Вживання слів іншомовного походження в текстах різних жанрів

Міністерство Освіти і Науки України

Національний Технічний Університет України «КПІ»

Факультет лінгвістики

Кафедра теорії і практики перекладу англійської мови

Курсова робота

Зі спеціальності «Філологія» 6.020303

На тему «Вживання слів іншомовного походження в текстах різних жанрів»

Київ - 2010

ПЛАН

Вступ

1 Визначення запозичення. Загальна характеристика неологізмів-запозичень

2 Лексичні запозичення в українській мові: історико-соціолінгвістичний аспект

3 Основна частина: Стиль

3.1 Іншомовна лексика в публіцистичному та газетно-публіцистичному стилі англійської мови

3.2 Іншомовна лексика в публіцистичному стилі української мови

3.3 Іншомовна лексика в художньому стилі англійської мови

3.4 Іншомовна лексика в художньому стилі української мови

Загальні висновки

Бібліографія

ВСТУП

Мова - дивосвіт, духовна планета, на якій живе виплекана людиною незліченна кількість слів.

(І. Вихованець)

Розвиток мови - об'єктивний процес, зумовлений поступальним рухом людського суспільства взагалі і кожної особистості зокрема. Проблеми лінгвального освоєння дійсності (як гносеологічний фактор), закономірне прагнення до поглиблення інформативності та місткості висловлюваного (як фактор інтелектуалізації мовлення), зближення культурологічних сфер народів світу (як історичний фактор) виступають каталізатором постійних змін у мові.

Найвиразніше відображає динаміку мови її лексичний склад, на розвиток якого значно впливає позамовна дійсність. Будь-які нові поняття, що стають набутком колективного мовного мислення нової епохи, потребують номінації; поява нових результатів людської діяльності приводить до виникнення нових назв, формування нових галузей науки стимулює творення нових термінів i т. д. Сам факт запозичення лексеми з однієї мови в іншу є явищем складним і багатогранним. У вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці різні аспекти запозичень розглядалися неодноразово, проте інтерес до лексичного запозичення як до перманентного інноваційного процесу залишається стабільним. Тісна взаємодія народів світу діалектично обумовлює взаємозбагачення їх мовних систем за рахунок зростання запозичених одиниць. При цьому своєрідним «каталізатором» процесів запозичання постають інновативні засоби масової інформації. Серед провідних мас-медіа: теле- і радіокомпанії, світова мережа Internet, періодичні видання.

Всі вони значною мірою обумовлюють прискорення темпів світових синергетичних взаємин і виконують функцію системоутворюючого фактору, тобто «постають у ролі інтегратора цілого» .

Англійська мова також не є виключенням. Арсенал її іншомовних запозичень неспинно фіксує всі типи та напрями міжкультурних зв'язків, і тому, фактично являє собою «живий історичний документ». Запозичення іншомовної лексики має наслідком не лише кількісне збагачення словника, але й викликає певні зміни в його структурі, наприклад, сприяє варіативності лексем, їх перегрупуванню та зміні зв'язків між ними. Увійшовши до словникового складу мови, лексеми іншомовного походження можуть зазнавати в ній процесів архаїзації, детермінологізації, метафоризації тощо.

Слова іншомовного походження є одним із шляхів збагачення лексичного складу кожної мови. У різних мовах співвідношення питомих та запозичених слів не однакове - в одних їх більше, в інших менше, що пояснюється багатьма мовними та позамовними чинниками.

Аналіз запозичень, які прийшли в англійську мову, показує, що традиційні джерела (французька, іспанська, італійська, російська, німецька, грецька, португальська та інші європейські мови) дали 52% запозичень, тобто трохи більше половини. . Напр.: padishah (з перс.мови) - падишах, khaliff (з араб. мови) - халіф. Так,:

- запозичення з німецької мови patzer [pat'ser] - шахіст-аматор вживається головним чином в англійському слензі;

- запозичення з французької мови touriste [tu:ri:st] - діарея, підхоплена під час туристичної подорожі вживається в англійському слензі.

Cловосполучення numero uno- номер один (найперший, найкращий, найважливіший) запозичене з іспанської мови, вживається як в американському, так і в канадському варіантах англійської мови.

Іменник duvay [du:vei] - пухова ковдра запозичене з французької, характерний лише для британського варіанту.

Найбільша кількість запозичень надійшла з французької і латинської мов, проте у порівнянні з запозиченнями 80-х років питома вага їх різко знизилась. В наш час англійська мова частіше « дає» свої слова іншим мовам ніж «приймає» їх. Це пов'язано з тим, що англійська мова набула статусу Lingua franca (мова спілкування) ХХ століття. Проте , розгляд неологізмів є дуже необхідним, так як без цього шару неможливо уявити собі весь корпус нової лексики.

