Комп'ютерний сленг

Комп'ютерний сленг

О.М. Медвідь

Причиною швидкої появи нових слів у комп'ютерному сленгу є стрімкий розвиток самих комп'ютерних технологій. Якщо зазирнути в численні журнали, що висвітлюють новинки ринку комп'ютерних технологій, стає зрозуміло, що практично щотижня з'являються більш-менш значні розробки. І в умовах такої технологічної революції кожне нове явище в цій області повинне одержати свою словесну номінацію. А тому що майже усі вони (за рідкісним винятком) з'являються в США, то природно одержують її англійською мовою. Через відсутність перекладних варіантів таких термінів в українській і російській мовах фахівцям доводиться використовувати оригінальні терміни.

Відбувається так зване заповнення лексичних лакун за допомогою англомовних термінів. Відсутність у мові досить стандартизованої термінології в цій галузі, багаточисельність фірмових і рекламних термінів стали причиною появи великої кількості комп'ютерного сленгу.

Багато з існуючих професійних термінів досить громіздкі і незручні в щоденному використанні. Виникає тенденція до скорочення, спрощення слів. Наприклад, один з термінів що найчастіше використовується - 'motherboard', має таку відповідність в українській мові як “материнська плата”. У сленгу ж цьому слову відповідає “мамка” або “мотрійка”; 'CD-ROM Drive' (“накопичувач на лазерних дисках”) у сленгу має еквіваленти “сидюк”, “сидюшник”. Наступне речення містить слова, що ілюструють тенденцію до скорочення: “Компи бувають двох видів - біми та маки” (Персональні комп'ютери бувають двох видів - IBM-сумісні і Macintosh)

Люди, що працюють з обчислювальною технікою в нашій країні досить молоді. У зв'язку з цим знову ж з'являється бажання розбавити ці терміни гумором, додати власне емоційне фарбування, елемент невимушеності:“флопповерт” (дисковод) або “утоптаний” (стиснутий програмой-архиватором).

Останнім часом відбулося також повальне захоплення молоді комп'ютерними іграми. Це знову ж послужило могутнім джерелом нових слів. З'явилися різні слова для тих або інших понять, до них відносяться “аркада”, “бродилка”, “бос” (у значенні найголовніший ворог у грі), “думер” (людина, що грає в гру 'DOOM'), “квакати” (грати в гру 'Quake') і т.п.

Необхідно також зазначити той факт, що більшість непрофесійних користувачів не володіють достатнім рівнем англійської мови. Але, так чи інакше, їм усе рівно доводиться користуватися новою англійською термінологією, і найчастіше спостерігається неправильне прочитання англійських слів, що часом міцно осідають в словникових запасах. Так, від неправильного прочитання повідомлення “NO CARRIER” у сленгу з'явилося “НО КАР'ЄР”, до того ж те й інше означає відсутність з'єднання при зв'язку через модем.

Шляхи і способи утворення комп'ютерного сленгу досить різноманітні, але усі вони зводяться до того, щоб пристосувати англійське слово до вітчизняної дійсності і зробити його придатним для постійного використання. До основних методів утворення сленгу, що охоплюють більшість нині існуючої сленгової лексики належать: 1) калька (повне запозичення), 2) напівкалька (запозичення основи), 3) фонетична мімікрія, 4) переклад:

a) з використанням стандартної лексики в особливому значенні;

b) з використанням сленгу інших професійних груп.

Калька - спосіб утворення, що містить у собі запозичення, граматично не освоєні українською мовою. При цьому слово запозичається цілком зі своєю вимовою, написанням і значенням. Такі запозичення піддаються асиміляції. Кожен звук у слові, що запозичується, заміщається відповідним звуком в українській мові (відповідно до фонетичних законів). Ці слова здаються іноземними у вимові, в написанні вони відповідають усім нормам англійської мови:

device > девайс

hard drive > хард

Імовірніше за все деяка кількість подібних слів у російській та українській мовах є наслідком того, що більшість програмних забезпечень на комп'ютерах усе ще працюють з англійською мовою. Внаслідок цього у людей відбувається своєрідна звичка до деяких розповсюджених команд або повідомлень:

“інвалід юзер” (популярна відповідь на питання про те, чому що-небудь не працює) є популярним перефразуванням повідомлення операційної системи MS-DOS 'Invalid drive'.

