Еліптичні конструкції в англійській мові та засоби їх відтворення українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

В літературі особливе значення має враження, а також художнє та естетичне пізнання дійсності. Від того, як і в якій формі матеріалізується зміст, залежить естетична цінність твору та рівень емоційно - експресивного впливу на читача. В художніх текстах використовуються одиниці та засоби всіх стилів, але всі ці стильові елементи включаються в особливу літературну систему та набувають нової, естетичної функції. Завдяки цьому художні тексти завжди емоційно забарвлені та експресивно виражені. До числа найважливіших понять та категорій стилістики відносяться: стиль, норма, контекст, синонімія, стилістичне та функціонально - стилістичне значення, засоби виразності, стилістичний прийом та образність. Для того, щоб читачеві було легше сприймати зміст, сенс та задумку твору використовуються еліптичні конструкції та речення. В межах нашої роботи ми хочемо зосередити свою увагу на еліпсисі та його похідних конструкціях. Під час перекладу постійно відбуваються втрати, спотворення чи додавання інформації, це зумовлено розбіжностями між мовами.

Актуальність даної теми полягає в необхідності розгляду еліптичних конструкцій, тому що, не зважаючи на велику кількість теоретичного матеріалу, досі немає однозначного погляду щодо даного стилістичного засобу виразності та засобів його відтворення українською мовою.

Об'єктом дослідження є еліптичні конструкції в англійській мові. Предметом дослідження є визначення лінгвостилістичних особливостей еліптичних конструкцій, підходів до їх класифікації та засобів їх перекладу українською мовою.

Мета роботи - провести аналіз та вивчення прийомів перекладу еліптичних конструкцій, їх застосування в англійській мові.

Завдання дослідження:

розглянути поняття еліпсису та його особливості;

розглянути функції еліптичних конструкцій в художньому тексті;

дослідити види еліптичних конструкцій;

дослідити прийоми перекладу еліптичних конструкцій;

розглянути засоби перекладу англійських еліптичних конструкцій у художніх текстах.

Робота складається зі вступу, двох розділів, загального висновку, summary та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. Стилістичні особливості художнього тексту

Виходячи із загально лінгвістичних понять та категорій, стилістика як наука виробила свій власний концептуальний апарат. До числа найважливіших понять та категорій стилістики відносяться: стиль, норма, контекст, синонімія, стилістичне та функціонально - стилістичне значення, засоби виразності, стилістичний прийом та образність. За словами А.Н. Мороховського, дані поняття в лінгвістичній літературі трактуються по-різному, тому він притримується точок зору, які є найбільш аргументованими у науковій середі [Мороховський А.Н., 2001: 8].

Останнім часом на зміну структурному підходу до мовних явищ, в центрі уваги якого знаходились питання внутрішньої організації одиниць різних мовних рівнів і мови вцілому, прийшов функціональний підхід. Така переорієнтація лінгвістичних дисциплін з вивчення функціональної сторони мови призвела до збільшення різних областей лінгвістики, розширивши їх предмет та перемістивши на одне з перших місць проблематику тексту [Мороховський А.Н., 2001: 195].

Для стилістики, науки, що вивчає перш за все комунікативну функцію мови, текст є одним із основних понять. Хоча раніше текст розглядався лише як свого роду «фон» для аналізу стилістичних особливостей слів, словосполучень, речень, а сукупність текстів слугувала в першу чергу основою трактуванні тексту є те, що текст більше не є фоном чи сферою функціонування різного роду явищ мовних одиниць. Під словом «текст» розуміється цілісне комунікативне утворення, яке відрізняється структурно - семантичною, композиційно-стилістичною і функціональною єдністю і характеризується певним набором текстових категорій, таких як: інформативність, завершеність, лінійність, інтегративність, повторюваність та ін. [Мороховський А.Н., 2001:195].

Емоційністю, експресивністю, естетичною вмотивованістю мовних засобів, образністю характеризуються всі жанрові різновиди художньої літератури - епос, лірика, драма. Специфіка художнього мовлення полягає в тому, що в мові художньої літератури використовуються елементи всіх стилів. Усі засоби взаємодіють для вираження естетичного змісту твору через систему художніх образів. Для багатьох контекстів існує достатня кількість нейтральних та емоційних слів, що дає можливість автору точно висловити всі відтінки і розставити акценти. Одна людина може бути описана як „друг”(friend) або як „товариш”(comrade), „приятель”(chum), „наперсник”(confidant). Людина залишається тією ж самою, а враження читачів змінюється залежно від слова, яким скористався автор [Кухаренко В.А., 2000: 53]. Цей приклад підтверджує те, що головна мета використання письменником емоційних слів полягає в тому, щоб дати вже готову інтерпретацію і, таким чином, позбавити читачів можливості робити самостійні висновки. Деякі читачі навіть не зрозуміють, що мала місце маніпуляція; інші розгадають намір автора і почнуть внутрішнє опиратися не тільки особливостям емоційного стилю, а й всім твердженням; треті ж побачать в цьому тільки непогану інтелектуальну гру.

Художній текст відрізняється від, скажімо, офіційно-ділового, наукового чи публіцистичного тим, що він включає в себе емоції, експресивне забарвлення мовлення, образність та інші засади виразності, які недопустимі для офіційно-ділового чи наукового стилів, яким властива лише стриманість та певний набір термінології, яка не може бути замінена іншими термінами. Таким чином, художній текст представляє свою багатогранну структуру, до складу якої входять різні стилістичні засоби виразності. В межах нашої роботи ми зосередили свою увагу на лінгвістичних особливостях еліпсиса та еліптичних конструкціях.

1.1 Визначення поняття еліпсис та його особливості

Для того, щоб краще розуміти про що йтиме мова далі в роботі, варто, перш за все дати визначення поняттю «еліпсис».

