Проблеми міжкультурної комунікації та навчання перекладу

Проблеми міжкультурної комунікації та навчання перекладу

О.Ф. Мочар



У статті розглядається різностороннє поняття міжкультурної комунікації з точки зору лінгводидактики. Основна увага зосереджена на факторах, що впливають на адекватний переклад і понятті перекладацької компетенції, особливо її соціокультурних компонентів, які необхідно постійно тримати в полі зору при навчанні письмовому та усному перекладу.



Глобалізація і пов'язаний з нею інтенсивний розвиток міжнародних зв'язків у сучасному світі значно пожвавили інтерес до проблем міжкультурної комунікації [1; 2; 3; 4]. Розробка проблем міжкультурної комунікації у сфері здійснення перекладу є дуже актуальною і вагомою з огляду на існування міжкультурної асиметрії, з одного боку, та необхідності врахування цього аспекту при підготовці фахових перекладачів, з іншого боку. Відомий вислів Ж. Мунена про те, що “переклад є не лише контактом мов, але і зіткненням культур”, може слугувати керівництвом до дії, коли мова йде про професійну підготовку висококваліфікованих перекладачів.

Метою даної розвідки є аналіз проблем міжкультурної комунікації у лінгводидактичному аспекті.

Цією метою передбачено вирішення таких завдань:

1) висвітлення необхідності багатоаспектного дослідження міжкультурної комунікації;

2) з'ясування лінгвістичних і екстралінгвістичних факторів, вагомих для здійснення адекватного перекладу і врахування різних аспектів міжкультурної комунікації;

3) встановлення ролі перекладача у процесі міжкультурної комунікації та поняття перекладацької компетенції;

4) окреслення об'єму соціокультурної компетенції як важливого компонента професійної підготовки сучасного перекладача.

Теоретичні та методологічні засади статті становлять праці Федорова О.В., Бархударова Л.С., Коміссарова В.Н., Рецкера Я.І., Швейцера А.Д., Коптілова В.В., Корунця І.В. та інших дослідників про необхідність вивчення особливостей перекладу під кутом зору тріади “Мова” - “Пізнання” - “Культура”.

У сучасних лінгвістичних та перекладознавчих студіях мова розглядається не лише як засіб комунікації, але і як засіб категоризації досвіду певного етноса, як експлікатор його концептуалізації навколишнього світу, як явище культури і засіб соціальної й культурної взаємодії.

У процесі міжмовної комунікації особливо чітко проявляються національно-мовні картини світу, в яких тісно переплітаються універсальне, загальнолюдське, з одного боку, та національно-специфічне, з іншого.

Так, за допомогою різних мов відтворюється один і той же фрагмент реальності, але його мовна репрезентація має різні варіації, що відтворюють різне бачення й своєрідність пізнання цього світу через призму конкретної мови.

Напр.

1) підсніжник (укр.) - подснежник (рос.) - snowdrop (англ.) - perce-neige (фр.) - hovirag (угор.) - sneћienka (слов.) - Schneeglхckhen (нім.);

2) відзначати новосілля, вхідчини (укр.) - праздновать новоселье (рос.) - celebrate, have а housewarming (англ.) - pendre la cremaillere (фр.) - hazsentelest ьnnepelni (угор.) - oslavovat' novyм byt (слов.) - den Einzug feiern (нім.).

Окрім вияву специфічних національно-мовних картин світу, міжкультурна комунікація характеризується цілим рядом особливостей, що роблять її відмінною від монокультурної комунікації. Ці чинники мають лінгвістичний й екстралінгвістичний характер. Так, зокрема, сюди дослідники відносять реалії - назви об'єктів і процесів, характерних для життя певної лінгвокультурної спільноти:

1) традиції, звичаї, обряди, свята:

e.g. Halloween (both in the UK and the USA), Thanksgiving Day (in the USA) та Bonfire Night (in the UK only) і Speech Day (at schools).

Good Friday - Страсна П'ятниця

Palm Sunday - Вербна Неділя;

2) назви історичних та архітектурних пам'яток, площ, вулиць, фірм, періодичних видань, міфічних персонажів та імена національних героїв і діячів:

e.g. Westminster, Mansion House, White House, Downing Street, Whitehall, St. Nicholas, Santa, Дід Мороз і Снігуронька, Georgie Porgie, Jack Horner (from “Nursery Rhymes”).

