Агентивно-професійні назви жінок

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Тільки в наші часи жіноцтво приступає до творчої суспільної праці, яку досі сповняло спорадично. Наслідки цього факту можна оцінити сьогодні. Однак, немає сумнівів, що коли до цивілізаційної і культурної праці стане також жінка, то вона, як істота наділена іншим, ніж у чоловіка, мозком і серцем, з іншими вимогами і бажаннями, внесе до культури нові, свіжі цінності, поглибить її та поширить. Відмінна психічна і інтелектуальна конструкція жінки мусить необхідно потягнути за собою повну перебудову державного суспільного ладу і перетворення всієї культури світу.

Будучи пригноблюваною меншиною жінки змогли добитися багатьох висот на шляху до досягнення рівноправ'я з чоловіками. Прикладом цього може слугувати і номінація жінок у професійній діяльності людства, адже часто професійні кореляти чоловічого роду позначали і жіночий, але зараз , на прикладі даної роботи, ми можемо простежити геометрично протилежну тенденцію. Особливо чітко розвиток цього явища можна простежити при перекладі мов, а саме англійської та української. Адже у мові тисячоліттями відбивається розвиток людства, і його специфічні особливості національної мови, у яких зафіксований унікальний суспільно-історичний досвід національної спільності людей.

Актуальність теми курсової роботи полягає у потребі теоретичного осмислення та практичних навиках у лексикографічному описі агентивно-професійних назв жінок у мові. Всебічне дослідження такого соціально явища, як агентивно-професійна номінація жінок є актуальним, адже процеси залучення жінок до усіх сфер суспільної діяльності стають дедалі актуальнішими. Вивчення і аналіз теорії та практики перекладу агентивно-професійних назв осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі на українську мову допоможе не тільки оволодіти перекладом, але й дослідити психологію сучасної комунікації.

Мета дослідження дослідити коло проблем, пов'язаних із лексикографічним описом агентивно-професійних назв жінок та їх функціонуванням в узусі з урахуванням дії мовних та позамовних чинників. Мета дослідження визначила необхідність розв'язання таких завдань:

Вивчення найсуттєвіших ознак об'єкту дослідження

Визначення внутрішньої структури об'єкту дослідження

Обґрунтування системи засобів, необхідних для розв'язання наукової проблеми

Всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, недоліків і труднощів у її розв'язанні наукової проблеми

Експериментальна перевірка пропонованої системи засобів необхідних для розв'язання наукової проблеми

Розробка рекомендацій щодо практики використання результатів дослідження

Об'єктом дослідження становлять агентивно-професійні назви осіб жіночої статі, а предмет дослідження - характер і способи перекладу агентивно-професійних назв осіб жіночої статі та їх функціонування в узусі та лексикографії.

Матеріалом дослідження послужили мікротексти оголошень про вакансії у засобах масової інформації та зовнішній рекламі, лексикографічні джерела: перекладні двомовні словники,роман В. Картланд «A Shaft of Sunlight».

Наукова новизна полягає у комплексному підході до вивчення агентивно-професійної номінації осіб жіночої статі. На матеріалі англійської та української мови здійснено аналіз агентивно-професійних назв жінок у лексикографії та узусі. Встановлено основні чинники, які впливають на функціонування назв жінок в узусі. Залучено гендерний аналіз для вивчення проблем агентивно-професійної номінації жінок. Так само новою є методика проведення досліджень з вивчення дериваційного потенціалу мови при творенні назв осіб жіночої статі

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати доповнюють загальнолінгвістичні уявлення про зміст таких понять і категорій мовознавства як агентивно-професійні назви осіб жіночої статі, термінологічний статус назв осіб жіночої статі в лексикографічній практиці, мовні і позамовні чинники впливу на характер лексикографічного засвідчення номінативних одиниць.

РОЗДІЛ 1. Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в контексті гендерної лінгвістики

1.1 Історичні передумови формування тематичного блоку «агентивно-професійні назви осіб жіночої статі»

Агентивно-професійні назв осіб жіночої статі стали одним із перших об'єктів зацікавлення феміністичної лінгвістики, яка звертала увагу на прояви мовного сексизму і пошук шляхів його подолання. Адже в агентивно-професійній номінації виразно простежуються екстралінгвістичні чинники, що впливають на виникнення назв жінок та їхнє функціонування. Між фемінізмом та агентивно-професійним номінуванням жінок існує тісний зв'язок, адже завдяки першому і відбувся повноцінний процес номінації.

Фемінімзм - теорія рівності двох статей, яка творить ідейну основу організованого руху жінок. Суттю феміністичних переконань є думка, що жінка зазнає суспільної дискримінації, насамперед через приналежність до своєї статі. Це поняття сконструював французький соціаліст-утопіст Шарль Фур'є у кінці XVIII ст.

Суперечки про роль жінки в суспільстві, що містять феміністську перспективу, просліджуються від епохи « високого середньовіччя ». Серед захисників прав жінок був філософ Корнеліус Агріппа, автор який вважав, що лише «тиранія чоловіків позбавляє жінку свободи, отриманої нею при народженні».