Еліпсис (грец. ?ллейшйт - пропуск, випадіння, нестача) - пропуск у висловлюванні деяких структурних елементів, які мають домислюватись за контекстом [Мороховський А.Н., 1984: 139]. Наприклад, у реченнях можуть обминатися дієслова-зв'язки (я вже додому, а ти ще на роботу?), у іменниково-прикметникових словосполученнях - іменники, на які вказують специфічні сполучення прикметників («Перша Кінна» (армія)). Еліпсис як властивість тексту є протилежністю плеоназму. Еліпсис може бути механізмом утворення нових лексичних одиниць, наприклад, «пропозиція» у значенні «пропозиція одружитися». Еліпсис як стилістична фігура у літературі полягає в опущенні певного члена речення чи словосполучення, які легко відновлюються за змістом поетичного мовлення [Мороховський А.Н., 1984: 139]. Вживається задля досягнення динамічності і стислості вираження думки та напруженості дії, відрізняючись цим від обірваної фрази (апосіопези), власне, вмовчування. Відомий приклад еліпсису - рядки з поеми Т. Шевченка «Перебендя», де пропущено додаток: «Орлом сизокрилим літає, ширяє, / Аж небо блакитне широкими (крилами) б'є». Та найчастіше в еліптичних конструкціях випадає присудок:

(…) Одна нога в стременах…

Сніги. Вітри. Зима.

Розрубані ремена,

І голови нема…

Ще вчора був веселий:

Не думав, що - кінець…

Сьогодні ж - леле!

Мрець… [Пономарів О.Д., 1996: 128]

У наведеному уривку з вірша Д. Фальківського «Одна нога в стременах», де розкривається неприхована правда про антилюдську громадянську війну, еліпс посилює переживання зображеної тут трагедії. Еліпсисом також називають прийом побудови оповіді у літературі, драматургії, кіномистецтві тощо, коли у сюжетній послідовності певні події та проміжки часу оминаються, і читач або глядач має здогадуватись про те, що залишилося «за кадром».Отже, можна сказати, що еліпсис - явище досить поширене в стилістиці, і воно вимагає детального вивчення, так як є досить широковживаним і має свої особливості.

1.2 Стилістичні засоби виразності синтаксису

Структура еліптичних речень, як і цілі їх використання, досить різноманітні. Характерною ознакою еліптичних конструкцій, в усіх випадках їх вживання, є компактність структури, яка проявляється у збільшенні семантико-стилістичного навантаження на кожен експліцитно виражений елемент. В повних реченнях кожен елемент несе певний об'єм інформації. В еліптичних конструкціях опущення одного або кількох елементів може призвести до перерозподілу інформації на ті елементи, які збереглися.

У процесі усного спілкування, яке характеризується високим темпом мовлення, стислістю та спонтанністю, мовці широко використовують еліптичні конструкції, що обумовлено тенденцією до економії мовленнєвих засобів та вимовних зусиль. Відновлення значення опущених членів речення обумовлюється мовленнєвим і ситуативним контекстом, а також використанням паралінгвістичних засобів. Наприклад:

Augustus. Hullo! Who are you? -Аугустус.Привіт!Як справи? The Clerk. The staff. -Клерк. Запитайте у персоналу.

Augustus. You the staff! What do you mean? Where are the others?- Ви персонал! Що ви маєте на увазі? Де решта?

The Clerk. At the front (B.Shaw). - Клерк. На фронті.(Б.Шоу) [Мороховский А.Н., 1984: 140]

У науковій прозі, навчальних посібниках, довідниках, словниках, у деяких видах офіційно-ділової документації еліптичні конструкції використовуються для лаконічності висловлювання, логічного увиразнення.

Іншими словами, в звичайному мовленні та в деяких різновидах наукової та офіційно-ділової прози, еліптичні конструкції не мають стилістичного значення - для подібних сфер мовлення вони є своєрідною нормою.

Експресивного значення, головним чином, еліптичні конструкції набувають в художній прозі.

Еліптичні конструкції використовуються автором як засіб реалістичного відтворення живої невимушеної бесіди співрозмовників, яка характеризує емоційний стан героїв. Наприклад:

Andrew spoke out what we all knew, “Matty'll never touch cutter-handles again. Too much to expect. A pity. They were a good set of lads.Took a pride in their work, and that's rare now. Broken up now. Finished”(S. Chaplin) - Андрю розповів нам все те, що ми й без нього знали, “Метті більше ніколи в житті не торкнеться різця. Очікували забагато. Шкода. Вони були хорошою командою. Цінуйте їх роботу,таке зараз рідкість. Розбита вщент. Скінчена” (С. Чаплін) [Мороховский А.Н.,1984: 142].

В авторській розповіді від першої особи та передачі власне непрямої мови еліпсис виконує функцію стилізації під просте мовлення, імітуючи таким чином моделі розмовного синтаксису. Наприклад:

I mean the other guys and myself. In somebody else's room (J. Salinger) -

Я маю на увазі себе та інших хлопців. В іншій кімнаті (Дж.Селінджер)

Еліпсис також може використовуватися і як засіб динамічного опису:

Then came rows of houses with little vane surmounted masts upbearing themselves from among the scarlet beams. Then ditches. Then pollard willows. Then more ditches (…) (Ch. Dickens) - Потім йшли ряди будинків з маленькими флюгерами які відбивали світло пурпурового проміння. Потім канави. Потім підстрижені верби. А потім знову канави(…) (Ч. Діккенз)

Отже, потрібно сказати, що характерною ознакою еліптичних конструкцій є стислість та компактність структури. Але у повсякденному мовленні та деяких видах наукових документів еліптичні конструкції не відіграють важливої ролі.