3) побутова культура, пов'язана з національними традиціями, мовним етикетом:

e.g. Not at all. Don't mention it. (BE)

You are welcome. Any time. (AE)

Mind the step. (BE)

Watch your step. (AE)

4) повсякденні назви об'єктів, рис поведінки, звички, рухи, жести, міміка:

e.g. типово англійське поняття “privacy”

Слід розрізняти і національно-варіантні особливості у називанні різних об'єктів:

e.g. BE notice board AE bulletin board

card index card catalog

noughts and crosses tick-tack-toe

fog lamp fog light

Sod's Law Murphy's Law

press stud snap fastener

5) культурна специфіка у мові, особливо у фразеології, висловах, прислів'ях, порівняннях:

e.g. I don't think I'll go there

Old Glory (одна з назв американського прапору поряд з “Stars and Stripes”)

В умовах міжкультурної комунікації реалії можуть створювати перешкоди через певні “лакуни” (міжкультурну асиметрію), що особливо чітко виявляється в певних дискурсах і заслуговує на подальше вивчення. [5, 52-53].

Проте можливим і надзвичайно цікавим є перенос реалій на інший національний грунт:

e.g. “gulag” - How Suspects are Broken in America's Secret Gulags

(The Mail on Sunday, May 16, 2004)

Див. тлумачення цієї реалії в сучасних словниках:

Gulag - any of various prison camps in the former USSR, established in 1930. The bad conditions in gulags were described by Alexander Solzhenitsyn in his book “The Gulag Archipelago”.

(Longman Dictionary of English Language And Culture,1992,p. 585).

Gulag - one of a group of prison camps in the former USSR, where conditions were very bad.

(Longman Dictionary of Contemporary English, 2004, p. 721).

Зауважимо, що багато авторів відносять переклад до вторинних текстів і при цьому для кращого розуміння складних процедур співвіднесення текстів при перекладі їх з одного культурного простору в інший звертаються до поняття літературної семіотики - поняття інтертекстуальності (фр. intertextualiteм) [6, 125], але пов'язують його насамперед з художнім текстом. На нашу думку, це поняття можна поширити на інші типи тексту/ дискурсу (політичного, економічного, міжнародних відносин і т.д.), адже будь-який переклад є процесом інтерпретації чи вторинного породження тексту /дискурсу у різних галузях людської діяльності. У цьому плані важливими факторами є жанрово-стилістичні, комунікативно-прагматичні особливості тексту, проекція авторського тексту на іншу культуру, особистісні фактори щодо автора тексту, його світоглядне і творче кредо у контексті культури, що сприймається, та власне професійні якості перекладача.

Підкреслимо, що окремо взятий акт перекладу завжди є непозбавленим суб'єктивно-індивідуальних рис і є частковим випадком реалізації перекладацької компетенції (сюди входять володіння мовами, творчі здібності, обсяг соціокультурологічної обізнаності). Перекладачі є представниками однієї національно-лінгвокультурної спільноти і, відповідно, повинні мати певну когнітивну базу, тобто певним чином структуровану сукупність необхідних обов'язкових знань як своєї так й іншої національно-культурної спільноти, адже ними володіють носії цих мов і ці сукупності виливаються в специфічний національно-культурний менталітет. Отже, у кожному акті комунікації перекладач фактично є посередником у діалозі культур.

На думку Селіванової О.І. [7, 162], підготовка перекладача повинна бути спрямованою на оволодіння перекладацькою компетентністю - лінгвістичною, семантичною, інтерпретативною, текстовою, міжкультурною. Ми вважаємо, що слід чітко окреслити останню з них.

