Відбиття кримінального арго на студентських жаргонах

У системі жаргонізмів можна виділити чимало квазіосинонімічних рядів, що є питомою ознакою жаргонізованої мови. Розбудовуються синонімічні ряди на позначення певних понять, причому елементами цих рядів виявляються слова того ж самого кримінального жаргону, для яких дана семантика не властива. Наступний етап мовотворчості жаргонізмів - доповнювати цей самий синонімічний ряд власне жаргонізованими номінаціями, що не перехрещуються з кримінальним арго. Наприклад, синонімом до слова жлоб (жадібна людина) виявляється дятел, яке вважається тяжкою образою у блатних і нічого спільного не має з попереднім референтом. Обидва слова семантично ототожнюються з маловідомим у жаргонному слововживанні збуй, слову, яке, проте, відоме українським діалектам - «розбійник, грабіжник». Отже, відбувається узагальнення негативно оцінних сем, нейтралізація вихідної семантики, що й сприяє утворенню спонтанних і стихійних до певної міри синонімічних рядів.

Номінації жаргону, що постали внаслідок словозмінних трансформацій одиниць кримінального арго. Такі словозміни можуть бути незначними: водяра - водяник, жувалка (рот) - жувалъник, малявка (записка) - малява, амба - амбець. Словотворчі процеси супроводжують перехід з однієї частини мови в іншу, тобто певна морфологічна форма закріплена за різними соціально-мовними сферами: КЖ - підігрів (горілка) - Ж - підігріти (випити), мажор (добре, успішно, нормально) - мажор (молода грошовита людина, що вдає з себе аристократа). Мовотворчість жаргонізмів виявляється в тому, що на базі кримінального жаргону виникають метафоричні номінації, які виявляють образні потенції внутрішньої форми вихідного уявлення.

Наприклад, кайф, кайфувати повністю збігаються з кримінальним жаргоном, але прикметник кайфовий, іронічні номінації особи кайфоломщик, кайфолом - жаргонізми [21, 7].

Деякі одиниці жаргонізмів постали як наслідок редукції фразеологічних словосполук, що побутують в кримінальному жаргоні. Наприклад, номени біла, біленька - «горілка» - мотивовані не білим кольором рідини, а фраземою біла головка, що бере початок з довоєнних часів, коли головка пляшки закривалася справжнім корком і запечатувалася білим сургучем. Арготична словосполука динамо двинути («обманути») співвіднесена з однослівним експресивним утворенням динамо, яке означає в молодіжному спілкуванні «схильність ігнорувати домовленості», «людина, що має звичку не приходити на побачення».

Явище семантичної трансформації звичайно супроводжує асиміляцію мови злочинного світу в соціальному середовищі законослухняних громадян; насамперед це стосується розширення значення, унаслідок чого нейтралізуються семи, пов'язані з реаліями злочинного світу, і актуалізуються семантичні ознаки, закріплені за розширеним слововживанням. Наприклад, КЖ за словом висіти закріплює значення «відбувати строк покарання», а в соціолекті воно означає «знаходитися в певному місці протягом невизначеного часу».

У процесі асиміляції кримінального жаргону інстальованою мовною сферою засвоюється одне із значень слова, а решта значень залишається побутувати тільки в КЖ. Як правило, елімінуються значення, пов'язані зі злочинною діяльністю, стосунками в кримінальному світі, а ті жаргони, що закріплюються в активному вживанні, максимально пристосовуються до прагматичних потреб розмовної комунікації, фамільярного стилю спілкування [21,8].

У системі молодіжного сленгу виділяються синонімічні ряди, елементами яких часто є слова кримінального жаргону, для яких ця семантика не властива.

Наприклад, у молодіжному мовленні слово чувак (чоловік, хлопець) може вільно замінятися такими одиницями: кент (у кримінальному арго дане слово має значення «друг»), клієнт («компаньйон злочину»), дядя («начальник тюрми»), субчик («браконьер», «звідник»). Таке запозичення можна пояснити здатністю кримінального жаргону проникати в мовлення інших соціальних верств, зокрема до розмовної мови підлітків. Продовжити даний синонімічний ряд можна також такими одиницями: дявчик (утворене від слова «дядя»), дяфан (має походження ідентичне до попереднього), чувіло (від слова «чувак»), мужик, чудак (від російського «чудак», прижилося в мові підлітка через подібність до широковживаного «чувак»), типаж (від слова «тип»), корєш (від слова «коріння», з одного кореня).