Предметом курсової роботи є лексика англійської мови, а об'єктом - сучасні запозичення англійської мови в текстах різних жанрів

Мета роботи:

- визначити екстралінгвальні чинники, що зумовлюють процес неологізації сучасної англійської лексики;

- проаналізувати використання власного словотворчого потенціалу англійської мови для задоволення потреб номінації нового;

- дослідити шляхи входження нових запозичень , способи їх уживлення в лексичну систему англійської мови та простежити ті зміни, які відбуваються внаслідок цього в системно-структурних відношеннях між словами;

- виявити лексико-семантичні групи запозиченої лексики в стилях англійської мови;

- порівняти вживання іншомовної лексики в текстах різних жанрів англійської та української мов;

- дати нормативну оцінку нового в лексиці, узагальнивши лексикографічний досвід українських та зарубіжних мовознавців.

1 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПОЗИЧЕННЯ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕОЛОГІЗМІВ-ЗАПОЗИЧЕНЬ

Серед численних проблем, пов'язаних з процесом історичного розвитку англійської мови одне з важливих місць займає проблема запозичень. Сьогодні англійська мова є діловою мовою у міждержавному спілкуванні, тому особливо актуальним є її глибоке вивчення. У кожний період англійська мова мала певні особливості запозичень, які визначалися у першу чергу її мовними контактами.

Сучасна англійська мова так само має певні особливості.

Мова продовжує розширюватися за рахунок запозичень, але меншою мірою, ніж це було за доби Середньовіччя чи в епоху Ренесансу.

Запозичення - елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція та ін.), який було перенесено з одної мови до іншої в результаті мовних контактів, а також сам процес переходу елементів одної мови до іншої .[ http://uk.wikipedia.org]

Нове слово може бути новим або за формою, або за змістом, або й за формою, і за змістом. Виходячи із цього прийнято розрізняти

1) власне неологізми (нова форма й новий зміст) - telecommuter, audiotyper;

2) перенайменування (нова форма - уже відомий зміст) - sudser (soap opera), big (cancer);

3) переосмислення (уже наявна в мові форма - новий зміст) - acid (narcotics), bread (money), box (TV-set). Перші дві групи припускають використання внутрішніх ресурсів англійської словотворчої системи. До них же можна додати й так звані фонологічні неологізми, тобто штучно створювані конфігурації звуків. Найчастіше це терміни або товарні знаки, часто з'єднання з морфемами грецького або латинського походження (acryl, perlon). Словниковий склад англійської мови продовжує поповнюватися.

Запозичення відносяться до розряду так званих сильних неологізмів, які відрізняються і фонетичною дистрибуцією, яка не є характерною для англійської мови, а також нетиповим морфологічним членуванням і відсутністю мотивації.

Запозичення як джерело поповнення словникового складу посідають в англійській мові значне місце. Дуже велику роль відіграли запозичення в XIII і XIV ст., коли в Англії одночасно функціонували три мови : англійська - мова основної маси населення, французька - мова школи, державних і законодавчих органів і латинська - мова церкви і науки. Пізніше запозичення були, головним чином, наслідком розширення політичних, економічних і культурних зв'язків Англії, а також США з іншими країнами.

Висновок.

Слід зазначити, що важливість запозичень для словникового складу англійської мови повинна оцінюватися в основному з урахуванням їх ролі у словотвірних процесах цієї мови. Дослідження іншомовних та внутрішньомовних запозичень, безсумнівно, значною мірою сприяє розумінню міжкультурних та внутрішньокультурних контактів англомовного суспільства, а також процесу самоорганізації словникового складу англійської мови.

2 ЛЕКСИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ІСТОРИКО-СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

Свій міжнародний статус англійська мова заслужила по праву. Для того, щоб перетворитися на міжнародну мову їй довелося пройти тривалий шлях розвитку. На протязі всього свого розвитку англійська мова формувалася як суміш мов різних племен і народів. Основою для неї послужили мови стародавніх германських племен, англів і саксів, які переселилися до Англії. Ці племена належали до групи нижньогерманських племен - стародавніх вояків, піратів, моряків, лісовиків, рибалок і торгівців, володарів узбережжя Північного і Балтійського морів. Нащадками і духовними спадкоємцями цих племен крім сучасного англомовного населення Великобританії, США і Австралії є також населення сучасних Нідерландів, північної Германії і скандинавських країн (Швеції, Норвегії і Данії). Таким чином ще у стародавні часи населення узбережжя Північного і Балтійського морів виявилося повязаним великою кількістю різноманітних звязків, що відігравало велике значення на протязі всієї історії даного регіону.

В місцевостях, де знаходяться сучасні Великобританія і Нідерланди землі вищезгаданих стародавніх германомовних племен межували з кельтськими племенами (галлами або гелами) - стародавнім населенням південної і західної Європи, людьми, нащадками яких себе вважає населення сучасної Франції, Бельгії, Ірландії, Шотландії тощо. Таким чином, після переселення англів і саксів до Англії англійська мова почала своє формування на межі двох різних груп племен і культур.

