Синонімія дієслів руху в англійській мові
Поняття синонимії, її суть і різновиди. Взаємозамінність слів як невід’ємн частина синонимії слів та словосполучень в сучасній англійській мові. Принципи визначення дієслів руху та їх синонимічні особливості. Види сполучувальних обмежень дієслів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.04.2011 |
| Размер файла | 35,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
10
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ I. Синонімія
- 1.1 Суть синонімії
- 1.2. Взаємозамінність слів і їх синонімія
- 1.3 Сполучуваність
- Розділ 2. Дієслова руху
- 2.1 Принципи виділення дієслів руху
- 2.2 Синонимічні особливості дієслів руху в сучасній англійській мові
- Висновок
- Список літератури
Вступ
Об'єкт дослідження - дієслова руху в сучасній англійській мові.
Предмет дослідження - синонімія дієслів руху в сучасній англійській мові
Мета дослідження - теоретично обгрунтувати значення синонимії дієслів руху у сучасній англійській мові, навести приклади синонимії.
Завдання дослідження :
На основі аналізу наукових джерел визначити поняття синонимії, її ізновиди, суть синонимії та взаємозамінністю слів в англійській мові як невід'ємну частину синонимії слов та словосполучень в англійській мові.
На основі наукових джерел визначити принципи визначення дієслів руху, можливі значення навести приклади синонимії у дієсловах руху.
Гіпотеза дослідження - використання синонімічних дієслів руху у англійських реченнях допомагає визначити напрямок руху, або силу(інтенсивність) з якою цей рух відбувається.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення досліджень у сучасній лінгвистиці, робота з синонимічними словниками
Розділ I. Синонімія
1.1 Суть синонімії
У своєму дослідженні, присвяченому аналізу семантичних і функціональних зв'язків слів і їх синонімії в сучасній англійській мові В.Г. Вілюман, детально розбираючи всі ознаки синонімії, приходить до висновку, що необхідними і достатніми для визнання слів синонімії є спільні у цих словах семантичні і функціональні ознаки, а проблема синонімії зводиться до виявлення на основі сполучуваності слів східності і відмінностей східностей і розбіжностей в їх значеннях і функціях. Правомірність такого підходу до явища синонімії підтвердилася у ряді робіт відомих вчених.
Розуміння суті синонімічних відносин тісно пов'язане з розумінням суті та структури мовного значення слова. У теорії лексикології відомі різні способи трактування семантичної структури слова.
В.Г. Вілюман визначає семантичну структуру слова як набір семантичних ознак, які виявляються при встановленні семантичної суміжності слів, - синонімів. Як один з можливих способів визначення семантичної суміжності слів пропонується аналіз опису значень цих слів в тлумачних словниках. Два слова вважаються семантично суміжними один одному, якщо дається їх словарне тлумачення одне через інше. Зв'язок між словами може бути безпосереднім і опосередкованим. Вивчивши семантичні зв'язки між дієсловами, об'єднаними значеннями look, В.Г. Вілюман будує матрицю семантичних структур дієслів - синонімів. Матричне представлення семантичних структур служить не тільки наочним зображенням матеріалу, але також створює картину приватної системи в мові - синонімії, оскільки семантична структура кожного слова в матриці є собою впорядкована множина взаємозв'язаних і таких, що протиставили один одному значень.
Глибокому проникненню до суті мовних явищ, їх характеру і законів розвитку сприяє зіставлення цих явищ в двох і більших мовах.
Проблеми порівняльного вивчення лексики в різних мовах знайшли відображення в роботах А.В. Щерби, Р.А. Будагова, В.Г. Гака, Б.А. Успенського, В.Н. Ярцевой, Ш. Баллі, С. Ульмана, У. Вейнрйха і інших лінгвістів.
