Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Сленг в системі мови
• 1.1 Сленг і діалекти
• 1.2 Сленг та жаргон: проблема дефініції
• 2. Різновиди сленгу та проблеми перекладу
• 2.1 Типології сленгу
• 2.2 Відтворення сленгу
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Сленг древній, наче світ. Це відзначає крупний мовознавець, фахівець у області сленгу і укладач словника сленгу Ерік Партрідж. «Сленг» був і в грецькій, і в латинській мовах - адже люди завжди прагнули пожвавити мову, наділити її образними словами і фразами, перероблюючи на свій лад незрозумілі «учені» терміни і офіційні слова. І у всіх мовах можна відзначити цю тенденцію в живій розмовній мові.

Взагалі вся лексика тієї або іншої мови ділиться на літературну і нелітературну. До літературної відносяться:

- книжні слова

- стандартні розмовні слова

- нейтральні слова

Вся ця лексика вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Існує також нелітературна лексика, що ділиться на:

- професіоналізми

- вульгаризми

- жаргонізми

- сленг

Актуальність даної дослідницької роботи полягає в тому, що сленг - це суспільна, часто вживана лексична одиниця як в англійській, так і в українській мовах. Тож аналіз цієї лексичної одиниці допоможе перекладачу не допускати помилок при перекладі сленгу.

Об'єктом даного дослідження являється нелітературна лексика - сленг англійської та української мов.

Предметом дослідження даної курсової роботи є різновиди сленгу в англійський та українській мовах.

Метою даної дослідницької роботи являється визначити місце сленгу у системі лексики, та визначити особливості перекладу сленгу з української мови на англійську та навпаки.

У процесі дослідження ми ставимо перед собою наступні завдання:

1) визначити, що таке нелітературна лексика та яку роль відіграє в ній сленг;

2) визначити, чи являється сленг підгрупою діалекту;

3) роздивитись проблеми дефініції сленгу та жаргону;

4) дізнатись про властивості сленгу та його місця у системі мови;

5) розглянути та проаналізувати способи та проблеми перекладу сленгу.

Теоретична значущість полягає в комплексному аналізі такого лексичного явища, як сленг.

Практична значущість цієї роботи полягає в тому, що отриманні результати можна використати в процесі вивчення курсу практики перекладу сучасної української та англійської мови. А також отриманні знання допоможуть при перекладі сленгу та утворенні словників сленгу.

1. Сленг в системі мови

Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу в першій половині 20 століття стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм не літературного мовлення. Водночас змінюється й психологічне ставлення людей до мови - норма (насамперед, на лексичному, стилістичному рівні) демократизується, стає більш вразливою щодо не літературних засобів. Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової та іншої ненормативної лексики. На такому тлі, а також внаслідок названих екстралінгвістичних причин у мові кінця 20 - початку 21 століття формується якісно нове явище - загальний сленг - особливий лексико-фразеологічний шар, що становить основу сучасного просторіччя, одиниці якого, втративши зв'язок зі своїм джерелом (корпоративним або професійним сленгом), стали поширюватися в усному розмовному мовленні, стаючи, таким чином, загальновідомими й уживаними широким колом носіїв мови незалежно від віку, рівня освіти, професії й інших соціальних характеристик.

Зв'язок формування загального сленгу зі змінами, що відбуваються в суспільстві, дозволяє розглядати це явище в контексті найважливіших проблем сучасної соціолінгвістики.

1.1 Сленг і діалекти

Окремі види мовних розбіжностей мають назву діалекту (соціального, територіального), жаргону, сленгу.

За визначенням, взятим з світової електронної енциклопедії «Вікіпедія» діалект - різновид мови, характерний для специфічної групи носіїв мови, що визначається не лише територіальною структурою але й іншими факторами, як, наприклад, соціальний клас. Діалект мови може мати навіть свій окремий словник. Також зазначено, що діалект, який відноситься до окремого соціального класу, називається соціолект. А також до варіативності мови відносяться: стандартна мова, жаргон, що характеризується специфічною лексикою, сленг, місцевий говір, піджин.

Діалект - це територіальний, часовий або соціальний різновид мови. Немає нічого дивного, наприклад, у тому, що йоркширський свинопас, репортер газети «Times», лондонський торгівець і вишколений співробітник Foreign Office (Міністерства закордонних справ) вживають різну лексику. Діалектом користується певна спільність людей, а тому він відрізняється своїми рівнями - семантичним, фонетичним і граматичним. Відрізняється діалект і від мовного стандарту - зразкової унормованої мови, яка протиставлена просторіччю і є обов'язковою для формального спілкування - у навчальних закладах, державних установах тощо. [13]

Кожний діалект вживається у відповідному мовному колективі. Утворенню діалекту нерідко сприяють історичні обставини. Так, у 12-13 ст. на території Британських островів існували мовні розходження, внаслідок чого з часом утворились три територіальні діалекти:

1. Північний діалект, в основі якого лежать нортумбрійські мовні особливості (сучасний шотландський діалект).

2. Середньо острівний діалект з його підвидами - східним і західним, що лягли в основу загальнонаціональної англійської мови.

3. Південний діалект, що ґрунтується на залишках мови західно-саксонських племен. У південному діалекті за середньовічного часу виділився кентський діалект, який пізніше свої властивості втратив.

Вагомий вклад у формування національної мови зробили відомі літературні діячі, які своїми творами сприяли зміцненню загально мовних норм. До цих людей належать Джеффрі Чосер, Вільям Кекстон, Вільям Шекспір.

