Роль ділової української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

Завдання1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

Завдання 5

Завдання 6

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У статті 10 Конституції України зазначено: «Державною мовою України є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України...». Це значить, що держава чітко визначає свої пріоритети щодо політики мовної. Для створення позитивного ставлення до себе й свого ділового потенціалу сучасний громадянин повинен знати й уміти складати ділові документи. Тому, на нашу думку, службовці і державних, і приватних підприємств мають бути зацікавлені в підвищенні рівня знань щодо правил ділового мовленнєвого етикету та їхнього практичного використання в професійній діяльності, ділових переговорах, справочинстві.

Тобто слід знати, що у сферах виробничо-професійній, освітній, політичній, просвітницькій, культурній, соціально - адміністративній провідна роль підведена саме мові українській, а точніше певним функціональним стилям цієї мови: офіційно діловому, публіцистичному, науковому, а також відродженому ораторському мистецтву.

Мовний стиль -- це сукупність мовних норм і засобів, використаних з певного метою, у визначеній ситуації. В українській літературній мові є такі стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, конфесійний, розмовний.

Українська літературна мова може бути представлена в усній та писемній формах. Для офіційно-ділового й публіцистичного стилів - це промови, дебати, інтерв'ю (усна форма); законотворчість, облік документів, переписка (писемна форма).

Функціональні, стилі літературної мови сполучаються між собою. У кожнім стилі переважають загальномовна лексика, міжстильові мовні норми (наприклад, система відмінків, часових і видових форм). Однак для виконання чітко окресленої ролі кожен мовний стиль має свою специфічну лексику, фразеологію, надається перевага певним синтаксичним конструкціям.

Сучасна українська літературна мова має всі потенціальні можливості для формування довершених, правильних і естетично точних функціональних стилів ділового мовлення. У складі української мови нараховується більше 4 мільйонів слів. Причім значна частина з них може вживатись у науковій та суспільній практиці.

Упровадження правил і норм сучасної української літературної мови у сфери суспільного, політичного, освітнього, правового життя - це завдання для багатьох спеціалістів: лінгвістів, юристів, економістів, психологів. Тільки використовуючи досвід і знання колективу компетентних спеціалістів, можна складати насправді грамотні документи.

Мета контрольної роботи - ознайомлення з матеріалом дисципліни «Українське ділове мовлення», на базі якого вміло та грамотно вести ділові папери та ін..

Завдання1

Назвіть основні реквізити документів за державним стандартом.

Відповідь:

Значна частина управлінських функцій не тільки здійснюється за допомогою документів, а й знаходить тут своє відображення. До кожного з них ставляться певні вимоги: відповідність до свого призначення, достовірність і юридична сила, чітка структура та зручність в обробці.

Важливе завдання нинішнього етапу -- спрощення роботи з документами, прискорення їх складання та оформлення. Цій меті служили затверджені стандарти системи організаційно-розподільчої документації: ГОСТ 6.38-72 (Основні положення) та ГОСТ 6.39-72 (Формуляр-зразок). Постановою Держкомітету стандартів СРСР від 27.03.90 № 622 замість цих ГОСТів введено в дію з 01.01.91 ГОСТ 6.38-90*. Він являє собою єдині, науково обґрунтовані правила підготовки та оформлення документів. Введення таких правил створює необхідні передумови для більш детальної уніфікації документів, що у свою чергу буде сприяти використанню їх в автоматизованих системах управління.

Стандарти встановлюють найбільш загальні правила складання документів, а також регламентують машинописне оформлення їх окремих реквізитів. Організаційно-розпорядча документація розвивалася півстоліття стихійно, що потягло за собою виникнення безлічі видів і різновидів документів, використання різних варіантів оформлення окремих реквізитів. Тому вона особливо потребувала стандартизації.

Прийнятий стандарт вносить деякі доповнення та зміни у раніше встановлені правила, по-іншому розв'язує ГОСТ 6.38-90.