Крім цього, свою роль зіграла ще і загальна тенденція серед молоді до залучення у свою повсякденну мову англіцизмів. Захоплення англіцизмами стало своєрідною модою, воно зумовлено створеними в молодіжному суспільстві стереотипами, ідеалами. Саме в цій групі має місце українське чи російське, або просто неправильне прочитання англійського слова. Часом помилка є привабливою в такій мірі, що стає загальновживаною:

message > мессаг

Дуже часто зустрічається просто перенесення слова в російську та укpаїнську мови з неправильним наголосом:

label > лабйль

Тому деякі сленгові запозичення є варіативними в написанні, і можна зустріти кілька різних запозичень слова keyboard:

кййборд, кйборд, кіборд.

Варто відмітити, що стилістично нейтральні в англійській мові слова, що перейшли до сленгу програмістів, здобувають іронічно-зневажливе або просто розмовне забарвлення.

При переході терміну з англійської в російську / українську мову, остання підпорядковує нове слово під норми не тільки своєї фонетики, як у попередній групі, але і під норми спелінгу та граматики (напівкалька). При граматичному засвоєнні англійський термін надходить у розпорядження російської/української граматики, підкоряючись її правилам. Іменники, наприклад, здобувають відмінкові закінчення :

application > аплiкуха (прикладна програма) > аплікухи (Р.в.),

аплікуху (З.в.)

Слова цієї групи утворилися в такий спосіб: до первісної англійської основи певними методами додаються словотворчі моделі російської та української мов. До них відносяться, насамперед, зменьшувано-пестливі суфікси іменників -ик, -к(а), -ок та іншіх:

disk drive > дискетник,

User's Manual > мануалка,

ROM > ромка,

CD-ROM > сідіромка;

також зустрічається суфікс -юк, характерний для простої мови:

CD [compact disk] > сідюк

Внаслідок того, що мова-орігінал є аналітичною, а мова перекладу - синтетичною, додавання флексій до дієслів є дуже розповсюдженим явищем:

to connect > коннектитися (з'єднуватися за допомогою комп'ютерів),

to programm > програмити (займатися програмуванням).

Скорочення довгих професіоналізмів, через прийом універбіалізазації (зведення словосполучення до одного слова) приводить також до сленгу:

strategic game > стратегія

Досить велика кількість слів цієї групи відбулися від різних абревіатур, назв різних протоколів, фірм:

Bulletin board system > BBS > бебеска;

IBM > Айбіемка

Тут не можна не згадати, що операційна система MS-DOS, що працювала багато років на більшості персональних комп'ютерів у СРСР, дозволяла давати файлам і каталогам імена, що складаються не більш, ніж з восьми знаків, і розширення, що складаються усього з трьох знаків. Це привело до того, що назву багатьох програм і ігор також доводилося скорочувати або використовувати абревіатури, якщо повні назви складалися з декількох слів. Похідні від різних варіантів цих скорочень потрапляли до російського / українського сленгу.

Norton Utilities > NU > нушка;

Kai's Power Tools > KPT > кепетешка;

Execution file > EXE > екзешник;

Three-dimensional Studio > 3DS > тридешка.

Фонетична мімікрія - метод найбільш цікавий з погляду лексикології. Він заснований на фонетичному збігу семантично несхожих загальновживаних слів і англійських комп'ютерних термінів:

error > Єгор;

jamper > джемпер;

button > батон;

shareware > шаровари.

7

Слово, що переходить у сленг, здобуває зовсім нове значення, ніяким чином не зв'язане з загальновживаним.

laser printer > лазар - слово, що має в загальнонародній мові значення чоловічого імені Лазар, у комп'ютерному сленгу придбало зовсім новий зміст. Можливі як випадки, засновані на фонетичному збігу повних слів, так і випадки, засновані на збігу частини слів. У цьому випадку сленгове слово доповнюється частиною слова, що залишилася, запозиченим методом кальки з англійського оригінала:

break point > брякпоїнт;

ARJ archived > аржеваний;

Windows > віндовоз.

Є слова, у яких одна частина - фонетичне наслідування, інша переклад.У цій групі слів особливо багато назв різних програм. Саме ці назви найчастіше неясні у вживанні і сприйнятті для російських / українських користувачів обчислювальної техніки:

Corel Draw > Король дров;

Aldus PageMaker > Альдус Піжамкер;

AutoCAD > Автогад.

