Деякі стилістичні риси роману Джеймса Джойса "Улісс" та особливості їх перекладу

ДЕЯКІ СТИЛІСТИЧНІ РИСИ РОМАНУ ДЖЕЙМСА ДЖОЙСА "УЛІСС" ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ

В.А. Єфименко

Зупинимось спочатку на проблемах перекладу епізоду 14, в якому Дж. Джойс поставив перед собою надзвичайно складне завдання: створити низку стилістичних моделей, що охоплюють усю історію англійської мови (до речі, на думку більшості дослідників його творчості, впорався письменник з цим завданням просто блискуче). Виникає запитання: яким чином, якими іноземними словами адекватно передати еволюцію англійської мови? На жаль, українського перекладу "Уліссу" поки що не існує, тому звертатись ми будемо до перекладу твору російською мовою, зробленого С. Хоружим [1]. У коментарях до роману С. Хоружий зазначає, що при перекладі даного епізоду брав за основу історію російської літературної мови (від київських часів до початку ХХ століття), яка за розмаїттям стилів та зазнаних змін, а також словниковим запасом не поступається англійській мові. Але головною проблемою було те, яким чином співвіднести історії цих двох мов, чи відповідає стан розвитку однієї мови на певному історичному етапі стану розвитку іншої? Усе ж таки в якості загального принципу при перекладі використовується хронологічний (збіг століть), крім того, перекладач намагався зберегти пропорцію архаїзмів та інших "незрозумілих" слів.

Так, переклад стилістичної моделі, що імітує початок англійської літературної мови (зразком для неї послужило писання єпископа Ельфрика), базується на мові "Повісті минулих років", яку було написано приблизно в той самий час:

Before born babe bliss had. Within womb won he worship. Whatever in that one case done commodiously done was. [2, 384]

Отроча еще не раждено рачителей рвение разожже. Еще в лоне лежаи любовию людскою лелеемо. Вся надлежащая о сем с надлежащим же прилежанием съвершена быша. [1, 298]

Звертає на себе увагу незвичний порядок слів в англійському варіанті, який на момент виникнення мови ще не набув жорстко встановленого зразку (підмет - присудок - додаток). У перекладі цього відобразити не вдалося, однак вдалося зберегти такий фонетичний прийом, як алітерацію, тобто повтор приголосних, у першому і другому реченнях.

Наступна модель - приклад лицарського роману ХV століття:

And the learning knight let pour for childe Leopold a draught and halp thereto the while all they that were there drank every each. And childe Leopold did up his beaver for to pleasure him and took apertly somewhat in amity for he never drank no manner of mead which he then put by and anon full privily he voided the more part in his neighbour glass and his neighbour wist not of his wile. [2, 387]

И ученик благороден наполни чару знатну отроку Леополду и понуди испити ю яко же и елицы бяху ту кийждо свою испиваше. И Леополд отрок знатен подъя чару ту яко да угодит ему и в очех его малая некая от нея пит токмо единыя любве ради зане николиже ничтоже пияше меду и посем в суседа сосудец отай болшую долю излия суседу же онаго лукавства не ведущу. [1, 300]

У російській літературі такого жанру, як лицарський роман, не було, а замість середньовічних лицарів були бояри, стилістичні особливості мови яких і відобразив російський переклад. Слід зазначити, що у перекладі цього уривку міститься більше архаїзмів, ніж в оригіналі, але стиль витриманий від початку до кінця.

При перекладі уривку, написаного в стилі латинизованої прози кінця ХVІ - ХVІІ століття, використовується російська мова ХVІІІ століття, яка саме в цей період зазнала аналогічної латинизації:

An exquisite dulcet epithalame of most mollificative suadency for juveniles amatory whom the odoriferous flambeaus of the paranymphs have escorted to the quadrupedal proscenium of connubial communion. [2, 393]

То была песнь прелестна и сладкозвучна и полна необоримой любострастной истомы для юных амантов, коим благовонные светильники паранимфов освещают восшествие их на четырехногий феатр амуров супружеских. [1, 304]

У даному уривку, навпаки, переклад не відображає усіх латинизованих та похідних від них слів, які є в оригіналі, але зберігає пишномовність стилю.

Стиль же "готичного роману" ХVІІІ століття відрізняється простою і цілком зрозумілою лексикою. Тут уже на перший план виходить сюжет, характерною рисою якого є нагнітання атмосфери жахів та страху:

But Malachias' tale began to freeze them with horror. He conjured up the scene before them. The secret panel beside the chimney slid back and in the recess appeared … Haines! Which of us did not feel his flesh creep? He had a portfolio full of Celtic literature in one hand, in the other a phial marked Poison. [2, 412]

Однако повесть Малахии начала уже наполнять трепетом их сердца. Вся сцена словно ожила перед глазами у них. Внезапно часть стены рядом с камином, скрывавшая потайной ход, бесшумно отошла в сторону, и в глубине показался … Хейнс! Кто из нас не ощутил, как плоть его застыла от ужаса? В одной руке его был портфель, плотно набитый кельтскими сказаниями, в другой - сосуд с надписью "Яд". [1, 319]

Але навіть в рамках такої "серйозної" стилістичної моделі Дж.Джойс не може втриматись від іронії (у даному випадку це - згадка про портфель з кельтськими оповідями).