Реквізитами називають елементи, з яких складаються документи. Сукупність реквізитів і становить формуляр документів. Він залежить від його призначення, конкретного змісту. До елементів документів належать дата, підпис, адреса, заголовок та ін., а також текст.

Організаційно-розпорядчі документи повинні складатися у суворій відповідності до ГОСТу.

Кількість ознак, тобто реквізитів, різна і визначається документом, його видом, змістом. ГОСТ 6.38-90 встановлює максимальний склад реквізитів і порядок їх розташування.

Формуляр-зразок організаційно-розпорядчих документів.

Для виготовлення будь-якого з організаційно-розпорядчих документів необхідно засвоїти правила формуляра-зразка.

Формуляр-зразок -- це модель побудови форми документа, яка встановлює галузь використання, формати, розміри берегів, вимоги до побудови конструкційної сітки та основні реквізити (ДСТУ 2732- 94) (рис. 1- 3).

Реквізити -- це сукупність обов'язкових даних у документі, без яких він не може бути підставою для обліку й не має юридичної сили.

При оформлянні організаційно-розпорядчих документів використовується такий склад реквізитів:

1 -- Державний герб;

2 -- емблема організації;

3 -- зображення нагород;

4 -- код організації;

5 -- код документа;

6 -- назва міністерства чи відомства;

7 -- назва підприємства (установи, організації, фірми);

8 -- назва структурного підрозділу; ,

9 -- індекс підприємства зв'язку, поштова та телеграфна адреса, номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер Телефону, номер рахунку в банку;

10 -- назва виду документа;

11 -- дата;

12 -- індекс (вихідний номер документа);

13 -- посилання на індекс та дату вхідного документа;

14 -- місце складання чи видання;

15 -- гриф обмеження доступу до документа;

16 -- адресат;

17 -- гриф затвердження;

18 -- резолюція;

19 -- заголовок до тексту;

20 -- позначка про контроль;

21 -- текст;

22 -- позначка про наявність додатка;

23 -- підпис;

24 -- гриф погодження;

25 -- візи;

26 -- відбиток печатки;

27 -- позначка про завірення копії;

28 -- прізвище виконавця та номер його телефону;

29 -- позначка про виконання документа та направлення його до справи;

30 -- позначка про перенесення даних на машинний носій;

31 -- позначка про надходження.

Реквізити бувають:

- постійні;

- змінні.

Постійні реквізити наносять, коли виготовляють уніфіковану форму чи бланк документа, а змінні -- під час його складання.

Кожний із реквізитів має свою довжину, визначену у формулярі-зразку. Довжина реквізиту -- це кількість графічних знаків та пробілів, потрібна для запису реквізиту на документі. 



Для більш чіткого засвоєння правил формуляра-зразка ОРД на рис. 4 показано фактичне розташування реквізитів (позначено цифрами в кружечках), а також наведено зразки документів (службовий лист виготовлено на бланкові формату А5, а витяг з протоколу -- на чистому аркуші паперу формату А4 згідно з ГОСТ 6.38-- 90 «Система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов»).

Формуляр-зразок ОРД визначає робочу площу та береги документа (на рис. 4 береги заштриховано).

Робоча площа документа -- це площа уніфікованої форми чи бланка документа, призначена для заповнення основними реквізитами.

Береги документа -- це площі, призначені для закріплення документа в технічних засобах зберігання, а також для нанесення спеціальних позначок та зображень.

ГОСТ 6.38-- 90 (відповідно до ГОСТ 9327-- 60 «Бумага и изделия из бумаги. Потребительские форматы») встановлює два формати паперу для виготовлення службових документів: А4 (210 х 297 мм) та А5 (210 х 148 мм).