У подібний спосіб утворився синонімічний ряд до слова лох (некмітлива людина). Наприклад, бивень у кримінальному жаргоні -розумово відстала людина, шлепер - вокзальний злодій, картярський шулер, і, попри семантику в кримінальному жаргоні, ці слова можуть легко замінити лексему лох. Крім згаданих лексичних одиниць, сленгові номінації некмітливої людини включають сленгові слова інших типів сленгу, супроводжувані негативним забарвленням: шайтан, мутант, даун (мед.), дегенерат, імбіцил.

У процесі асиміляції в молодіжній мові одиниць кримінального жаргону вони досить часто повністю втрачають вихідне значення і виконують невластиву йому семантичну функцію. Наприклад, фармазонити (шахраювати при розміні купюр) у молодіжному середовищі вживається у значенні «пояснювати»; заліпуха (брехня) переходить у молодіжний сленг у значенні «річ, подія»; западло - «вважати для себе принизливим зробити щось проти злодійських переконань» - у мові молоді означає «неприємність, капость».

Деякі слова молодіжного сленгу утворюють синонімічні ряди, дублюючи номінації кримінального жаргону і доповнюючи їх власними новотворами, що не перехрещуються з кримінальним арго. Наприклад, доколупатися, вгавкатися, врубатися (зрозуміти) - слова, що об'єднують і молодіжний сленг, і КЖ, тоді як лексеми: в'їхати, втягнути, вкурити, розчехляти - є надбаннями молодіжного сленгового слововживання.

Словосполученню «голосно сміятися» у кримінальному жаргоні відповідає дієслово іржати, у молодіжному мовленні існує також кінчатися, угарати та лахати (від дерти лаха, що прийшло із одного з найдавніших сленгів «лебійської мови», що слугувала засобом спілкування кобзарів).

Дієслова, для позначення вживання алкогольних напоїв: бухати, квасити, киряти прийшли у молодіжне мовлення з кримінального жаргону, але цей синонімічний ряд доповнився одиницями, що виникли внаслідок власної мовотворчорсти підлітків: наложкатись, нажертись, банячити, вгаситися, влупити, дрінчити. У даних новотворах відчувається розмовна експресія, іронізм та іншомовний вплив (слово «дрінчити» очевидно виникло на основі англійського «drink» - пити).

Л.О. Ставицька в інтерв'ю газети «Дзеркало тижня» зауважує, що жаргон - прерогатива чоловічих мов. Він виникає там, де є корпоративна спільнота людей, до якої насамперед тяжіють чоловіки. Армія, тюрма - це найпродуктивніші угруповання, у яких виникає «жаргонна кухня». Вони -стерильно чоловічі. Там формується своєрідний мізогіністичний модус представлення жінки. Тому жаргон має дуже розгалужену систему на позначення жінки - є в ньому ненависть, насмішка, іронія, приниження жінки. Цим і пояснюється багатша сленгова лексика чоловіків порівняно з жінками.

З лінгвістичної точки зору сучасне злодійське арго демонструє свою неоднорідність, перш за все, в аспекті часу виникнення різних груп одиниць. З одного боку, в арго виразно видно досить древній лексичний пласт, на стійкість вживання одиниць якого мали вплинути соціально-економічні зміни, що відбулися за останні століття (цю частину кримінального жаргону можна назвати «старе арго»). З іншого боку не можна не помічати появи в кримінальному жаргоні значну кількість динамічних лексичних груп, що виникають. У даний час новоутворені арго пов'язані з появою нових видів злочинів (організована злочинність, економічні злочини, рекет, замовні вбивства і т.д.). Групу новоутворень у кримінальному арго складають лексеми, що відображають появу нових різновидів злочинів (кілер - найманий вбивця, бомбити - займатися рекетом, прокатати - несправедливо наказати когось, бути в мінусі - терпіти фінансові невдачі тощо).

