Способи передачі непрямого мовлення в англійській мові

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Хмельницький національний університет

Кафедра перекладу

КУРСОВА РОБОТА

Способи передачі непрямого мовлення в англійській мові.

Хмельницький 2008

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ І. СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ НЕПРЯМОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙМОВІ

1.1 Способи передачі непрямого мовлення розповідного речення

1.2 Передача непрямого мовлення питального речення

1.3 Шляхи перетворення прямого мовлення в непряме наказового речення

РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕРЕДАЧІ НЕПРЯМОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛОМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2.1 О. Генрі та його роль в світовій літературі

2.2 Аналіз способів перетворення прямого мовлення в непряме на прикладі оповідань О. Генрі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження

Пряма мова - це мова якої-небудь особи, що передається без змін, безпосередньо так, як вона була вимовлена. На листі пряма мова полягає в лапки, які в англійській мові ставляться зверху рядка. Перше слово прямої мови починається з прописної (великої) літери. Слова автора, що вводять пряму мову, можуть передувати їй або слідувати за нею. У обох випадках вони відділяються від неї комі.

Якщо ж пряма мова є довгим текстом, то в англійській мові після ввідних слів, так само як і в українській, ставиться двокрапка.

Пряма мова може бути виражена: оповідним реченням, питальним або наказовим речення. Непряма мова передає слова не слово в слово, а лише за змістом, у вигляді додаткового підрядного речення.

Непряма мова - це перш за все мова авторська і, отже, вона протиставлена прямій мові. Тому в цьому способі передачі прямої мови часто відбувається заміна слів, виразів, синтаксичного малюнка речення. Та емоційність, яка в прямій мові іноді виражена графічними засобами, в непрямій мові одержує лексичне оформлення, тобто пояснюється обставинами, означеними і іншими оборотами.

Використання в англійській мові непрямої мови має ряд особливостей, пов'язаних як з граматичною структурою мови, так і з самим способом мислення.

Часто непряма мова є лише передачею короткого змісту прямої мови і тому може носити характерні риси, типові для авторського складу. Так наприклад: Marshall asked the crowd to disperse and urged responsible diggers to prevent any disturbance which would prolong the tragic farce of the rush for which the publication of inaccurate information was chiefly responsible.

Непряма мова тут введена дієсловами ask і urge. Якщо уявити собі пряму мову Маршалла, звернену до золотошукачів, то навряд чи в цій прямій мові знайдуть собі місце слова з приведеного уривка, за виключенням, можливо, rush і disturbance.

Тут автор передає слова Маршалла, фактично інтерпретуючи зміст вислову. Ніяких вказівок на характер, особливості, живі інтонації мови в цьому уривку не міститься. Тому приведений приклад може взагалі розглядатися як крайній випадок непрямої мови, інакше званою просто авторським описом.

Об'єктом роботи є непряме мовлення в англійській мові.

Предметом дослідження є способи передачі непрямого мовлення в англійській мові.

Метою даної курсової роботи є дослідження способів передачі непрямого мовлення в англійській мові.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

розглянути способи передачі непрямого мовлення розповідного речення;

дослідити передачу непрямого мовлення питального речення;

розглянути шляхи перетворення прямого мовлення в непряме наказового речення;

проаналізувати способи перетворення прямого мовлення в непряме на прикладі оповідань О. Генрі.

Структура курсової роботи

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку літератури.

РОЗДІЛ І. СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ НЕПРЯМОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Способи передачі непрямого мовлення розповідного речення

При перетворенні прямої мови в непряму проводяться наступні зміни [5, 78-79]:

1. Кома, що стоїть після слів, що вводять пряму мову, а також лапки, в які поміщена пряма мова, опускаються. Непряма мова вводиться прийменником that що, який, проте, часто опускається.

Якщо в словах, що вводять пряму мову, вжито дієслово to say без доповнення, вказуючого на особу, до якої звертаються, то to say зберігається. Якщо ж після to say є доповнення (обов'язково з прийменником to, наприклад - said to me), то to say замінюється дієсловом to tell (далі доповнення без прийменника to):

He says, "Mary will do it." - Він говорить: «Марія зробить це». -He says (that) Mary will do it. - Він говорить, що Марія зробить це.

He says to me, "I know it." - Він говорить мені: «Я знаю це». -He tells me that he knows it. - Він говорить мені, що він знає це.