До цього явища також відносяться випадки ономатопії, без якихось подібностей зі словами стандартної лексики. Такі слова являють собою своєрідну гру звуків. Вони утворюються шляхом віднімання, додавання, переміщення деяких звуків в оригінальному англійському терміні:

MS-DOS > мздос;

interpretator > інтертрепатор;

Pentium > пентюх.

Не завжди до комп'ютерного сленгу потрапляють слова, запозичені з англійської мови. Дуже часто сленгова лексика утворюється способом перекладу англійського професійного терміна. Існує два можливих способи перекладу. Перший спосіб містить у собі переклад слова з використанням існуючих у російській та українській мовах нейтральних слів, що при цьому набувають нового значення зі зниженням стилістичного забарвлення:

Windows > кватирки;

virus > живність;

user's manual > буквар.

У процесі перекладу спрацьовує механізм асоціативного мислення. Асоціації (або метафори), що виникли, можуть бути різноманітними: за формою предмета або пристрою: (disk > млинець; adapter card > плитка), за принципом роботи: (matrix printer > вжикалка; patch file > заплатка). Численні також і дієслівні метафори: to delete > зносити; to read from disk > пиляти диск; to seek smth on disk > шарудіти. Потрібно зазначити, що до цієї групи належать лише ті слова, що раніше не мали ніяких сленгових значень.

Друга група - це терміни, що придбали свій сленговий переклад шляхом використання лексики інших професійних груп. У результаті значення слова трохи змінюється, здобуваючи специфічний для комп'ютерного сленгу зміст. Найчастіше зустрічаються слова і вирази з молодіжного сленгу: incorrect programm > глюкало; streamer > мофон.

Численні також переходи слів з водійського, карного і т.п. сленгу: microassembler programmer > макрушник; to connect two computers > шлангувати.

Цікаво, що при такому утворенні сленгових слів створюється деяка нечіткість у значенні, не характерна для професійних англійських термінів. У більшості випадків позначається тільки характер дії або явище і не визначається його специфіка: LED > світлодіод > ліхтар.

Коли людина вперше чує сленгове “ліхтар”, їй навряд чи стане зрозуміло, про що мова, тому що це слово вказує лише на те, що предмет розмови випромінює світло. Слово, ймовірно, з'явилося в сленгу завдяки його тенденції до перебільшення, що створює невідповідність.

Сучасний словник комп'ютерного сленгу нараховує досить велику кількість слів. Тому комп'ютерний сленг містить слова з тотожними або близькими значеннями - синоніми. Можна виділити синонімічні ряди:

Computer - комп - компухтер - цампутер - тачка - апарат - машина;

to hack - xakнути - хрякнути - ломанути - проломити;

hard drive - винт - хард - бердан.

Природно, що чим більш вживаним є слово, тим більше синонімів воно має: більше всього їх у слів, що позначають частини комп'ютера. Таке явище, як поява синонімів, пов'язано з тим, що в різних регіонах для одного й того ж терміна можуть з'являтися різні сленгові відповідності.

Комп'ютерний сленг не позбавлений і фразеологічних оборотів. Серед них є як дієслівні, так субстантивні обороти: жати батони (працювати з мишею); глюк полірувати (налагоджувати програму); трипальцевий салют (вихід клавішами Ctrl-Alt-Del); вітер змін (зміна операційної системи).

Ці обороти практично усі побудовані на асоціативному перекладі. Цікавим є також процес появи своєрідного сленгового фольклору, у якому термінологічна лексика вживається в широкому переносному значенні в різних ситуаціях, що ніяк не стосуються комп'ютерів. Наприклад, програміст, що не хоче виконувати прохання, каже: “Сan't Ореn” або “Invalid Request”. Саме такий англомовний текст висвічується на екрані комп'ютера, коли він не може виконати поставлену задачу. Програміст, що ввечері засипає після важкого дня, заспокоює себе: “System halted”. Те ж саме, відключаючись, говорить і комп'ютер.

Персональний комп'ютер, пройшовши величезний шлях від свого народження до сьогоднішнього дня, багато в чому удосконалився, з'явилися нові пристрої, нове програмне забезпечення, нові технології. Користувачі комп'ютерної техніки перейшли від використання досить примітивних пристроїв і технологій до більш сучасних і складних.

Внаслідок цього змінюється і словниковий запас комп'ютерщиків. Сленг також не залишається постійним. Зі зміною однієї технології іншою старі слова забуваються, їм на зміну приходять інші. Цей процес, як і розвиток самих комп'ютерів, проходить дуже стрімко на відміну від будь-якого іншого сленгу, де слово може існувати протягом десятків років.