У XVIII ст. з'явилась ідея культивування жіночої «слабкості» тоді і виник вираз « слабка стать ». Але вже до середини століття критичні голоси французьких просвітителів сприяли викриттю міфу про жінку. Вольтер викривав несправедливість жіночої долі; Дідро вважав, що принижене існування жінки є « наслідок певних цивільних законів » і звичаїв. Монтеськ'є писав, що жінка може і повинна брати участь в суспільному житті; Гельвецій доводив, що цивільне « непросвітництво жінок є лише наслідок їх неповного і неправильного виховання » [http://www.krugosvet.ru/]. Багато хто ставав на захист «слабкої статі».

Першою феміністкою у США була Абігейл Сміт Адамс. Їй належить знаменита фраза « Ми не почнемо підкорятися законам, в прийнятті яких ми не брали участь, і владі, яка не представляє наших інтересів» [Оксана Кісь. «Дефініції фемінізму», незалежний культурологічний часопис «Ї» число 17 / 2000 «ҐЕНДЕРНІ СТУДІЇ»] Перша постійна група прихильників і прихильниць необхідності надання жінкам права голосу в Британії - Шеффілдськая асоціація за надання права голосу була створена в 1851. У 1888 феміністки різних країн об'єдналися в « Міжнародну раду жінок», прихильниці боротьби за право голосу склали в ній найзначнішу частину [http://www.krugosvet.ru/]. Боротьба за рівноправ'я розвивалась.

Політичні перетворення, які приніс із собою фемінізм за останні 40 років, змінили суспільство набагато більше, ніж за всі минулі сторіччя, особливо це стосується прав людини. Фемінізм змінив світогляд суспільства, відбулася велика революція, що знищила біологічного чоловіка й біологічну жінку, чи принаймні призвела до того, що біологічна відмінність між ними стала взагалі неістотною для суспільної організації ролей. Феміністки досягли надання жінкам права голосу у виборах, широкий вибір професії із заробітною платою, право подавати заяву на розлучення, а також багато інших суспільних змін. Історія та еволюція фемінізму дали суспільству зрозуміти, що рівність - це не однакова кількість жінок і чоловіків у парламенті. Це - свобода вільно від стереотипів обирати свій шлях: займатись політикою чи йти у науку, незалежно від статі.

1.2 Номінація осіб жіночої статі в документах що забезпечують їх права

Після того як жінки вибороли свої права, вони почали брати активну участь в житті суспільства. Із усвідомленням самостійності та права на самовизначення жінки почали вимагати документи що забезпечують їх права.

Потреба в міжнародних стандартах прав людини вперше далася взнаки наприкінці 19 століття, коли індустріальні країни почали приймати трудове законодавство. Законодавство, яке підняло вартість праці, мало наслідком погіршення конкуруючої спроможності цих країн стосовно тих, які не мали трудового законодавства. Економічна необхідність примусила їх радитися між собою, що спричинило появу перших конвенцій, у яких держави давали зобов'язання іншим державам стосовно прав своїх власних громадян.

Бернська Конвенція 1906 року проти праці жінок у нічну зміну може розглядатися, як перша багатостороння конвенція, яка має на меті захист соціальних прав. В 1919 році було засновано Міжнародну Організацію Праці (МОП), яка прийняла багато конвенцій, які регулюють права людини в галузі праці.

Ліквідація дискримінації щодо жінок. Лише з першої половини XX ст. законодавство окремих держав під впливом масових жіночих рухів починає приділяти увагу захисту прав жінок.

Основні та найважливіші загальні міжнародно-правові акти із захисту прав жінок були ухвалені у другій половині XX ст.: в політичній галузі -- Конвенція про політичні права жінок 1952 р., Конвенція про громадянство заміжньої жінки 1957 р.; в економічній галузі -- Конвенція про рівність в оплати чоловічої і жіночої робочої сили за рівноцінну працю 1951 р.; Конвенція щодо дискримінації в галузі найму та роботи 1958 р.; Конвенція про охорону материнства 1952 р.; в галузі освіти - Конвенція щодо дискримінації в галузі освіти 1960 р.; в галузі сімейних відносин -- Конвенція про згоду на взяття шлюбу, мінімальний шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р. Міжнародним актом, що узагальнює міжнародне співробітництво в галузі захисту прав жінок, стала ухвалена в 1979 р. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

На регіональному рівні частково або загалом присвячені захисту жінок від дискримінації: в Європі -- Конвенція про захист прав людини та основних свобод, Європейська соціальна хартія, Переглянута соціальна хартія; в Америці -- Американська конвенція з прав людини, Всеамериканська конвенція з питань запобігання, викорінювання насильства проти жінок і покарання за нього.

Одним з основних принципів міжнародного захисту прав людини є рівноправність жінок і чоловіків. Вона полягає в забороні будь-якої дискримінації за статевою ознакою і закріплена у Міжнародному Білі про права людини та ряді інших актів.

Особливе значення для характеристики можливостей, наданих міжнародним правом державам для ґендерного реформування суспільства, мають норми Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. [http://www.franko.lviv.ua/faculty/pravo/mpp/s1/T_8.doc.]. У боротьбі за гендерну рівність було досягнуто певних результатів. Напр., у Великобританії на офіційному рівні було запроваджено вимогу в оголошеннях про прийом на роботу уникати вказівки на стать або використовувати корелятивні форми.

