Джерела труднощів при навчанні майбутніх перекладачів спеціальних термінів (на матеріалі музикознавчої термінології)

Джерела труднощів при навчанні майбутніх перекладачів спеціальних термінів (на матеріалі музикознавчої термінології)

Л.М.Черноватий

Н.О. Кукуєва

Метою нашого дослідження була спроба встановити чинники, що впливають на успішність передачі майбутніми перекладачами спеціальних термінів, які не були об'єктом спеціального навчання, але які апріорі мають входити до складу перекладацької компетенції, зважаючи на те, що вони позначають поняття, відомі будь-якому пересічному освіченому носію мови, а отже мають бути знайомими і перекладачам. Така тема видається актуальною, зважаючи на розширення масштабів підготовки перекладачів в Україні і, відповідно, необхідність пошуку шляхів визначення змісту їхнього навчання та підвищення його якості, зокрема і спеціальної термінології. Однією зі згаданих галузей є музика і музикознавча термінологія, які й були вибрані матеріалом дослідження.

Незважаючи на чітку потребу в роботах подібного типу, цілеспрямований пошук у цьому напрямку досі майже не проводився, а щодо навчання майбутніх перекладачів музикознавчої термінології, то на момент написання цієї праці подібні дослідження авторам статті невідомі. Більше того, цей важливий компонент фонових знань, що мають входити до складу перекладацької компетенції, взагалі випав зі змісту навчання перекладацьких відділень та факультетів, внаслідок чого перекладачі змушені пізніше, вже під час практичної діяльності, заповнювати цю прогалину самостійно. Отже, тему нашого дослідження доцільно визнати не лише актуальною, а й перспективною.

Гіпотеза дослідження: здатність майбутніх перекладачів вирішувати термінологічні перекладацькі проблеми в спеціальних текстах за рахунок контексту залежить від ряду чинників, наявність яких є сприятливим, а відсутність - несприятливим чинником, що безпосередньо впливає на якість перекладу. Терміни, розпізнавання яких полегшується будь-якими обставинами (схожість звукової та/або графічної форми і змісту в двох мовах, висока частотність, наявність відповідної інформації в структурі фонових знань майбутніх перекладачів), будуть менш складними для розпізнавання. Відсутність же згаданих чинників призведе до погіршення правильності перекладу таких термінів.

Музична культура, що, як уже згадувалося вище, була вибрана матеріалом дослідження, входить до складу загальнолюдської культури, а тому майбутній перекладач неминуче зустрінеться з відповідними алюзіями в процесі практичного перекладу. Відсутність базових фонових знань у цій галузі може бути джерелом перекладацьких труднощів. Відповідь на запитання про наявність таких знань у свідомості студентів є проблематичною. З одного боку, в межах шкільної програми музику вивчали всі майбутні перекладачі, тобто теоретично вони мають володіти необхідними мінімумом фонових знань, а з іншого - спостереження за студентами перекладацьких відділень та факультетів дають підстави для деяких сумнівів щодо діапазону таких знань. Для уточнення реальної ситуації нами був проведений спеціальний зріз.

Зріз мав форму перекладу українською мовою з англійської спеціально створених 11 блоків, по 2-3 речення в кожному, загальним обсягом 1715 друкованих знаків. До змісту зрізу, за результатами аналізу спеціальної літератури [1-7], нами були включені 110 термінів, що відносяться до галузі музичної культури. Терміни розподілялися за 11 категоріями по 7-14 термінів у кожній: музичні інструменти (string,bowed string, plucked, keyboard, wind, woodwind,brass, pneumatic, percussion,cither, harp), танцювальні музичні твори (cracovienne, boston, country-dance, tap-dancing, pas-de-deux, passacaglia, czardas, lancer, blezdingele, cabaret songs), ритм та метр (mordent, turn, grace note, trill, melisma, duplet, triplet, rhythmic figures, mezzo-forte, crescendo, pianissimo, forte, dynamic signs), акорди (chords, triads, sixth chords, six-four chords, seventh chords, six-five chords, four-three chords, four-two chords, ninth chords, unidecimal chords), інтервали (perfect unison, octave, fifth, fourth, third, sixth, consonance, dissonance, second, augmented interval, diminished interval,), стилі музики (rock, vanguard rock, glitter rock, Jesus rock, soul rock, surf, fusion, folk rock, space rock, industrial trash, speed metal), знаки альтерації і ключі (natural, sharp, flat, treble clef, G clef, accidental, Soprano clef, alto clef, mezzo-soprano clef, C clef ), звукоряд (scale, quaver note, semiquaver note, A note, E note, C note, H note, G note, D note, F note ), лад (minor, major, mode, Aeolian, Myxolydian, Locrian, Ionian), голоси (soprano, coloratura soprano, lyrical soprano, mezzo-soprano, treble, falsetto, contralto, alto, counter tenor, baritone, bass), групи музикантів (ensemble, duet, trio, quintet, sextet, quartet, septet, octet, nonet, conductor, orchestra ).