Стійкішими є діалекти соціальні (раніше їх називали класовими). Це варіанти (різновиди) мови, якими користуються окремі соціальні угрупування людей. Соціальні діалекти охоплюють низку суспільно, генетично, функціонально і структурно різних явищ, що розподіляються на професіоналізми і жаргони або арго; останні мають в мові назву сленг (slang, lingo).

Професійні діалекти, як різновид діалектів соціальних, охоплюють лексику, що їй надають перевагу мовці одного фаху або виду занять. Жаргон складається із навмисне утворених (морфологічно або семантично) елементів, вживаних з метою відокремлення від решти мовців даної спільності. Інколи це буває потаємна мова (грабіжників, волоцюг, членів релігійних каст). [3]

У вжитку існує п'ять визначень сленгу - низька і вульгарна мова вулиці, римований жаргон, жаргон ремесла або фаху, перекручена лексика і нонсенс.

Сленг - це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст.

Цікава історія походження термінів: слово сленг з'явилося на початку 19 ст.; жаргон - значно раніше (слово спочатку означало, за Чесером, щебетання птахів). Терміном lingo визначають спрощені мови, такі як Beach-la-Mar, Pidgin-English, хоча останні за своєю природою - не діалекти, а міжмовні спрощення, яки тимчасово виконують роль мови.

Сленг - це квінтесенція розмовної мови, що пов'язана з життєвими зручностями, а не з науковими законами, граматичними правилами чи філософськими ідеями. Слова і фрази перетворюються у сленг тоді, коли починають вживатись у межах професійних груп, змінюючи свої значенні в мові. [13]

Вживання сленгу переслідує певну мету: відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування. При цьому збагачується скарбниця лексичних засобів мови.

Історія європейського сленгу починається з 13 ст., коли з'явилась назва Rotwalsh (теперішнє Rotwelsh) - різновид жаргону волоцюг. Перші спостереження сленгу в Англії зроблено на початку 16 ст. Коплендом у його книзі «The Hye Waye to the Spittel House» (між 1517-1537 рр.).

У 20-21 ст. сленг - це лексика, що притаманна окремим суспільним колам - школам і університетам, політичним і професійним угрупуванням, військовим. У сленгу знаходять відбиття куховарство, мода, торгівля, особисті зацікавлення (хобі). [10]

Тож ми виявили, яке місце займає сленг в системі мови: це лексика розмовного типу, що вживається для полегшення спілкування окремих соціальних або професійних груп, лексика, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст. В той час як на відміну від сленгу діалекти мають навіть свої власні словники та вживаються в більш розширених колах носіїв мови. Більш невизначеною залишається різниця між сленгом та жаргоном.

1.2 Сленг та жаргон: проблема дефініції

Тож в даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття «сленг»: чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених.

Звертає на себе увагу те, що термін «сленг» частіше уживається в англійській лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови. Нерідко слово «сленг» використовуються просто як синонім слову «жаргон».

Тому мало б сенс спробувати, по-перше, дати чіткіше визначення сленгу, а по-друге, з'ясувати відмінність (або тотожність) понять сленгу і жаргону.

Доцільно почати з етимології. Як відомо, дотепер в сучасній лінгвістиці існують сумніви щодо походження слова «сленг».

За однією з версій, англ. slang походить від sling (метати, кидати). У таких випадках згадують архаїчне to sling one's jaw - говорити щось буйне і образливе. Згідно іншої версії, «сленг» сходить до slanguage, причому початкова буква s нібито додана до language в результаті зникнення слова thieves; тобто спочатку йшлося про злодійську мову thieves' language.

Невідомо, коли слово slang вперше з'явилося в Англії в усній мові. Письмово воно вперше зафіксоване в Англії в 18 столітті. Тоді воно означало «образу». Приблизно в 1850 році цей термін став використовуватися ширше, як позначення «незаконної» просторічної лексики. В цей же час з'являються синоніми слова slang - lingo, що використався переважно в нижчих шарах суспільства, і argot - що віддавався перевазі кольоровим населенням. [22]

Про об'єм самого концепту «сленг» говорять його описові визначення, що з'явилися пізніше ніби, «нецензурна розмовна мова» або поетичні «дифірамбні» описи сленгу як «монетного двору мови» (Д. Голсуорсі); або «сленг - це мова, яка закочує рукави, плює на долоні і приступає до роботи» (Карл Сендберг), це «поезія простої людини» і т. п. Зрозуміло, що в науковому сенсі цінність таких визначень невелика, хоча з них все ж таки видно, що сленг вважається мовою простолюддя і основою для виробництва національного словника.

Розглянемо деякі з численних наукових визначень сленгу.

У російському мовознавстві найчастіше приводиться визначення В.А. Хомякова: «Сленг - це відносно стійкий для певного періоду, широко споживаний, стилістично маркірований (понижений) лексичний пласт (іменники, прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і ознаки), компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову, вельми неоднорідну по своїх витоках, ступені наближення до літературного стандарту, що володіє пейоратівною експресією». [19]

У цьому визначенні звертають на себе увагу наступні ознаки сленгу: сленг, на думку В.А. Хомякова, хоч і відноситься до «експресивного просторіччя» і входить в літературну мову, його ступінь наближення до літературного стандарту «вельми неоднорідний», тобто можна знайти приклади «майже стандартні» і «зовсім не стандартні». І, зрозуміло, сленгу властива пейоратівність як найхарактерніша межа: важко уявити собі сленгізм з яскравою меліоративною конотацією, хоча, ймовірно, певний ступінь «стандартності» все ж таки має місце.

