Переклад фразеологізмів на прикладі книги С. Моема "Театр"

СОМЕРСЕТ МОЕМ «ТЕАТР» ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Тези

1. Фразеологічний зворот - це стале словосполучення з цілково або частково перенесеним значенням. Фразеологізми - це словосполучення, які не виникають у процесі мовлення, а існують як стійкі фразеологічні звороти.

2. Існують первинні та вторинні шляхи перекладу фразеологізмів.

3. Існує декілька класифікацій фразеологізмів. Деякі вчені запропонували свої власні класифікації. Існує три основних способи класифікацій: семантичний, структурний та синтаксичний.

4. З точки зору перекладу, фразеологізми поділяються на дві групи: ті, які мають еквіваленти в мові перекладу та ті, які еквівалентів не мають.

5. Фразеологічні еквіваленти також поділяються на дві групи: повні еквіваленти та часткові еквіваленти. Багато фразеологізмів взагалі не мають еквівалентів у інших мовах. Ми можемо перекладати такі фразеологізми за допомогою калькування або описового перекладу.

6. Іноді, під час перекладу фразеологізмів, ми зустрічаємося з деякими труднощами. В основному - це розуміння перекладача, що він має справу саме з фразеологізмом. Але крім цього існують інші проблеми. Наприклад: ідіома або стійке словосполучення не можуть мати ніякого еквіваленту у мові перекладу; стійкі словосполучення мають декілька еквівалентів; фразеологізм має специфічний національний характер.

7. Існує ще одна велика проблема перекладу фразеологізмів - «буквалізм». «Буквалізм» означає «слово в слово», тобто «буквально», але під час перекладу цей метод набуває зовсім іншого значення. «Калькування» - це дійсно переклад «слово в слово», натомість «буквалізм» - це переклад, який спотворює значення фразеологізму у даному тексті або копіює лексичну або граматичну структуру. Такий переклад фразеологізмів виглядає дуже дивно.

Вступ

Минулого літа я прочитала книгу С.Моема «Театр». Цю книгу я прочитала в перекладі. Мені сподобався не тільки її сюжет, але й мова перекладу, бо читати було дуже легко.

І я вирішила прочитати цю книгу англійською мовою. Спочатку це було дуже важко. Але, якщо у мене виникали проблеми і словник не міг мені допомогти, я зверталась до перекладу. І дуже швидко зрозуміла, що найскладніша проблема, з якою я зустрічалася, - це переклад фразеологізмів. Було важко не тільки перекласти, але й зрозуміти їх. Всі методи та прийоми перекладу звичайних текстів в даному випадку не спрацьовували. І я зрозуміла, що переклад фразеологізмів - це окремий розділ загального перекладу. Питання перекладу фразеологізмів виявилось для мене не тільки складним, але й цікавим. І тому я вирішила дізнатися якомога більше про фразеологізми та їх переклад. Отже, тема моєї роботи «Переклад фразеологізмів». В якості прикладів у переважній більшості я надавала саме ті фразеологізми, які були використані С.Моемом в книзі «Театр».

Найбільш видатними вченими, які працювали над цією проблемою, були академіки Кунін та Виноградов, та професори Смирницький та Арнольд. Під час опрацювання різноманітної літератури, я знайшла дуже багато цікавої та корисної теоретичної інформації, яка допомагає перекладати фразеологізми. Цю інформацію я виклала в своїй роботі.

Перш за все, визначення фразеологічного звороту. За своєю структурою фразеологічний зворот - це словосполучення або речення. У вільному словосполученні окремі слова не втрачають своєї лексичної незалежності, і ці словосполучення можуть бути утворені під час мовлення. У фразеологічному звороті ми не можемо поміняти або вилучити якісь окремі компоненти, інакше він повністю втратить своє значення. Академік Кунін дав наступне визначення фразеологічному звороту. «Фразеологічний зворот - це стале словосполучення з цілком або частково перенесеним значенням». Фразеологічні звороти не можуть бути утворені під час мовлення. Вони існують в мові як вже готові до вживання елементи.