Студентам пропонувалося виконати переклад письмово за 45 хвилин.

В зрізі, що проводився в березні 2005 року на англійському перекладацькому відділенні факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, брали участь 11 студентів третього курсу (10 жінок, 1 чоловік, вік від 19 до 20 років, 6 студентів з музичною освітою - закінчили музичні школи). Вибір досліджуваних пояснюється їхнім достатнім досвідом у перекладі (зріз проводився в шостому семестрі навчання) та їхньою репрезентативністю (ця група є досить типовою, як з точки зору її складу, так і стосовно змісту їхньої попередньої підготовки).

Аналіз робіт студентів проводився шляхом оцінки правильності передачі музичних термінів. Загальний рівень такої правильності склав 46%. При цьому цей рівень вищий у осіб, що мають спеціальну музичну освіту - 50%, в той час як відповідний показник студентів без такої освіти суттєво нижчий - 39%. Цей факт говорить на користь припущення про зв'язок між обсягом фонових знань у відповідній галузі та якістю перекладу. Однак не всі музичні терміни були однаково складними для перекладу. З метою виявлення джерел такої складності ми провели відповідний аналіз, попередньо розподіливши музичні терміни на типи, залежно від правильності їхнього перекладу під час зрізу. Результати такого аналізу подані в таблиці 1.

Як випливає з табл.1, ніяких труднощів не викликав переклад слів типу 1 (100% правильності). Сюди, по-перше, належать терміни, що мають значний ступінь відповідності звукової форми стосовно аналогічних слів української мови, наприклад, назви окремих інструментів (harp - арфа), музичних творів (pas-de-deux - па-де-де), інтервалів (octave - октава), груп музикантів (duet, trio, quintet, sextet, septet, octet, nontet, orchestra), голосів (contralto, lyrical soprano, baritone, bass). По-друге, тут знаходимо також слова, які є досить частотними. Це, наприклад, назви груп музичних інструментів (string - струнні, wind - духові). Трохи осторонь стоїть термін conductor, якого навряд чи варто було чекати серед термінів типу 1, зважаючи на те, що він відноситься до так званих “хибних друзів перекладачів”, маючи омофон з абсолютно іншим значенням в українській мові (“кондуктор”). Пояснення такого протиріччя є досить простим - в посібнику з практичної граматики, який ці студенти вивчали на другому курсі, термін conductor детально відпрацьовувався в одній з вправ на засвоєння словотворчих елементів і, очевидно, запам'ятався.

Таблиця 1- Результати перекладу музичних термінів студентами третього курсу українською мовою з англійської

До другого типу потрапили 4 слова, відсоток правильності перекладу яких склав 91%. Три з них співпадають за формою з українськими відповідниками (passacaglia - пассакалія, czardas - чардаш, surf - серф). Наявність у цьому типі терміну keyboard (“клавішні інструменти”), який потенційно має й інші, хоча й похідні, значення (наприклад, “клавіатура комп'ютера) можна пояснити його високою частотністю саме серед цієї вікової групи, для представників якої сучасна музика є одним з пріоритетів на цьому етапі життя.

