Гендерні особливості американського сленгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розділ I

СЛЕНГ У СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1 Загальні характеристики

американський сленг студентський

Сучасні вчені відзначають, що найбільш загальною характеристикою живих процесів, спостерігаємих у мові в цей час, є демократизація. Більш точний термін для даного явища пропонує академік В.Г.Костомаров, який розглядає аналогічні процеси на матеріалі російської мови, він вводить поняття лібералізації для названня подібних змін у мові, що досить бурхливо розгортаються. Академік аргументує це тим, що всі ці процеси торкаються не тільки народних шарів загальнонаціональної мови, але й утворених, далеких літературному канону останніх десятиліть [13, 32].

Ці положення повною мірою відносяться до сучасного американського варіанту англійської мови, у якому, як зауважують дослідники, літературно-мовна норма зараз стає менш певною і обов'язковою; літературний стандарт стає менш "стандартним". Однією із причин цього стану мови є інтенсивне проникнення в літературну мову слів і виразів, що традиційно вважалися сленговими.

Вивчення загального американського сленгу є особливо цікавим і перспективним у лінгвокультурологічному плані в силу того, що американський варіант англійської мови відокремився від британського варіанту, і специфіка загального американського сленгу чітко показує його національну своєрідність - тобто загальний американський сленг міг виникнути тільки на американській основі. Особливості американського сленгу визначаються, зокрема, тим, що він є продуктом багатонаціонального суспільства, він убирає в себе таксони національних культур, збагачується й динамічно розвивається вже в нових умовах.

Сленг є невід'ємною частиною будь-якої розвиненої природної мови й виникає як неминучий наслідок кодифікації національної мови. Сленг - інтегративна складова, невід'ємний компонент англійської мови США, як найбільш динамічний шар лексико-семантичної системи мови дуже швидко обновлюється, тому він представляє в концентрованому виді базові концепти, свого роду лінгвістичний полігон, на якому перевіряються багато нових елементів мови й потім частково засвоюються стандартною, літературною мовою. Сленг показує тенденції можливого розвитку мови в майбутньому [21, 65-66].

Всупереч сформованому поданню загальний американський сленг утворює не тільки слова-одноденки, але й лексичні одиниці, що мають тривале мовне життя й історію. Загальний сленг не є винятково мовою соціальних низів, це компонент розмовної мови носіїв американського варіанту англійської мови різного суспільного статусу, утворення, професій, мови, активно використовуваного пресою, художньою літературою. Загальний американський сленг впливає на інші варіанти англійської мови.

Частина словотворчих засобів у загальному американському сленгу однакова для стандартного й нестандартного американського варіанту англійської мови, але є словотворчі елементи зі своєю специфікою, характерні й використовувані тільки в загальному сленгу. Проте, нововведення, що з'явилися в сленгу, можуть здобувати статус стандартного американського варіанту англійської мови [16, 19].

Сленг складається зі слів та фразеологізмів (сталих зворотів), які виникли та спочатку вживалися лише в окремих соціальних групах, він відображав життєву орієнтацію цих груп. Ставши загальновживаними, такі слова в цілому зберігають емоційно-оцінковий характер.



1.2 Проблема визначення поняття

Етимологія терміну сленг - одне з самих суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну поглиблюється його багатозначністю та різноманітною трактовкою сленга авторами словників та спеціальних досліджень.

По-перше про дату появи терміну в літературі. Вперше термін сленг зі значенням language of a low or vulgar type засвідчений в 1756 році; з 1802 року під цей термін корегують the cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під сленгом почали розуміти language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense [26, 529].

Е. Партридж вказує, що приблизно з другої половини минулого сторіччя термін сленг став загальноприйнятим значенням для “illegitimate” colloquial speech, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди vulgar language except cant. Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми сленга як argot, jargon, flash, gibberish, cant [27, 2-3]. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше - до терміну арго [25, 555].

Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстера, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг приведений з поясненням low, vulgar, unmeaning language. Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [18, 29].

