Стилістичні засоби в англійській народній культурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗНОСТІ ТА ВИРАЗНОСТІ В СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЇВ І ПРИКАЗОК

1.1 Образотворчі та виразні засоби у складі паремій, стилістичні засоби їх репрезентації

1.2 Конотативний аспект створення образності і виразності

РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ, ЩО ПРЕДСТАВЛЕНІ В АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЯХ І ПРИКАЗКАХ

2.1 Фонетично-стилістичний аспект

2.1.1 Рима

2.1.2 Алітерація

2.1.3 Асонанс

2.2 Лексико-синтаксичний аспект

2.2.1 Повтори

2.2.2 Зіставлення

2.3 Лексико - семантичний аспект

2.3.1 Метафора

2.3.2 Метонімія

2.3.3 Епітет

ВИСНОВКИ

SUMMARY

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Якщо говорити про який не-будь народ, то перш за все, мова піде про щось таке, що притаманне саме цій нації, її традиції, звичаї, літературні твори, тобто про культуру. Кожна культура є своєрідною і не повторною і формується на протязі сторіч. Вона виробляє принципово важливі для життя людини стереотипи, цінності, норми, виробляє у людині позитивне чи негативне відношення до того чи іншого вчинку, явища, або факту.

Національна культура завжди асоціюється з нацією й ототожнюється насамперед з якостями, рисами характеру, які притаманні даному етносу. Людина має національну належність лише тоді, коли вбирає у себе зміст тієї чи іншої культури, мислить та дії в її рамках, так чи інакше пов'язана з її цінностями, поділяє її турботи і помилки, тощо. Усе це разом складає національну ідентичність людини.

Одним з елементів культури, який допомагає нам усвідомити національну культуру є фольклор. Яскравим прикладом усної народної творчості є паремії.

Паремії - (греч. paroimia --прислів'я ), до складу паремій відносяться не тільки прислів'я, а й приказки [42]

Взагалі, прислів'я та приказки, досить широке поняття, з одного боку, це фразеологічна одиниця, а з іншого - це жанр фольклору, але в даному дослідженні, ми будемо розуміти під пареміями тільки прислів'я та приказки, тому що саме вони відображають народну думку і завдяки цьому у фольклористиці їх називають малими жанрами фольклору.

Слід дати визначення поняттям «прислів'я» та «приказки»

Прислів'я - влучний образний вислів, часто ритмічний, який віддзеркалює суть якого-небудь процесу, явища, має повчальний зміст. [41]

Приказка - поширений образний вислів який не є на відміну від прислів'я цілою фразою, або реченням. [41]

Прислівниково-приказковий фонд, тобто паремії, цікаві тим що в них відбивається думка не однієї людини, а народна оцінка життя, народний досвід та розум в них реалізує естетичні, пізнавальні та дидактичні потреби суспільства те, що В. Гумбольдт у свій час називав народним духом “духовним самобуттям” він вважав що паремії можна розглядати, як сховище відомостей про народне життя, якесь дзеркало, що відображає не тільки побут, але і історію та вірування англійського народу.

Англійські прислів'я та приказки дуже різноманітні за своїм змістом і охоплюють всі сторони життя англійського народу. В прислів'ях та приказках невтішна оцінка дається багачам, висміюються дурні, критикуються ледарі, прислів'я навчають ощадливості, працьовитості, тобто мають повчальний зміст.

Звісно, що спочатку прислів'я та приказки були пов'язані з необхідністю зафіксувати у свідомості людини великий філософський та історичний досвід, який накопичувався поколіннями, формуючи канони свого життя у формі законів, правил поведінки. Але можливості людської свідомості обмежені. Дуже важко зберігати в пам'яті великий обсяг інформації, явищ, подій, взаємовідношень між людьми. Саме тому прислів'ям та приказкам у більшості випадків притаманна лаконічність, яка виражається в максимально чіткій та стислій формі, завдяки якій “словам тісно, а думкам просторо” [14, с.311].

Процес художнього засвоєння світу народом знайшов своє відображення у роботах видатного українського вченого в галузі мовознавства О.О. Потебні. У своїй роботі “Естетика і поетика слова” він описує механізм, який він назвав “згущенням думки” .Його суть полягає в тому, що уся різноманітність навколишнього світу зводиться до більш-менш певної кількості поетичних образів, які заміщують абстраговані висновки та служать засобом скорочення розумових зусиль. У широкому розумінні термін “образ” означає відображення зовнішнього світу у свідомості людини. Він допомагає їй передати те особове бачення світу, яке складене у вислові.

О.О. Потебня указує, що для того, у кого поетичний образ є зосередженням десяти, двадцяти, тридцяти окремих випадків і для кого ці випадки пов'язані між собою один з одним і створили абстрагований висновок, для того поетичний образ змістовніше, багатозначніше, ніж для того, кому він говорить лише те, що закладено у своєму образі. Саме тому, як визначає вчений, дуже довго існують і передаються із покоління в покоління твори усної народної творчості, а особливо прислів'я та приказки. Згідно з концепцією “економії мислення” образи - це засоби скорочення розумових зусиль, замінники тих думок, з котрих вони виникли. При цьому зміст їх залишається змістово-практичним, вони володіють насамперед конкретно-матеріальною образністю. Образність взагалі можна віднести до експресивних засобів мови, тому що вона передає не тільки логічну, але й емоційну інформацію за допомогою системи стилістичних засобів.

Між виразними (експресивними) засобами мови і стилістичними прийомами мови важко провести чітку грань, хоча відмінності між ними все ж таки є. Під виразними засобами мови ми розумітимемо такі морфологічні, синтаксичні і словотворчі форми мови, які служать для емоційного або логічного посилення мови. Ці форми мови відпрацьовані суспільною практикою, усвідомлені з погляду їх функціонального призначення і зафіксовані в граматиках і словниках.

Актуальність дослідження визначається необхідністю з'ясування специфіки художнього моделювання, яка притаманна пареміологічному фонду англійської народної культури, а тому конче важливим є дослідження засобів та прийомів, що формують образність та виразність в пареміях

Наукова цінність роботи полягає у багатосторонньому вивченні основних виразних властивостей образних приказкових та прислівникових одиниць, які притаманні англійській народній культурі.

Об'єктом дослідження є паремії англійської народної культури, в яких використовуються образотворчі і виразні засоби.

Предметом дослідження є специфіка утворення образотворчіх і виразних засобів, що притаманні пареміям англійської народної культури.