He said to me: "I have seen you somewhere." - Він сказав мені: «Я десь тебе бачив». -He told me that he had seen me somewhere. - Він сказав мені, що він десь бачив мене.

У англійській мові дієслово to answer - відповідати рідко використовується для введення непрямої мови, частіше: Він відповів = He said.

2. Особисті і присвійні займенники прямої мови замінюються по сенсу, як і в українській мові [1, 56]:

He says, "I have your book." - Він говорить: «У мене є твоя книга».

He says that he has my book. - Він говорить, що у нього є моя книга.

Mary says, "Peter has taken my dictionary." - Марія говорить: «Петро узяв мій словник».

Mary says that Peter has taken her dictionary. - Марія говорить, що Петро узяв її словник.

3. Якщо дієслово, що вводить непряму мову (головне речення), вжите в теперішньому або майбутньому часі - Present Indefinite, Present Perfect, Future Indefinite, то дієслово в непрямій мові (підрядне речення) залишається в тому ж часі, в якому воно було в прямій мові :

He says (has said, will say), "I sent them the catalogue on Monday." - Він говорить (сказав, скаже): «Я послав їм каталог у понеділок».

He says (has said, will say) that he sent them the catalogue on Monday. - Він говорить (сказав, скаже), що він послав їм каталог у понеділок.

4. Якщо дієслово, що вводить непряму мову (головне речення), вжите в одному з минулих часів, то час дієслова прямої мови замінюється в непрямій мові (підрядне речення) іншим часом, згідно правилу узгодження часів. Згідно цьому правилу [11, 87-88]:

а) Якщо в прямій мові було вжито один з теперішніх часів (Present), то в непрямій мові воно міняється на відповідне йому в минулому (Past) часі:

He said, "I know it." - Він сказав: «Я знаю це». - He said that he knew it. - Він сказав, що він знає це.

"I am working", she said. - «Я працюю», - сказала вона. - She said that she was working. - Вона сказала, що вона працює.

He said, "I have translated the text." - Він сказав: «Я переклав текст». - He said that he had translated the text. - Він сказав, що він переклав текст.

He said, "I get up at eight o'clock." - Він сказав: «Я встаю у вісім годин». - He said that he got up at eight o'clock. - Він сказав, що він встає у вісім годин.

He said, "I have been waiting for you since five o'clock." - Він сказав: «Я чекаю вас з п'яти годин». - He said that he had been waiting for me since five o'clock. - Він сказав, що він чекає мене з п'яти годин.

б) Якщо в прямій мові був минулий неперфектний час (Past Indefinite або Continuous), то в непрямій мові він міняється на відповідний перфектний час:

He said, "I saw her there." - Він сказав: «Я бачив її там».

He said that he had seen her there. - Він сказав, що бачив її там.

She said, "I was reading." - Вона сказала: «Я читала».

She said that she had been reading. - Вона сказала, що вона читала.

Ці часи можуть залишатися без зміни якщо вказаний час здійснення дії:

The boy said, "I was born in 1988." - Хлопчик сказав: «Я народився в 1988 році».

The boy said that he was born in 1988. - Хлопчик сказав, що він народився в 1988 році.

He said, "I began to study English in 1992." - Він сказав: «Я почав вивчати англійську мову в 1992 році».

He said that he began to study English in 1992. - Він сказав, що він почав вивчати англійську мову в 1992 році.

Проте з такими вказівками часу, як the day before, two years before і т. п., час замінюється на Perfect [15, 112-113]:

She said that she had been there the day before. -Вона сказала, що була там напередодні.

в) Якщо в прямій мові був минулий перфектноє час (Past Perfect або Perfect Continuous), то в непрямій мові він залишається без зміни:

He said, "We had finished our work by six o'clock." - Він сказав: «Ми закінчили свою роботу до шести годин».

He said that they had finished their work by six o'clock. - Він сказав, що вони закінчили свою роботу до шести годин.

г) Якщо в прямій мові було вжито один з майбутніх часів (Future), то в непрямій мові він міняється на відповідний йому майбутній час (Future in the Past), shall/will просто замінюються на should/would відповідно:

He said, "I will (або shall) go there." - Він сказав: «Я піду туди».

He said that he would go there. - Він сказав, що він піде туди.

