Особливості мови реклами на телебаченні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОВИ В СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ

1.1 Сутність особливості використання мови в сучасній рекламі

1.2Класифікація лексики у мові реклами

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПРЕСІЯ У РЕКЛАМІ

2.1 Визначення мовних функцій реклами

2.2 Особливості інтенсифікованого мовного кода

2.3 Поняття про слоган у рекламі на телебаченні

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ МОВИ РЕКЛАМИ

3.1 Мова сучасного українського телебачення

3.2 Національні особливості реклами в контексті рідної мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРАСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

«Реклама не приправа до бізнесу,

а життєво важливий

складник нашої економіки», -

Говорять американці

Унікальність такого явища, як реклама, в її зверхживучості. Навіть в періоди економічних криз вона не тільки процвітає, але і допомагає вижити тим, хто користується її послугами і слідує її рекомендаціям.

Реклама - складний вид людської діяльності. Вироблена в її результаті продукція сформована таким чином, щоб виявляти вплив на підсвідомість людини.

Реклама відіграє в житті людини важливу роль. Вона впровадилася непомітно і поступово стала невід'ємною частиною нашого життя. Куди б ми не шли, що б ми не робили, реклама постійно з нами. Це плакати, стенди, афіші, вітрини, календарі і буклети. Панівне місце вона назавжди зайняла на телебаченні і радіо, в газетах і журналах, а також в мережі Інтернет.

Реклама стала конгломератом, що охопив майже всі сфери нашого життя. Основні напрями рекламної діяльності: рекламування, сейлз промоушн, паблик релейшнз, директ маркетінг.

Фахівці з реклами на місці продажу товарів всі засоби реклами поділяють на періодичні, прямі, радіотелевізійні та образотворчі. Крім того, всі рекламні засоби класифікують як внутрішні та зовнішні, тобто залежно від місця, де за допомогою цих засобів відбувається контакт з потенційними покупцями.

Мова реклами - мова підсвідомості. Пряме звернення до свідомості споживача працює не тільки в рекламі товарів промислового призначення. Реклама товару широкого споживача «впечатує» образи продукції в підсвідомість людей, створюючи їхні символи, іміджі.

Реклама неодноразово ставала об'єктом лінгвістичного дослідження. Виконано цілу низку робіт, присвячених структурним, семантичним, жанровим, стилістичним і комунікативним особливостям рекламної мови і тексту: Розенталь Д.Е. «Мова рекламних текстів», 1981; Кафтанджиев Х. «Тексти друкованої реклами», 1995; Кромптон А. «Майстерня рекламного тексту», 1998; Медведєва Е.В. «Рекламна комунікація»; Скильский Р. «Функціональна інтерпретація тексту реклами й модель організації тексту», 1992; Абрамова Г.О. «Засоби метафоризації в рекламному тексті», 1980; Гурська Н.А. «До проблематики дослідження мови англійської реклами», 1984. Ряд робіт виконаний закордонними лінгвістами: Goddard A. «The Language of Advertising», 1982; Leech G. «English in Advertising», 1968; Green G. «How to Get People to Do Things with Words. The Whimperative Question», 1975; Mc Gregor E. «Advertising», 1973; Bovee C.L., Arens W.F. «Contemporary Advertising», 1989; Cook Guy. «Stylistics with a Dash of Advertising», 1991.

Що стосується особливостей мови рекламних текстів, то такі дослідження актуальні не тільки в силу великої поширеності даного явища, але також з огляду на важливість реальності відбиття навколишньої дійсності при перекладі з російської чи інших мов. Окрім цього, подібні дослідження важливі й для розвитку рекламної науки та вдосконалення процесу адекватного перекладу рекламних текстів різного напрямку. Усе це становить актуальність даної роботи.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні особливостей мови в рекламі на телебаченні.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) подати лінгвістичну характеристику мови реклами;

2) описати особливості мови на телебаченні;

3) охарактеризувати особливості мови.

Матеріалом дослідження стала мова реклами на телебаченні за останні десятиріччя.

Об'єктом вивчення є мовні особливості реклами на телебаченні.

Предметом аналізу стали особливості структури та функціонування мовних одиниць.

Основними методами дослідження є описовий, структурно-семантичний і семантико-стілистичний, а також прийоми систематизації, класіфікаії мовних явищ.

Матеріали й одержані результати можуть знайти практичне застосування на заняттях з лексикології, морфеміки, словотвору і граматики сучасної української літературної мови, а також стилістики під час вивчення мови сучасних ЗМІ, на уроках та факультативних заняттях з української мови в старших класах при вивченні особливостей публістичного стилю, у позакласних заходах (святах, вікторинах, олімпіадах) тощо.

РОЗДІЛ І ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОВИ В СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ

1.1 Сутність особливостей використання мови в сучасній рекламі

Зміни в сучасному суспільстві набирають все більшого темпу у зв'язку з чим актуалізується проблема пошуку особливостей національної реклами. Адже складно уявити сучасне життя без реклами. Вона переслідує нас усюди, де б ми не були: на вулиці, в магазині, в транспорті, з'являється на телебаченні, на концертах і в найнесподіваніших місцях. Реклама - це один із найважливіших елементів маркетингових комунікацій, ефективний засіб впливу на аудиторію споживачів у процесі комунікації, а, отже, особливої актуальності набуває дослідження мови сучасної реклами. Адже саме вдало та правильно підібраний текстовий супровід реклами сприяє ефективному її впливу на підсвідомість споживачів. Метою роботи є аналіз мови сучасної реклами та принципи її впливу на підсвідомість людини. Об'єкт роботи - процес формування мови сучасної реклами.

Закон України "Про рекламу" визначає, що реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару [32].

Головна мета реклами - стимулювання (сприяння) покупки товару чи послуги. Тобто створюючи рекламу виробник має на меті здійснити конкретний вплив на підсвідомість людини - потенційного споживача, і тим самим змусити його здійснити покупку. Дуже важливим етапом такого процесу є створення відповідного текстового повідомлення або звернення до цільової аудиторії. Варто відмітити, що мова рекламного звернення має бути лаконічною, але в той самий час змістовною. Крім того, текст рекламного звернення має носити цілеспрямований характер.

