Лексикалізація синтаксичних конструкцій у сучасній англійській мові

Лексикалізація синтаксичних конструкцій у сучасній англійській мові

Проблема функціонування мови як динамічної системи повязана з проблемою функціонування мовних одиниць у висловлюванні. Будь-яка система, якщо вона життєздатна, не може залишатися незмінною, жорсткою, самодостатньою організацією. Система, як упорядкована множина взаємоповязаних елементів, припускає наявність перехідних випадків, присутність ядерних та периферійних елементів. Кожна одиниця як елемент мовної системи має “функціональну орієнтацію”, тобто використовується у висловлюванні в “прототипічній функції, що узуально закріплена і відображена в значній кількості різноманітних контекстів” 1, 10.

Проте у сучасній англійській мові з її чітко вираженим аналітизмом відбуваються трансформації, повязані з тим, що деякі лінгвісти називають функціональною переорієнтацією мовних одиниць 2, 48. У процесі здійснення комунікативного акту одиниця мовної системи може виконувати атипову, узуально незакріплену функцію, що призводить до зміни її категоріальних характеристик та прагматичних особливостей. Ми схильні розглядати явище “функціональної переорієнтації" одиниць мови як один із провідних факторів розвитку та самовдосконалення системи сучасної англійської мови, оскільки створені задля задоволення ситуативної комунікативної потреби нові функціональні варіанти мовних одиниць у разі їх соціалізації та узуалізації можуть збагатити мовну систему.

Функціональної переорієнтації можуть зазнати як одиниці одного рівня мовної системи, так і різнорівневі мовні елементи. Прикладом функціональної трансформації одиниць одного рівня може слугувати конверсація лексичних одиниць або перехід номінативних слів до розряду службових і навпаки. Функціональна переорієнтація різнорівневих мовних одиниць виявляється у афіксалізації лексичних одиниць, лексикалізації морфем, лексикалізації синтаксичних одиниць.

Дана стаття присвячена дослідженню одного з проявів функціональної переорієнтації лінгвальних одииць у сучасній англійській мові - лексикалізації синтаксичних конструкцій. Ми ставимо за мету виявлення та дослідження лексико-граматичних особливостей новоутворень, що виникають у результаті лексикалізації словосполучень та речень, а також визначення способів адекватного перекладу цих функціональних інновацій.

Полікомпонентні лексичні одиниці, що структурно корелюють з синтаксичними комплексами - словосполученнями та реченнями - утворюються задля заповнення лакун номінативного характеру і можливості економно та ємко виражати складні поняття у межах одного слова. Оскільки лексикалізовані синтаксичні конструкції мають яскраво виражені коннотативні властивості, вони використовуються учасниками комунікативного акту для більш повного задоволення номінативно-комунікативних потреб.

Вивченню різних аспектів утворення та функціонування лексикалізованих синтаксичних конструкцій присвячено чимало наукових праць, серед яких особливо слід відзначити роботи Д.І. Квеселевича 3; 4, які присвячено дослідженню механізму утворення та систематизації цих утворень. Аналізуючи доробок наших попередників, слід зазначити, що серед них немає единої точки зору щодо визначення природи, сутності та статусу цих мовних одиниць. Це пояснюється, на нашу думку, двоїстим характером цих мовних одиниць: з одного боку, лексикалізовані синтаксичні одиниці є словоподібними, а з іншого - характеризуються певними синтаксичними ознаками 5, 77.

Вся розмаїтість підходів до вивчення проблеми утворення та функціонування лексикалізованих синтаксичних конструкцій відбивається у різноманітності термінів, що застосовуються для найменування цих одиниць: складні слова з внутрішнім синтаксисом 6, 136, зрощення 7,25, слова-фрази 8, 86, складні слова синтаксичного типу 9, 11; 10, 7, інкорпоровані слова 5, 77, цитатні слова, або голофразис 11, 122.

Незважаючи на різноплановість лексикалізованих синтаксичних конструкцій, значна більшість з них являє собою стійкі лексичні одиниці з властивими для них категоріальними ознаками. Головними ознаками лексикалізованих синтаксичних одиниць є їх смислова злитість, фонологічна та графічна цільнооформленість, здатність виступати в якості одного члена речення. Показником того, що новоутворення являють собою лексичні одиниці, можна вважати їх здатність служити основою для створення похідних, наприклад: do-it-yourself > do-it-yourselfer, do-it-yourselferism; matter-of fact > matter-of-factly, matter-of-factness.