He said, "I'll (shall/will) be working this summer." - Він сказав: «Я працюватиму цього літа».

He said that he would be working that summer. - Він сказав, що він працюватиме цього літа.

Якщо в прямій мові були модальні дієслова, то ті з них, які мають форми минулого часу зміняться в непрямій мові: can на could, may на might, have (to) на had (to). Інші при переході в непряму мову не міняються: must, ought і ін.[18, 143-145].

He said, "The contract will be signed in the evening." - Він сказав: «Контракт буде підписаний увечері».

He said that the contract would be signed in the evening. - Він сказав, що контракт буде підписаний увечері.

5. Дієслово must замінюється в непрямій мові дієсловом had, коли must виражає необхідність здійснення дії через певні обставини:

She said, "I must send him а telegram at once." - Вона сказала: «Я повинна послати йому телеграму негайно».

She said that she had to send him а telegram at once. - Вона сказала, що повинна послати йому телеграму негайно.

Коли ж дієслово must виражає наказ або пораду, то must залишається без зміни:

He said to her, "You must consult а doctor." - Він сказав їй: «Ви повинні порадитися з лікарем».

He told her that she must consult а doctor. - Він сказав їй, що вона повинна порадитися з лікарем.

6. Дієслова should і ought в непрямій мові не змінюються:

She said to him, "You should (ought to) send them а telegram at once." - Вона сказала йому: «Вам слід послати їм телеграму негайно».

She told him that he should (ought to) send them а telegram at once. - Вона сказала йому, що йому слід послати їм телеграму негайно.

7. Вказівні займенники і обставини часу і місця в прямій мові замінюються в непрямій мові по сенсу іншими словами, як і в українській мові [16, 56-57]:

this цей - that той, цей;

these ці - those ті, ці;

now тепер - then тоді;

here тут - there там;

today сьогодні - that day того дня;

tomorrow завтраthe - next day наступного дня;

the day after tomorrow післязавтра - two days later через два дні;

yesterday вчора - the day before напередодні;

the day before yesterday позавчора - two days before двома днями раніше;

next year наступного року - the next year, the following year наступного року;

last night учора увечері (вночі) - the previous night попереднім вечором (вночі);

Наприклад:

"I will go there tomorrow", he said. - «Я піду туди завтра», - сказав він.

He said that he would go there the next day. - Він сказав, що піде туди наступного дня.

Слід мати на увазі, що подібна заміна не повинна проводитися автоматично. Вона повинна відповідати логіці ситуації.

1.2 Передача непрямого мовлення питального речення

Питальні речення, відтворені в непрямій мові, називаються непрямими питаннями. На відміну від питання в прямій мові, де в більшості випадків існує зворотний порядок слів - перед підметом стоїть присудок або його частина, питання в непрямій мові мають структуру розповідного речення, тобто прямий порядок слів (підмет, за ним присудок). Знак питання в кінці такого речення відсутній, допоміжне дієслово to do в Present і Past Indefinite не вживається. Між головним і підрядним реченнями дотримується правило узгодження часів, як і в розглянутому вище випадку розповідного речення. Залежно від типу прямого питання (питання в прямій мові) існує дві моделі утворення непрямих питань [10, 98]:

1. Спеціальні питання при переході в непряму мову стають підрядними реченнями, що приєднуються до головного за допомогою тих питальні слів (займенників) які були використані в самому питанні. Типовими питальними словами в цих питаннях є: who хто, when коли, where де, куди, why чому, which який, whose чий і т.п.

He asked me, "Who has come?" - Він запитав мене: «Хто прийшов? » - He asked me who had come. - Він запитав мене, хто прийшов.

He asked, "When did you see him?" - Він запитав: «Коли ти бачив його? » - He asked when I had seen him. - Він запитав, коли я бачив його.

He asked me, "Why have you come so late?" - Він запитав мене: «Чому ви прийшли так пізно?» - He asked me why I had come so late. - Він запитав мене, чому я прийшов так пізно.

I asked, "How long will it take you to get there?" - Я запитав: «Скільки часу тобі знадобиться, щоб доїхати туди? » - I asked him how long it would take him to get there. - Я запитав його, скільки часу йому знадобитися, щоб доїхати туди.

Якщо, проте, в прямому питанні, що відноситься до підмету або іменної частині присудка, є дієслово-зв'язка to be, то в непрямому питанні може застосовуватися як порядок слів питального, так і розповідного речення:

He asked me, "What is the price of this car?" - Він запитав мене: «Яка ціна цього автомобіля?»