Схожу картину спостерігаємо в межах термінів, що належать до типу 3 (82% правильності). Деякі з них (pianissimo, forte, mezzo-soprano) мають в українській мові прямі відповідники за формою, а тому легко транскодуються. Помилки тут можливі лише щодо неточності транскодування, пов'язаної з відсутністю відповідних фонових знань, наприклад, вживання *форт (тут і далі зірочкою показані невдалі варіанти передачі термінів при перекладі) замість форте, *п'яніссімо замість піаніссімо або *мезо замість мецо. Інша група термінів цього типу (glitter rock, fusion) також потребувала транскодування, але ці слова відзначаються ще меншою частотністю, ніж попередні два, а тому деякі досліджувані спокусилися на буквальний переклад, вживаючи словосполучення *мерехтливий рок замість гліттер рок або *суміш чи *змішаний замість ф'южн. Близьким до цієї групи термінів є також словосполучення vanguard rock (“авангардний рок”), передача якого потребує адаптивного транскодування, чого не усвідомили деякі майбутні перекладачі, застосувавши просту транслітерацію (*вангард рок). Схожа тенденція спостерігається при намаганні передати значення англійських термінів percussion (“ударні інструменти”) та tap-dancing (“чечітка”), де переклад вимагав вибору словникового відповідника, проте відсутність загальних знань про типи інструментів та танцювальних стилів у відносно невеликої кількості досліджуваних змусила їх вдатися до транскодування незнайомого терміну (*перкусійні інструменти та *тап-данс відповідно). Інше словосполучення третього типу, bowed string (смичкові інструменти), не дозволяло застосувати транскодування, оскільки другий елемент (струнний) був правильно переданий усіма студентами при передачі словосполучення струнні інструменти (див. тип 1 в табл..1). Це призвело до намагань вивести значення безпосередньо із суми значень його складових, що іноді виливалося у вживання термінів типу *арфові інструменти, яке може бути пов'язано з інтерпретацією оригінального словосполучення як *струни, натягнуті на вигнуту рамку. Досить несподіваною є наявність в складі типу 3 таких термінів як sharp (дієз) та flat (бемоль), які вимагають чіткого знання словникового відповідника, і значення яких не може бути виведене без нього, що підтверджується і нечисленними випадками вживання буквального перекладу (*гострий та *гладкий відповідно) деякими студентами. Високу позицію згаданих термінів у типології можна пояснити лише наявністю відповідних фонових знань у свідомості даних студентів.

Терміни групи 4 (73% правильності) включають 4 елементи, які можна розбити на дві групи. До першої належать терміни, що потребують транскодування (mezzo-forte, crescendo), однак воно має певні особливості, пов'язані з тим, що, по-перше, тут застосовується транскрибування, а по-друге, воно здійснюється не з англійської, а з італійської мови. Неусвідомлення цих особливостей спричинило появу форм типу *мезо-форте або навіть *мезо-фот замість мецо-форте, а також *кресендо замість крещендо. Іншу групу склали терміни (chord, sixth-chord), для передачі яких слід чітко знати словниковий відповідник, хоча цей випадок можна розглядати і як об'єкт для застосування адаптивного транскодування, якщо його розуміти дуже широко. Якраз незнання відповідників викликало невдалі спроби вживання транскодування разом з калькуванням, внаслідок чого з'являлися форми типу *хор чи *корд замість акорд; або *сектакорд, *шість акордів, *шостий корд, *6 хор замість секстакорд.

Терміни групи 5 (64% правильності) стосуються одного знаку альтерації (natural) та одного нотного ключа (treble clef). Обидва терміни вимагають чіткого знання словникових відповідників. Відсутність цієї умови приводила до застосування калькування, тобто вживання слова *природний замість бекар, або застосування транскодування разом з невірним перекладом (*требл тон чи *басовий ключ замість скрипковий ключ).

Два терміни (cracovienne та speed metal) потрапили і до типу 6 (55% правильності). Проблеми передачі обох з них пов'язані з відсутністю відповідних українських термінів у свідомості майбутніх перекладачів. Внаслідок цього, вибравши правильний спосіб перекладу (транскодування), замість традиційного краков'як студенти пропонували такі варіанти як *краків'як, *краківьян, *краківян,* краків'ян, *краков'яз. Схожа тенденція спостерігається і при спробах передачі менш усталеного терміну speed metal, який вимагав транскрибування з елементами транслітерації (спід-метал). Інтерференція більш поширеного терміну важкий метал спричинила випадки звуження (*метал) та заміни (*важкий метал). Деякі досліджувані експериментували з одночасним вживанням слів обох мов (*”speed” метал), інші застосовували калькування (*швидкісний рок).