Отже, під лексикалізацією слід розуміти набуття синтаксичною конструкцією лексико-граматичних ознак слова. У кожному конкретному висловлюванні лексикалізовані синтаксичні одиниці функціонально наближаються до слова, оскільки вживаються для номінації конкретного предмета або явища з актуальними для даного комунікативного акту ознаками. Мовні факти дають змогу стверджувати, що найбільш типовими функціональними проявами лексикалізації синтаксичних одиниць є ад'єктивація та субстантивація. Новоутворення, що виникають внаслідок ад'єктивації та субстантивації синтаксичних одиниць, набувають відповідних лексико-граматичних категоріальних ознак. Лексичне значення ад'єктивованої синтаксичної одиниці вказує на ознаку (better-than-average kicker, not-so-little change, two-hundred-mile-an-hour train, hard-to-read pages), а субстантивованої синтаксичної конструкції - на предмет (a mass-production-expert, that don't-crowd-me-night, his bride-to-be).

Лексикалізація синтаксичних одиниць передбачає їх граматичну категоріалізацію. Новоутворення, що функціонально уподібнюються прикметникам, мають ад'єктивне граматичне значення, в реченні виконують функцію означення (She stood quite near a middle-aged couple who were carrying a lot of shopping - typical out-of-town tourists and shoppers (M. Binchy)), або іменної частини складного присудка (You know, dreams don't have to be exactly true-to-life in order to come true (J.Irving); It would be small but not hole-in-the-corner (M. Binchy)).

Для субстантивованих синтаксичних одиниць характерними є морфологічні ознаки іменника: наявність категоріальної ознаки числа (Besides, she wasn't in the mood to hear any of her mother's I-told-you-so's (K.Blue)); вказівка на категорію означеності / неозначеності, показниками якої в англійській мові є відповідні артиклі (No use wasting the time-of-day (Aldridge); Roy was a self-styled mass-production-expert (Aldridge)). В якості означення до субстантивованої одиниці можуть вживатися прикметники (The voice of the desk clerk sounded as usual, efficient and with just enough oiliness to create the image of a permanent and stable at-your-service (Heym)), присвійні та вказівні займенники (Otto and his bride-to-be could feel the sun's warmth when they took off their wet bathing suits (J.Irving); We might find a nice safe spot in the woods and hole-up until all that law-and-order goes away (Aldridge)), іменники в Possessive Case (Besides, she wasn't in the mood to hear any of her mother's I-told-you-so's (K.Blue)).

Синтаксичні функції, які виконують субствнтивовані словосполучення та речення, відповідають функціям, що традиційно притаманні іменникам. У реченні вони можуть виконувати, зокрема, функції підмета, додатка, обставини та іменної частини присудка: Little Miss Get-Into-Everything has lived across the street from me all my life… (M.Marks). “No use wasting the time-of-day”, Roy said (Aldridge); I felt like shouting at them, where are you, what's happened to all that law-and-order! (Aldridge). His hand found the lamp on the chest-of-drawers where it should have been… (Aldridge). Roy was a self-styled mass-production-expert (Aldridge).

Що стосується внутрішнього наповнення, то в результаті лексикалізації синтаксичних конструкцій утворюються складні слова особливого типу, які мають значну інформаційну ємність і відрізняються семантичною насиченістю. Вивчення семантики новоутворенних лексичних одиниць грунтується на співвіднесенні значення похідних слів зі значенням компонентів твірної основи. Такою основою слугує готова синтаксична конструкція - словосполучення або речення - з притаманними їм синтаксичними зв'язками та відносинами, які визначаються наявністю елементів зовнішнього синтаксису: прийменників, сполучників, порядку слів. У результаті лексикалізації синтаксичної одиниці зв'язки між її компонентами втрачають актуальність як граматичні показники, але впливають на семантику похідного слова.

Семантика похідної лексичної одиниці не є простою сумою значень компонентів, що входять до її складу, а лише корелює з ними. Значення похідного слова слід співвідносити задля “адекватного сприйняття з його екстралінгвістичною спрямованістю на предмет, явище, ставлення реального світу” [12, 66]. Нове лексичне утворення набуває додаткового значення, що виявляються у новому граматичному статусі, або в новому експресивно-образному забарвленні.

