Універсальний характер категорії рекурентності

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР КАТЕГОРІЇ РЕКУРЕНТНОСТІ

І.В. Соколова

Стаття представляє деякі результати системного дослідження феномену рекурентності на різних мовних рівнях, у міжрівневій та міжтекстовій взаємодії. Результатом дослідження є визначення рекурентності як універсальної мовної категорії, що має ієрархічну рівневу структуру, елементи якої вербалізують результати когнітивного усвідомлення попереднього досвіду і організують процес комунікації. Рекурентність представлена на всіх мовних рівнях і реалізується експліцитно за допомогою різних повторів.

Феномен рекурентності / повтору / повторної номінації неодноразово був об'єктом дослідження лінгвістів (С.І. Гіндін, В.Г. Гак, В.А. Кухаренко, О.М. Мороховський, Н.М. Разінкіна, інш.). У центрі уваги лінгвістів частіше знаходяться стилістичні аспекти повтору, функціонування повторів у текстах різних стилів і жанрів [1, 2, 3, 4]. Ряд досліджень присвячено вивченню семантичних та функціональних характеристик повторної номінації на рівні речення [5, 6]. Повтор вивчається на різних мовних рівнях, в аспектах авторської модальності і прагматичної настанови тексту, як засіб формування категорії ретроспекції.

В останньому десятиріччі намітилась тенденція до комплексного вивчення повтору. Плідним напрямком є дослідження функціонування повторів на текстовому рівні. Дослідники визначають значну роль повторів в оформленні тексту як семантично і структурно зв'язного цілого.

Існують суперечливі погляди на елементи, що повторюються, спосіб їх взаємодії у структурі висловлення / тексту, на їх мовні функції, структуру, семантику. Але проблема вивчення повтору залишається актуальною і потребує якісно нового підходу, який би відрізнявся від традиційного екстенсивно-стилістичного і був більш фундаментальним.

Дана стаття представляє деякі результати системного дослідження феномену повтору на різних мовних рівнях, у міжрівневій та міжтекстовій взаємодії, визначення повтору як універсальної мовної категорії.

Мета. Саме це становить мету нашого дослідження, яке проводиться на матеріалі текстів малого об'єму з чітко визначеною прагматичною настановою (тексти-анонси, рекламні слогани, прислів'я і т.і.).

Актуальність роботи визначається загальною тенденцією у межах сучасного мовознавства до комплексного аналізу мовних явищ, до інтеграції різних наукових парадигм, а також тим, що наявні знання про природу повтору створюють передумови якісно нового підходу у дослідженні цього явища.

Об'єктом дослідження виступає рекурентність як універсальна мовна категорія, предметом - широкий спектр засобів реалізації досліджуваної категорії на різних мовних / текстових рівнях, їх структурно-семантичні та функціональні характеристики.

Системний підхід до мови та мовних явищ у єдності структурного й комунікативного аспектів створюють основу для розуміння рекурентності як універсальної лінгвістичної категорії, яка організує процес комунікації. Якщо у психологічному аспекті повтор виступає проявом підсвідомості, експлікацією неконтрольованого підтексту, у діалогічному мовленні - засобом вимушеної паузації, міркування, то у загальному лінгвістичному плані повтор є поєднанням індивідуальної стратегії мовця з певним універсальним принципом - повторюваності явищ, досвіду. Отже, структурність / повторюваність мови являє собою засіб адекватної комунікативної передачі думки.

У психології повторення розглядається як засіб встановлення нових відношень у предметі, актуалізації тих чи інших способів діяльності. Повторення з психологічної точки зору є тим фактором, що мобілізує увагу, сприйняття, пам'ять реципієнта на адекватне розуміння повідомлення. Психіці людини притаманні стереотипізація, прагнення до використання отриманих навичок, до збереження досвіду. Сприйняття людиною навколишнього світу відбувається згідно з певними моделями, засвоєними нею на протязі життя як результат отриманого досвіду. Креативні процеси мислення, вербальне оформлення думки також відбувається за певними моделями, які побудовані за принципами повторення досвіду, використання набутих навичок.

Повтор на підсвідомому рівні реалізується у мовленні через відтворення моделі комунікації, імпліцитний повтор думки, теми повідомлення, а також на експліцитному рівні через використання різних фігур повтору.

Експліцитно наданий повтор безпосередньо впливає на реципієнта. У випадку імпліцитного повтору вплив здійснюється на підсвідомому рівні. Прикладом такого випливу є функціонування ключових слів. Психологи й лінгвісти неодноразово підкреслювали важливу роль ключових слів у розумінні тексту взагалі й рекламного тексту, зокрема [7, 89; 8, 106]. Процес розуміння (інтерпретації тексту) відбувається синхронно з процесом відокремлення (як свідомо, так і підсвідомо) та осмислення ключових слів тексту. Ключові слова втілюються в свідомості реципієнта у вигляді «узагальнених смислів», семантичних комплексів, які характеризуються максимальною скороченістю [9, 65]. Ці комплекси є основними структурними елементами внутрішнього мовлення, які в той же час виконують роль інтерпретуючого механізму, за допомогою якого відбувається логічна переробка інформації в процесі мислення [8, 107].