1.2 Класифікація лексики у мові реклами

Прагматична спрямованість рекламного тексту виявляється в актуалізації тих вербальних його компонентів, які впливають на адресата, активізують його інтелектуальні й емоційні реакції, викликають необхідні відповідні дії. До значущих маніпулятивних компонентів належать прикметники, дієслова й іменники. Саме прикметнику, через велику концентрацію в ньому оціненості, приділяється основна увага у мовній парадигмі маніпулятивних засобів: гарний, кращий, ексклюзивний, надійний сучасний, ефективний, новий, дешевий, унікальний, доступний тощо.

Дієслівна лексика робить рекламну інформацію більш динамічною, експресивною, має маніпулятивний характер, оскільки прямо закликає до дії: запрошувати, заглянути, вибирати, скористатися, мріяти, випробувати, купувати/купити, збільшувати/зменшувати, виглядати, виграти тощо.

Іменники як маніпулятивні засоби в рекламі поділяються на іменники-цінності та іменники-атрактиви. Вони роблять корисну послугу і рекламістам, і споживачам: залучають і зосереджують увагу споживача на товарі, пропозиції, послузі, наштовхують на образи, порівняння і змушують думати про цінність товару за рахунок слів, що визначають "вічні" цінності, тобто іменники-цінності (життя, любов, здоров'я) та іменники-атрактиви (новинка, увага, акція, знижка, подарунок, ціни, приз, якість, гарантія). Наприклад: "...ми даємо гарантію якості активного життя ...адже здоров'я цього коштує...".[7, ст. 13-14]

Варто зазначити, що над створенням тексту рекламного звернення мають працювати виключно професіонали, тому що необхідно чітко усвідомлювати, що саме хоче почути споживач та як саме необхідно представити ту чи іншу інформацію для отримання максимального ефекту. Більше того, рекламісти, у певній мірі, мають бути ще й психологами, адже необхідно знати, які саме слова треба підібрати, щоб рекламний текст не лише привернув увагу потенційного покупця, а й вплинув на формування у його свідомості позитивного ставлення до товару. Але варто пам'ятати, що текст рекламного звернення не повинен бути надто важкий для сприйняття, тому що запам'ятовується саме та реклама, і відповідно й текст реклами, яка є простою для розуміння людиною. «Все геніальне просто» - от, що мають пам'ятати люди, які створюють рекламу.

Зазвичай, рекламний текст формується у фірмове гасло або слоган, тобто коротку фразу, яка повідомляє основну думку рекламного звернення. Саме використання вище зазначених слів у рекламних слоганах призводить до очікуваного результату - звернення уваги на товар, що рекламується, і, як наслідок, - купівля останнього. Крім того, необхідно пам'ятати , що основними принципами створення слогану є приязне й доброзичливе ставлення до отримувача.

В сучасних умовах необхідність та ефективність реклами підштовхнула суб'єктів економічних відносин до вибору єдиної мови ведення міжнародного бізнесу - англійської. Таким чином, щоб привернути увагу іноземних споживачів до своєї продукції, тобто завоювати зарубіжний ринок, необхідно створювати унікальну рекламу, і відповідно використовувати мову потенційних закордонних покупців. З цього приводу ми наводимо декілька курйозів, пов'язаних з неточним перекладом рекламних девізів всесвітньовідомих фірм.

Відома компанія General Motors зазнала фіаско, намагаючись вивести на ринки Латинської Америки свій новий автомобіль Chevrolet Nova. Незабаром з'ясувалося, що хоча іспанською мовою Nova означає «зірка», але на мові регіону Nova означає "не може рухатися". Тільки пізніше, довідавшись про цей комерційний конфуз, підприємці змінили назву моделі для іспаномовного ринку на «Карібе». Компания Pepsi дослівно переклала китайською мовою свій головний рекламний девіз "Живи з поколінням "Пепси" (Come Alive With the Pepsi Generation). Китайці були шоковані: слоган отримав несподіване звучання "Пепси" примусить ваших предків піднятися з могил". Авіакомпанія American Airlines встановила в своїх літаках шкіряні крісла і вирішила повідомити про це мексиканським споживачам. Англійською мовою слоган звучав чудово: Fly in Leather ("Літай в шкірі!"). У буквальному перекладі цей вираз знайшов інший сенс: "Літай голим!". Американський рекламний девіз цигарок «Салем - відчуй себе вільним» переклали на японську так: «Коли палиш «Салем», відчуваєш себе таким оновленим, що голова стає пустою». [33]

Та це ще не всі приклади рекламних «проколів», а точніше «проколів» у формулюванні тексту рекламного звернення - можна навести ще з десяток таких курйозів. Саме тому необхідно пам'ятати, що створення рекламного тексту - це важка і дуже відповідальна робота, яка потребує великої уваги, зосередженості та професійних знань. Адже реклама має носити характер спонукання до купівля, а не розгортання національних чи/або міжнаціональних суперечок та конфліктів.

Таким чином, перед тим, як створити рекламний слоган чи ролик, варто знати всі особливості тих чи інших сегментів ринку, вікову категорію, а, якщо реклама набуває міжнародного характеру - всі особливості нації, для якої створюється реклама.

Отже, мова сучасної реклами - це ефективний механізм впливу на підсвідомість людини, що має у своїй основі першочергове і конкретне завдання - спонукати до дій.

РОЗДІЛ 2 ЕКСПРЕСІЯ У РЕКЛАМІ

2.1 Визначення мовних функцій реклами

Природа єкспресивності мови реклами вимагає розгляду деякого кола проблем, зв'язаних з типом комунікації, що умовно названий рекламною комунікацією, в частковості, проблеми визначення функцій мови реклами. В результаті огляду різноманітних підходів до визначення мовних функцій можна встановити, що всі виділені функції в тій або іншій мірі властиві мові реклами. Повідомлення являє собою "вузол відношень" всіх учасників і факторів даного типу комунікації.

Учасники і фактори комунікації є носіями її постійних і змінних параметрів. Постійні параметри, визначаючи основні риси комунікації або диференціальні признаки комунікативного акту реклами, включають інтенції відправника, мотиваційну значимість одержувача, референти контексту, засоби контакту учасників комунікації і інтенсифікований мовний код. Концепція комунікативного акту таким чином доповнюється характеристиками, складаючими мету і результат комунікативного акту.

Головна мета рекламної комунікації - рекламна пропозиція. Наявність рекламної пропозиції відрізняє текст реклами від текстів іншого плану. Суть рекламної пропозиції зводиться до вербального подання предмету реклами одержувачу в найбільш сприятливому для джерела вигляді.