Всі ці факти є яскравим підтвердженням незалежності жінок у суспільстві, адже з наданням їм нових прав, розвивається і нова система номінації осіб жіночої статі в мові. Так, досі була відома форма слова міністр тільки у чоловічому роді, а з приходом до парламенту жінки - міністерша, або дизайнер - дизайнерша, congressman - congresswoman, fisherman - fisherwoman, sportsman - sportswoman, seaman - seawoman.

1.3 Номінація як спосіб творення агентивних мовних одиниць

Номінація безпосередньо відноситься до данної теми, адже мова йде саме про професійну номінацію осіб жіночої статі. Під номінацією розуміють називання предметів і ситуацій за допомогою мовних засобів, закріплення за певним референтом того чи іншого спеціального знака. Номінація є комплексним мовленнєво-мисленнєвим процесом, який має як логіко-гносеологічні, біологічні, соціальні, фізіологічні, так і власне мовні основи [Кубрякова Е.С. 1978: 6]. Тобто суть номінаціїї полягає у переосмисленні явища, предмета, дії тощо. Г.В. Колшанський стверджує, що «суть номінації не в тому, що мовний знак позначає річ, а в тому, що він репрезентує деяку абстракцію як результат пізнавальної діяльності людини» [Колшанський Г.В. 1984: 12]. Сутність номінативної функції полягає у здатності відображувати не лише певний реальний об'єкт, а й узагальнений образ, тобто номінативні одиниці і вказують на об'єкт, і позначають поняття про цей об'єкт у якому закріплені процеси пізнання, асоціації тощо.

Значення номінативних одиниць відображає не весь об'єкт в цілому, а лише невелику кількість ознак, властивостей об'єкта, або навіть одну з багатьох його властивостей. Значення як ментальна сутність об'єктивується різними за об'ємом фрагментами, що можуть відноситись до змістового ядра значення чи до периферії семантичних ознак, що оточують ядро [Жаботинська С.А с.145-164 (21)]. Сучасні підручники з семантики визначають значення як «зміст», що конвенціонально закріплений за знаком у знаковій системі , а смисл як «зміст», який індивідуальна чи колективна свідомість пов'язує з певним наявним феноменом у конкретному акті вживанні чи інтерпретації.

Номінативні одиниці у мовній системі є первинними, у мовленні вторинними, тому знаки-номінатеми диференціюються на часткові та повні (В.Г. Гак), найменування та повідомлення (Г.В. Булигіна), знаки та семи (Є. Б'юссене).

Агентивно-професійні назви жінок привертали увагу дослідників ще з давніх часів. Теоретично осмислювали проблеми граматичного роду Л.Блумфільд [Блумфилд Л. 1968: 348], О.Єсперсен [Есперсен О. 1958: 252], О.О.Потебня[Потебня А.А. 1968: 450] та ін. мовознавці. У контексті розвитку і функціонування категорії роду назв осіб жіночої статі розглядалися у роботах А.Т. Аксьонова [Аксенов А.Т. 1984: 14], Й.П. Мучника [Мучник И.П. 1971: 198], Г.О. Винокура.[ Винокур Г.О.1959: 492] На матеріалі української мови ці питання ґрунтовно дослідив А.А. Загнітко [Загнітко А.А. 1989: 63], зверталися до зазначених проблем І.К.Кучеренко [Кучеренко І.К. 1961: 172], Н.Г.Озерова [Озерова Н.Г. 1990: 192] та ін. дослідники. Чи не найкраще дослідженими є питання словотвору назв осіб жіночої статі І.І. Ковалик [Ковалик І.І. 1962: 3], С.П.Семенюк [Семенюк С.П. 2000: 20].

У курсовій роботі лексема діяч (агент) вживається на позначення особи, яка не тільки виконує певну дію, а й характеризує виконавця дії. Визначити коректну семантику лексеми діяча можна лише в процесі її функціонування.

Лексико-семантичне поле номінативних одиниць із семантикою дійової особи має складну структуру, що пояснюється можливістю проникнення до його складу номінацій з різними смисловими значеннями, яких вони зазнали протягом певних історичних періодів. За своєю будовою такі одиниці можуть бути складнопохідними, композитами та словосполученнями з формантом -er [Гончарова Т. В. 2006: 13].

1.4 Гендерна номінація як мовознавча категорія

Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі належать до суспільно значимої та часто вживаної лексики, тому мовознавці зосередили свою увагу на їхньому дослідженні. Більше того, назви осіб жіночої статі характеризуються неусталеністю, адже вони часто замінюються назвами чоловічого роду, а це тісно пов'язано з гендерною лінгвістикою.

