Субкультури американського суспільства та розвиток словникового складу сучасної англійської мови

CУБКУЛЬТУРИ АМЕРИКАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

ТА РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ

СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

О.Л. Клименко

Стаття присвячена дослідженню особливостей субкультур американського суспільства, їх соціальної та лінгвістичної взаємодії, яка стає основою їх взаємозбагачення та подальшого розвитку, зумовлює вплив на "стандартну" англійську мову відповідних соціальних діалектів як їх мовної атрибутики. Автор вивчає зміни в словниковому складі сучасної англійської мови, що відбуваються внаслідок впливу її "субстандартних" різновидів, де започатковуються численні інноваційні процеси та тенденції розвитку.

Розвиток мови, як відомо, відображає процеси її пристосування до нових потреб комунікації у зв'язку з соціально-економічними та політичними змінами у житті суспільства. Різноманітність і складність не тільки матеріального світу, а також типів культур і цінностей визначає специфіку словникового складу та особливості його розвитку. Культура, як інтегративний образ життєдіяльності людей, нерозривно пов'язана з мовою, в формах якої закріплюються наслідки та результати суспільно-історичного досвіду. Мова, як форма соціальної пам'яті, фіксує певним чином відмінності в способі життя та соціальному статусі. Тому дослідження мовних явищ з точки зору відображення в них соціальних та культурних процесів ставить за мету інтерпретацію змісту мовного знаку на фоні соціокультурного контексту.

Предметом даної статті є дослідження особливостей співіснування субкультур американського суспільства, їх соціальної та лінгвістичної взаємодії, яка стає основою їх взаємозбагачення та подальшого розвитку. Субкультура розуміється як “ідеї, мистецтво та спосіб життя групи людей, яка відрізняється від іншої частини суспільства” [1,1456]. Серед субкультур у широкому значенні виділяються професійні, релігійні, етнічні, вікові, а у вузькому - маргінальні угруповання у суспільстві [2,350]. Різні субкультури часто “перехрещуються”.

Значний вплив на розвиток американської культури справила субкультура афро-американців, розквіт якої був пов'язаний з виникненням і розповсюдженням негритянського джазу. Афроамериканізм jazz, в значенні “прискорювати”, дав назву новому музичному стилю та став основою назв інших напрямків та стилів музики: acid-jazz, jazz-rock, jazz-funk, jazz-reggae, soul-jazz. На базі афроамериканізму jazz з'явилися цікаві новоутворення: jazzerati (jazz+literati) “відомі виконавці джазової музики”, Jazzercise (jazz+exercise) “аеробіка під музику джаз”. Основою назви специфічної мови негритянських джазменів (jive talk) стало запозичене з африканських мов слово jive “безглузда розмова”. Завдяки радіо та телебаченню широко розповсюдженим став стиль мовлення джазових музикантів (jiving). Популярну серед джазменів словесну гру playing the dozens навіть намагалися імітувати білі американці.

У негритянському середовищі виник і здобув популярності рок-н-рол. Назвою нового музичного стилю став афроамериканізм “rock-and-roll”, який внаслідок еліптичного скорочення перетворився на rock - музичний напрямок, що “символізував опозицію офіційно прийнятим ідеям та нормам”, а в засобах масової інформації мав “стереотип грубої, дилетантської, нігілістичної та радикальної музики” [3,136]. На базі слова rock були утворені інновації для позначення стилістичних різновидів рок-музики: dance rock, folk rock, funk rock, hard rock, jazz rock, punk rock, thrash rock, acid-rock. Кліпи, що супроводжували звучання рок-музики, здобули назву rock video. Для позначення документального фільму, який присвячений історії рок-музики або розповідає про життя рок-музикантів, з`явилось новоутворення rockumentary (rock+documentary).

Танцювальна музика хіп-хоп (hip-hop) стала символом субкультури негритянської молоді 80-х років. Назва hip-hop виникла на базі афроамериканізмів hip в значенні “cool” і hop “dance” під впливом популярного речитатива музики реп “hip hop, be bop”. Основними елементами хіп-хопа стали музика в стилі реп (rap music), вуличні танці break-dancing (break) та body-popping (popping), малюнки на стінах graffiti art (tags), а також особливості одягу та мовлення. Популярність хіп-хопа зумовила утворення на базі слова hip-hop похідних to hip-hop, hip-hopper. Розповсюдження хіп-хоп культури по всьому світу сприяло популяризації складаючих її елементів. Назви модних танців break та popping стали основою похідних break - breakеr, to break, popping - popper, to pop.