Подання пропозиції реалізується як інтенціональна настанова відправника водночас інформувати і переконувати одержувача прийняти рекламну пропозицію. Інформування і переконання здійснюється шляхом тактики інтенсифікованого впливу, яка потребує використання ряду прийомів і відповідних засобів мовного вираження:

1. Раціональна аргументація - мова пропозиції, інформативне насичення розповідної форми

2. Псевдораціональна аргументація - науковий жаргон, єврефмізми (заміна грубих речень більш делікатними, при цьому зміняється не смисл, а тільки його форма) для створення ефекту «науковості», «об'єктивності», «раціональності» викладення.

3. Повторне подання - різноманітні типи повторення від повторного подання самої рекламної пропозиції і ключових елементів змісту, до повторення найменування предмету реклами. Є декілька формальних видів повтору які відрізняються друг від друга характером стилістичної виразності: простий повтор, анепіфора(обрамлення), підхват, синтаксична тавтологія, паралелізм.

4. Асоціативна інженерія - використання існуючих і створення нових форм, що володіють асоціативним значенням, шляхом омофонії, омоформії, словоскладення, зрощення і запозичення

5. Імплікація - наведення одержувача на певні виводи за допомогою непрямого вискакування.

6. Навівання - миттєва, не видима оком, проекція стислого рекламного тексту на екран під час демонстрації фільму.

7. Введення в оману - затвердження з допомогою неправдивих, суперечливих або лишнє категоричних суджень, в ряді випадків шляхом метафори.

8. Розвага - засоби мовної гри.

9. Мовна гра припускає використання головним чином фігур промови, алюзій, дисфемізації, оказіональних перетворень фразеологічних єдностей.

2.2 Особливості інтенсифікованого мовного коду

Аналіз особливостей комунікативного акту з притягненням його диференціальних признаків дозволяє пояснити специфіку використання мови в риторичній функції і надає можливість виявлення специфічних рекламних одиниць експресивности.

В якості гіпотези висувається положення, що мова реклами - інтенсифікований код.

Представляється, що результати дослідження двох аспектів інтенсифікації в рекламі - номінального і специфічного, підтверджують це положення.

Аналіз номінальної інтенсифікації, проведений на прикладі стандартних рекламних текстів по каталогу форм, засобів і засобів вираження семантичної категорії інтенсивності англійської мови показав, що рекламні тексти насичені інтенсифікаторами різних рівнів.

Загальний ступінь інтенсификації тексту демонструє перехід від номінальної шкали інтенсивності (суб'єктивна експресивність) і шкали градуальности (об'єктивна градація по ступеню наявності признаку), показання яких відносно реальних референтів реклами свідчать про незбігання, нетотожність шкал.

Незбігання показників двох шкал отримало назву «ефекту зміщення ординара інтенсивності» вверх по шкалі позитивних значень.

Суттєвість ефекту зміщення ординара висловлюється в маркіруванні об'єктивно мінімального або ординарного рівня або показання шкали градуальності позитивно зарядженими, інтенсифікованими одиницями.

Об'єктивність мінімального або ординарного рівня визначається шляхом зіставлення реальних референтів по признаку наявності якості. Ефект зміщення ординара має місце при якісній і кількісній характеристиці референта, також спостерігається в межах одного тексту по мірі його розгортання.

З іншого боку, для рекламної інтенсифікації характерно специфічне прагнення до значень межі. Граничні і надмежні інтенсифікатори включають ті форми, засоби і засоби інтенсифікації, що використовуються для характеристики референтів за відсутності згадування про другий компонент порівняння, мають загальне значення межі (надмежі) якості і розташуються на максимальному вилученні від ординара по осі інтенсивності.

Значення межі досягається також за рахунок комбінованого використання комбінувалось безлічі різноуровневих інтенсифікаторів в рамках одного тексту. Найбільш прямим граматичним засобом вираження граничного ступеня інтенсивності є переважна ступінь прикметників і прислівників. Лексичні значення межі можуть бути інгерентними і контекстуально або комунікативно зумовленими.

2.3 Поняття про слоган у рекламі на телебаченні

Про те, що реклама є двигуном прогресу відомо давно. Це істина проста і догматична. Для того, щоб комфортно і впевнено почуватися на ринку, потрібно не лише бути висококласним фахівцем і неперевершеним керівником, а й умілим тактиком і стратегом. І далеко не останнє місце в бізнес-плані кожного тактика і стратега повинна посідати реклама. Клієнт, на якого вона спрямована, повинен чітко асоціювати назву з товаром чи послугою, аж до асоціативного ряду. Такий собі 25-й кадр...

Як правило, переважна більшість крупних рекламодавців віддає перевагу рекламі на телебаченні. При цьому часто забувають, що кожен товар, кожна послуга мають свою специфіку і вимагають індивідуального підходу до споживача. Якщо, наприклад телевізор, автомобіль або якийсь продукт харчування тощо, можна зняти на плівку у вигідному ракурсі, який розкриє всі переваги продукту і, демонструючи рекламне відео на телевізійних каналах, добитися підвищення споживацького попиту, то такий специфічний продукт як страхові послуги, за допомогою лише візуальних образів нав'язати, привернути до нього увагу не так уже й просто. Послуга не матеріальна, її не можна побачити, почути, оцінити її за зовнішніми показниками і бути впевненими в її якості. ЇЇ не можна загорнути в яскраву обгортку і урочисто вручити клієнтові. Отже, підхід до реклами послуг повинен бути неординарним. Звичайно, можна вдатися до так званої „сюжетної” реклами на телебаченні й радіо, можна працювати з пресою, з вуличною рекламою (біг-борди, лайт-бокси, робота промоутерів і т. п. Але, найголовнішим в рекламі страхових послуг, повинно бути не те в як саме рекламувати, а те, що повинна нести в собі реклама. Розпочинаючи розробку концепції рекламної кампанії і необхідно, насамперед , одержати для себе відповіді на наступні питання:

- ЩО ви збираєтеся рекламувати? Чи підходить ваш товар чи послуга для повного задоволення запитів Споживачів, наскільки він (вони) конкурентноздатні? Мета маркетингу - максимальне задоволення інтересів Споживача, а не Вашого самолюбства як виробника товарів чи послуг.