Наступним важливим періодом у розвитку англійської мови став період тісної взаємодії населення Британії з Римською імперією і отже англійської мови з латинською, який практично тривав до кінця XIX ст. (коли після розвалу Священної Римської імперії і занепаду її спадкоємиці Австро-Угорської імперії, латина остаточно втратила свій статус мови міжнародного спілкування, адміністрації, науки і культури в країнах Європи). Латинські елементи займають в словнику сучасної англійської мови одне з провідних місць. В історичному процесі запозичення слів з латини виділяють кілька періодів, що мають свої особливості.

Перші запозичення з'явилися в давньоаглійській мові після завоювання римлянами Британських острові в 54 році до н.е. Було запозичено назви міст, що мають другий компонент, cester який походить від лат. castra «військовий загін»: Chester, Manchester, Winchester, Lancaster, Leicester; coln - від лат. colonia «поселення»: Lincoln, Colnchester; port - від лат. слова portus «гавань, порт»: Portsmouth, Bridgeport, Devonport .Також слова stret (street) «дорога, вулиця» від лат. via strata «мощена дорога», weall (wall) «стіна» від лат. vallum «вал».

Внаслідок торгівельних контактів з Римською імперією давньоанглійську мову було збагачено назвами рослин, тварин та продуктів харчування. Напр.: win (wine) «вино» від лат. vinum, pund (pound) «загорожа, в'язниця» від лат. pondo, ynce (ounce) «унція» від лат. uncia, cоese (cheese) «сир» від лат.caseus, mile (mile) «миля» від лат. milla passum, cоres (cherry) «вишня» від лат. cerasus, pipor (pepper) «перець» від лат. piper, torr (tower) «вежа» від лат. tunis, cytel (kettle) «чайник, заст. казан» від лат. catillus, myln (mill) «млин» від лат. molinum та ін. Це перший етап латинських запозичень.

Другий етап активного проникнення латинських запозичень відбувається в епоху христианізації Великобританії. В цей період в давньоанглійській мові з'являються слова, що пов'язані з релігією та освітою. Напр.: candel (candle) «свічка» від лат. candela, prзost (priest) «священник» від лат. presbyter, scol (school) «школа» від лат. schola, apostol (apostle) «апостол» від лат. apostolus, biscop (bishop) «єпископ» від лат. episcopus, deofol (devil) «сатана, диявол» від лат. diabolus та ін. Однак, за походженням це були, здебільшого, грецькі слова, що потрапили до давньоанглійської мови через латину шляхом непрямого запозичення.

З другої половини ХІІ століття відбувається поступове розширення сфери вживання англійської мови. Першим державним документом, що написано на лондонському діалекті, була Прокламація короля Генріха ІІІ (1258 р.). Хоча ще існували сфери діяльності, в яких англійська мова не функціонувала. Мовне питання вирішив король Генріх vІІІ. Всі важливі державні документи та частково художні тексти було перекладено англійською.

Томас Еліот запропонував латинські слова у англізованій формі через брак спеціальної термінології в сфері науки. Напр.: animal «тварина» від лат. animal, formula «формула» від лат. formula, veto «заборона» від лат. veto, idea «думка, образ» від лат. idea, comedу «комедія» від лат. comedia, antenna «антена» від лат. antenna, fact «обставина, подія, факт» від лат. factum, paralytic «паралітик; безсилий» від лат. paraliticus, radius «радіус; спиця» від лат. radius, tradition «традиція, старий звичай» від лат. tradere, separate «окремий; самостійний» від лат.separare та ін. Це третій пік появи латинських запозичень в англійській мові.

В епоху Середньовіччя і Відродження, Англія, яка знаходиться на перетині морських шляхів з Північної Європи до Середземного моря зазнала впливу завойовників в образі вікінгів і французів, торгівців міст Ганзи (в першу чергу голландців і жителів півночі Германії - узбережжя Північного і Балтійського морів). Це відобразилося на тому, що з одного боку до англійської мови потрапило багато слів з французської мови, а з іншого англійська мова продовжувала розвиватися у тісному звязку з нідерландською, нижньонімецькою і скандинавськими мовами.

Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure.

Бурхливий розвиток і поширення англійської мови в світі почалося після занепаду Священної Римської імперії і переходу важілів впливу на розвиток глобального суспільства до Британської імперії, а від неї до США, перетворення Британії і США на світові фінансові центри, а отже важливі геополітичні центри глобального суспільства. В ці часи англійська мова почала поповнювати свій словниковий запас за рахунок слів з різних мов світу.

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, butte, buce, auteur unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.

Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов'язані з подіями ,які відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття - з політичними явищами: perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін.

Цікаво, що найбільше запозичень у галузь науки прийшло з саме російської мови, наприклад:

- bioplasma- біоплазма;

- aulacogen-(геол.) аулакоген (слово створене російським геологом С.Шатським);

- biogeocoenose (із російської) - екологічна система ,

Всі ці слова були запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і склад.

Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв'язки з цими країнами: ісп. - nacho, guerilla, junta: італ. - biasco, motto: порт.- favela, favelado.

