До питання адекватності перекладу

Одним з досягнень української лінгвістики й перекладознавства зокрема, є розгляд тексту оригіналу як дискурсу. Розуміння комунікативної організації тексту значно полегшує роботу перекладача, оскільки завданням перекладу, за висловом Р. Зорівчак, є не копіювання елементів і структур оригіналу, а схоплення їхніх функцій і відтворення їх засобами рідної мови [1, 17]. Запропонована методика перекладу має на меті віднаходження ключових лексичних одиниць, використання основних типів конденсації та компресії з послідовним абстрагуванням головного змісту. При розгляді динамічної єдності текстової інформації на граматичгому рівні виділяються два комунікативних центри: тема (дане) та рема (нове), причому тема викликає появу інформаційно значущої реми. Тема-рематична організація вважається науковцями однією з дискурсних характеристик тексту, тому є важливими при декодуванні [2, 46]. На думку І.Гальперіна, Г.Золотової, тематична частина твору виноситься “у позицію заголовку, а весь послідовний текст виступає у якості якісної текстової домінанти (реми)”[3, 25; 4, 61]. Поняття домінанти ввів у науковий зворот На думку психофізіолога Л.Ухтомського, який ввів у науковий зворот поняття домінанти, саме цей принцип є основою уваги і предметного мислення. У подальшому це поняття стало одним із найбільш плідним у філологічній науці. Різниця у підході визначає типи домінант та їх назви: рематична (Г.Золотова), емоційно-смислова (В.Кухаренко). У нашому аналізі ми зосередимось на рематичному типі домінанти, тобто текстовому, яка зумовлена насамперед актуалізацією формальних засобів. Такий підхід допоможе віділити об'єктивно протікаючі у тексті процеси від наших суб'єктивних інтерпретацій, а отже застереже від помилок у перекладі. Поняття рематичної домінанти є ефективним інструментом аналізу тексту, передусім формальних засобів вираження змісту.

Роман “Wuthering Heights” (1847) англійської письменниці Ем.Бронте обраний матеріалом для унаочнення вищенаведених положень, оскільки у російському перекладі назва звучить “Грозовой перевал”[5, 3], а в українському “Люті висоти”[6,63], що несе певне коннотативне протиріччя. За висловом Р.Ґалліка цей твір є “втіленням ідеї райського щастя Ем.Бронте” (heaven's happiness) [7, 457]. Виходячи з того, що найбільший обсяг знань отримується вербальним шляхом, ми звернулись до словника Роже, у якому синонімічний ряд слова heaven's heavenly -celectial-unearthy-from on high [8, 222], підтверджує понятійну співзвучність заголовку інтенції письменниці.

Л. Новіков вказував на важливість вибіркового аналізу мовних домінант, оскільки суцільний аналіз може відвернути від головного [9, 30]. Саме тому аналізу піддається одна із композиційно-мовленнєвих універсалій художнього тексту - описи природи, яких у творі “Wuthering Heights” виявлено одинадцять. Конфлікт роману визначається зіткненням мрії з дійсністю, протиставленням двох світів - бідних та багатих. Пейзажі у творі є співучасниками, провісниками подій та символами пошуків вершин щастя (height of love's rare universe). Оскільки слово heights є темою роману, то рематичною частиною назви твору є також і описи природи. Словникове тлумачення: height - being tall: the quality of being tall or high; high place [usually pl.] (often used in names): a high place or position; strongest point/level/: the point when sth is at its best or strongest, (heights)[pl.] a better or greater level of sth; extreme example: [sing.] an extreme example of a particular quality [10, 632] виявляє поєднання понять високого, підвищеної ділянки землі з силою, напругою і величчю. Лексична одиниця heights у заголовку розміщена з власною назвою Wuthering, яка сама по собі є нейтральною, однак під впливом іменника та тексту як інтегруючого феномена відбувається її якісна зміна, в результаті чого вони разом акумулюють і передають головну концептуальну інформацію тексту роману. Слово heights відноситься до лексико-тематичного поля “природа”. Пейзаж, згідно словникового визначення - це “опис, зображення природи в літературі..; загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид”[11, 713]. Першостихіями усього сущого є повітря, вода, земля, вогонь, тому лексику тематичного поля “природа” можна класифікувати відповідно ним (дивись таблиця 1). Розподіл слів відповідає протиставленню високого і матеріального: 36 слів з підгрупи “повітря” та 45 - з тематичної групи “земля”. Перевага лексики тематичної групи “земля” - у рематичній частині аналізованого тексту зумовлена пошуками письменницею справжнього щастя на землі. Розглянемо декілька типових описів природи з роману “Wuthering Heights”:

“It was a very dark evening for summer: the clouds appeared to thunder, and I said we had better all sit down; the approaching rain would be certain to bring him home without further trouble.”[5, 84]

Незважаючи на прогнози про швидке повернення Ґіткліффа, опис наближення грози віщує нещастя. Слова cloud, evening, rain, summer, thunder відносяться до тематичної групи “повітря”, яке означає: the space above the ground or that is around things та синонімічне: atmosрhere, ether, sky, welkin [28;17]. Поняття sky- firmament, heavens-heaven, unearthy [8, 461,222] несе у собі позитивний заряд, відповідаючи прагненню Ем.Бронте знайти неземне кохання. Однак градація слів з негативною конотацією: very dark - appeared to thunder- the approaching rain- further trouble надають ситуації драматизму. Г. Золотова, Л. Новіков виділяють три види текстової домінанти: предметна (на перший план у рематичній частині - іменники та їх замінники), якісна (прикметники, прислівники), динамічна (дія, рух - дієслова). У цьому фрагменті у наявності змішаний тип рематичної домінанти. А весь опис являє собою автономну тема-рематичну текстову структуру

Т1P1; T2P2; T3P3,

яка фактично створює зображення у декількох планах. Кожна тема є насправді підтемою, утворюючи рему та розвиваючи номінацію заголовку heights.

Таблиця 1 - Розподіл лексики концепту “пейзаж” у романі “Wuthering Heights” Ем. Бронте