У ГОСТ 6.38--90 встановлено такі розміри берегів формуляра-зразка:

- лівого -- 20 мм (8 пробілів);

- правого -- не менше ніж 8 мм (3--4 пробіли);

- верхнього -- не менше ніж 10 мм (3--4 інтервали);

- нижнього -- не менше ніж 8 мм (2--4 інтервали).

Однак на практиці здебільшого дотримуються розмірів берегів відповідно до старого ГОСТ 6.39-- 72 «Унифицированные системы документации. Система организационно-распорядительной документации. Формуляр-образец»:

- лівого -- 35 мм (13 пробілів);

- правого -- не менше ніж 8 мм (3--4 пробіли);

- верхнього -- 20 мм (4-- 5 інтервалів);

- нижнього -- не менше ніж 19 мм (для формату А4); не менше ніж 16 мм (для формату А5).

Лівий берег призначено для нанесення реквізитів 2, 20, а також для закріплення документа в технічних засобах зберігання; правий берег -- це резерв, залишений задля збереження тексту документа; верхній берег призначено для проставляння сторінок, нанесення реквізитів 1, 4, 5; нижній -- для нанесення реквізитів 29, 30, 31.

Якщо документ оформляють також і на звороті аркуша (термін зберігання такого документа має становити не більше ніж 3 роки), то лівий і правий береги на звороті відповідно міняються місцями (лівий -- 8 мм, правий -- 20 мм), а верхній і нижній -- залишаються без змін.

У документах, що виготовляються на аркушах формату А4 і змістова частина яких має вигляд табличних форм, допускається розміщення основних реквізитів паралельно довгій стороні аркуша (див. рис. 2).

На рис. 1--4 штриховими лініями позначено межі реквізитів, що змінюються в передбачених стандартом випадках (номери реквізитів позначено цифрами в кружечках).

Оформляючи конкретний документ, застосовують не всі реквізити, а лише ті, які необхідні при виготовленні документів цього типу і вважаються обов'язковими відповідно до юридичних вимог.

Згідно з ГОСТ 6.38--90 допускається розміщення реквізиту З на площі, що відводиться для реквізиту 6, який, відповідно, розташовують нижче від реквізиту 3.

Реквізит 2 розташовують на рівні реквізиту 7 (на лівому березі).

Якщо обсяг реквізиту 16 або 17 завеликий, то реквізит 18 можна писати на будь-якій вільній площі робочого поля першої сторінки Документа.

У багатосторінкових документах реквізити 22-- 28, 30 проставляють на останній сторінці на площі, відведеній формуляром-зразком.

Реквізит 25 оформляють вище за реквізит 24.

Реквізити документів та їх оформлення.

Державний герб - розташовується посередині бланка або у кутку над серединою рядка з назвою організації.

Емблема організації чи підприємства - розміщується поряд з назвою орга­нізації. Як емблему можна використовувати товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку.

Зображення державних нагород - розташовується у верхньому лівому кутку або посередині документа.

Код підприємства, установи, організації - розташовується у верхньому правому кутку.

Код форми документа - розташовується у верхньому правому кутку під кодом підприємства, організації, установи.

Назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа - розташовується у верхньому лівому кутку або посередині сторінки.

Повна назва установи, організації або підприємства -- автора документа - розташовується у верхньому лівому кутку. Може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом.

Назва структурного підрозділу - розташовується у верхньому лівому кутку. Дозволяється друкувати машинописним способом.

Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпу, номер телефону, факсу, номер рахунку в банку - розташовується у верхньому лівому кутку, оформляється відповідно до поштових правил: 252030; м.Київ, вул.Пирогова,9, т.22 1-99-33. На бланку для листів вказується номер розрахункового рахунку у відділенні банку: розрахунковий рахунок № 11632516 в Укрінбанку м. Києва МФО №321 518.

Назва виду документа - розташовується зліва або посередині сторінки. В усіх документах, крім листів, наводиться назва його виду. Залежно від цієї назви встановлюється формуляр, структура тексту, особливості викладу.