1.3 Еліптичні речення як засіб виразності художнього тексту

Еліптичними є речення, в яких пропускається структурно-необхідний елемент синтаксичної конструкції [Мороховський А.Н., 1984: 140]. Пропуск одного або декількох елементів призводить до перерозподілу інформації на ті елементи, що залишились, що пояснюється наявністю обов'язково-дистрибутивних відношень між двома чи більше елементами конструкції. Пропущеними елементами в рекламних текстах можуть бути: підмет, присудок, частина присудка, підмет і присудок, додаток. Еліптичні речення становлять окремий тип неповних структур, оскільки їхня неповнота виявляється тільки на структурному рівні й представлена переважно відсутністю дієслова-присудка. [Корунець І.В., 2001: 138] Семантично такі конструкції не вимагають встановлення неназваного компонента. Відомо, що заміна неповних речень граматично повними призводить до надлишкової інформації, уповільнення темпу мовлення.

Структурна неповнота й специфічність семантики еліптичних речень порівняно з простими двоскладними реченнями, які кваліфікують як базові в граматиці, з'явилися до появи суперечливих думок щодо кваліфікації таких речень, визначення їхнього місця в синтаксичній системі мови.

Загалом виокремлюють кілька підходів до інтерпретації семантики й структурної організації еліптичних речень. Традиційно неповні еліптичні речення класифікують як структури з еліпсисом нульової форми в позиції повнозначного слова. Дехто з дослідників [Пономарів О.Д., 1996: 296] до неповних еліптичних речень відносить структури з нульовою формою дієслова бути в позиції зв'язки. Відсутність дієслівної зв'язки носії мови сприймають лише як формальний показник теперішнього часу, а речення такого типу не мають особливого семантичного змісту, властивого еліптичним структурам, їхньої стилістичної маркованості. Встановлення невербалізованого дієслова-зв'язки «бути» для мовця не викликає будь-яких труднощів, бо розуміння цієї нульової позиції однозначне. Натомість в еліптичних реченнях точно встановити значення пропущеного предиката неможливо, що й зумовлює їхню стилістичну особливість. Цілком слушною є думка Шкуратяної Н.Г. про те, що еліптичні речення породжуються не свідомою еліпсацією певних компонентів висловлення, а постають унаслідок своєї типовості в мовній системі, у якій усталилися певні структурно-синтаксичні засоби мовного вираження [Шкуратяна Н.Г., 2000: 98].

Шульжук К.Ф. витлумачує еліптичні речення як синтаксичні одиниці з імпліцитним предикатом, як структурно неповні речення, неповноту яких компенсує семантика наявних компонентів, за допомогою яких створюється уявлення про дію, що описується [Шульжук К.Ф., 2004: 231] Відсутність тих членів речення, що підпорядковують, і наявність залежних членів речення створює, з одного боку, граматичну неповноту, а з другого - значення відсутньої граматичної ланки підказує семантика наявних компонентів. Це забезпечує зрозумілість таких речень і поза контекстом, у відриві від конкретної ситуації мовлення. Граматична неповнота еліптичних конструкцій стає особливо очевидною за умови зіставлення їх із двоскладними реченнями, які відповідають структурі логічного судження. Як і власне, неповні речення, еліптичні мають найрізноманітнішу синтаксичну будову, часто бувають однослівними. Проте вони становлять лише відносно неповні конструкції, неповнота яких є однобічною - структурною. Уживання еліптичних конструкцій зумовлене насамперед комунікативними потребами, необхідністю актуалізувати рему висловлення, саме ту її частину, яка є найважливішою в певному акті спілкування. Крім того, вони мають специфічне вираження предиката - центрального компонента висловлення, вживаються як ефективний стилістичний засіб у текстах різного характеру, зокрема в художніх, особливо поетичних та публіцистичних. Еліптичні речення згруповано за ознаками властивої їм внутрішньо-синтаксичної будови, а також за семантикою пропущеного присудка та експлікованих компонентів, які набувають особливої комунікативної ваги. З функціонального боку ці структури представляють типові інформативні одиниці.

Потрібно виокремити ще таке поняття як неповне речення, оскільки еліптичні речення є його різновидом, як вже згадувалося раніше. За визначенням О.Д. Пономаріва неповним називають речення, в яких пропущено, тобто не представлено словом, один із структурно необхідних синтаксичних членів. Те, що в реченні пропущено необхідний член, можна встановити з наявності членів, синтаксично залежних від пропущеного елемента. [Пономарів О.Д., 1996: 277]. Пропущені члени речення можуть встановлюватися:1. З попередніх і (спорадично) наступних речень, наприклад: "[Корабель приплив до нього в скрутний час.] Мовби провіщав своєму новому господарю небезпечну плавбу" [Мушкетик Ю.М., 1979: 235].2. З конкретної обстановки мовлення. Ось зараз візьму барбару та виб'ю з тебе ті думки". В цьому реченні пропущено підмет, виражений особовим займенником "Я" [Мушкетик Ю.М., 1979: 296]..3. Зі структури та змісту самого неповного речення: - Гей, Ониську, - гукнув до корчмаря. - Горілки послу його величності! Аглицької! Вогнистої! [Мушкетик Ю.М., 1979: 375]. Функціонування неповних речень зумовлюється контекстом і ситуацією, а також структурою і змістом самого неповного речення. Отже, можна сказати, що еліптичні речення визнаються дієвим засобом впливу на адресата завдяки їх експресивності, здатності акцентувати увагу адресата на найбільш суттєвих моментах реклами, створенню певних ритміко-синтаксичних особливостей тексту та здатності формувати асоціації з усним розмовним мовленням. Використання еліптичних конструкцій розглядають як прийом впливу на пам'ять, адже процес відновлення невербалізованого компонента висловлення надає час, необхідний для запамятовування.

1.4 Застосування еліптичних конструкцій в рекламних текстах

Еліптичні конструкції знайшли своє застосування і в рекламних текстах. Завдяки компактності своєї структури еліптичні конструкції є чи не найкращим засобом впливу на покупця або читача, тому що найголовніша інформація дуже легко сприймається і немає нагромадження непотрібних фактів. Пропущений у реченні підмет зазвичай позначає учасників рекламної комунікації або об'єкт рекламування. Відновлення імпліцитної інформації відбувається на основі прагматичної пресупозиції, тобто знань про ситуацію спілкування, цілі і задачі конкретного акта комунікації, а також лінгвістичної пресупозиції. З пресупозиції і контексту (вербального і невербального) реципієнт експлікує підмет, що позначає адресанта рекламного повідомлення.