За задумом автора, фінальним акордом усього стильового розмаїття мало стати "жахливе місиво з піджин-інгліш, ниггер-інгліш, кокні, ірландської мови, сленгу Боуері" [1, 636]. Насправді, мовний коктейль виявився ще насиченішим, включаючи, крім вищеназваного, ламані латинську, німецьку, французьку мови, ідіш, шотландський та інші діалекти, спортивний та старовинний жаргони. Можна лише уявити, які труднощі виникають з перекладом подібного тексту. С. Хорунжий зазначав з цього приводу, що в даному уривку його основним завданням було не стільки прояснити зміст, скільки, навпаки, затемнити його, створити "досить жахливе місиво російською мовою" [1, 636]. Звичайно, повністю передати усі віддтінки тексту Дж. Джойса перекладачу не вдалося (та це й неможливо), але загальний тон цієї стилістичної моделі передається досить точно:

Waiting, guvnor? Most deciduously. Bet your boots on. Stunned like seeing as how no shiners is acoming, Underconstumble? He've got the chink ad lib. Seed near free poun on un a spell ago a said war hisn. Us come right in on your invite, see? Up to you, matey. Out with the oof. Two bar and a wing. You larn that go off of they there Frenchy bilks? Won't wash here for nuts nohow. Lil chile very solly. [2, 426]

За мздой, х'зяин? Как пить дать. Об заклад на твои колеса. Шары выкатил чо финаги ему не сыпем. Кумекаешь? Вон у тово бабок адлиб. Токатока зырю маа у ево три червоных грит все ево. Нас кто всех свиснул ты или кто? И чешись паря. На кон капусту. Два рваных с круглым. Гли не слиняй шустрить поднатыкался у лягушатников. Мы тут сам сусам. Наса мальсика заглустила.[1, 330]

Як бачимо, даний уривок містить велику кількість графонів, що передають особливості вимови героя (poun замість pound, war - was, larn - learn, lil - little, chile - child, vely - very), помилки, що видають неграмотного представника нижчих верств суспільства (he've замість he's, seed - saw, matey - mate, Frenchy - French), сленг тощо. Переклад усі ці стилістичні особливості відображає. Ми розглянули лише деякі стилістичні моделі, усього ж їх у даному епізоді нараховується 32.

Цікавим є початок епізоду 11 "Сирени", який відкривається набором з 58 незв'язних уривків, які потім знову зустрічаються в тексті на протязі усього епізоду. У такий спосіб Дж. Джойс намагався передати за допомогою слів музичну форму, у даному випадку - імітацію увертюри. На думку одного з найвідоміших дослідників творчості Дж. Джойса С. Гілберта [3, 242], "Епізод "Сирени" як за своєю структурою, так і за стилем набагато перевершив усі попередні експерименти щодо застосування музичної техніки і тембру в літературному творі". Подібно до музичних творів, в яких фрагменти основних тем і рефрени представлені на початку твору, метою уривків в "Уліссі", винесених на початок епізоду, було підготувати читача до подальшого сприйняття тексту. Відірваність від контексту робить більшу частину фраз, м'яко кажучи, не зовсім зрозумілими. Їх переклад теж подекуди є не стільки дослівним, скільки таким, що великою мірою спирається на контекст. Наприклад, відкривається епізод наступною фразою:

Bronze by gold heard the hoofirons, steelyrining imperthnthn thnthnthn. [2, 256]

Погодьтесь, дуже важко зрозуміти, про що йдеться, і перекласти цю фразу без знання контексту. Далі в тексті знаходимо пояснення:

Bronze by gold, Miss Douce's head by Miss Kennedy's head, over the crossblind of the Ormond bar heard the viceregal hoofs go by, ringing steel. [2, 257]

Друга частина фрази спливає у наступному обміні репліками героїв, який відбувається через деякий час після вищезгаданих подій:

I'll complain to Mrs de Massey on you if I hear any more of your impertinent insolence.

- Imperthnthn thnthnthn, bootsnout sniffed rudely … [2, 258]

А ось як виглядає ця фраза в перекладі:

Бронза и золото услыхали цокопыт сталезвон. Беспардон дондондон. [1, 198]

Цікавим є переклад ономатопеї. В оригіналі простежується певний ланцюжок, який, дякуючи перекладачеві, залишається і в російському перекладі: беспардонный (impertinent) - беспардон (imperthnthn) - дондондон (thnthnthn).