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19% - є природними реаліями. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.

Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke.

Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід'ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники.

Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim - «накидка для диванів та крісел».

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.

В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel.

Висновок.

Отже, словниковий склад англійської мови зосередив у собі всі необхідні лексичні елементи, що переважно запозичені з французької та латинської мов.Також існує безліч запозичень з інших мов. Саме завдяки запозиченням англійська мова має достатні внутрішні ресурси для задоволення потреб її носіїв .

3 ОСНОВНА ЧАСТИНА: СТИЛЬ

Сучасна мова - це продукт довгого історичного розвитку, в процесі якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін (рівні, яруси, аспекти) мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в лексичному складі мови, в її фонологічній (фонетичній) організації, та в її граматичному устрої.

В англійській як і в українській існує поняття стилю мови.

Слово «стиль» іде своїми коренями в древні часи. Воно було запозиченоєвропейськими мовами з латинського, «stylos» позначало інструмент, зроблений з чи металу кісти, і використовуваний для листа на воскових дощечках. Один кінець інструмента був загострений для нанесення букв, а протилежний тупий призначався для стирання непотрібних записів.

Слово «стилістика» - недавній прибулець в англійський словник. Згідно Оксфордському тлумачному словнику, воно вперше занесено в словник у 1882 році зі значенням «наука про літературний стиль; наука про лінгвістичні особливості». [Лингвистический энциклопедический словарь, 1990].

3.1 Іншомовна лексика в публіцистичному та газетно-публіцистичному стилі англійської мови

В даний час стилістика є частиною лінгвістики, що займається вивченням стилів мови. З усіх функціональних стилів, виділених і досліджуваних сучасною лінгвістикою, прямим нащадком риторики є публіцистичний стиль, що чітко вичленовується авторами більшості класифікацій. Правда, це поняття трактується в різних авторів неоднаково. Так, І.В. Арнольд ототожнює його з газетним стилем [Арнольд І.В., Стилистика современного английского языка , С.90], Ю.М. Скребньов розглядає його як одну з різновидів газетного стилю [Скребньов, Основи стилістики англійської мови, С.74], І.Г. Гальперін поєднує в це поняття стиль газетних статей, стиль ораторський і стиль есе [Гальперін, Стилістика, С.81].

Очевидно, що остання точка зору найбільш правомірна. При такому підході, поняття «публіцистичний стиль» охоплює мовні добутки різних жанрів, об'єднаних комунікативною задачею. Аргументація тієї чи іншої точки зору, як правило, по соціально-політичній проблематиці, що має метою схилити адресата до прийняття цієї точки зору, переконати його в правильності висунутих чи положень викликати в ньому бажану реакцію на сказане.

Таким чином, прикладами публіцистичного стилю можуть виступати тексти різних жанрів, як монологічні, так і діалогічні за формою: журнальні статті, соціально-політичні есе, публічні виступи, політичні дебати.

Призначення публіцистичного стилю - повідомляючи, переконувати, впливати на маси, формувати в людей правильне відношення до суспільних проблем, повідомляти інформацію, що має суспільне - політичне значення. Публіцистичний стиль використовується в газетах, журнальних статтях, у передачах по радіо і телебаченню, у виступах на зборах, зборах і мітингах.

У публіцистичному стилі реалізується мовна функція впливу (агітації і пропаганди), з яким сполучається чисто інформативна функція (повідомлення новин). У публіцистичних здобутках зачіпаються питання дуже широкої тематики актуальні питання сучасності, що представляють інтерес для суспільства: політичні, економічні, моральні, філософські, питання культури, виховання, повсякденного побуту (aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten, prinrip).

Розглянемо детальніше газетно-публіцистичний стиль.

Публіцистичний жанр газетного стилю активно взаємодіє з іншими функціональними стилями, використовуючи їхні прагматичні засоби і прийоми. У ньому, за словами Б. Вуайена, спостерігається «змішування розмовної мови, щоб бути зрозумілим, наукового стилю, щоб бути точним, художнього, щоб справити враження». Вплив на читача (переконання, полеміка, агітація, пропаганда) вимагає широкого використання експресивних мовних засобів. Якщо в художній літературі експресивність носить індивідуально-образний характер і має на меті емоційний і естетичний вплив на читача, то експресивність у газетній публіцистиці служить завданню впливати на маси з метою спонукання їх до активних дій, а також формування суспільної думки.

Дуже часто журналісти самі винаходять нові слова за допомогою існуючих у мові морфологічних засобів. Такі неологізми є оказіональними: «From Kuchmese to Kazak; new languages bloom» (Kiev Post,13-19.03.97) (журналіст винайшов назву нової мови, якою говорить Кучма за допомогою суфікса -ese, якій означає належність до якоїсь національності: «Kuchma… speaks `Kuchmese', a kind of Ukrainian with Russian words thrown in when he can't think of the translation…»)

Неологізми можуть створюватися внаслідок природного прагнення мовця до новизни, коли утворюються так звані мовні надлишки . Наприклад: «Superduperities» (Forbes,15.03.93) (від новоутворення super-duper - надзвичайно красивий, вищого гатунку; у статті розповідається про винахід комп'ютера, якому можна віддавати команди голосом).

