Переклад як складова лінгвістичної підготовки юристів

Переклад як складова лінгвістичної підготовки юристів

С.В. Баранова

Для сучасного етапу розвитку суспільства характерне небачене зростання інформації, швидке розповсюдження та поглинання якої відбувається завдяки перекладу. Багато людей, які не є спеціалістами-перекладачами (лікарі, юристи, інженери, студенти, аспіранти), залучені до перекладацької діяльності, знання основ теорії та базових прийомів якої стає елементом загальної освіти фахівця. Останнім часом зростає і кількість студентів-правознавців, які паралельно отримують додаткову мовну освіту. Все більше спеціалістів, які знають мову в межах своєї професії, намагаються засвоїти хоча б основні навички письмового та усного перекладу, а іноді виявляють інтерес навіть до синхронного перекладу.

У процесі розширення індивідуального мовного досвіду особистості в його культурних аспектах від рівня побутового мовлення до мови спільноти у широкому смислі і далі до мов інших народів (під час навчання у закладах освіти) студенти не сприймають ці мови у вигляді чітко розмежованих розумових блоків, проте у них формується комунікативна компетенція, всередині якої усі мовні знання і досвід є складниками та в якій мови переплітаються і взаємодіють. Комунікативна мовленнєва компетенція може розглядатися як така, що складається з лінгвістичного, соціолінгвістичного та прагматичного компонентів. У ній реалізуються усі види мовленнєвої діяльності особи у специфічній сфері у вигляді процесів сприйняття та/або продукування одного чи більшої кількості текстів з метою виконання певної задачі [1, 9 - 13]. У тих, кого навчають іноземній мові, в тому числі і студентів-юристів, розвивають такі аспекти комунікативної мовленнєвої компетенції, як лексична, граматична, семантична, фонологічна, орфографічна та орфоепічна. Їх розвиток неможливий без використання перекладу та знання його елементарних способів. Саме передача базових знань та прищеплення основних умінь та навичок в галузі перекладу є необхідною складовою лінгвістичної підготовки юристів.

Ефективність розуміння іншомовного тексту та двомовної усної комунікації зумовлюється перш за все, рівнем мовленнєвої компетенції студента, який здатен використовувати мовний словниковий запас, що складається з лексичних та граматичних елементів, користуючись ресурсами мови, усвідомлює і контролює організацію змісту повідомлення, вірно сприймає та продукує звукові одиниці мови, фонеми та способи їх реалізації у певному контексті (алофони), фонетичний склад слів та речення. Його знання алфавітної системи англійської мови, сприйняття та продукування літер, називання слів по літерах, пунктуаційних знаків, типографських засобів, варіантів друку та логографічних знаків загального вжитку (напр., @, &, $) уможливлюють адекватне розуміння письмових текстів. Щодо вірного озвучування написаного чи використання в мовленні слова, що вперше зустрічалось у письмовій формі, вони визначаються рівнем орфоепічної компетенції студента, яка включає знання правил написання, умовних позначень, що вживаються в словнику для репрезентації вимови, знаків пунктуації для паузації та інтонації і т. ін. [1, 116 - 117].

Розуміння усного повідомлення чи ведення бесіди на правову тему неможливе без здатності юриста співвідносити структури для вираження привітань, звертань, вигуків, вступу до розмови, "позитивної" та "негативної" ввічливості у англійській та українській мовах. Адже лінгвістичні маркери соціальних стосунків дуже відрізняються у окремих мовах та культурах в залежності від таких чинників, як відповідний статус, близькість стосунків, реєстр мовлення і т.д. [1, 118]. Постійне співставлення у процесі перекладу з іноземної та рідної мови сприяє, поміж іншим, глибшому пізнанню обох мов, підвищенню мовленнєво-розумової культури. Переклад наочно демонструє студентам практичну цінність володіння іноземною мовою і тим самим підвищує мотивацію до її вивчення.

Мета навчання студентів-правознавців іноземній мові пов'язана з галуззю і сфокусована на вимогах професії юриста, її досягнення передбачає розвиток видів мовленнєвої діяльності, пов'язаних з усним спілкуванням, читанням, письмом та аудіюванням. У плані комунікативної компетенції увага концентрується на певних полях лінгвістичного компонента, деяких соціолінгвістичних нормах, а також на певних аспектах особистісного ставлення (стриманість, ввічливість, люб'язність) та виділенні знань стосовно права, підприємництва, суду, судочинства та законодавства. Доцільно заучувати напам'ять стандартні речення та звороти, що відіграють значну роль в усному мовленні і виражають звертання, привітання, співчуття, подяку, повагу, підтримку і т.д. Вправи на закріплення їх відповідників використовуються у завданнях типу: "прослухайте - перекладіть - перевірте себе за "ключем"- повторіть правильний варіант".