Далі в роботі розглянуті шляхи утворення фразеологічних зворотів. А. В. Кунін виділяє первинні та вторинні шляхи утворення фразеологічних зворотів.

Первинні фразеологізми утворені на основі вільних словосполучень. Найчастіше підґрунтям їх утворення були звичайні словосполучення, з таких галузей життя людини як:

- найбільш продуктивним шляхом утворення фразеологічних зворотів в сучасній англійській мові є термінологія. Терміни з часом набувають перенесеного значення і використовуються як фразеологічні звороти;

- сільськогосподарська праця;

- морські подорожі;

Також до первинних шляхів утворення фразеологізмів можна віднести:

- висловлювання відомих письменників та політичних діячів, які були вжиті на виступах, в літературі або повсякденному житті, які згодом стали сталими словосполученнями;

- поширені в мовленні вільні словосполучення, що з часом були деформовані, і тому набули своєї стабільності;

- вирази, які можуть бути вжиті і як вільні словосполучення, і як фразеологічні звороти, і при цьому в різних контекстах мати різне значення.

які з часом почали вживатися в переносному значенні, а також вирази відомих людей, що згодом стали фразеологічними зворотами.

Вторинні фразеологічні звороти - це такі, які були утворенні на основі інших фразеологічних зворотів, тобто:

- прислів'я та приказки, які з часом були скорочені і набули статусу фразеологічного звороту;

- запозичення фразеологізмів з інших мов.

Наступний крок моєї роботи - це класифікація фразеологічних зворотів. Вчені не дійшли згоди щодо наявності єдиної класифікації. Тому існує три різні типи класифікації - за семантичним (лексичним), структурним та синтаксичним принципом.

Згідно з семантичною класифікацією, яка була розроблена академіком В. В. Віноградовим, існує три типи фразеологізмів:

- стійкі словосполучення - такі словосполучення, які за своїм значенням більш за все нагадують вільне словосполучення, та в яких одне із слів вжито в прямому значенні, а інше - в переносному;

- фразеологічні єдності - значення фразеологічного звороту зрозуміле зі слів, які його складають, але його значення не є прямим завдяки вживання метафори або метонімії;

- зрощення - значення фразеологічного звороту незрозуміле зі слів, які його складають, є повністю ідіоматичним, і тому не може бути перекладене без спеціального знання мови спеціальних словників.

Професор Смирницький запропонував іншу класифікацію фразеологічних зворотів. В ній він поєднав структурний та лексичний елементи, але названа ця класифікація структурною. Згідно зі структурною класифікацією фразеологізми поділяються на:

- одновершинні, тобто такі, які нараховують лише один елемент, який несе в собі лексичне значення всього фразеологізму,

- дво- та багато вершинні, в яких лексичне значення цілого фразеологізму лежить на двох або більше елементах.

Фразеологічні звороти можна розглядати як окремі частини мови. На основі цього і була зроблена синтаксична класифікація. Згідно з цією класифікацією фразеологічні звороти можуть виступати в мовленні іменниками, прикметниками, прислівниками, прийменниками і частками.

Але найдокладніше я зупинилась саме на шляхах перекладу фразеологізмів.

Фразеологічні звороти - це яскраві словосполучення, які належать до якогось визначеного стилю та часто несуть в собі різноманітні національні особливості, і тому переклад фразеологізмів - це дуже важкий процес. Під час перекладу фразеологізмів ми також маємо враховувати контекст, в якому вони вжиті.

З точки зору перекладу всі фразеологізми можуть бути розділені на дві групи - ті, які мають еквіваленти в мові перекладу, та ті, які еквівалентів не мають.

Спочатку в роботі розглянута та група, яка має еквіваленти. Всі еквіваленти також поділяються на дві групи - повні та часткові еквіваленти.