У залежності від характеру “прирощення значення” [13, 9] лексикалізовані одиниці поділяються на семантично прозорі та ідіоматизовані. Значення лексикалізованого новоутворення може безпосередньо виводитися із значень компонентів, що входять до його складу, тобто бути “структурно мотивованим“ [14, 89]. Значення всієї лексикалізованої одиниці, яке визначається значенням конституєнтів, формується за так званою аддитивною ознакою [15, 159], яка полягає у “складанні” значень компонентів і додаткового компонента, який виникає в семантичній структурі цього слова (наприклад, предметність, ознака і т.і.).

Незважаючи на мотивованість значення лексикалізовані одиниці набувають певне категоріальне граматичне зачення (про що вже йшлося вище), що призводить до виникнення у семантичній структурі слова додаткових сем. Наприклад, in-the-face fact (явний, очевидний факт) має додаткову сему ознаки, mayor-to-be (майбутній мер) має додаткову сему предметності, matter-of-fact-ness (прозаічність, позбавленість фантазії) набуває додаткову сему абстрактного поняття.

У деяких семантично прозорих словах цього типу можуть спостерігатися семантичні зсуви, наприклад, звуження значення ( а good-for-nothing - “нікчема” використовується лише для позначення людини). В інших випадках лексикалізовані одиниці можуть набувати додаткової коннотації, що обумовлює їх функціонування в певних мовленнєвих ситуаціях, оскільки похідне слово може викликати певні екстралігвістичні асоціації, що обмежують сферу їх вживання, наприклад, get-you-home boil - резервний паровий котел належить до морської термінології.

Інший шлях формування семантики лексикалізованих синтаксичних одиниць полягає у взаємодії значень складових компонентів, що призводить до “якісного стрибка та виникненню інтегративного цілого” [15, 159]. Внаслідок цього виникають своєрідні ідіоматизовані одиниці, у котрих синтаксичні та семантичні відносини між компонентами, так би мовити, нейтралізовані, але відіграють певну роль у мотивації значення одиниці вторинної номінації. Семантична мотивація таких одиниць має особливий характер, оскільки “при словотворенні на синтаксичній основі утворенню одиниць номінації передує висловлювання про об'єкт, що позначається, відбувається мотивація не словом, а судженням, висловлюванням, які містять дефініцію предмета” [16, 36].

Серед лексикалізованих, семантично невмотивованих одиниць можна виділити складні слова, значення яких формується у процесі різноманітних семантичних переосмислень. До них належить, наприклад, метафоричний перенос (box-of-teeth - аккордеон; kiss-and-tell - повідомляючий про інтимні подробиці про життя родичів та близьких людей (про мемуарну літературу); meat-and-potatoes - дуже важливий, той, що має велике значення (про проблему)); метонімічний перенос (fly-by-wire - маючий відношення до системи авіаконтролю, дію якої спричинюють електричні імпульси, які надсилає комп'ютер; just-in-time- виробнича діяльність з використанням мінімальних запасів сировини, матеріалів, компонентів; too-big-for-his-own-pants - людина, якій давно слід подорослішати).

Деякі лексикалізовані одиниці, що мають ідіоматичне значення, утворюються в результаті стягнення компонентів фразеологічних сполучень. Процес лексикалізації фразеологічних одиниць полегшується тим, що вони за своєю семантикаю наближаються до слова і, на думку багатьох лінгвістів, є одиницями лексичного рівня мовної системи, крім того, фразеологізми завжди виступають в якості окремого члена речення. Лексикалізація фразеологічних конструкцій полягає у фонологічному та графічному “цільнооформленні” твірних фразеологічних одиниць, наприклад, Lena had scant patience with thе dog-in-the-manger wife (M.Binchy); Some God-damned thirty-silver-pieces Judas! (Heym).