Вивчення іноземної мови у вищій школі охоплює види мовленнєвої діяльності, пов'язані з рецепцією, продукцією, інтеракцією або медіацією (перекладом, посередництвом) [1, 136]. Більшість ситуацій на занятті передбачають змішані види діяльності. Студент слухає мовлення вчителя, читає підручник уголос чи про себе, взаємодіє з іншими студентами групи, пише вправи, твори і перекладає (виступає посередником), коли це є певним видом навчальної роботи або для того, щоб допомогти іншому студенту.

Майбутній юрист оволодіває у такий спосіб і необхідними для нього видами посередницької діяльності, до яких він має бути готовим. В посередницьких видах діяльності користувач мовою покликаний не виражати свої власні думки, а просто діяти як посередник між співрозмовниками, неспроможними зрозуміти один одного прямо. Прикладами посередницької діяльності є усний та письмовий переклад, а також реферування та переказ текстів іншою мовою. Звичайно, що головну роль в усній та письмовій медіації виконує перекладач, в обов'язки якого входить синхронний, послідовний, неформальний, точний переклад текстів, літературний переклад художніх творів, передача основного змісту статей та переказ спеціалізованих текстів для непрофесіоналів. Проте було б добре, коли б правознавець міг виконувати хоча б деякий відсоток перелічених завдань, розуміти загальний зміст виступів на конференціях, промов на зустрічах, мову клієнтів та іноземних гостей і бути посередником для колег, які не володіють даною мовою. Важливе для нього і елементарне вміння перекладати контракти, угоди, юридичні тексти та статті з періодики та фахових видань, реферувати тексти іноземною мовою. Переклад, таким чином, виступає і як продуктивний спосіб практичного застосування знань, отриманих на заняттях з іноземної мови.

Достатній рівень володіння іноземною мовою розширює політичний та загальнокультурний кругозір студентів, поглиблює ерудицію та готує до повноцінної конкурентноздатної діяльності на ринку юридичних послуг. Курс з іноземної мови у вищих навчальних закладах забезпечує знаннями, уміннями та навичками у сфері письмового та усного перекладу з англійської мови на українську та навпаки у обсязі необхідному для того, щоб:

- письмово перекладати тексти та офіційні документи правознавчого характеру зі словником. При цьому використання електронних та звичайних перекладних словників, довідників, уміння складати картотеку та використовувати ресурси Internet складають частину лінгвістичної підготовки фахівців-юристів;

- розуміти та вживати привітання, форми звертання, правила ведення розмови та вираження ввічливості під час усної формальної та неформальної бесіди, яка не вимагає присутності перекладача. В даному випадку неодмінною умовою успіху виступає сформована навичка сприйняття усного іншомовного мовлення, в тому числі цифр, власних назв, розмовних зворотів мовлення та еліптичних конструкцій;

- складати анотації англійських текстів стосовно права, суда та судочинства. Звичайно, що вимоги та обсяг підготовки юристів не потребує від них виконувати двосторонній переклад бесіди, переклад з аркуша, послідовний і синхронний переклади та усне реферування преси, довідок, ведення досьє, підбір матеріалів та документів з окремого питання, підготовку матеріалів для переговорів, складання протокольних записів до них, використання існуючої техніки запису;

- редагувати українські переклади відповідно до вимог оформлення певної документації.

Розвиток зазначених елементарних перекладацьких навичок у юристів сприяє глибшому вивченню структурних та виразних засобів іншомовного мовлення, їх цілісному осмисленню та аналізу. До того ж покращується вміння письмового літературного мовлення на рідній мові. Слід зазначити, що, навчаючись адекватному перекладу, студенти-юристи збагачують свій словниковий та фразеологічний запас у жанрі письмового літературного мовлення на мовах оригіналу і перекладу та свідомо відбирають мовні засоби з урахуванням структурних, семантичних та стилістичних норм побудови текстів фахової спрямованості у двох мовах.

У ході підготовки студентів-юристів переклад, з одного боку, використовується у різних видах діяльності: у навчанні аудіювання, граматичного та лексичного матеріалу, говоріння, читання та письма. З іншого боку, володіння згаданими аспектами іноземної мови дає змогу вірно інтерпретувати текст-джерело, для адекватного розуміння якого необхідно до того ж знати можливі шляхи подолання труднощів граматичного, лексико-синтаксичного, фразеологічного та стилістичного характеру при відтворенні одиниць мовою перекладу. Знайомство з перекладацькими проблемами на практичних вправах складає ще один з напрямків підготовки фахівців.