Зовсім інше трактування пропонується в «Словнику лінгвістичних термінів» О.С. Ахманової: Сленг - 1. Розмовний варіант професійної мови. 2. Елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-експресивного забарвлення. [5]

Як бачимо, в першій дефініції сленг - це просто ряд слів, що не являються термінами, що використовуються в термінологічному значенні, ніби «двірник» або «запаска» у автомобілістів. Такі слова не годяться для офіційної інструкції, але зручні для ділової розмови професіоналів.

У другому випадку це вже щось абсолютно інше: перед нами слова, що вже покинули професійну сферу і що вийшли «в світ». Дуже важливо ще одна, відмічена О.С. Ахмановою, якість: всі подібні слова яскраво експресивні.

Декілька інше рішення пропонується в Енциклопедичному словнику 1980 року: 1. Сленг - мова професійно відособленої групи у протилежність літературній мові. 2. Це варіант розмовної мови, не співпадаючий з нормою літературної мови. Це визначення представляється вельми неадекватним. Як бачимо, в (1) - це просто синонім професійної мови (мови), що чітко протиставляється мові літературній.

Відрізняється від цих визначень дефініція Великого енциклопедичного словника 1998 року: Сленг - 1. Те ж, що й жаргон (у вітчизняній літературі переважно до англомовних країн). Як бачимо, тут сленг просто оголошується синонімом жаргону, притому переважно жаргону англомовних країн. 2. Це сукупність жаргонізмів, що складають частину розмовної лексики, що відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови. Уживається переважно в умовах невимушеного спілкування, наприклад: англ. junkie - наркоман, gal - дівчина.

Словник-довідник лінгвістичних термінів 1985 р. просто ставить знак рівності між сленгом, жаргоном і арго: Сленг - слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків. Сленг моряків, художників; арго, жаргон. [28]

До вже приведених різноманітних трактувань сленгу можна додати такі ж різноманітні дефініції англійських філологів. Термін «сленг», відзначає відомий американський лінгвіст Ч. Фриз, настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що украй скрутно провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні.

Цілий ряд англійських дослідників використовують слово slang просто як синонім жаргону, арго або кента. Така думка знаменитого дослідника сленгу Еріка Партріджа. [23]

Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну «сленг» автор словника сленгу Р. Спірс. Він відзначає, що термін «сленг» спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону як синонім слову «кент» (cant). З роками «сленг» розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова. [24]

Таким чином, можна констатувати, що при всій своїй популярності «сленг» в даний час термінологічною точністю не володіє.

Проте, приведені вище точки зору дозволяють якось узагальнити його найбільш істотні властивості.

1. Сленг - це нелітературна лексика, тобто слова і поєднання, що знаходяться за межами літературного англійського (Standard English) - з погляду вимог сучасної літературної норми.

2. Сленг - це лексика, що виникає і уживається перш за все в усній мові.

3. Сленг - це емоційно забарвлена лексика.

4. Сленг характеризується більш менш яскраво вираженим фамільярним забарвленням переважної більшості слів і словосполучень. Ця властивість сленгу обмежує стилістичні межі його вживання.

5.Фамільярне емоційне забарвлення багатьох слів і виразів сленгу відрізняється великою різноманітністю відтінків (жартівлива, іронічна, глузлива, зневажлива, презирлива, груба і навіть вульгарна).

6. Залежно від сфери вживання сленг можна підрозділити на загальновідомий і загальновживаний (General Slang) і маловідомий і вузьковживаний (Special Slang).

7. Багато слів і виразів сленгу незрозумілі або малозрозумілі для основної маси населення (особливо в період їх виникнення і переходу в ширшу сферу вживання), тому що вони пов'язані з своєрідною формою виразу, наприклад, при численних випадках перенесення значення (фігурального вживання), такого характерного для сленгу. Незрозумілість може також бути результатом того, що ці сленгізми є запозиченнями з діалектів і жаргонів іноземних мов.

8. Сленг включає різні слова і словосполучення, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними і професійними групами.

9. Сленг - це яскравий, експресивний шар нелітературної лексики, стиль мови, яка займає місце, прямо протилежне формальній мові. Сленг - це жива, рухома мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни і суспільства.

Проте якщо при обговоренні дефініції «сленгу» ще не існує єдиної думки, що це таке, то термін «жаргон» має достатньо чітке тлумачення. Жаргон трактується як якийсь різновид мови, соціальний діалект, який відрізняється від загальнонаціональної мови особливим лексичним складом, фразеологією тощо. Істотною особливістю жаргону є те, що він використовується певними соціальними, професійними або іншими групами, об'єднаними загальними інтересами.

Деякі лінгвісти, наприклад В.А. Хомяков, виділяють таку функцію жаргону, як «функція конспіративної комунікації», особливо якщо йдеться про кримінальний жаргон. [19] Цієї ж думки дотримується і А.Д. Швейцер, що вважає, що жаргон - це «зашифрована мова», незрозуміла для необізнаних.[20] Подібна точка зору заперечується Л.І. Скворцовим, який відзначає успішне засвоєння багатьох жаргонізмів просторіччям і їх перехід в експресивну базу розмовної мови, що навряд чи було б можливим, володій жаргон таємним характером.

Сленг теж характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не певною груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм можуть користуватися представники різного соціального і освітнього статусу, різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як загальновідомість і широку вживаність.

Інша відмінна риса сленгу - його вторинне утворення в порівнянні з жаргоном, оскільки він черпає свій матеріал перш за все з соціально-групових і соціально-професійних жаргонів. Але крім жаргонізмів, сленг включає окремі просторіччя, вульгарні слова. Проте при подібному запозиченні відбувається метафоричне переосмислення і розширення значення запозичених одиниць. Сленговим словам властива завищена експресія, мовна гра, модна неологія.

