Слов'янські літературні мікромови
Слов'янські мікромови як мовні утворення, які перебувають поза переліком загальновідомих слов’янських літературних мов великих націй. Відомі групи мікромов (південна та східна), їх загальна характеристика та схема. Острівні та периферійні мікромови.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | доклад |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.02.2011 |
Размер файла | 20,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
9
Доповідь
з теми:
Слов'янські літературні мікромови
Підготувала:
Строганова Катерина
Слов'янські мікромови (малі літературні мови)-- літературно-мовні утворення, які перебувають поза переліком загальновідомих слов'янських літературних мов великих націй. Термін «літературні мови» був запроваджений Олександром Дуліченком наприкінці 1970-х і відтоді закріпився в слов'янознавстві.
Слов'янські мікромови ґрунтуються на діалектах чи говірках периферії певного мовного масиву або на острівному діалекті, мають свою писемність і писемну практику, певний ступінь нормалізації, використовуються в низці галузей, типових для літературних мов, проте в обмеженому обсязі і завжди поряд із національною мовою.
Зазвичай, носії слов'янських мов, опинившись в іншомовному оточенні, намагались зберегти свою культурно-етнічну своєрідність. Внаслідок цього виникло кілька літературних мікромов, які за лінгвістичними критеріями мало відрізняються від національних літературних макромов і мають свою писемність і літературну традицію. Генетично вони так само, як і національні мови слов'ян, поділяються на три групи: південнослов'янську, західнослов'янську та східнослов'янську.
Острівні та периферійні мікромови
Носії (чи користувачі) сучасних слов'янських мікромов проживають чи проживали серед інших споріднених з ними чи ні народів, формуючи етнічні «острови», або проживаючи на периферії по відношенню до свого корінного етносу. За цими критеріями мікромови можна поділити на острівні та периферійні (регіональні). До острівних мікромов можна віднести передусім панонсько-русинську, градищансько-хорватську, молизько-хорватську, резьянську (напівострівна), банатсько-болгарську. До периферійних мікромов - чакавська, кайкавська, прекмурско-словенська, східнословацька, ляська, карпаторусинська, західнополіська тощо. слов'янська мікромова
Загальна схема слов'янських мікромов
Південні мікромови
· Словенська мова
o Прекмурська мова-- поширена на території Прекмур'я (північно-східна Словенія), сусідні райони Австрії
o резьянська мікромова-- долина Резья (провінція Фриулі -- Венеція-Джулія, Італія)
o венеційсько-словенська мікромова
· Сербсько-хорватська мова
o кайкавське наріччя
§ кайкавська мікромова-- північно-західна Хорватія
o чакавське наріччя
§ чакавська мікромова-- південно-західна Хорватія
§ градищансько-хорватська мікромова (бургенляндсько-хорватська)-- земля Бургенляндія (Австрія) і суміжні райони Угорщини
o штокавське наріччя
· молізько-слов'янська мікромова (молізько-хорватська)-- з XV до XVI ст. в області Молізе (Італія).
· Болгарська мова
o банатсько-болгарська мікромова-- з XVIII ст. у Банаті (Румунія й Сербія)
o помацька мікромова-- болгаромовні мусульмани Греції (помаки)
· Македонська мова
o егейсько-македонська мікромова-- македонці Греції; була кодифікована 1953 року спеціальної граматикою; нею в різних країнах видавалися періодика і книжки, проте тепер вона не функціонує.
Західні мікромови
· Словацька мова
o східнословацька мікромова-- мова протестантів Східної Словаччини з середини XVIII ст.
· Чеська мова
o ляська мікромова-- на ділі мова одного автора-- поета Ондри Лисогорського-- на основі силезького діалекту
· Польська мова
o віцька мова-- на основі польських говірок Литви.
o кашубська мікромова
Східні мікромови
· Українська мова
o русинська мова-- русини Закарпаття, Словаччини, Польщі, Угорщина
o західнополіська мова (ятвязька)-- південно-західна Білорусь
· Білоруська мова
o гальшанська мікромова-- наприкінці 1980-х на ґрунті місцевих білоруських говірок.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ МІКРОМОВ
Прекмурска мова відома з XVII ст.. Вона поширена у Прекмур'ї (північний схід Словенії, Сербії, а також у сусідніх районах Угорщини та Австрії ). Користується цією мовою близько 90 тис. осіб. Ця мікромова близька до кайкавських говірок сербської та хорватської мови. На сьогодні мова є помираючою.
Рез'янська мікромова поширена в Резії (Італія). Вона є одним з найстарших слов'янських діалектів. Цьому є причинами його відокремлений від інших слов'янських мов розвиток і великий вплив фріульських та італійських говорів романської мовної родини. Користується рез'янською мікромовою біля 3 тис. осіб.
Венеційсько-словенська мікромова поширена в Італії, здебільшого в околицях Венеції.
