Функціонування механізму аналогії в словотворчому "Суперрівні" англійської мовної мегасистеми

Функціонування механізму аналогії в словотворчому “Суперрівні” англійської мовної мегасистеми

О.Л. Гармаш

Стаття присвячена дослідженню механізма аналогії з точки зору його функціонування в словотворчому «суперрівні». А саме, виявленню його системної суті, яка значною мірою обумовлює здатність системи словотворення до самоорганізації. Дослідження проведено на матеріалі інновацій сучасної англійської мови..

Як свідчать дослідження лінгвістів, останнім часом значну роль у поповненні словникового складу англійської мови відіграє аналогія. Як відомо, аналогія є постійно функціонуючим в мові фактором, однією з мовних універсалій. Дослідження принципів функціонування механізму аналогії надає змогу не тільки поглибити розуміння основних тенденцій розвитку всієї системи, але й дослідити інноваційні процеси, що супроводжують розвиток та динаміку всього словотворчого “суперрівня” мовної “мегасистеми”.

Вивченню ролі аналогії у процесі утворення нових лексичних одиниць були присвячені праці таких лінгвістів як Жлуктенко Ю.О., Зацний Ю.А., Кубрякова О.С., Мешков О.Д., Полякова Л.І. Проте, роль аналогії досліджувалась лише у сфері конституентів системи (лексичних одиниць), майже не поширюючись на сферу механізмів (способів словотвору). Досі не був визначений ареал функціонування цього механізму в словотворчій системі, тим самим механізм аналогії не визначався як системний, а розглядався, так би мовити, у “відриві” від місця свого функціонування, тобто поверхово.

На наш погляд, класичне сприйняття аналогії, як “супроводжуючого” появу нових слів механізму певним чином гальмувало процес становлення нового сприйняття аналогії, за яким вона виступає у вигляді не “супроводжуючого”, а “системного” механізму. Ця “системність” механізму аналогії обумовлюється, власне, межами її дії в англійському словотворі.

Поставивши за мету визначення ролі механізму аналогії у межах всієї системи англійського словотвору та доведення виконання аналогією головної ролі у процесі розвитку системи, постає необхідним вирішення таких основних завдань:

- визначити складові словотворчого “суперрівня” мовної мегасистеми;

- розглянути дію механізму аналогії як в широкому так і у вузькому розумінні та окреслити її системоорганізуючі властивості;

- розробити типологію словотворчих моделей;

- продемонструвати дію механізму аналогії в процесах утворення нових мовних одиниць, словотворчих елементів, способів словотвору, словотворчих моделей.

Деякі дослідники протиставляють словотворення за аналогією словотворенню за моделями, зазначаючи при цьому, що ”словотворення за аналогією є більш поширеним шляхом словотвору ніж словотворення за моделлю” а “роль моделей та моделювання в словотворенні досить перебільшена”. На їх думку при утворенні слів мовець спирається на визначені закономірності, на аналогію [2].

Проте, на нашу думку, роль аналогії в процесі словотворення практично не можна перебільшити, оскільки саме вона являє собою “рушійну силу” утворення лексичних інновацій. Вважаємо доцільним продемонструвати факт дії аналогії у всій системі словотворення англійської мови, як на рівні механізмів, так і на рівні конституентів.

Під механізмами ми розуміємо арсенал способів словотвору та словотворчих моделей, а під конституентами - одиниці різних рівнів мовної системи (лексеми, морфеми, і т.д.) які у випадках утворення нових одиниць за аналогією виступають у ролі складових елементів моделей або самі виступають у ролі зразка. Як вже зазначалось в нашій роботі, дія аналогії “пронизує” всю систему словотвору в цілому. Однак вважаємо доцільним підкреслити той факт, що слід розрізняти аналогію у вузькому та у широкому значенні.