Тип 7 (46% правильності) представлений п'ятьма термінами, що позначають інтервали (fifth, fourth), музичний стиль (folk rock) та музичні ключі (C clef, G clef). Труднощі передачі перших двох термінів пов'язані з незнанням відповідних українських термінів, внаслідок чого замість кварти і квінти студенти пропонували варіанти *четвірка, *четвертий, *четверта, *”4”, *”4/3” або *п'ятірка, *п'ятий, *п'ята,*”5”, *”5/3” відповідно. Проблеми з передачею третього терміну пояснювалися невдалим застосуванням деякими студентами часткового калькування замість повного транскодування, внаслідок чого нормативний термін фолк-рок замінювався на ненормативний *народний рок. Інтерференція термінів folk та folklore спричинила появу варіанту *фольклорний рок. Незнання значення символів ”C” та ” G” в останніх двох термінах змусило деяких досліджуваних зберігати їх і в перекладі, пропонуючи варіанти *ключ С, *C та *ключ G, * G і навіть *тон G замість нормативних ключ “до” та ключ “соль” відповідно.

Терміни типу 8 (37% правильності) виявилися досить складними для перекладу з різних причин. Вірно вибравши прийом перекладу для передачі терміну melisma, студенти не усвідомлюють, що цей термін в українській мові вживається в множині (мелізми), бо означає невеликі мелодичні прикраси та їхні умовні позначення [3]. Наслідком такого неусвідомлення було логічне вживання варіанту *мелізма, який однак у даному випадку є помилковим. Невірне співвіднесення назв нот з відповідними літерами латинської абетки (A,E,C,H,G,D,F),спричинило появу помилок. Студенти, що мали проблеми з передаванням таких назв, зберігали латинські літери і в тексті перекладу Незнання українських термінів було головною причиною помилок при намаганнях передати терміни seventh chord, space rock та coloratura soprano. Результатом цього стала поява варіантів типу *семіакорд, *сьомий акорд та *сьомий корд замість нормативного септакорд; *космічний рок замість спейс-рок; *колоритне сопрано, *колоратура сопрано та *”coloratura“ сопрано замість колоратурного сопрано.

Проблеми з перекладом назв нот, які вже згадувалися вище, стали джерелом труднощів і при перекладі деяких термінів типу 9 (28% правильності). Це стосується словосполучень, до складу яких входять назви нот (A major, C flat major, E flat major, F sharp minor), при перекладі яких з'являлися варіанти типу *А-мажор (замість ля-мажор), *C-бемоль мажор (замість до-бемоль-мажор), *E -бемоль мажор (замість мі-бемоль-мажор), * F мінорний дієз (замість фа-дієз мінор). Інші три терміни цього типу виявилися складними з причини невміння студентів вибрати правильний спосіб перекладу або точно визначити межі його застосування. Так, термін falsetto вимагав застосування адаптивного транскодування (фальцет), однак значна кількість досліджуваних помилково обрала транслітерацію, наслідком чого були варіанти типу *фальцетто або *фальсетто. Назва музичного стилю industrial trash, натомість, потребувала вживання транскрибування (індастріал треш), однак майбутні перекладачі вдавалися і до звуження (*треш або *промисловий), і до додавання (*треш метал), і до часткового (*промисловий треш) або повного (*промисловий бруд) калькування. Передача українською мовою назви литовського танцю blezdingele вимагала транслітерації (блездінгеле), однак значна кількість досліджуваних помилково вибрала адаптивне транскодування, пропонуючи варіанти типу *блездінгел або *блездінгель.

Тип 10 (19% правильності) представлений лише одним терміном (ninth chord), труднощі з передачею якого виникли з причини незнання відповідного терміну в українській мові (нонакорд). Студенти намагалися компенсувати таке незнання застосуванням калькування, внаслідок чого з'являлися варіанти типу *дев'ятий акорд, *дев'ятинний акорд, *9 акорд, *дев'ятиакорд, *дев'ятий корд.