Багато лінгвістів вважають за доцільне зіставляти між собою невеликі системи, члени яких пов'язані між собою семантично. Це дає можливість за допомогою досліду визначити лексичні елементи кожної системи, відзначити моменти збігів між ними, а також пояснити, чому семантичні контури кожного слова або слів, що мають однакову наочну співвіднесеність у мовах, які зіставляються, виявляються різними.
Порівняльні дослідження служать базою і для типологічних досліджень, вироблення типологічних универсалий, оскільки в результаті зіставлень встановлюються тотожні і нетотожні з певної точки зору елементи.
М.М. Маковський в статті «Типологія лексико-семантичних систем підкреслює, що типологічний аналіз лексики не повинен зводитися лише до констатації зовнішніх, найбільш доступних спостереженню, але часто випадкових збігів окремих елементів словника і семантики. В ході досліджень необхідно з'ясувати, чи існують загальні структурні лексико-семантичні моделі, властиві, незалежно від конкретного складу лексики, ряду мов, і якщо так, то такі їх особливості закономірності.
Таким чином, ми бачимо, що проблема синонімії вивчалася і вивчається, але, на жаль, більшість досліджень в цій області належать зарубіжним лексикологам. У Україні розвитком проблеми синонімії займається порівняно невелика кількість лексикологів. Вибір теми цієї роботи обумовлений тим, що синонімія, зокрема дієслівна, є одній з самих маловивчених проблем лінгвістики.Выбор темы этой работы обусловлен тем, что синонимия, в частности глагольная, является одной из самых малоизученных проблем лингвистики.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що всі видані на сьогоднішній день роботи по синонімії освітлюють тільки одну яку - те сторону проблеми. Тут ми спробували об'єднати воєдино найбільш важливі сторони цієї лінгвістичної проблеми.
1.2 Взаємозамінюваність слів і їх синонімія
Вважаючи необхідними ознаками синонімії семантико-змістову спільність лексичних одиниць і їх часткову взаємозамінюваність, тобто, сумісність в одних умовах контексту і несумісність в інших, ми тим самим стверджуємо, що синонімами senso, stricto не є слова взаємозамінні у всіх контекстах, бо коли два слова уживаються байдуже, то зніметься проблема вибору між ними.
Посилаючись на Арістотеля, С. Ульман підкреслює, що синонімія слів - категорія стилю; стиль же завжди припускає вибір між, щонайменше, двома словами, сумісними або несумісними, звідси витікає, що там, де немає підстав для вибору між словами, не може бути мови про їх синонімію.
Серед думок про співвідношення синонімії і взаємозамінюваності є такі, які зводять синонімію до необмеженої взаємозамінюваності. Так, А. Черч пише, що якщо два імена (мова йде про імена, слів, що представляються поєднаннями ) є синонімами (мають в усіх відношеннях один і той же зміст), то завжди можна замінити одне з них іншим; проте, приклад, який приводиться А. Черчем із цього приводу, показує, що взаємозамінюваність синонімів (сер Вальтер Скотт, автор «Веверлея») обмежена, сер Вальтер Скотт є автором «Веверлея» не рівно за змістом сер Вольтер Скотт є сером Вальтером Скоттом.
У літературі по синонімії взаємозамінюваність лексичних одиниць розглядається як наслідок спільності їх лексичних і граматичних значень. Так, А.Л. Демідова, займаючись синонімією приводів, приходить до висновку про те, що одні синоніми, суттє-розпізновальні, невзаємозамінні, інші, стилістичні, допускають взаємозаміну. А.Л. Демідова виділяє також третю групу синонімів, що суміщають ознаки перших два і, отже, взаємозамінних в одних випадках і невзаємозамінних в інших.
Згідно прийнятої нами концепції, синонімія має місце за двох умов - семантико-змістовной спільності, а ті слова, які відповідають лише одному їх цих умов, синонімами не є.
1.3 Сполучуваність
Дієслова, що входять в один синонімічний ряд, можуть володіти різними сполучувальними обмеженнями. Сполучувальні обмеження можуть бути лексичними, семантичними або референційними.