Мета цієї роботи полягає в тому, щоб встановити механізми утворення образотворчих і виразних засобів в англійських пареміях, а також встановити специфіку вживання образотворчих і виразних засобів у пареміологічній системі англійської народної культури.

Задачі: необхідно проаналізувати емпіричний матеріал прислів'їв і приказок, що входять до англійського фольклору, визначити механізми створення виразності та образності, встановити стилістичні засоби що використовуються в них для створення образності та виразності. І це дуже важливо, тому що існує думка, що володіння іншомовними прислів'ями та приказками на декілька кроків приближує людину до розуміння національної культури, ідеалів і цінностей нації.

Проблематикою даного дослідження займалися такі вчені як: Середина К.Г., Антрушина Г.Б., Буковська М.В., Вяльцева Т.А., Арнольд И.В., Гальперін І.Р., Кунін А.В., Даль В., Потебня О.О., Мокієнко В.М., Виноградов В.В., Аліференко М.Ф., Смирницький А.І., Соссюр Ф., та інші.

Мета і задачі проведеного дослідження обумовили структуру випускної кваліфікаційної роботи, яка складається окрім Вступу з таких компонентів:

(1) Розділ 1, в якому досліджуються образотворчі і виразні засоби у складі паремій, стилістичні засоби їх репрезентації, а також конотативний аспект створення образності та виразності.

(2) Розділ 2, в якому розглядаються такі стилістичні аспекти як: фонетичний, лексико-синтаксичний та лексико-семантичний, в яких детально досліджуються засоби, що входять до складу англійських прислів'їв і приказок.

(3) Висновки, у яких узагальнюється проведене наукове дослідження.

Крім того, робота містить резюме та список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ ОБРАЗНОСТІ ТА ВИРАЗНОСТІ В СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЇВ І ПРИКАЗОК

1.1 Образотворчі та виразні засоби у складі паремій, стилістичні засоби їх репрезентації

паремія англійський культура

У прислів'ях та приказках багатий історичний досвід народу, уявлення, пов'язані з трудовою діяльністю, побутом та культурою людей. Правильне та доречне використання прислів'їв та приказок надає мові неповторну своєрідність та особливу виразність.

Саме образно-емоційне відбиття навколишнього середовища знайшло свою реалізацію у прислів'ях та приказках. В основі багатьох із них виразно використовується той чи інший образ. При конкретному застосуванні того чи іншого образу зміст висловлюваної думки стає особливо ясним і дохідливим. [17, с.53] Наприклад, таке поняття як “праця” відтворюється у англійській мові за допомогою різних образів.

A cat in gloves catches no mice. (Без труда немає плода.)

He who would catch fish must not mind getting wet. (Не розбивши яйця, яєчні не зробиш)

He that would eat the fruit must climb the tree. (Без трудів не їстимеш пирогів)

Образність цих прислів'їв досягається стилістичними засобами, які містяться в образній основі вислову. Під стилістичним засобом розуміється спрямоване і свідоме посилення якої-небудь типової структури або семантичної риси мовної одиниці (нейтральної чи експресивної), яке досягло узагальнення і типізації і стало таким чином образом породжуючої моделі [34, с.37]

Взагалі стиль - це не тільки сукупність прийомів, а й відбиття у повідомленні сприйняття оточуючої дійсності, образного бачення світу та образного мислення, невід'ємного від емоційної оцінки. Кожний текст, речення, вислів має свій стиль і, аналізуючи їх, ми знаходимо певні стилістичні засоби, які його характеризують. Ці засоби поділяються на образотворчі та виразні.

Образотворчими засобами мови називають усі види образного вживання слів, словосполучень та фонем, об'єднуючи усі види переносних найменувань загальним терміном "тропи". Їх суть полягає у зіставленні поняття, яке представлене у традиційному вживанні лексичної одиниці, з поняттям, яке передається цією ж одиницею у художній мові при виконанні спеціальної стилістичної функції. В більшості випадків тропи відіграють важливу, хоча і допоміжну роль у тлумаченні та інтерпретації вислову. Внаслідок різноманітності та багатозначності їх функцій, тропи мають свою класифікацію. Найважливішими тропами є метафора, метонімія, повтори, зіставлення, епітети та перифраз.

Виразні засоби, або фігури мовлення, не створюють образів, а підвищують виразність мовлення та посилюють її емоційність за допомогою евфонічних, фонетико-стилістичних засобів: рими, алітерації, асонансу. Цей розподіл стилістичних засобів на образотворчі та виразні - умовний, оскільки образотворчі засоби, тобто тропи, можуть виконувати також експресивну функцію, а виразні можуть брати участь у створенні образності та зображенні.

Прикладом образотворчо-виразних засобів є метафора, і її репрезентацію у структурі паремій можна розглянути у такому прислів'ї:

Every ass loves to hear himself bray. (Кожна жаба вихваляє своє болото)

У цьому прислів'ї слово "ass" вживається метафорично, і воно означає людину, яка дуже любить вихвалятися.

Наведемо інший приклад вживання метафори у паремії:

Nightingales will not sing in a cage. (Золота клітка для пташки неволя)

У структурі цього прислів'я зустрічається не одна метафора. Перша метафора “cage”, яка ототожнюється з неволею. Друга метафора - це “nightingale”, яка означає людину. Взагалі вживання двох метафор в одному вислові одночасно робить його цілком метафоричним.

Метафора не єдиний троп, який вживається найчастотніше в структурі прислів'їв. Привертає на себе увагу велика кількість метонімій. У метонімічному значенні зустрічаються слова в яких має місце зв'язок між почуттями та органом, який його створює, між органом та людиною, до якої він належить.

Приклад вживання метонімії можна розглянути у поданих прислів'ях:

An ox is taken by the horns and a man by the tongue

(Дурний язик голові не приятель) A honey tongue, a heart of gall

(На язиці медок, а на думці льодок)

У цих прислів'ях слово "tongue" вживається у метонімічному значенні, а саме позначає процес мовлення, слова, які можуть нашкодити людині, поставити її у скрутне становище, або слова, які промовлені не від щирого серця.