Під аналогією у вузькому значенні можна розуміти зразок - модель (N + friendly), чи зразок - слово, що утворилось шляхом словоскладання (thirtysomething). Як зазначають лінгвісти, “за аналогією до слова "thirtysomething" - назви популярного американського серіалу, присвяченого проблемам людей "раннього середнього віку", поколінню тих, кому від 30 до 40 років були створені іменники та прикметники типу twentysomething, fortysomething, fiftysomething, sixtysomething, в яких елемент -something виступає в значенні "з чимось (про вік) або той, хто належить до вказаного покоління" [5]. В даному випадку вважаємо за необхідне зазначити, що зразок - слово (thirtysomething) може перетворюватись на зразок - модель (Num + something), а остання, в свою чергу, на одну з активних моделей словоскладання. Сам по собі спосіб словотвору також виступає певним зразком, за яким утворюються мовні інновації, тому вважаємо доцільним іменувати його зразок - спосіб словотвору.

Практично, формування зразка - способа словотвору відбувається саме завдяки дії аналогії, коли реалізується модель - зразок, постійний компонент якої, набуваючи значної словотворчої активності переходить до арсеналу повнозначних афіксів за критерієм затвердженості у активній свідомості мовця саме у ролі цього словотворчого засобу. Слід пам'ятати, що на рівні зразка - моделі постійний компонент має статус “словотворчого елементу перехідного характеру”.

Тим самим під аналогією у широкому значенні слід розуміти не зразок - слово чи зразок - модель, а зразок - спосіб словотвору (механізм), тобто утворення нових слів за певними моделями, які позначують певні випадки способів словотвору: словоскладання (N+N), телескопія (ab + cd > abc); утворення нових лексико - семантичних варіантів - конверсія (N V), тощо.

Однак, досліджуючи роль та місце моделей в аналогійному словотворенні, на наш погляд, традиційний термін “словотворча модель” потребує свого розширення, у звязку з тим, що вона може репрезентуватись як досить абстрактною моделлю N+N, яка позначає певний випадок окремого способу словотвору, так і досить визначеною, яка виникла за умов набуття певним компонентом слова - зразка значної словотворчої активності.

Отже, вважаємо доцільним поділяти словотворчі моделі в їх сукупності на “механістичні” - ті, вихідним матеріалом для появи яких послугували саме механізми словотворчої системи (способи словотвору), та “конституентні”, вихідним матеріалом для появи яких послугували одиниці певних рівнів мовної системи - конституенти системи словотвору. На відміну від “механістичних, “конституентні” відрізняються наявністю фактично втіленого компонента, що повторюється в процесі здійснення словотворчого акту в його повній формі.

Так, наприклад, “механістичні” словотворчі моделі - зразки (N+N, N+Adj, N+PII, Adj+PII ) за якими утворюються складні слова, мають, як ми відмічали вище, абстрактний характер, тобто вказують лише на те, що можна іменувати структурною організацією компонентів, що входять до їх складу, і не містять інформації про семантику хоча б одного з безпосередніх складників. Конституентні словотворчі моделі - зразки, на відміну від механістичних, характеризуються наявністю не двох “вакантних” частин - складників моделі, а “вакантною” та “константною”. При цьому, змінна частина, що входить до їх складу, носить абстрактний характер, в той час як постійна є носієм певного значення (N + -free).

У цьому зв'язку слід згадати про те, що останнім часом елемент -free узагальнив своє значення, і, як зазначають лінгвісти, функціонує в мові у значенні "вільний від, той що не містить те, на що вказує перший компонент”, тобто вживається у фігуральному значенні [5,114] наприклад, tax-free, toll-free, care-free, guilt-free, trouble-free.

Надалі досліджуючи основні принципи утворення мовних інновацій за аналогією у вузькому та у широкому значенні, вважаємо доцільним вживати термін “одиниця асоціацій”, який є, на наш погляд, більш широким ніж поняття “прототип”. При дії аналогії у вузькому значенні ( на рівні зразка - слова) в ролі “одиниці асоціацій” може виступати одиниця будь якого мовного рівня, як наприклад, фонема, графема, морфема, її фрагмент, слово, лексична одиниця синтаксичного типу, її частина, тощо. У цьому звязку слід відмітити наявність співвідношення механізма аналогії із всіма відомими рівнями мовної системи. Тим самим аналогія може вважатись с и с т е м н и м м е х а н і з м о м, тобто механізмом, який пронизує всю систему словотвору.