Лексичне сполучувальне обмеження виявляється в тому, що синонім може уживатися тільки з визначеним колом слів. Дієслівні синоніми практично не володіють таким видом сполучувального обмеження, але все таки можна привести приклад, більш менш відповідний даному виду сполучувального обмеження: з двох синонімів creep і crawl, останнє, наприклад, переважно використовувати з назвою істот, позбавлених кінцівок (змій, черв'яків і тому подібне):
The snakes crawled around the tree.
На відміну від цього, семантичне сполучувальне обмеження задається зазначенням певної семантичної ознаки, якою повинне володіти слово, вступаюче в синтаксичний зв'язок з даним словом.
У ряді escape, flee, fly, abscond, decamp “бігти” перші три синоніми володіють більш широкою сполучуваністю, чим останні два: суб'єктами відповідних дій можуть бути і люди, і тварини:
His best tow dogs escaped from the camp, the dog fled into the forest.
Тим часом, суб'єктами дій abscond і decamp можуть бути тільки люди.
Складніше виглядають референційні сполучувальні обмеження. Прикладом таких обмежень може служити ряд reach, achieve, gain, attain в значенні «додаватися». Типові для цих синонімів є наступні поєднання з іменниками, що позначають мету або результат дії:
To reach / to achieve, to gain, to attain / one's aim [ the abject of one's desires, success, fame glory], to reach an understanding [ an agreement], to achieve а reputation for being rude. To achieve the realization of а dream, to gain / to attain / the attention of the clerk [ the confidence of the mountain people].
Цікаво, що в останніх прикладах з дієсловами gain і attain їх не можна замінити синонімами reach achieve: поєднання to reach / to achieve / the attention of the clerk [the confidence of the mountain people] неправильні (а не просто відрізняються по сенсу). Придивлявшись уважніше до іменників attention і confidence здатним вступати в ролі прямого доповнення при gain і attain, але не при reach і achieve, ми помічаємо наступну цікаву особливість відповідних фраз: суб'єкт стану, що позначається словом attention або confidence, не співпадають з суб'єктом дії, що позначається дієсловами gain і attain: увагу клерка привертає не сам клерк, а інша особа, і довіра горців завойовує той, хто відмінний від горців. Проте дієслова gain і attain здатні поєднуватися з іменниками, що позначають такі стани (властивості, ситуації), суб'єкти яких співпадають з суб'єктами відповідних дій: у разі to gain / to attain / one's aim [success, glory] суб'єкт дії gain / attain - одна і та ж особа. Тепер ми можемо сформулювати референційне сполучувальне обмеження для дієслів reach і achieve: вони не поєднуються з назвами станів, суб'єкти яких не співпадають з суб'єктами що позначаються або дій. Схожа відмінність представлена в парі синонімів condescend - deign «зглянутися): перший з них поєднується і з назвою дії або властивості, суб'єкт якої співпадає з суб'єктом condescend (he condescend smile), і з назвою властивості або стану суб'єкт якого не співпадає з суб'єктом condescend (to condescend to smb's folly). Тим часом, deign поєднується тільки з назвами власних дій або властивостей суб'єкта:To reach / to achieve, to gain, to attain / one's aim [ the abject of one's desires, success, fame glory], to reach an understanding [ an agreement], to achieve a reputation for being rude. To achieve the realization of a dream, to gain / to attain / the attention of the clerk [ the confidence of the mountain people].
He didn't deign to smile, he didn't deign to their folly.He didn't deign to smile, he didn't deign to their folly.
Сполучувальні відмінності між синонімами можуть, подібно конструктивним відмінністям, бути мотивованими і невмотивованими..\
Розглянемо, наприклад синоніми surprise «дивувати» і amaze astound “вражати, вражати”. Вони розрізняються, зокрема, за ознакою ступеня відчуття. Все три можуть поєднуватися з обставинами міри, проте surprise поєднується з будь-якими обставинами цього класу (he was а little [not а little, very much ] sup), а і лише з тим, які позначають надвисокий або граничний ступінь властивості, стан або відчуття ().