Дата - документ датується днем його підписання або затвердження. На бланках дату підписання документа ставлять у лівій верхній частині разом із індексом на спеціально відведеному для цього місці. Якщо документ складений не на бланку, то дату ставлять під текстом зліва. Вона записується словесно-цифровим способом (24 серпня 1996 р.) або цифровим -- трьома парами арабських цифр у такій послідовності: день, місяць, рік -- 17.06.96 (тобто 17 червня 1996 року). У документах матеріально-фінансового характеру дата оформляється словесно-цифровим способом.

Індекс - розташовується у верхній частині сторінки зліва. Цей реквізит дозволяє забезпечити оперативний довідково-інформаційний пошук документа, контроль виконання. Індекс документа включає в себе три пари арабських цифр, де перша пара -- індекс структурного підрозділу, друга -- номер справи за номенклатурою для підрозділу, третя -- порядковий номер за журналом обліку. Наприклад: № 02-10/36, де 02 -- шифр структурного підрозділу; 10 -- номер справи, документа; 36 -- реєстраційний номер документа за журналом обліку вхідних документів та канцелярії.

Посилання на індекс та дату вхідного документа - розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить дату та індекс, вказані у документі організацією, яка уклала чи видала документ. Наприклад: на N° 02-10/135 від 01.03.96, де 02 -- індекс структурного підрозділу; 10 -- номер справи за номенклатурою; 1 35 -- порядковий номер.

Місце укладання чи видання - розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи населеного пункту, де видається документ.

Гриф обмеження доступу до документа - розташовується з правого боку під кодом - форми. Записується з середини рядка "для службового користування", "секретно", "цілком секретно".

Адресат - розташовується з правого боку у верхній частині сторінки. Кожний елемент -- назва установи, підрозділу, посада, прізвище та ініціали особи, поштова адреса -- пишеться з середини нового рядка з великої літери. Якщо документ адресовано до установи, то поштова адреса вказується після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи; коли приватній особі -- тоді перед її прізвищем.



Рис. 5. Зразок розташування реквізитів

Наприклад:

Друкарня "Преса України" 252030, м.Київ,

Головному ре- вул.Пирогова,

дакторові Никонову М.П. 12, кв. 6

Гриф затвердження - розташовується у верхній правій частині документа. Затвердження -- спосіб засвідчення документа після його підписання, який санкціонує поширення дії документа на визначене коло структурних підрозділів, організацій чи службових осіб. Елементи грифу затвердження:

-- слово ЗАТВЕРДЖУЮ;

-- назва посади;

-- особистий підпис;

-- ініціали та прізвище особи, що затвердила документ,

-- дата затвердження.

Наприклад: ЗАТВЕРДЖУЮ

директор школи

(підпис) JLC. Семенова.

07.10.96

Резолюція - розміщується у правому верхньому кутку. Якщо це місце зайняте іншим реквізитом, то резолюцію вміщують на будь-якій вільній площі лицьового боку сторінки документа, крім полів. Складається з таких елементів: -- прізвище та ініціали виконавця, якому відправлений документ; -- вказівка про порядок у характері виконання документа; -- термін виконання документа; -- особистий підпис керівника; -- дата. Як виконавці у резолюції зазначаються службові особи, а не структурні, підрозділи. Відповідальною за виконання документа є особа, наведена в резолюції першою.

Заголовок до тексту - друкується малими літерами, розміщується під назвою виду документа, відображає головну ідею документа і, як правило, починається з прийменника "про", має бути лаконічним і точним, з максимальною повнотою розкривати зміст документа.

Відмітка про контроль - розташовується з лівого боку у верхній частині поля першої сторінки документа, її проставляють за формою "К" або "Контроль".

Текст - складається з таких логічних елементів: -- вступу; -- доказу; -- закінчення. Розташовується по всій ширині сторінки (від поля до поля).