Поняття «гендер» увійшло до сучасної лінгвістичної парадигми набагато пізніше, ніж в інші гуманітарні науки, а саме в середині 70-тих років. Спочатку роботи в цій галузі виникли на Заході, і перші системні описи чоловічих та жіночих особливостей мовлення і мови були зроблені на базі мов з германської та романської мовних груп. Що ж стосується вітчизняної лінгвістики, то перші регулярні дослідження з цієї тематики почали з'являтися тільки наприкінці 80-початку 90-тих років. На сьогоднішній день цей процес відбувається настільки стрімко, що із впевненістю можна говорити про появу ще однієї галузі вітчизняного мовознавства - лінгвістичної гендерології або гендерної лінгвістики.

Цікаво відзначити, що в кінці 80-х на початку 90-х рр. відбулося зміщення акцентів з фемінного контексту, який виявляється у сексизмі на інтегральне вивчення проявів фемінності і маскулінності в мові. Це відбулося в руслі загальної тенденції, яку умовно можна назвати переходом від феміністичних до гендерних досліджень в соціогуманітарних науках. Характерним прикладом цього є стаття «Sexism» в енциклопедії Д.Кристала [Crystal D. 1987: 46]. Істотним є підхід до маскулінності і фемінності - розподіл соціальних ролей чоловіків і жінок - як до одного з фундаментальних і універсальних факторів, які впливають на специфіку картини світу в культурі, фіксують гендерні асиметрії, а також визначають успіх або невдачу міжкультурної комунікації.

Агентивно-професійні назви жінок є одним з основних об'єктів дослідження гендерної лінгвістики, адже гендерна лінгвістика - це галузь мовознавства, яка об'єднує усі дослідження, що стосуються взаємодії мови і статі. Як правило, об'єктом дослідження стають взаємні стосунки між статтю та мовою, тобто питання про те, яким чином стать маніфестується в мові - номінативна система. Основною метою таких досліджень є опис та пояснення того, як проявляється в мові стать, які оцінки приписуються в мові чоловікам та жінкам, і в яких семантичних областях вони найбільш поширені. Метою гендерних досліджень в мові може стати вивчення мовленнєвої поведінки статей, виокремлення та опис особливостей чоловічого та жіночого мовленнєвого малюнку [http://linguistics.kava.kiev.ua/] А М. Біленькі та її колеги припустили, що жінка пізнає скоріше через зв'язок, ніж через розділення, тобто жінка набуває знання через досвідну логічність або зв'язність, швидше ніж через відмінності між об'єктами пізнання.

Д.Таннен стверджує що «Спілкування чоловіків і жінок нагадує міжкультурну комунікацію. Замість різних діалектів вони говорять різними гендерлектами» [Tannen D. 1990: 42]. Але існує і протилежний погляд Р.Лакоф, яка стверджує що відмінності у мовленні чоловіків і жінок зумовлені статусною нерівністю, а не різними світоглядами, адже « Чоловіча мова - це мова влади» [Lakoff R. 1990: 205]. Гендерний фактор проявляється через комунікативну функцію.

РОЗДІЛ 2. Номінатеми на позначення жіночих професій в лексикографічному описі

2.1 Особливості включення агентивно-професійних назв жінок до реєстру словників

Дослідження наявності агентивно-професійних назв жінок у лексикографії, а зокрема у філологічних словниках дало змогу визначити їх творення, семантичну структуру та функціонування у мові та мовленні.

Лексикографічну динаміку можна досліджувати двома методами:

а) розглядаючи сукупність різних словників через певні часові проміжки за роками видання;

б) розглядаючи серію перевидань одного і того самого словника.

Останній спосіб більш продуктивний, адже авторський підхід до лексикографування зберігається, отже наступні «змінені і доповнені» перевидання будуть відображати мовні зміни. Лексикографічну динаміку можна дослідити шляхом розгляду перевидань одного й того ж словника, спостерігаючи його зміни, а саме доповнення, які й відображають розвиток у мові. А. А. Алексєєв з цього приводу висловлює таку думку «Тільки при порівнянні різних видань одного і того самого словника можлива відносно швидка і більш менш різнобічна і повна реєстрація змін у лексико-семантичній системі мови за певний історичний період» [ Алексеев А.А.1980: 38]. Мовні зміни спостерігаються навіть тоді, коли між перевиданнями словника істотно малий проміжок часу.

Однією з основних проблем у лексикографії є проблема формування реєстру. [Паламарчук Л.С. 1978: 161] «Лексикографічна фіксація мовних нововведень, зазвичай не встигає за розвитком мови в цілому, що з філософської точки зору об'єктивно і логічно» [Дубичинский В.В.1998: 91]. З розвитком інноваційних технологій у мові все більше й більше з'являється неологізмів.

Обсяг словника також впливає на включення до реєстру агентивно-професійних назв жінок. За класифікацією словників за обсягом О.О. Тараненко у лексикографії наступна:

а) короткі (до 30000 реєстрових одиниць);

б) середні (до 70000 - 80000 реєстрових одиниць);

в) повні [Тараненко О.О. 200: 563]. Які за обсягом не визначаються.

Щодо обсягу словника, то тут можуть накладатись певні обмеження. У словник, взагалі, не включаються архаїзми, діалектизми, вузько спеціальна термінологія та легко утворювані похідні слова. Що стосується агентивно-професійних назв жінок, то вони зазвичай є похідними і тому на них накладають обмеження.