Знання про суспільство і культуру народу, мова якого вивчається, є надзвичайно важливими для загальної культури сучасної людини. Характерні риси європейського суспільства та його мови і культури можуть бути пов'язані:

1) з повсякденним життям, напр.: їжа та напої, години прийняття їжі, поведінка за столом; робота (розклад, перерви, відпустки, звичаї, традиції); дозвілля (вільний час, заняття різними видами мистецтва, спорту, активне і пасивне дозвілля, засоби зв'язку і масової інформації, тощо);

2) з умовами життя, напр.: житлові умови в місті і селі; рівні життя (регіональні, соціально-групові й етнічні варіанти); соціальний захист й забезпечення населення, охорона здоров'я;

3) з міжособистісними відносинами й стосунками в сім'ї й суспільстві: соціальна структура та взаємовідносини між класами; сімейна структура та взаємовідносини в сім'ї; статеві стосунки; стосунки між поколіннями; трудові взаємовідносини; стосунки з поліцією, офіційними органами і т.д., взаємовідносини між політичними та релігійно-конфесійними групами;

4) з цінностями, поглядами та ідеалами, поведінкою за такими параметрами: суспільний клас; суспільно-професійні групи (ремісники та робітники, службовці, університетські й кадрові працівники у різних установах); майно (прибутки та спадщина); соціальне забезпечення; установи; історія (основні події й факти); традиції та зміни в них; національні культури; меншості (етнічні, релігійні); національна самобутність; політика; мистецтво (музика, образотворче мистецтво, театр, народна музика і пісня, танці і т.д.); ремісництво й ручна праця (в'язання, вишивання, ткацтво, плетіння гачком, плетіння корзин, деревообробка, тощо); релігія; спорт; гумор; хоббі (фотографія, садівництво, питання, колекціонування і т.д.);

5) з мовою тіла: знання правил пристойної поведінки, загальноприйнятих жестів, які входять до соціокультурної компетенції;

6) з етикетно-ритуальною поведінкою: правила поведінки та хорошого тону, пов'язані з бесідою, одягом, пунктуальністю при візитах, подарунками, напоями та їжею і т.д.; поведінка, пов'язана з релігійною практикою і ритуалами; поведінка аудиторії та глядача на концерті, спектаклі, виставці, у музеї, на зборах, конференціях, презентаціях, на балах, вечірках, дискотеках, у кафе та ресторані й т.д.

Знання, усвідомлення та розуміння стосунків (зокрема, схожих та відмінних рис) між “світом, з якого приходиш” та “світом, до спільноти якого прагнеш”, лежать в основі міжкультурної свідомості, яка включає також усвідомлення регіональних та соціальних відмінностей цих двох світів.

Завданням викладача іноземної мови та перекладу є прищеплення міжкультурних навичок і розвиток міжкультурних вмінь [8], що включають здатність встановлювати зв'язок між власною національною самобутньою та іноземною культурою, сприятливість до поняття культури та здатність розпізнавати і використовувати різні стратегії для встановлення контакту з носіями іншої культури, виконуючи роль культурного посередника між власною та іноземною культурами, ефективно сприяти розв'язанню непорозумінь та культурних конфліктів у випадку їх виникнення, проінформувати про українську державу та події суспільного життя, їх оцінку у загальноєвропейському контексті.

Соціолінгвістичний компонент входить до лінгвістичного аспекту соціокультурної компетенції, представленої вище, та заслуговує більш детального розгляду, оскільки мовлення є передусім соціальним феноменом [1]. Так, зокрема, маркери соціальних стосунків дуже відрізняються у різних мовах та культурах, позаяк вони залежать від таких чинників як соціальний та віковий статус співрозмовників, близькість стосунків, регістр мовлення, тощо. Наведемо кілька прикладів англійською мовою, що потребують коментаря й відпрацювання в україномовній студентській (учнівській) аудиторії як необхідної передумови ефективного навчання й спілкування цією іноземною мовою [9; 10; 11].

Це -- вживання та вибір форми привітання при зустрічі

Good morning! Good afternoon! Good evening! Hello! Hi! Morning!

вживання та вибір форми привітання при знайомстві:

How do you do? Hi! Hello! Glad to see you! Delighted!

вживання та вибір форми звертання: офіційна

My Lord! Your Grace! Your Majesty!

формальна

Ladies and Gentlemen! Sir, Madam, Miss, Mr.Fox, Mrs.Fox, Ms.Fox, Dr.Philips, Professor Higgins, Lord Justice, Gentle reader! etc.

неформальна

John! Peter! Ann! Susan! Young man! Young lady!

фамільярна, інтимна



look here, dear; my dear; darling; my love, my life honey, my dear fellow

авторитарна (лише прізвище):

e.g. I say, Smith, агресивна: Johnson, You (there)! Listen you!

вживання та вибір вигуків:

You stupid idiot! You know, Tom, you are….!

