Мнемонічні техніки іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Контрольна робота

з дисципліни "Психологічні аспекти вивчення іноземних мов"

на тему: "Мнемонічні техніки іноземної мови"

мнемотехніка іноземний лексика заучування

Виконав

студент 311 групи

факультету англійської мови

Обруч Артем

Перш ніж розглядати існуючі мнемотехніки, потрібно спершу дати визначення цьому поняттю. Отже, мнемоніка (грец. фб мнзмпнйчб - мистецтво запам'ятовування) (мнемотехніка) - сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті, шляхом утворення штучних асоціацій.

Крім того, мнемоніка не вдосконалює пам'ять, вона тільки полегшує запам'ятовування, та й то лише в окремих випадках (там, де придумані штучні асоціації закріплюються при запам'ятовуванні легко й швидко). У багатьох же випадках вона може наробити прямої шкоди, оскільки підмінює осмислене (логічне) запам'ятовування механічним завчанням.

Навчаючись у школі, і вивчаючи українську мову, ми всі під керівництвом вчителя несвідомо для себе використовували мнемотехніки для вивчення деяких правил. Ось наприклад, для запам'ятовування приголосних, перед якими префікс "з-" перетворюється на "с-", ми запам'ятовували такі фрази як: Кафе "Птах" або КоПиТиФХа - зла чаклунка Копитифха, яка перетворює префікси, - адже так набагато простіше відкласти в пам'яті ці приголосні. Ще один приклад можна навести із запам'ятовуванням приголосних, після яких пишеться апостроф. У цьому випадку вчитель кожен раз нам говорив, що ми маємо знати МаВПу Буф.

Таким чином, ми, вивчаючи різні науки, а особливо мови, використовуємо мнемотехніки, і можливо навіть не підозрюємо про те, що полегшуємо для себе вивчення нової лексики, граматики чи правил читання, застосовуємо той чи інший метод, так як ми вже звикли до нього. Варто зазначити, що кожен обирає для себе ту мнемотехніку, яка йому здається найпростіша і в процесі застосування якої, ми запам'ятовували б більше необхідної інформації. Крім того, відомо, що на даний час існує велика кількість способів запам'ятовування, але людство не стоїть на місці, і відкриває все нові та нові мнемотехніки, полегшуючи нам життя і зберігаючи наш дорогоцінний час.

Провідну роль в процесі вивчення іноземної мови виконує вивчення нової лексики і розширення словникового запасу. Робота над лексикою здебільшого перепадає на самостійні заняття студентів. Справа в тому, що при вивченні на практичних заняттях нового лексичного матеріалу студентам виявляється досить складно запам'ятати його, не докладаючи до цього спеціальних зусиль. Адже, як справедливо зазначають вчені „...мінімальна повторюваність незнайомих слів в навчальних текстах, необхідна для їх запам'ятовування в процесі читання, повинна бути не менше 10-15 разів...”, тому краще використати мнемотехніку для запам'ятовування нових лексичних одиниць.

Техніка 1. Ось приклад мнемотехніки, за допомогою якої нас вчили вчителі іноземній мові в школі. До речі цю ж методику застосовували і на першому курсі нашого університету.

Усі нові слова, що зустрічаються учням, слід записувати і заучувати шляхом багаторазових повторень. Для цього можна користуватися звичними словничками (так званими „вокабулярами” - від англійського vocabulary) - загальними зошитами, де записуються в окремі колонки слово, транскрипція, переклад (у додатковій колонці також можна зазначати особливості вживання слова, його синоніми або антоніми, спільнокореневі слова).

Техніка 2. Більш продуктивним, на мій погляд, є вивчення лексики за допомогою карток. Саме цю мнемотехніку прищепила наша викладачка іноземної мови. З цупкого паперу або картону виготовляються картки невеликого розміру, щоб їх зручно було розмістити в руці (30х50 мм). У верхній частині картки пишеться англійське слово (бажано з транскрипцією), а в нижній - переклад рідною мовою. Коли всі нові слова з певної теми записані, слід переходити до їх вивчення. Наступна стадія - контроль.