Принайні незвичайні, якщо не повністю аномальні, словосполучення . Очевидна природа цієї заборони самі по собі, без всяких додаткових засобів, виражають ідею високого ступеня, і підсилити цю ідею може тільки значення типу «надвисокий», «надзвичайний».
У розгляненому випадку сполучувальні відмінності природно виводяться з відмінностей в значеннях синонімів. Проте навіть сполучувальні відмінності можуть бути семантично невмотивованими.
Нижче ми розглянемо ще декілька прикладів сполучувальних відмінностей між синонімами.
Ciather «збиратися» відрізняється від своїх синонімів assemble і congregate тим, що суб'єктом assemble і congregate можуть бути (стилістично нейтральному тексті) тільки живі істоти, а суб'єктом gather - будь-які предмети, що переміщаються : the clouds are gathering, it will rain.
Ponder, meditate і ruminate «роздумувати» поєднуються з назвами ситуацій, властивостей, продуктів думки як об'єкт (теми) роздумів: to ponder / to meditate/ upon the course of actions; to ruminate over the past; to ponder / to meditate, to ruminate/ the point. Дієслова ponder і meditate поєднуються з назвою осіб як об'єкт роздумів, що характерний для ruminate: to ponder on modern young men, he meditated on all those people and the things they represented in his life.
Depress, oppress і weigh down (upon) “пригноблювати” поєднуються з назвами відчуттів, дій, властивостей і тому подібне як причина пригноблюваного стану: а feeling of isolation depressed / oppressed / her, she was oppressed by fear, oppressed / weighed down / by the heat. Крім того, depress і oppress поєднуються з назвами конкретних речей і істот в тій же ролі, що не характерний для weigh down (upon): the dim room depressed / oppressed / her, she depressed me.
синонімія дієслово рух
Розділ 2. Дієслова руху
1.1 Принципи виділення дієслів руху
Дієслова руху є предметом дослідження великого кола вчених-лінгвістов, які відзначають багатства та різноманітність граматичних форм дієслів руху, їх стилістичні можливості, широкі зв'язки з іншими лексико-граматичними категоріями слів. Інтерес до дієслів руху пояснюється їх складністю, суперечністю і вживаністю у різних функціональних стилях.
Дієслова руху розглядаються не тільки у сучасній в англійській мові, але і, наприклад, в болгарському [4], тюркських [10; 12], сербському [11] і інших мовах.
Існують роботи з вивчення дієслів руху, що зачіпають і вирішальні проблеми, в різносистемних мовах (у порівняльному плані) [2;].
Дієслова руху є предметом уваги і в області лінгвометодики [ 3;5 ;].
Проте залишаються нерозкритими питання специфіки існування і функціонування дієслів руху в різних (споріднених і неспоріднених) мовах, і вирішення цих питань має велике теоретичне і практичне значення.
До їх числа перш за все відноситься питання про те, які дієслова входять до складу даної групи. Серед учених із цього приводу немає єдиної думки, що, мабуть, обумовлює і відсутність єдиної термінології.
У існуючій літературі для позначення руху дієсловами використовуються два терміни: «дієслова руху» і «дієслова переміщення».В одних випадках їх вживають як рівнозначні, в інших - як нерівнозначні, а часом об'єднують ці два поняття в один термін, називаючи їх дієсловами руху-переміщення [7]. Як відомо, поняття «рух» і «переміщення» нерівнозначні. Поняття руху включає що всі відбуваються у Всесвіту зміни і процеси, починаючи від простого переміщення і кінчаючи мисленням, тобто поняття «рух» ширше, ніж поняття «переміщення». Виходячи з цього, до семантично широкої і кількісно необмеженої групи дієслів руху доцільно буде віднести дієслова, що виражають всякий рух, рух взагалі. Переміщення ж в просторі - окремий випадок руху, і дієслова типу go - walk, fly - flit і ін. показують направлене і ненапрямлене переміщення об'єкту або суб'єкта.