Як ми вже побачили, метонімія відрізняється від метафори. Метафора - звичайно визначається як приховане порівняння, яке здійснюється шляхом застосування назви одного предмета до іншого і виявляє, таким чином, будь-яку важливу рису іншого. Метонімія, на відміну від метафори, яка базується на асоціації за схожістю, - троп, який базується на асоціації за суміжністю. Вона полягає в тому, що замість назви одного предмета вживається назва іншого, пов'язаного з першим постійним внутрішнім та зовнішнім зв'язками. [4, с.98]

Аналізуючи пареміологічний фонд англійської мови, доходимо висновку, що образотворчі стилістичні засоби зустрічаються у структурі майже кожної паремії. Але крім образотворчих засобів ми стикаємося також із виразними, хоч, на відміну від перших, вони не створюють образів. Вони підвищують прагматичний ефект висловлювання та посилюють його емоційність за допомогою звукового оформлення. Однією з фігур мовлення, яка часто зустрічається у прислів'ях є повтор звуків, слів, морфем, синонімів.

Повтори виконують функцію посилення, і лексеми, які повторюються, в більшості випадків стоять поряд. Наприклад:

No pains, no gains.(Не побігаєш - не пообідаєш)

A sound mind in a sound body. (В здоровому mini - здоровий дух)

He cannot speak well that cannot hold his tongue. ( Умій сказати, умій і мовчати)

Повторення лексем "no", "sound", "cannot" в прислів'ях виконують функцію посилення, підкреслюючи важливі життєві поняття, та їх повчальний характер. Вживання евфонічних засобів, таких як римування, співзвуччя, алітерація, надають висловам більше яскравості та емоційності.

Але прислів'ям притаманна не лише евфонічна спайка лексичних компонентів. Для них характерні різні фонетичні повтори, асонанс та інші. На особливу увагу заслуговує тут рима. Прислів'я, які взагалі є часткою народної поетичної мови, визначаються виразністю і, здебільшого, також римованістю. Наприклад:

Harm watch, harm catch. (Не шукай лиха -- само тебе знайде)

Misfortunes never come alone. (Як одна біда йде, то й другу за собою веде)

Don't trouble trouble until trouble troubles you. (Не дратуй собаки, він і не вкусить)

Із наведеного прикладу ми бачимо, що у складі прислів'їв присутня рима.

Далі ми будемо більш детальніше розглядати ці та інші стилістичні прийоми що знаходять своє місце у складі паремій. Але не тільки за допомогою стилістичних засобів та прийомів створюється образність та виразність в англійських прислів'ях і приказках. Не менш значущим механізмом створення експресивності та образності є конотація, яка буде детально розглянута нижче.

1.2 Конотативний аспект створення образності і виразності

Багатьма дослідниками приділяється увага коннотації в значенні фразеологічних одиниць. Проте розуміння конотації в мовознавстві зовсім не однозначно. Існує багато визначень терміну «конотація».

Конотацію часто визначають як додаткове значення слова, як стилістичний відтінок, який накладається на його основне значення.

Конотація не накладається на основне значення слова, а знаходиться в складній єдності з ним, оскільки існує не тільки раціональне, але і тісно з ним зв'язане чуттєве пізнання дійсності.

До конотації звичайно включають емотивний, експресивний і оціночний компоненти. І.В. Арнольд включає до складу конотації ще стилістичний компонент [4, с.105]. Мабуть, мається на увазі функціонально-стилістичний компонент. Всі чотири компоненти конотації можуть виступати разом в різних комбінаціях або бути відсутніми. П'ятим компонентом є образність. В подальшому викладі дається коротка характеристика емотивного, експресивного (без оціночного та оціночного), образного і функціонально-стилістичного компонентів конотації.

Емоції є однією з форм віддзеркалення дійсності і пізнання її. Емоції виражаються мовними засобами тільки тоді, коли вони є відображеними свідомістю.

Панфілов вважає, що в мовних засобах фіксуються швидше не самі емоції, а розумовий зміст про них - саме він у відповідних випадках входить в лексичне значення [21, с.100]. Це справедливо і по відношенню до значення. Паремії вигукового характеру є високо емотивними фразеологізмами які звичайно не піддаються словарній дефініції, а замість неї дається їх розумовий зміст.

(God) bless me! чи my soul! - вираз здивованості, обуреності.

Емоції - форма відношення людини до навколишньої дійсності - завжди супроводжується оцінкою.

Емотивність - це емоційність в мовному значенні, тобто чуттєва оцінка об'єкту, вираз мовними або мовленнєвими засобами відчуттів, настроїв, переживань людини.[14, с.153] Емотивність завжди експресивна та оціночна, але не навпаки.

Оскільки емоції діляться на два класи - позитивні та негативні, то їх позначення в пареміях може бути зведене до позитивно-емотивних і негативно-емотивних.

Прикладом вигукових прислів'їв з позитивною оцінкою є

(God) bless my soul (heart)!

(Боже!)

Багато паремій містять негативний емотивний заряд, наприклад:

damn уоur eyes!

( будьте ви прокляті!)

Експресивність - це обумовлені образністю, інтенсивністю або емотивністю образотворчо-виразні якості слова або паремії.

«Слід розмежовувати інтенсивність як ономасіологічну категорію, яка називає ступінь ознаки, і експресивність як функціональну категорію впливу, яка забезпечує інтенсивність сприйняття інформації» [31, с.40].

Образність та емотивність також є ономасіологічними категоріями.

Образність, інтенсивність і емотивність можуть породжувати експресивність як по окремості, так і в комбінаціях.

Емотивності без експресивності не буває, а розмежування їх практично неможливо. Проте важливо інше - експресивність не обов'язково поєднується з емотивністю.[14, с.153]. Образність і інтенсивність, як ми відзначали, також породжують експресивність і тісно з нею взаємодіють. Приклади образних експресивно-безоціночних приказок:

The ball is in someone's court

(черга за вами)

Follow suit

(бути прикладом)

Деякі паремії що є експресивно-безоціночними оборотами, виражають інтенсивність дії, що підтверджується їх дефініціями:

beat someone to а pulp

(випередити когось)

work like а horse або work one's fingers to bone

(пахати як кінь)

Паремії цього типу, що не містять оцінного елемента в контексті можуть виражати ту або іншу оцінку. Так, в прикладі що приводиться нижче work one's fingers to bone, вживається з явно позитивною оцінкою.

I've always been а good wife to George, I worked my fingers to bone in our early days. I helped him to get on. I've never looked at any other man (А. Christie).

Всі ці обороти з живою внутрішньою формою.

Таким чином, інтенсивність - це властивість слова або пареміологічної одиниці усилювати ознаки об'єктів, що позначаються ними.