Виділення ключових слів у процесі сприйняття тексту сприяє розумінню теми повідомлення. Ключові слова тексту оформлюють його тематичний ряд, тому в цьому випадку правомірно стверджувати про імпліцитний повтор теми. Лексичний повтор ключових слів (експлікація тематичної семи) спрощує процес виділення і розуміння теми повідомлення, що збільшує ефективність сприйняття тексту.

Напр.: The Journal of Multi-body Dynamics is an international multi-disciplinary forum covering all aspects of mechanical design and dynamic analysis of multi-body systems. These include vehicles, mechanical machines and mechanisms that constitute an assembly of parts or components that affect the dynamic behavior of the system as a whole. The dynamic analysis of multi-body systems often includes dynamic interactions of various phenomena, such as large rigid body motions… and lubricated contact dynamics [1, 11].

Таким чином, в основі повтору як лінгвістичного явища лежить психологічний феномен репродукування, який виступає засобом встановлення нових відношень у предметі, мобілізує увагу, сприйняття та пам'ять реципієнта на адекватне розуміння повідомлення.

Психологи визначають, що багаторазове повторення одиниці без її змінювання веде до негативного ефекту - погіршення сприйняття й розуміння інформації. Причиною цьому є таке явище в діяльності психіки людини, як послаблення уваги при повторенні однотипного подразнення, прагнення до поновлення й модифікації старих зв'язків. Багаторазовий повтор гальмує прогресію тексту, веде до його стагнації. Таким чином, в основі процесу презентації інформації (знань, досвіду) знаходиться єдиний у протилежностях феномен надання нового й повторюваного.

Феномен рекурентності має не тільки психологічну, але й з філософську основу. Філософські категорії взагалі репрезентують найбільш суттєві зв'язки реальної дійсності та пізнання. Прояви повтору можна спостерігати у всіх сферах буття, а пізнання саме по собі не можливе без повторного використання вже набутих знань.

На відміну від філософських категорій, лінгвістичні категорії не мають такого фундаментального характеру. Термін «лінгвістична категорія» у широкому сенсі трактується як будь-яка група мовних елементів, яка відокремлюється на основі загальних якостей. Основним критерієм існування мовної категорії є протиставлення певного явища іншому, пов'язаного з ним, але відокремленого від нього.

У даному дослідженні рекурентність визначається як мовна категорія на основі загальної конститутивної риси - повторюваності елементів на будь-якому мовному рівні. Реалізація цього феномену на всіх мовних рівнях, а також існування опозиційної дихотомії «повторюваний елемент :: новий елемент» підтверджує категоріальну природу повтору. Саме у характеристиці рекурентності як мовної категорії розкривається її загальне усвідомлення як міжрівневого, багатофункціонального, интралінгвістичного феномену. Основним критерієм існування мовної категорії є протиставлення певного явища іншому, пов'язаного з ним, але відокремленого від нього.

Категорія рекурентності реалізується на всіх мовних рівнях, від фонетичного до текстового (повтор морфеми, граматичної форми, синонімія, антонімія, займенникові заміни, гіпо- / гіперонімічні відношення і т.і.). Частотність та варіативність повторів у текстах визначається їх прагматичною настановою. Так, наприклад, прагматичною настановою прислів'їв, усталених виразів є вплив на моральні принципи реципієнта. Реалізація прагматичної настанови прислів'їв здійснюється комплексом засобів, серед яких чинне місце посідають повтори. Поєднання лексичного повтору з повтором моделі речення призводить до ефекту прагматичного «вибуху», оскільки спрощується сприйняття основної ідеї прислів'я і відбувається вплив на підсвідомість реципієнта.

Пор.: A close friend can become a close enemy.

A fool sees not the same tree that a wise man sees.

A friend in need is a friend indeed.

A healthy man is a successful man.

Крім того, за допомогою даної лексико-синтаксичної моделі здійснюється протиставлення концептів «добре : погане», що є онтологічною сутністю прислів'їв.

