло людини, використання соматизму на позначення верхньою кінцівки дає можливість передати щільність (mano a mano - пліч-о-пліч), широту (brazo de mar - широка затока, що глибоко врізається у берег), великі розміри предмету або могутність (como mi brazo - здоровань; tener brazo - бути сильним, величезним, витривалим; розпускати руки; мати довгі руки), або, якщо у фразеологізмі присутня сема короткості, допомагає передати зближення (на відстані руки), певне просторове обмеження людини (як без рук, мати короткі/куці/малі руки).

Як висновок можемо зазначити, що соматичний компонент «mano» є значно продуктивнішим, ніж «brazo», завдяки своєму ширшому семантичному значенню, більшій вживаності серед носіїв мови у складі фразеологізмів та кращій сполучуваності з іншими частинами мови. У деяких випадках обидва соматизми є взаємозамінними, тобто такими, що можуть заміняти один одного у фразеологізмі без зміни значення останнього (dar el brazo / dar la mano - протягнути руку допомоги; cruzarse de brazos / cruzarse de manos - сидіти склавши руки).

Для кращої ілюстрації тверджень, наведених у роботі, подаємо додатки А та Б окремо з прикладами фразеологізмів із соматичними компонентами «brazo/mano» та «рука».

Висновки

У результаті проведеного дослідження ми дійшли наступних висновків:

1. Детальний аналіз фразеології, як науки про стійкі вирази з повним або частковим переосмисленим значенням, є надзвичайно важливим для пізнання самої мови. Фразеологізми несуть у собі культурну інформацію про світ та соціум, тому фраземи певної мови є особливим надбанням етносу-носія цієї мови, що зберігає та відтворює його менталітет, звичаї та культуру від покоління до покоління.

2. Фразеологізми з соматичним компонентом складають значну частину від загальної кількості фразем як в іспанській, так і в українській мовах. Це пояснюється тим, що всі процеси та явища природи людина пропускає крізь себе та свої відчуття.

3. Одним із найпоширеніших та широковживаних соматизмів в українській мові є соматизми «рука», що в іспанській мові, завдяки існуванню двох окремих слів на позначення частин руки, відтворюється словами «mano» та «brazo». Дослідивши фразеологічні одиниці з соматизмами на позначення верхніх кінцівок людини, ми з'ясували, що вони відображають особливості людської діяльності, стосунків та рис характеру особистості: mano dura, con los brazos caнdos, listo de manos, a brazo - вручну, грати в чотири руки, рвати руки та ін. Також ми дійшли висновку, що соматичний компонент «mano» є більш продуктивним в іспанській мові, ніж «brazo» і відіграє велику роль у творенні фразеологізмів.

4. Існує багато різних класифікацій фразеологічних одиниць. Ми виділили дві основні з них, а саме структурно-семантичну класифікацію В.В. Виноградова та функціонально-граматичну Х. Касареса. За першою із класифікацій, серед досліджуваних фразеологічних одиниць найпоширенішими є фразеологічні сполучення (poner la mano en el pecho - прислуховуватись до голосу серця/з рукою на серці), тому що соматизми - це добре вмотивований прошарок лексики, що має певне коло переносних значень. Згідно з другою класифікацією, проявляється граматичний аспект фразеологічних одиниць. Іспанська мова тяжіє до більшої вживаності віддієслівних фразеологізмів, тобто таких, що виражають дії та вчинки людини (cruzar las manos, alzarse/levantarse de manos, bajar la mano), в той час, як переважна більшість українських фразем є прикметниковими, тобто такими, що вказують на зовнішні, фізичні ознаки людини, а також на її розумові та моральні якості, риси характеру (нечистий на руку, діряві руки, твердий на руку).

5. Іншим цікавим аспектом нашого дослідження є аналіз значення лівої та правої сторони людського тіла, на прикладі лексеми «рука» в обох мовах. Виявилося, що історично склалася наступна традиція: семантика лівої та правої сторони парних кінцівок людини приблизно однакова в іспанській та українській мовах: ліва сторона частіше надає негативного значення (la mano izquierda - хитрість, виверткість), і, навпаки, права сторона більше вживається на позначення довірливих, надійних стосунків суб'єкта дії з іншими людьми (mano derecha - головний помічник, права рука когось).