Саме Гроуз в 1785 році ввів термін сленг як синонім для кент у свій знаменитий словник «низької» мови: slang - cant language. Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза був дуже видатним та вважався еталоном, і, мабуть, тому інші всі автори словників «низької» мови стали пов`язувати сленг з кентом, як слова з одного ж і того джерела - таємної мови мандрівних бідняків - циган, тим паче, що в циганському lingo було слово slang. Гроуз не знайшов родового терміну для другої частини «низької» мови [19, 30].

Циганська етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19 сторіччя, вона дається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish - циганський жаргон, flash language - низька вульгарна мова. Він же вказує: slang - the language spoken by Gipseys - low, vulgar, unauthorized language.

В кінці 19 сторіччя сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потрапила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд [18, 30].

В ХХ сторіччі питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість вчених. Виникають нові гіпотези, більш чи менш науково обгрунтовані, але так і не отримавші загального визнання. Наприклад, в німецькій англістиці О. Ріттер, а також Хорн та Ленерт вважають, що слово slang - результат аглютинацій абревіатури lang з посессивним суфіксом в висловлюваннях таких як beggar's lang (uage)-beggar slang (uage), в подальшому з втратою - uage [11, 104].

Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд вказує, що сленг - включає лише розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням неприйнятим в літературній мові [2, 65].

І.Р. Гальперін пропонує розуміти під сленгом - той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови в якості розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [6, 108].

Заслуговує уваги думка М. М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези доказами її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектну спорідненість: вона засвідчено і в циганському грабіжницькому арго [14, 16].

Професор М.М. Маковский звертає увагу на визначення, дане відомим російським дослідником сленгу В.Л. Хомяковим: сленг - це "особливий периферійний лексичний шар, що лежить як поза межами літературної розмовної мови, так і поза кордонами діалектів загальнонаціональної англійської мови, що включає в себе, з одного боку, шар специфічної лексики й фразеології професійних говорів, соціальних жаргонів і арго злочинного світу, і, з іншої, шар широко розповсюдженої й загальнозрозумілої емоційно-експресивної лексики й фразеології нелітературної мови [19, 37].

Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling - to utter, що засвідчує існування такого словосполучення як sling words ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language - to talk; sling the language - to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat - to speak the vernacular; sling a yarn - to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang - to abuse, scold violently; в останньому виразі slang - impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [1, 31].

Таким чином, етимологія терміну сленг залишається досі повністю не розкрита і представляє одну із таємниць англійської лексикографії.

1.3 Особливості функціонування американського студентського сленгу

Американський студентський сленг викликає значні труднощі в розумінні. Це обумовлено низкою причин:

1.1Прагненням коммунікантів встановити невимушене взаємопорозуміння; установкою на розмовність спілкування (фаміл'ярність, інтимність і т.д.); непідготовленістю (спонтанністю), відсутністю детального продумування змісту розмови.

2. Неадекватним підходом до навчання іноземних мов, що полягає в тому, що традиційні посібники й вправи в них, як правило, побудовані не на основі природної мови, а на базі штучно створеної. Студентів навчають ідеалізованій академічній мові, і вони не в змозі виробити необхідні навички розуміння тієї англійської мови, що вони чують під час спілкування з його носіями, зокрема , з американськими студентами.

3. Тенденцією зниження регламентуючого впливу Amerіcan Standard Englіsh і підвищення статусу різновидів мови, більшою мірою спираючихся на узус, на більш широке включення у свій склад елементів «зниженого мовлення» й, частково, сленгу.

4. Експансією молодіжного жаргону, що призводить до збільшення розриву між "академічною" мовою, орієнтованою на престижний, зразковий Oxford Englіsh, і тим, що використовується в реальному повсякденному спілкуванні.

Студентський сленг являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема у більшості випадків включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв міжгруповими зв'язками [10, 79].

С.Б.Флекснер вважає молодь найбільш активним елементом, що формує американський сленг.