- ДЕ ви збираєтеся рекламувати свій товар чи послугу? Чи вивчили ви географічні і демографічні аспекти обраного вами ринку чи його сегмента, чи досить серйозно проаналізовані і правильне визначені цільові групи споживачів?

- КОЛИ найкраще проводити рекламну кампанію? Чи не збігається вона в часі з якими-небудь подіями чи заходами, які можуть вплинути на хід вашої кампанії в позитивну чи негативну сторону?

- ХТО приймає рішення про покупку рекламованого товару на обраному ринку? Чи складений соціально-демографічний портрет Споживачів основних цільових груп?

- ЩО впливає на прийняття споживачем рішення про покупку рекламованого товару (які основні споживчі мотиви)? Як Споживач приходить до цього рішення? Які аргументи вашого рекламного послання будуть визначати його вибір?

- ЯКІ основні положення рекламної концепції ваших конкурентів? Які засоби реклами вони використовують?

В ідеальному випадку розробці рекламної концепції повинен передувати маркетингове дослідження ринку товарів чи послуг. Але, якщо з якихось причин на даному етапі проведення повномасштабного маркетингового дослідження не представляється можливим, пошук відповідей на ці питання вам доведеться здійснювати самостійно. І це необхідно буде робити щоразу, під час кожної рекламної кампанії.

У випадку з рекламою страхових послуг слоган повинен відігравати вирішальну роль. Слогани пишуть копірайтери і саме їхня роль у роботі над будь-яким рекламним посланням, чи то поліграфічна продукція чи то оголошення в ЗМІ, аудіо- чи відео ролик - провідна, не дарма ж кажуть - спочатку було слово! Йому, як правило, першому випадає сформулювати загальну ідею рекламного послання, і не просту, а якісну, добротну. Не буде її - і реклама залишиться непоміченою і не спрацює.

Поняття "слоган" (sluagh-ghaіrm) походить з гальської мови і означає "бойовий клич". У 1880 році поняття "слоган" було уперше використане в сучасному значенні. Первісне значення слова - дуже влучно відтворює суть цієї рекламної константи: „взяти клієнта в полон” і „знищити” конкурентів.

Скільки країн, стільки і назв для слоганів. У США, наприклад, побутує термін "теги" або "теглайни" ("taglіnes"). У Британії - "endlіnes", "straplіnes". Продовжувати можна довго. Відповідно змінюється і законодавче регулювання для них. Часто їх розглядають як торгові марки (™), реєструють у відповідних установах і позначають знаком ®, що символізує повну захищеність прав на слоган.

Основне завдання слогану - залишити в голові адресата так званий месседж (повідомлення) бренду. Його мета - запам'ятатися, вкоренитися в пам'яті. Прилипнути якщо не назавжди то хоча б надовго. Але, на жаль, слогани не завжди працюють так, як хотілося б. Все це через те, що дуже багато рекламодавців не розуміють суті слоганотворчості, так само, як і їхні рекламні агенції.

Слоган мрії повинен відповідати кільком критеріям. По-перше, легко запам'ятовуватися. Фраза повинна пригадуватися без підказки. Це, багато в чому залежить і від самого бренду, його іміджу і частоти використання слогану. Але як змусити запам'ятовуватися новий слоган? Він повинний нести в собі ІДЕЮ з великої букви. Саме так і ніяк інакше.

Найбільш вдалі слогани звучать як єдине ціле, і назва бренда часто римується чи просто співзвучна з іншою частиною пропозиції.

Гарний тег ще й повинен нести інформацію про ключову перевагу продукту. Саме про переваги, а не особливості товару. Слоган - це завершення вашої реклами - fіnіs coronat opus . Не можна втрачати нагоду сказати про головну перевагу вашого продукту. Але й не варто прагнути в одному рекламному тексті розповісти про об'єкт усе, не зосередивши увагу на кількох важливих моментах. Це може викликати і зворотну реакцію читача, а саму рекламу зробити такою, яка не сприймається. Для того щоб ваша реклама досягла мети, вона повинна на якийсь час запам'ятатися читачеві. Це повністю буде залежати від її цінності та інформативності. Звичайно рекламну інформацію підрозділяють на три види.

До першого відносять інформацію, яку читач хоче одержати і, більше того, навіть шукає її. Вона легко сприймається і швидко запам'ятовується.

Другий вид - випадкова в даний момент для людини інформація. Вона або не запам'ятовується взагалі, або дуже важко запам'ятовується.

Третій вид - непотрібна взагалі людині інформація. На таку рекламу читач не звертає уваги, а в окремих випадках вона може дратувати його, наприклад, коли нею переривається показ передачі, яка його цікавить і т.д.

Вплив реклами - безупинний, постійний і складний процес. Німецький психолог Т. Каніг, що проводив дослідження з повторного впливу реклами, відзначив: "Першого разу читач не помічає оголошення. Вдруге - помічає, але не прочитує. Втретє читає, але машинально. На четвертий раз обмірковує прочитане. Вп'яте говорить про нього зі своїми друзями. На шостий раз у читача з'являється думка, а чи не піти дізнатися побільше. На сьомий раз річ купується".

Отже, як тільки людина усвідомлює, що рекламований товар чи послуга - це саме те, що їй потрібно, вона приймає рішення і діє.

Бренд повинен звучати ясно і чітко. Інакше в чому ж тоді зміст самої реклами? Начебто б все логічно, але чомусь величезні суми грошей витрачаються зовсім безглузду рекламу. Якщо назва бренда не потрапило до слогану, то вона повинна бути незримо присутньою. Деякі компанії, наприклад, дозволяють собі обмежуватися тільки візуальним логотипом. Назва бренда не озвучується. Але, незважаючи на це, прийом ефективний: зображення логотипу змушує глядача самому вимовляти свою назву! Звичайно, на такий крок можуть піти лише ті страхові компанії, які давно на ринку фінансових послуг і користуються сталим попитом та мають поважну репутацію.

Не можна не згадати про ще один важливий аспект - негатив. Негативні асоціації і аргументи не повинні бути присутніми у вашій рекламі. Не можна „знущатися” з конкурентів. Важливо усвідомлювати те, що частина того бруду, який ви виллєте на них неминуче прилипне до Вас.

Дуже важливо також, щоб тег не могли використати конкуренти. Не можна, щоб проста заміна бренда в слогані була можливою. Не можна використовувати фрази типу "Краще за всіх" - це марно витрачені гроші.