6. Під час дослідження було виявлено, що найпродуктивнішими мотиваційними типами фразеологізмів із соматичним компонентом «mano/brazo» та «рука» виступають концептуальна метафора й концептуальна метонімія. Також була досліджена культурно-детермінована мотивація, що тісно пов'язана з культурною, історичною та мовною традицією певного етносу.

7. Окресливши основні лексико-семантичні особливості фразеологізмів, ми дійшли висновку, що саме завдяки вивченню цього самобутнього та надзвичайно цікавого мовного матеріалу, можна у повній мірі дослідити та пізнати лексичну систему мови; а через мову - побут, традиції, історію та колорит кожної окремої нації.

Бібліографія

1. Великий тлумачний словник української мови: [Електронний ресурс] / В.В. Дубічинського. - Х., 2007. - 832 с. - Режим доступу словника: http://slovari.yandex.ru

2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. - Москва, «Индрик», 2005. - 1308 с.

3. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография // Избр. труды - Москва, «Наука», 1986. - Т. 4. - 312 с.

4. Виноградов В.С. Лексикология испанского языка. - Москва, «Высшая школа», 2003. - 243 с.

5. Геворгян Т.Р. Анализ структурно-семантических особенностей соматических фразеологических единиц испанского языка (в сопоставлении с армянским и русским): Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.08; 10.02.03 / Геворгян Татевик Размиковна; Ереванский гос. ун-т. - Ереван, 2006. - 28 с.

6. Дудик П.С. Українська мова / Ч. 1. - Київ, «Вища школа», 1988. - 381 с.

7. Испано-русский фразеологический словарь. - Москва, «Русский язык», 1985. - 1074 с.

8. Касарес Х. Введение в современную лексикографию. - Москва, 1958. - 354 с.

9. Киселев А.В. Русские половицы и поговорки и их испанские аналоги. - Санкт-Петербург, «Каро», 2004. - 250 с.

10. Кочеваткин А.М. «Соматическая лексика эрзянского языка». - Саранск, «Красный октябрь», 2001. - 208 с.

11. Кунин А.В. Вопросы теории и истории перевода. - Москва. - 20 с.

12. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. - Москва, «Высшая школа», 1996. - 381 с.

13. Куницкая Н.В., Мельник В.Ф. Функционально-семантическая динамика соматических лексем в составе фразеологических единиц // Дериватология и динамика в романских и германских языках. - Кишинев, 1989. - С. 48-55

14. Курчаткина Н.Н., Супрун А.В. Фразеология испанского языка. - Москва, «Высшая школа», 1981. - 142 с.

15. Маслова В.А. Лингвокульторология. - Москва, «Академия», 2001. - 208 с.

16. Метафора как способ образования соматических ФЕ со значением интерперсональных отношений / И.Ю. Скрыпник // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: міжнар. наук.-метод. конфер. 24-25 лист. 2004 р. - Чернівці, «Рута», 2004. - С. 259-260

17. Мордкович Э.М. Вопросы семантики фразеологических единиц славянских, германских и романских языков. - Новгород, 1972. - Ч. 2. - 325 с.

18. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. - Полтава, «Довкілля-К», 2006. - 716 с.

19. Словник іспанської мови Королівської академії іспанської мови (22-е видання) [Електронний ресурс]. - Режим доступу словника: http://www.rae.es/rae.html

20. Толстова О.Л. Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.05 / Толстова Ольга Леонідівна; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2007. - 19 с.

21. Чудинов А.П. Россия в метафорическом зеркале: когнитивное исследование политической метафоры - Екатеринбург, 2001 - 238 с.

22. Seco M., Andrйs O. Diccionario fraseolуgico documentado del espaсol actual. - Madrid, «Aguilar», 2004-1084 р.

Размещено на Allbest.ru