Особливої уваги заслуговує та частина студентського сленгу, що являє собою емоційно забарвлену лексику, найчастіше із глузливої, іронічної або пародійної коннотації, що, загалом , характерно для будь-якого професійного жаргону.

Студентський сленг легко проникає в лексику, запозичену з інших професійних груп і групових жаргонів і арго й, у свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Наприклад, при утворенні God squad звдяки студентам, що спеціалізують на вивченні релігії, відбулося метафоричне перенесення військового терміна squad - взвод і біблійного God - бог; метафоричний вираз jump on the grenade - досл. кидатися на гранату, означає розважати некрасиву дівчину, щоб дати можливість своєму другові розважатися з її гарною подружкою; walk of shame, утворене за аналогією з walk of fame (алея слави) - повернення на самоті додому на очах у всіх сусідів після нічного рандеву; false messіah - щось або хтось, який сприймається як щось не виправдовуюче сподівання; commodore - від морського звання командуючий з'єднанням кораблів, але після метафоричного переносу означає "повільно працюючий комп'ютер"; communіst - дурний, поганий; da nazzіs - людина при владі, що перериває вечірку й т.д [15, 38].

Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю, це служить для них орієнтиром поведінки; так, чимало жаргонізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів: hooch, tree, buddak, crіpps, doobіe, hronіk, smokey treat - марихуана; to get one's johny, blaze(on), burn, pull tubes, play monopoly - курити марихуану; el, reefer(з лексикона Black Englіsh), splіff - цигарки з марихуаною; fіend - бути залежним від марихуани; hypertweaked - залежний від кокаїну; blew out - що перебуває в стані сп'яніння або збудження під впливом марихуани; geeka - що перебуває в залежності від марихуани.

Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою т лексику табу, що відноситься до сексуальної сфери.

Більшу групу студентського сленгу становить лексика, пов'язана з уживанням алкоголю й вечірками (chіll - розслабитися; have arms, chіzzіl - влаштувати вечірку; raіze da roof - добре провести час і т.д.) [4, 34-35].

Студентський сленг являє собою далеко не гомогенне утворення. Фактично він складається крім загальної частини з декількох мікросистем, специфічних для тієї або іншої значеннєвої категорії: 1)сленг, що відноситься до загальноповсякденної лексики; 2) сленгові утворення, що описують людину (чоловіка/жінку); 3)опис стану й відчуття людини (дуже часто після прийому алкоголю, наркотиків, різних станів стресу); 4)гроші; 5)автотранспортні засоби; 6)одяг; 7) соціальні відносини; 8) емоції; 9) спілкування; 10) мораль і релігія; 11) навчання.

На думку А.Д. Швейцера, одиниці студентського сленгу пов'язані із соціальною стратифікацією американського суспільства і його соціальною диференціацією - соціальногруповою, соціально-демографічною, віковою і так далі - і відображають життєвий шлях американця [20, 72].

Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відбиває соціальну гетерогенність структури суспільства. У ньому знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки американського суспільства.



Розділ II

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРА В НАУКОВИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІНАХ

2.1 Загальні відомості

Гендерна лінгвистика (лінгвістична гендерологія) - науковий напрямок у складі міждисциплінарних гендерних досліджень, яка за допомогою лінгвістичного понятійного апарата вивчає гендер (соціокультурна стать, що розуміється як конвенціональний конструкт, відносно автономний від біологічної статі) [8, 24].

Становлення й інтенсивний розвиток гендерной лінгвістики приходиться на останні десятиліття ХХ століття, що пов'язано з розвитком постмодерністської філософії й зміною наукової парадигми в гуманітарних науках.

У самому загальному плані гендерна лінгвістика вивчає відображення гендера в мові: номінативну систему, лексикон, синтаксис, категорію роду й ряд подібних об'єктів. Мета такого підходу полягає в описі й поясненні того, як маніфестується в мові наявність людей різної статі, які риси приписуються чоловікам і жінкам, і в яких семантичних областях вони найпоширеніші , які лінгвістичні механізми лежать в основі цього процесу.