Звичайно, найчастіше нова одиниця утворюється не стільки за “абстрактною” словотвірною моделлю, скільки за зразком конкретної мовної одиниці, шляхом копіювання цієї одиниці з наступною заміною в ній певних елементів. Це позначає, що один з компонентів слова - зразка або моделі - зразка залишається “константним”, тобто незмінним, а інший “вакантним”.

Зразком нового слова може слугувати не тільки окрема лексична одиниця (слово - зразок), а і декілька однотипних за структурою утворень, які вишиковуються в так званий словотворчий ряд (audience-friendly, climate-friendly, customer-friendly, eco-friendly, environmental-friendly, farmer-friendly, nature-friendly, business-friendly, Internet-friendly) і представляють собою модель - зразок (N + friendly). Як зазначають вчені, “в результаті утворення цілого ряду нових одиниць за моделлю складного слова, незмінюємий компонент цього слова перетворюється на багаточастотний, з'являються моделі з постійним компонентом„ [1].

Цілком можливо стверджувати, що зразок - модель фактично виникає і починає діяти тільки тоді, коли саме вона випливає в свідомості мовця під час здійснення словотворчого акту в ролі “одиниці асоціацій”. Звичайно, в ході утворення за аналогією, як зазначають лінгвісти, “відбувається свого роду моделювання, оскільки відновлюється модель еталона, його морфологічна структура, тільки заповнюється вона новим лексичним матеріалом, шляхом заміни одного з компонентів” [3].

Можна відмітити, що на рівні зразка - моделі аналогія виконує роль “рушійної сили” не тільки для утворення нових моделей, але й для поповнення арсеналу словотворчих засобів новими складовими елементами. Наявність словотворчих рядів, які сприймаються свідомістю мовця у вигляді певних моделей і підтверджує “аналогійну природу” появи нових словотворчих елементів, тобто саме механізм аналогії сприяє утворенню нових формантів, тим самим сприяючи збільшенню кількості афіксальних дериватів.

При утворенні нових мовних одиниць за аналогією в її широкому значенні - на рівні механізмів (способів словотвору), то слід зазначити що її “продуктом” будуть не тільки нові конституенти системи словотвору (словотворчі елементи та мовні одиниці) а і нові механізми, тобто способи словотвору. Так, виникнення й розповсюдження "зворотної деривації", як зазначають лінгвісти, пов'язано з дією аналогії: якщо іменники утворюються від дієслів шляхом додавання афіксу, то є можливим й зворотній процес утворення дієслів шляхом віднімання афікса. А поява такого способу словотвору, як телескопія, на наш погляд, була уможливлена словоскладанням, тобто, саме словоскладання послугувало механістичною моделлю - зразком, за аналогією до якого утворились і інші, достатньо нові механізми (способи словотвору).

Так, наприклад, особливістю англійської мови, є можливість утворення композитів із композитів: finance committee - finance committee secretary - finance committee secretary election - finance committee secretary election scandal і так далі. Хоча за формою такі утворення схожі на фрази, в реченні вони функціонують як слова, підкреслюють лінгвісти. Таку властивість англійської мови вони називають ”рекурсією” (recursion), а процес творення складних слів - ”рекурсивним” процесом [7, 171]. Рекурсія, зважаючи на існуючу тенденцію до ускладнення вже існуючих в мові понять, поширенню існуючих між ними звязків, на нашу думку, надалі буде значно збільшувати кількість своїх новоутворень.