Оцінка - це об'єктивно-суб'єктивне або суб'ективно-об'ективне ставлення людини до об'єкту, яке виражене мовними засобами експліцитно або імпліцитно. [14 с.155]

В цьому визначенні об'єкт розуміється в самому широкому значенні як людина, частина тіла, тварина, предмет, дія, стан, ситуація і ін.

Оцінка може бути позитивною або негативною, інтелектуальною або конотативною. Приведімо приклади інтелектуальних оцінок, виражених образними пареміями.

Паремії з позитивною оцінкою:

Kind hearts are more than coronets

(добрі серця значать більше, ніж корони).

A new broom sweeps clean

(новий віник мете чисто)

Паремії з негативною оцінкою:

It's a poor heart that never rejoices

(Погано, коли людину ніщо не радує)

Give him an inch and he'll take an ell

(Посади свиню за стіл, вона і ноги на стіл)

One scabbed sheep will mar a whole

(Ложка дьогтю зіпсує бочку меду)

The leopard cannot change his spots

(Чорного собаку не відмиєш до біла)

В семантичній структурі паремій, особливо дієслівних, оцінка часто поєднується з результативністю.

Позитивний результат:

all is well that ends well

(все добре, що добре закінчується)

bring home bacon

(добитися успіху)

come unscathed out battle

(вийти сухим з води)

Негативний результат:

all work and no play makes Jack а dull boy

(поєднуй справу з неробством, проживеш століття)

kill goose that lays golden eggs

(убити курку, яка несе золоті яйця)

У ряді експресивних паремій існує складне переплетення образності, інтенсивності, емотивності та оціночності.

as bold as brass

(нахабний безсовісний)

as fierce as а tiger

(лютий як тигр)

swear like а trooper

(лаятися на чому світ стоїть)

swim like а cork

(плавати як риба)

Оцінний потенціал цих приказок такий значний, що вони часто використовуються для виразу емоцій в певному контексті:

Throw that madman into sea; then we can pick him up. He swims like а cork (Ch. Reade).

Всі приведені вище оцінки є інтелектуальними, оскільки вони входять у відповідні поняття.

Інтелектуальні оцінки посилюються і стають більш виразними в конотативному «оточенні» в образних пареміях [14, с.156].

Функціонально-стилістичний компонент коннотації - це стилістична приналежність паремії, а комунікативно-стилістичний компонент - потенційна можливість використовування паремію в тій або іншій сфері спілкування.

Співвідношення компонентів конотації в різних пареміях може не співпадати. В це визначення не включаються інтенсивність і образотворча оскільки ці елементи значення фразеології покриваються приведеними у визначенні компонентами конотації. Наскільки б значним не був конотативний елемент в значенні паремій, він не відміняє їх номінативну функцію, що переконливо доводиться тим, що конотація не може існувати без зв'язку з наочним змістом. Суб'єктивні елементи конотації завжди об'єктивувалися в структурі значення. Саме завдяки конотації паремії є виразними засобами системи фразеології мови. Таким чином, розглянувши механізми створення образності та виразності в англійських прислів'ях і приказках, ми з'ясували що, образність прислів'їв і приказок досягається стилістичними засобами, які містяться в образній основі вислову. В основі багатьох паремій використовується той чи інший образ, який може набувати більшої виразності та підсилюватись за допомогою конотації слова, або фрази в цілому, які в свою чергу можуть мати емоційний, експресивний, або оцінний характер. Саме завдяки виразності, яку створює конотація можна зрозуміти ставлення народу до об'єктивної дійсності.

РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЩО ПРЕДСТАВЛЕНІ В АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ'ЯХ І ПРИКАЗКАХ

2.1 Фонетично-стилістичний аспект

Кожний художній твір - це твір мовленнєвий, а отже, репрезентує деяку звукову послідовність, із якої виникає послідовність слів, фраз, речень. Ефект впливу тексту на слухача досягається за допомогою звукової сторони твору, яка складає одне ціле з ритмом і значенням, і окремо від них не може впливати на слухача. [36, с.147]

Прислів'я та приказки - це мініатюрні художні твори усної народної творчості. В їх структурі знаходять реалізацію різноманітні стилістичні засоби, і евфонічні засоби не виняток. До евфонічних засобів відносяться римовані співзвуччя, алітерація і асонанс, є важливішими виразними засобами, сприяючими стійкості та запам'ятованості прислів'їв і тісно взаємодіючими з їх значенням.

2.1.1 Рима

"Рима, співзвучність закінчень, являє собою надзвичайно важливу рису в складі прислів'їв; у ній відбивається , разом з тим, музичне чуття народу, його підсвідоме прагнення до повноти й краси звуку. Рима надає закінченої форми прислів'ю, вершить будову, робить прислів'я (звичайно, відносно) нерухомим і разом з тим таким, що легко западає в пам'ять. [14, с.32]

Римоване співзвуччя широко поширене у пареміях. У прислів'ях зустрічаються рими різних типів, таких як: повна чоловіча, точна або ідентична чоловіча рима, повна жіноча рима. Розглянемо ці типи рими детальніше.

Повна чоловіча рима

В повній чоловічій римі повтор створюється односкладовою лексемою при збігу голосного римуються лексеми і всіх наступних за ним звуків. Цей тип рими є переважаючим в англійських римованих прислів'ях. В якості прикладів можна привести наступні прислів'я:

а little роt is soon hot

( дурня легко вивести з себе)

velvet paws hide sharp claws

( м'яко стелить, та жорстко спати).

Точна або ідентична чоловіча рима

Цей тип рими відрізняється від попередньої тим, що співпадають приголосний, голосний і вся решта звуків. В англійських римованих прислів'ях звуки, що повторюються, є частиною звукового комплексу однієї лексеми і складають весь звуковий комплекс іншої лексеми, наприклад:

Тhere's many а slip 'twixt cup and lips

(не говори „гоп", доки не перескочиш)

Words cut hurt more than swords

(злі язики - гострий меч)

Повна жіноча рима

Жіноча рима спостерігається в прислів'ях значніше рідше, ніж чоловіча, але окремі приклади все ж таки зустрічаються. В повній жіночій римі повторюються один наголошений і один ненаголошений склади при збігу голосного наголошеного складу і всіх наступних за ним звуків, наприклад:

Birds of feather flock together

(рибак рибака бачить здалеку)

He that mischief hatches, mischief catches

(не рий іншому яму, сам в неї потрапиш)