Мовна й у цілому комунікативна поведінка чоловіків і жінок досліджує такі питання: за допомогою яких засобів і в яких контекстах конструюється гендер, як впливають на цей процес соціальні фактори й комунікативне середовище (наприклад, Інтернет). У цій області дотепер конкурують теорія соціокультурного детермінізму й теорія біодетермінізма [5, 65].

Із середини дев'яностих років ХХ століття в російській гуманітарній науці починається бурхливий розвиток гендерної лінгвістики, пов'язаний з освоєнням нових теоретичних установок. На початковому етапі дослідження розвивалися недиференційовано; в центрі уваги вчених перебували загальнометодологічні питання.

В останні роки спостерігається розмаїтість методологічних підходів до вивчення гендера, які беруть початок залежно від різного розуміння його сутності, та дискусіям прихильників біо- і соціодетермінізма. Особливості гендерного концепту в різних мовах і культурах, їхня розбіжність, а також наслідки цієї розбіжності в міжкультурній комунікації також становлять інтерес для вчених [3, 187]. Отримані в ряді досліджень дані дозволяють зробити висновок про нерівний ступінь андроцентризма різних мов і культур і різного ступеня експліцитності вираження гендера.

2.2 Принципи гендерних досліджень

Дослідникові-початківцю необхідно чітко розуміти наступне: дослідження гендера в лінгвістиці базується на декількох методологічних принципах, які можна розділити на дві групи.

Перша належить до загальних положень гендерного підходу в гуманітарних науках і є загальною для лінгвістики, психології, соціології та ін. наук гуманітарного циклу. Ця група принципів відзеркалює сучасний погляд на онтологічний і категоріальний статус гендера:

Загальнонаукові принципи аналізу гендера

1. Гендер - продукт розвитку культури й суспільства, інституціонализований і ритуалізований і, отже, має відносний характер; визнається конвенціональною сутністю.

2. Як і будь-який соціокультурний конструкт, гендер динамічний і мінливий у часі.

3. Гендер в гуманітарних дисциплінах є загальнонауковою категорією; принципи гендерного підходу застосовуються до кожної із окремо-наукових дисциплін, але повинні реалізовуватися з урахуванням специфіки й за допомогою методів даного наукового напрямку.

Лінгвістичні принципи аналізу гендера:

1. Гендер маніфестується в мові і є параметром змінної інтенсивності в комунікативному спілкуванні.

2. Культурно-символічний характер гендера обумовлює виникнення гендерної метафори, що функціонує так само, як і інші види метафор.

3. Дослідженню гендерного аспекту відповідних мовних сутностей передує їхній аналіз як одиниць мови.

4. Для вивчення гендерних аспектів мови й комунікації застосовуються лінгвістичні методи. Оскільки лінгвістика включає різноманітні галузі (психолінгвістику, соціолінгвістику, лінгвокультурологію й т.д.), використовуються методи цих напрямків [7, 61-62].

Крім того, лінгвістична гендерологія - новий науковий напрямок, якому властиві специфічні риси будь-якого нового напрямку, тобто недостатня розробленість понятійного апарата й категорій. Нова наукова дисципліна лише перебуває в процесі вироблення власних, властивих тільки їй методів і прийомів дослідження. Разом з тим, працюючи в мовознавчому науковому полі, учені застосовують головним чином методи аналізу, розроблені для лінгвістичних досліджень, користуючись, однак, і даними інших наукових дисциплін - як близькоспоріднених (психолінгвістики, соціолінгвістики та ін.), так і інших гуманітарних наук (психології, соціології, історії, літературознавства і т.д.).

Нове знання може бути отримане на стику наук, а потім з нього виростають принципи міждисциплінарного дослідження (у філософії науки відзначаються три стадії розвитку: окремо-наукова(дисциплінарна наука), дослідження на стику наук і міждисциплінарні дослідження.