Наприклад:

Since 1992, (we) have made our own energy go further by increasing our efficiency by 24%. - З 1992 року,(ми) виробили свою власну енергію для подальшого використання збільшивши власну ефективність на 24 % [Кафтанджиев А.М., 1995: 151]. Такий вид імплікації характерний для реклами, спрямованої на формування іміджу, коли рекламодавець є об'єктом власної реклами. Поява елементів у поверхневій структурі речення, що позначають адресанта, стає надмірною, якщо тільки ці елементи не є частиною цілеспрямовного впливу. Еліпсис в такому випадку є етикетним, спрямованим на повідомлення адресату тільки нової інформації.

Пропуск підмета, що позначає товар (продукцію) як об'єкт рекламування, за аналогічних умов також вважаємо етикетним. Наприклад:

(The cream) Neutralizes up to 90% of environmental irritants before they can cause your skin to look prematurely aged. Soothes daily visible irritation and builds a rich reserve of anti-oxidants and lipids. - (Крем)Нейтралізує до 90 %подразників навколишнього середовища до того, як вони шкідливо впливатимуть на вашу шкіру та робитимуть її старішою на вигляд.

Заспокоює щоденні видимі подразнення та створює новий багатий резерв анти-оксидантів та ліпідів… [Кафтанджиев А.М., 1995: 151]

Спрямованість спонукальних та запитальних речень робить можливим пропуск підмета, що позначає адресата, адже характер речень цих типів передбачає реакцію адресата у відповідь і знання про адресованість рекламних повідомлень міститься у пресупозиційних знаннях комунікантів (прагматична пресупозиція). У стверджувальних реченнях підмет, що позначає адресата, зазвичай представлено експліцитно, що викликано необхідністю наголосити, що мова йде саме про адресата повідомлення, а не про адресанта або об'єкт реклами. Еліпсис характерний для загальних запитань, в яких разом з підметом пропускаються також допоміжні дієслова to be, to do, які є структурно необхідними елементами. Опора на прагматичну і лінгвістичну пресупозиції допомагає адресату адекватно сприйняти зміст запитань. Наприклад:

(Do you) WANT TO SEE THE DIFFERENCE UP CLOSE? - (Чи ти) Хочеш побачити різницю на свої власні очі? [Кафтанджиев А.М., 1995: 153]

Дискусійним є віднесення імперативних речень з головним членом інфінітивом до еліптичних. Такі речення розглядають як односкладові; або як підклас односкладових речень (one-axis sentences), що імплікують ситуативну особу, яку спонукають до виконання дії; як "безпідметові" речення, поверхневу структуру яких можна відновити не тільки за допомогою особового займенника другої особи (you), а й безособових займенників (somebody, anybody); як парадигматично відновлювані еліптичні конструкції, в яких відновлення імплікованих елементів відбувається на основі аналогічних мовних конструкцій. У дослідженнях рекламного дискурсу відзначається частотність використання спонукальних конструкцій у рекламі, що пояснюється тим фактом, що імперативні речення є основним граматичним способом вираження директивного мовленнєвого акту і тому - найбільш ефективним способом впливу на адресата. Імперативні конструкції з головним членом інфінітивом розглядаємо як еліптичні, зважаючи на адресатну спрямованість рекламних повідмлень і однозначну експлікацію підмета за допомогою особового займенника другої особи - you. Наприклад:

(You) Think of it as insurance for skin that stands the test of time. - (Ти) Думаєш про захисти своєї шкіри, що витримує перевірку часом. [Кафтанджиев А.М., 1995: 154].

Проте етикетності в такому виді еліпсису не має, адже відновлення підмета в поверхневій структурі речення є зайвим. Характер масової комунікації не вимагає додаткового значення виділення особи з поміж інших або вираження власного ставлення адресанта при спонуканні до виконання дії, що спостерігається при експліцитному підметі. Проблемним є визначення еліпсису присудка в рекламних повідомленнях, що зумовлено масовим і безособовим характером рекламної комунікації. Відсутність безпосереднього контакту і, відповідно, діалогу між комунікантами робить можливим розглядати речення як односкладові номінативні (поширені) речення або як еліптичні конструкції. Адресат, активізуючи прагматичні пресупозиційні знання, без перешкод отримує необхідну інформацію, а адресант ефективно передає повідомлення використовуючи менше мовних засобів. Наприклад:

Special offers (are available) - Спеціальні пропозиції (діють) [Кафтанджиев А.М., 1995: 156].

Речення в яких можна вбачати еліпсис дієслова зв'язки, розглядаються також як двоскладові "бездієслівні" речення. З огляду на відсутність особливої інтонаціонної оформленості таких речень, вважаємо за доцільне розглядати їх як двоскладові бездієслівні речення, що є еквівалентними двоскладовим реченням зі складним іменним присудком. Етикетність вибору бездієслівного речення полягає у економії мовних засобів і залученні лінгвістичної пресупозиції адресата, для якого наявність/відсутність дієслова зв'язки не впливає на ефективність сприйняття інформації. Наприклад:

Gift vouchers (are) available - Подарункові ваучери (доступні). [Кафтанджиев А.М., 1995: 157].

ADURE -(is) all natural herbal skin care with UV ray protection for strong, beautiful women on the go! - ADURE (це) догляд трав за шірою з УФ захистом для сильної та красивої сучасної жінки! [Кафтанджиев А.М., 1995: 159].

Аналогічно розглядаємо і речення, які класифікують як еліптичні з пропущеним допоміжним дієсловом або як двоскладові "бездієслівні" речення.