Відмітка про наявність додатка - розташовується ліворуч у верхній половині сторінки. Є два способи оформлення додатків:!) якщо документ має додатки, згадувані в тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку про це оформляють так:

Додаток: на 2 стор. у 3 прим.:

2) якщо документ має додатки, не зазначені в тексті, то їх потрібно перелічити із зазначенням кількості сторінок у кожному додатку й кількість їх примірників:

Додаток: "Проект реконструкції ділянки" на 5 стор. у 2 прим.

Якщо додаток залишається у справі, то зазначається:

Додаток: на 2 стор. лише адресатові.

При великій кількості додатків окремо складається їх список, а в самому документі після тексту зазначається:

Додаток: відповідно до списку на 7 стор.

Підпис - Підписують, як правило, перший примірник документа. До складу підпису входять:

-- зазначення посади (з лівого боку);

-- підпис (з правого боку);

-- ініціали й прізвище особи, що

підписала документ (праворуч).

Підписи кількох службових осіб на документах розташовуються одна під одною у послідовності, що відповідає займаній посаді. Якщо документ підписують кілька осіб, що займають однакову посаду, їх підписи розташовуються на одному рівні:

Директор Директор

с/ш №277 с/ш№282

/підпис/ /підпис/

Л.С.Семенова Ю.Ю.Некрасов

Розшифрування підпису в дужки не береться.

Гриф узгодження - Розрізняють дві форми узгодження документів -- внутрішнє (з підрозділами та службовими особами установи) і зовнішнє (з підвідомчими та непідвідомчими організаціями). Гриф узгодження ставиться на зовнішній формі. Цей реквізит складається із:

-- слова "УЗГОДЖЕНО";

-- назви посади службової особи (включаючи назву установи), з якою узгоджується документ;

-- особистого підпису;

-- його розшифрування;

-- дати.

Грифи узгодження розташовуються нижче від реквізиту "ПІДПИС" або на окремій сторінці.

Наприклад:

УЗГОДЖЕНО:

Директор с/ш № 246

/підпис/ К.С. Кущаєва

01.09.96

Віза - Внутрішнє узгодження проекту документа -- це його візування. Віза складається з:

-- особистого підпису особи, що візує,

-- дати.

У разі потреби зазначається посада особи, що візує, і розшифровується її підпис (зазначаються ініціали і прізвище):

Завідувач кафедри (підпис) Б.М.Сайко

28.08.96

Невеликі зауваження (1 -- 2 рядки) розташовуються перед візою. При внутрішньому узгодженні візи ставляться на першому примірнику документа, а листи чи інші вихідні документи візуються на примірнику, який лишається в установі.

Печатка - печатка прикладається до документів, що вимагають особливого засвідчення. Печатки є гербові та прості. Гербова печатка прикладається до документів, що засвідчують юридичні або фізичні права осіб; до статутів, положень, які вимагають відбитка печатки, та інших. Прості печатки мають різну форму: круглу, квадратну, трикутну. Герб на них не зображується. Просту печатку прикладають до документів, що виходять за межі організації, до розмножених примірників розпорядчих документів при їх розсиланні, до до­відок з місця роботи і т.д.

Відмітка про засвідчення копій - у правому верхньому кутку пишеться слово "копія"; під реквізитом "підпис" слово "правильно"; дата; посада виконавця; підпис і його розшифрування. При потребі підпис завіряється печаткою.

Прізвище виконавця та номер його телефону - цей реквізит обов'язковий на вихідних документах (листах, довідках, висновках). Складається з: -- прізвища виконавця; -- номера його службового телефону. Вони ставляться в нижньому лівому кутку зворотнього або лицьового боку останньої сторінки документа.

Відмітка про виконання документа й направлення його до справи - цей реквізит розміщується в лівій або центральній частині нижнього поля першої сторінки документа і містить у собі такі дані: -- стислу довідку про виконання; -- слова "ДО СПРАВИ" та номер справи, до якої має бути підшитий документ, -- дату скерування документа до справи; -- підпис керівника структурного підрозділу або виконавця.

