Проблеми репрезентацій лінгвокультурної специфіки німецьких ділових жанрів

ПРОБЛЕМИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОЇ СПЕЦИФІКИ НІМЕЦЬКИХ ДІЛОВИХ ЖАНРІВ

Р.Є. Пилипенко

Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурної специфіки німецьких ділових жанрів та проблемам її інтерпретації. Розглянуто джерела лінгвокультурних непорозумінь у німецьких економічних текстах, які функціонують у багатомовному інституційному просторі. Визначено перспективу дослідження лінгвокультурної специфіки німецьких економічних текстів - аналіз інтердискурсивних концептів у німецьких економічних текстах.

Мета статті - визначити суттєві лінгвокультурні особливості тлумачення німецьких економічних текстів у багатомовному інституційному просторі. Наукова новизна статті полягає у виокремленні суттєвих лінгвістичних і екстралінгвістичних факторів, які впливають на формування лінгвокультурної специфіки німецьких економічних текстів. Об'єктом статті є сучасні німецькі економічні тексти багатомовної інституційної сфери, предметом - є процеси мовних контактів, аналіз інтердискурсивних концептів, міжкультурні аспекти перекладознавства.

Репрезентацію лінгвокультурного контексту в сучасних німецьких економічних текстах первинно закріплено в загальних функціях мови - бути інструментом повідомлення про певні речі та події, слугувати інструментом впливу на адресата. Лінгвокультурну репрезентацію в широкому розумінні маємо перш за все в тематичній і комунікативній реалізації кожного типу тексту. Важливу роль щодо цього відіграє розуміння соціокультурного контексту текстової діяльності, оскільки властиві суспільству соціальні зв'язки втілено в лінгвокультурних формах і змістах, зокрема - професійних і етнічних. Наше розуміння феномену культури в текстовому просторі мовця спирається на ідею Т.Дрідзе: культура - це, у першу чергу, зразки поведінки, діяльності й взаємодії між людьми - зразки, які виконують регулятивну й контрольну функції в суспільстві і знаходять своє відбиття в текстовій діяльності людини [1:76]. Трансляція культурних цінностей через тексти відбувається у формі комунікативних настанов різної фахової та моральної природи. У процесі дослідження лінгвокультурної специфіки економічних текстів під оглядом міжкультурної комунікації та перекладознавства набуває актуальності проблема адекватного сприймання й забезпечення відповідної якості порозуміння між лінгвокультурними фаховими спільнотами. Текстова діяльність передбачає продукування текстів певних жанрів і типів. Тобто, з одного боку, кожна лінгвокультурна фахова спільнота має свої традиції в галузі інтерпретації й опрацювання текстів, а з другого боку - типи текстів утілюють певну ідеологію. Так, у німецьких економічних текстах у багатомовному інституційному просторі це - ідеологія спільної Європи, економічна ліберальна ідеологія, юридична ідеологія Маастрихтського договору про Спільну Європу тощо. Отже, соціально-культурна переорієнтація суспільства змінює й форми комунікації, у тому числі типи текстів. До основних соціокультурних норм комунікативної поведінки мовців у інституційних економічних спільнотах належать такі:

1. Мовно-культурні компоненти ділових жанрів, наприклад мікро- та макроодиниці мови, такі як:

а) звук, слово, синтагма, речення або текстовий фрагмент:

- Ne, ich bin gar net damit einvertsanden, dass man durch die niedriegen Tariflцhne fьr Geringqualifizierte nur Hungerlцhne einfьhrt [2]

(в даному випадку частки ne та net маркують приналежність мовця до регіональної мовної спільноти Землі Гессен);

б) комунікативно-прагматичні особливості мовленнєвої поведінки мовця, наприклад стратегії ввічливості, утілені в граматичних моделях звертань:

- Meine Herrschaften! Deutschland hinkt beim Wirtschaftswachstum anderen Lдndern des Euro-Raums hinterher. Die Wachstumsschwдche in Deutschland kann nicht durch die im Vergleich zum EWU-Durchschnitt geringere Inflationsrate und den entsprechend hцheren Realzins erklдrt werden [3];