Lady Korloff suite (is) featuring timepiece, pedant and ring with Mother of Pearl and Diamonds. - Костюм леді Корлов (є) разом з годинником, дуже стриманим, особливо з намистом із перлів та діамантами. [Кафтанджиев А.М., 1995: 162]

Саме закріпленість мовної норми щодо обов'язкової присутності допоміжного дієслова, як і дієслова зв'язки, робить можливим використання таких речень без втрати ефективності передачі інформації. Пропуск значеннєвого елемента присудка, тобто передачу значення усієї конструкції тільки за допомогою модального або допоміжного дієслова, або інфінітивної частки to, розглядають як репрезентацію - явище, що є "проміжним між еліпсисом і заміщенням". Використання повних присудків було б надмірним. Наприклад:

Would you like to see an aura? 99% of people cannot see an aura, a gifted few of 1% can. Come and see the gifted few that can on a one day workshop. - Вам хотілося б побачити ауру? 99% людей не можуть бачити її,лише 1 % обдарованих бачать. Приходь і побачиш обдарованих які можуть це робити. [Кафтанджиев А.М., 1995: 163]

У вищенаведеному прикладі модальне дієслово can не тільки репрезентує весь присудок, але і імплікує додаток an aura.

Еліпсис підмета і присудка визначається нами з опорою на контекст всього рекламного повідомлення, з якого недвозначно можна відновити імпліковані частини речення за допомогою активізації прагматичної пресупозиції. Наприклад: Valentines Day for Him and Her from.90 per person. (The offer is valid) Throughout February. - День Закоханих для двох. 90 за одну персону (Пропозиція дійсна) Протягом лютого. [Кафтанджиев А.М., 1995: 164]

Частотним є імплікація підмета і частини присудка, якщо як повне розглядати двоскладове речення з простим дієслівним або складним іменним присудком. У присудку імплікуються дієслова зв'язки і допоміжні дієслова. Етикетність таких еліптичних конструкцій полягає в експлікації лише частини речення, що передає нову інформацію. Наприклад:

Day and night, it significantly helps skin boost its natural repair response - (which is) critical for its look of well being. - Вдень і вночі він помітно доглядає натуральні ресурси шкіри,які повинні бути захищені належним чином -( що являється ) просто необхідним для гарного вигляду (the company is) Authorised and regulated by the Financial Service Authority - (Компанія(є) авторизована та регулюється Фінансовим Управлінням Влади. [Кафтанджиев А.М., 1995: 166]

З точки зору актуального членування речення опора на пресупозиційні знання дає можливість створювати рекламні повідомлення (або частини повідомлень), що складаються з одних рем та однорідних членів речення, тобто такі, в яких вказується перелік товарів/послуг, а суб'єкт-виробник та предикат-дія імплікуються. Наприклад:

Non surgical solutions Treatment for lines & wrinkles / Dermal fillers (lines & lips) / Glycolic peels / Facial revitalization - Лікування зморшок та ластовиння/ Дематологічні наповнювачі(зморшки та губи) /Гліколова чистка/ Відновлення обличчя не хірургічним шляхом. [Кафтанджиев А.М., 1995: 167]

Розгляд таких конструкцій як еліптичних є спірним, однак ефективність передачі інформації в такий спосіб є високою, що зумовлено ергономічністю мовного оформлення, і тому може вважатися проявом текстуальної етикетизації рекламного дискурсу.

Імплікації можуть зазнавати також і додатки, адже вони визнаються конструктивно значущими елементами речення. Імплікація додатку може відбуватися в реченнях з перформативними дієсловами to offer, to suggest, to guarantnee, to promise та ін., які мають триаргументну конфігурацію.

У перформативних мовленнєвих актах зазначені дієслова частково реалізують свою семантичну структуру, в якому позиція другого аргументу, тобто того, що позначає адресата, залишається незаміщеною. Прагматична пресупозиція дозволяє адресату безпомилково відновити в поверхневій структурі речення особовий займенник другої особи you. Наприклад:

We guarantee (you) it - Ми гарантуємо (вам) це. [Кафтанджиев А.М., 1995: 169]

Дослідження еліпсису в англомовній рекламі показує, що серед синтагматично відновлюваних еліптичних конструкцій переважну більшість становлять так звані анафоричні еліптичні конструкції, в яких імпліцитний елемент відновлюється з попереднього контексту. Катафоричні еліптичні конструкції, в яких пропущений елемент відновлюється з подальшого контексту, вживаються значно рідше, що зумовлено, на наш погляд, етикетною спрямованістю текстової організації рекламних повідомлень, яка забезпечує легкість сприйняття інформації.

Отже, потрібно сказати, що еліптичні конструкції знайшли своє застосування і у рекламних текстах. За допомогою еліптичних конструкцій споживач краще та легше сприймає інформацію, що є необхідним для рекламодавців.

РОЗДІЛ 2. Проблема перекладу художнього тексту

Художній стиль - мабуть чи не найбільш повно описаний з функціональних стилів. Разом з тим, навряд чи можна виходячи з цього зробити висновок про те, що він найбільш досліджений. Це пояснюється тим, що художній стиль - найбільш експресивний, творчо розвинутий серед усіх стилів. Художній стиль не знає ніяких перешкод на шляху свого руху до нового, раніше невідомого. Більше того, новизна та незвичність виразу стає умовою успішної комунікації у рамках цього функціонального стилю.