Новий музичний напрямок - реп (rap) став своєрідною формою протесту проти існуючих норм та правил. Музика “реп” вважається “важливим джерелом політичної активності в межах культури “хіп-хоп” [4,232]. Не випадково американський критик Армонд Уайт назвав її “музичною адаптацією афроамериканського мовлення” [5,42]. Основою назви став афроамериканізм rap “розмова”, який в жаргоні музикантів став позначати стиль популярної музики з ритмічним текстом. Тексти виконавців репа (rappers) часто мали яскраво виражену соціально-політичну спрямованість - виражали протест проти соціальної несправедливості, расизма, зловживання наркотиками. Завдяки цьому музика реп (rap music) здобула великої популярності не тільки серед етнічних меншин, а й серед “білої” молоді Америки, а також за її межами. Їй присвячені фільми та відеофільми (rap video). Реп асимілювався у масовій культурі, став одним із найважливіших музичних стилів 80-х - 90-х років, і навіть витиснув рок соціальним звучанням та змістом пісень. Найбільш суперечною формою репа 90-х років став “гангстерський реп” (gansta rap), виконавці якого (gansta rappers) у своїх піснях оспівують гангстерів і наркоманів, тому їх часто звинувачують у расизмі, політичному радикалізмі, пропаганді насильства та наркотиків.

Домінуюча позиція негритянського населення в музичному світі, індустрії розваг життя місцевих гетто обумовлює великий і тотальний вплив на мову американців специфічної мови негритянських музикантів. Жаргон джазменів став основою жаргону “хіппі”. З негритянського жаргону прийшли популярні зараз “хіппізми” cool, for kicks, rip-off, hang-up, get busted. Реп сприяв широкому розповсюдженню та популяризації сленгізмів bad, def, fresh, rare в значенні “hip”, “cool”. І на сучасному етапі залишаються популярними одиниці, що виникли в жаргоні музикантів-негрів, і були розповсюджені серед молод: chick, cool, supercool, def, far-out, fresh, hip, hot, hype, groovy, mellow, rare, square. Cпецифічний жаргон “наркокультури” більшою частиною свого вокабуляру зобов`язаний жаргону негрів.

Велика кількість афроамериканізмів увійшла до широкого вжитку внаслідок важливих соціальних подій - масового руху боротьби негрів за рівні права з білими, протесту молоді середнього класу в 60-ті роки. Наприклад, слово sit-in, яке позначало демонстрацію протесту, коли негри займали ресторани, кафе, громадські місця “для білих”, стало зразком для нової словотворчої моделі утворення іменників від фразових дієслів (V+in=N) для позначення різних видів протесту.

У словниках вже не мають стилістичних позначок колишні афроамериканізми soul food, soul brother/sister, soul music/dance, утворені на базі слова soul, яке стало символом “головних якостей чорної етнічності” [6,289]. Як зазначають дослідники “вокабуляр soul пересікає вікові та класові кордони, в його основі - загальна історія лінгвістики та культури американських негрів” [7,42]. В той же час ціла низка одиниць з елементом soul ще мають соціально-етнічну маркованність: soul child, soul doctor, soul driver, Soul City, Soulville, soul hotel, soul kiss, soul mate, soul shake, soul shark, supersoul.

Дослідники зазначають, що існує відмінність у світосприйманні та поведінці не тільки представників різних національно-етнічних культур, а й чоловіків та жінок (gender gap): “stratification is gendered and gender is stratified” [8,97]. Ця відмінність обумовлює протиставлення чоловічої та жіночої субкультур (men's/male-women's/female culture), які являють різні системи цінностей (does and donts), моделі поведінки та стилі мовного спілкування. Зростання ролі жіночої субкультури в суспільстві знаходить відображення в мові. За визначенням Дж. Джил зараз жінка може реалізувати свій потенціал як особистість у різних галузях: “political expression, work and mobility, family, education, health and sexual control, cultural expression” [8,97]. Жінки прагнуть займатися не тільки домашніми справами, а і брати активну участь у громадській та професійній діяльності. Для позначення певної категорії жінок, які не тільки займаються вихованням дітей, а й беруть активну участь у суспільно-політичному житті, особливо на місцевому рівні, вживається образне словосполучення soccer mom “футбольна мама” - це жінка, яка не тільки відвідує футбольні змагання своїх дітей, а й займає активну життєву позицію. Молодих матерів, які успішно поєднують роботу з вихованням дітей називають також yummie (young upwardly mobile mommy).