в) культурні особливості національного менталітету, відбиті в намаганні представників німецьких ділових культур деталізувати причини подій і конкретизувати кожний процес:

- Die Ursachen der Wirtschaftsschwдchen in Deutschland liegen sehr tief. Ergolgversprechende Lцsungsansдtze mьssen unter anderem am Arbeitsmarkt ansetzen, was zumindest teilweise ja auch bereits geschehen ist. Am Arbeitsmarkt haben sich die Reformversдumnisse der Vergangenheit vor dem Hintergrund der umfangreichen Anpassungerfordernisse der deutschen Vereinigung gravierend ausgewirkt [4:3];

г) національні фахові особливості, віддзеркалені в номінації економічних явищ, властивих певній країні чи групі країн. Так, фінансове явище мінімальних резервів у системі центральних банків світу є властивістю Німецького федерального банку - на відміну від багатьох національних банків світу, зокрема американського центрального банку (FED):

- Die Mindestreserven nahmen im Dezember um 1,4% ab (ohne Bewertungseffekte). Der vom Bundesbanksystem gehaltene Bestand an Mindestreserven hat sich Ende 2004 verringert [5].

Аналіз ділових жанрів навіть у конкретному вимірі соціальної дійсності, зокрема в інституційному багатомовному просторі, утруднено рівнем розвитку самих ділових жанрів і відсутністю певного теоретичного ґрунту в галузі лінгвістики й міждисциплінарних досліджень. Вплив культурних компонентів на розвиток ділових жанрів набуває ваги в контексті адекватного сприймання культурних і фахових феноменів, наявних в інституційних багатомовних текстах. Можемо виділити три основні рівні вияву культурних компонентів у інституційних економічних текстах: рівень мінімального маркування національно-культурної специфіки іншомовного середовища, рівень максимального маркування національно-культурної специфіки й рівень маркування спільної (європейської) культурної специфіки. Ці рівні виявляють себе й у сучасних інституційних текстах. Маркування лінгвокультурної специфіки німецької фахової спільноти можна простежити в текстах ділової кореспонденції, жанрові характеристики якої суттєво впливають на переклад. Так, форми звертання й формули завершення в німецьких офіційних документах відрізняються од відповідних формул увічливості в ділових листах французькою мовою. Особливо помітно це в рекламних листах багатомовних інституцій. Наприклад, “паралельні” переклади звертань у рекламному листі відбивають цей феномен [6]:

Sehr geehrte Damen und Herren,

Heute kцnnen wir Ihnen die neue Ausgabe von “Euro” (Verlag) vorstellen. Wir ьbersenden Ihnen hiermit Ihr persцnliches Exemplar.

Переклад німецького тексту французькою мовою передбачає відмову од культурних компонентів іншої мови заради збереження відповідного культурного фону адресата. Французька версія цього листа засвідчує це:

Monsieur,

Nous avons le plaisir de vous fair parvenir un exemplaire de notre nouvelle publication “Euro” (йditions).

Так, на початку листа - у звертанні - спостерігаємо розбіжності у використанні родових ознак. Якщо звертання в німецькій мові (sehr geehrte Damen und Herren) використовує форму множини адресатів жіночої і чоловічої статі, то відповідну форму звертання у французькій мові часто вживають без родової диференціації (Monsieur).

Цей приклад свідчить про те, що внаслідок мовних контактів урізноманітнюються різні типи текстів. Появі проблемних ситуацій у перекладі може сприяти пряме або часткове запозичення певних зразків текстової організації, зокрема через наслідування синтаксичних і лексико-семантичних засобів комунікації. Так, синтаксичні запозичення (зміна порядку слів у реченні, зміна валентності дієслів тощо), які відбулися внаслідок мовних інтерференцій, сприяють трансформаціям у галузі структури тексту. Але мовні правила та їх зміни лише частково можуть пояснити природу жанрових змін. Ц.Тодоров зауважує щодо цього: “Між сукупністю цих правил, які властиві всім без винятку висловлюванням, та конкретними характеристиками кожного окремого висловлювання пролягає безодня невизначеності” [7:366-367]. На думку вченого, цю “безодню” заповнюють певні класи правил, які визначаються ситуацією висловлювання чи комунікації. Такі правила кваліфікуються як класи комунікативних подій у межах дискурсу.