Випадок утворення моделі рекурсивного словоскладання можна представити таким чином: МЕХАНІСТИЧНА МОДЕЛЬ - ЗРАЗОК (словоскладання) СЛОВО - ЗРАЗОК (finance committee) КОНСТИТУЕНТНА МОДЕЛЬ - ЗРАЗОК (finance + N) МЕХАНІСТИЧНА МОДЕЛЬ - ЗРАЗОК ( W + W +W... ). Рекурсія, на відміну від класичного словоскладання, характеризується “пролонгованістю” своєї моделі, зважаючи на те, що за словоскладанням можуть поєднуватись лише два простих слова. Маємо зробити наголос на тому, що випадки поєднання складного слова із будь якою кількістю простих або складних слів слід вважати рекурсивним словоскладанням .

Прикладом утворення словотворчого механізму за аналогією до словоскладання можна вважати такий спосіб словотвору, що знаходиться на етапі свого становлення і може іменуватись, на наш погляд, “елементоскладанням”. Саме у звязку з цим деякі лінгвісти зазначають про необхідність перегляду саме поняття словотворення стосовно англійської мови, оскільки в ньому почали зявлятись новоутворення, що складаються лише з ”комбінаційних форм ” і становляться невід'ємною частиною системи словотворення, наприклад, Euro+crat [8,60]. Навіть утворення www. com може, вважають мовознавці, відноситися до слова в англійській мові [6, 129].

У випадку із елементоскладанням, “одиницею асоціацій” виступає знання моделі, за якою елементи - її компоненти складаються. Таким чином “механістична” модель W + W призводить до виникнення інших “механістичних” моделей Aff + Aff (елементоскладання) та W + W + W... (рекурсія).

Важливо відмітити також і утворення нових “складних” словотворчих елементів за аналогією до елементоскладання. В цьому випадку можна вважати, що саме виникнення нових лексичних одиниць шляхом елементоскладання послугувало базою для появи “складних” словотворчих елементів, які можуть характеризуватись тим, що поєднують різні за статусом елементи.

Останнім часом, як зазначають лінгвісти, значної активності набув елемент dot, що є матеріалізованим позначенням крапки (dotbam, dot bomb, dot snot, hotdot). Саме тому -dot- ми вважаємо “лексикалізованим” словотворчим елементом графічного типу. Так, наприклад, частини адрес інтернетівських організацій dot-biz, dot-info, dot-name, dot-pro, поєднують в собі елементи, що розрізняються за своїм лінгвістичним статусом.

З наведених прикладів є зрозумілим можливість утворення “складних” словотворчих елементів шляхом поєднання словотворчих елементів різних типів. Елементи biz, info, org, як і деякі інші словотворчі форманти, по суті являють собою скорочений варіант слова, і утворились завдяки телескопії, ми іменуємо с и н о ф о р м а м и за принципом збереження синонімічних відносин із своєю повною формою.

Sick of the suffix .com. Get ready for “.net (Economist, July1, 2000).

ICANN approved seven new suffixes, among them dot-info for general information and dot-biz for businesses, to join dot-com, dot-net and dot-org as generic suffixes available worldwide.

/US Today, Oct.17, 2000/

Елементи, які за своєю формою співпадають із реально існуючими лексичними одиницями, і репрезентується в мові двома функціональними варіантами, ми відносимо до о м о ф о р м, як у випадку із словотворчим елементом графічного типу dot та другим компонентом у таких прикладах: dot-sex, dot-sucks, dot-shop [9] .

Деякі мовні одиниці які існують в двох “функціональних варіантах” [4,76] і виконують як роль словотворчих елементів так і повнозначних слів, можуть бути характеризовані у своєму словотворчому варіанті як складні словотворчі елементи. Прикладом цьому може послугувати інновація dot-com. В ролі словотворчого елементу вона виступає у складі таких інновацій, як dot-com economy, dot-com rage, dot-com world (у цих випадках зазначені елементи виступають у ролі префіксів, а не суфіксів). Доказом функціонування одиниці dot-com на лексичному рівну може послугувати ряд лексичних інновацій, утворених за його участю (dot-commer, dot-commie).