Розповсюдження ідей фемінізму та емансипація жінок спричинили появу молодих ділових освічених жінок, які воліють зробити кар'єру (yuppette). Тих, хто успішно займаються політикою та бізнесом, позначають метафоричним виразом young gun “competitive, ambitious and determined on-success young women” [9,15]. Цей термін виник за аналогією до сленгізму big gun “a person of high rank or importance” або словосполучення top gun, що в жаргоні військовослужбовців позначало “the leading pilot at the USAF fighter school: a star, a leader, a macho man”[10]. Негритянську жінку призначену або обрану на високу посаду позначає образний сленгізм, що став політичним терміном, twofer (еліпс фрази two for the price of one), оскільки в одній особі така кандидатура поєднує дві категорії людей, які зазнають дискримінації.

Боротьба жінок за рівні права з чоловіками знайшла відображення в мовній картині світу і справила помітний вплив на сучасну англійську мову. Знайшов “громадянство” в мові феміністський термін marianism “the idea of the spiritual superiority of women”. Феміністки першими стали вживати дієслово network у значенні “встановити широкі контакти між собою”.
У подальшому це дієслово набуло значення “мати широке коло знайомих, здобувати професійну та особисту вигоду з цих контактів”. На базі нього були утворені похідні networker, networking. Відбитком фемінізму стало слово herstory, що виникло в жаргоні войовничих феміністок на початку 70-років для позначення ролі жінок в історії або висвітлення історії з точки зору жінок. Актуальність поняття, позначеного цим словом, спричинила його закріплення в мові поряд з похідним herstorian [11].

Соціальна диференціація суспільства зумовила висування на передній план різноманітних соціально-альтернативних рухів і зростання їх популярності. Рух жінок за свої права фіксується в мові словосполученням “women's lib”, утвореним на базі колишнього сленгізму lib (скорочення liberation). Саме слово lib “звільнення від дискримінації”, стало основою для утворення інших широко розповсюджених зараз феміністських термінів libbie, libber для позначення учасників руху жінок за свої права. За аналогією до словосполучення women's lib з'явилося утворення gay lib в значенні “рух за визволення гомосексуалістів”.

Слід зазначити, що саме в Америці вперше виділилася субкультура гомосексуалістів (gay culture), яка “мала свої соціальні структури, політичну владу та почуття солідарності навіть у небезпечних умовах існування” і наочно демонструвала “американське розуміння індивідуальної свободи та можливостей” [12, 340]. Останнім часом субкультура гомосексуалістів здобуває значного соціального значення, тому одиниці, що позначають пов`язані з нею поняття, широко вживаються в загальному мовленні. Чимало людей гомосексуальної орієнтації успішно займаються бізнесом або суспільно-політичною діяльністю (guppies=gay+yuppie). Гомосексуалістів, які приховують свою належність до “сексуальних меншин” позначає образне словосполучення closet queen, а тих, хто “відверто заявляє про свою гомосексуальність” характеризує дієслово to out, утворений на базі нього фразеологізм to come out of the closet та іменник outing. З розповсюдженням практики викриття гомосексуалістів серед офіційних осіб дієслово to out почало вживатися в значенні “викривати схильність до гомосексуалізму людини, яка займає офіційний пост”, а іменники outing, tossing - відповідно позначати проведення такої політики на практиці [13]. В той же час деякі політичні та громадські діячі, якщо вони належали до “сексуальних меншин”, почали самі заявляти про це офіційно (to come out of the closet), вступаючи тим самим у боротьбу проти їх дискримінації. Тому вони здобули назву outer. Словосполучення to come out of the closet вживається і у скороченому варіанті to come out.

