Трансформація вербалізації при перекладі з української мови на англійську із застосуванням експлікації імпліцитного значення предиката

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА АНГЛІЙСЬКУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕКСПЛІКАЦІЇ ІМПЛІЦИТНОГО ЗНАЧЕННЯ ПРЕДИКАТА

О.В. Борисова

Проведене дослідження дозволило виділити кілька видів експлікації прихованого предиката, а саме: 1) експлікація, зумовлена структурними особливостями мови перекладу; 2) експлікація повнозначного дієслова; 3) експлікація значення прийменника; 4) експлікація значення займенника; 5) контекстуальна експлікація (враховує експлікацію обставин мети, місця, часу, експлікацію адвербіальної ознаки, розкриття змісту фрази, експлікацію модального значення); 6) експлікація значення відмінкових словоформ.

На сьогодні явище імплікації вивчено ще недостатньо, особливо у перекладознавчому плані; про це, зокрема, свідчить відсутність єдиної, загальноприйнятої концепції імпліцитності та розмаїття термінів, що позначають розгорнутість (експліцитність, комплектність) та згорнутість (імпліцитність, компресія) форм вираження (Старикова 1974:25; Левицкая, Фитерман:1979:54).

Найбільш універсальним, на нашу думку, є визначення, запропоноване О.М. Стариковою: “Імпліцитність убачається у відсутності формальних засобів вираження смислових зв'язків між компонентами словосполучення чи висловлювання, а також між окремими висловлюваннями ” (Старикова 1974:25) (пер. нашО.Б.). Під експлікацією вона розуміє “повне вираження компонентів ситуації, повне відбиття глибинних предикацій” (Старикова 1974:38) (пер. наш О.Б.). У цьому дослідженні розглядається явище експлікації імпліцитного предиката при перекладі. Ми виходимо з того, що експлікація імпліцитного предиката при перекладі --це вираження у поверхневій структурі перекладеного речення імпліцитного лексичного елемента дієслівного характеру, що підтверджується можливістю відповідної трансформації експлікації в оригіналі без зміни змісту речення. Наприклад: У нас багатонаціональне суспільство (Д2,5)=У нас є (ми маємо) багатонаціональне суспільство=We have a multiethnic society (D2,6).

Розглянемо більш детально основні підвиди трансформації вербалізації із застосуванням експлікації імпліцитного предиката.

1. Експлікація, зумовлена структурними особливостями мови перекладу

Під структурними особливостями мови перекладу (англійської) ми розуміємо обов'язкову наявність присудка у реченні, що пояснюється аналітичністю англійської мови. В українській мові як синтетичній наявність присудка необов'язкова, а іноді навіть і зайва, тому цей підвид вербалізації є актуальним при перекладі з української мови на англійську, наприклад:

В чомусь ми кращі… (Д2,5).

We are better than they are in some respects… (D2,6).

Аналіз зібраних прикладів перекладу показує, що вербалізація пов'язана з системнообумовленими причинами, адже вищенаведені речення, як і більшість англійських речень, обов'язково повинні мати у своїй структурі дієслово, зокрема, допоміжне.

2. Експлікація повнозначного дієслова

Цей підвид відрізняється від попереднього тим, що замість дієслова-зв'язки в англійському перекладі появляється повнозначне особове дієслово. Це явище пояснюється тим, що у кожній мові є велика група дієслів, які семантично сумісні тільки з однією категорією предметних імен як суб'єкт (Уфімцева 1976:148).

Але причини глибші, інші (Д2,5).

The reasons go much deeper than that (D2,6).

Використовуючи внутрішньомовну трансформацію, можна дійти висновку, що у реченні-оригіналі імпліковано дієслово бути (про це свідчить тире у деяких реченнях). При перекладі це дієслово есплікується та одночасно трансформується у дієслово, що більш властиве мові перекладу. У реченні перекладу воно виконує функцію присудка.

3. Експлікація значення прийменника

На перший погляд прийменники та дієслова не мають нічого спільного, адже дієслово - це повнозначне слово, що позначає “дію або стан предмета як процес” (Плющ 2000:265), а прийменник - службове слово, “за допомогою якого виражаються відношення між предметами та відношення дії або ознаки до предмета” (Плющ 2000:298). В.Г. Гак вважає, що часткові локальні відношення зв'язують обидві субстанції: ту, яку локалізують, й ту, що локалізує, і можуть бути вираженими будь-яким засобом, що показує зв'язок між двома субстанціями. У російській мові до таких засобів відносять прийменники (та прийменникові речення), флексії, дієслова та дієслівні префікси. Дієслово, синтаксично пов'язуючи підмет та додаток, позначає тим самим відношення між субстанціями, прийменник також пов'язує два іменника; ця глибинна функціональна аналогія прийменника та дієслова … дозволяє один і той самий тип відношень виразити у мовному функціонуванні службовим словом-прийменником чи повнозначним словом - дієсловом (Гак 1998:80). Це стосується й української мови. Говорячи про приховані предикати в українській мові, І.Р. Вихованець слушно зауважує, що “своєрідний спосіб згортання предикатів можуть реалізувати аналітичні синтаксичні морфеми-прийменники… За цих умов тільки на прийменник припадає вираження семантичних відносин між двома аргументами аргументом із функцією носія локативного стану або процесу і аргументом із функцією локатива” (Вихованець 1992:180).

Батько з грабками пішов косить панський овес, а мати пішла на панський лан пшеницю жати (НЛ,13).

Old Dzherya took a rake attachment for the scythe and went to move the oats and Maria went to cut the master's wheat (NL,13).

У цьому прикладі прийменник з реалізує предикат мати при собі/брати: у реченні йдеться про доконану одноразову дію, позначення якої при перекладі, як можна бачити, есплікується. Перекладене речення ускладнюється додатковим однорідним членом речення присудком.

Прийшов шинкар за грішми (НЛ,26).

But then the tavern keeper turned up to collect his debt… (NL,35).

Прийменник за являє собою згорнутий предикат, що позначає обставину мети та перекладається інфінітивом.

4. Експлікація значення займенника

Спостереження показують, що при перекладі загалом експлікуються вказівні та присвійні займенники (співвідносні з прикметниками). Вказівні займенники можуть містити в собі зміст цілого попереднього речення, що при перекладі досить часто експлікується.

Хоча тоді це все лише вгадувалося (ВНБУ1,10).

At that time one could only vaguely divine what it could be (HNBU1,7).

Присвійні займенники, як правило, містять у собі згорнутий предикат володіння, що іноді експлікується при перекладі на англійську мову.

Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї... (НЛ,8).

Mikola could see she had a slender figure and wore a blouse of coarse linen and a string of read beads (NL,6).