В першу чергу увагу зосереджують на стилістичних характеристиках юридичних текстів, до яких належать закони, проекти законів, акти, підзаконні акти, конвенції міжнародного права і т. ін. [2, 72 - 74]. Закони досить однорідні за типологічними ознаками у різних мовах, і лише юрист у змозі їх вірно тлумачити та редагувати. Основними характеристиками англійської правової мови вважають велику кількість складнопідрядних речень з двома і більше підрядними, перевагу іменних словосполучень, використання запозичень з французької і латинської мов та загальновживаної лексики у вузькоспеціальних значеннях і т.д. [3, 8 - 9]. Пор.: A child who commits any act that would be considered a crime if done by an adult can be declared a delinquent [4, 21]. To choose the actual trial jurors from among the veniremen, lawyers conduct what is known a voir dire [5, 167 ].

Юридичним термінам, які несуть основну когнітивну інформацію, притаманна однозначність, відсутність, емоційного забарвлення, незалежність від контексту. Значна їх частина широко відома (напр., crime "злочин", private property "приватна власність", punishment "покарання", trial "судовий розгляд, суд", damage "шкода, пошкодження"). Архаїчне забарвлення юридичних термінів створює колорит високого стилю, що пов'язано з високим статусом даних текстів у суспільстві, пор.: In addition, there must be no law declaring the agreement null and void [5, 196].

Об'єктивність подачі інформації забезпечується пануванням абсолютного теперішнього часу дієслова та пасивними конструкціями, а її всеохоплюючий характер - панівною семантикою підмета, вираженого не лише іменниками юридичної тематики, але й іменниками та займенниками з узагальнюючою семантикою. Пор. : Upon reaching the starting point, searchers proceed down their lanes, reverse their direction, and continue in this fashion until the area has been thoroughly examined [6,5.] The amount of bail is determined by a judge and varies from case to case [4, 50]. A variation of the strip search is the grid. Persuasiveness and perseverance are essential to success [6,36].

Директивний характер інформації в юридичних текстах передається за допомогою дієслівних структур модальності необхідності та модальності можливості. Напр.: Questions should be asked in systematic and chronological order. Matters of common interest may be discussed such as children, sport, military service or membership in civil organizations [ 6, 36-37].

Для синтаксису даних текстів характерна висока частотність логічних структур зі значенням умови та причини. Необхідність запобігти неоднозначному тлумаченню призводить до значної кількості однорідних членів речення та однорідних підрядних речень. Пор: If the smooth sketch is not drawn to scale, these distances must be shown [6,9]. If the answers are satisfactory and there are no reasonable grounds for suspicion, no search may take place [6,19]. The interviewer must be emphatic, sympathetic, objective… [6, 36].

У юридичних текстах поширена тавтологічна когезія - повтор у кожній наступній фразі одного й того ж іменника. Пор.: A crime scene may be defined as the location on which the offense was committed. A crime scene search must, however, include the specific setting of the crime and its environment. The purpose of the crime scene search is to obtain physical evidence [6, 5]. In some states, the husband is primarily liable, but the wife is now secondarily liable [4, 213].

Щодо лексичних проблем перекладу, вони пов'язані зі шляхами передачі термінів, інтернаціоналізмів, вільних словосполучень, багатозначних слів та безеквівалентних одиниць. Терміни, як правило, перекладаються одиничними відповідниками (наприклад, offense "правопорушення, criminal law "кримінальне право", plaintiff "позивач"), іноді вони передаються описовим шляхом (наприклад, venireman "член сформованого складу присяжних",assault "образа та погроза фізичним насильством"). Увага студентів привертається і до можливості перекладу одного слова словосполученням та навпаки, пор.: conversion "привласнення майна", recovery "стягнення в судовому порядку". Інтернаціоналізми правової тематики транслітерують або транскрибують у мові перекладу (пор.: contract "контракт" (або використовують український синонім "договір"), civil "цивільний", appeal "апелювати", diminished capacity "обмежена кримінальна відповідальність"), іноді використовуючи пояснюючі доповнення (наприклад, felony "фелонія (тяжкий злочин, що стоїть між зрадою та місдимінором"), misdemeanor "місдимінор (злочин середньої тяжкості, що межує з адміністративним правопорушенням").

Поряд з інтернаціоналізмами існує група "фальшивих друзів перекладача", пор.: construction "тлумачення", conservator "охоронець". Однак багато інтернаціоналізмів мають відповідники не лише у плані вираження, але і в плані змісту. У певних лексико-семантичних варіантах інтернаціональні слова англійської мови можуть співпадати зі своїми фонетико-графічними аналогами в українській мові [7, 154-155].