Відмітка про перенесення даних на машинний носій - розміщується після тексту в нижній частині документа. Містить:

-- запис "Інформація перенесена на машинний носій";

-- підпис особи, відповідальної за перенесення даних;

-- дату перенесення.

Відмітка про надходження - містить:

-- скорочену назву організації, що отримала документ,

-- дату його надходження.

Ця відмітка робиться від руки чи за допомогою гумового штемпеля організації (реєстраційного штампа). Відбиток штампа містить:

-- назву організації;

-- дату надходження;

-- індекс документа.

Відмітка про надходження розташовується праворуч на нижньому полі лівої сторінки документа.

Вимоги до тексту документів

Текст -- головний елемент документа. При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких -- достовірність та об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.

Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.

Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів.

Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.

Стислим є текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.

Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохань, викладених у документі.

Текст складається з таких логічних елементів:

1) вступу (зазначається привід, що призвів до укладення документа, викладається історія питання та ін.);

2) доказу (викладається суть питання: докази, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали);

3) закінчення (формулюється мета, заради якої складено документ).

Текст документа, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить також інші логічні елементи, -- складним.

Залежно від змісту документів застосовується прямий (після вступу іде доказ і закінчення) або зворотній (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.

Завдання 2

Напишіть лист-запит до офіційної установи.

Відповідь:

Лист-запит -- це звертання адресанта (установи чи посадової особи) до адресата (іншої установи чи посадової особи) із проханням надати інформацію про певні події, факти, матеріальні цінності тощо.

Часто лист-запит -- це комерційний документ, звертання покупця до продавця із проханням надати детальну інформацію про необхідний товар чи певні послуги або ж прислати пропозицію на поставку товару.

Як правило, запити роблять на основі проспектів, каталогів, інформації, отриманої на ярмарках, виставках, рекламних оголошень у засобах масової інформації тощо. Оформлюючи запит на товар, що зацікавив вас , ви повинні вказати підставу для запиту, назву й кількість товару, його марку, якість, модель, термін та інші умови поставки. Ціна, як правило, в запиті не обумовлюється, але слід указати, на якій базі, в якій валюті ви маєте намір заплатити. За необхідності можете також попросити надіслати вам проспекти, буклети, каталоги, прейскуранти, креслення тощо або навіть зразки товару. Необхідно також указати термін поставки та до якого числа будете чекати твердої оферти.

Зразок запиту пропозиції на поставку запасних частин може бути таким:

Шановні____________________ !

Посилаючись на переговори з вашим представником _______________ , просимо вислати нам тверду пропозицію на поставку запасних частин до комбайнів «Дон». У пропозиції просимо вказати повну назву, тип, технічні характеристики, ціну й вагу кожної позиції специфікації, а також можливий термін і загальний обсяг поставки. Просимо також окремо вказати вартість упаковки та транспортування.

Зазначте також, будь ласка, точну дату надсилання нам вашої пропозиції.

Наперед вдячні вам.

З повагою___________

(підпис)

Завдання 3

Запишіть прийменникові сполучення українською мовою.

Прийти по делу; по закону; по указанию; по заказу; по всем правилам; врач по призванию; по моим сведениям; работать по схеме; речь по вопросу; по возможности; добрый по природе; по истечении времени; по причине.

Відповідь:

Прийти по справі; згідно з законом; по вказівці; за замовленням; за всіма правилами; лікар по покликанню; за моїми відомостями; працювати за схемою; мова з питання; по можливості; добрий за природою; після закінчення часу; з причини.

Завдання 4

Відредагуйте речення і запишіть правильні варіанти.

1. Ще одна стаття розходів нашого об'єднання - охорона оточуючого середовища.

2. У засіданні приймали участь представники вищестоящих організацій.

3. Не дивлячись на важкі погодні умови, колгосп добився певних результатів.