Рима є другим за частотністю використання фонетико-стилістичним

засобом

2.1.2 Алітерація

Явище алітерації дуже поширене у структурі паремій. Алітерація у широкому розумінні - це повторення голосних та приголосних звуків на початку близько розташованих наголошених складів. За своєю природою алітерація буває різних типів, але найбільш розповсюдженим є алітерація з повторенням одного звуку. Наприклад:

Where there is a will there is a way

(Де охота - там і робота)

He that will eat the kernel must crack the nut

(Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися)

What we do willingly is easy

(Де руки і охота, там спора робота)

No sweet without some sweat

(Пороби до поту, той поїси в охоту)

В композиційному відношенні можна виділити наступні підтипи цього виду алітерації:

1) повторення приголосного в першому і останньому словах:

Barking dogs seldom bite

(не бійся собаку, який гавкає)

Let sleeping dogs lie

(не буди лихо, доки воно спить)

Look before уоu leap

( не знаючи броду, не сунься у воду)

2) повторення приголосного в другому і останньому словах:

A cat may look at а king

( і ми не ликом шиті)

Every bullet has its billet

(від долі не підеш)

Every dog has his day

( буде і на нашій вулиці свято)

One swallow doesn't make а summer

( одна ластівка весни не робить)

3) повторення двох або трьох приголосних в різних лексемах:

A creaking door hangs long in its hinges

(битий посуд два століття живе)

Dumb dogs are dangerous

(не бійся собаку, який гавкає);

Faint heart never won fair lady

(сміливість міста бере).

Повторення двох звуків

Повторення двох звуків зустрічається в пареміях рідко, наприклад: Plenty is no plague

(кашу маслом не зіпсуєш)

Поєднання алітерації з римою

Beauty lies in lover's eyes

(не по-доброму милий, а по-милу добрий)

A stitch in time saves nine

(один стібок, зроблений вчасно, коштує дев'яти)

Рима заснована на повторенні дифтонга [аI] і близькості зімкнутих сонантів [m] і [n].

2.1.3 Асонанс

Іншим стилістичним засобом, з яким стикаємося, розглядаючи структури паремій, є асонанс. Асонансом називається повторення наголошених головних у строчці або фразі, або на її прикінці у вигляді неповної рими [5, с.216]. Наведемо приклади:

Good health is above wealth

(Найбільше багатство - здоров 'я)

Health is not valued till sickness comes

(Здоров я маємо - не дбаємо, а стративши плачемо)

У першій паремії асонанс досягається повторенням наголошеного голосного [е].

Іншим прикладом асонансу можуть бути такі прислів'я:

Never put off till tomorrow what you can do today

(Відчиняй двері, поки відчиняються)

Make hay while the sun shines

(Коваль клепле, доки тепле)

У другому прикладі асонанс досягається повторенням наголошеного дифтонгу [ai], у словах "while", "shine", та дифтонгу [ei], у словах "make", "hay".

Проаналізувавши випадки вживання асонансу у складі прислів'їв, ми з'ясували, що цей засіб зустрічається не часто, рідше ніж алітерація.

Для прислів'їв та приказок характерні різні види фонетичних стилістичних засобів, але на особливу увагу заслуговує саме рима, бо, як правило, паремії є ритмічно організовані та римовані вислови.

2.2 Лексико-синтаксичний аспект

Синтаксичні особливості прислів'їв підтримуються лексичними і евфонічними виразними засобами. Художня форма прислів'їв складалася століттями. Ф.И. Буслаев дуже влучно сказав із цього приводу: «Прислів'я створювалося взаємними силами звуків і думки» [7, с.132].

Прислів'я - це формули народних спостережень і роздумів», що «як би відстоялися» [28, с.490].

При всіх відмінностях умов їх формування, для прислів'їв в більшості випадків характерна лаконічність, що виражається в максимально чіткій і стислій формі, завдяки якій «словам тісно, а думкам просторо».

Основними лексико-синтаксичними образотворчими засобами можна вважати повтори та зіставлення.

2.2.1 Повтори

Повтори виконують функцію посилення. Лексеми які повторюються звичайно не стоять поряд. Існують різноманітні види повторів.

1. Повторення лексеми, що стоїть на першому місці. Повторюватись можуть як знаменні, так і незнаменні лексеми:

First come, first served

(першого першим і обслуговують) - скорочення застарілого обороту (he who is first come is first served)

Handsome is as handsome does

(по-справжньому красивий лише той, хто красиво вчиняє)

Nothing venture, nothing have

(без ризику немає перемоги)

Прислів'я з кільцевим повтором зустрічаються рідко.

Like begets like

(яблуко від яблуні далеко не падає)

Diamond cut diamond

(знайшла коса на камінь)

2) Повторення лексеми, що стоїть на другому місці:

He laughs best who laughs last

(сміється добре той, хто сміється останнім)

Let bygones be bygones

(що було, то пройшло)

One man's meat is another man's роison

(що корисно одному, то шкідливо іншому)

3) Повторення лексеми, що стоїть на третьому місці. В цьому виді повтору, що рідко зустрічається, звичайно повторюються і незнаменні лексеми:

He that serves God for money, will serve devil for better wages

(той, хто служить богу за гроші, служитиме і дияволу, якщо диявол заплатить більше)

What is sauce for goose is sauce for gander

(мірка, вживана до одного, повинна застосовуватися до іншого)

4) Повторення лексеми, що стоїть на четвертому місці. Цей вид повтору зустрічається украй рідко:

If two men ride on а horse, one must ride behind

(коли двоє їдуть на одному коні, то одному завжди доводиться сидіти ззаду)

Повторення двох лексем. Цей вид повтору також зустрічається рідко: So many men, so many minds

(скільки голів, стільки і думок)

Можливо повторення двох початкових незнаменних лексем:

Out of sight, out of mind

(геть з очей, геть з серця)

В прислів'ї

In for а реnny, in for а роund

(взявся за гуж, не кажи, що не дужий)

повторюються три незнаменні лексеми.

2.2.2 Зіставлення

Зіставлення можна розділити на дві групи.

1) Антонімічні зіставлення, тобто зіставлення лексем, що є антонімами і по за межами даного прислів'я:

He that is full of himself is very empty

(той порожній, хто повний самим собою)

Small rain lays great dust

(малий золотник та коштовний)

Who has never tasted bitter, knows not what is sweet

(не покуштувавши гіркого, не взнати і солодкого)

Зіставлення антонімів широко використовуються в компаративних прислів'ях:

A living dog is better than а dead lion (бібл.)