Слід зазначити, що група дієслів руху, тобто дієслів, що позначають різні способи пересування денотата в просторі, в загальній системі англійської мови займає невелике місце.
З традиційної точки зору, дієслова руху - це група дієслів, що позначають фізичне переміщення в просторі живих істот і неживих предметів (як самостійне, так і каузированне) і характеризуються своєрідною кореляцією, семантичною, морфологічною взаємо-співвіднесеністю двох членів противопоставлення go - walk, fly - flit.
У зв'язку з відсутністю загальноприйнятих критеріїв для виділення і відмежування дієслів руху і з існуванням різних підходів до визначення даного поняття, погляди лінгвістів в даний час багато в чому розходяться, не дивлячись на те, що ця ЛСД вивчалася протягом всього періоду розвитку науки про мову.
Так, на думку А.В. Ісаченко, не всі дієслова, що позначають переміщення в просторі, підводяться під категорію «дієслова руху»: ср. rush, hurry, move, trudge, travel. Автор виділяє дієслова руху тільки по граматичних (морфологічним) ознаках, але не по семантичних (ср. дієслова мови, дієслова плотського сприйняття і тому подібне) .
Інші дослідники, наприклад, Л.Д. Умарова, виділяють дієслова переміщення в окрему ЛСД на підставі сукупності всіх ознак:
1) спрямованість;
2) кратність / некратність;
3) визначеність / невизначеність;
4) приватні значення кратного підвиду дієслів;
5) відсутність видової опозиції -
і вважають, що тільки при обліку всіх цих умов можна охопити всі основні лексико-семантичні і граматичні ознаки цих дієслів
Спираючись на все різноманіття думок з даного питання, ми виділяємо дієслова руху по морфологічних ознаках (які зменшують кількість лексем у складі групи), а не по семантичних.
Таким чином, об'єм групи дієслів руху виявляється різним у зв'язку з тим, що до них відноситься неоднакова кількість дієслів залежно від того, яка ознака вважається основною при виділенні названої групи.
Тому в сучасній лінгвістиці існує три точки зору на виділення і опис ЛСД дієслів руху::
- «традиційна», для якої характерне вузьке розуміння дієслів руху у зв'язку з виділенням і описом тільки співвідносних парних дієслів руху [ 13 ];-
- широке розуміння даної проблеми, яке об'єднує і корелятивні пари, і дієслова із значенням руху, - переміщення в просторі;-
- третя точка зору, ще ширша, відносить до дієслів руху всі дієслова із загальною семой руху, протиставляючи їх дієсловам із загальною семой спокою [7;].
У нашому дослідженні ми аналізуємо ті дієслова рухи, які утворюють співвідносні пари типу go - walk, ride - drive і так далі, оскільки спираємося на традиційне, вузьке розуміння питання.
Слід зазначити, що стрижнем системного зіставлення дієслів серії go дієсловам серії walk є спрямованість руху в просторі. Дієслова типу go позначають пересування в одному напрямі - це однонаправлені дієслова. Дієслова типу walk є слабким членом кореляції, оскільки в них немає вказівок на напрям руху, - це ненапрямлені дієслова.
Найбільш прийнятними, на наш погляд, є терміни «однонаправлені» і «ненапрямлені» дієслова руху з погляду повноти обхвату всієї специфіки вживання дієслів руху. Ці терміни використовує в своїх роботах і Л.З. Шакирова. Використання даних термінів обумовлене тим, що вони відповідають всьому семантичному об'єму групи дієслів; відображають кожен конкретний випадок їх вживання:
1) рух здійснюється в одному напрямі або підкреслюється один напрям (He is walking along the street. Next holidays we will have a trip to Moscow with my friend. After classes we usually go to the library)
2) рух здійснюється не в одному напрямі або виділяються два напрями - туди і назад (Hi is running at the stadium. After classes we go to the library).