Далеким від оригіналу є переклад ще одного уривка з початку даного епізоду:

Wait while you wait. Hee hee. Wait while you hee. [2, 257] Потужит да и обслужит. Хи-хи. Дела не плохи. [1, 198]

Але звернення до подальшого тексту цілком виправдовує подібну інтерпретацію. При перекладі не вдалося зберегти алітерацію, але замість цього було застосовано ритмічну модель.

У кількох фразах у перекладі всіляко обігрується прізвище Леопольда Блума:

Blew. Blue bloom is on the [2, 256] Выдул. О, Блум, заблумшая душа. [1, 198]

Last rose Castille of summer left bloom I feel so sad alone. [2, 257] Последнюю розу Кастилии лета покинул блум печальный блуминокий облумок. [1, 199]

Цікавими знахідками можна вважати такі неологізми, як заблумший (заблудший) та блуминокий (одинокий).

На жаль, не завжди при перекладі вдається зберегти риторичні фігури мовлення, що є в оригіналі. Розглянемо декілька прикладів з епізоду 7 "Еол". Так, у міні-репортажі під назвою "Лимерік Ленехана" знаходимо приклад оксюморона (I feel a strong weakness [2, 134]), в російському ж перекладі маємо просто "Мне дурно" [1, 103]. При перекладі фрази "Dublin's prime favourite" [2, 135] зникає плеоназм (вживання зайвих слів), вона перекладається як "Любимица всего Дублина" [1, 104], така ж доля спіткала гіперболу з репліки "With a heart and a half if I could" [2, 147] - "Будь хоть малейшая возможность". Проте, більшість стилістичних фігур все ж знаходять відображення в перекладі. Так, зевгма "father of scare journalism and brother-in-law of Chris Callinan" [2, 137] так і залишається зевгмою в перекладі "Отец сенсационной журналистики и зять Криса Каллинана" [1, 106], зберігається також метатезат (перестановка літер): mangiD kcirtaP [2, 122] - МангиД киртаП [1, 95] (ім'я Патрик Дігнам, прочитане справа наліво); "Clamn dever" [2, 137] - "Лесьма вовко" [1, 106] (весьма ловко).

Велика винахідливість вимагається від перекладача при перекладі випадків словесної гри, яких у тексті "Улісса" більш ніж достатньо. Наприклад, у тому ж "Лимеріці Ленехана" знаходимо наступну репліку:

The Rose of Castille. See the wheeze? Rows of cast steel. Gee! [2, 134]

А ось який еквівалент було знайдено перекладачем:

"Роза Кастилии". Уловили соль? Рожа, костыль. Гы! [1, 103]

У даному прикладі гра слів побудована на близькості їх звучання, що і знайшло відображення у перекладі. У наступному прикладі обігрується прізвище героїні:

May I tempt you to a little more filleted lemon sole, miss Dubedat? Yes, do bedad. And she did bedad. [2, 175] Вы не отведали бы кусочек этого угря, мисс Дюбеда? О, я бы да. Ясно она бы да. [1, 134]

Прізвище розбивається на складові частини, при цьому французький прийменник du трансформується в англійське дієслово do, яке в останньому реченні вже вживається у минулому часі (did). У російській мові подібного ланцюжка побудувати неможливо, тому перекладач використовує ритмічну модель (Дюбеда - я бы да). У наступному прикладі римовані пари застосовуються і в оригіналі, і в перекладі:

mouth south: tomb womb [2,138] губы клубы: могила пленила [1,106]

Як бачимо, на лексичному рівні маємо лише одну відповідність (tomb- могила), інші ж слова підбираються таким чином, щоб вони створювали римовані пари (при цьому перекладач навіть вживає різні частини мови: іменник римується з дієсловом).

У деяких випадках перекладач гру зі словами та їх частинами просто пропускає, вдаючись до інших прийомів. Наприклад:

Table: able. Bed: ed. [2, 73] Сено - солома. Сено - солома. [1, 58]

На лексичному рівні оригінал і переклад у даних прикладах не пересікаються, рими теж немає. У цьому випадку переклад підлаштовується під текст, що передує йому, в якому дається опис армії та йдеться, зокрема, про низький рівень підготовки солдатів. А "Сіно - солома" - це відомий спосіб навчання найменш тямущих новобранців, де ліва, а де права нога.