Студентів слід навчати знаходити функціональні аналоги та використовувати описовий переклад для передачі значень безеквівалентної лексики, пор.: jury "суд присяжних", trial court "суд першої інстанції", a court of law "суд, що діє за нормами статутного або загального права".

Знання граматики студентів-правознавців не обмежується володінням певними граматичними структурами англійської мови, вони розширюються за рахунок виявлення відповідників у рідній мові, що вимагає застосування трансформації у перекладі: зміни порядку слів, заміни частин мови, членів речення та його структури. Слід звертати їхню увагу і на відтворення модальних та видових значень у перекладі, що досягається використанням лексичних засобів. Пор.: During the course of the proceeding the lawyer may consult with him frequently to verify facts or to seek additional information [5, 170]. У ході судочинства адвокату дозволено радитись з ним ... At the initial interview, the attorney representing the party from the individual is testifying will go over the facts with the witness [5, 168]. ... сторону , на користь якої особа дає свідчення... The officer who has carried out the search must make a written record [6,19 ]. Офіцер , який провів обшук ...

Іменні сполучення, що зустрічаються в текстах на правову тематику, становлять певну синтаксичну проблему, яка перешкоджає розумінню. Тому студенти-юристи знайомляться зі схемою перекладу подібних одиниць. Пор.: zone search pattern "модель проведення обшуку по зонах", the citizens' power "права громадянина на здійснення короткочасного арешту за певних обставин", a crime scene sketch "схема місця скоєння злочину".

The purpose of the small claims court system is to provide a friendly forum for the litigation of the cases that have high personal importance [5, 164].

Використання вправ на розвиток перекладацьких умінь дозволяє суттєво підвищити ефективність занять з іноземної мови у вищому навчальному закладі, що значно стимулює інтерес студентів-правознавців до іноземних мов, взагалі, та до перекладу, зокрема. Цьому сприяє творчий зміст багатьох вправ, елемент проблемності, притаманний їм. Їх виконання показує, що переклад - це діяльність, пов'язана з цікавим пошуком оригінальних рішень. Серед перекладацьких вправ та завдань, що використовуються у навчанні правознавців, можна виокремити групи типу:

1) Перекладіть текст з англійської мови на українську та навпаки.

2) Знайдіть англійські еквіваленти українських юридичних термінів та понять.

3) Співставте тексти оригіналу та перекладу. Зверніть увагу на підкреслені перекладацькі помилки. Виправте їх.

Щодо даного завдання, студенти знайомляться з можливими помилками під час відтворення та адаптації змісту вихідного тексту: спотворення інформації, неточності, неясності, буквалізми, громіздкі конструкції [8, 134 - 141].

4) Виберіть адекватний переклад даного речення з трьох запропонованих варіантів.

5) Перекладіть речення та перефразуйте їх на мові перекладу.

6) Випишіть з перекладного та вихідного текстів перекладацькі відповідники юридичних понять, перекажіть текст використовуючи перелік відповідників і т.д.

Для дійсно ефективної участі в актах професійної комунікації студентів-правознавців навчають лінгвістичній, соціолінгвістичній і прагматичній компетенціям та умінню застосовувати їх на практиці, використовуючи необхідні стратегії. До того ж окремий аспект лінгвістичної підготовки юристів являє собою переклад як вид посередницької діяльності.

Summary

The article deals with the problem of translation in the linguistic training of lawyers. The main types of speech competence that are taught in higher schools at foreign language lessons are analyzed. The main features of judicial texts are described and the exercises to develop translation abilities of law-students are suggested.

Список літератури

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання /Наук. ред. С.Ю. Ніколаєв. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.

2. Общая теория усного перевода и переводческой скорописи / А. П. Чужакин. - М.: Р. Валент, 2002. - 160 с.

3. Антонова О.В. Принципиальная дихотомия англоязычного юридического дискурса // Вісник Сумського державного університету. Сер. Філологічні науки. - 2003. - № 4 (50). - С. 8 - 10.

4. You and the Law// Managing Editor Robert E. Lewis. - Cincinnati: South - Western Publishing Co., 1993.-482 p.

5. Зеликман А.Я. Английский для юристов. Книга для преподавателей. - Ростов н/Д: Феникс, 1996.- 256 с.

6. Сазанова Л.С., Іванова І.Л. Англійська мова. Навчальний посібник для студентів-заочників 2 курсу. Частина ІІ. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. - 84 с.

7. Мизецкая В.Я. "Ложные друзья переводчика" в юридических англоязычных текстах и проблемы их перевода //Вісник Сумського державного університету. Сер. Філологічні науки. - 2003. - № 4 (50). - С. 154-158.

8. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. - М.: Просвещение, 1988. - 160 с.