Наприкінці ХХ сторіччя “сексуальні меншини” стали модним явищем. Дуже популярним стало мати таких людей (main men) серед своїх друзів, знайомих. Заявити офіційно про свою гомосексуальність для відомих, не тільки політичних та громадських діячів, але й “зірок” мистецтва стало означати здобуття ще більшої відомості та популярності. Саме тому літературна англійська мова поповнюється лексикою та фразеологією, яка була обмежена лише світом гомосексуалістів (gay culture), вважалася їх специфічним жаргоном (gayspeak). Деякі одиниці, які відображають рух “сексуальних меншин” за свої права зазнають у літературній мові певних змін (to out, outing, outer, to come out). Колишній сленгізм gay “homosexual” перетворився майже в офіційний термін, став не тільки основою назви субкультури гомосексуалістів, а також центром численних новоутворень: gay activism “марші та демонстрації гомосексуалістів”, gay rights “права гомосексуалістів”, gayness = gay identity “гомосексуальна ідентичність”, gaydar “здібність впізнавати гомосексуалістів”. Переслідування та нападки на гомосексуалістів з боку преси, офіційних та громадських органів позначає складне слово gay-bashing. Тих, хто виступає проти офіційного визнання гомосексуалістів називають anti-gay, а тих, хто визнає їх право на існування іменують pro-gay, gay-friendly. Офіційне визнання місцевими владами районів мешкання гомосексуалістів і навіть виділення на них коштів викликало розповсюдження словосполучення gay pride [14]. У 90-ті роки ставлення до “сексуальних меншин” в американському суспільстві стало більш “сприйнятливим та толерантним” [12, 345]. Виростає нове покоління, якому, можливо, навіть важко буде зрозуміти, чому різна сексуальна орієнтація була колись соціальною проблемою.

Останнім часом боротьбу за свої права почали бісексуали, і як відображення цього процесу широкo розповсюдженими в англійській мові стали сленгізми bi (скорочення bisexual) в функції іменника або прикметника та bi-guy для позначення чоловіка бісексуальної орієнтації [10, 17]. Заявляють про себе також представники “міжсексуальних” груп - транссексуали та трансвестити (gender-bender), особливо серед “музичної” еліти - відомих виконавців поп-музики або їх прихильників. Саме “неосексуальна революція” зробила привабливим, модним світ гомосексуалів, бісексуалів та інших “сексуальних меншин”, спричинила розповсюдження в загальній мові відповідних жаргонізмів.

Однією з головних соціальних проблем сьогодення залишається проблема наркоманії. Масштаби та темпи росту, все зростаючий вплив цієї соціальною хвороби на всі сторони суспільного життя привели до того, що наркоманія “спричинила номінативний вибух на периферії лексичної системи” [15, 42]. “Наркожаргон” став своєрідним вербальним відображенням “наркокультури” (drugs culture). “Наркокультура” - це наркомани (acidhead, basehead, cokehead, crackhead, cubehead, druggie, Ecstatic, hashhead, hophead, junkie, metho, pillhead, pothead, speed freak, superfly, tripper, tweaker), наркобізнесмени (narco), торговці наркотиками (pusher), наркокур`єри (mule) наркомафії (drug mob), яка має реальну владу незважаючи на те, що з нею ведуть боротьбу представники уряду (narcs).

Велика кількість “наркожаргонізмів”, що були обмежені у вживанні певним соціальним середовищем - “наркокультурою”, стають загальнозрозумілими і широко відомими у зв'язку з висвітленням боротьби з наркоманією засобами масової інформації. Невипадково стали відомими та широко розповсюдженими численні одиниці “наркожаргону” в значенні “вживати наркотики” (to chase the dragon, to crank (up), to freebase, to toot) для досягнення певного ефекту” (blissout,to blissout, to be speeding, trip, to trip, zoned out, wasted). Розповсюдження і вживання наркотиків спричинює популяризацію одиниць, що позначають назви “модних” наркотиків, навколо яких формуються широкі синонімічні ряди. Особливою популярністю користується жаргонізм crack “різновид очищеного кокаїну”, лексико-семантична парадигма якого включає численні семантико-стилістичні синоніми: coke, free-base (base), hubba, jumbo, lick, line, nose candy, pipe, ready-wash, ready-wash, rock, toot.