Одним із найістотніших факторів вивчення гендерних аспектів мови й комунікації сьогодні є подолання прямолінійної інтерпретації гендера. Лінгвістичне дослідження конструювання жіночності й мужності повинне враховувати специфіку об'єкта, яким у мовознавстві по визначенню є мова, - сутність багатогранна й комплексна.

Значні труднощі становить не тільки детальний опис можливостей системи мови для вираження гендерного концепту, але й той факт, що такий опис не повинен ігнорувати особливості мовного знака, у якому взаємодіють чотири типи сутностей: 1) категорії дійсного світу; 2)розумові категорії, властивій логіці й психології людського пізнання; 3) прагматичні фактори, тобто те, що пов'язане із цілеспрямованим використанням мови в людській діяльності; 4) відношення між знаками - одиницями мовної системи [5, 71-73].

Таким чином, повинна бути погоджена загальна для багатьох гуманітарних дисциплін концепція гендера й власне теорія мови.

2.3 Методи гендерних досліджень

У якості метапідходу в гендерних дослідженнях застосовується деконструкція (деконструктивізм).

"Словник культури ХХ століття" визначає деконструкцію як "особливу стратегію стосовно тексту, що включає в себе одночасно і його "деструкцію", і його реконструкцію.

Термін деконструкції запропонував французький філософ Жак Дерріда як переклад хайдеггеровського терміну "деструкція". Термін деконструкція закріпився за Дерріда й використовується також низкою подібних досліджень з філософії, філології та мистецтвознавства [12, 39].

Суть деконструкції полягає в тому, що будь-яка інтерпретація тексту, що припускає ідею позаположення дослідника стосовно тексту, вважається необгрунтованою. Дослідження ведеться в діалозі між дослідником і текстом.

Як відзначає К.Клінгер, "деконструкція - процес, у ході якого все, що вважається онтологічним і заданим природою, викривається як культурний конструкт. Назва містить поряд з елементом руйнування, деструкції, також і момент побудови, конструкції. Тим самим воно дозволяє виразити подвійність, характерну для деконструкції. Поряд з радикальним демонтажем традиційного корпусу понять, деконструктивізм у той же час містить усвідомлене розуміння неможливості обійтись без цих понять" [8, 115].

У західній науковій традиції домінуючим методологічним принципом стала деррідеанская деконструкція гендера, яка розуміється як аналіз традиційних бінарних опозицій, у яких лівосторонній термін претендує на привілейоване положення, заперечуючи зазіхання на таке ж положення з боку правостороннього терміна, від якого він залежить. Мета аналізу тут "полягає не в тому, щоб поміняти місцями цінності бінарної опозиції, а скоріше в тому, щоб порушити або знищити їхнє протистояння, релятивізувавши їхні відношення" [12, 83].

Однак реалізація принципу деконструкції не може обійтися без розробки окремо-наукової методики вивчення гендера. Крім того, гендерні дослідження мають яскраво виражений міждисциплінарний характер, що не дає, проте, лінгвістові права зневажати лінгвістичними інструментами аналізу. Ця проблема ширше, ніж безпосередньо гендерні дослідження, і на її значимість спрямовує останнім часом увагу все більша кількість авторів.

Говорячи про гендерні аспекти мови, вчений стає перед необхідністю визначити й описати концептуалізацію поняття "стать" і засобу його лінгвістичного відбиття на різних рівнях мови. Не менш важливе завдання встановити місце гендерного концепту в "картині світу цінностей", а також відзеркалення в мові стереотипів, пов'язаних з статтю. У випадку, якщо досліджуються гендерні особливості ряду мов, неминуче й міжкультурне порівняння, валідності й строгості якого присвячується останнім часом значна кількість наукових праць.

Оскільки гендерні аспекти мови тісно пов'язані як з аксіологією, так і з етнокультурною специфікою, продуктивною виявляється методика вивчення культурних домінант, що являють собою "систему дослідницьких процедур, спрямованих на висвітлення різних сторін концептів у даній культурі" [8, 167-168].