Словотворчу функцію можуть виконувати як “складні” елементи подібного типу (dot-com), так і їх частини. Прикладами такого “автономного” функціонування є елемент dot. За допомогою “dot” були утворені таі “похідні” як dotbam, dot bomb, dot snot, hotdot, причому “dot” все більше починає виконувати функцію як суфіксів, так і префіксів.

Warner arm that is launching hotdots, says the magazine's intended reader loves to shop but lacks the time to do so.

/Dallas Morning News, Nov.22, 2000/

Цілісну картину функціонування механізму аналогії в системі словотвору можна, на нашу думку, представити таким чином: механістична модель - зразок (спосіб словотвору) слово - зразок (нова мовна одиниця) конституентна модель - зразок (словотворчий ланцюжок з постійним компонентом) механістична модель - зразок (спосіб словотвору афіксація чи новий спосіб словотвору). Тобто, на своєму кінцевому етапі механізм аналогії може реалізуватися в двох напрямках. Перший, той що призводить до появи нових конституентів системи словотвору - словотворчих елементів (спосіб словотвору афіксація) передбачає “замкнутість” аналогійного шляху. Другий, той, що призводить до появи нових механізмів словотворчої системи - способів словотвору, а тим самим і до появи нових конституентів - нових лексичних одиниць, передбачає “циклічність” аналогійного шляху.

Із сказаного вище, можна зробити висновок, що з одного боку “замкнутість” шляху дії механізму аналогії сприяє поповненню словотвору новими конституентами, і тим самим збільшує систему в кількісному плані. З іншого боку “циклічність” сприяє поповненню словотвору новими механізмами, а отже і конституентами, та збільшує систему як в якісному так і в кількісному планах. Це, на наш погляд і підтверджує здібність системи словотвору до самоорганізації.

Отже аналогію можна вважати постійною, функціонуючою, незмінною, системною властивістю, що призводить до саморегуляції, самоорганізації та розвитку системи словотвору вцілому. Той факт, що “одиниця асоціацій” являє собою “універсальну” одиницю дії аналогії і може відноситись до будь якого рівня мовної системи, дозволяє нам зробити висновок про повязаність аналогії із всіма рівнями мовної мегасистеми вцілому. Саме такі основні характеристики механізму аналогії і зумовлюють необхідність подальшого глибинного вивчення та встановлення нових фактів її функціонування в мовній “мегасистемі”.

Summary

The article deals with the problem of system researching the methods of word-formation from the point of their monogenerativeness and doublegenerativeness, namely to the revealing of close connections between affixation and methods of word-formation, that have an ability “to produce” new word-forming elements. The research is conducted on material of such productive method of word-formation of modern English as word-composing.

Список лiтератури

1. Зацный Ю.А. Аналогия и некоторые словообразовательные процессы английского языка в 70-80 гг.// Иностранные языки в высш. школе.- М., 1991.- Вып.24.- С.96-97.

2. Мешков О. Д. Словосложение в современном английском языке. М., 1985. - С. 57-60.

3. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М., 1981.- С. 26-29.

4. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-ті - 90-ті роки ХХ століття: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. - К., 1999. - 386 с.

5. Єнікєєва С. М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови. Дис... канд. філол. наук. 10.02.04 Запоріжжя, 1999. - 176 с.

6. Buchanan A. C., Klingsporn B. 1000 Voices That Shared Our Souls. Wisdom to Guide Our Future. - Bloomington: FrontPorch Books, 1999. - 159 p.

7. Radford A. et al. Linguistics. An Introduction. - Cambridge: Cambridge University Press, 1999. - 438 p.

8. Stein G. Better Words. Evaluating EFL Dictionaries. -Exeter: University of Exeter Press, 2002. -246 p.

9. Swartz J. New Domain Name Suffixes Approved // USA Today. - 2000. - Nov. 20. - P.17.