Размещено на http://www.allbest.ru/

Переклад заголовка в газетній статті

1. Актуальні проблеми перекладу газетно-інформаційних текстів

Перед тим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразу зауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш коротким реферативним викладом.

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета - засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і т. п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.

Загальна картина американської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до «жовтої преси».

Для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси американської преси:

1. Розмовно-фамільярний характер ряду матеріалів

2. Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів, перифраз

3. Офіційність титулів та звернень

4. Специфічність газетних заголовків

5. Лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів

6. Вживання термінів

В газетно-інформаційному стилі дуже широко вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним описуючи якісь події у певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, які дозволять йому пов'язати назву з предметом чи об'єктом, що називається. Так, наприклад, будь-якому американському читачу добре відомо, що Amtrak - це залізнична компанія, або Frick Collection - художній музей в м. Нью-Йорк.

Ще однією особливістю цього жанру є намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони не передаються.

Особливістю американських газет є звичайно заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної точки зору.

Перекладач має гарно розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок «Milk drinkers are turning to powder» можна перекласти як «Люди, що п'ють молоко перетворюються на порошок» хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як «Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко».

Взагалі, так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов'язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили вище, не завжди вдається перекладачу перекласти газетний заголовок з першого погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом способами.

При перекладі англійських заголовків перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні заголовки: BOB DORREL IS DEAD. FLOODS HIT FLORIDA. Для української преси дієслівні заголовки не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як «Смерть Боба Доррела. Повінь у Флориді.». Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова, наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального речення: WILL PRICE CURBS BOOST EXPORTS? На українську цей заголовок можна перекласти «Чи підвищить рівень експорту зниження цін?»

Перекладач має постійно пам'ятати про особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, тоді використовується теперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: MARY GRACE DIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.

Ще однією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській пресі, можна розділити на кілька груп.

Перша і найбільш чисельна група включає до себе скорочення назв партій, організацій, різних посад: (FBI-Federal Bureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers - Національная асоціація підприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen. = Senator; Rep. = Representative.

Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: U.N. == United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по-перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть мати однакове написання, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій: РМ = Prime Minister або ж Police Magistrate.

Дослідники відмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв: назв організацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше. Це «готові формули», які або вказують на джерело інформації: according to well-informed sources, або є просто політичними штампами: generation gap; vested interests.

Специфіку газетно-інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно-політичний стиль більше ніж будь - який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В суспільно-політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню выразності, яскравості, своєрідності.

По способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:

1) Фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino effect - ефект доміно;

2) Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke - купити кота в мішку;

3) Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire - призупинити роботу;

4) Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice - нічого не досягати.

Переклад фразеологізмів - це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси - необхідність їх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів. Техніка передачі фразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу відповідник-фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв'язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації є неповнота складу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб зберегти семантику оригіналу.

В газетно-інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по-різному, в залежності від ідейної направленості тексту, в якому його було вжито. Терміни, що зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються.

Ще однією особливістю, яка притаманна англійському газетно-інформаційному стилю - це переплетення книжної лексики та розмовної мови.

Серед всіх текстів газетно-публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень.

Отже, переклад газетно-публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов'язково має враховувати при перекладі.

переклад стаття американський газетний

2. Функції заголовка

Заголовок як складова тексту широко вивчається дослідниками, що працюють у руслі лінгвістики та стилістики тексту в цілому, а також вивчають його на функціональному рівні.

Саме тому в газетній публіцистиці заголовку приділяється відповідна увага, оскільки читач в першу чергу, як правило, проглядає назви статей і повідомлень, і тільки потім починає читати текст з тим заголовком, що його зацікавив. Тобто в такий спосіб автор публікації прагне «завоювати» читача, привернути його увагу, затримати її і досягнути прочитання всього матеріалу.

Відомо, що газетний заголовок виконує низку важливих функцій, до яких належать такі: функція композиційності; функція інформування; функція атрактивності.

Під функцією композиційності ми вбачаємо організуючу роль заголовка у системі «заголовок-текст - (ілюстрація)», у газетному матеріалі.

Дійсно, важко уявити матеріали на шпальтах газети без заголовка, який за допомогою верстання організує текст в одне ціле і водночас відділяє один матеріал від іншого.

Інформативна функція або функція інформування притаманна не лише газетним заголовкам, а й є невід'ємною функцією будь-якого заголовка. Заголовок у газеті орієнтує читача на швидке знайомство з основною ідеєю повідомлення, навіть не вчитуючись у нього. Особливо рельєфно інформативна функція газетного заголовка виступає у матеріалах інформаційного жанру.

