Синонімія в хімічній термінології

8

Реферат по мовознавству

на тему

Синонімія в хімічній термінології

Одним з основних засад будь-якої термінології це угода - будемо це називати так, добір слів тут, як не в жодній з інших сфер використання мови, на першій стадії майже довільний, бо для того, щоб підкреслити, що це термін, дуже часто вводили абсолютно нові слова, яких в жодній мові не було (лазер, бензен, алкен, алкін). Багато термінів взято з латинської та грецької, тепер з англійської. До нас в хімію перейшли ще з німецької, французької, російської.

Навіть поганий порядок кращий від революційно створеного безладу та анархії, бо невже той, хто, наприклад, не виконує норм чинного правопису думає, що своїм прикладом він спонукає когось (не одного свого підлеглого, а ще кількох не підвладних йому) прислухатись до його порад чи рекомендацій.

Отже з доволі різних причин явище синонімії в науковій термінології є характерним як для різних мов так і для терміносистем різних наук. Воно має два аспекти. Перший пов'язаний з періодом виникнення даного поняття, а відтак і терміна. Часто буває, що до одного поняття приходять різні дослідники в різних наукових школах або й різних країнах. Тому, при викристалізуванні поняття та терміна в такому випадку на початковому етапі уникнути синонімії практично не можливо. З часом в результаті мовної практики відбирається один, звичайно той, якого дотримується авторитетніша школа.

Другий аспект синонімії пов'язаний з перенесення терміну з мови, де він виник, в іншу мову. Тут в залежності від уподобання, освіченості та знання рідної мови того, хто перший з ним зіткнувся можуть бути різні варіанти: дослівний переклад, пряме запозичення оригінального терміна чи створення відповідника з використанням образних засобів своєї мови.

Таким чином, наявність певного числа синонімів в кожній з термосистем практично неминуча, хоч виходячи з практичних міркувань все ж ідеальною можна вважати формулу «одне поняття - один термін». До цього нас спонукає необхідність розуміти один одного як в межах однієї мови, так і особливо при спілкування різними мовами, де точність та однозначність перекладу є найвищими його достоїнствами.

Синоніми визначаються /1/ як «близькі за значенням, але різні за звуковим оформленням слова». Більш строго їх можна визначити, на наш погляд, так: «різні слова, області використання яких перетинаються». Усі випадки синонімії тоді зручно умовно розділити на три великі групи, що для наглядності зображені на рисунку. Якщо маємо два синоніми А та В, область кожного з яких обмежена відповідно колами А та В, то існує область С, де можливим є вживання будь-якого з них. Така область С може бути порівняно невеликою, як у випадку І, або майже збігатись з обома областями ІІ, а також може бути, що область одного з синонімів А повністю поглинає область вживання синоніма В, яка є порівняно невеликою.

При використанні синонімів в терміносистемах важливо чітко визначити область використання кожного з них і при цьому зосереджуватись не на області С, де синоніми рівноправні, а на тих частинах областей, що не перетинаються. Це зробити не так просто, особливо у випадках ІІ та ІІІ.

Більшість питань, що стосуються творення термінів чи перенесенні їх з мови в мову, якраз можна формально звести до того, який з синонімів є точнішим. Розглянемо кілька випадків на прикладі термінів, що використовуються в сучасній хімічній термінології.

Особливо дискусійними тут є випадки при використанні як термінів загальновживаних слів, область перекривання яких є великою (випадок ІІ). Окреслення областей застосування слова-терміна і слова-нетерміна у випадку взаємопроникнення термінологічної та загальновживаної лексики є достатньо нелегким завданням.

Розглянемо кілька показових прикладів з хімічної термінології. На початку відносно широко вживаного в хімії терміна вихід. В цьому значенні зустрічаються також як синоніми добуток, здобуток, а в /2/ пропонуються ще видайність, видатність, пожиток, а терміна вихід навіть зовсім нема. Всі ці слова мають велику різницю у сферах використання, тобто їх можна віднести до випадку І. Останні три не набули розповсюдження, тому зупинимося на області використання слів вихід та добуток. При спробі окреслити область використання слова вихід, мені відразу згадується типова сцена з мого дитинства: дід повертається з млина, а бабця його питає: «Ну, скільки сьогодні вийшло муки першого сорту?» Вийшло, а не щось інше. Так, я ніколи не чув слова вихід, але, що важливіше, ніколи не чув в такому контексті жодного з наведених вище синонімів. Видайність мені видається полонізмом, пожиток має відтінок користь, видаток взагалі має протилежне значення, бо видаток це «втрата» а не «набуток», що було б доречніше. Добути, як правило, означає « взяти щось готове з важкодоступного місця». Шахтар добуває вугілля, та й нафту добувають. Тому тут термін добуток доречний. Але чоботи добути не можна, їх треба зробити, тому й кажуть з однієї шкіри вийшла лише пара чобіт. Все, що пов'язане з переробкою, вимагає(!) слова вийшло, а тому й вихід. Слово здобувати має свій відтінок. Здобувають славу, волю, премію, науковий ступінь і т.п., тобто щось дуже бажане, але важкодоступне. Тому важко собі уявити, що означає фраза: «з тони нафти здобувається 60 кг гудрону». Складається враження, що якраз гудрон хотіли мати при перегонці, а насправді ціннішими є леткі фракції. Тут, як і для хімічної реакції, з усіх вище наведених синонімів найвластивішим є нейтральний і точний вихід.