вживання та вибір форм при висловленні співчуття жалю:

I am so sorry to hear that. It's a pity

вживання та вибір форм при висловленні згоди чи незгоди:

I agree with you. I couldn't agree more

вживання та вибір форм при висловленні захоплення чи скарги:

What a pleasure! How marvellous! What a shame! How awful! I'd like to see the manager, please. Perhaps you could… There seems to be a mistake in my bill.

вживання та вибір форм при прощанні:

Good-bye! Bye! See you later! See you soon! See you! Take care! Look after yourself!

Безперечно, що соціолінгвістична компетенція включає також знання правил ввічливості та вміння їх дотримуватись.

Позитивна ввічливість передбачає такі вміння: виявити інтерес до стану здоров'я, стану справ:

How are you today? How's life? How are you getting on? How goes it?

співчувати й співпереживати:

I'm sorry to hear that… Let's hope for the best

висловити вдячність, захоплення, захват:

I'm so glad you were able to come. Thank you for your kindness. It's so nice of you. It's the best …. I've seen (had), etc.

"Вимушена" ввічливість передбачає такі вміння: уникати проявів влади, прямих наказів, прямої незгоди:

Could you …? Would you mind …? Is it all right if …? Why don't you try…?

висловити вибачення, жаль:

I'm sorry to say but … it's not so. I'm afraid you are wrong.

уникати прямого висловлення негативних емоцій і ставлень:

You are so very much changed. I hope you are well, Mr. Brown? or: Anything wrong?

доречне вживання типових фраз ввічливості та відповіді на них



"Please", "Here you are", "Thank you", "Thanks", "Don't mention it", "It's my pleasure", "You are welcome"

Разом з тим, студент повинен вміти розпізнавати та доречно реагувати на неввічливість, навмисне ігнорування правил ввічливості як в ситуаціях безпосереднього спілкування, так і при роботі над текстом прозового чи драматичного твору. Він повинен вміти інтерпретувати мовленнєву поведінку персонажів та дійових осіб, напр. висловів надмірної різкості та відвертості, вираження презирства чи зневаги:

Listen you, there!

вимоги та докору:

You ought to have been more modest. You could work better

гніву та нетерпіння

Can't you ever learn/do..?

демонстрації зневаги і зверхності:

You are good for nothing!

При перекладі українською мовою слід уважно добирати адекватні засоби передачі подібних випадків ігнорування правил ввічливості.

До соціолінгвокультурної компетенції входять також знання виразів народної мудрості, сталих виразів та відомих всім носіям даної культури афоризмів [12; 13]. Тому при вивченні іноземної мови особливо увагу слід звертати на вивчення прислів'їв та приказок національно-самобутнього характеру, напр.:

No news is good news

Practice makes perfect

To carry coal to Newcastle

All work and no play makes Jack a dull boy

Every dog has his day

The proof of the pudding is in the eating

The spirit is willing but the flesh is weak (The Bible)

Cowards die many times before their deaths (William Shakespeare)

Fools rush in where angels fear to tread (Alexander Pope)

The Monarch reigns but does not rulе;

сталих виразів, характерних для висловлень про погоду, місцевість, компаративні фрази, напр.:

It's raining cats and dogs

It never rains but it pours

The Black Country;

the Emerald Isle;

as sober as a judge;

as drunk as a lord;

as changeable as weather;

as happy as a lark,

a також виразів про стосунки і ставлення людей, напр.:

Actions speak louder than words

All is not gold that glitters

Even a cat may look at the king

He who pays the piper calls the time;

To be born with a silver spoon in his mouth,

про цінності у їх житті, напр.:

Time is money

Time and tide wait for no man

Money talks

A penny saved is a penny gained;

про особливості національної поведінки, напр.:

To call a spade a spade

You can't have your cake and eat

Do as you would be done by

Beggars cannot be choosers

Don't put all your eggs into one basket

You scratch my back and I'll scratch yours;

Цікаво відзначити, що в наші дні, рекламні висловлювання по телебаченню чи радіо або тексти навіть на одязі, об'яви та лозунги на робочих місцях виконують саме цю функцію, напр.:

You name it - we have it!

Keep smiling!

Keep your spirits up!

Don't worry! Be happy!

Care killed a cat, not work!