4. Підвести підсумки дискусії про присвоєння вченої ступені поручили голові ВАК.

Відповідь:

1.Охорона оточуючого середовища - одна з статей розходів нашого об'єднання .

2.Представники вищестоящих організацій приймали участь у засіданні.

3.Колгосп добився певних результатів, незважаючи на важкі погодні умови

4.Голові ВАК поручили підвести підсумки дискусії про присвоєння вченої степені.

Завдання 5

Перекладіть текст.

По мере развития ЭВМ стабильно проявляется тенденция к увеличению их быстродействия. Это объясняется следующими обстоятельствами. Так как основной узел ЭВМ - сумматор, производящий только операцию сложения, то, с одной стороны, решение любой задачи должно быть сведено к выполнению какого-то количества простых действий. Например, при умножении числа 241 на число 358 фактически необходимо число 241 сложить 16 раз. Аналогичным образом выполняются и другие арифметические операции. С другой стороны, предположим, что требуется решить задачу, объем вычислений в которой составляет 10 операций сложения.

Переклад:

По мірі розвитку ЕОМ стабільно виявляється тенденція до збільшення їх швидкодії. Це пояснюється наступними обставинами. Оскільки основний вузол ЕОМ - суматор, що проводить тільки операцію складання, це, з одного боку, рішення будь-якої задачі повинне бути зведено до виконання якоїсь кількості простих дій. Наприклад, при множенні числа 241 на число 358 фактично необхідно число 241 скласти 16 разів. Аналогічним чином виконуються і інші арифметичні операції. З другого боку, припустимо, що вимагається вирішити задачу, об'єм обчислень в якій складає 10 операцій складання.

українська мова сучасна документ

Завдання 6

Складіть звіт про проведену вами роботу.

Відповідь:

ЗВІТ

про навчальну діяльність з 01.09.2010р. по 01.12.2010р.

студентки факультету комп'ютерних мереж

Сєвєродонецького Технологічного інституту ім.. В.Даля

Скурідіної Дар'ї Сергіївни.

За цей період навчання в інституті було виконано 22 контрольних роботи, 4 лабораторних роботи та 2 курсових проекти по дисциплінам: «Математичний аналіз», «Фізика», «Органічна хімія», «Прикладна механіка», «Українське ділове мовлення», «Політологія».

Роботи були здані на перевірку згідно з навчальним графіком.

На кафедрі фізики мною була проведена дослідницька робота, яка супроводжувалась звітом о дослідницькій роботі.

Під час вивчення перерахованих дисциплін були деякі труднощі. Ці труднощі виявились з-за недостатнього вивчення дисциплін і опрацьовування їх на практиці.

Приймав участь у студентський конференції «Молодіжні субкультури», яка проходила 10 грудня 2010 року в приміщенні бібліотеки інституту.

Постійно беру участь у суспільному житті інституту.

Постійно користуюсь науково - технічною літературою, методичними вказівками, підвищую свій кругозір.

12 грудня 2010 року Підпис

Висновки

Мовна політика як складова частина державотворення в Україні повинна спиратися на світовий досвід та міжнародне право, які виходять з того, що є держави багатонаціональні, тобто такі, до складу яких входять народи, що є автохтонами на своїх історичних територіях, проживають компактно, суцільною масою. Такою, наприклад, є Швейцарія, в якій німці, італійці та французи відповідають цим ознакам і тому статус їхніх мов у державній та громадських структурах однаковий -- державний. Є й держави з багатонаціональним складом населення, де переважну більшість складає одна нація, що дає назву державі -- титульна нація, мова якої і виступає в усіх державотворних і державно-представницьких функціях. Такою с Україна.

Сучасна українська літературна мова не поступається своїми функціональними можливостями жодній з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. В її лексичному запасі близько чотирьох мільйонів слів. З цього числа левова доля належить термінології різних галузей наук та професій.