Повні еквіваленти мають не тільки одне і те ж значення в обох мовах, а ще й однакову лексичну й граматичну структуру. Значення і переклад таких еквівалентів не залежить від контексту. До цієї групи зазвичай належать фразеологізми, джерелом яких є:

- Біблія;

- стародавніх міфи та легенди,

- загальновідомі історичні події.

Мовознавці відносять такі фразеологічні звороти до інтернаціональних, а перекладачі - до тих, що мають зазвичай мають чіткий переклад.

Також до цієї групи належить багато приказок та прислів'їв, а також багато дієслівних словосполучень. Але на тлі загальної кількості фразеологічних зворотів кількість тих, що мають повний еквівалент в мові перекладу, невелика.

Часткові еквіваленти не означають якоїсь неповноти в передачі значення, а лише мають певні лексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності.

Лексичні граматичні еквіваленти академік Кунін поділяє на дві групи. До першої групи належать фразеологічні звороти, що співпадають по значенню, стилістичній спрямованості, та є близькими за своєю образністю (при цьому вони можуть мати або не мати граматичні відмінності), але мають дещо інший лексичний склад. Друга ж група таких фразеологізмів в мові оригіналу та перекладу має різну образність. До лексичних відмінностей можна віднести зміну слова в мові оригіналу та перекладу. В роботі надано багато прикладів фразеологічних зворотів різних типів з перекладом.

До граматичних еквівалентів належать такі, що мають однакове значення, стилістичну спрямованість та образність в мові оригіналу та перекладу, але при цьому наявні зміни в граматичній структурі. До таких змін модна віднести зміну числа іменника або зміну порядку слів всього словосполучення.

Далі в роботі простежений переклад фразеологізмів, які не мають еквівалентів в мові перекладу. Такі фразеологізми перекладаються за допомогою калькування, з використанням описового або контекстуального перекладу.

Калькування - це дослівний переклад. Іноді є необхідним передати значення словосполучення дослівно, і цей метод використовується в тому випадку, коли важливо передати значення фразеологізму, яке важливе для розуміння тексту в цілому, та еквівалент в мові перекладу відсутній. Цим шляхом зазвичай перекладаються приказки та прислів'я, які не мають еквівалентів або висловлювання письменників, які стали фразеологізмами.

Але інколи перекладачі використовують калькування і за наявності повного і часткового еквівалента. Це відбувається в наступних випадках:

- існуючий в мові перекладу еквівалент не передає стилістичної спрямованості, яка характерна саме для цього письменника;

- при перекладі частини тексту, що має два або більше фразеологічних звороти з однаковим значенням, для одного з них використовується існуючий еквівалент, а інши перекладаються за допомогою калькування, або ж описового перекладу, мова про який буде йти далі.

Описовий переклад - це переклад, зроблений за допомогою звичайного словосполучення або речення. Цей метод не має широкого застосування тому, що в цьому випадку, хоча значення фразеологізму передане правильно, він втрачає свою яскравість, але він є характерним для перекладу фразеологічних зворотів, що мають походження з термінології.

Контекстуальний переклад зустрічається досить часто. Це переклад фразеологізму, яких в даному вигляді може бути вжитий лише у відповідному контексті, а в іншому контексті таких переклад може бути вже не контекстуальним, а еквівалентним.

Фразеологічний зворот може мати повний еквівалент, а в контексті, для передачі особливостей тексту, може бути вжитий описовий переклад. Але вже в іншому контексті значення фразеологізму може бути передано іншим шляхом.

Використання контекстуального перекладу - це дуже важка і творча справа.

Такий переклад широко застосовується при перекладі цитат, в складі яких є фразеологічні звороти.

Також в своїй роботі я прослідкувала деякі труднощі перекладу, з якими перекладач зустрічається під час перекладу фразеологічних зворотів, а саме:

1. Розуміння, що перекладач має справу саме з фразеологічним зворотом, адже існують словосполучення, які в одному контексті можуть виступати вільними словосполученнями, а в іншому - фразеологічними зворотами, і перекладач може пропустити той факт, що перекласти требі саме фразеологічний зворот.