Дослідження прагматико-комунікативних характеристик повтору в текстах-анонсах (ТА) англомовних публікацій засвідчило обумовленість частотних і варіативних параметрів повтору прагматичною метою тексту. Прагматичні зв'язки, які реалізуються на основі комунікативного наміру продуцента в процесі створення тексту, забезпечують комунікативну цілісність тексту. Комунікативна модель ТА будується на неодноразовому кореферентному повторі теми і визначається як модель з константною темою або монотемою. Первинна номінація теми відбувається в заголовку ТА і розвивається на протязі тексту за рахунок нових рематичних елементів, які в основному об'ємі емпіричного матеріалу містяться у другій половині речення. Кореферентна номінація теми тексту реалізується через повтор категоріальних та/або лексичних елементів у семантичній структурі ТА.

Напр.: European Trade Mark Reports

The new Sweet & Maxwell journal European Trade Mark Reports (ETMR) will provide you with the information you need to stay on top of events. ETMR follows the format of its sister publication Fleet Street Reports… An excellent resource to help you advise on the new challenges in this truly global field, European Trade Mark Reports represents…In its first year of publication, ETMR will be producing an extra two editions [2, 1].

Різні повтори використовуються з метою інтенсифікації інформативності тексту шляхом забезпечення семантичної надмірності, перешкодостійкості повідомлення та надання адитивної інформації. Семантична надмірність, що реалізується за допомогою повторів (також і імпліцитних), створює позитивні умови для надання розширеної характеристики референтів. У процесі використання семантичних повторів об'єм інформації збільшується завдяки появі нових смислів для розширення семантичної структури повідомлення, що дає нам можливість характеризувати семантичні повтори як елементи з високою інформативною значущістю.

Напр..: Car Safety

This comprehensive sourcebook brings together a wide range of essential information sources for anyone interested in any aspect of car safety. It includes guides to relevant organizations, standards, legislation, online databases, and current research. A particular feature of this sourcebook is a Europe-wide list of companies manufacturing safety products for cars, including airbags, anti-roll bars, safety belts and windscreens. It additionally provides a selected listing of the important technical literature of the past ten years, including full abstracts on topics such as air bags, child safety, crash dynamics, seat belts, and board diagnostic safety systems[3, 46].

Найбільшою інформативною значущістю серед досліджуваних у ТА видів повторів характеризуються імпліцитні повтори, а саме слова-субститути та перифрази. Інші види повторів беруть участь у забезпеченні текстової інформативності через здійснення тематичної надмірності повідомлення.

Результатом дослідження прагматико-комунікативних особливостей повтору в ТА є відокремлення наступних функціональних різновидів повтору: інтегруючий, топіковий, акумулятивний, емфатичний, інформативний. Ці види повторів реалізуються через структурно-семантичні види повтору і представлені в кожному без виключення тексті з дослідженої парадигми. Поліфункціональність повторів реалізується в наступних напрямках: у ТА повтори беруть участь у здійсненні текстової інтегративності, підвищують текстову інформативність за рахунок компресії інформації та надання адитивної інформації про референта, сприяють покращенню сприйняття й розуміння інформації і здійсненню прагматичного впливу на реципієнта.

Рекурентність є інтралінгвістичним явищем, що ілюструється у результаті перекладу. Відтворення семантико-стилістичної ідентичності оригінального тексту і тексту перекладу потребує повного або часткового збереження відповідних структурно-семантичних типів повтору.

Пор.: Без божества, без вдохновенья, Без слёз, без жизни, без любви - Bereft of God, of aspiration, Bereft of life, and love and tears (О. Пушкін, переклад Ірини Желєзнової) [4, 32]

Ни в сказке сказать, ни пером описать - It can't be told in words, it can't be described with a pen [4, 139].

Переклад здійснюється з максимально повним збереженням прагматичного ефекту, саме тому у перекладі відтворюються не тільки прості лексичні повтори, але й семантичні повтори.

Рекурентність має глобальний характер, який виявляється у процесі дослідження даного явища на міжтекстовому рівні. Під час дослідження міжтекстових взаємодій категорія рекурентності перетинається з категорією інтертекстуальності. Інтертекстуальність взагалі трактується як процес втілення смислу із взаємовідносин між аудиторією, текстом, іншими текстами, та соціокультурними домінантами. Категорія інтертекстуальності (інтерсеміотичності) реалізується на основі діалогічної взаємодії тексту з семіотичним універсумом - кодом культури, науки, літератури. У концепції пост структуралізму вся культура розглядається як цілісний текст, а нові твори (тексти) є лише повторення вже написаного, сказаного з деякими відмінностями. Звичайно, таке вузьке трактування людської культури не може бути остаточним, але суспільство розвивається по спіралі, додаючи нове до вже пізнаного, відомого. Рекурентність такого роду є тим фактором, що поєднує весь попередній досвід з наступним, створюючи безперервний культурний континуум.