(живий собака краще за мертвого лева)

Better to reign in hell than serve in heaven

(краще керувати в пеклі ніж прислуговувати в раю)

В останньому прислів'ї використовуються поєднання антонімів лексем reign in hell і serve in heaven.

В прислів'ях можливо поєднання повтору з антонімічним зіставленням: He that never climbed, never fell

(не пізнавши зльотів, не взнаєш і падінь)

2) Зіставлення поєднань лексем, що не є антонімами по за даними прислів'ями:

A bird in hand is worth two in bush

( краще синиця в руках, ніж журавель в небі)

Подібні зіставлення зустрічаються і в компаративних прислів'ях:

Better an egg to-day than а hen to-morrow

(краще яйце сьогодні, ніж курка завтра)

Half а loaf is better than no bread

(півкоровая краще, ніж зовсім нічого)

Прагненням до лаконічності пояснюється, зокрема, утворення значного числа еліптичних прислів'їв. Широке використання лексичних і евфонічних засобів в прислів'ях є виразом їх народності, дозволяє яскравіше передати їх значення.

2.3 Лексико - семантичний аспект

Прислів'я та приказки протягом багатьох століть відбивали релігійні та міфологічні уяви людей, світогляд та правила поведінки, інші культури цінності минулого. Внаслідок того, що у них закладений глибокий загальнолюдський зміст, який виходить за рамки історичних епох, в яких вони створювалися, прислів'я та приказки придбали естетичну та дидактичну цінність. Тематика паремій у певній мірі залежить від усіх суспільних явищ і факторів. Людина прагне за допомогою фольклору висловити усю сукупність уяв, які містяться у її розумі. Ця сукупність уяв міститься у словниковому складі кожної мови, і треба зауважити, що кожен народ має своє коло уяв, притаманне лише представникам цієї мовної групи. Воно відрізняється від інших і має індивідуальні особливості. Ці розходження особливо помітні у відношенні естетичних та моральних оцінок світу. Неможливо звести до єдиного безперечного поняття все те, що люди розуміють під красою, лихом, добротою, любов'ю, доброчинністю, скупістю, щедрістю [22, c.126].

Усі ці поняття відбиваються у пареміологічному фонді народу.

Треба пам'ятати, що прислів'я та приказки мають як пряме, так і переносне значення. Двоплановість прислів'їв є важливою ознакою, тому що неправильне тлумачення прислів'я змінює його зміст. Наприклад прислів'я:

As you sow, so shall you reap

(Як посієш, так і пожнеш)

має пряме та переносне значення. Якщо людина ледача і нічого не зробила по весні, то й восени вона нічого не буде мати; якщо ти погано поводишся з іншими людьми, то вони будуть ставитися до тебе таким же чином.

Переносне значення метафоричне та метонімічне. При розгляданні англійських прислів'їв можна виділити групи слів, за допомогою яких англійці відбивають своє ставлення до тих чи інших явищ. Образна основа паремій в англійській мові представлена словами eyes (очі), head (голова), heart (серце), arm (рука), foot або leg (нога). Паремій на означення частин тіла багато, що пояснюється, очевидно, наявністю певних елементів у навколишньому середовищі, почуттям єднання людини з природою, антропологічними уявами, які приводили до аналогії людських дій, однак з подібними до них у природі, а далі і до типизації таких явищ [30, c.18].

У прислівних одиницях, де фігурує слово “head” (голова), йдеться про людський розум, саму людину. Тому часто вислови з опорними словами "голова" та "розум" взаємно перехрещуються. Розумна голова метонімічно уособлює мудру людину, їй протиставляється дурна голова - обмежена людина:

1. Two heads are better than one

(Одна голова добре, а дві краще).

У переносному значенні це опорне слово може використовуватися і для визначення лідерства, старшинства.

2. Fish begins to stink at the head.

Риба починає смердіти від голови.

Вислови з опорними слова “eye” (око) можуть передавати красу людини, а також мати такі значення: висміювати нечесних, безсоромних, викривати підступних, наклепників.

1.The cat shuts its eyes when stealing cream.

(Кішка очі прикриває, коли краде сметану).

То cry with one eye and laugh with the other.

(Плакати одним оком, а сміятися іншим).

Паремії, у яких зустрічаються слова tongue (язик), “mouth” (рот) стосуються насамперед мови, вони радять бути стриманими, не говорити зайвого.

1. A fool's tongue runs before his wit.

(Язик дурня поперед розуму біжить).

2. Не knows much who knows how to hold his tongue.

(Розумний той, хто держить язик за зубами).

3. A close mouth catches nofties.

(У закритий рот муха не залетить).

Паремії зі словом “hand” (рука) мають переважно переносне значення. Рука в прислів'ях символізує людську працю, взаємну повагу, розкриває взаємовідносини між людьми.

One hand washes the other.

(Одна рука другу миє).

В окрему тематичну групу виділяються паремії з опорними словами experience (уміння), “learn” (навчання). Вони вживаються у прямому та переносному значеннях.

1. Experience keeps no schools, she teaches her pupils singly.

(У досвіду немає загальної школи, він навчає своїх учнів окремо).

2. It is never too late to learn.

(Вчитися ніколи не пізно).

3.Live and learn.

(Жити та вчися).

4.Learn to creep before you leap.

(Навчися повзати раніш, ніж стрибати).

Learn to say before you sing.

(Спочатку навчися говорити, а потім співати будеш).

Learn wisdom by the follies of others.

(Вчися мудрості на чужих помилках).

Як вже зазначалося, найчастіше прислів'я вживаються у переносному значенні. Відносна стійкість переносного значення паремій дає змогу використовувати їх у відношенні до соціальних, економічних та побутових умов, які постійно змінюються. їх образна основа та поетична форма передається із покоління в покоління і виражає національну специфіку. Наприклад, прислів'я:

Who keeps company with wolf, will learn to howl

(Хто водиться з вовками, навчиться вити).

За допомогою образної основи цього прислів'я людина передає досвід своїм нащадкам. Прислів'я повчає, що якщо людина опиняється у поганому товаристві, і її оточують недобрі люди, вона теж стає такою, як вони.

One swallow does not make a summer.

(Одна ластівка не робить літа).

Прислів'я говорить про те, що по одинці не можна чогось добитися, а

треба все робити разом, та закликає до єдності. Такі англійські прислів'я як:

1. Strike while the iron is hot.

(Куй залізо, поки гаряче).

Make hay while the sun shines.

(Коси сіно, поки сонце світить).

мають однакове значення. Мається на увазі, що людина повинна робити усе вчасно. Але ми бачимо, що вони мають розходження в образній основі.