Проаналізуємо ще одні визначення сленгу та жаргону, зазначені у електронній енциклопедії Вікіпедії. Згідно цих визначень жаргон та сленг все ж таки відрізняються, являються різними мовними явищами.

Як зазначено, сленг, будучи неформальною формою мови, має відрізнятись від жаргону, який являється технічним словником специфічної професії. Крім того, жаргон не виключає із своєї групи носіїв, так би мовити, не з даної специфічної групи, а скоріше має справу з технічними особливостями наданого поля, що потребує спеціалізованого словника.

Як зазначають лінгвісти Бетені К. Дюмас та Джонатан Лайтер вираз являється «дійсним сленгом», якщо відповідає хоча б двом, наданим нижче, критеріям:

· Вираз знижує «гідність формального та серйозного докладу або писання» іншими словами, вираз розглядається в контексті як «яскравий, неправильно використаний вираз»;

· Використання такого виразу припускає, що той хто використовує його добре знайом з тим, про що йде річ, або добре знайом з групою людей, яка добре знає про що йдеться мова;

· Такий вираз «є забороненим у звичайній розмові з людьми найвищого соціального статусу або людьми з великою відповідальністю»;

· Вираз заміщує «добре відомий визначений синонім». Це робиться перш за все для запобігання «дискомфорту, викликаного обумовленою подальшою розробкою елементу».

Тож ми виявили розбіжність та схожість таких мовних явищ як сленг та жаргон. Винайшли основні критерії, за якими можна виявити сленг та жаргон у мові.

2. Різновиди сленгу та проблеми перекладу

2.1 Типології сленгу

Отже, сленг виникає, як правило, в мові певного соціуму, в певній соціальній професійній групі і тим самим у багатьох випадках вважаються "нестандартними". Наприклад, Е. Партрідж, визначав сленгізм як "слово або фразу, що ще не прийняті в стандартну мову"[23].

Соціопсихологічна мотивація, що зумовлює використання у мовленні сленгових лексичних одиниць, перебуває у площині сміхової, неофіційної культури. Сміхова культура відповідає рівню довербального, інтелекту, дій та образів (З. Фрейд). Первісне світовідчуття, відбите у мові, відзначається емоційністю, перевагою конкретного над абстрактним, різким протиставленням “cвого” та “чужого” тощо.

Переважно таке світовідчуття виявляє себе опосередковано, що підтверджують, наприклад, сленгові номінації на позначення особи за належністю до певної раси: людина, що відрізняється кольором шкіри, очей, вимовою тощо, кваліфікується як чужа, ворожа, що й відображається у відповідних сленгових лексичних одиницях, наприклад, укр. хачик зневажл. `вірменин', лумумба `представник негроїдної раси'; англ. God forbid зневажл., образл. `єврей', jungle bunny зневажл.,образл.`представник негроїдної раси, переважно з країн, що знаходяться в тропіках' тощо.

Аналіз українських та англійських сленгових лексичних одиниць, дозволив виділити наступні лексико-семантичні типи:

1. Назви живого: людини, тварини

2. Назви продуктів господарської, технічної та соціальної діяльності людини

3. Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій.

Зазначені лексико-семантичні угруповання являють собою розгалужену та багаторівневу організацію груп, тобто виходить:

1. Назви живого: людини, тварини :

Назви тіла, організму, їх частин, продуктів життєдіяльності (укр. бодун `погане самопочуття після пиятики, алкогольно-абстинентний синдром, похмілля'; англ. the jim-jams `запаморочення, викликане надмірним вживанням алкоголя')

· Назви людей і тварин

2. Назви продуктів господарської, технічної і соціальної діяльності людини:

· Назви продуктів господарської та соціальної діяльності людини (англ. mivvy _{зневажл.} `жінка-професіонал у своїй сфері')

· Назви матеріальних продуктів діяльності людини ( укр. шмотки `одяг, носильні речі'; англ. togs `одяг', англ. banger `старий автомобіль, рух якого супроводжується шумом')

3. Назви абстрактних понять: явищ, ситуацій, подій:

· Назви стану речей, життєвих обставин (англ. flub `невдача, помилка')

· Назви фізичного стану і властивостей людини, її організму англ. wingy `однорука людина')

· Назви емоційного стану людини, його виявів (укр. муфлон `дурна, вперта людина'; англ. nut-case `божевільна або дурна людина')

· Назви властивостей особистості, її поведінки, вчинків (high horse `пиха, зверхність у відношенні до оточення', rind `нахабність, самовихваляння', balls `сміливість, хоробрість')

· Назви процесів передачі інформації, актів мовлення, спілкування (укр. ля-ля `розмови, частіше - про пусте'; англ. blah `беззмістовна або нещира розмова')

· Назви творів мистецтва(англ. horse opera `фільм у жанрі “вестерн”')

· Назви соціального стану, засад, соціальних відносин (укр. бацька `білорус'; англ. spaghetti `італієць,', укр. мент `міліціонер; будь-який представник правоохоронних органів'; англ. cozzpot `поліцейський')

· Оцінно-характеризувальні назви (англ. pippin `щось чудове, неймовірно гарне')

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення, адже сленг - це мова, зумовлена специфікою діяльності членів відповідної соціальної групи. Сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні. Отже, за соціальною приналежністю до певної групи людей,часто групи за інтересами або професією, лексичні одиниці сленгу можна поділити, наприклад, на такі, що вживаються:

1. У середовищі людей, що мають справу з комп'ютерами:

Сленг Інтернет мереж, програмістів, ігровий сленг

2. В навчальних закладах:

Шкільний, студентський сленг

3. Серед тих, хто захоплюється спортом:

Сленг плавців, танцюристів, футбольних хуліганів

4. Серед воєнних:

Сленг солдатів, льотчиків

5. В середовищі людей, пов'язаних із публіцистикою:

Сленг ЗМІ, сленг любителів книг

6. В середовищі людей, пов'язаних із законодавством:

Сленг юристів, політичний сленг

7. В середовищі низів суспільства та кримінальному світі:

Сленг наркоманів, злодіїв, засуджених.