Газетна мова схильна до впливу «мовної моди». До «модних слів» причислюють експресивно-забарвлені слова та вирази, а також стереотипні, стандартні, шаблонні звороти мови - мовні штампи, кліше, які є популярні в якийсь період як у пресі, так і у мові. Вони являють собою «готові блоки», з яких легко будується фраза. Кліше необхідні у газетному стилі, оскільки вони викликають миттєві потрібні ассоціації і не припускають двозначності.

Серед запозичень, які зустрічаються у заголовках англійської преси необхідно відзначити запозичення-неологізми: «Wray buys pizza slice» (The Times, 17.07.1997), «Dangerous vodka and zakuskі» (The Moscow Tribune, 25.02.1998),; «Basic training in a babushka boot camp» (Kiev Post, 6-12.02.97); та велика кількість інтернаціональних слів: «Bush Vs. Kerry: Suiting up for a nasty brawl» (Advertising Age, 08.03.2004)

Також існує багато запозичень у політичній сфері, наприклад:

- Franquista- послідовник політики іспанського диктатора Франко (ісп.)

- brigatisti[bri:ga:ti:sti:] - члени терористичної організації «Червоні бригади» ( італ.)

- (Аl)fatah- нaйбільша партизанська група організації визволення Палестини.

- ayatollah (з арабської) - релігійний вождь ісламської секти Shгite в Ірані (слово стало відомим з січня 1979 року, коли після скидання шаха Ірану до влади прийшов Аятолла Хомейні),

Висновок:

На сучасному етапі розвитку англійської мови зростає роль «внутрішніх» запозичень внаслідок взаємодії національних варіантів і стилістичних підсистем цієї мови з урахуванням помітної дії, тенденції до демократизації англійської мови, до зближення її писемно-літературної частини з усно-розмовним різновидом. «Внутрішні запозичення» не тільки кількісно збагачують словниковий склад, але й певним чином визначають якісні зміни в процесах розвитку сучасної англійської мови шляхом словотвору та семантичної еволюції лексики. В газетно-публіцистичному жанрі широко використовуються іншомовні запозичення з різних мов: української, російської, іспанської, арабської та ін. Іншомовні запозичення охоплюють різні сфери людського буття: від культури до політики.

3.2 Іншомовна лексика в публіцистичному стилі української мови

Паралельно розглянемо вживання іншомомовної лексики в українській мові. У публіцистичному стилі української мови з огляду на його нахил до експресії висловлення (поряд з логізацією викладу), орієнтацію на усно-розмовну форму мовлення cлова іншомовного походження використовуються досить широко.

Серед запозичень з інших мов у публіцистичному тексті виділяємо лексеми французького походження: петарда, променад, стиліст, кутюр'є, флер, дефіле, бутік, прет-а-порте та ін.; італійського: піца, папараці, графіті та под.; іспанського: мачо і т. д.; німецького: маклер, кнайп; латинського: імплантант, конгломерат, подіум, олігарх і т.д.; грецького: іпотека і т.п.;малайського: кетчуп, тату та под.; тюркського: йогурт та ін.; японського: джиу-джитсу, суші тощо.

Також маємо синонімічні пари, один компонент яких питомий, а другий - запозичений:

- абдикація - «відречення»

- амбасадор - «посол»

- апострофувати - «звертатися до видатної особи»

- гльоси - «переклад, пояснення незрозумілого»

- дефравдація - «розтрата»

- експльодувати - «вибухнути»

- ельокубрація - «щось бездарно написане»

- енунціація - «офіційна заява»

- здецидований - «рішучий, переконаний»

- іматрикуляція - «внесення в список студентів»

- інвазія - «вторгнення»

- інсерат - «оголошення»

- інтенція - «намір»

- інтерпеляція - «запитання»

- інтруз - «непрошений гість, загарбник»

- іредентистичний - «об'єднавий»

- квестія - «питання, проблема»

- кальпортований - «поширюваний»

- консеквенція - «наслідок»

- консумційний - «спілковий, об'єднаний»

- неґатор - «негативна особа»

- неґувати - «заперечувати»

- ноторичний - «загальновідомий»

- обава - «побоювання»

- офензива - «наступ»

- перфідно - «лицемірно»

- прелеґент - «лектор»

- ревеляція - «сенсаційне відкриття»

- реґулямін - «регламент»

- резигнувати - «відмовитися»

- сугестія, сугестувати -»навіювання»

- навіювати», фреквенція - «відвідування»

Висновок.