Як ми вже зазначали, лексикалізація синтаксичних конструкцій є типовим явищем для аналітичної за своєю типологією англійської мови. Саме тому лексикалізовані синтаксичні конструкції не мають прямих лексичних еквівалентів в українській та російській мовах, оскільки категоріально-понятійні системи в цих мовах не збігаються. Лексикалізовані утворення д'Артаньян-двадцать-лет-спустя (Арт-мозайка №13, 2002), мисс-совершенство-во-всех-отношениях (Арт-мозайка №12, 2002), женщина-которая-умеет-любить-несмотря-на-годы (Натали №1, 2002) мають оказіональний характер і являють собою найімовірніше винятки з правил, ніж явище, типове для синтетичних за своєю типологією російської та української мов.

Переклад лексикалізованих синтаксичних конструкцій знаходиться у прямій залежності від сематничних особливостей цих мовних одиниць. Не викликають труднощив переклад лексем з мотивованою, прозорою семантикою, наприклад: A pair of green-and-white-striped ski socks… stuck out pertly from the top of his boots (Heym). Урахувавши синтаксичну функцію лексикалізованої одиниці та зробивши продиктовані фонологічною зручністю перестановку компонентів, ми перекладаємо її як смугасті, біло-зелені шкарпетки.

Найбільші труднощі при перекладі представляють лексикалізовані синтаксичні конструкції з ідіоматизованою семантикою, у котрих мотивація значення майже не простежується, а відносини між компонентавми, їх прямі смислові зв'язки майже повністю нейтралізовані. Їх значення практично неможливо вивести із значень конституєнтів твірного словосполучення або речення, наприклад: fly-by-night - ненадійний, безвідповідальний; dyed-in-the-wool - відчайдушний, твердолобий; one-of-us - прибічник, політичний спільник.

Особливої уваги перекладачів, на нашу думку, заслуговують лексикалізовані речення. Створені з метою мовної економії та синтаксичної зручності, такі одиниці, як правило, мають комплексну, але прозору семантику. Внаслідок відсутності прямих лексичних еквівалентів та неможливості, в силу типологічних особливостей української мови, калькування таких утворень, при перекладі слід вдаватися до делексикалізації - трансформації лексеми у підрядне речення. Таким чином лексикалізоване препозитивне означення трансформується у відповідне постпозитивне підрядне речення. Так речення And he had a “Where-is-Mary?” expression on his features… (O. Henry) можна перекласти як Вираз його обличчя був такий, нібито він запитував: “Де ж Мері?” , трансформувавши складне слово синтаксичного типу у підрядне речення з додаванням необхідних для його оформлення лексем.

Як ми вже зазначали, лексикалізовані речення мають високий ступінь інформативності, досить конкретизоване значення і емоційне забарвлення. Якщо ми прагнемо зберегти стилістичні та семантичні особливості оригіналу, нам слід звернутися до трансформації “лексикалізоване речення > підрядне речення”, наприклад: … her pretty lips parted in a glad-to-see-you smile (T. Conway) так: …на її чарівних устах заграла посмішка, якою зустрічають знайомих людей, застосувавши крім вищезазначеної трансформації ще і прийом розвитку лексичного значення. Словосполученн a glad-to-see-you smile можна також перекласти шляхом генералізації: привітлива (приязна) посмішка.

Узагальнюючи досвід перекладу лексикалізованих синтаксичних конструкцій, можна виділити таки типові способи:

Метод калькування. Цей метод застосовується при перекладі лексикалізованих одиниць з прозорою семантикою, при цьому, як правило, відбувається делексикалізація складного слова синтаксичного типу, наприклад: а better-than-average kick - удар кращий за звичайний; not-so-little change - чималі зміни.

Пошук аналога в мові перекладу. Внаслідок відсутності прямих лексичних вілповідників в українській та російській мовах застосування цього методу є дуже обмеженим. Його застосовують в процесі перекладу лексикалізованих фразеологічних одиниць інтернаціонального характеру, наприклад, thе dog-in-the-manger woman - жінка, що поводиться, як собака на сіні; thirty-silver-pieces Judas - Іуда, що продався за тридцять срібних монет.

Описовий переклад. Цей метод є найбільш вживаним, оскільки дозволяє максимально наближено до оригіналу відбивати семантичні особливості лексикалізованої синтаксичної конструкції, наприклад, hey-what-goes-on-here look - погляд, який ніби запитує “Що тут відбувається?”. При перекладі лексикалізованих речень припустиме застосування генералізації: hey-what-goes-on-here look - збентежений погляд.