В межах типу 11 (10% правильності) всього три терміни (dissonance, diminished, woodwind), які знаходяться тут з різних причин. У першому випадку (dissonance) студенти вірно вибрали прийом перекладу (транскодування), але помилилися з його видом, застосувавши адаптивне транскодування (*дисонант) замість транскрибування. Другий термін (diminished) стосувався інтервалу і мав перекладатися як зменшений, однак такого терміну не виявилося у свідомості майже всіх досліджуваних, а тому вони вживали інші компоненти семантичного поля цього слова (*нижчий, *спадаючий, *обмежений). При передачі ж третього терміну (woodwind) майже всі студенти пішли шляхом звуження, переклавши цей термін як *дерев'яні (інструменти) замість дерев'яні духові (інструменти). Це пояснюється простим незнання україномовного терміну.

Найчисельнішим є тип 12, де знаходяться терміни, які жоден з майбутніх перекладачів не переклав правильно. Зокрема, тут знаходимо три терміни, що позначають класи інструментів або окремі інструменти. Термін plucked instruments (щипкові інструменти) виявився складним з причини незнання відповідного терміну в українській мові, внаслідок чого студенти або взагалі пропускали його, або перекладали як *струнні чи *смичкові. Натомість при передачі терміну brass instruments (мідні духові інструменти) досліджувані вдалися до звуження, помилково переклавши його просто як *мідні інструменти. Назву давньогрецького інструменту cither (кітара або кіфара) студенти правильно намагалися транскодувати, але, помилково вважаючи це слово латинським, пропонували варіанти типу *цитра чи *цистра, або просто транслітерували (з адаптацією): *сітара. Помилки у виборі способу транскодування спотерігалися також при передачі назв ладів, де помилково було вибрано транскрибування (*Еоліан, *Мікодоліан та *Локріан) замість адаптивного транскодування (Еолійський, Мікодолійський та Локрійський) для передачі відповідних англомовних термінів (Aeolian, Myxolidian, Locrian). В інших випадках, навпаки, замість звичайного транскрибування досліджувані необгрунтовано вибирали адаптивне транскодування - *консонант замість консонанс при передачі терміну consonance, що вживався стосовно музичного інтервалу.

Передача назв танцювальних жанрів та деяких інших категорій потребувала різних підходів, однак досліджувані не вгадали з вибором адекватних прийомів у жодному з них. Так, терміни country dance, counter tenor та unidecimal chord вимагали адаптивного транскодування у досить своєрідній формі (контрданс, контра-тенор та ундецимакорд відповідно), яке важко вивести логічним шляхом. Це пояснює невдачі студентів, які намагалися застосовувати калькування (*одинадцятий акорд), калькування з розширенням (*танці в стилі кантрі), калькування з транскодуванням (*одинадцятий корд, *унідецімальний акорд), різні види транскодування (*контер тенор, *конт тенор, *контр тенор, *каунтер тенор) або звуження (*кантрі, *тенор). Особливості адаптивного (на французький манер) транскодування терміну lancer (лансьє) спричинили помилковий вибір досліджуваними транслітерації (*лансер), а у випадку з передачею словосполучення cabaret song, де вимагався словниковий відповідник (шансонетка), відсутність останнього у свідомості студентів призвів до застосування калькування, іноді й з розширенням (*пісні (у стилі) кабаре). Помилково було застосовано і калькування (разом з траскодуванням) назви жанру Jesus rock (*християнський або *божий рок замість транскрибування Джізус рок).

Значні труднощі при передачі термінів, що відносяться до категорій ритму, метру та деяких інших пояснюються простою відсутністю словникових відповідників у свідомості майбутніх перекладачів, для компенсації чого вони невдало застосовували різні прийоми - транскодування: *терн замість групето (turn); *граце ноте або *грейс замість форшлаг (grace note); *дуплет/тріплет замість дуоль/тріоль (duplet, triplet); *тріада замість тризвук (triad); *требл замість дискант (treble); калькування: *оберт замість групето (turn); *правильний (чудовий, відмінний, бездоганний) унісон замість чиста прима (perfect unison); *зростаючий (*вищий, *розширений, *підвищений) замість збільшений (augmented) стосовно інтервалу.