Кайкавська мікромова поширена в районі Загреба, Вараждина, Б'єловара, частково в Істрії і Гірському Котарі (Хорватському, Сербському). Культурний центр - Загреь. Базуться кайкавська мікромова на кайкавській говірці сербо-хорватської мови, проте має ряд властивостей, що наближають мікромову до словенської.
Чакавська мікромова розповсюджена на узбережжі Адріатики від Пелошця до Істрії, а також у Хорватському Примор'ї. Базується на чакавській говірці сербо-хорватської мови. Культурними центрами мікромови є Спліт та Рієка. Перша писемна фіксація чакавської мікромови сягає ХІІ ст.. На сьогодні цією мікромовою спілкуються більш ніж 20 тис. осіб, видається періодика та література.
Градищанско-хорватська мікромова розповсюджена в землі Бургенланд (градищаднсько-хорватською - Градище) і у Відні, тобто на території Австрії. Культурні центри - Эйзенштадт (градищаднсько-хорватською - Желєзно) і Відень. Користуються градищанско- хорватською мовою близько 35 тисяч людей. Ця мікромова розвилася на основі чакавского діалекту сербсько-хорватської мови. Довгий час мова слов'ян, що жили в землі Бургенланд, відчувала сильний вплив німецької й угорської мов, а також кайкавскої й штокавскої говірок; внаслідок цього розвилися нові риси, що помітно відрізняють градищанско- хорватський діалект від мови-основи. Перші писемні пам'ятки на цій мікромові з'явилися в XVII ст., літературна письмова мова продовжує існування й у наші дні.
Молизькоо-хорватська мікромова розповсюджена в Молізе (Італія). Нею користується близько 5 тис. людей. Основою цієї мікромови є штокавский говір хорватсько-сербської мови.Молизько-- хорватська мікромова засвоїла ряд італійських рис, що значно віддалило її від мови-основи. Зараз цією мовою видаються художні твори. Перші ж пам'ятники писемності на цій мові з'явилися в XVIII ст.
Банатсько-болгарська мікромова розповсюджена в Банаті (північний Банат розташований у Румунії, південний - у Сербії). Мова має болгарську основу. Користується нею близько 15 тис. людей. Ця мова відома із середини XIX ст. і в наш час є вмираючою.
Помацька мікромова - літературна мікромова помаків, що живуть у Греції. Цей термін використовується в Греції для позначення болгарських діалектів, що існують у Західній Фракії, що збігаються приблизно зі середнбородопським говором болгарської мови. У середині 90- х років XX століття в Греції були опубліковані "Граматика помацької мови", " Помацько-Грецький" і "Грецько-помацький словник", які сприймаються болгарськими лінгвістами як політична спроба поділу мови. Грецькі вчені визначають походження мови з болгарських діалектів, і акцентують увагу на присутні в ньому грецькі запозичення.
Эгеейсько-македонські діалекти - південнослов'янські говори північної частини Греції (Егейська Македонія) і деяких районів Республіки Македонія, найбільше тісно пов'язані з болгарською і македонською мовами. Можуть розглядатися як діалекти болгарської або македонської мов, або ж як частина болгарсько-македонського діалектного континууму.Неможливо точно визначити кількість мовців, оскільки використання егейського- македонських говорів різко знизилося, зараз на них говорять в основному лише в декількох невеликих селах. Приблизна кількість мовців, по різних джерелах, від 10 до 20 тис. мовців.
Східнословацька мікромова базувалася на власне східнословацьких говорах земплинского й шаришско-спишского типів. Перші згадки відносяться до XVIII століттю, однак експерименти із створення східнословацької літературної мікромови скінчились під час Другої світової війни.
Кашубська мікромова розповсюджена в Гданьському, Бигдощанському і Кошалинському воєводствах на території сучасної Польщі. Основним культурним центром цієї мови є м. Гданьск. Зараз кашубська мова відчуває на собі сильний вплив польської національної літературної мови, хоча продовжує зберігати риси, властиві тільки її. Користується кашубською мікромовою близько 300 тис. людей.
Ляшский мікромова створена на основі силезских говорів Чехії й Польщі.
Віцька мікромова розповсюджена не території Литви. Має багато спільних рис з литовськими говірками.
Проміжне місце між східнослов'янськими і західнослов'янськими групами мов займає русинська мова. Вона розповсюджена в окремих регіонах Сербії та Хорватії. Основні культурні центри - Нови Сад, Вербас, деякі села. Користується русинською мовою біля 35 тис. чоловік, серед них українські емігранти на Балканах.
Західнополіська мова (поліська мікромова)-- літературна мова, яку намагалася створити на базі перехідних українсько-білоруських діалектів південно-західної Білорусі група активістів західнополіського руху на чолі з Миколою Шеляговичем у 1980-ті та на початку 1990-х рр. За класифікацією мов ЮНЕСКО поліська належить до мов, що перебувають в небезпеці.