Здійснюючи переклад лексикалізованих синтаксичних одиниць, слід також ураховувати їх синтаксичні функції, найбільш типовою з яких є означення. Велику допомогу, особливо при перекладі лексикалізованих одиниць з ідеоматизованим значенням, надає контекст. Наприклад, неможливо точно передати значення лексикалізованої синтаксичної одиниці law-and-order, якщо зневажити його контекстуальним оточенням: We might find a nice safe spot in the woods and hole-up until all that law-and-order goes away (Aldridge). Контекст допомогає встановити, що йдеться про представників установи, яка контролює ліцензований відстріл тварин та веде боротьбу з браконьєрами.

Підводячи підсумок, можна зазначити, що в процесі комунікативної діяльності відбувається функціональна модифікація лінгвальних одиниць, у результаті якої утворюються лексикалізовані синтаксичні конструкції. У силу типологічних особливостей сучасної англійської мови, в якій немає принципової різниці між основою та словом, утворення полікомпонентних лексичних одиниць значно полегшено. Мовні факти дають підстави сверджувати, що в результаті інтеграції словосполучень та речень утворюються цільнооформлені полікомпонентні лексичні одиниці, які за своїми лексичними та граматичними ознаками корелюють з прикметниками та іменниками. Оскільки лексикалізовані синтаксичні конструкції англійської мови не мають прямих відповідників в синтетичних за своєю типологією українській та російській мовах, при перекладі цих одиниць слід вдаватися до лексико-граматичних трансформацій. У процесі перекладу лексикалізована в межах англійської мови синтаксична одиниця в мові перекладу знов перетворюється у синтаксичну конструкцію - словосполучення або речення.

Дана стаття не в змозі дати повну та всеосяжну характеристику лексикалізованих синтаксичних одиниць. Когнітивно-номінативні процеси, пов'язані з лексикалізацією синтаксичних конструкцій, прагматичні особливості цих одиниць складають ті проблеми, що заслуговують на подальше вивчення та систематизацію

Summary

The article deals with the problem of lexicalization of syntactic units as one of the ways of functional re-orientation of lexemes in Modern English. The author analyses semantic, morphological and syntactic properties оf the English lexicalized syntactic units, outlines typical ways of their translation into Ukrainian.

Список літератури

1. Левицький А.Э. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови: Автореф. дис… док. філол. наук: 10.02.04/ КДЛУ. - Київ, 1999. - 37с.

2. Левицкий А.Э. Явление функциональной переориентации языковых единиц // Вісник Київського лінгвістичного університета. - 1999. - №1. - Том 2. - С.48-53.

3. Квеселевич Д.І. До питання про інтеграцію словосполучень в складне слово (на матеріалі англійської мови). - Мовознавство, 1981. - № 1. - С. 60-65.

4. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке. - К.: Высшая школа. - 84 с.

5. Леонова Л.П. Инкорпорированное слово в типологическом аспекте // Семантика и структура слова: Сб. науч. тр. Калининского гос. ун-та. - Калинин, 1985. - С.77-88.

6. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. - М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1956. - 260 с.

7. Каращук П.М. Словообразование английского языка. - М.: Высшая школа, 1977. - 304с.

8. Царёв П.В. Сложные слова в английском языке. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - 126 с.

9. Ретунская М.С. Английское окказиональное словообразование: Автореф. дис…канд. филол. Наук. - Горький, 1974. -22 с.

10. Третьюхин А.П. Прагматика производного слова (на материале некодифицированных прилагательных в текстах политической пропаганды США: Автореф. дис…канд. филол. наук. - М, 1985. - 26 с.

11. Arnold I.V. The English Word. - Moscow: Vyssaya Skola, 1986. - 295 p.

12. Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики (на материале современного немецкого языка). - М.: Высшая школа, 1968. - 199 с.

13. Архипов И.К. Семантика производного слова английского языка. - М.: Просвещение, 1984. - 128 с.

14. Мешков О.Д. Семантические аспекты словосложения английского языка. - М.: Наука, 1986. - 208 с.

15. Василенко И.В. Словосложение // Словообразование в современном английском языке / Бортничук Е.Н., Василенко И.В,, Пастушенко Л.П. - К. : Вища школа, 1988. - С. 127-161.

16. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. - М.: Наука, 1981. - 200 с.