У щонайширшому своєму загалі мова виконує цілий ряд функцій, з-поміж яких здебільшого основними вважають: 1) комунікативну, 2) мисленнєву.

Треба додати, що деякі форми оформлення документів треба удосконалювати, брати зразки кращих розробок і пропозицій у вітчизняних та закордонних фахівців, та ін..

Список використаних джерел

1.ГОСТ 6.38-90. Унифицированные системы документации, системы организационно-распорядительной документации, требования к оформлению документов. -- М.: Изд-во стандартов, 1990

2. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. Цивільно-правові документи. -- К.: Наук, думка, 1996 - 211с.

3. Веселов П.В. Аксиомы делового письма: культура делового общения и официальной переписки / Информ.-внедренч. центр «Маркетинг». -- М., 1993 - 145с.

4. Веселов П.В. Профессия -- секретарь /Информ.-внедренч. центр «Маркетинг». -- М., 1994.

5. В помощь деловому человеку: Сб. типовых форм договоров по различным видам деятельности. -- М.: Олимп, 1991-172с.

6. Головач А.С. Оформление документов-- К.: Донецк: Вища шк., 1983.

7. ГоловачА.С.Зразки оформлення документів--Донецьк: Сталкер, 1997.

8. Деловая переписка: (Конструкции типовых писем /Центр «Техно-маркетинг» НЖ «Алейрон»; Веселова Р.Б., Веселов П.В. -- М., 1990.

9. Деловая переписка с иностранньши фирмами: Практич. пособие. -- М.: Имидж, 1991-423с.

10. Деловое досье фирмы: краткое пособие по делопроизводству /Информ.-внедренч. центр «Маркетинг»; [Ред. В.А. Калашников]. -- М., 1993. - 258 с.

11. Державний стандарт України. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила ДСТУ 3582-- 97. -- К.: Держстандарт України, 1998. -- 25 с.

12. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації: Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163--2003. -- К.: ДержспоживстЗндарт України, 2003. - 21 с.

13. Документооборот в бухгалтерском учете. -- X.: Б. и., 1995.

14. Документи и делопроизводство. Справ, пособие / Сост. М.Т. Ли-хачев. -- М.: Экономика, 1991 -334с.

15. Зінкевич-Томанек Б., Григорів О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови. -- Х.,Одиссей, 1997- 333с.

16. Игпатова Т.В. Язык и список специальннх видов документов. -- М.: ИПКИР, 1988 - 613с.

17. Іванова І.В. Основні вимоги до оформлення документів: Текст лекції / Київ, торг.-екон. ін-т. -- К., 1993 -448с.

18. Коваль А. П.Культура ділового мовлення -- К.: Вища шк., 1977-321с.

19. ЛюбивецьЛ. П. Ділові папери. -- К.: Рад. школа, 1981- 144с.

20. Мингалев В.С, Ларин М. В. Специальные системи документирования. -- М.: Экономика, 1989 171с.

21. Молдаванов М. І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: зразки найважливіших документів українською мовою. -- К.: Техніка, 1992.

22. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери / Уклад.: С.Я. Єрмоленко та ін. -- К.: Довіра, 1998.

23. Орфографічний словник української мови / Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. -- К.: Довіра, 1999.

24. Паламар Л. М., Кацавець Г. М. Мова ділових паперів. -- К.: Либідь, 1993 - 685с.

25. Стенюков М.В. Документи. Делопроизводство. -- М.: СТРИКС: ПРИОР, 1995- 424с.

26. Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник (сфера ділового спілкування). -- К: УНВЦ «Рідна мова», 1996- 872с.

27. Іванова І.Б. Українське ділове мовлення. Мова ділових паперів. Фахове ділове мовлення: Навч.- метод. посіб.- Х., ТМ «Парус», 2007 - 448с.

28. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення:- К., Атіка, 2004 - 592с.

Размещено на allbest.ru