Специфіка процесу запозичення іншомовної лексики безумовно, не вичерпується тільки його інтенсивністю. Активізація процесу запозичення відбувається на тлі інших, не менш активних процесів у галузі лексики, які знаходять своє втілення у публіцистичному стилі як найбільш проникному й відкритому для всіх новоутворень. На появу нових слів і їх активне функціонування в окремих стилях літературної мови впливають естетичні уподобання суспільства в цілому й окремих його представників зокрема. Індивідуальні смаки тих, хто має змогу впливати, наприклад, на добір лексичних засобів у періодиці, формують своєрідну «моду» на вживання окремих нових слів.

3.3 Іншомовна лексика в художньому стилі англійської мови

Найбільш характерними способами утворення запозичень-неологізмів у мові сучасних англійських письменників є словоскладання, конверсія й зміна значень слів.

У ранні періоди розвитку стилю англійського художнього мовлення значну роль в утворенні стилістичних неологізмів грали варваризми, неасимільовані мовленнєві одиниці, які переважають серед нової запозиченої лексики. Наприклад: Dolche vita (з італійської) «солодке життя»; lunokhod (із російської); gonro (з італійської) «дикий», cafe theatre[ka: feiteia: tre] -кафе- театр (місце де читають лекції і дають вистави ), policier [ poulisjei]- детективний роман фільм (обидва запозичення з французької), hayashi- японський оркестр (яп.), salsa- карибська танцювальна музика, що нагадує мамбо, з елементами джазу та рок-музики.(ісп.)

До них близькі ксенізми (запозичені одиниці , які відображають специфіку побуту країни-джерела: gyro (із грецької) «тип бутерброду (тонкий шар підсмаженого м'яса на невеликому хлібці); zoren (з японської) «медитації», які практикуються в дзен-буддизмі; kung-fu (із китайської) «боротьба кунг-фу».

Різниця між варваризмами і ксенізмами складається в тому, що перші мають синоніми в мові-реципієнті, другі означають явища, об'єкти, які існують тільки в країні-джерелі і є відсутніми в приймаючій країні.

Виходячи з цього ксенізми мають більший ступінь новизни, хоча вони складають лише 14% від всіх запозичень.

Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Це здебільшого запозичення з ідіш, наприклад, nudzh або nudge (американський сленг) «зануда»; комбіновані запозичення із ідіш nudyen «втомлювати», та з російської «нудний». Слово асимільоване під впливом англійського to nudge «штовхати».

З італійської в основному були запозичені слова , які стосувалися образотворчого мистецтва, музики, театру. Наприклад: andante, libretto, duet, violin, opera, cameo, fresco, stucco, studio, а також ряду слів, що стосуються інших сфер життя (gondola, spaghetti, balcony, macaroni, medico), які належать до різних галузей культурної і громадської діяльності.Слова, пов'язані з живописом і мореплавством прийшли з голандської мови: buoy, reef, skipper, yacht, easel, to etch, landscape.

Однією особливістю запозиченої лексики є помітне зменшення пропорції кальок (порівняно зі староанглійською). Серед них найбільш використовувані такі: dialogue of the deaf (калька з фр.dialogue des sourds) «дискусія, в якій приймають участь ,не звертаючи уваги на аргументи одне одного»; gliding time (з нім. Gleitreit) «змінний графік»(використовується здебільшого в британському варіанті); photo-novel (з іспан.fotonovela) «фотороман» (роман, який складається із фотографій, з діалогічними вставками у стилі коміксів).

Серед всіх запозичень найбільш використовуваними є одиниці у ідіш в розмовній мові, саме вони більшою мірою ніж інші марковані в словниках нових слів як «сленг». Наприклад: yenta «пліткарка», rotfig «приємно вгодований», glitch «дефект» (в 60-ті роки слово увійшло до космічного сленгу, в 70- 80-ті роки воно стало використовуватися в сленгу спеціалістів по комп'ютерам).

Прикладами запозичень із молодіжного жаргону є такі поширені в британському варіанті одиниці ( в основному американського походження), як dweeb,nerd,sleazeball,wannabe: The Independent on Sunday also grew weary of Coupland's geeks, dweebs and nerds. (The Sunday Times, Dec. 3, 1995)

Також в художньому стилі англійської мови використовується значна кількість слів і словосполучень соціально-етнічного діалекту афроамеріканців (Black English, Ebonics) перейшло до загального користування, наприклад, to bad-mouth, high-five.

Часто в художньому жанрі використовуються поетизми. До поетизмів необхідно віднести деякі неологізми, створені класиками англійської поезії, що залишилися в сфері їхнього індивідуального вживання. Найчастіше це складні слова. Приведемо кілька прикладів таких складних слів із творів Байрона: goar-faced, dew-drops, sea-mew, long-reluctant, wave-reflected, dark-glancing (daughters), sea-girt (citadel), blood-red, awe-struck (world) і багато інших.

Висновок.

Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі. Кількість запозичень-неологізмів швидко зростає, різні сфери людської діяльності постійно збагачуються ними, і цей процес відстежується. Останнім часом запозичення поступаються місцем семантичному процесу утворення оказіоналізмів. У стилі художнього мовлення друга функція стилістичних неологізмів є провідною. Більшість оказіоналізмів тому й характеризуються сильним емоційним значенням.