Нав'язливі слогани намагаються ще й бути модними, зазвичай марно. Остання мода - слоган з одного слова. Сумна історія...

Ні в якому разі не можна забувати також і про психологічний бік сприйняття рекламного тексту. Реклама досягне мети лише в тому випадку, якщо при її створенні будуть враховуватися особливості людської психіки. Загальноприйнятою моделлю сприйняття реклами прийнято вважати модель, яка передбачає таку послідовність:

Увага - Інтерес - Бажання - Мотив - Дія

Насамперед реклама повинна привернути увагу потенційного споживача, яка може бути як довільною, так і мимовільною:

Перша виникає тоді, коли предмет помічений випадково, без навмисної вказівки на нього з боку.

Друга - вимагає певної напруги, пов'язаної з тим, що ми свідомо хочемо щось побачити.

Далі реклама повинна збудити інтерес споживача, впливаючи на його інтелект або емоції. Тут необхідно враховувати те, що, наприклад, друкований текст різними людьми сприймається по-різному. Одні бачать весь зміст і елементи реклами в їхній єдності; інші, маючи емоційне сприйняття, засноване на суб'єктивних асоціаціях, сприймають емоційні моменти в тексті; треті - сприймають ті сторони рекламного тексту, що з якихось причин кидаються їм у вічі.

Емоції і почуття процеси пасивні - водночас являють собою процес активний, тому що завжди готують людину до якої-небудь діяльності, спонукаючи її певну активність.

Якщо реклама своєю емоційною стороною зуміє привернути увагу, то потім вона повинна зацікавити своїм змістом, викликати ту чи іншу реакцію, стимулювати певний емоційний стан. Наприклад, порадувати, заінтригувати, здивувати, підбадьорити.

Гарна реклама не тільки сформує у свідомості адресата уявлення про товар чи послугу, створить рекламний образ товару, але і розбудить у ньому бажання скористатися ними. Адже, зрештою, це є її головна задача.

Вплив реклами залежить і від оцінки рекламованого об'єкта, що міститься в ній, і від аргументації на його користь. Якщо такої читач не знаходить, то і вплив реклами значно слабшає.

Аргументи можна підрозділити на:

- об'єктивні, логічні, які розкривають сутність рекламованого об'єкта, його відмінні риси;

- зухвалі емоції й асоціації, які мають у рекламі велике значення.

Згадка про який-небудь об'єкт, що має подібні сторони з рекламованим предметом, якщо читачеві, звичайно, знайомий цей об'єкт, підвищує ефективність рекламного тексту.

Ефективність рекламного тексту може бути посилена і за рахунок виділення основної, найважливішої його частини. При цьому, якщо текст короткий, з п'яти-шести слів, то в ньому досить виділити лише одне ударне слово, яке поміщають на першому чи останньому місці в пропозиції. У великому тексті такого виділення вже недостатньо, потрібні і додаткові засоби впливу, наприклад: протиставлення, пояснення, різні стилістичні прийоми і т. п.

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ МОВИ РЕКЛАМИ

3.1 Мова сучасного українського телебачення

слоган реклама телебачення

Як відомо, справжнє життя можливе лише у культурі засобами культури для культури. З багатьох її елементів можна виділити чотири категорії: символи, герої, звичаї, цінності. Мова як “тіло думки” якнайповніше і найвиразніше, тобто цілковито адекватно символізує національний характер, душу народу, спосіб мислення певної спільноти. Саме тому добрий символ є найкращим аргументом - бо ж як місіонер спроможний переконати тисячі людей. Але недостатньо мати ясні і плодотворні ідеї. Щоб повідомити про них іншим людям, та ще й розтривожити думку, спонукати до дії, потрібно ще й виражати їх чітко. Загальнодоступність, комунікативна загальнозначимість - важливий чинник мови рекламної продукції. Це спонукає до певної стандартизації мовлення, створення доцільних зворотів, стереотипів -, з одного боку, водночас до постійного збагачення арсеналу мовного впливу на свідомість багатотисячної різнопланової категорії читачів і глядачів. Унормоване слововживання, яке часто викликає у мовців труднощі, має бути основою у мові рекламної продукції, а отже і рекламіста як людини, що є прикладом у мовному наслідуванні для інших. Мова реклами є особливим, важливим різновидом літературної мови зі своїми закономірностями в змісті та формі. Таке індивідуальне творче слововживання найбільш повно зосереджує реальні перспективи розвитку і вдосконалення мови як явища творчого за своєю сутністю. Але всі ці аспекти стосуються функціонування унормованого слововживання. На практиці ж у мові рекламістів спостерігається невиправдане порушення норм українського літературного слововживання.

Культура мови якнайщільніше пов'язана з дотриманням літературних норм слововживання - з семантично точним і стилістично доречним вибором слова, з граматично і стилістично правильною сполучністю слів. Літературна норма - одне з основних понять культури мовлення і стилістики. Закони розвитку мови існують незалежно від волі людей, бо відображають об'єктивні відношення в реальному світі. Отже, в самій закономірності розвитку мови закладені основи формування мовних норм: пізнаючи закони мови, людина формулює мовні норми і застосовує їх доти, поки нова закономірність не буде пізнана, щоб привести до зміни норми або появи варіантів, що відповідають сучасним тенденціям розвитку мови. Мовна норма - це історично зумовлений факт, прояв історичних закономірностей розвитку мови і типових для кожної епохи тенденцій розвитку, це сукупність найбільш придатних для обслуговування суспільства засобів мови, що складаються як наслідок відбору елементів з числа існуючих, наявних, утворюваних заново або вилучених з пасивного запасу минулого в процесі соціальної, у широкому розумінні, оцінки цих елементів. Аналіз містить такі категорії лексики:

1. Синоніми :

а) близькозначні синоніми;

«Всі знають - найсмачніші соки із якісних фруктів. Ми відбираємо найкращі з них. Обережно сортуємо. Ретельно та лагідно готуємо до переробки. Наше виробництво працює як годинник, щоб зберегти користь, смак із фруктів у соках «Садочок». Для вас і ваших рідних - насолода щодня. «Садочок» - своє, рідне.»