Серед способів включення до реєстру словників агентивно-професійних назв жінок застосовують:

а) алфавітний;

б) алфавітно-гніздовий (спільнокореневі слова).

При алфавітно-гніздовому принципі переважно подається тільки формант. Поділ на форманти може відбуватися умовно, залежно від складу гнізда і, відповідно, незмінюваної частини основи реєстрової одиниці (альтруї/зм, -ст, стка приклади!!!) [354]. Зазвичай у словниках агентивно-професійні назви чоловіків подаються як основна інформація, а назви жінок - як додаткова.

2.2 Лексикографування агентивно-професійних назв жінок у перекладних двомовних словниках

Одним із найпоширеніших типів філологічних словників є перекладні двомовні словники. В. П. Берков зазначає: «Двомовний словник - це передусім довідковий посібник, але при цьому і основне джерело відомостей про іноземну мову для читача. Користуючись словником, читач учиться, засвоює мову, і тому словник є своєрідним підручником іноземної мови» [Берков В. П. 1973: 191]. Словник є відображенням узусу.

Дослідження проблеми перекладу агентивно-професійних назв жінок виникають у цьому типі словника при зіткненні у лівій і правій частинах словникової статті близькоспоріднених, неблизькоспоріднених і неспоріднених мов, які мають подібні та відмінні системи професійної номінації жінок. Чим віддаленіші одна від одної мови за системою професійної номінації жінок, тим більше виникає проблем при перекладі. Позамовні чинники, такі як просторова та часова близькість або віддаленість країн (носіїв мови) також є причиною складності при перекладі. У таких випадках здебільшого застосовується описовий метод.

У випадку відсутності в одній із мов відповідного еквівалента застосовуються різні способи перекладу, вибір яких залежить від того у якій мові - вхідній чи вихідній, немає еквівалента агентивно-професійних назв жінок. Якщо агентивно-професійних назв жінок немає у вхідній мові, то при перекладі використовується уточнення автор - author, authoress (про жінку).Якщо агентивно-професійних назв жінок немає у вихідній мові, то при перекладі подається агентивно-професійних назва чоловіків, яка збігається з вищезазначеною.

гендерний жінка професійний назва

2.3 Вплив гендерного чинника на включення агентивно-професійних назв жінок у реєстр словників

Гендерний чинник має значний вплив на реєстр агентивно-професійних назв жінок. У нашому суспільстві спостерігається гендерний стереотип, згідно з яким становище жінки у суспільстві є вторинним через що на номінацію професійних назв жінок не звертається належна увага. [ Doyle M. 1998: 149]. Тому така інформація подається як додаткова.

Але спосіб подання агентивно-професійних назв жінок як додаткової інформації не слід пов'язувати саме з гендерним чинником, адже таке подання притаманне для похідних слів, до яких належить більшість з агентивно-професійних назв жінок, але при цьому не враховуються особливості назв осіб жіночої статі, як своєрідного лексико-семантичного класу суспільно значимих назв.

Безпосередньо гендерним чинником зумовлений вибір вихідної, чи словникової, форми слова. У словники зазвичай включається або тільки форма чоловічого роду, або вона подається на першому місці. Така традиція подання інформації зумовлена суспільним становищем жінок [Пузиренко Я.В. 2004: 141]. Тобто цей факт свідчить про нижчий соціальний статус жіноцтва.

Д. Камерон зазначає, що процес пейоризації можна побачити у низці корелятивних пар чоловічого і жіночого роду. В той час як назви чоловічого роду означають владу, статус, свободу і незалежність, жіночі, які у багатьох випадках раніше були паралельними, тепер позначають незначність, залежність, негативність і стать. Наприклад, bachelor - позитивність, незалежність, статева свобода протиставляється spinster, - бридкість сексуальна холодність і фрустрація. У випадках, коли позитивні аспекти самотнього життя починають асоціюватися з жінками, назва spinster виявилася настільки невідповідною, що довелося створити назву bachelor girl. Іншими прикладами є governor - можновладний, правитель і governess - бідна жінка, яка наглядає за дітьми; master - компетентний або владний чоловік і mistress - з конотацією сексуальної та економічної залежності; tramp - бездомний чоловік і tramp - жінка-повія [Cameron D. 1985: 195]. У гендерній лінгвістиці такі випадки можна розглядати як асиметрію у тлумаченні агентивно-професійних назв жінок та агентивно-професійних назв чоловіків, яка негативно позначається на номінації жінок, а також є проявом гендерного чинника в лексикографії.

Починаючи з 1960-х років, до значущих прагматичних чинників все частіше відносять екстралінгвістичну категорію роду [Кирилина А.В. 1997: 15]. Після появи праць А. М. Холод [Холод А.М. 1994: 48], Ю. Н. Караулова [Караулов Ю. Н. 1996: 67], У. Долешаль [Долешаль 1997: 143] визнається доведеним, що морфологічні (структурні) закономірності категорії Genus слід розглядати не у відриві від суб'єкта, що говорить, а з урахуванням взаємодії названої мовної категорії з екстралінгвістичною категорією роду (Sexus). Істотну роль відіграє при цьому референційний статус тієї або іншої мовної одиниці [Doleeschal 1995: 277].