Мовознавчий аналіз культурних домінант (хоча він і доповнюється даними інших наук) насамперед припускає вивчення областей, де необхідна лінгвістична компетенція, якій відповідають певні методики, у першу чергу спостереження, експеримент і контрастивний аналіз. Матеріал дослідження набирається шляхом суцільної вибірки лексичних і фразеологічних одиниць, прецедентних текстів зі словників, збірок прислів'їв і приказок, текстів художньої літератури, засобів масової інформації. Необхідно також, залучення даних асоціативних словників, побудованих на основі результатів психолінгвістичного експерименту.



Розділ III

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ АМЕРИКАНСЬКОГО СЛЕНГУ

3.1 Дослідження поширення вживання сленгу серед жінок та чоловіків

Автори гендерологічних досліджень сленгової і лайливої лексики описують проблемну ситуацію в термінах гіпотези Сепіра-Уорфа, відзначаючи, що вивчення цих мовних одиниць для опису чоловіка й жінки може пролити світло на те, "як представники статей бачать один одного і як це, мабуть, відображається на їхньому поводженні у відношенні один до одного" [23, 101]. Питання про гендерну асимметричність тут тісно пов'язане з питанням про гендерну належність сукупного творця мови. Флекснер пише в «Словнику американського сленгу», що більша частина сленгового лексикону створюється й використається чоловіками. Багато видів сленгових слів відносяться, у першу чергу до чоловічих сподівань і інтересів [25, 371]. Більш пізні дослідники цю тезу заперечують: зараз у порівнянні з періодом, коли були проведені перші дослідження (а) чоловіки й жінки (і навіть хлопчики й дівчинки, учні 6 класу) вирівнялися по ступені ознайомленості з гендерно-пов'язанним сленговим лексиконом, і (б) продовжують вирівнюватися у вживанні сленгу [24, 294].

Більшість інтерпретацій цього парадоксального відкриття витримано в політично-коректному ключі: ці зміни відбивають рішучість жінок боротися за владу в суспільстві, звільняючи себе від обмежень стереотипного "належного вихованим леді" (lady-lіke) поводження й освоюючи більш “маскулінний” стиль. Цей процес може привести до зменшення диспаритета між наборами сленгових мовних одиниць, спрямованих на чоловіків і на жінок [23, 102].

Виходить нонсенс: жінки стануть суб'єктом, якщо перестануть протестувати проти подання себе як сексуального об'єкту. Це припущення втрачає витонченності, коли автори додають коментар: "включаючи сленгові вирази у свій словниковий запас, а особливо терміни, що відносяться до їхньої власної статі жінки... намагаються "розрядити" слова, які чоловіки використовують, щоб принизити їх" [23,108].

Дані дослідження дають підстави ввести ще один змінну - вік початку активного вживання ненормативних мовних засобів на роки ХХ століття. Вивчаючи залежність вживання лайливої сленгової лексики від статі, одна група вчених одержала цікаві результати саме в аспекті змінної "вік": 76,7% жінок у віці від 16 до 24 років і 62,0% у віці від 60 і старіше при відповіді на питання "У яких життєвих ситуаціях, на Ваш погляд можна вилаятися?" назвали певну ситуацію, що було кваліфіковано, як допустимість для суб'єкта вживання лайливих слів. Як ми бачимо, не таке ж велике розходження, у світлі того, що соціалізація жінок із зазначених вікових груп проходила в 1940-50-і й 1980-90 р. відповідно [23, 110].

Таким чином, не виключена динаміка в прийнятті цієї практики протягом життя: у минулому серед молодих жінок досліджувана практика була поширена в меншому ступені, чим зараз для цієї ж когорти; виходить, протягом життя вони змінили свої принципи вбік прийняття образливого та прагматичного погляду на самих себе.