Отже, слова кримінального арго та молодіжного сленгу впевнено проникають у сферу не тільки жаргону, айв літературну мову. Ці номінації настільки тісно взаємодіють у мовленні, що поступово стають надбанням унормованої мови.

І сленг, і арго конче потрібні для повноцінного життя кожної мови, вони є тим ґрунтом, звідки, за словами Ю. Шевельова, приходять життєдайні соки до даної мови, ґрунтом, де безперешкодно точиться її життя. Необхідно лише, щоб вони формувались у межах своєї мови [6, 21].

Висновки

студентський жаргон арго кримінальний

Український жаргон і відповідний сленговий вокабуляр сьогодні не такий потужний, як російський, але він існує, і лінгвістична оптика дає змогу добре його розгледіти. Підвищення комунікативної потужності української мови природно «реанімує» лексикон, здатний задовольнити потреби жаргонних стилів спілкування. Нині спостерігаємо формування українського сленгу за рахунок загальновживаної, в тому числі з національно-культурним компонентом, застарілої, питомої розмовної або рідковживаної лексики, діалектизмів тощо. Сучасний український сленг народжується в україномовних різнотипних мікросоціумах і в цьому аспекті є, до речі, жаргоном двічі: 1) на тлі російської мовної стихії українська мова вирізняється інакшістю, а отже, апріорі може бути смішною; 2) природна людська дотепність і почуття гумору не можуть не продукувати сленгу у невимушеній розмовній комунікації, байдуже, про який етнос йдеться. Якщо врахувати, що сленг за своєю природою швидкозмінний, підвладний примхливій моді й індивідуальній мовній творчості, тобто, власне, і є такою бульбашкою, то без лексикографічної фіксації він приречений на небуття. Дещиця українського сленгу, розвіяного по українських мовних острівцях, мусить колись перетворитися з мільярдів бульбашок на кристалики слів. Наявні елементи українського сленгу, без огляду на їх кількість, повинні фіксуватися, інтерпретуватися, аби потім найбільш вартісний лексичний матеріал міг увійти до культурного континууму українського мовного існування. Тільки в такому разі можна сподіватися, що відбудеться зворотний процес: соціум побачить себе у дзеркалі своєї ж мови (часто вже літературно обробленої, естетизованої) і заговорить цією мовою впевненіше, голосніше.

Теоретичним матеріалом роботи були дослідження вітчизняних та деяких, російських мовознавців, у працях яких подається визначення термінів «сленг», «жаргон», «арго», їх відмінність від інших соціальних діалектах, аналіз сленгознавства як розвиваючої галузі мовознавства.

У сучасній українській мові найвиразніше виділяють жаргонізми, які побутують у різних молодіжних колективах, зокрема, у середовищах студентів. Але багато емоційно забарвлених слів учнівського та студентського середовищ мають інтержаргонний характер і трапляються у різних молодіжних колективах. Це - жартівливі та зневажливі звертання чи характеристика своїх однолітків, товаришів, знайомих, викладачів, батьків.

Існування інтержаргонного шару лексики, елементи якого відносно легко поширюються в усному мовленні різних груп населення, свідчить про взаємопроникнення жаргонізмів.

Уважаємо, що згрупувати та досліджувати всі жаргонізми доцільно за сферами використання, тематично: оцінювання явищ, людей, предметів; дозвілля та спорт; школа, ВНЗ, навчання, колектив; побут, захоплення; прізвиська та ін.

Жаргон молоді - це частково й лексеми кримінального арго й арго в'язниць, частина з них змінила своє значення і в лексиці молоді стала відображати інші реалії.

Причина появи студентського жаргону - бажання проявити свою самостійність, продемонструвати приналежність до якогось угрупування. У цілому жаргонізми роблять мовлення студентів виразнішим і колоритнішим.

Сленг - це досить цікаве соціокультурне явище, яке віддзеркалює в собі світосприйняття суспільства, показник усіх змін у житті сучасних людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Винник В.О. Жаргон // українська мова: енциклопедія / Ред. кол.: Русанівський В.М. та ін. 2-ге вид. випр. і доп. - К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана. - 2004. - С. 124.