Дієсловам руху властиві ті ж граматичні категорії, які властиві всім англійським дієсловам, і вони не становлять винятку в цій системі. Але той факт, що дієслова руху складають в англійській мові окрему лексико-семантичну групу, дозволяє виділити і деякі специфічні риси, властиві тільки даним дієсловам.
Одній з особливостей дієслів руху в англійській мові є їх парна лексична співвіднесена: кожна пара складається з двох членів, близьких за значенням, але не тотожних. Вони є семантично співвідносними, оскільки позначають один і той же спосіб пересування: guide - «направляти чиє - або рух, показувати шлях; допомагати йти, примушувати йти з собою» і lead - «направляти рух що йде, показувати йому шлях; допомагати, примушувати йти з собою».
Таке ж порушення парної співвіднесеної в деяких значеннях можна відзначити і в інших дієсловах руху. Причина цього, на наш погляд, криється в тому, що одне дієслово бінарного відношення позначає рух однонаправлене (go, drive, guide і ін.), інший - ненапрямлене (walk, ride, lead і ін.).
Таким чином, дієслова, що відносяться до типу go, drive, відрізняються від дієслів, що належать до типу walk, ride, різним виразом протікання дії в просторі, тобто при спільності вигляду характер дієслівної дії різний для кожного члена. Всі інші дієслова англійської мови, окрім дієслів руху, позбавлені цих ознак.
2.2 Синонимічні особливості дієслів руху в сучасній англійській мові
Синонімія дієслів руху виникла ще за період становлення англійської мови (Староанглійська мова), та є невід'ємною частиною сучасної англійської мови. Важливість синонімії дієслів полягає в тому, що існування цих слів дає можливість стилістично, граматично або лексично забарвити мовлення. Усім дієсловам руху властива неповна синонімія, вони дуже близькі за значенням, але мають різні сфери використання. Для кращого розуміння візьмемо слово go за приклад.
Go - Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин);
Одним із синонімів слова to go, є слово to walk, яке має значення - Гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь.
А тепер розглянемо два речення:
He go to the river. - Він пішов до ріки
He walked along the river - Він прогулювався вздовж ріки.
За лексичною ознакою ці два слова є синонімами і визначають рух, хідьбу, але стилістично вони мають різні значення.
Ще одним прикладом синонімічних сполучень дієслів є слова to drive та to ride, обидва слова перекладаються і означають їхати, але граматично слово to drive озночаэ їзду на автомобілі, а слово to ride - їзду на велосипеді або коні.
Пара слів to move - to stir, перше слово означає пересування, який-небудь рух у якомусь напрямку, друге ворушитися, рухати що небудь.
To Fall - to drop - обидва слова мають значення падати, проте перше з них значить падіння під впливом сили гравітації, а друге падіння із-за якогось зовнішнього подразника, або характеризує природний процес.
To Pursue - to chase -перше значить бігти/гнатися за кимось, друге нестися за кимось дуже швидко.
Висновок
Розглянувши особливості синонімії та дієслів руху окремо, ми дійшли до висновку, що дієсловам руху властива неповна/часткова синонімія. Слова начібто однакові за словниковим значенням у схожому контексті отримують звосім інше лексичне значення.
Виділили основні функції дієслівних синонімів:
1) служать для деталізації та виділення той чи іншої ознаки, суттєвого, з точки зору того хто говорить або того хто пише.
2) служать для вираження ступеню та міри у проявленні ознаки (walk, run)
3) виражають інтенсивність означуваної дії (drop,fall)
4) служать для вираження суб'єктивної оцінки, відношення того хто говорить до означуваного. (pusue, chase).
Дієслова руху, як і усі слова англійської мови мають велику полісемію, тому і синонімія часткова.
У сучасній англійській мові синонимія англійської мови грає важливу роль, томущо розвиток науки, техніки та ЗМІ потребує широкого словника, багато дієслів набувають нового значення (transfer - перенесення, transfer - пересадка).