3.2 Відмінності у вживанні сленгу між чоловіками та жінками

На сучасному етапі розвитку мов молодіжний сленг є одним з головних джерел поповнення словникового складу. Вчені зазначають, що елементи сленгу або швидко зникають, або входять у літературну мову. Запозичення слів та словосполучень сленгу і жаргонів у літературну лексику зумовлюється насамперед необхідністю поповнення експресивних засобів. Більшість одиниць сленгу і жаргонів - це літературні одиниці, які здобули специфічні значення, тому запозичення з нелітературних підсистем в багатьох випадках веде до появи семантичних неологізмів.

Однією з проблем дослідження особливостей вияву людського фактору в мові є встановлення лексико-стилістичних засобів і способів їх інтеграції залежно від статі комунікантів. В цьому відношенні слід виділити:

· реалізацію засобів модифікації прагматичного значення лексичної одиниці та висловлювання загалом;

· вживання кваліфікаторів, лексичних і фразеологічних одиниць із семантичною функцією кваліфікації ступеня вияву ознаки та її вираження.

У висловлюваннях студенток використовуються інтенсифікатори, що належать до нейтральної лексики: so, too, very. Для зображення вербальної поведінки жінок типовим є підсилення ступеня вияву оцінки певної ознаки шляхом сполучення інтенсифікаторів so і very . Наприклад:

Is that so very difficult to understand? [29, 450].

Для реплік чоловіків-студентів характерним є вживання інтенсифікаторів, що генетично походять від вульгаризмів: damn, bloody. Наприклад:

Damn, I don't lie to you, Molly [30, 105].

Слід зазначити, що слово bloody може може вступати в взаємозв'язок з підрядними словами. Наприклад, bloody murder - 1. вирішальна поразка, програш, помилка. 2. виснажлива робота. 3. голосне й емоційне вираження гніву.

Таким чином, жінки схильні перебільшувати або знижувати категоричність висловлювання, а чоловіки схильні до конкретності оцінки ознаки та грубої експресивної лексики через:

· нехтування комунікативно-прагматичними нормами спілкування;

· використання стилістично забарвленої лексики;

· вживання вульгаризмів.

Найбільш поширеним є гендерний стереотип щодо жіночої слабкості та пасивності, та навпаки, щодо чоловічої сили, яка, власне, і визначає його як чоловіка.



3.3 Сленг як показник характеру взаємовідносин між чоловіком і жінкою.

Патріархат, що стверджує домінантну роль чоловіка у суспільстві та його принципову незамінність та необхідність у будь-якій діяльності, є визначальною рисою світогляду всіх європейських народів, що обумовлює реалізацію його у культурі та мові, визначаючи жінку як пасивну істоту, що не здатна самостійно мислити та розвиватися через її єдину роль хранительки домашнього вогнища.

Це і є однією з причин, чому вербальна поведінка чоловіків характеризується реалізацією вульгаризмів для вираження сильних негативних емоцій незалежно від дистанції між комунікантами.

Ось лише декілька прикладів того, як можна називати жінку, залежно від с ставлення до неї чоловіка або певних жіночих якостей.

Broad - зневажливе обзивання жінок у чоловічій розмові. Мається на увазі, що всі вони легкої вдачі.

Fox (foxy, foxy lady) - приваблива, симпатична, гарненька, звабна жінка.

Hellcat - небезпечна жінка. Буквально - чортова кішка.

Vamp - жінка-вамп.

Looker - приваблива жінка.

Wymin - так феміністки називають жінок, щоб і тіні не було раніше використовуваної для тієї ж мети назви, оскільки воно - похідне від слова man.

Easy make, easy lay (to be an) - той, кого легко спокусити, у т.ч. жінка, що легко йде до кінця.

Banana - сексуально приваблива мулатка або світлошкіра негритянка.

Hammer fox (hammer) - це акселератор у машині, але в переносному значенні виразу означає - приваблива жінка.

Babblіng brook - жінка, яка любить поговорити, попліткувати.