Наприклад:

«Президент у Верховній Раді» (» Правда України «, №13, лютий 2006 р.)

«Економічні війни: спроба покласти край» («Голос України «, 15 лютого 2006 р.).

Функція атрактивності або функція привертання уваги, споріднює газетний заголовок з рекламним. Саме атрактивний газетний заголовок зосереджує увагу читача на матеріалі. «Зачепившись» очима за заголовок він зацікавиться змістом. Для реалізації функції атрактивності заголовок повинен бути або інтригуючим, або сенсаційним.

Розглянемо декілька прикладів інтригуючих газетних заголовків:

«Підкуп, шантаж, погроза вбивства «(» Свобода «, 17 - 23 січня 2006 р.) Прочитавши заголовок, важко уявити про які саме погрози йдеться у статті. Лише ознайомившись з матеріалом газети, стає зрозуміло, що мова йде не про погрози конкретним особам, а про методи сучасної війни.

Або, наприклад, такий підзаголовок статті: «Слабоє звєно». На перший погляд здається, що в газетному повідомленні мова буде йти про загальновідому телегру, але вже перші рядки статті називають ім'я головного героя - це боксер Віталій Кличко. Зрозуміло, що колишній боксер не збирається брати участі у телегрі «Слабоє звєно». Автору статті вдалося заінтригувати читача назвою телегри, що мала успіх на телебаченні.

Отже, зазначені вище приклади, дають нам можливість зробити висновок про те, що після знайомства з текстом, заголовок перестає бути інтригуючим, але набуває додаткової конотації.

В залежності від того, яка функція є переважаючою у газетному заголовку (функції інформування або функції атрактивності), він може по-різному взаємодіяти з текстом. Так, наприклад, заголовок інформаційного характеру просто повідомляє про об'єкт або явище, якому він разом з тим присвячується: «Рекорди минулого року «(» Урядовий Кур'єр «, 10 - 12 січня 2006 р.). Такий заголовок, без сумніву, заінтригує читача, приверне його увагу, адже практично не можливо передбачити про що буде йти мова у статті. Автор лише в другому абзаці повідомляє про так звані «рекорди» минулого року. Йдеться про зростання цін на житло в Україні, наводиться таблиця цін на квартири у регіонах України та причини виникнення такої ситуації на ринку житла.

У наведеному прикладі інформативний заголовок виступає як результат того, про що буде далі повідомлено у тексті. Інакше кажучи, текст - це розгорнутий інформаційний заголовок.

Сконцентрована у заголовку інформація допоможе читачу швидко ознайомитись з матеріалами газети та одержати загальне уявлення про зміст, а потім, якщо в цьому буде потреба, повернутися до того чи іншого матеріалу, щоб вилучити з нього більш детальну інформацію.

Дещо по-іншому виявляється взаємодія тексту з атрактивним заголовком. Його основна мета - привернути увагу читача до матеріалу, тому атрактивний заголовок часто, взятий ізольовано, поза текстом, може мати незначне змістове навантаження, тобто бути малозрозумілим.

На відміну від інформативного, атрактивний заголовок може взаємодіяти з фотоматеріалом. Інтерес може представити матеріал з назвою: «Справа честі «(«Літературна Україна», січень 2006 р.), а нижче заголовка - фото Олександра Стовби з крилатим літературним псевдонімом «АІСТ». Такий заголовок не тільки привертає увагу читача, а й змушує уважно прочитати зміст матеріалу. Основна мета атрактивного заголовка - привернути увагу читача, викликавши в нього інтерес до читання усієї статті.

Зазначене вище, дає право на певні узагальнення:

1. Заголовок - це одна з головних композиційних частин газетного матеріалу, що безпосередньо пов'язана з наступним текстом.

2. Інформативний і атрактивний заголовки по-різному взаємодіють з текстом.

3. Функції композиційності, інформування й атрактивності тісно пов'язані між собою.

Список літератури

1. Антонова А.П., Боганова Г.В. О газете. Москва, «Высшая школа», 1965, с. - 219

2. Алєксеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика. - СПб.: «Союз» 2001. - 288 с.

3. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык. Учебник для ВНЗ-4-е изд., исп. та доп. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 384 с.

4. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М.: Высшая школа, 1975. - 235 с.

5. Брандес Р.П., Провоторов В.І. Переводческий анализ текста. - Р.: НВІ - Тезаурус, 2001. - 244 с.

Размещено на Allbest.ru