Список літератури
1. Oxford advanced learner`s dictionary of current English / Ex. A.S. Hornby with assistance of A.P. Cowic J., Windsor L. - Oxford : Oxford univ. press, 1977.
2. Авилова Н.С. Вид глагола и семантика глагольного слова / Отв. ред. С.Г. Бархударов. - М.: Наука,1976.-328с.
3. Англо-русский синонимический словарь /Сост. под рук. А.И. Розенмана, Ю.Д. Апресяна, М.,1979.
4. Ахмадуллина Ф.Ю. Методика обучения глаголам движения в школе: Пособ. для учителя / Под ред. проф. Л.З. Шакировой. - Казань: Таткнигоиздат,1982. - 104с.
5. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. - М.: Учпедгиз, 1957. - 295 с.
6. Битехтина Г.А., Юдина Л.П. Система работы по теме «Глаголы движения». - М.: Рус. яз.,1985.-160с.
7. Брагина А.А. Лексика языка и культура страны в лингвострановедческом аспекте - М. : Рус. яз., 1981.
8. Будагов Р.А. Очерки по языкознанию. М.; 1953.
9. Булатова Р.В. Глаголы движения в сербо-хорватском языке: Автореф. дис. … канд. филол. наук. - М.,1964.-24с.
10. Венедиктов Г.К. Глаголы движения в болгарском языке: Автореф. дис. … канд. филол. наук. - М.,1963.-23с.
11. Дмитриев Н.К., Чистяков В.М., Бакеева Н.З. Очерки по методике преподавания иностранных языков в национальной школе. - М.: Учпедгиз,1954.-248с.
12. Зарубина Н.Д. Текст: Лингвистический и методический аспекты. - М.: Рус. яз.,1981.-113с.
13. Ибрагимова В.Л. Особенности синонимических рядов с опорным словом идти, ходить в славянских языках // Вопросы методологии и методики лингвистических исследований: Сб. статей / Отв. ред. проф. Дж. Г. Киекбаев.-Уфа: Изд-во БГУ,1966.-С.157-158.
14. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии // Уч. зап. ЛГУ. Сер. филол. наук. 1956. Т.198. Вып. 24.
15. М.Д. Степанова, И.И. Чернышева. Лексикология СНЯ. М., 1962.
16. Советский энциклопедический словарь - М. : Сов. энциклопедия 1981.
17. Тенишев Э.Р. Глаголы движения в романских языках // Отв. ред. К.М. Мусаев. - М.: Изд-во АН СССР,1961.-С.232-293.
18. Цыганова В.Н. Синонимический ряд, М.;Л., 1966
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові. Синтаксичні, лексико-семантичні і семантіко-синтаксичні характеристики дієслів. Типи перехідних дієслів: підклас "give", "eat", "drink", "shrug", їх використання в конкретній мовній ситуації.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.11.2010Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014Дієслово в англійській мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація. Розвиток дієслова в різні історичні періоди. Віддієслівні утворення у мові староанглійського періоду. Особливості системи дієвідмінювання. Спільна форма у слабких дієслів.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 23.01.2011Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010Класифікація та типи дієслівної лексики зі значенням "згоди", проблема мовленнєвих актів. Особливості дієслів, які активізують фрейм, що вивчається. Засоби вираження згоди в англійській мові та головні особливості їх використання на сучасному етапі.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 17.05.2015Розгляд головних способів вираження градацій зменшення-збільшення в англійській мові. Загальна характеристика формальної структури демінутивних словосполучень. Знайомство з аналітичними формами репрезентації поняття зменшеності в англійській мові.
статья [24,3 K], добавлен 24.04.2018Структурно-семантичний аналіз складних слів синтаксичного типу в англійській мові. Синтаксичне зміщення словосполучення чи речення. Складання основ повних і усічених, однакових і різних. Двокомпонентні, багатокомпонентні та асинтаксичні складні слова.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 01.05.2014