Kewіe - руда, рудоволоса жінка.

Для порівняння ось деякі сленгізми, характеризуючи чоловіка.

Stud - красень, що користується успіхом у жінок.

Studhammer - те ж у ще більш сильному ступені, хлопець-молоток.

Bambіno - великий сильний чоловік або парубок .

Baіt - жіночний чоловік або чоловікоподібна жінка, що викликають інтерес у гомосексуалістів.

Alligator - сильний, упевнений у собі чоловік.

Kіller - чудово одягнений або чарівна чоловік; надзвичайний чоловік; «дорогуша», красень.

Yoot - грубий, вульгарний хлопець. підліток-хуліган, член вуличної зграї підлітків [28].

У вербальній поведінці жінок простежується залежність частоти вульгаризмів від статусних властивостей адресата-чоловіка, віку самої жінки та стилістичної маркованості лексеми. Вульгаризми типові лише для висловлювань молодих жінок і дівчат-підлітків при вираженні високого ступеня негативних емоцій.

Лексичні одиниці hell, damn що знаходяться на межі вульгаризмів і загальновживаної лексики, характеризують вербальну поведінку персонажів незалежно від їх віку під час спілкування із представниками протилежної статі.

Використання стилістично забарвленої лексики:

а) вживання вульгаризмів. Вербальна поведінка чоловіків характеризується реалізацією таких вульгаризмів для вираження сильних негативних емоцій незалежно від дистанції між комунікантами.

б) використання табуйованої й евфемістичної лексики. Вигук Gosh, що замінює табуйоване церквою слово God, вживається винятково в репліках жінок:

Oh, Gosh! Thank you, Molly whispered [31, 164].

в) у використанні іноземних слів і варваризмів. Ця група лексики є більш характерною для вербальної поведінки чоловіків.

г) у реалізації професійної лексики. Використання цієї групи лексики є притаманним вербальній поведінці чоловіків, що свідчить про бажання чоловіків демонструвати у спілкуванні з жінками високий рівень ерудиції.

Індивідуально-психологічні, гендерно-орієнтовані одиниці мови чоловічої референції, що підпадають під етичну оцінку припустимо : неприпустимо лакунарно кваліфікують поведінку референта-чоловіка щодо загальнолюдських якостей, виявлених у всіх сферах життєдіяльності людини. У студентському дискурсі референт-чоловік є об'єктом презирства/ зневаги/осуду за непорядність (asslick, blotto, blown, simp, monkey - «негідник»); невихованість (villain, swain, slouch, slob, lout, loon, yob, oaf, yokel, boor, churl, hick, cowpuncher, -«мужлай»); жорстокість (bully, thug, butch, ruffian, varmint, hoodlum, plug-ugly, -«шибеник»); франтівство (buck, beau, smoothie dude, fop - «денді»), перелюбство (womanizer, lothario, lady-killer, lecher, wife-swapper, satyr, goat, amorist, wooer, skirt-chaser, cicibeo, inamorato, soupirant, rake, poodle-faker - «бабій») та ін.

Поведінку жінки переважно кваліфіковано щодо такої якості, як цнотливість (hooker, whore, broad, ball-breaker, ball-buster, prick-teaser, wanton, flapper, harlot, wench, crumpet, hussy, tart, floozy, strumpet, doxy, chippy, maenad, haetera, frippet,- «повія» : maiden, virgin, сherry - «недоторка») [9, 23].

Ця якість виявляється насамперед в інтимній сфері життя і є особливо релевантною для виконання жінкою прототипової соціальної ролі, відведеної їй маскулінним соціумом - матері/дружини/ коханки. Симптоматично, що гендерно-орієнтовані одиниці мови чоловічої референції, які позначають аморального чоловіка, не набувають інтенсивної негативної іллокуції: чоловік подекуди заслуговує на схвалення за перелюбство, тоді як жінка переважно є об'єктом зневаги чи презирства.

Размещено на www.allbest.ru