Отож практично кожна група людей, яких об'єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Так як рамки даної дослідницької роботи не дозволяють розглянути всі типи сленгу, то розглянемо приклади перекладу лише деяких.

2.2 Відтворення сленгу

Політичний сленг

Письменник Віктор Пелевін 3 листопада 2005 р. в інтерв'ю газеті «Вісті» між іншим відмітив: «Говорити на політтехнологічній фені стало у наш час так само модно, як в 1990-х рр. було модно натякати на знайомство з «поняттями»».

Якщо залишити без уваги достовірність даної заяви, зауваження В. Пелевіна викликає ряд питань, а саме: чи існує таке явище як «політтехнологічна феня» і якщо так, то з чого вона полягає і до якого ступеня нагадує інші види професійного жаргону, що існують в сучасній мові?

У своєму інтерв'ю В. Пелевін використовує термін, що включає прикметник, утворений від іменника політтехнолог. На англійську мову цей іменник зазвичай переводиться як «spin doctor» («спин-доктор», політтехнолог, експерт по зв'язках з громадськістю (фахівець з контактів з пресою, що препарує інформацію в дусі, вигідному що надається їм політичній структурі, і що забезпечує її подачу в засобах масової інформації під потрібною точкою зору). Проте даний переклад не зовсім точний. У політичних системах Великобританії і США «спин-доктор» займається в основному питаннями презентації, тоді як політтехнолог, що має таке ж мале відношення до філософії або ідеології, як і «спин-доктор» зайнятий головним чином процесом. Вибори є єдиною сферою, в якій їх діяльність перетинається, оскільки обидва розробляють військові хитрощі і тактичні ходи, необхідні, щоб «правильний» кандидат був вибраний або (і це часто не менш важливий), щоб «неправильний» кандидат програв вибори.

Розгляд таких матеріалів, як тексти з різних джерел, включаючи статті політичної спрямованості з газет і інтернет-джерел насправді дозволяє зробити вивід про те, що існує ряд слів і виразів, зазвичай використовуваних політтехнологами і особами, що коментують хід політичного процесу. Для розгляду таких питань, як чи є ця мова різновидом професійного сленгу, яка його лексика, і наскільки він відрізняється від інших професійних жаргонів, корисно розділити дані слова і фрази на декілька груп залежно від їх походження.

Одну групу складають слова, які можна віднести до політичних інтернационалізмів, що включають загальноприйняті терміни для найменування певних політичних тенденцій (напр., ліберал, демократ, націоналіст, екстреміст), які в Україні, як і в будь-якій іншій країні, можуть набувати культурно-специфічних значень.

У наведених вище випадках зв'язок труднощі виникають, коли на основі запозиченої лексики в українській мові відбуваються словотворчі процеси, в результаті яких з'являються слова, які хоча і мають іноземну основу, але вже не можуть розглядатися як запозичення. Відмінним прикладом подібного запозичення є слово піар, від якого утворені такі іменники як піармен, піаріст, піарник, що означають «людина, що працює у сфері зв'язків з громадськістю, піару», а також дієслово піарити. На відміну від оригінального запозичення, яке само по собі майже повністю або навіть абсолютно збігається за значенням із словом PR (піар) в англійській мові, джерелом, що стало, запозичення, утворені по словотворчих моделях української мови слова не мають точних еквівалентів в англійській мові. Особливо важко перевести дієслово піарити; у багатьох випадках він, ймовірно, може бути переведений як англійське дієслово «to spin» (подавати інформацію, розробляти, придумувати, «розкручувати»). Приставки ще більше ускладнюють ситуацію: допіарити, запіарити, пропіарити, распіарити. Не дивлячись на те, що приставки лише трохи міняють відтінок значення, розбіжність між значенням слова в мові-джерелі і мові-реципієнтові запозичення ще більше збільшується. Ще один різновид мовної творчості можна спостерігати на матеріалі регулярних словосполук, утворених на основі запозичень. Одна з найбільш поширених форм використання слова піар - це використання його в словосполуці чорний піар, яке не має абсолютного еквівалента в англійській мові, і може бути переведено як dirty tricks (низькі жарти, підлі фокуси, брудні справи.).

Значна частина термінів відноситься до групи, що складається із слів іноземного походження (в основному інтернационалізмів), які повністю асимілювали українською мовою і зв'язані нормами сполучуваності один з одним або споконвічно українськими словами, внаслідок чого утворені терміни, що відносяться безпосередньо до українського політичного контексту. Не дивлячись на те, що до складу даних термінів входять інтернационалізми, їх типовою межею є відсутність близького смислового еквівалента в мовах Західної Європи, і трудність або неможливість точного і ідіоматичного перекладу.