Як відзначає Е. Ф. Тарасов [И. Г. Дубова. 1997: 315], укладач словника зазвичай діє методом інтроспекції, відображаючи своє бачення мови, тобто відбувається озовнішнювання мовної свідомості дослідника. Навіть на невеликому мовному матеріалі можна побачити віддзеркалення гендерних стереотипів.

Гендерний чинник впливає на всі складові лексикографічної роботи і проявляється, по-перше, у факті включення до реєстру та, по-друге, у лексикографічному опрацюванні лексичних одиниць.

2.4 Частотний параметр у перекладній лексикографії

Частотний параметр є основним у частотних словниках. Поза статистичною лексикографією частотний параметр може проявлятися як за допомогою таких позначок як рідко, рідше.

Взагалі, частотний параметр повинен відбивати реальну частоту вживання слова в мові, але на практиці він відображає частоту зустрічуваності слова у вибірці.

Частотний параметр є досить важливим для перекладної лексикографії. Адже, як зазначає В.П. Берков: «Коли в перекладному словнику слову вхідної мови приписується еквівалент вихідною мовою, їхні частотні параметри можуть істотно відрізнятися».

Вчений вказує на причини відмінності частотних параметрів у еквівалентів: «різна роль об'єктів і процесів, що позначаються цими словами, в суспільній практиці колективів, які говорять вхідною і вихідною мовами (різна «частота референтів»), відмінності в граматиці і навіть без певних явних причин» [Берков В. П. 1977: 140]. Цей факт є важливим для агентивно-професійних назв жінок, адже часто у перекладних словниках стикаються мови з різною системою функціонування агентивно-професійних назв жінок.

Невелика кількість агентивно-професійних назв осіб жіночої статі , у частотних словниках свідчить про низьку частоту вживання назв жінок і, відповідно, про їхній низький функціональний статус. Про меншу увагу джерел частотних словників до жінок можна говорити тільки із застереженнями, оскільки для їх називання використовуються також назви чоловічого роду [Пузиренко Я. В. 2004 : 77]. Частотний параметр в перекладній лексикографії досить об'єктивно відображає соціальні реалії.

РОЗДІЛ 3. Переклад агентивно-професійних назв жіночої статі

3.1 Формування агентивно-професійних назв жіночої статі та способи їх перекладу

Агентивно номінативні одиниці з оцінним значенням, як правило, формуються внаслідок появи тих чи інших асоціацій, що призводить до перейменувань.

Агентивно-професійні назви жінок викликають неабияку зацікавленість серед мовознавців, адже для домінування жінок часто використовуються назви чоловічого роду. Н. Габриелян стверджує що вживання форм чоловічого роду «виштовхує» жінку із багатьох граматичних форм, тим самим ретельно дозуючи її присутність у мовному просторі, ймовірно, справляє на психіку більш стійку дію, ніж грубі види дискримінації і проникає у глибинні пласти через свою неочевидність [Габриэлян Н. 29, 174]. Але у англійській мові спостерігається й інший вид творення агентивно-професійних назв жіночої статі.

В англійській мові значна кількість агентивно-професійних назв утворюється за допомогою суфікса -man, а з опануванням професії жінками з'являлються кореляти із суфіксом -woman, наприклад: fisherman - fisherwoman [Meriam Webster's Collegiate Dictionary. Meriam Webster Copyright (c) 1994 Merriam-Webster, Inc. / Encyclopedia Britannica CD Multimedia edition 1999]. Слово man має не тільки значення «людина», а й асоціюється з особою чоловічої статі. Загальновідомі і популярні рекомендації англомовних лінгвістів (C. Jacobson, J.Redfern, B. Sorrels, D.Spender), що запропонували визначні зміни в сфері ділової лексики. Оскільки слово man в англійській мові має два значення - human being або male human being, вважається, що використання слова man як родового терміна призвело до винятку з повсякденного частотного вжитку слова woman, що є наслідком перекрученого уявлення заниженої ролі жінки в англійському суспільстві. Як приклад, що ілюструє це положення, приводиться твердження, що несе в собі деякою мірою елемент невідповідності реальної дійсності: «As with other mammals, men suckles his young». (Тут man перекладається як «людина», але це, із погляду вищевказаних лінгвістів, суперечить здоровому глузду). У цьому випадку мові, що використовує гендерні ознаки, надається пов'язаним із визначеними стереотипами ролі чоловіків і жінок в англомовному суспільстві. Використання для позначення осіб жіночої статі слів, що ставляться до живих істот на більш ранній стадії їхнього розвитку, посилює стереотипний погляд на упередження, відповідно до якого розум жінки знаходиться на менш просунутому щаблі формування. Цей факт і обумовив систему заміни слів із родовою ознакою man на human beings, humankind, men and women, women and men, the individual. Відбулося заміщення man у ряді випадків: The best man for the job на workforce, personnel, the staff, the workers. Manpower - the average person, ordinary people, people in general. businessman, businesswoman, foreman, policeman, policewoman. Рекомендується уникати таких похідних імен іменників для позначення осіб жіночої статі, як poetess для поета, і висловів, подібних women doctors, women lawyers, lady artist. Реальною підставою для цього є той факт, що слова doctor, lawyer, artist позначають осіб чоловічої статі. Рекомендується уникати висловів, у яких відчувається «визначена поблажливість»: The girls in the office заміняється на The secretaries, office assistants. Рекомендується також уникати гендерної ознаки при описах. Cautious men and timid women заміняється на: Cautious men and women, cautious people, timid men and women, timid people. Ambitious men and aggressive women - на Ambitious men and women, ambitious people, aggressive men and women, aggressive people. Крім цього, є тенденція заміни визначених термінів із вираженою гендерною ознакою на термін без цієї ознаки.