Гальшанська мова розповсюджена в окремих районах Литви. Намагання становлення цієї мікромови вібудвалось у 80-х рр.. ХХ ст. на основі місцевих білоруських говірок.
Безумовно, вивчення слов'янських мікромов дає небагато інформації для розуміння прадавньої історії слов'янських народів, але їх існування й розвиток сприяє нашій уяві про побутування й долі мови в іншомовному оточенні. На території сучасного слов'янського світу мікромови поширені нерівномірно. Більшою мірою вони розташовані на південнослов'янській території, у меншій - на західнослов'янській, на сучасній східнослов'янської територии мікромов зараз немає. Як можна було помітити, частина мікромов поширена на неслов'янській території: в Італії (резьянска, молизько-хорватська мікромови), в Австрії ( градищанско-хорватська, прекмурско-словенська), в Угорщині ( прекмурско-словенська), у Румунії ( банатсько-болгарська), у США (карпаторусинська).Що стосується етнічної приналежності носіїв тієї чи іншої мікромови, то самі себе вони вважають невід'ємною частиною відповідних слов'янських національних етносів: банатські болгари - болгар, градищанські й молизькі хорвати - хорватів, рез'янці й прекмурські словенці - словенів і т.д. Виключення становлять русинці й кашуби, які вважають себе самостійними національностями. Це відбите, наприклад, у Великій загальній енциклопедії (Польща), автори якої визначають кашубів як "автохтонну групу слов'янського населення Помор'я"
Література
1. Дуличенко А.Д. Славянские литературные микроязыки. Таллинн, 1981.
2. Дуличенко А.Д.Малые славянские литературные языки (микроязыки) // Языки мира: Славянские языки. М.: Academia, 2005
3. Дуличенко А.Д.Языки малых этнических групп: функциональный статус и проблемы развития словаря (на славянском материале) // Modernisierung des Wortschatzes europдischer Regional- und Minderheitensprachen. Tьbingen, 1999.
4. Wieіka encyklopedia powszechna, t.5. Warszawa, 1963.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сучасні слов'янські народи та їхня етнічна спорідненість. Етнічна близькість слов'ян. Класифікація слов'янських мов. Походження і розвиток мови. Мови класифікують за генеалогічними зв'язками, типом організації і суспільним статусом, поширеністю.
лекция [49,5 K], добавлен 17.12.2008Понятие исконно русской лексики, причины заимствования из других языков. Появление слов–интернационализмов, слов-калек, слов-экзотизмов и варваризмов. Приспособление иностранных слов к русским графическим и языковым нормам, орфоэпические нормы.
реферат [27,6 K], добавлен 25.10.2010Проблема правильного и уместного употребления слов. Единицы языка как ячейки семантики. Морфемы полнозначных слов. Типы семантических отношений. Возможность соединения слов по смыслу в зависимости от реальной сочетаемости соответствующих понятий.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 02.01.2017Историческое влияние экономических, политических и культурных контактов с другими странами на внедрение в русский язык иноязычных слов. Заимствование и освоение новых слов благодаря средствам массовой информации. Примеры происхождения некоторых слов.
реферат [20,2 K], добавлен 02.04.2010Джерела фразеології слов’янських народів. Біблія – одне з найцінніших джерел поповнення фразеологічного фонду. Фразеологічні звороти, ідентичні за структурою і семантикою. Біблеїзми польської та української мов, різні за значенням і складом компонентів.
дипломная работа [81,4 K], добавлен 16.06.2011Этимология как наука, которая объясняет происхождение слов, ее предмет и методы исследования, современные достижения и тенденции. Этапы объяснения написания слов через его первоначальный смысл. Принципы и правила работы с этимологическими словарями.
презентация [606,4 K], добавлен 12.10.2013Определение значения ряда слов. Лексические единицы, характерные для речи представителей определенной профессии. История риторики как филологической науки. Ораторы, внесшие вклад в развитие красноречия в Древней Греции и Древнем Риме. Правописание слов.
тест [16,2 K], добавлен 14.07.2015Определение слов с ударением на втором слоге. Формы настоящего и прошедшего времени единственного числа от глаголов. Определение слов с твердыми согласными перед е. Ошибки, вызванные нарушением лексической сочетаемости слов, и порядок их исправления.
практическая работа [10,1 K], добавлен 25.08.2011Стилистическая классификация заимствованных слов. Стилистически не оправданное употребление заимствованных слов. Лексика, имеющая ограниченную сферу распространения. Термины как слова, заимствованные из других языков. Канцеляризмы и речевые штампы.
реферат [33,6 K], добавлен 09.11.2007Под влиянием исторических, политических и экономических факторов англицизмы широко распространены в нашем языке. В обществе используется большое количество заимствованных слов, сленга, жаргонизмов. Однако возможно обходиться без заимствованных слов.
научная работа [56,8 K], добавлен 18.12.2008