Слід зазначити, що саме жаргонізм crack у зв`язку з розповсюдженням відповідного наркотику став його офіційним найменуванням і одним з сигнальних слів-символів, перетворився на інтернаціональну одиницю, центр подальшого словотворення: crack-baby, crack-binging, crack-cocaine, crack-crime, crack-head, crack-house, crack-squad, crack-up. Слово acid, що в “наркожаргоні” позначало галюциногенний препарат ЛСД, стало базою новоутворень acidhead, acid trip acidic, acid ska, acid ted, acid-rock, а також основою загальновживаної назви популярної молодіжної субкультури Acid house “a youth cult featuring house pop music and the taking of psychedelic drugs”. Створене на його базі словосполучення Acid house party перетворилося на офіційну назву молодіжних вечірок з поп-музикою і вживанням відповідних наркотиків [13, 2].

З проблемою наркоманії тісно пов'язана проблема злочинності. “Кримінальні” субкультури продовжують відігравати значну роль у суспільному житті, і цей факт обумовлює широке використання в сучасній англійській мові “кримінальних” жаргонізмів для позначення або переномінації відповідних антисоціальних подій та явищ. “Субкультура вулиці” (street culture) та “жаргон вулиці” (street slang) значно впливають на літературну лексику та фразеологію, поповнюють її новими словами та словосполученнями. Оскільки для жаргону декласованих елементів є характерною так звана “злочинна спеціалізація мови”, ці жаргонізми пов'язані зі злочинами та іншими антисоціальними явищами і відображають вплив на мову негативних сторін американської дійсності.

“Субкультура вулиці” (street culture) - “субкультура злочинності, проституції, наркоманії” [6,185], стала єдиним можливим способом життя для багатьох молодих людей в США. З загостренням проблеми молодіжної, підліткової і навіть дитячої злочинності пов'язана поява дітей - наємних вбивць (hit-kid). В останні роки набули масового характеру кримінальні дії неповнолітніх (gangbanger), які здійснюються вуличними бандами молоді та підлітків (wolf pack, posse) та їх окремими членами (dude, homeboy, homegirl, steamer). Широко розповсюдженими стали жаргонізми, що позначають “вуличні злочини” (street crime): масові вуличні пограбування перехожих (heist,mugging,wilding) і пасажирів наземного і підземного транспорту (steaming), пограбування крамниць шляхом тарана їх автомобілем (ram-raid) та вбивства (contract, rub-out, wipe-out).

Нові типи злочинів породила науково-технічна революція. Значний обсяг фінансових операцій через Інтернет обумовлює “електронне “відмивання грошей” (electronic money laundering). З використанням самої новітньої техніки здійснюються фінансові афери та шахрайства (high-tech scams).
З метою викрадення інформації та привласнення грошей так звані “хакери” (hacker) таємно підключаються до чужих комп`ютерів (hacking, to hack). Проблема захисту від вторгнення до комп`ютерної системи сторонньої особи відбивається в похідних hacker-proof, hacker-watch. Існує жаргон “кіберграбіжників” hackerspeak. Основа комп`ютерного жаргонізма hack “таємно входити до чужої комп`ютерної системи” стала базою для численних новоутворень hacker, hacking, hackish, hippie-hackish, hacker-proof, hacker-speak, hacker-watch, neurohacker, uberhacker.

З розвитком науково-технічного прогресу та інформаційної революції пов'язане виділення наприкінці ХХ століття субкультури людей, змістом життя яких стає сучасна, особливо комп'ютерна техніка (cyberculture). Символом “комп'ютеромана” стали сленгізм geek і його експресивні синоніми dweeb, nerd. Субкультуру людей, захоплених технікою, позначають похідні geekdom, geekhood, nerdism, nerdishness, nerddom, а комп'ютерний жаргон - geekspeak. Навколо синонімів geek, nerd створено багато інновацій, пов`язаних з фахівцями, професіоналами або великими аматорами комп`ютерної техніки: geekboy, geekonomics, non-geek, technogeek, ungeekish, geek chic, computernerd, cybernerd, de-nerd, high-tech-nerd, techno-nerd, supernerd, ubernerd, nerdish, nerdlike, nerdfest, nerdify.