Цікавим прикладом подібних термінів є саме слово політтехнолог, загальноприйнятий переклад якого англійською мовою spin doctor - спин-доктор щоне являється абсолютно точним, тоді як буквальний переклад (political technologist, політичний технолог) не має сенсу без подальших пояснень. [29]. До інших прикладів подібних виразів відносяться словосполучення вертикаль влади, керована демократія, суверенна демократія, кольорові революції, одномандатник, компромат, Гарант Конституції, суперечка або конфлікт господарюючих суб'єктів тощо.

Остання група термінів та сленгу складається із запозичень з інших різновидів сленгу. Первинним значенням слова феня в тому сенсі, в якому його використовує вищезгаданий Пелевін, є: злодійський і тюремний жаргон, і саме цей різновид сленгу є джерелом цілого ряду термінів, використовуваних політтехнологами. Напр. фраза піпл хаває (люди з'їдять що завгодно) запозичена з молодіжного жаргону.[31]

Тож ми виявили, що існує таке поняття як політична лексика, політичний сленг, визначили походження та особливості політичного сленгу та термінології: велика частина запозичена в основному в англійській мові, а також велика частина політичної лексикології походить з інших жаргонів та сленгу.

Молодіжний та студентський сленг

Сленг має широкий діапазон вживання. Багато людей, а особливо молодь вживає сленг у своїй мові, тому що бажає бути сучасною, стильною. Інші користуються сленгом як засобом спілкування, який має відтінок відвертості, неформальності, виражає товариськість і легкість спілкування.

It's cool! - Классно !

What's up? - Що трапилось ?

It's sweet! - Це добре!

Peace out! - До побачення !

I am out! - До побачення !

Сheck ya later! - До побачення !

Молодіжний сленг вирізняється жвавістю, гнучкістю й несподіваною дотепністю. Наведемо деякі приклади сленгових виразів :

Shut up! - Замовкни !

Pal - друг

Tea - спиртне

Сrazy cat - псих

Fade - погані оцінки в школі

Know-how - знання

Hot potato - складна і неприємна проблема

Get-together - зустріч, збори

Blood - відмінна відповідь учня

Bicycle - шпаргалка

Bingo! - Еврика!

Багато слів , за допомогою яких спілкування відбувається невимушено- це сленг університетів:

Сut - припинити знайомство

Skull - викладач в університеті

Ex - екзамен

Серед молоді популярністю користується вживання власних назв у якості сленгізмів:

Mr Black- ніч, нічний час

Peter Jay - поліцейський

Elvis - чоловіча зачіска під Елвіса Преслі

George Eddy - клієнт, який не дає чайових

Charley - простак, лопух

Mister Charlie - біла людина

Досить специфічною групою жаргонізмів молоді України є слова англійського походження. Їх можна поділити на кілька підгруп. Перша підгрупа складається зі слів, що і за звучанням, і за семантикою збігаються з англійськими, але графічно передаються українськими літерами: "денс" ? танець, "смайл" ? посмішка, "френд" ? друг, "парті" ? вечірка, "кеш" ? гроші, "дарлінг" ? близька людина. Слово крейзі (божевільний), яке досить часто трапляється у мовленні сучасної молоді, є прямим запозиченням із англійської crazy зі збереженням значення. Подібно утворились слова: спікати (англ. speak) - говорити, беґ (англ. bag) - сумка, паті (раrty) - вечірка, фазер (father) - батько, мазер (mother) - мати, мані (money) - гроші, піпли (people) - люди, месаг (messаge) - повідомлення та ін.

Другу підгрупу складають англійські слова, які в українському молодіжному жаргоні мають трохи інше значення, ніж в англійській мові: "сешн" ? свято, гулянка (в англ. "засідання", "сесія"); "саунд" ? гучна музика (в англ. "звук"); "цент" ? гривня (в англ. 1/100 долара).

До третьої підгрупи входять англійські слова, які отримали в жаргоні афікси, властиві слов'янським мовам: "піпли" ? люди, "гьорли" ? дівчата, "суперовий" ? визначний, "бестовий" ? найкращий, "аська" ? програма для спілкування через Інтернет, "сидюк" ? CD-Rom і навіть "моня" ? монітор.

Англійський прикметник "bad" ("поганий") дав початок жаргонізму "набедити" ? зробити щось погане (зауважимо, що цей новотвір "підтримується" наявністю російського "бєда" і українського "біда")

Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень.

Сленг ЗМІ

Велика роль, яка належить в сучаснім суспільстві «четвертій владі» - засобам масової інформації - зумовлює те, що ця сфера є місцем зародження багатьох мовних інновацій, письменники та журналісти нерідко є авторами нових слів і словосполучень. Більшість таких слів-неологізмів пов'язані із різноманітними сферами людської діяльності, в той же час постійно виникають новоутворення, які безпосередньо співвідносяться з самими засобами масової інформації.

Ціла серія нових лексичних та фразеологічних одиниць підкреслює поділення «мас-медія» на «якісні» та «масові», на «серйозні» та «сенсаційні». Для позначення «бульварної» преси Великої Британії широко вживається, наприклад, словосполучення rat pack з дуже експліцированою негативно-оціночною конотацією, а похідне rat packer позначає журналіста, який працює в таких газетах і прагне за будь-яку ціну здобути сенсацію ( інша назва - news junkie), для позначення низькопробного телебачення виникли словосполучення tabloid TV, trash TV, бульварний журнал або газета іменується презирливо ragazine, tab, «дешева» сенсація позначається словосполученням man-bites-do story. Взагалі, вважається, що сучасний розвиток «мас-медія» характеризується тенденцією все більшого їх перетворення в «дешеві видання», які прагнуть привабити читачів сенсаціями, скандалами, плітками - ( tabloidization), навіть деякі х тих видань, що вважалися якісними займають зараз проміжне положення, і для їх позначення виникло слово qualipop (quality + popular).