«Смакуючи «Нашу Рябу» ви самі стаєте смачнішими»

«Заклало ніс? Звільнись від нежиттю. “Дулофен” ефективно лікує будь-який нежить: застудну, бактеріальну, алергічну. “Дулофен” м'яка дія без побічних ефектів. “Дулофен” спрей №1 в Україні. Дякуємо за довіру. ”

б) слова, замість яких часто помилково використовують інші лексеми;

«Мій тато був білкою, тому руками я весь в батька.

Мені це завжди подобалось - моя дівчина казала, що в мене золоті ... білки.

У скрутні моменти, я міг на них покластися ... і вони допомагали.

Як не крути, руки-білки - рулять.

Але з'явився цей Nuts Trio з трьома неймовірними, чудовими смаками!

І ці зверуки навіть не дають мені його скуштувати!»

«Сієста -- найхрумкіший смак!»

«Справжній цінопад на цифрову техніку у салонах "Мобілочка".

"Снікерс": "Не гальмуй - снікерсуй!"

в) спільнокореневі слова-синоніми;

«Ніжно-вершковий мікс подарує тобі ще більше м`якості та релаксу. Відчувай БІЛЬШЕ НІЖНОСТІ та проявляй себе з новим NESCAFE 3 в 1 CREAMY.»

«Свято наближається, свято наближається, свято наближається. Приходить, кличе новорічну ніч. Дива чекаючи в ніч вирушай. Свято наближається, свято наближається, свято наближається. Святкуй з Coca-cola.»

«Дивись!Я свіжий! Так. Дивись, я свіжий наче вітер, наче лід. Я свіжий. Так! І всім я передаю довгий, свіжий свій привіт! Спробуй новий “Dirol” та отримай неперевершений заряд свіжості. ”

“Коли у вас болить голова, світ перестає існувати. “Імет” - сучасний німецький знеболюючий засіб. “Імет” поверне Вам радість повноцінного життя. Не терпіть головний біль -- прийміть “Імет”.”

г) лексичні паралелізми або дублети;

«Всі знають - найсмачніші соки із якісних фруктів. Ми відбираємо найкращі з них. Обережно сортуємо. Ретельно та лагідно готуємо до переробки. Наше виробництво працює як годинник, щоб зберегти користь, смак із фруктів у соках «Садочок». Для вас і ваших рідних - насолода щодня. «Садочок» - своє, рідне.»

«- Привiт! Привiт! Привiт!

- Менi Чаю! Чаю! Чаю!

- Ого! Ого! Ого!» ( реклама «Джинс»)

“Коли у вас болить голова, світ перестає існувати. “Імет” - сучасний німецький знеболюючий засіб. “Імет” поверне Вам радість повноцінного життя. Не терпіть головний біль -- прийміть “Імет”.”

“Придбай акційну модель Nokia у “Моблочці”, та отримуй поповнення рахунку до двухсот гривень. Вгадай з подарунком Nokia у “Моблочці”. “Мобілочка” - мережа низьких цін номер один. ”

«Дивись!Я свіжий! Так. Дивись, я свіжий наче вітер, наче лід. Я свіжий. Так! І всім я передаю довгий, свіжий свій привіт! Спробуй новий “Dirol” та отримай неперевершений заряд свіжості. ”

2. Пароніми, омоніми

«Мій тато був білкою, тому руками я весь в батька.

Мені це завжди подобалось - моя дівчина казала, що в мене золоті ... білки.

У скрутні моменти, я міг на них покластися ... і вони допомагали.

Як не крути, руки-білки - рулять.

Але з'явився цей Nuts Trio з трьома неймовірними, чудовими смаками!

І ці зверуки навіть не дають мені його скуштувати!»

«ЛЮКС Хвилясті» відчуй хвилю на смак!»

«Соки Літо -- смак твого літа!»

«В кожну родину , добру надію, чисту як небо, як нашу мрії. Олія «Стожар».

“Море в Ізраїлі не просто море. Море часу. Море зелені. Море друзів. Море щастя. Море спокою. Море руху. Море спілкування. Море свободи. Ізраїль -- даруйтеся у морі вражень. ”

“Рафієло” донесе ваші почуття. ”

3.Усталені словосполучення

«Nescafe Classic вироблений з добірних зерен робусти вирощеної на тропічних плантаціях Бразилії. Це кава з кріпким гіркуватим смаком та сильним кавовим ароматом. Вона виготовлена за вдосконаленою технологією яка допомагає зберегти ще більше кавового аромату в кожній банці.

За цією технологією кавовий аромат «збирається» на стадії жарки та помолу і зберігається при низьких температурах в кавових маслах та додається у гранули під час фінальної стадії обробки та пакування продукції.

Nescafe Classic - найкращий початок нового дня!»

«Свято наближається, свято наближається, свято наближається. Приходить, кличе новорічну ніч. Дива чекаючи в ніч вирушай. Свято наближається, свято наближається, свято наближається. Святкуй з Coca-cola.»

«Заклало ніс? Звільнись від нежиттю. “Делуфен” ефективно лікує будь-який нежить: застудний, бактеріальний, алергічний. “Делуфен” м'яка дія без побічних ефектів. “Делуфен” спрей №1 в Україні. Дякуємо за довіру. ”

«Ременс” - у критичні дні. “Реманс” - при клімаксі. “Ременс” нормалізує баланс гормонів та жіноче самопочуття. “Ременс” відновлює баланс гормонів. ”

“АСС лонг” помічник при вологому кашлі. Лише одна таблетка на день. Активні речовини “АСС” с вітаміном С розріджують та виводять мокротиння, що спричиняє кашель. “АСС” допомога при вологому кашлі. ”

«Чао-какао, я Амур. Я не економлю на якості, не роблю, не люблю дешеву рецептуру. Я беру тільки натуральне какао-масло, а не еквівалент, як звичайні смертні. Тому мій шоколад піднімає настрій, робить шкіру пружною, дарує щастя. Шоколад “Амур” там де любов. ”

«Весна. Хтось дарує коханій людині квіти, а ти можеш ще 5 білетів “Лото Забава”, щоб виграти авто. Подаруй авто до свята. “Лото Забава”

4. Прийменники в найтиповіших синтаксичних зв'язках.