Йде (хоч і набагато повільніше, ніж розвиток комп'ютерної техніки) процес зміни поколінь, і ті слова, що здавалися модними і смішними п'ять-сім років тому, зараз виглядають застарілими. Змінюється мода, тенденції в суспільстві, деякі слова просто набридають:

“числогриз”, що позначає комп'ютер, у сучасному сленгу замінили слова “тачка” або “комп”.

Не можна також обійти стороною і таку проблему, як перехід слів із сленгу в розряд професійних або нейтральних. Найчастіше професійними термінами стають досить старі, що встигли притертися, сленгові слова. Слово при цьому втрачає своє ексцентричне забарвлення. Чималу роль у цьому грають комп'ютерні газети і журнали. Сленгове слово з'являється в них у більшості випадків через те, що професійні, їм відповідні слова є незручними при частому використанні або ж взагалі відсутніми. Журнали присвячені комп'ютерним іграм, часто вживають сленгові слова досить широко, щоб створити більш веселу, молодіжну атмосферу:

Корабельщики в ответ:

- В день 15 раз Reset

Hажимаем - это худо!

В свете же вот какое чудо:

В море остров был тупой

Hеюзабельный такой

Жили ламеры-дубины,

Был на нем ВЦ единый.

А теперь лежит на нем

Hетворк с новым серверьем.

С золотыми таyэpами

И вторыми пеньтюхами.

Але з таких розважальних журналів сленг нерідко переходить на сторінки більш серйозних періодичних видань, а іноді і наукової літератури: слово `hardware' у значенні “залізо”, що якийсь час було винятково сленговим, згодом перейшло в професійну лексику. Тепер його можна зустріти в будь-якому комп'ютерному журналі. Аналогічна ситуація і з виразом “набити текст”, у якого відсутній повноцінний аналог, тому що вирази “створити текстовий файл” або “ввести в пам'ять комп'ютера текст” не відбивають у достатньому ступені суті процесу.

Крім вербального способу вираження думок та позначення певних явищ в комп'ютерному світі існує система невербальної комп'ютерної лексики, що використовується як у чатах Інтернету, так і в текстових повідомленнях SMS мобільних телефонів. Через те, що повідомлення потрібно набирати на клавіатурі, це займає якийсь час. Тому була вигадана особлива знакова система, яка використовується в текстових повідомленнях, тобто звичайною мовою. За допомогою цих знаків можна зобразити вираження своєї особи або свій настрій. Ці знаки утворюють обличчя, якщо його подумки перевернути на 90 градусів. Такі “личка” називають “смайликами” -- від англ. smile -- сміятися, посміхатися. Такі «терміни» не вимагають перекладу й універсальні в будь-якій мові:

: ) - я радий;

: ( - я невдоволений;

:-( - сумно;

:-| - мені байдуже;

=)(= - цілую;

9_9 - я здивований;

:-< - дуже сумно;

:-> - сарказм, глузування.

Комп'ютерний сленг у більшості випадків являє собою англійські запозичення фонетичної асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й то завдяки бурхливій фантазії комп'ютерщиків. До залучення іноземних слів у мову завжди варто ставитися уважно, а тим більше, якщо цей процес має таку швидкість.

Існування комп'ютерного сленгу дозволяє фахівцям не тільки відчути себе членами якоїсь замкнутої спільності, але і дозволяє їм розуміти один одного з півслова; служить елементарним засобом комунікації. За відсутності сленгу їм би довелося або розмовляти англійською мовою, або вживати у своїй мові громіздкі професіоналізми.

Розвиток цього мовного явища і його стрімке поширення серед великого числа носіїв рідної мови зумовлюється впровадженням комп'ютерної техніки в життя сучасного суспільства. І комп'ютерний сленг починають вживати не тільки професіонали в цій галузі, але й люди, що зовсім не мають ніякого відношення до неї. У цьому питанні мова, поза всякими сумнівами, знаходиться під безпосереднім впливом екстралінгвістичних факторів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеев А.В. Специфика компьютерного этипажа.- К.: 2001

2. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. М.: Высшая школа, 2001

3. Кухаренко В.П. Аббревиация в компьютерном аспекте.- М.: РУДН, 2000

4. Скорик П.Я. Компьютерная коммуникация и ее модель.- М.:1999

5. Трохимец Д.А. Аббревиация и сокращения.- К.: 1999