В інших випадках спостерігалося неправильне виведення значення терміну з контексту - наприклад, вживання *октава, *тебр або *додатковий акорд замість знак альтерації при передачі змісту терміну accidental; *стиль чи *вид замість лад у випадку з mode; *нотний стан, *шкала аьо *октава замість гама або звукоряд при передачі терміну scale.

Ще одним прийомом, за допомогою якого майбутні перекладачі намагалися вирішити проблему невизначеності щодо чіткого змісту термінів, було звуження, шляхом якого студенти позбавлялися незрозумілих елементів. Так, при передачі назв ключів (soprano clef, alto clef, mezzo soprano clef), досліджувані позбавлялися слова ключ, перекладаючи ці терміни просто як *сопрано, *альт та *меццо(мезо)-сопрано.

Складними виявилися випадки, в яких була наявна значна внутрішньомовна інтерференція, посилена низкою інших чинників. Наприклад, форма англійського слова quaver в словосполученні quaver note (восьма нота) спричинила інтерференцію з боку схожого за формою слова quater, а відтак призвела до появи таких варіантів перекладу, як *четвертна нота. Логічно, що словосполучення semi-quaver note (шістнадцята нота) ті ж самі студенти перекладали як *напівчетвертна нота. Різні значення термінів major та minor інтерферують між собою при перекладі словосполучень major and minor third (велика та мала терція) та minor second (мала секунда), які багато з досліджуваних перекладали як *мажорна та мінорна терція (*мажорна та мінорна третя, * мажор та мінор, *більша та менша третя) та *мінорна секунда, *мінорна двійка або *мінорний другий). В окремих випадках внутрішньомовна інтерференція доповнюється міжмовною, викликаною відмінністю принципів побудови терміну в англійській та українській мовах відповідно. Наприклад, англійські словосполучення, що позначають акорди six-four chord, six-five chord, four-three chord відрізняються за принципом побудови від українських відповідників, в яких спочатку називається друга, а потім - перша частини числового компоненту (порівняйте: квартсекстакорд, квінтсекстакорд, терцквартакорд). До того ж, якщо в внглійському варіанті вживаються англійські ж назви чисел, то в українському - латинські. Недивно, що помилки студентів при намаганні передати ці терміни українською мовою визначаються впливом чинників, перелічених вище. Відповідно, досліджувані продукують варіанти типу: *6/4 акорд, *6-4 хор, *шостий-четвертий акорд, *неповний секстакорд, або застосовують звуження (*секстакорд).

Таким чином, проведений аналіз загалом підтвердив гіпотезу дослідження і дозволяє зробити наступні висновки. Музична галузь та відповідний термінологічний корпус мають бути складовими фахової компетенції майбутніх перекладачів. Попередній аналіз наявних фонових знань і термінології у свідомості студентів дозволяє припустити, що існуюча система їхнього забезпечення (через навчання музичної культури в школі) є недостатньою, а отже потрібна розробка відповідних тем з подальшим їхнім включенням до змісту навчання майбутніх перекладачів. Вирішення цього завдання, у свою чергу, потребує ретельного відбору відпаовідних понять та термінології для забезпечення необхідного їхнього обсягу на основі принципу мінімальної достатності. При відборі термінології доцільно звернути особливу увагу на джерела труднощів її засвоєння і перекладу. Чинниками, що здатні ускладнити переклад термінів є: відсутність відповідних фонових знань у свідомості (майбутнього) перекладача, внаслідок чого перекладач не розуміє змісту тексту і змушений вдаватися до надмірного вживання транскодування або калькування; наявність внутрішньомовної інтерференції, що спричинює змішання омоніиічних або схожих за формою англомовних слів; наявність міжмовної інтерференції, викликаної відмінністю принципів побудови терміну або термінологічного словосполучення в англійській та українській мовах, яка унеможливлює застосування калькування для їхньої передачі в перекладі. Врахування таких найбільш типових труднощів могло б сприяти розробці більш ефективних вправ для засвоєння вузькоспеціальної термінології.

Summary