У результаті ряду нововведень у галузі гендерної проблематики, у сучасній англомовній спеціальній літературі можна фіксувати появу таких термінів, як «гендерно нейтральна мова» (Gender Neutral Language), синонімічний йому термін «безгендерна мова» (Non-Gender Specific Language). Варто зробити висновок, що мова й суспільство завжди складали нерозривну єдність. У результаті зміни ролі чоловіка і жінки в сучасному суспільство в ряді країн деякі англомовні мовознавці пропонують ввести визначні зміни як у лексичну, так і в граматичну матерію мови, що дуже обгрунтовано насамперед привнесенням у мову категорії більшої нейтральності з позиції гендера. У зв'язку з інтенсивним функціонуванням гендерної ознаки в сучасній англійській мові на рівні фонетики, лексики і граматики перекладачеві варто звертати особливу увагу на фіксацію важливих мовних і мовленнєвих змін, пов'язаних із зміною уяви про рольові функції чоловіків і жінок у сучасному суспільстві.

3.2 Гендерний напрямок досліджень в сучасному перекладознавстві

Гендерній проблематиці у мовознавстві присвячена велика кількість праць таких дослідників як Л. Ірігарей, Д. Камерон, Ю. Крістєва, Ж. Лакан, Р. Лакоф, М. Талбот, Д. Таннен, О. Горошко, Т. Гундорова, А. Кириліна, І. Халеєва. Проте гендерні дослідження у перекладознавстві майже відсутні на українських теренах, що ускладнює процес дослідження гендерних аспектів перекладу на українську мову.

Переклад, що має на меті передачу значення тексту в оригіналі засобами цільової мови, не може бути абсолютно нейтральним процесом. Тому ряд дослідників, зокрема Татал Асад, Шері Саймон, Луїза фон Флотоу розглядають переклад як акт вірності та скинення влади. Така тенденція до тлумачення перекладу як міжкультурної діяльності частково лежать в основі метафоричності мови теорії перекладу. Так, в самій назві монографії американського теоретика Дугласа Робінсона «The Translator's Turn» вже міститься неоднозначність трактування ролі перекладача[R. Douglas 1990: ?] [Robinson Douglas. The Translator's Turn. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1990]. Центральним поняттям, яке використовує Д. Робінсон при аналізі перекладацької діяльності, є троп як нерегламентований перехід у мові до чогось нового. Він пропонує розглядати процес перекладу через призму метафоричного образу дороги, а поворот від головної дороги, тобто вихідного тексту, він вважає прокладанням нового шляху, а не додатковою дорогою до паралельного шосе.

Про метафоричність мови, що описує переклад в рамках владних відносин, згадує авторка книги «Гендер у перекладі» Шері Саймон. Вона зазначає, що якщо вважати метафору прото-теоретичною мовою, то тоді мова теорії перекладу є суцільно гендерно маркованою [S. Simon 1996: 135] [Gender in Translation: Cultural Identity and the Politics of Transmission(TranslationStudies(London,England).)Author:SherrySimonBinding: PaperbackPages:208Published:1996].

Для опису перекладу також використовуються два інших популярних тропи - метафори «власності» (автор виступає хазяїном, а перекладач - тимчасовим мешканцем) та «вдягання» (внаслідок перекладу іноземний автор вдягається у нове вбрання). Всі метафори є відображенням розподілу влади у суспільстві та його відповідним відображенням у мові. Поняття влади є одним з базових у перекладі, оскільки процес перекладу полягає в нестійкому балансі влади як на культурному, так і на міжкультурному рівнях. Аналіз явних та прихованих відносин влади та дискримінації, виражених у мові, є головним завданням феміністичної лінгвістики. А принципи домінування та підкорення є невід'ємними компонентами перекладознавчого і гендерного аналізу дискурсу.

Переклад залежить від національної культури рецептора, яка в залежності від її фемінної чи маскулінної спрямованості є гендерно маркованою. Перекладач є представником або жіночої, або чоловічої статі, з властивим їй або йому набором гендерних характеристик. Гендерна ідентичність перекладача виявляється в його стилістиці, - виборі граматичних форм, лексичних уподобаннях, емоційній забарвленості мови тощо. Тому важливим критерієм адекватності перекладу є гендерна неупередженість створюваного перекладачем дискурсу. Оскільки жоден переклад не може бути гендерно нейтральним, то «гендер оригіналу», проходячи через гендерно зумовлену призму свідомості перекладача, або затьмарюється «гендером перекладача» або, навпаки, заступає останній.