Відносно слова рушій та двигун. Звичайно коли кажуть «віз рушив» то мають на увазі, що він зрушився з місця. Але коли хтось щось важко несе то моя бабця казала: «Дивись як тяжко двигає, допоможи йому.» Може комусь здасться, що тут вжите якесь не дуже властиве слово «двигати», то згадаймо «подвиг». А відтак, з огляду на вищесказане рушій це те, якє лише зрушує з місця, приводить в рух і далі байдуже чи зупинився чи пішов далі, а двигун це те, що важко рухає щось з одного місця на інше. Тому термін рушійна сила реакції видається досить точним, бо наявність такої сили дозволяє зрушити її з місця, але не обов'язково (через кінетичні умови) привести до кінця.

Відносно термінів додаток та добавка. Дуже близькі синоніми (тип ІІ), важко їх розрізнити, однак спробуємо проаналізувати відтінки., тобто те, що знаходиться за областю С. Звичайно кажуть, »розбавити водою молоко» це значить «добавити до молока води», отже вода це добавка. Спирт розбавляють водою і виходить горілка. Разом з тим, до книги додають кілька таблиць в кінці, як додаток.

Добавка використовується у випадку, коли те, що добавляється в систему змішується, розчиняється чи усереднюється в ній. Добавка розчиняється в цілому і добути її назад важко.

Додаток використовується у випадку, коли те, що додається до системи залишається в ній окремою частиною зі своїми функціями. Додаток залишається цілим як складова чогось цілого, його легко відокремити знову.

Отже в хімії, правдоподібно, більш точним з огляду на область застосування є термін добавка.

Відносно ще однієї групи широковживаних термінів цього типу. Англійському терміну absorb в українській мові відповідає абсорбувати і крім того, ще використовуються два синоніми: поглинати та вбирати. Чи рівноцінні останні два. На наш погляд, вони відносяться до випадку ІІ. Однак аналіз показує, що між ними є досить відчутна різниця. Проаналізуємо ті області використання обох слів, де їх не можна замінити один іншим.

Поглинати використовується у випадках коли:

а) йдеться про щось, що існує у випадку окремих частин, кусків:

«він поглинав пироги», «автомат поглинав копійки»;

б) йдеться про дію, не пов'язану з активним сприянням процесові тим, що абсорбує:

«вода поглинула камінь», під дією сил земного тяжіння камінь втопився, хоч вода не лише не сприяла цьому, а навіть «опиралась» (діючи на нього виштовхуюче за законом Архімеда).

в) коли хочемо сказати про абсорбування без огляду на його причину, тобто коли дію розглядаємо зі сторони того, що абсорбується

«швидкість поглинання газу в даному реакторі становила 1 мл/хв».

Вбирати використовується у випадках коли:

а) дія пов'язана з активністю того, хто абсорбує

«губка вбирає воду» (вода за рахунок капілярних сил, що створюються в губці, затягується всередину губки; «рослина увібрала (внаслідок наявності осмотичного тиску спрямованого всередину коріння) солі важких металів, що були в грунті»;

б) його можна замінити словом всмоктати, але сила що діє не така очевидна як при всмоктуванні;

в) йдеться про щось абстрактне і в даному контексті невимірне: «вбирав знання».

Відносно синонімів назовництво та термінологія. На наш погляд вони відносяться до першого типу. Слово назовництво близьке за звучанням до польського nazewnictwo, яке за свідченням польського мовознавця Вітольда Дорошевського було введено професором Ташицьким в 1945 році в зв'язку з реполонізацією географічних назв на західних польських теренах, до того вживалось слово imiennictwo. Воно набуло вжитку в двох випадках: nazewnictwo osobove - надання імен, прізвищ; nazewnictwo geograficzne - надання назв озерам, рікам, місцевостям. Однак між терміном та назвою є істотна різниця - в слові, що виражає термін в багатьох випадках криється його конкретний смисл, що для назв абсолютно не обовязкове, а є вторинним. Отже, лише до назв хімічних елементів та їх сполук якраз більше підходить слово назовництво, особливо у випадку тривіальних варіантів, розроблено правила назовництва для складних сполук.

До третього типу синонімів відносяться синоніми реагент та реактант, бо до реагентів належать як реактанти так і продукти реакції, тому використання терміну реагент замість реактант не є виправданим.

Розглянемо терміни реакцiя елімінування, реакція вилучення, реакція відщеплення (elimination reaction, abstraction reaction). Це хімічне перетворення, при якому атом чи група у вигляді йона чи нейтральної частинки відривається вiд молекул, наслідком чого є утворення кратного зв'язку або зростання його кратностi (при вiдщепленнi вiд сусiднiх атомів) чи утворення циклів. Найменш властивим тут, правдоподібно, є термін реакцiя вилучення, бо вилучення, як правило, пов'язане з осмисленою дією того, хто вилучає. Реакція ж відбувається самочинно, нейтральний термін реакція відщеплення якраз відбиває такий стан речей.

Разом з тим відмітимо, що на наш погляд, не можна вважати синонімами такі віддієслівні іменники як обробка-оброблення, перегонка - переганняння, випромінення - випромінювання, виймання - виїмка (останнє стосується добування гірських порід безпосередньо з масиву /4/ і, на наш погляд, його не треба міняти на інше слово, як це пропонується в деяких роботах /5/), а також інших інших пар, де один з термінів означає процес, а інший - дію чи результат дії.

Література

1. Словник іншомовних слів, За ред. Ю.С.Мельника, Ред.УРЕ, 1975
2. Російсько-український словник термінів та зворотів з технології нафти А.М.Зелізний, О.А.Літковець, В.В.Гуменецький, М.Й.Ганіткевич, Вид.ДУ»Львівська політехніка», Львів, 1998
3. W. Doroszewski, O Kulture slowa, PIW, 1962
4. Тлумачний гірничий словник, під.ред. В.С.Білецького, Донецьк, 1998.
5. Л.Симоненко в кн. Українська термінологія і сучасність, Київ, 1997, стр.13