«Чао-какао, я Амур. Я не економлю на якості, не роблю, не люблю дешеву рецептуру. Я беру тільки натуральне какао-масло, а не еквівалент, як звичайні смертні. Тому мій шоколад піднімає настрій, робить шкіру пружною, дарує щастя. Шоколад “Амур” там де любов. ”

Мова рекламної продукції в основному відповідає нормам українського літературного слововживання. Порушення вищеназваних норм виявляється у помилковому виборі слова із синонімічного ряду, сплутування при використанні паронімів, розбіжностях між компонуванням слів і контекстом. Мова - національний скарб. З ним треба поводитись дбайливо - примножувати й вдосконалювати. Адже перед словом усі рівні. Перед Словом рівні, як перед світом: перед небом, землею і сонцем . . . І мова на кожний народ одна, яка всіх урівнює, не знає і не визнає жодної соціальної диференціації, жодного ідеологічного поділу. Мова є справжньою п'ятою ефірною стихією світу. Мова - це форма нашого життя, життя культурного і національного, це форма нашого організування. Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб... У мові наша стара і нова культура, ознака нашого національного визнання. Літературна мова виникла на основі мови загальнонародної. Загальнонародна мова - це "сукупність усіх слів, усіх граматичних форм, усіх особливостей вимови людей, що розмовляють українською як рідною. Сюди входять діалекти, жаргони, літературна мова, тобто все, що перебуває в мовному спілкуванні народу.

Мова засобів масової інформації є особливим, важливим різновидом літературної мови зі своїми закономірностями в змісті та формі. Увагу дослідників завжди привертала взаємодія літературної мови та форми її виявлення в ЗМІ, які мають провідні позиції в плані впливу па розвиток літературної мови, бо як говорив І. Драч: "Диктори та журналісти ЗМІ не тільки добрі знавці мови, вони активні учасники її розвитку й оновлення. Індивідуальна словесна творчість найбільш повно зосереджує реальні перспективи розвитку її вдосконалення мови як явища творчого за своєю сутністю. Але всі ці аспекти стосуються функціонування правильної унормованої мови. На практиці ж у мові ЗМІ спостерігається постійне невиправдане порушення норм української літературної мови. Саме цій проблемі - висвітленню причин порушення унормованого слововживання - присвячено наше дослідження. Мовознавча наука повинна пропагувати найкращі зразки практичної реалізації української літературної мови. У складний час засилля російської мови в розмовній практиці важливим є питання досконалості мови, якої не можна досягти, не вивчаючої норм української літературної мови. Поширенню та усталенню літературних норм повинні сприяти засоби масової інформації, що відіграють дедалі більшу роль у розвитку літературної мови, в збагаченні її словника, в лексичному і граматичному нормуванні, в розкритті її стилістичних можливостей". З огляду на це підвищується відповідальність працівників телебачення за мовне оформлення призначених для передачі в ефір матеріалів, бо кожна помилка диктора завдає великої шкоди справі боротьби за піднесення культурного мовлення. Професійні навички дикторів телебачення повинні відображати норми української літературної мови, бо вони є зразковими носіями ідеології та мови рідної країни. Телебачення - це важливий інформаційний канал, який має необмежений вплив на глядача, і тим самим пояснює свою зразковість. В програмах телебачення нерідко можна спостерігати порушення орфоепічних норм. У мовленні дикторів найбільше вражають слух помилки фонетичного плану. Зокрема, це порушення правила чергування у-в, і-й, варіантів прийменника з, із, зі. Мало що залишається від славнозвісної милозвучності української мови. Це можна пояснити засиллям російської розмовної мови, що впливає на особливості вимови звуків, а також дефекти вимови, пов'язані з будовою мовного апарату журналіста чи диктора. Кожна мова в процесі свого розвитку поповнюється новими словами, створеними за наявними моделями на власному ґрунті, скалькованими чи запозиченими з інших мов. Ознакою культури мовлення є граматична правильність. Сюди входить дотримання правил змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень і речень, правильність і доречність слововживання. Важливим аспектом в роботі диктора чи тележурналіста є також темп і гучність мовлення. Вищевикладене дозволяє зробити висновок, що існуюча на даний час практика порушення норм літературної мови на телебаченні у значній мірі шкодить прояву державного статусу української мови, не сприяє вирішенню завдань щодо її розповсюдження серед українського глядача, не підвищує його освітній рівень.

3.2 Національні особливості реклами в контексті рідної мови

Надзвичайно тішить в українському телеефірі (і не тільки) розмаїття реклами. А надто ще більше тішить так звана українська мова в рекламних роликах.

От, наприклад, ніяк не можу прийти до тями від такого просторікування, як «Вона (ім'ярек) виявила на балконі їжака»

Як їжака можна виявити на балконі?

Очевидно, в російському аналозі було «обнаружила ежика».

Так-от, російське слово «обнаружить» справді перекладається в одному із значень, як «виявляти».

Проте слово «виявляти» в українській мові має таке значення:

ВИЯВЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., ВИЯВИТИ, -влю, -виш; мн. виявлять; док., перех. 1. Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). // Виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами. <> Виявити себе ким - показати, відкрити свої здібності, позитивні якості або вади в чому-небудь. 2. Розповідати про що-небудь, висловлювати щось. // Розповідаючи, зізнаючись, робити відомим що-небудь. 3. Шукаючи, знаходити (наукова розвідка). // Викривати кого-, що-небудь. // Перевіривши що-небудь, установлювати якийсь факт.

Отже, в жодному із значень слово «виявляти» до даної ситуації, як-то, знайти чи побачити на балконі будь-кого, хоча б і їжака, не підходить.

У даному випадку потрібно вжити

«Вона (ім'ярек) знайшла чи побачила їжака»

2. Сієста -- найхрумкіший смак! (Смак не можна визначити за «хрумкістю»). (Мал. 2)



Мал. 2

3.. Ми більше не користуємось зубною пастою. Тепер ми користуємось новою «Аквафреш». «Аквафреш»- єдина зубна паста для всього рота! (Логічна суперечність між твердженнями. Спочатку- «не користуємось зубною пастою», а потім виявляється, що користуються, оскільки «Аквафреш» -- зубна паста. Правильно було б сказати, що паста призначена для всієї ротової порожнини, а не для «всього рота»). (Мал. 3).

Мал. 3

3. Світоч -- знатні солодощі! (В українській мові немає слова «знатний»). ( Мал. 4)



Мал. 4

5. Нізорал спиняє залежність… (Цікаво, від якої залежності рятує шампунь?). (Мал.5)

Мал. 5

6. Замовте прямо сьогодні («прямо-криво». Правильно сказати-вже сьогодні).