Важливим критерієм виокремлення типів текстів і жанрів, які виявляють культурну специфіку мовців, ми вважаємо критерій включення певного типу тексту або жанру в багатомовну ситуацію. Міжкультурне спілкування текстами спричиняє проникненню іншожанрових ознак до економічних текстів. Сучасні ділові німецькі жанри за інституційної багатомовності змінюються до невпізнанності. Наприклад, жанри німецької ділової кореспонденції протягом майже цілого 20-го століття були найбільш сталими жанрами ділової прози, яка характеризується “високим ступенем офіційності, що не допускає вияву неформальності” [8]. Однак інтернаціоналізація 80-х років 20-го століття й наступна глобалізація спричинили трансформацію жанрових ознак, зокрема зміну контактних економічних текстів (Kontakttexte). Так, останнім часом у німецькій банківській системі виникла така форма комунікації, як кореспонденція - обмін ідеями (Ideenbцrse) - з метою підвищення ефективності роботи. У французькій діловій культурі така форма комунікації ще не набула поширення. Незважаючи на суттєві конструктивні зміни попередніх форм жанру, феномен еволюції жанрів може залишатись інваріантом у межах свого дискурсу на новому лінгвокультурному рівні.

Лінгвокультурну специфіку німецьких ділових жанрів відзеркалюють і неекономічні концепти, які, особливо в інституційному багатомовному середовищі, є важливим сугестивним засобом. Це концепти:

- релігійного характеру: Біблійні концепти, наприклад, „Пісня над піснями”, підживлюють економічну ідеологію відкритої ринкової економіки:

Alan Greenspan singt in Berlin das Hohe Lied des freien Marktes. Alan Greenspan ist nicht nur der prominenteste und einflussreichste Цkonom der Welt, er ist auch Ьberzeugungstдter. Frьher hat er den Wettbewerb gehasst. Heute verkьndet er eine glasklare Botschaft: Der Markt wird es schon richten [9].

- медичного характеру, коли в тексті банківського повідомлення-попередження натрапляємо на медичний концепт „небезпека зараження”:

Ansteckungsgefahr bei Deflation [10];

- наукового характеру, коли концепт “розвиток грошової маси” підкреслює ґрунтовний характер економічного повідомлення:

Berichte ьber die Geldmengenentwicklung im Euro- und Wдhrungsgebiet [11];

- військового характеру (концепт „Війна” в повідомленні про вплив воєнних подій на ринкову ситуацію):

Trotz Irak-Kriegs mьssen wir den wirtschaftlichen Stabilitдtspakt einhalten [12].

Розвиток ділових жанрів свідчить про потребу дослідити лінгвокультурні й інтердискурсивні фактори збагачення жанрової системи німецького економічного дискурсу, орієнтованої як на національну, так і на міжнаціональну фахову спільноту. Тому при інтерпретації німецького інституційного економічного тексту вважаємо за доцільне визначати ступінь зрозумілості комунікативної ситуації для однієї, кількох чи всіх багатомовних фахових спільнот Європейського Союзу. Так, вузьке культурне

розуміння певних економічних змістів репрезентують, зокрема, номінації іншомовних національних економічних суб'єктів або суто національних економічних явищ, процесів і різновидів діяльності. Наприклад:

- Die neue franzцsische Finanzmarktaufsicht hat ihre ersten Sanktionen gegen Investmentgesellschaften ausgesprochen. Die Beschlьsse stehen am Anfang einer Reihe von Entscheidungen, die der Autoritй des Marchйs (AMF) in den nдchsten Monaten fallen wird. Wegen unsauberer Handelspraktiken verwarnte die AMF die Gesellschaft Exane zu 30 000 Euro Buвe. Exane arbeitet mit der BNP Paribas zusammen [13].