До фразеологізмів, які легко виділити з тексту, належать такі, що:

- взяті з Біблії, міфів та легенд та історичних подій;

- мають неправильну граматичну структуру;

- починаються зі слова like;

- виражають інформацію, що не відповідає реальним умовам.

Інакше кажучи, чим важче зрозуміти вираження в даному контексті, і чим менше в цьому контексті воно має зміст як вільне словосполучення, тим легше перекладачеві з'ясувати, що він/вона має справу саме з фразеологічним зворотом. І чим більше фразеологічний зворот за своєю структурою та значенням нагадує вільне словосполучення, тим важче виділити його правильне значення.

2. Відсутність еквівалента в мові перекладу. В даному випадку треба обрати один з безеквівалентних перекладів, і головне завдання тут - обрати правильний;

3. Наявність кількох еквівалентів в мові перекладу - тоді треба приймати рішення, який з них краще вжити у відповідному контексті;

4. Фразеологічні звороти можуть нести в собі національно-культурні аспекти, і найголовніше завдання в цьому випадку - зберегти національний колорит і не підміняти фразеологізмом еквівалент, який несе в собі вже зовсім інші культурні реалії.

5. Фразеологічний зворот може мати еквівалент в мові перекладу, а контекст його вживання не дозволяє зробити таку заміну.

Вживання фразеологічних сполучень - це справа стилю. Але завдання перекладача - цей стиль зберегти. І тому, незважаючи на всі труднощі перекладу фразеологізмів, вони повинні бути перекладені тим чи іншим чином.

Також в роботі простежені деякі помилки, яких можна припуститися під час перекладу фразеологізмів. Одна з таких помилок - буквалізм. Буквалізм, так само, як і калькування - дослівний переклад. Але буквалізм за своєю суттю принципово відрізняється від калькування. Калькування - це виправданий дослівний переклад, а буквалізм - це невиправдане використання дослівного перекладу, який змінює зміст звороту, що перекладається, копіює граматичні та лексичні структури чужої мови і переносить їх в мову перекладу, і за своєю суттю є насиллям над тією мовою, на яку робиться переклад.

Це найпоширеніша і в той же час найголовніша помилка перекладу фразеологічного звороту, тому що є змінений зміст і інформація, висловлена автором, не донесена до читача чи слухача.

Буквалізми також можуть бути лексичними та граматичними - тобто ті, які передають неправильну лексичну та граматичну структури в мові перекладу відповідно.

Висновки

Для написання цієї роботи я не ставила перед собою завдання зробити власний переклад фразеологічних зворотів. За мету я поставила вивчення правил та аналіз перекладу фразеології. Протягом виконання всієї роботи до всього теоретичного матеріалу я навела багато прикладів фразеологічних зворотів, що були взяти з використаного мною теоретичного матеріалу, фразеологічних словників та, звичайно, основного джерела - книги С. Моема «Театр». В наступній і заключній частині своєї роботи я навела велику кількість прикладів використання фразеологічних зворотів в книзі «Театр» та їх перекладу.

Під час виконання цієї роботи я дістала багато нових знань. Я сподіваюся, що виконана робота в подальшому допоможе мені у розумінні творів, що написані англійськими письменниками, правильному та перекладі текстів художньої літератури, які, зазвичай, налічують велику кількість фразеологічних зворотів, та уникати всіх перелічених помилок під час перекладу фразеологізмів.

Література

 1. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л.. 1963.

2. Комиссаров В. Н., Я. И. Рецкер, В. И. Тархов. Пособие по переводу с английского языка на русский. М , 1964

3. Кунин А.В.. Английская фразеология: Теоретический курс. М.,1986

4. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. 3-е изд., стереотип. - М.: Русский язык, 2001.

5. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. 3- е изд . - М .: Высшая школа , 1985.

6. Oxford Dictionary of Current Idiomatic English, vol. 2. - Oxford University Press, 1988.

7. http://www.translationdirectory.com/articles/article1217.htm