Phone us and we're there! Cheers!

Студент повинен усвідомлювати і дотримуватись регістру мовлення як компоненту соціолінгвокультурної компетенції, напр. розрізняти:

офіційний стиль, напр.:



Pray Silence for His Worship the Mayor!

формальний стиль, напр.:

May we now come to order, please?

нейтральний стиль, напр.:

Shall we begin?

неформальний стиль, напр.:

Right, what about making a start?

фамільярний, розмовний стиль, напр.:

O.K. Let's get going. інтимний стиль, напр.: Ready, dear? Get going, darling? Start, honey?

Соціолінгвістична компетенція включає також здатність розпізнавати лінгвістичні особливості суспільного класу, регіонального та національного походження, професійної групи, тощо. Сюди включають як лексичні, так і граматичні особливості:

“pavement” BE i “sidewalk” AE;

“lift” BE i “elevator” AE

“I ain't seen nothing” - “I haven't seen anything”

фонологічні особливості вимови, ритму, паралінгвістичні та корпоральні (мова тіла) особливості (див. опис багатьох жестів у [14, 79-81], типових для британців та американців).

Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що в умовах міжкультурної комунікації домінуюча комунікативна схема перекладу вимагає пошуку динамічної еквівалентності, якої можна досягти при належній перекладацькій компетенції. Її важливим компонентом є соціокультурна компетенція, яка робить перекладача ключовою фігурою у діалозі культур. З лінгво-дидактичної точки зору всім вагомим чинникам соціокультурної компетенції слід приділяти велику увагу для підвищення професійної майстерності майбутнього перекладача.

У статті були розглянуті лише деякі проблеми міжкультурної комунікації. Цей напрямок дослідження є перспективним у плані подальшого вивчення на базі окремих пар мов і на основі конкретних фахових текстів для покращення якості спілкування між носіями різних мов і культур.



SUMMARY

The article deals with the multifaceted notion of cross-cultural communication from the point of view of linguodidactics. The author focuses major attention on the factors influencing adequate translation and the notion of translator's competence, especially its sociocultural components in terms of while teaching translation and interpreting.



СПИСОК ЛIТЕРАТУРИ

1. Швейцер А.Д. Современная социолингвистика. Теория, проблемы, методы. - М., 1977.

2. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. - М.: Рус. язык, 1990. - 246 с.

3. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. - М., 2000. - 262 с.

4. Bolton. Language and Culture // Clark V.P., Escaholz P.A., Rosa A.F. Language. - M.-Y.: St. Martin's Press, 1994. - Р. 12-15.

5. Дмитренко В.А., Уткина Г.Ф. Лакуны и их роль в создании комического эффекта в текстах малых форм фольклора// Вісник Сумського Державного Університету. Серія “Філологічні науки”. - 2001. - № (5) 26. - С. 52-54.

6. Переверза Е.Б. Лингвистический статус вторичных текстов// Вісник Сумського Державного Університету. Серія “Філологічні науки”. - 2004. - № (4) 63. - С. 122-127.

7. Селіванова О.І. Вимоги до професійного володіння мовами та проблеми мовленнєвої підготовки перекладача// Вісник Сумського Державного Університету. Серія “Філологічні науки”. - 2004. - № (4) 63. - С. 161-162.

8. Modern Languages: Learning, Teaching, Assessment. A Common European Framework of Reference / Council of Europe. - Strasbourg, 1998. - 224 p.

9. Щерба Л.И. Преподавание иностранных языков в школе. Общие вопросы методики. М.: Высш. Школа, 1974. - 112 с.

10. Grice H.P. Logic and Conversation // Speech Acts / Cole P., Morgan J.L. (eds). - N.Y.: Academic Press, 1975. - Р. 41-58

11. Farrel M., Ceriani R., Rossi F. The World of English. - Addition Wesley / Longman, 1998.

12. Денисенко С.Н. Культурна специфіка у фразеології: загальні проблеми і контрастивні аспекти // Вісник Сумського Державного Університету. Серія “Філологічні науки”. - 2001. - № (5) 26. - С. 50-52.

13. Seidl J., McMordie W. English Idioms and How to Use Them. - M.: Viysљaja љkola, 1983. - 266 p.

14. Illйs E., Sheridan V. Surviving in Britain. - Budapest, 1991. - 174p.