Серед людей, пов'язаних з комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням, виділяються: “аматори сучасної комп'ютерної техніки” (chip-head, computer junkie, cyberhead, cyberjunkie, data-junkie, digit-head, gearhead, geekboy, nethead, technofreak) та “відомі фахівці, експерти, професіонали в галузі сучасної комп'ютерної техніки” (computernerd, cybernerd, cyberati, digerati, high-tech-nerd, supernerd, technogeek, techno-nerd, ubernerd). Людей, що вміють працювати з сучасною комп`ютерною технікою, позначають новоутворення computer hip, а також похідні з суфіксом -savvy, який виник в результаті афіксалізації сленгізму savvy (computer-savvy, cybersavvy, IT-savvy, tech-savvy).

Слід відзначити, що в останні роки жаргон фахівців та аматорів електронно-обчислювальних машин постачає в англійську мову все більше семантичних інновацій. Наприклад, назва системи користування мережею “Інтернет” gofer грунтується на переносному значенні відповідного сленгізму, який виник внаслідок еліпсу та компресії фрази “go for something” і первісно мав значення “помічник [10] . Комп`ютерний жаргонізм spam (у літературній мові “ковбасний фарш”) позначає непотрібну інформацію сумнівного або рекламного характеру. На базі нього утворені похідні spammer “особа, або організація, які надсилають непотрібну інформацію рекламного характеру через Інтернет”, spamming “практика надсилання матеріалів сумнівного або рекламного характеру через Інтернет”, anti-spam filter “програма, або електронний прилад, який “фільтрує” електронну пошту”.

Демократичність американського суспільства по відношенню до різноманітних субкультур обумовила значну демократичність літературної норми, її “толерантність” по відношенню до запозичень із жаргонів та сленгу. Субстандартні одиниці, що стали назвами соціально значущих понять, незважаючи на низький соціально-стилістичний статус, перетворилися на “модні” слова - символи, стали інтернаціональними одиницями, базою для численних новоутворень.

SUMMARY

The article tackles the problem of cultural and subcultural diversity of the American society. The author studies American subcultures and different sublanguages in their interaction, analyses changes in the vocabulary caused by this interaction, innovation processes and trends of vocabulary development which emerge in American sublanguages.

СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ

1. Collins Cobuild English Language Dictionary. - London: Collins, 1990. - 1703 p.

2. Folb A. E. Who's Got the Room at the Top? A Nomenclature for Intracultural Communication // Encountering Cultures: Reading and Writing in a Changing World. - Boston: Blair Press, 1992. - P. 350-356.

3. O'Callaghan B.An Illustrated History of the USA.-Harlow,Essex: Longman,1997-144 p

4. Stapleton K. R. From the Margins to Mainstream: The Political Power of Hip-hop // Media, Culture and Society. - 1998. - Vol. 20. - № 2. - P.219-234.

5. Leland J., Mabry M. Street Culture // Newsweek. - Feb.26. - 1996. - P.36-43

6. Green J. The Dictionary of Contemporary Slang. - London: Pan Books, 1992. - 356 p.

7. Smitherman G. Talkin and Testifyin. The Language of Black America. - Boston: Houghton Mifflin Co., 1977.

8. Moghadam V.M. Women in Society // International Social Science Journal. - 1994. - №134. - P.95-115.

9. Dix C.Chance for the Top.The Lives of Women Business Graduates.-London,1990.- 256 p.

10. Ayto J., Simpson J. The Oxford Dictionary of Modern Slang. - Oxford, New York: Oxford University Press, 1996. - 300 ?.

11. 11.Green J. A Dictionary of Neologisms since 1960. - London:Bloomsbury, 1992. - 340 p.

12. Majors R.I. America's Emerging Gay Culture // Encountering Cultures: Reading and Writing in a Changing World. - Boston: Blair Press, 1992. - P.340-349.

13. The Oxford Dictionary of New Words / compiled by S.Tulloch. - Oxford. - New York: Oxford University Press, 1992. - 322 p.

14. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови.-Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. - 431 с.

15. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1989.- 126 с.