3.4 Іншомовна лексика в художньому стилі української мови

Цікаво було порівняти вживання іншомовної лексики в художньому стилі англійської та української мов. В останні десятиліття розширилися політичні, економічні та культурні зв'язки України з англомовними країнами. Це спричинило посилене надходження англомовних запозичень в українську мову, зокрема в мову українського художнього тексту. На сучасному етапі розвитку української мови, особливо в мові художніх творів, значного поширення набуває вживання англомовної лексики для створення художньо-стилістичних ефектів. Переклад художніх творів англійських авторів українськими письменниками (П. Кулішем, Лесею Українкою) теж сприяв інтенсивному проникненню англіцизмів у мову XIX ст. В українському художньому тексті численними виявилися запозичення, пов'язані з лексико-семантичними групами:

- музика (саксофон, блюз, твіст, чарльстон, рок-н-рол, попс, джаз, фокстрот, буґі-вуґі, «Бітлз»),

- спорт (байкер, кемпінг, спінінґ, серфінґ, фітнес, фальстарт, теніс, пінґ-понґ, реґбі, яхт-клуб, офсайд, форвард, бумеранг),

- комп'ютерна техніка і технології (комп'ютер, файл, е-мейл, факс, ксерокс, слайд, буферний),

- економіка (офшор, дефолт, аутсайдер, бізнес, бізнес-план).

Менше автори української поезії та прози вживають англіцизми, які належать до таких тематичних груп, як

- автомобілі (клаксон, джип, трейлер),

- їжа та напої (гамбургер, чизбургер, біфштекс, сандвіч, портвейн, кока-кола, джин),

- одяг і прикраси (смокінг, джинси, фрак, кліпси),

- побутова техніка (тостер, фризер),

- зброя (браунінг),

- кіномистецтво (вестерн, тріллер, хоррор-фільм),

- свята (геловін, крісмас),

- назви осіб (спонсор, піар-менеджер, іміджмейкер, бос, бізнесмен, бізнес-вумен, бой-френд, бебі-сітер).

Новітні англіцизми досить неоднозначні за своєю будовою. Більшість із них утворено способом словоскладання (джек-пот, секонд-хенд, традишн-котон, фрітаун, ріверсайд).

У сучасному художньому тексті письменники творять нові слова від англіцизмів афіксальним способом, зокрема за допомогою суфіксів (джинсівка, джинсовий, джинсастий, пінкфлойдівський, кілер-ство, кілерський, нью-джерсовий). Стилістичні можливості українського словотвору на базі англомовної лексики виявляються насам-перед у синонімії суфіксів. Сучасні поети досить часто використовують варваризми для посилення експресії, а то й для створення рими:

Слава труду.

To be is to do.

Темніє. Ти мені, а я - собі.

To do is to be.

Міліція: Бі-бі! (В. Недоступ).

Півень співа, водограй гра,

Бувай, прощавай, дорога пора.

Ур-ра!!!! Why?

Відбуваю в Уругвай (С. Либонь).

Варваризми вживаються як у написанні мовою оригіналу, так і в кириличній транскрипції: tкte-в-tкte і тет-а-тет (сам на сам), happy end і хеппі енд (щасливий кінець), modus vivendi і модус вівенді (спосіб життя).

Крім варваризмів, що вживаються регулярно і внесені в словники іншомовних слів, трапляються й оказіональні варваризми: Опинившись у ліфті, вона замість кнопки «даун» (вниз) намагається натиснути «ап» (угору) (О. Гончар).

Поряд із варваризмами англо-американського походження в українському художньому тексті зі стилістичною метою, передусім для створення локального колориту використовуються екзотизми:

Ось іде замерзає хіппі

Повний череп перцю і снігу (В. Недоступ).

Екзотизмами можуть бути: назви установ - меджліс, хурам, бундестаг; посад, професій: полісмен, шериф, тореадор, гейша; грошових одиниць - динар, пенні, юань; житла, поселень - аул, кишлак, іглу, вігвам; предметів одягу - сарафан, паранджа, кімоно; страв і напоїв - сусі, саке, чевабчині; явищ культури - байрам, сиртакі, тамтам, харакірі; звертань до людей - містер, мадам, сіньор.

Висновок.

Отже, у художньому стилі української мови запозичені слова використовуються як засіб художнього відтворення колориту певної країни та її національної своєрідності для характеристики мови дійових осіб, використання яких диктується прагненням поетів і прозаїків розширити виражально-зображальні засоби мови. На відміну від української мови, розвиток мовної системи англійської мови за свідченнями вчених «все більше детермінується не іншомовним впливом, а саме внутрішньомовними запозиченнями, які виникають внаслідок інтерваріантної міграції та інтраваріантної мобільності лексичного матеріалу». Головним чином це пов'язано із поліетнічністю і поліфункціональністю цієї мови.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Зміни діяльного досвіду людини ведуть до появи нових та розширення старих фрагментів картини світу, які, в свою чергу потребують фіксації на «мовній» карті світу. Змінюється картина світу, з'являються нові сектори: космонавтики, комп'ютерної техніки, генної інженерії, наркоманії, нові види харчування, нові види протесту. Розширюються традиційні сектори: сектор захворювань, ліків, діагностики. А це значить, що в мові продовжуватимуть з'являтися нові слова, які з часом пройдуть усі стадії соціалізації і лексикалізації, тобто прийняття їх у суспільстві.