У дослідження категорії інтертекстуальності на перший план виходить особистість реципієнта, його комунікативна інтенція, психологічний стан, соціальна та етнокультурна приналежність, отже ті аспекти дослідження мовних категорій, що донедавна залишались за межами лінгвістичних досліджень [10, 69]. Результати новітніх лінгвістичних досліджень доводять, що найважливішу роль у процесі текстотворення відіграють комунікативні інтенції та прагматичні настанови продуцента та реципієнта текстів. Текст виступає «точкою контакту» цих двох учасників комунікативного акту, саме в тексті реалізуються їх інтенції.

Прагматична настанова продуцента тексту впливає на ступінь використання повторів. При цьому «повтор» трактується у широкому сенсі - і як повторення набутих людством знань та досвіду, і як мовний засіб, що використовується з метою прагматичного впливу на реципієнта. Характер відносин між прагматичною метою тексту і повторами визначається як двобічний і взаємообумовлений: прагматична мета тексту зумовлює вибір певного виду з парадигми повторів; певний вид повтору функціонально спрямований на підвищення прагматичної ефективності тексту.

У прагматико-комунікативному аспекті повтор розглядається нами, з одного боку, як один із засобів реалізації комунікативної інтенції продуцента в процесі текстотворення і, з іншого боку, як засіб здійснення комунікативної інтенції реципієнта на адекватне розуміння тексту. Прагматична настанова текстів визначає структурні, семантичні, частотні та функціональні параметри повтору.

Функціональне навантаження повтору обумовлене його лінгво-психологічними характеристиками. Повтор, як імпліцитний так і експліцитний, слугує зв'язуючим елементом у тексті. Використання повтору спрямоване на привернення уваги, на мобілізацію пам'яті реципієнта, що призводить до покращення сприйняття тексту. Деякі види повторів надають додаткову інформацію до характеристики референта, чим сприяють підвищенню інформативності текстів.

У реалізації прагматичного аспекту текстів валідними виступають такі функції повторів:

1 Інтегративна функція - забезпечення інтегративності тексту;

2 Номінативна / топікова функція - виділення ключових слів і тематичних понять;

3 Емфатична - емоційне та логічне посилення смислу висловлення;

4 Акумулятивна - акумуляція інформації, знань, досвіду;

5 Інформативна - подання актуальної інформації.

Таким чином, категорія рекурентності не є результатом лише теоретичної побудови, вона існує у мові як об'єктивна реальність. Рекурентність є універсальною мовною категорією, що має ієрархічну рівневу структуру, елементи якої вербалізують результати когнітивного усвідомлення попереднього досвіду і організують процес комунікації. Рекурентність представлена на всіх мовних рівнях і реалізується експліцитно за допомогою різних повторів.

SUMMARY

The article is devoted to investigation into universal character of the category of repetition. It presents results of analysis of implicit and explicit repetitions in small texts. The repetition is denoted as a universal language category with hierarchically organized structure. The elements of the structure verbalize results of previous experience and organize the process of communication in general. The category of repetition is represented in all language levels.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бекетова О.В. Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументативних текстах (на матеріалі німецької мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. держ. лінгвістичн. ун-т. - К., 1998. - 18 с.

2. Белунова Н.И. Интегрирующая функция лексико-синтаксических повторов в текстах публицистического стиля // Текстовые реализации и текстообразующие функции синтаксических единиц. - Л.: ЛГПИ им. А.И.Герцена, 1988. - С.70-85.

3. Буракова О.В. Паралелізм і повтор як ритмотворчі фактори у поетичному перекладі (на матеріалі англійських перекладів лірики Т.Г. Шевченка) // Іноземна філологія. - 1983. - Вип. 69. - С.43-49.

4. Смахтина Т.С. Взаимодействие разноуровневых повторов в системе текста // Текстовый и сентенциональный уровень стилистического анализа. - Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена. - 1989. - С.145-152.

5. Гак В.Г. Повторная номинация на уровне предложения // Синтаксис текста. - М.: Наука, 1979. - С.91-102.

6. Зернецкий П.В. Коммуникативно-прагматические аспекты повторной номинации на уровне предложения в современном английском языке // Прагматические аспекты изучения предложения и текста. - К.: КГПИИЯ, 1983. - С.112-119.

7. Психолингвистические проблемы массовой коммуникации. - М.: Наука, 1974. - С.28-52.

8. Роднянский В.Л. О роли ключевого слова в понимании текста // Психолингвистические проблемы семантики и понимания текста. - Калинин: Калинск. гос. ун-т, 1998. - С.106-114.

9. Смущинська І.В. Теоретичні засади дослідження текстової категорії модальності у ракурсі теорії мовленнєвої діяльності // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Видавничий центр КНЛУ. - 2001. - С.230-237.

10. Шевченко И.С. Историческая динамика прагматики предложения: английское вопросительное предложение 16-20 вв. - Харьков: Константа, 1998. - 168 с.