2. Єрмоленко С. Вивчення жаргонізмів // Українська мова та література. - 2004.-№38 (390).- С. 11-13.

3. Дорда В.О. Статус студентського сленгу та адгерентних груп англомовної ненормативної лексики // Вісник СумДУ. - Суми, 2006. - № 3. - С.188-192.

4. Левикова СИ. Молодежный сленг как своебразный способ вербализации бытия // Бытие и язык. - Новосибирск, 2004. - С. 167-173.

5. Масенко Л. Українська жаргонологія: проблеми становлення // Українська мова та література. - 2006. - № 38. - С. 3-4.

6. Масенко Л. До проблеми вульгаризації мови // Дивослово. - 2002. - № 6.

- С. 20-21.

7. Мосенкіс Ю. Український молодіжний сленг // Дивослово. - 2007. - №12.

- . С 32-35.

8. Ніколин Є. Державна мова й молодь // Педагогічна думка. - 2004. - № 4. -С 69-72.

9. Нікітіна Н. Українська мова на телебаченні: сьогочасна ситуація // Дивослово. - 2004. - № 12. - С. 2-7.

10. Никитина Т.Г. Толковый словарь молодежного сленга. - М.: Астрель, 2007.-С. 12.

11. Пиркало С. В. Сленг: ненормативно, але нормально // Урок української. -2002.-№2.-С. 26-28.

12. Примачик І. Особливості українського комп'ютерного жаргону // Українська мова і література. Шкільний світ. - К.: 2006. - № 38. -С 11-15.

13. Радчук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи // Дивослово.- 2002. -№2.-С. 2-5.

14. Сіріньок К. Молодіжний сленг як складова загальнолюдської культурної нації // Українська мова і література в школі. - № 5. - С. 69-71.

15. Словарь лингвистических терминов / Под ред. О.С. Ахмановой. - М.: Советская энциклопедия. - 1964. - 607 с.

16. Ставицька Л. Слово про мову // Дивослово. - 2009. - № 1. - С. 20-23.

17. Ставицька Л.О. Арго, жаргон, сленг: Соціяльна диференціація української мови: моногр. - К.: Критика. - 2005.

18. Ставицька Л.О. Короткий словник жаргонної лексики української мови. -Київ: Критика, 2003.

19. Ставицька Л. Мовна ситуація в Україні очима американського філолога // Українська мова. - 2007. - № 1. - С 73-78.

20. Ставицька Л.О. Проблеми вивчення жаргонної лексики: Соціолінгвістичний аспект // Українська мова. - 2001. - № 1. - С 55-68.

21. Ставицька Л.О. Про взаємодію жаргону і сленгу // Українська мова і література. - 2000. - № 15 (175). - С 7-8.

22. Студентський сленг як соціолект української мови // Система і структура східнослов'янських мов: 36. наук. пр. - К.: Знання, 2001. - С 169-176.

23. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. - 3-тє вид., стер. -К.: Вища пік., 2001. - С 134-135.

24. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д. Пономарева. - К.: Либідь, 2001. - С. 74-75.

25. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних сполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт. - К., 2005. - 1230 с.

26. Тарененко О.О. Жаргон // Українська мова. Енциклопедія / Редкол. В.М. Русанівський, О.О. Тарененко, М.П. Зяблюк та ін. - К.: Укр. Енциклопедія, 2000. - С 167-168.

27. Щур І. Особливості молодіжного жаргону // Рідна мова. - 2001. - № 10. -120 с.

28. Василенко Ю. Молодіжний сленг / Ю. Василенко [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/Intemet/PART-6 11.htm/

29. Карпалюк М.В. Функціонування жаргону в сучасному публіцистичному дискурсі [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bdpu.org/.- Заголовок з екрану. - Мова укр.

30. Кондратюк О. Молодіжний сленг як мовне явище [Електронний ресурс] - Режим доступу: http ://www. і і .lviv . ua/ . - Заголовок з екрану. - Мова укр.

Размещено на Allbest.ru