Особливу увагу потрібно звертати на соціальну обумовленість мови твору, виявленням якої являється реалізація контекстних форм мови художнього в англійському та українському варіантах. Художній переклад, або, точніше - переклад поетичних художніх творів, різко відрізняється від інших видів перекладу і потребує не просто використання старого, завченого раз і назавжди, а й передбачає мовну творчість. Тому що у різних людей виходять зовсім відмінні переклади однієї і тієї ж фрази. Такий переклад - справжнє мистецтво, так як естетичний ефект досягається відповідними мовними засобами, у тому числі ритмікою, рифмою та алітерацією. Сам по собі переклад носить ніби «заданий характер» - перекладач повинен зберегти зміст оригінального тексту незміненим, передати його суть, і він не має права втілити свою якусь окрему програму чи ідею. Але, не дивлячись на всі ці складнощі, перекладачі з великим бажанням беруться за цю справу. Переклад художніх творів справа далеко не із легких, і, на думку Р.К. Міньяр - Білоручаєва, до перекладу поетичних творів потрібно допускати виключно обраних [Міньяр-Білоручаєв., 207: 74]. Іншими словами можна сказати, що різноманітність мови, яка створюється людським колективом, об'єднується в дві контрастні групи - мова художня і нехудожня. Ця контрастність знаходить своє відворення у ряді ознак, які створюють основу не тільки для художнього стилю, але й для наукового. Явна та прихована образність слів є характерною та необхідною для стилю художньої мови. Образність, будучи специфікою літературних творінь, їх організовуючим, конструктивним елементом, відрізняє художню поезію та прозу від прози наукової. Лінгвістичний принцип перекладу, перш за все, передбачає створення формальної структур оригіналу. Але треба бути обачним, так як це може призвести до занадто близького перекладу тексту оригіналу - дослівному, у мовному відношенні точному, але у художньому відношенні - слабкому.

Таким чином, треба сказати, що переклад у художній літературі не допускає дослівного перекладу. Цей стиль вимагає експресивності та образності в перекладі. Перекладач повинен чітко бачити мету та ціль тексту та намагатися донести її до читача, але ні в якому разі не додавати свої особисті думки чи програми.

2.1 Проблема перекладу еліптичних конструкцій

Головна сфера використання еліптичних конструкцій - діалог: саме в репліках діалогу частина речення, як правило, опускається, так як вона вже або зрозуміла із попередньої репліки, яка належить співрозмовнику, або в тому випадку, коли частину речення можна легко опустити, якщо вона не є дуже важливою. Наприклад:

- And by the way, before I forget it, I hope you'll come to supper to-night - here. Will you? After the opera. (Друге речення означає: «Will you come to supper tonight?» - І до речі, поки я не забула, я сподіваюся, Ви прийдете сьогодні на вечерю. Прийдете? Після опери.)

- Delighted! - Згоден!(Відповідь капітана є такою: «I shall be delighted to come!»)Проблема полягає в тому, що без контексту зрозуміти сенс еліптичних конструкцій буває складно, іноді через відсутність даного і взагалі неможливо. Існують характерні для певної мови особливості, на основі яких будується діалогічна єдність, побудові якої сприяють правильне та доречне вживання конструкцій з використанням еліптичних речень - ті конструкції, які використовуються в українській мові, часто виявляються неправильно вжитими в англійській мові. Проблема еліпсису є однією з найбільш спірних в лінгвістиці, те чи інше її трактування залежить від розуміння дослідником суті мовних одиниць одиниць взагалі. Будь -яке еліптичне речення потрібно трактувати як трансформ речення нееліптичного, створений шляхом трансформації еліпсису або «видалення»,сутність якого заклечається в заміні експліцитного варіанту будь-якого слова чи слів нульового варіанту того ж слова [Кухаренко В.А., 2000: 73]. Такій операції еліпсису може підлягати будь-яке слово - як повнозначне, так і допоміжне. Аналіз еліптичних речень показує, що між повним та неповним реченнями нема чітких меж. Структурні схеми речень створюються в мові та при стабілізації стають мовними моделями. Факторами, що дають місце таким конструкціям «по шкалі перехідності», є наявність синонімічного та модально - часового рядів, а також лексико-граматичні значення словоформ та ін. До еліптичних речень долучають конструкції, що представляють собою стійкі фразеологічні сполучення, а також деякі звичні словоформи - Merry Christmas; Happy New Year; Many happy returns і т.д. Такі структурно -неповні конструкції є семантично повними. Еліптичні конструкції з дієприкметником минулого часу і сполучниками when або if звичайно передаються повними підрядними реченнями, оскільки зворот із дієприслівником будучи є архаїчним і книжним: When asked about the situation in North Africa, he answered that the government were considering it. - Коли його запитали про становище у Північній Африці, він відповів, що уряд розглядає це питання.

Mr Nelson (Labour) said if elected he would support the workers' wage demand - Лейборист Нельсон заявив, що якщо його оберуть, він буде підтримувати вимоги робітників про підвищення заробітної плати. У наступних прикладах при перекладі необхідна повна синтаксична перебудова аналогічної дієприкметникової конструкції:

When shot, Mrs Doran was apparently taking a walk - Місіз Доран була вбита, очевидно, підчас прогулянки. When asked, he said he was planning to visit the USA - На поставлене запитання він відповів, що збирається відвідати США.-Цікавим є наступний приклад еліптичної конструкції з дієприкметником минулого часу: The tribunal's decisions, when arrived at, reflected the opinions of the members. У перекладі цю конструкцію можна передати дієприкметниковим зворотом: Рішення, прийняті трибуналом, відобразили думку його членів.-Такі дієприкметникові звороти можуть бути і безсполучниковими: Questioned about his reaction to the announcement, he replied... - Коли його запитали, що він думає про цю заяву, він відповів...-Еліптичні конструкції з дієприкметником часто можна зустріти в заголовках: Textile Pay Rise Asked - Постало питання про оплату.Таким чином, еліптичні дієприкметникові звороти можуть передаватися різними способами: підрядними реченнями, дієсловом в особовій формі при повній перебудові речення речення, іменником з прийменником.Бархударов Л.С. виділяє класифікацію еліптичних конструкцій на основі способу експлікації слова, що представлено нульовим варіантом. Під «експлікацією» або «доповненням» мається на увазі перетворення, протилежне еліпсису, а саме, заміну нульового варіанту того чи іншого слова експліцитно вираженим варіантом. Якщо представлені нульовим варіантом слово або слова експлікуються, тобто відтворюються в своєму звуковому варіанті з оточуючого контексту, тобто із попереднього або послідовного тексту, то така еліптична конструкція називається синтагматично відновлюваною. Якщо ж експлікація даного слова чи слів можлива лише на основі інших аналогічних конструкцій, що зустрічаються в мові, але не зареєстрованих безпосередньо в контекстуальному оточенні даного в еліптичній конструкції, то така еліптична конструкція називатиметься парадигматично відновлюваною [Бархударов Л.С., 1975: 81].

