Роль невербальних чинників в міжкультурній комунікації

Тісний зв'язок і взаємозалежність викладання іноземних мов і міжкультурної комунікації настільки очевидні, що навряд чи потребують розлогих коментарів. Кожен урок іноземної мови - це перехрестя культур, це практика міжкультурної комунікації, тому що кожне іноземне слово відбиває іноземний світ і іноземну культуру.

Основна відповідь на питання про вирішення актуальних завдань навчання іноземним мовам як засобові комунікації між представниками різних народів і культур полягає в тому, що мови повинні вивчатися в нерозривній єдності зі світом і культурою народів, що говорять на цих мовах.

Специфічними особливостями володіє і сам носій національної мови і культури. У міжкультурному спілкуванні необхідно враховувати особливості національного характеру комунікантів, специфіку їхнього емоційного складу, національно-специфічні особливості мислення.

У нових умовах, радикальне підвищення рівня навчання комунікації, спілкуванню між людьми різних національностей може бути досягнуто тільки при ясному розумінні і реальному обліку соціокультурного фактора. Багаторічна практика викладання живих мов як мертвих призвела до того, що ці аспекти мови виявлялися в тіні, залишилися незатребуваними. Таким чином, у викладанні іноземних мов є істотне упущення. Одне з найбільш важливих і радикальних умов заповнення цієї прогалини - розширення і поглиблення ролі соціокультурного компонента в розвитку комунікативних здібностей. За словами Є. Сепіра, “кожна культурна система і кожен одиничний акт суспільного поведінки явно або приховано має на увазі комунікацію”.

Усі тонкості і вся глибина проблем міжмовної і міжкультурної комунікації стають особливо наочними, а іноді і просто усвідомлюваними, при зіставленні іноземних мов з рідними, чужими культурами зі своєю рідною, звичною. От чому навчальний предмет “світ досліджуваної мови” рекомендується, якщо дозволяють можливості, вести ніби з двох сторін, у вигляді рівнобіжних курсів: один - носієм мови і культури досліджуваної мови, а другий - носієм рідної мови і культури.

Взаємовідносини і взаємодія мови і культури відіграють найважливішу роль як для удосконалювання форм і ефективності спілкування, так і для викладання іноземних мов; їхнім ігноруванням пояснюється багато невдач у міжнародній і в педагогічній практиці.

Ось чому без знання світу досліджуваної мови неможливо вивчити мову як засіб спілкування. ЇЇ можна вивчити як скарбничку, спосіб збереження і передачі культури, тобто як мертву мову. Жива мова живе у світі її носіїв, і вивчення її без знання цього світу позбавляє можливості користуватися цією мовою як засобом спілкування. Вивчення світу носіїв мови спрямоване на те, щоб допомогти зрозуміти особливості мововживання, додаткові значеннєві навантаження, політичні, культурні, історичні реалії, так-як в основі будь-якої комунікації, тобто в основі мовного спілкування лежить “обопільний код”, взаємне знання реалій, знання предмета комунікації між учасниками спілкування.

Список використаних джерел

1. Атватер И. Я вас слушаю: Пер. с англ. -- М., 1984.- 246 с.

2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. - Київ: Видавничий центр «Академія» - 2004. - 344 с.

3. Горелов И. Н. Невербальные компонента коммуникации.- М.: Наука, 1980.- 104 с.

4. Донец П.Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации. - Харьков: Штрих, 2001. - 384 с.

5. Кирабаев Н.С. Глобализация и мультикультурализм. -Москва: Издательство РУДН - 2005. - 332 с.

6. Киселюк Н. П. Невербальні компоненти комунікації / Н. П. Киселюк // Науковий вісник ВНУ. - 2006. - №6. - С.14-17.

7. Колшанский Г. В. Паралинвистика.- М.: Наука, 1974.- 79 с.

8. Конева О. В. Психология общения. -- Ярославль, 1992. - 198 с.

9. Кузьмин А. В. Миграция: проблеми межкультурной коммуникации. - Улан-Удэ : Изд-во ВСТТУ - 2006. - C.215.

10. Кучмій О. П. Міжкультурні комунікації: структура і динаміка процесів // Культура народов Причерноморья. - 2003. - № 37. С.98.

11. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения. -- М., 1986. - 233 с.

12. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.- М., 1992. - 311 с.

13. Ниренберг Д., Калеро Г. Как читать человека словно книгу: Пер. с англ.- М., 1988. - 315 с.

14. Пиз А. Язык телодвижений. - Нижний Новгород., 1992. - 276 с.

15. Пиз А. Язык телодвижений. Розширенная версия / Аллан Пиз, Барбара Пиз; [По пер. с англ. Т. Новаковой]. - М.: Эксмо, 2009. - 464 с.

16. Пиз Аллан. Язык жестов: как читать мысли других людей по их жестам. - М.: Ай-Кью - 1995. - 257с.

17. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія : навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів - Київ: Мінохоронздрав України. Нац. фармацевтич. ун-т - 2003. - 287 с.

18. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. - Москва.: Смартбук, 2008. - 656 с.

19. Славова Л. Л. Типология коммуникативных неудач (на материалах современной английской речи): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. лингв, ун-т-К., 2000. - С.19

20. Тер - Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. - М., 2000.- 247 с.

21. Чмут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П. Етика ділового спілкування. - К.,2003. - 323 с.