Невипадково, що журналістика, яка висвітлює життя «зірок», славетних осіб ( з кінця 70-х років вона почала називатися peolpe journalism) нерідко іменується тепер bonk journalism - «постільна журналістика»- полювання за подробицями сексуального життя таких осіб. З такою журналістикою пов'язане, наприклад, виникнення неологізмів circulation fodder - « відома особа, яка експлуатується бульварною пресою для популярності своїх видань», tabloid fodder « скандал,сенсація навколо відомої особи», розповсюдження в британському варіанті американізмі «tell-all»:

Dozens of readers dismissed the sex scandal as tabloid fodder

(Newsweek, Okt.7, 1997)

She has been embroiled in a legal battle with her stepchildren and has drawn the ire of her late husband's party by thring to make, or break, political reputations in a tell-all book.

(International Herald Tribune, May 28, 1997)

Проблемою для багатьох відомих людей стало ховатися від настирливих «папарацці» - фото операторів з бульварної преси, які переслідують славнозвісних осіб у погоні за сенсаційними фотографіями. Папарацці звинувачуються, наприклад, у тому, що своїми переслідуваннями спричинили загибель англійської принцеси Діани в автомобільній аварії в вересні 1997 року. Слово paparazzo - результат словотворчості відомого кінорежисера Фредеріко Фелліні. Це прізвисько він дав одному з героїв кінострічки Dolce Vita - зажерливому фотографу (буквальний переклад з італійської - комаха,яка дзижчить); саме це слово стало основою для таких неологізмів,як rumorazzi, stalkerazzi:

No one is certain yet whether two wheeled stalkerazzi who swarmed Diana and Dodi's Mercedes last week directly caused her death.

( Newsweek, Sept.8, 1997)

Базою для цілої низки неологізмів стало слово journalism: cyberjournalism, investigative journalism , bonk journalism, market journalism, people journalism, technojournalism. Зокрема, поширений вираз investigative journalism виник для позначення журналістики, яка викриває факти корупції, мафіозної діяльності, соціальної несправедливості, слово technojournalism позначає висвітлення сучасного науково-технічного прогресу.

Найбільша кількість неологізмів пов'язана з «електронними медія» - телебаченням. Телебачення особливо відчуває і вплив інформаційної революції. Йдеться про з єднання телебачення з комп'ютерною та іншою телекомунікаційною технікою, про створення системи «інтерактивного телебачення» ( interactive broadcasting, interactive TV, two way television ). Ця система дає змогу глядачам замовляти телепрограми, відеофільми ( pay-per-view, video-on-demand ) купувати різні речі, одержувати банківські послуги:

A company is planning to float on the stock market, valued at a good seven-and-a- half times last year's turn-over, buoyed by the prospects from pay-per-view TV.

(The Times, June 10, 1997)

Yesterday's launch of British interactive broadcasting is intended to bring the digital revolution out of the computer closet and into the sitting room.

(Guardian, May 8, 1997)

Велика роль у суспільстві засобів масової інформації зумовлює не тільки прикріпленість до цієї сфери певної частини інновацій, але й той факт, що вона є сферою зародження значної кількості неологізмів загальномовного характеру, нових словотворчих елементів і головним каналом популяризації інновацій. «Таблоідізація» медія зумовлює стилістичну зниженність її мови, широке вживання сленгізмів, соціолектів.

Сленг наркоманів

Відносно новим фрагментом негативного соціального досвіду можна рахувати наркоманію. Адже саме її поширення викликало чи не найбільший вибух на периферії лексичної системи. І не дивлячись на те, що нові номінативні одиниці сфери наркоманії обмежені у використанні субкультурою наркоманів і торговців наркотиками, вони стають відомими в зв'язку з широким висвітленням боротьби з наркоманією засобів масової інформації. В зв'язку з нелегальною торгівлею наркотиками особи, пов'язані з цією сферою діяльності, змушені створювати нові слова, притримуючись правила - засекретити свою справу. За останні два десятиріччя в англійській мові з'явилося біля 50 слів, пов'язаних з наркоманією. Так, для позначення однієї марихуани вживають слідуючі нейтральні по своїй початковій семантиці слова:grass, pot, hash, herb, smoke, Acapulco gold, stuff. Для номінації наркоманів з'явилися слідуючі синонімічні ряди: head, smack-head, pill-head, freak, grass-hopper. Для опису дій, пов'язаних із вживанням наркотиків, використовують дієслова to blow, to hit, to shoot - робити ін'єкцію наркотиків, вколотися. Для опису результатів вживання наркотиків використовують синоніми dirty, spaced, zonked - знаходитись під дією наркотиків. Антонім - clean - використовується для позначення людини, яка не вживає наркотиків, яка не є під дією наркотичних речовин.[31]

Великої популярності досягли слова і вирази притаманні підліткам, наприклад:

· Drugs! - Згодний!, Добре!, Вірно! (частіше вживається замість O.K.)

Є слова, значення яких словник дає із зазначенням до приналежності певного шару лексики (зазвичай зниженого):

· Sugar - нарк., жарг., заст. - сильнодіючий наркотик (кокаин, героин, ЛСД)

· Boo - нарк., жарг. - марихуана

· Gong - амер., нарк., жарг. - марихуана, опіум

· Ball- 1) м'яч 2) куля або кругле тіло - «пігулка наркотику»;

· Rail - 1) поручні; поруччя, перила; огорожа 2) поперечка, поперечина; брусок 3) вішалка 4) рейка 5) залізнична колія - «тоненький рядок порошкоподібного наркотику».