2.2 Застосування перекладацьких трансформацій для відтворення еліптичних конструкцій

еліпсис стилістичний перекладацький трансформація

Синтаксичне уподібнення - вид перекладу, при якому синтаксична структура оригіналу перетворюється в абсолютно аналогічну структуру мови перекладу(Though exhausted, he went to bed very late. - Яким змученим він би не був, спати він ліг дуже пізно.). За словами Федорова А.В. «всякого роду спроби перекласти дослівно той чи інший текст, чи відрізок тексту призводять якщо не до повної незрозумілості цього тексту, то в іншому випадку до неясності та перенавантаження. Те, що може бути названо «перекладацьким стилем» (чи, як іноді кажуть, «перекладацькою мовою») [Левицька Т.Р., 1973: 36].Об'єднання речення - це спосіб перекладу, при якому синтаксична структура в оригіналі перетворюється шляхом поєднання двох чи більше простих речень(He should follow my advice. If anything it's in his interests. -Він повинен слідувати моїй пораді, принаймні це в його ж інтересах.) [Комиссаров В.Н., 1973: 113].Членування речення - це спосіб перекладу,при якому синтаксична структура іноземної мови перетворюється в дві чи більше предикативні структури мови перекладу. (However long was the period of its coming to being and development, the results were quite satisfying, even excellent. - Результати були дуже задовольняючими. Навіть відмінними. І це не дивлячись на протяжний етап становлення та розвитку.) [Левицька Т.Р., с. 38]. Конкретизація - це спосіб перекладу, при якому відбувається заміна слова чи словосполучення іноземної мови с більш широким предметно-логічним значенням на слово в перекладі з більше вузьким значенням. Конкретизація вихідного значення використовується в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці нижче, ніж міра упорядкованості відповідної за сенсом одиниці в мові перекладу. Це прийом досить широко використовується при перекладі таких слів,як: to be, to have, to get, to do, to take, to give, to make, to come, to go. (Yes, we had a talk. We really did. - Так, у нас була розмова. Поговорили.). Генералізація (процес, протилежний конкретизації) вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вище міри упорядкованості відповідній їй за смислом одиниці в мові перекладу заключається в заміні окремого загальним, видового поняття родовим. При перекладі з англійської на українську, цей прийом використовується значно рідше, ніж конкретизація. Це пов'язано з особливостями англійської лексики. Слова цієї мови значно частіше мають більш абстрактний характер, ніж українські слова, що відносяться до того ж поняття. (That smell all over the place. Vicks Nose Drops. - Тут все ще пахне краплями від грипу на увесь дім.) Необхідність генералізації може бути визвана і небезпечністю спотворення змісту при перекладі слова чи словосполучення його словниковим відповідником [Мороховський А.Н., 1984: 136].Антонімічний переклад - це заміна заперечувальної чи питальної форми речення стверджувальною чи навпаки. В основі антонімічного перекладу лежить логічне правило, згідно з яким заперечення будь-якого поняття може бути прирівнено до твердження семантично протипоставленого йому протилежного поняття. По суті, на внутрішньомовному антонімічному перекладі засновані такі словникові еквіваленти, як неправильний/помилковий, невисокий/низький, недалекий/близький. Найбільш часто антонімічний переклад реалізується як заміна мовного вираження(слова, словосполучення) його антонімом з одночасною заміною стверджувальної конструкції заперечувальною та навпаки. Умови застосування такого перетворення, як правило, пов'язані з лексико-семантичним складом присудка. При перекладі на українську мову з англійської частіше всього заперечу вальна форма речення змінюється на стверджувальну, аніж на заперечувальну. (Very little, if anything, could be advanced in the defense of his policy. - Почти ничего нельзя было сказать в поддержку его политики.) [Латишев Л.К., 1984: 159].Сутність компенсації в процесі перекладу достатньо повно розкрита у кинзі А.В. Фьодорова. В практиці перекладу зустрічається ряд випадків, коли не відтворюється зовсім чи замінюється формально далеким той чи інший елемент оригіналу, пропускається те чи інше слово, словосполучення та ін.., але неможливість передати окремий елемент, окрему особливість оригіналу теж не протирічить принципу перекладу, оскільки останній відноситься до всього твору, як цілому. Звичайно, ціле існує не як якесь абстрактне поняття, - воно складається з конкретних елементів, які, хоча, виконані не кожен окремо і не в механічній своїй сукупності, а в системі, створеній їх поєднанням та складаючої єдність зі змістом твору. Таким чином, компенсацією в перекладі слід вважати заміну непередаваного елeменту оригіналу елементом іншого порядку у відповідності до загального ідейно - художнього характеру оригіналу і там, де це уявляється зручним за умовами української мови. Компенсація може мати семантичний або стилістичний характер. У першому випадку відтворюється пропущений непередаваний в перекладі компонент для повноти змісту [Шульжук К.Ф., 2004: 274]. Семантична компенсація часто використовується для відтворення пропусків, які виникають через так звану «безеквіваленту» лексику. Це, перед усім, позначення реалій, характерних для країни іноземної мови та незнайомих іншій мові. Якщо ці деталі не мають принципового значення,то втрати для читача не буде, якщо їх опустити при перекладі. (A little table with a dinner was laid out - and wine and plate. - Маленький стол был накрыт для обеда - на нем поблескивало серебро и графины.) Таким чином, компенсація використовується для передачі елементів сенсу, втрачених при перекладі, до того ж це здійснюється іншим способом, або ж пізніше в тексті [Пономарів О.Д., 1996: 157].Прийом смислового розвитку (модуляяції) заключається в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуально та логічно пов'язаної з ним. Сюди відносяться різні метафоричні та метонімічні заміні, створювані на основі категорії схрещування. Якщо враховувати, що всі повнозначні частини мови діляться на три категорії: предмети, процеси та ознаки, то під час перекладу спостерігається вражаюча різноманітність замін як в середині кожної категорії, так і між різними категоріями. Для передачі одного й того ж змісту засобами іншої мови часто не має значення, якою формою слова буде виражено цей зміст. Предмет може бути заміненим його ознакою, процес предметом, ознака предметом чи процесом і тд. Модуляція або ж смисловий розвиток - це заміна слова чи словосполучення іноземної мови, значення яких можна вивести логічним шляхом з початкового значення. - Then this girl gets killed, because she's always speeding.- Gets killed?- А потом девушка гибнет, потому что вечно нарушает правила. - Гибнет? Отже, потрібно сказати, що в літературі відтворюється не лише і не стільки раціональне, скільки художнє та естетичне пізнання дійсності. І дуже важливу роль відіграє сприйняття читачем інформації. І для того, щоб не навантажувати читача зайвими репліками застосовуються еліптичні конструкції. Саме для цього існують такі їх прийоми перекладу - синтаксичне уподібнення, об'єднання речення, членування речення, конкретизація, генералізація, антонімічний переклад, модуляція та компенсація.