Графічні прийоми, що широко використовуються Дж.Джойсом, включають, зокрема, слова-монстри, в яких багаторазово повторюються окремі букви або цілі комбінації букв. При перекладі використовується аналогічний прийом:

endlessnessnessness [2, 276] - без конца и без края-рая-рая-рая [1, 214]; wavyavyeavyheavyeavyevyevy[2,277]-волнистыистыистыгустыустыустыустые [1, 215];

lugugugubrious [2, 283] - угугугрюмые [1, 220]

Для передачі особливостей вимови персонажів при перекладі застосовуються різновиди подібної вимови, зокрема, гаркава вимова, як у наступному прикладі:

Do ptake some ptarmigan. [2, 175] Г'екомендую вам попг'обуйте этой куг'опатки. [1, 134]

Як бачимо, у перекладі виявилось дещо більше випадків вживання гаркавого г', ніж випадків особливої вимови в оригіналі (лише один), проте із стилістичним завданням переклад впорався.

Нарешті, не можна обійти увагою питання потоку свідомості та його перекладу, адже саме Джеймс Джойс є наймасштабнішою та найвеличнішою фігурою серед майстрів потоку свідомості. Своє головне завдання Дж. Джойс вбачав у тому, щоб зробити присутність автора непомітним, щоб саме читач був беспосередньо пов'язаний з усім, що відбувається в творі, тобто в кінцевому рахунку зобразити життя таким, яким воно є в дійсності, без прямих оцінок та упереджених суджень. Тому і занурюються читачі у внутрішній світ героїв роману, намагаючись не потонути в їх неупорядкованих, хаотичних та незв'язних думках. Це пояснюється особливостями внутрішнього мовлення, в основі якого лежить незавершена думка. Серед характерних рис потоку свідомості можна виділити часте вживання сегментованих конструкцій, пропуск субстантивних та предикативних частин речення, незавершеність, обрив речень. Усе це створює певні труднощі з його сприйняттям, розумінням, ну і, звісно, з перекладом.

Особливе місце в романі посідає останній епізод, потік свідомості Моллі Блум. "Довгий внутрішній монолог міссіс Блум, який завершує твір (сорок складних сторінок, близько двадцяти п'яти тисяч слів без жодного розділового знаку), може своїм надзвичайно переконливим реалізмом вважатися справжнім документом, магічною фіксацією найпотаємніших думок жінки" [3, 385]. Найбільша складність при перекладі цього епізоду полягає саме у відсутності розділових знаків, а значить, і відсутності формальних розмежувальних засобів між думками.

… first I want to do the place up someway the dust grows in it I think while Im asleep then we can have music and cigarettes I can accompany him first I must clean the keys of the piano with milk whatll I wear shall I wear a white rose or those fairy cakes in Liptons I love the smell of a rich big shop at 7 1/2 d a lb or the other ones with the cherries in them and the pinky sugar 11d a couple of lbs of course a nice plant for the middle of the table … [2, 781]

… сначала надо хоть прибрать в доме можно подумать пыль так и скапливается пока ты спишь потом можно будет музицировать и курить я могу аккомпанировать ему только сначала надо протереть у пианино клавиши молоком а что мне надеть приколю ли я белую розу или эти изумительные пирожные от Липтона мне нравится как пахнет в богатом большом магазине по 7 1/2 пенсов за фунт или те другие с вишневой начинкой и розовой глазурью по 11 принести пару фунтов красивое растение в середину стола ... [1, 548]

Ми бачимо, як змінюється хід думок героїні навіть на протязі невеличкого уривку: від прибирання до гри на піаніно, від вибору одягу до тістечок та кімнатної рослини. Ніхто не підраховував, скільки разів змінювався предмет думок Моллі на протязі 40 сторінок.

Підсумовуючи усе вищезазначене, можна зробити висновок, що яким би гарним не був переклад, він не в змозі зробити роман "Улісс" легким для читання та сприйняття. Він так і залишиться незвичним і складним. Але гарний переклад може зробити інше - дати можливість читачам, які не володіють англійською мовою або володіють не в достатньому обсязі, прилучитися до скарбниці світової літератури. Закінчити хотілося б словами одного з дослідників "Улісса" Ернста Куртіуса [4, 467]: "Ulysses is an intellectual puzzle. At first we see only a chaos of irregularly shaped construction stones. But if the reader is patient, he will succeed in putting them together so that they make a magnificent picture".

summary

The article is devoted to the problems of adequacy of translation of stylistically coloured parts of James Joyce's "Ulysses". Close attention is focused on the translation of stylistic models imitating the history of development of English language, musical experiments of the author, the stream of consciousness. The article examines the correspondence of translation of rhetoric figures of speech, graphical devices, word play etc.

Список літератури

1. Джойс Д. Улисс. - М.: Республика, 1993.

2. Joyce J. Ulysses. - NY: Vintage Books, 1990.

3. Gilbert S. James Joyce's Ulysses.- NY: Vintage Books, 1958.

4. James Joyce. The Critical Heritage / Ed. by R. Deming. - NY: Barnes and Noble, 1970.