22. Buerkel-Rothfus, Nancy. Communication: Competencies and Contexts. New York: Newbery Award Records, 1985.

23. Donez, Pavel. Verfremdung in der interkulturellen Kommunikation // Deutschals Fremdsprache. 1994. - № 4.

24. Gamble, Teri Kwal and Michael Gamble. Communication Works. New York: Random House, 1987.

25. Gudykunst, William B. & Mody, Bella, eds. Handbook of International and Intercultural Communication. Second edition - Thousand Oaks / London / New Delhi: Sage Publications, 2002.

26. Lin M. Is There an Essential Difference between Intercultural and Intracultural Communication? // Intercultural Communication. - 2003-2004. - № 6.

27. Maletzke G. Interkulturelle Kommunikation: zur Interaktion zwischen Menschen verschiedener Kulturen / Gerhard Maletzke. - Opladen: Westdt. Verl., 1996. - 217 S.

28. Porter, R.E. & Samovar, L. A, eds. Intercultural Communication: A reader. Fifth edition. - Belmong: Wadsworth Publishing Company, 1988.

29. Volker Hinnekamp. Interkulturelle Kommunikation. Julius Groos Verlag. - Heidelberg, 1993.

30. Winch, P. Can We Understand Ourselves? // Philosophical Investigations. - 1997. - 20: 3. - P. 193-204.

ДОДАТОК

Порівнюючи використання жестів в німецькій і українській комунікативній поведінці можна спостерігати:

- Співпадіння у вживанні жестів при співпадінні з їхнім змістом

- Розходження в виконанні жестів, при співпадінні змісту

- Розходження за змістом жестів, які співпадають за виконанням

- Наявність в іноземній комунікативній поведінці жестів, які відсутні в українській традиції.

Жести, які співпадають за змістом та виконанням:

Привітання:

jmdm.die Hand geben ? подавати комусь руку

jmdm.die Hand reichen ? простягати комусь руку

jmdm.die Hand drьcken ? потиснути комусь руку

mit dem Kopf nicken ? кивати головою

jmdm. zunicken ? кивнути

jmdm. in die Arme schlieЯen ? обійняти когось

vor jmdm. den Hut abnehmen ? знімати капелюх

Прощання:

Den Hut lьften ? знімати капелюх

Auf die Wange kьssen ? цілувати в щоки

Знайомство:

Sich verbeugen ? вклонитися

Позитивна реакція:

jmdm. beifдllig nicken ? схвально комусь кивати

lдcheln ? посміхатися

jmdm. Beifall klatschen ? плескати в долоні

jmdm. freundlich auf die Schulter klopfen? когось дружньо поплескати по плечу

Негативна реакція:

den Kopf schьtteln ? заперечливо похитати головою

die Achseln zucken ? стенати плечима

die Nase rьmpfen ? крутити носом

die Stirn runzeln ? морщити лоба

Вдячність:

die Hand drьcken ? потиснути руки

den Kopf neigen ? схиляти голову

sich vor jmdm. verbeugen ? вклонитись перед кимось

Здивування:

groЯe Augen machen ? робити великі очі

den Kopf schьtteln ? хитати головою

die Augenbrauen hochziehen ? насупити брови

Радість, приємна несподіванка:

sich die Hдnde reiben ? потирати руки

aufspringen ? підхоплюватися

jmdm. mit offenen Armen empfangen ? з розкритими обіймами

Втіха, втішання:

die Hand streicheln ? гладити руку

ьber das Haar streichen ? гладити волосся

Гнів:

mit der Hand auf den Tisch schlagen ? вдарити кулаком по столу

einen Vogel zeigen (покрутити біля скроні)

Жести,які співпадають за змістом, але розходяться за виконанням:

jmdm. eine Kusshand zuwerfen ? Щоб послати повітряний поцілунок, за німецькою традицією цілують кінчики пальців з внутрішньох сторони і завершують жест помахом руки вгору з піднятою долонею. В українській традиції такий жест завершується відхиленням долоні вправо приблизно на рівні очей.

jmdm. mit offener Hand winken ? при привітанні і прощанні у носіїв німецької мови рука зігнута біля ліктя, кисть здійснює легенькі рухи зі стоони всторону. В носія української мови припіднята рука рухається вперед-назад.

den Daumen drьcken ? за німецькою традицією великий палець знаходиться всередині кулака, а за українською зверху.

Жести, які розходяться за змістом, але співпадають за виконанням:

Den Zeigefinger heben ? підняти руку з витягнутим вгору вказівним пальцем ? жест німецького учня в школі для привернення уваги вчителя. За російською традицією це підкреслення найголовнішого.

Mit den Finger schnalzen ?за німецькою традицією цей жест використовується, щоб привернути увагу, наприклад офіціанта в ресторані, іноді вживається нетрплячими школярами, щоб привернути увагу вчителя. За українською традицією цей жест (клацати пальцями) вираження радості, схвальності, а також прикрості, помилки.

Жести, які відсутні в комунікативній поведінці носіїв української мови:

Mit den FьЯen trampeln ? тупотіти ногами ? вияв позитивної оцінки, привітання в цирку, театрі.

Mit den FьЯen scharren ? шурхати ногами ? вияв негативної оцінки, можливо в студентській аудиторії.

Ein Rьbchen schaben ? дражнити. Вказівні пальці труть один о другий.

Размещено на Allbest.ru