Англійський вокабуляр продовжує обновлятися й поповнюватися новими одиницями. За деяким даними, у середньому за рік в англійській мові з'являється близько 800 нових слів - це більше, ніж у багатьох інших мовах світу. Про велику кількість неологізмів в сучасній англійській мові свідчить той факт, що такі словники як Longman Dictionary of Contemporary English, Oxford Advanced Learners Dictionary, Webster's Collegiate Dictionary фіксують тисячі неологізмів.

Під час проведення дослідження основна увага зверталася на вживання іншомовної лексики в текстах різних жанрів.

Розглянуто загальну класифікацію неологізмів сучасної англійської мови і місця, що займають в поповненні словникового складу. В цілому характеризуючи запозичені неологізми можна відмітити, що англійська мова приймає дуже багато слів з французької, латинської, іспанської, італійської, російської та інших мов. Кількість запозичень-неологізмів швидко зростає, різні сфери і галузі людської діяльності постійно збагачуються ними, і необхідно, в міру можливостей, прослідкувати цей процес.

Проведена робота допомогла детально розглянути цей засіб поповнення словникового складу, але залишилося ще багато актуальних питань, які вимагають подальшого вивчення, було досліджено далеко не всі проблеми сучасної англійської неології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд І.В. Стилистика современного английского язика. - М.: Флинта, 2002. - 383 с.

2. Ю.А. Зацний. Стаття «Внутрішні» запозичення сучасної англійської мови. - Вісник СумДУ №11(95) 2006, ТОМ 1.

3. Зацний Ю.А., Бутов В.Н. Новая общественно-политическая лексика и фразеология. - Запорожье: ЗГУ, 2000. - 200 с.

4. Зацний Ю.А. Збагачення словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: ЗДУ, 2001. - 243 с.

5. Скребньов Ю.М. Основы стилистики английского язика. - М.: Астрель АСТ, 2000. - 218 с.

6. Тонконог Наталія Матеріали наукові конференції Неологізми-запозичення сучасної англійської мови. 2006.

7. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-ті - 90-ті роки ХХ століття: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. - К., 1999. - 409 с.

8. Verba L. History of the English language. - Vinnytsa: Nova Knyha, 2006. - Р.132-144.

9. Гармаш О.Л. Теоретические и методологические проблемы исследования язика.

10. Гармаш О.Л. Сутність системного ядра та ядерно-сферична структурованість словникового складу сучасної англійської мови // Нова Філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - №27. - С.170-176.

11. Алеексеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика - С. Пб. : Изд-во «Союз», 2001. - 278 с.

12. Шатилова О.С, Гайдур Н.С, Туркина Е.Е. Неправильне використання іншомовних слів. - Матеріали 1 міжвузової студентської науково-практичної конференції (Донецьк, ДонНТУ 22 травня 2008 рік).

13. П. Селігей, Питоме і чуже в термінології: гармонія чи конфлікт? - Вісник Національної Академії України «Мовне Питання».

14. Мартиняк О.А. До проблеми запозичень в українській науково-технічній термінології., Філологія. Мовознавство. Наукові праці. Випуск 92. Том 105.

15. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і головний редактор В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь, 2001.

16. Сучасний словник іншомовних слів. - К., 2006. - 789 с.

17. Safire W. No Surrender for «Dead-ender // Houston Chronicle. - 2003. - Aug.10. - р.6.

18. Tawa R. Oxford English Dictionary May Try On Some Bling-bling // Austin American-Statesman. - 2003. - July 13. - P.9.

19. Dillard J.L. A History of American English. - Harlow: Longman, 1992. - 257 p.

20. Rickford J.R. Spoken Soul. The Story of Black English. - New York: John Wiley and Sons, 2000. - 267 p.

21. Мурко І.І. Зміни в повсякденному житті носіїв американського та британського національних варіантів і поповнення словникового складу сучасної англійської мови // Вісник СумДУ. - 2002. - №4. - С.139.

22. Клименко О.Л. Субкультури американського суспільства та розвиток словникового складу сучасної англійської мови // Вісник СумДУ. - 2005. - №6(78). - С.4.

23. Аксютіна О.В. Про семантичну інтеграцію запозичень з мов автохтонного населення в англійській мові США // Вісник СумДУ. - 2007. - №2. - С.78-79.

24. Хмельницька Обласна Бібілотека імені Островського - http://www.ounb.km.ua.

25. Мовне запозичення. - «Вiкiпедiя». - http://uk.wikipedia.org/wiki/.