7. …бочонок золота (явний русизм, по-українськи- «діжка»).

Ось такі національні особливості української мови.

ВИСНОВКИ

1. При складанні тексту реклами краще використовувати власно українські слова, тому що вони зрозумілі, не потребують пояснень і перекладу. Якщо ж є необхідність у запозичених словах, то краще вживати ті, які вже давно увійшли в нашу мову, уподібнилися їй (асимільовані слова). Старослов'янізми і застарілі слова краще використовувати для додання урочистості, піднесеності.

2. У рекламних текстах з точки зору сфери вживання краще і з використовувати загальнонародну лексику, доступну і зрозумілу. Діалектизми, професіоналізми і жаргонізми рекомендується вживати тільки в крайних випадках, щоб виділити аудиторію або надати особливий відтінок рекламі.

3. Велике використання в сучасній рекламі розмовних слів (особливо просторіччі) може дати зворотний ефект. Але якщо необхідно створити ефект невимушеного спілкування, то можна вживати розмовну лексику, але в невеликих кількостях і позитивної емоційно-експресивного забарвлення.

4. У рекламі багато синонімів: а) близькозначні синоніми ( 3 реклами); б) слова, замість яких часто помилково використовують інші лексеми (5 реклами); в) спільнокореневі слова-синоніми (4 реклами); г) лексичні паралелізму або дублети (6 реклам) ; паронімів, омонімів (6 реклам); усталених словосполучень (7 реклам); прийменники в найтиповіших синтаксичних зв'язках.

5. У рекламі зустрічаються мовні помилки ( знайдено у 7 рекламних текстів)

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аврасін В.М Соціальні та психолінгвістичні характеристики мови

2. реклами. - М.: Международные отношения, 1996. - 196 с.

3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - 3_е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1986. - 295 с.

4. Бархударов Л.С. Уровни языковой иерархии и перевод. - Тетради переводчика., 6 вып. - М.: Высшая школа, 1969. - 230 с.

5. Бархударов Л.С. Язык и перевод. - М.: Международные отношения, 1975. - 240 с.

6. Бернет Дж., Уэллс У., Мориарти С. Реклама: принципы и практика. - М.: Питер, 2003. - 800 с.

7. Васильева Н.В Реклама для всех. - М.: ТЕСЕЙ, 2003. - 222 с.

8. Войцеховський М. Що треба знати про рекламу // Дебет-кредит - 2007. - № 32

9. Зазыкин. В.Г. Психология в рекламе. - М.: 1992.

10. Кафтанджиев Х. Тексты печатной рекламы. - М.: Смысл, 1995. - 128 с.

11. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации. - Воронеж, 2000.

12. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. Учебное пособие. - М.: МГУ, 1999. - 133 с.

13. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. - М.: Международные отношения, 1973.

14. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 368 с.

15. Леонтьева Д.А. Психология смысла. Природа, структура и динамика смысловой реальности. - М.: 1999.

16. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. - М.: Высшая школа, 1995. - 256 с.

17. Монтгомери. М. The Media, 1997.

18. Музыкант В.Л. Теория и практика современной рекламы. - М.: Евразийский регион, 1998. - 397 с.

19. Пономарів О.Д., Різун В.В., Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова: Підручник: За ред. О.Д. Пономарева. -2-ге вид., перероб. - К.: Либідь, 2001. - 400 с.

20. Рождественский Ю.В. Теория риторики. - М.: Добросвет, 1997. - 235 с.

21. Пирогова Ю.К., Паршин П.Б. Рекламный текст, семиотика и лингвистика. - М.: изд. Гребенникова 2000. - 250 c.

22. Російсько-український і українсько-російський словник.-- К.: Радянська школа, 1991.

23. Сафонова О.Е. Английский лингвистический компонент в языковой ситуации современной России // Теоретическая и прикладная лингвистика. Вып.2: Язык и социальная среда: Межвузовский сборник научных трудов. Воронеж, 2000. С. 68-77.

24. Словник труднощів української мови.-- К.: Радянська школа, 1989.

25. Топер П.М. Перевод в системе сравнительного литературоведения - М.: Издательство Наследие, 2000.

26. Український правопис.-- К.:Наукова думка, 1993.

27. Успенский Б.А. Структурная типология языков. - М., 1965.

28. Хаскин Д. О тенденциях развития радиорекламы. - М.: 1983.

29. Чаган, Н.Г. Реклама в социокультурном пространстве: традиция и современность // Маркетинг в России и за рубежом №2 - М.: 2000.

30. Goddard A. The Language of Advertising. London, 1998.

31. Longman dictionary of contemporary English. - Pearson Education, 2005. - 1950 p.

32. Tanaka K. Advertising language: a pragmatic approach to advertisements in Britain and Japan - London and NY, 1994.

33. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=270%2F96-%E2%F0

ДОДАТОК А

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку;

- особа - будь-яка фізична чи юридична особа;

- продукція - товари, роботи, послуги, цінні папери;

- рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

- виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;

- розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими рекламними засобами;

- споживач реклами - будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована реклама;

- рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача у будь-якій формі та у будь-який спосіб;

- спонсор - особа, яка матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання від неї прибутку з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.

Стаття 3. Законодавство про рекламу

1. Законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини в сфері реклами.

2. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулося у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 5. Реклама імені (назви) та торгової марки спонсорів

1. У створенні теле-, радіопередач, підготовці матеріалів для інших засобів масової інформації, організації театрально-концертних, спортивних та інших заходів можуть брати участь спонсори. У таких матеріалах та під час проведення таких заходів не дозволяється робити посилання рекламного характеру щодо властивостей продукції спонсорів.

2. Не можуть виступати спонсорами ті особи, що виробляють чи розповсюджують продукцію, виробництво або розповсюдження якої заборонені на території України.

Стаття 6. Мова реклами

Мова реклами визначається законами України "Про мови в Україні" (8312-11), "Про інформацію" (2657-12), "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12), "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12), іншими законодавчими актами України в цій сфері, міжнародними договорами та угодами.

Зареєстровані у встановленому порядку товарні знаки, логотипи можуть наводитись мовою оригіналу.

Розділ II. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ

Стаття 8. Загальні обмеження щодо реклами

1. У рекламі забороняється:

- поширювати інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;

- вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин або такі, що дискредитують продукцію інших осіб;