Маркером фахової культурної спрямованості виступає в тексті номінація нової економічної реалії у французькому економічному просторі. Переклад у відповідному німецькому тексті випущено, і номінацію економічного суб'єкта передано мовою оригіналу (Autoritй des Marchйs). Іншим маркером французької культурної специфіки є номінація інвестиційного товариства Exane, розпізнавання якої забезпечується включенням цієї культурної номінації в ширший культурний контекст (BNP Paribas). Банк „Паріба” є широковідомим французьким банком. Способом репрезентації культурної специфіки в ділових жанрах, крім “прикріплення” більш вузького культурного маркера до ширшого, універсального, є також семантичні аналогії, заміна одних вузьких культурних значень другими. Особливо часто це трапляється в текстах про економічні події у США та їх вплив на економіку Євросоюзу.

Отже, ми виділили низку лінгвістичних і екстралінгвістичних факторів, які впливають на формування лінгвокультурної специфіки німецьких економічних текстів у багатомовному інституційному просторі. Урахування цих факторів дозволяє виокремити основні джерела перешкод на шляху сорома

Дослідження спрямовано на осмислення сучасних процесів еволюції ділових жанрів у аспекті проблем міжкультурної комунікації. Запропонов10аний концептуальний підхід виступає перспективним напрямком розв'язання проблеми лінгвокультурних непорозумінь. Завдання адекватного тлумачення німецьких економічних текстів, збагачених різноманітними лінгвокультурними компонентами, потребує наукового осмислення в міждисциплінарному аспекті. Дослідження лінгвістів, дискурсологів, перекладачів мають ураховувати як соціолінгвістичну природу сучасних інституційних економічних текстів, так і загальні ціннісно-нормативні зміни в середовищі мовців.

SUMMARY

The article is dedicated to study of features in the system of German economic and its interpretation problems. it deals with the sources of lingual-cultural differences in the German texts of Economics, which are involved in the polylingual institution space and with the perspective of further analisys.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Дридзе Т.М. Социальная коммуникация и культура в экоантропоцентрической парадигме // В контексте конфликтологии. - Москва, 1997. Выпуск 1. - 169 с.

2. Bach B. Ein Audiotext von der Webseite des Hessischen Rundfunks, 18.08.2004.

3. Issing O. Die Zukunft des Stabilitдts- und Wachstumspaktes. Vortrag des Volkswirtschaftschefs der Europдischen Zentralbank. In: Bulletin der EZB №1. - Frankfurt am Main, 19.01.2004.

4. Remsperger H. Wettbewerbsvorteile durch niedrige Inflation. In: Frankfurter Allgemeine Zeitung. - Frankfurt am Main, 9.08.2004. - S.3.

5. Die Zahlungsbilanz des Euro-Wдhrungsgebiets. Pressemitteilung der Europдischen Zentralbank. Frankfurt am Main, 24.02.2004.

6. La Confйdйration Gйnйrale de la Fonction Publique. - Paris, №8, 2004. - P.67.

7. Тодоров Ц. Понятие литературы. Семиотика. Антология. Составление и общая редакция Ю.С. Степанова. - Москва: Академический проект - Деловая книга, 2001. - С. 376-392.

8. Miller C.R. Genre as social action. In: Quarterly Journal of Speech 70, 1984. - P. 157-167.

9. Franz W. Das Hohe Lied des freien Marktes. In: Frankfurter Allgemeine Zeitung. - Frankfurt am Main, 26.06.2004. - S.2.

10. Berbalk O., Bommersheim M. Bar jeder Vernunft. In: Focus. - Mьnchen, 28.02.2005.

11. Finanzierung und Geldvermцgensbildung im Euro-Wдhrungsgebiet im vierten Quartal 2004. In: Bulletin der Europдischen Zentralbank №1. - Frankfurt am Main, 16.01.2005. - S.25.

12. Wittkowski B. Der tцdliche Morbus fiscalis. In: Bцrsen-Zeitung. - Frankfurt am Main, 24.02.2005. - S.8.

13. Einecke H. Milliardenkredit in fьnf Minuten. In: Sьddeutsche Zeitung. -