Буквальний переклад дає нам змогу уявити собі образність, яка лежить у основі прислів'я, його внутрішню форму, а за допомогою образної основи виражається національна специфіка. Розглянемо вище названі тропи детальніше.

2.3.1 Метафора

Слово, яке вживане у переносному значенні, називають метафорою. Метафора - це лексичний зображально-виразний засіб, у якому слово або словосполучення вживається у переносному значенні. В стилістиці під метафорою розуміється принцип незвичайного слововживання назви "предмета", "суті", "імені", яке може затвердитися за ним назавжди. О.О.Потебня розумів під метафорою перенесення стороннього слова (тобто слова з іншим значенням по відношенню до значення, яке шукаємо):а) або від роду до виду; б) або від виду до роду; в) або від виду до виду; г) або за відповідністю (подібністю)

Необхідність вживання метафори у вислові виявляється особливо наочно в тих випадках, коли нею виражаються складні й невиразні низки думок, збуджених невизначеною множиною дій, слів, подій. Оскільки прислів'я та приказки висловлюють різноманітність подій і явищ суспільства, то вживання метафори у їх структурі доцільно й необхідно.

Наприклад:

а) A drowning man will catch at a straw.

(Хто потопає, той за косу хапає)

Any port in a storm.

(Хто потопає - ніж подай, він і за ніж ухопиться)

У складі цих прислів'їв в наявності є метафори, які представлені такими фразеологічними одиницями:

"to catch at a straw ".

Друге прислів'я є цілком метафоричним висловом. За своїм змістом прислів'я висловлює думку про те, що людина у скрутному становищі намагається використати будь-яку можливість, щоб вийти з нього, навіть якщо вона дуже мала, і здатна зробити усе, щоб врятувати себе.

б) If you run after two hares, you will catch neither

(Хто два зайці гонить, жодного не впіймає)

Between two stools one falls to the ground.

(Двом господарям не прислуговують)

У даному прикладі зустрічаються такі метафори:

"to run after two hares",

"between two stools"

Перше прислів'я є цілком метафоричним. За допомогою метафор висловлюється думка про те, що людина, яка вагається у виборі, втрачує усі можливості досягнути чогось.

Don't teach your grandmother to suck eggs

(Не вчи орла літати, а соловейка співати)

Don't teach fishes to swim

(Не вчи вченого)

Людина, яка прожила вже довге життя, або добре розуміється у своїй справі, не потребує, будь-якої поради з чужого боку, бо вона і так добре розуміється на усьому. Саме це значення закладено у метафорах наданих прислів'їв.

г) A bird in the hand is worth two in the bush

(Краще синиця в руках ніж, журавель в небі)

Half a loaf is better than no bread

(півкоровая краще, ніж зовсім нічого)

У даних прикладах метафора є у складі першого прислів'я.

"bird in the hand",

"birdin the bush"

Інші прислів'я є метафоричними висловами. За допомогою цих метафор прислів'я твердять про те, що не треба відмовлятися від чогось реального, від того, що вже маєш, заради чогось надуманого.

В залежності від особливостей семантики, як правило, розрізняють два типи метафор - мовні та мовленнєві. Однак хоч це розрізнення і є загальноприйнятим, встановлення чітких меж між ними навряд чи можливо. Мовленнєві метафори походять з конкретного тексту і завжди пов'язані з ним, оскільки конотативні ознаки, які служать мотивом для переосмислення словесного значення, формуються у межах даного лексичного набору (речення або усього тексту). Такі конотації відбивають у більшості випадків не колективне, а індивідуальне бачення світу, тобто вони суб'єктивні і випадкові відносно до загального значення. Оскільки прислів'я та приказки - це відбиття колективного, а не індивідуального досвіду, то такий вид метафор у їх структурі майже не зустрічається.

У основі мовної метафори лежать об'єктивні асоціативні зв'язки, які несуть інформацію про його побутово-практичний досвід, або про його культурно-історичне знання. Приклад мовної метафори наводиться у такому прислів'ї: Give him an inch and he'll take an ell

(Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл)

If you agree to carry the calf, they'II make you carry the cow

(Поклади йому пальця у рот - і усю руку відкусе)

Розглядаючи вживання метафори у складі паремій, можна дійти висновку, що вона вживається найчастіше із усіх інших стилістичних засобів.

2.3.2 Метонімія

Другим за частотністю вживання в пареміях стилістичним засобом є метонімія. Метонімія базується на реальному зв'язку об'єкта номінації з тим об'єктом, назва якого переноситься на об'єкт найменування. Цей зв'язок може бути між предметом та матеріалом, із якого він зроблений; між місцем та людьми, які в ньому знаходяться; між процесом та його результатом, між дією та інструментом і так далі.

У прислів'ях та приказках певне місце займає метонімічний зв'язок між почуттям та здійснюючим органом, між органом і людиною.

Наприклад:

An ox is taken by the horns, and a man by the tongue

(Дурний язик голові не приятель)

A honey tongue, a heart of gall

(На язиці медок, на думці льодок)

У даних прислів'ях слово “tongue” вживається у метонімічному значенні, позначаючи зв'язок процесу говоріння з його результатом. Язик пов'язується зі словами, які ми висловлюємо і необережно висловлене слово може образити людину, аби зашкодити їй. У цьому полягає суть цих прислів'їв.

У іншому прикладі спостерігаємо зв'язок між процесом і результатом:

Не cannot speak well that cannot hold his tongue

(Умій сказати, умій і змовчати)

He that talks much, errs much

(Хто мовчить, той двох навчить)

У першому англійському прислів'ї слово “tongue” вживається метонімічно і пов'язано з процесом говоріння.

2.3.3 Епітет

Розглянуті явище приклади метафори, метонімії, є лексичними виразними засобами. Еіпітет, який також має місце у структурі паремій, це троп лексико-синтаксичний, оскільки він виконує функцію обставини, означення або звернення. Він необов'язково повинен мати переносне значення, але обов'язково експресивну та емоційну конотацію, завдяки якій виражається відношення людини до предмету.

Властивість бути епітетом виникає у слові тільки у поєднанні з назвою предмета або явища, які воно визначає. Дуже часто у функції епітетів виступають прикметники та прислівники. Наведемо декілька прикладів:

а) A fair face may hide a foul heart.

(Янгольський голосок, та чортова думка)

Епітетами у цьому прислів'ї є: “fairface”, “foulheart”.