Надзвичайно плідним у виявленні гендерних механізмів перекладу є порівняльний аналіз двох і більше перекладів, що допомагає глибше дослідити взаємодію особливостей мовних засобів із засобами конструювання гендерної ідентичності. В результаті теорія перекладу отримує змогу виявити та описати ті обмеження, які накладає гендерний фактор на використання мовних одиниць у мові. Опис гендерного фактора спрямований на подолання труднощів при перекладі, пов'язаних зі специфікою кожної з мов. [ http://linguistics.kava.kiev.ua/] Отже, серед завдань дослідників гендерних аспектів перекладу є необхідність у виробленні методів дослідження функціонування категорії гендеру в перекладі .

3.3 Формування гендерної культури перекладача

Гендерний підхід у перекладознавстві актуалізує особливості сприйняття, інтерпретації і передачі інформації, культурно обумовлені розходженнями соціалізації статі. Жінка завойовує позиції, історично закріплені за чоловіком. Прагнення зрівняти права між чоловіком і жінкою виявляється у гендерному підході, що веде до появи “інклузівної” мови, за допомогою якого можна усунути протиставлення чоловіків і жінок. Наприклад, словосполучення «man and women» рекомендується заміняти поняттям «people». Поняття «гендер», вийшовши за рамки граматики, розглядається як соціокультурний, дискурсивний і психолінгвістичний феномен. Вітчизняна гендерна лінгвістика, що базувалася на працях В. Гумбольдта, А. Потебні, Е. Верещагіна, В. Костомарова, створювалася працями таких учених, як Е. Горошко, В. Маслова, Ю. Сорокін, Ю. Степанов, Н. Толстой.

Недооцінювання значення гендерного чинника при перекладі часто є причиною відторгнення тексту перекладу культурою мови, неприйняття його носіями. «жіноча» мовна свідомість, відмінна від «чоловічої», виявляється у відрізняючих жіночої і чоловічої мовних спроможностях, що і виявляється у визначених частотних закономірностях вживання чоловіками і жінками тих або інших мовних засобів, особливостях чоловічого і жіночого мовного поводження.

У результаті аналізу коннотацій мовних одиниць можна одержати уяву про стереотипи масової свідомості членів визначеного етнокультурного соціуму, зокрема, про гендерні стереотипи. Отже, на концептуальному рівні гендерний стереотип можна визначити як сукупність найбільш загальних уявлень про якості, атрибути, моделі поведінки й соціальні ролі, сумісних або несумісних з уявою тих, кого суспільство визначає як чоловіків і жінок, у масовій свідомості визначеного лінгвокультурного соціуму на визначному історичному етапі його розвитку [ Кириліна: 1999: 5].( Кириліна А.В. Гендер: лінгвістичні аспекти. - М., 1999. - 240) На мовному рівні стереотипи варто розглядати як систему знаків, що вербально репрезентують деяке “уявлення” про фрагмент позамовної дійсності.

Обумовлені різними соціумами, гендерні стереотипи виявляються у вигляді значеннєвих труднощів при здійсненні перекладу. Типові неточності перекладу, пов'язані, приміром, із перекладом порівнянь, що мають у різних культурах розходження в гендерних аспектах, ведуть до перекручування змісту. Якщо зіставити поетичне порівняння «her eyes were the transparent blue of a thrush's eggs» (роман В. Картленд «A Shaft of Sunlight»), дуже поширене в рамках англомовної культури, і текст російськомовного перекладу Н. Рамазанової, невдача перекладача видима саме через недотри-мання гендерного аспекту, що призвело до створення неадекватного за значенням порівняння з некоректним відтінком: «Віконта уразило сонячне сяйво її волосся, блакить очей, порівнянне лише з найніжнішою голубінню яєць дрозда». Недотримання в доборі гендерних овертонів дає неприйнятні відповідності.

Так, метафора в романі “The Lovely Liar”, де закохані дами порівнюються зі спілими персиками для носія сучасної англійської мови цілком зрозуміла, тому що одне з додаткових значень лексеми «peach» - «красуня», а інше - «перший сорт»: «Women adored him and fell into his arms like ripe peaches» - «Жінки обожнювали його і падали в його обійми немов переспілі персики» (переклад М.Кузіної). Обтяжена епітетом «переспілі», фраза викликає скоріше протилежні асоціації. При перекладі лексеми «love-bird» - «папужка» С. Горячова і С. Сакин, з огляду на гендерну специфіку російської мови, застосували прийом генералізації: «Ось та маленька пташка, що мене цікавить». Але, на жаль, у цьому випадку були втрачені асоціації, внесені в оригінал коренем «love» - «любов». [E. Goffman 1976: 69] ( Goffman E. Gender Display // Studies in Anthropology. - 1976. - 3. - P. 69-77) Приклади підтверджують важливість урахування гендерних аспектів у теорії перекладу, що є дуже цікавою і достатньо складною перекладацькою проблемою, вивчати яку перекладач зобов'язаний для створення еквівалентного цінного літературного твору на мові перекладу.

Размещено на Allbest.ru