· драп - 1) Густа шерстяна або напівшерстяна тканина, для пошиття верхнього одягу. 2) розм. Марихуана.

· крек - Сильнодіючий наркотик, отриманий синтетичним способом.

Поява сленгізмів тематичної групи «Наркотики» в українській мові зумовлена поширенням уживання наркотичних речовин на території нашої країни. За останні десятиріччя українська мова пережила так званий “неологічний бум” - з'явилась величезна кількість нових слів, багато з яких належать саме до шару жаргонної лексики. Це пов'язано з виникненням великої кількості нових соціальних сфер діяльності, які потребували собі нових соціальних діалектів.

З порівняльного аналізу сленгізмів даної групи в українській та англійській мовах можна зробити висновок, що в англійській мові таких слів значно більше ніж в українській.

сленг жаргон діалект лексика

Висновки

В ході дослідження ми дізнались, що сленг входить до діалекту в будь-якій мові. Дізнались, що існують проблеми дефініції сленгу та жаргону, тому що багато лінгвістів вважають ці два терміни синонімами. Але відмінна риса сленгу - його вторинне утворення в порівнянні з жаргоном, оскільки він черпає свій матеріал перш за все з соціально-групових і соціально-професійних жаргонів. Окрім жаргонізмів, сленг включає окремі просторіччя, вульгарні слова. Таким чином, можна констатувати, що при всій своїй популярності «сленг» в даний час термінологічною точністю не володіє. Але ми змогли чітко визначити тільки найбільш істотні властивості сленгу.

Також виявили основні аспекти, за якими можна визначити, чи являється конкретна дана лексема сленгом. Як зазначають лінгвісти Бетені К. Дюмас та Джонатан Лайтер вираз являється «дійсним сленгом», якщо відповідає хоча б двом, наданим нижче, критеріям:

· Вираз знижує «гідність формального та серйозного докладу або писання» іншими словами, вираз розглядається в контексті як «яскравий, неправильно використаний вираз»;

· Використання такого виразу припускає, що той хто використовує його добре знайом з тим, про що йде річ, або добре знайом з групою людей, яка добре знає про що йдеться мова;

· Такий вираз «є забороненим у звичайній розмові з людьми найвищого соціального статусу або людьми з великою відповідальністю»;

· Вираз заміщує «добре відомий визначений синонім». Це робиться перш за все для запобігання «дискомфорту, викликаного обумовленою подальшою розробкою елементу».

Сленг не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм можуть користуватися представники різного соціального і освітнього статусу, різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як загальновідомість і широку вживаність.

Сленг - це яскравий, експресивний шар нелітературної лексики, стиль мови, яка займає місце, прямо протилежне формальній мові. Сленг - це жива, рухома мова, яка йде в ногу з часом і реагує на будь-які зміни в житті країни і суспільства.

Список використаних джерел

1. Алєксєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. // вид. «Союз», 2001 р.

2. Арапов М.В. Сленг// Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия,1990.

3. Арнольд І. В. Лексикология современного английского языка. // Москва 1993 р.

4. Арнольд І. В. Стилістика. Сучасна англійська мова. // Підручник для ВНЗ-4-е вид. 2002 р

5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. // Москва 1986 р.

6. Береговська Э.М Молодежный сленг: формирование и функционирование. // «Вопросы языкознания», 1996 р.

7. Большой энциклопедический словарь. // - Языкознание. Москва Российская энциклопедия, 1998 р.

8. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. // вид. «Нова книга» 2003 р.

9. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси. // Москва 2004 р.

10. Гальперін І.Р. О термине «сленг» // «Вопросы языкознания.» No 6. 1986 р.

11. Гаспаров Б.М. Лингвистика языкового существования. Язык. Память. Образ. // Москва 1996 р.

12. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови: Запоріжжя, ЗНУ, 1998

13. Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. // Вінниця 2003 р.

14. Комісаров В.Н. Теория перекладу. // М.: ВШ, 1990

15. Комісаров В.Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську. // вид. «Вища школа» 1985 р.

16. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. // Харків 1993 р.

17. Раєвська Н.М. English lexicology. // Київ 1991 р

18. Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. // Київ. Нац. Універ. Ім..Тараса Шевченка. 1992 р.

19. Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода. // Автореф. докт. Дис…. канд. філол. наук. 1980 р.

20. Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США. // Москва «Высшая школа» 1983 р.

21. Ayto J., Simpson J. The Oxford Dictionary of modern slang.- Oxford: Oxford University Press, 1996.

22. Dunn J.A. 'How to speak new Russian' // Rusistika, 20, September 1999

23. Partridge E. Slang Today and Yesterday. // London: Routledge and Kegan Paul. 1979 p.

24. Spears Richard A. Slang and Euphemism. // N.Y.: New American Library, 1982 p.

25. Terence Wade, The Russian Language Today // Routledge, London New York, 1999

Список довідкових джерел

26. Кохтев А. Міжнародний словник непристойностей: 40000 слів та виразів // М.: АЗЪ, 2001.

27. Радянський енциклопедичний словник. // Москва «Советская энциклопедия» 1990 р.

28. Словник - довідник лінгвістичних термінів. // Москва «Российская энциклопедия» 1985 p.

29. Єрмакова О.П., Земська Е.А., Розіна Р.И. Слова, с которыми мы все встречались. Толковый словарь общего жаргона. // Москва 1999 р.

30. Юганов И., Юганова Ф. Словарь русского сленга // Mетатекст, М., 1997

31. http://www.umoloda.kiev.ua/number/118/192/3740/

Размещено на Allbest.ru