Таким чином, дослідивши еліптичні конструкції мета нашої роботи була досягнута. Дякую за увагу (Дякую за запитання).

ВИСНОВКИ

Художній текст представляє свою багатогранну структуру, до складу якої входять різні стилістичні засоби виразності. В межах нашої роботи ми зосередили свою увагу на лінгвістичних особливостях еліпсиса та еліптичних конструкціях. Еліпсис - явище досить поширене в стилістиці, і воно вимагає детального вивчення, так як є досить широковживаним і має свої особливості. Еліптичні речення визнаються дієвим засобом впливу на адресата завдяки їх експресивності, здатності акцентувати увагу адресата на найбільш суттєвих моментах реклами, створенню певних ритміко-синтаксичних особливостей тексту та здатності формувати асоціації з усним розмовним мовленням. Використання еліптичних конструкцій розглядають як прийом впливу на пам'ять, адже процес відновлення невербалізованого компонента висловлення надає час, необхідний для запам'ятовування. Але у повсякденному мовленні та деяких видах наукових документів еліптичні конструкції не відіграють важливої ролі. Курсова робота складається з двох розділів, які в свою чергу поділені на пункти. У першому розділі ми досліджуємо стилістичні особливості художнього тексту, стилістичні засоби виразності тексту, даємо визначення поняттю еліпсису та визначаємо його особливості. Крім того ми виокремили в першому розділі поняття еліптичного речення як засобу виразності художнього тексту а також поняття неповних речень, які мають безпосередній зв'язок з еліптичними конструкціями. В ході виконання курсової роботи ми дізналася, що еліптичні конструкції знайшли своє застосування і в рекламних текстах, саме тому ця інформація була додана як пункт у першому розділі. У другому розділі ми виокремили три пункти, які стосуються безпосередньо проблем перекладу художнього тексту, еліптичних конструкцій та неповних речень.

Еліптичні речення та конструкції є дуже важливою частиною художнього тексту. За допомогою їх текст зберігає свою експресивність, емоційність за головну думку. А читач легко сприймає інформацію, що дозволяє повністю осягнути задумку твору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд И.В. Лексикология современного язика: Учеб. Для ин-тов и фак. иностр. яз. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш.шк., 1986. - 295 с., ил - На англ. яз.

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. М.: Международные отношения, 1975 - 190 с.

3. Брандес М.П. Предпереводческий анализ текста (для ин-ов и фак-тов иностр. языков): Учеб. пособие. - 3-е изд., стереотип. - М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. - 224 с.

4. Гальперин И.Р. Стилистика английского язика. - М.: «Высшая школа», 1971. - 344 с.

5. Комиссаров В.Н. Слово о переводе - М.: Международные отношения - 1973 - 215 с.

6. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. - Вінниця: «Нова Книга», 2001. - 448 с.

7. Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови: Підручник. - Вінниця. «Нова книга», 2000. - 160 с.

8. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. - М.: Международные отношения, 1981 - 248 с.

9. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. - М.: Высшая школа, 1973. - 136 с.

10. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. - М.: Московский Лицей, 1996. - 207 с.

11. Мороховский А.Н. Стилистика английского языка (для ин-ов и фак-тов иностр. языков): Учеб. пособие. - Киев: «Вища школа», 1984. - 248 с.

12. Мушкетик Ю.М. Твори: У 2-х т. - К.: Дніпро, 1979. - Т. 1.

13. Пономарів О.Д. Сучасна українська літературна мова: Довідник - 2-ге вид., - К.: Либідь, 1996. - 320 c.

14. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. - М.: Международные отношения, - 1974. - 216 с.

15. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак. иностр. яз. Учебное пособие - М.: Высшая школа, 1983. - 303 с.

16. Швейцер А.Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты - М.: Наука. 1988. - 215 с.

17. Шкуратяна Н.Г. Сучасна українська літературна мова: Навч. Посібник. - К.: Літера, 2000. - 253 с.

18. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. - К.: Академія, 2004. - 406 с.

19. Кагья А.М. Прагма-стилистические особенности рекламного текста. - М.: 2004. - 100 с.

20. Кафтанджиев Христо. Тексты печатной рекламы. - М.: 1995. - 230 с.

21. Бугрим А. Лексичні помилки в рекламі// Слово і суспільство: Збірник наукових праць/ За ред. О.Д. Пономаріва. - К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2000. - 4.2. - 17-20 с.

22. Ахманова О.С., Словник лінгвістичних термінів - М.: Радянська енциклопедія, 1966. - 608 с.

23. Longman Dictionary of Contemporary English [director - Della Summers]. New edition p. cm., 2006.

Размещено на Allbest.ru