Спочатку перевіряють знання значення лексичної одиниці рідною мовою. Для зручності картки можна зігнути посередині (скласти вдвоє) або при перекладі закривати рукою український відповідник англійського слова.

Переходячи по порядку від одного слова до іншого, слід відкладати в один бік слова, значення яких засвоєно (так звані „легкі” слова), а в окрему стопку відкладати ті слова, які ще не вивчені належним чином. Переглянувши всі картки, знову так само працюємо з тими, що були ще не засвоєні. Робота ведеться доти, поки всі картки не перейдуть до стопки вивчених слів. Після того, як студент з легкістю перекладає всі слова з англійської мови, розпочинається робота над засвоєнням зворотного перекладу - з української (російської) мови на англійську (так само, як було описано вище).

У процесі роботи з лексикою професійного спілкування краще зі зворотного боку картки записувати синоніми, антоніми та спільнокореневі слова (за бажанням з перекладом). Варто зауважити, що цей бік картки, як правило, заповнюється не одразу, а в процесі подальшої роботи над лексикою. А оскільки, як правило, слова в англійській мові багатозначні, спочатку слід писати основне значення або те, з яким студент зустрівся в роботі (одне - два), а надалі розширяти цей ряд при кожній зустрічі з новим значенням уже відомого слова.

Зазначу, що робота з картками дає студентові можливість активно використовувати в процесі роботи над лексикою як довільну пам'ять (запам'ятовування матеріалу з певним вольовим зусиллям), так і недовільну (автоматичне запам'ятовування, без вольових зусиль). Достатньо розкласти картки зі словами в тих місцях квартири, де студент часто буває і регулярно бачитиме їх (наприклад, прикріпити по 1-2 картки на холодильник, на дзеркало у ванній кімнаті, на внутрішній бік вхідних дверей, і після цього, кожен раз відкриваючи двері холодильника, дивлячись у дзеркало у ванній кімнаті або підходячи до вхідних дверей, студент бачитиме картки і мимоволі, автоматично запам'ятовуватиме те, що написано на них). Специфіка нашої пам'яті полягає в тому, що те, що ми сприймаємо мимоволі фіксується в мозку.

Техніка 3. Вивчення нової лексики на іноземній мові за допомогою вивчення віршів (to learn poems by heart). Цю мнемотехніку використовують переважно на початковому етапі вивчення мови, але саме вона є актуальною для дітей дошкільного і молодше шкільного віку. Саме за допомогою таких віршиків ми «запалюємо іскорку бажання» в дитини до вивчення іноземної мови. Ось приклад одного із таких віршів:

Seven Wonders of the World

I wonder why the sun is hot

I wonder why it rains a lot

I wonder why the sky is blue

I wonder why a cow goes moo

I wonder why the clouds skip by

I wonder why a bird can fly

I wonder will the lesson end

Before I'm driven round the bend.

Техніка 4. Для вивчення лексики ми можемо також застосовувати органи сприймання, наприклад зір. Як відомо за допомогою зорової пам'яті людина запам'ятовує найбільшу кількість інформації. Досить результативною вправою є вправа на спостереження (observation). Потрібно розставити картинки в тому порядку в якому вони були показані. Певний час учень роздивляється картинки, а потім хтось ставить питання на іноземній мові, про те, що і як на них зображено.

Техніка 5. Останньою мнемотехнікою, яку я хочу розглянути буде повторення (repetition). Як говорить прислів'я: «Repetition is the mother of learning», так воно і є. Чим частіше ми повторюємо те, що ми вивчили тим менша вірогідність того, що ми забудемо це. Що стосується лексики, так існують два словникових запаси у кожної людини. Запас з активною лексикою, тобто тією, що вона використовую майже щодня і запас з пасивною лексикою, тобто словами і виразами, які людина колись вивчила, але не використовує в побуті і частково забуває. Щоб цього не траплялося потрібно використовувати цю мнемотехніку і повертати лексику з пасивного стану в активний.

Размещено на Allbest.ru