Ці епітети з більшою емоційністю висловлюють відношення народу до нещирої людини. Завдяки епітетам прислів'я підкреслюють, що не завжди гарне обличчя або голос притаманні щирій людині. Крім цього епітет "fair face" ще посилюється експресивним засобом -алітерацією.

б) Nothing venture, nothing have.

(Де відвага, там щастя)

Faint heart never won fair lady.

(сміливість міста бере)

Fortune favours the brave.

(Думка п'є воду, а відвага мед)

Треба зауважити, що епітети зустрічаються не часто у складі розглянутих паремій.

Таким чином, в ході дослідження було з'ясовано, що стилістичні засоби та тропи за своєю природою різноманітні та чисельні, що вони у переважній більшості базуються на принципі, на якому побудований увесь механізм мови: зіставлення явищ та встановлення схожості (еквівалентності), або різниці (контрасту) між ними.

Разом з тим слід зауважити, що на тлі широкого використання стилістичних засобів та тропів в прислів'ях та приказках, специфіка вживання образотворчих і виразних засобів визначається, здебільшого, на основі показників частотності їх використання в структурі англійських паремій.

1. На фонетичному рівні:

- алітерація 15%;

- рима 14,5%;

- асонанс 10%.

2. На лексико-синтаксичному рівні:

- зіставлення 9,5%;

- повтори 7%.

3. На лексико-семантичному рівні:

- метафора 30%;

- метонімія 9%;

- епітет 8%.

ВИСНОВКИ

Особливою життєздатністю на протязі багатьох століть розвитку людської культури відзначаються прислів'я та приказки. Їх актуальність визначається їх органічним зв'язком з народною розмовною мовою та широким застосуванням їх у різних ситуаціях повсякденного життя. Прислів'я та приказки створювалися та накопичувалися віками, відбиваючи соціальний та культурний розвиток нації, зміну та поширення світогляду, мораль та естетичні норми та правила поведінки.

Дана робота представляє собою спробу з'ясувати механізми створення образності і виразності в прислів'ях та приказках, що входять до складу англійської мови, та розглянути специфіку вживання стилістичних засобів та тропів у складі паремій. Для досягнення цієї мети розглядалися 500 пареміологічних одиниць англійської мови. Доцільно підкреслити, що аналізу підлягали прислів'я та приказки, які характеризувалися наявністю в них саме образної основи.

1. Ми з'ясували, що поділяючи паремії на тематичні групи з певним опорним словом, можна уявити, чому приділяв більше увагу англійський народ, за допомогою яких слів, лексем він відображав соціальні явища, події та процеси свого становлення як нації, з яких елементів складалася народна картина світу, як відбувалося художнье моделювання національної свідомості англійців в прислів'ях і приказках.

2. До того ж, ми визначити номенклатуру найбільш вживаних стилістичних засобів і тропів у складі англійських прислів'їв та приказок, аби показати частотність їх використання в структурі прислівникових і приказкових одиниць.

2.1. На фонетичному рівні, найбільш вживаними є:

- алітерація;

- рима;

- асонанс.

2.2. На лексико-синтаксичному рівні, найбільш вживаними є:

- зіставлення;

- повтори.

2.3. На лексико-семантичному рівні, найбільш вживаними є:

- метафора;

- метонімія;

- епітет.

3. Також стає зрозумілим, що найбільшу роль у створенні виразності, та підсиленні образу в прислів'ях та приказках відіграє конотація, яка надає слову, або фразі у складі паремій емотивного, експресивного і оціночного змісту, а останній в свою чергу, може бути як негативним, так і позитивним.

Таким чином, ми з'ясували, що використання тропів та стилістичних засобів у складі прислів'їв та приказок, створює в них образну основу, що робить прислів'я та приказки застиглими мовними одиницями, а конотація підсилює виразність, додаючи їй необхідний експресивний відтінок.

У нашій роботі ми намагалися встановити механізми утворення образотворчих і виразних засобів в англійських пареміях, а також встановити специфіку вживання образотворчих і виразних засобів у пареміологічній системі англійської народної культури.

SUMMARY

The subject-matter of the graduation paper is specific character of employing image-bearing and expressive means in English proverbs and sayings. As a result of investigation the mechanism and the patterns of creating picturesqueness and expressiveness have been analyzed, as well as the stylistic devices of all the language levels that are employed in the structure of proverbs and sayings of the English folklore have been established.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алёхина А.И. Идиоматика современного английского языка. - Минск, 1982;

2. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // Мовознавство. - 1984. - №5 - с.42-47;

3. Амирова Т.А. и др. Очерки по истории лингвистики. - М.: Наука, 1975;

4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). - Л.: Просвещение, 1981;

5. Ахманова О.С. Словар лингвистических терминов. М., 1966;

6. Балли Ш. Французская стилистика / Пер.с фр. К.А.Долинина. - М., 1961;

7. Буслаев Ф.И. Исторические очерки русской народной словесности и искусства. - СПб, 1861 - Т. I;

8. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. - М., 1963;

9. Вяльцева С.И. Речевое использование английских пословиц // АКД. -М., 1977;

10. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура // Советская лексикография. Сборник статей. - М., 1988 с.159-169;

11. Гварджаладзе И.С, Мчедлишвили Д.И. Английские пословицы и поговорки. -М., 1971;

12. Кунин А.В. О стилистическом контексте во фразеологическом ракурсе// Сб. науч. тр. / МГПИИЯ им. М. Тореза. - М., 1976 - Вып 103;

13. Кунин А.В. Английская фразеология. - М., 1970;

14. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка - М., 1986;

15. Ляцкий Е.А. Несколько замечаний к вопросу о пословицах и поговорках. - СПб, 1897;

16. Літературні пам'ятки України: Українські прислів'я, приказки і таке інше. Збірки Марковича ОБ. і інших // Укл. Номис М. - К., 1993;

17. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо. - X., 1982;

18. Мокієнко В.М. Значення української пареміології для історико- етимологічбного аналізу слов'янських прислів'їв та приказок // Мовознавство. - 2000. - № 1;

19. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. Спецкурс по общей и английской лексикологии. Владимир, 1974;

20. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. СПб., 1996;

21. Панфилов В.З. Философские проблемы языкознания. - М., 1977;

22. Пауль Г. Принципы истории языка / Пер. с нем.; Под ред. А.А. Холодовича. - М., 1960;

23. Потебня О.О. Із записок з теорії словесності. Естетика і поетика слова. -К.: Мистецтво, 1985;