He asked me what was the price of this car. = He asked me what the price of this car was. - Він запитав мене, яка ціна цього автомобіля.

2. Загальні питання замінюються підрядним реченням, яке приєднується до головного за допомогою прийменників if і whether. Кома не ставиться [7, 104]:

"Do you know the boy?" I asked him. - «Ти знаєш хлопчика? » - запитав я його. - I asked him if he knew the boy. - Я запитав його, чи знає він хлопчика.

He asked, "Have you met my wife?" - Він запитав: «Ти знайомий з моєю дружиною? » - He asked if (whether) I had met his wife. - Він запитав, чи знайомий я з його дружиною.

He asked me, "Will you be here tomorrow?" - Він запитав мене: «Ви будете тут завтра?» - He asked me whether (if) I should (або would) be there the next day. - Він запитав мене, чи буду я там наступного дня.

Слід відрізняти if в значенні якщо в умовних реченнях від if в значенні чи в непрямих питаннях. Після if якщо майбутній час замінюється теперішнім, а чи після if така заміна не відбувається:

I shall ask him if he will come. - Я запитаю його, чи прийде він.

I shall ask him about it if he comes. -Я запитаю його про це, якщо він прийде.

Короткі відповіді в непрямій мові передаються повторенням допоміжного або модального дієслова, що міститься в короткій прямій відповіді. Форма допоміжного дієслова міняється відповідно до правила узгодження часів.

"Do you speak English?" - «Ви говорите по-англійськи? »

"Yes, I do. No, I don't." - «Так. Ні».

I answered that I did. - Я відповів, що я говорю.

I answered that I didn't. - Я відповів, що не говорю.

Коротка непряма відповідь вводиться прийменником that, а слова yes і no опускаються:

I asked him, "Will you go there?" - He answered, "Yes, I will. (No, I won't.)" - Я запитав його: «Ви підете туди?» - Він відповів: «Так, піду (Ні, не піду)».

I asked him whether he would go there. - He answered that he would (he wouldn't). - Я запитав його, чи піде він туди. - Він відповів, що піде (що не піде).

У офіційній мові уживаються наступні непрямі короткі відповіді:

He answered in the affirmative. - Він відповів ствердно.

He answered in the negative. - Він відповів негативно.

1.3 Шляхи перетворення прямого мовлення в непряме наказового речення

Непрямі накази і прохання вводяться дієсловами, що виражають прохання: to ask просити, to beg просити, благати, to implore благати або команду, наказ: to tell сказати, веліти, наказати, to order наказувати, to allow дозволяти і ін. [2, 50].

Після цих дієслів слідує інфінітивна конструкція "Об'єктний відмінок з інфінітивом": займенник в об'єктному відмінку або іменник в загальному відмінку позначають особу, до якої звернене прохання або команда + інфінітив. Таким чином виходить, що дія, виражена в прямій мові наказовим зворотом (інфінітивом без to), замінюється в непрямій мові інфінітивом з частинкою to. Оскільки ми говоримо про інфінітив, то ні про яке узгодження часів мови немає. Особові, присвійні і вказівні займенники, а також позначення часу і місця замінюються по сенсу:

He said, "Stop the car." - Він сказав: «Зупиніть авто».

He told me to stop the car. - Він попросив мене зупинити автівку..

Негативна форма дієслова в наказовому способі замінюється інфінітивом з попередньою частинкою not.

He said to me, "Don't go there." - Він сказав мені: «Не ходіть туди».

He told me not to go there. - Він велів мені не ходити туди. = Він велів мені не ходити туди.

She said to me, "Don't open the window, please." - Вона сказала мені: “Не відкривайте, будь ласка, вікно”.

She asked me not open the window. - Вона попросила мене не відкривати вікно.

В українській мові наказовий спосіб замінюється в непрямій мові або інфінітивом, або підрядним реченням з прийменником щоб. У англійській мові наказовий спосіб замінюється в непрямій мові тільки інфінітивом [5, 276]:

She said to him, "Close the door." - Вона сказала йому: "Закрийте двері".

She told him to close the door. - Вона веліла йому закрити двері. = Вона сказала, щоб він закрив двері.

Слід мати на увазі, що після дієслів to ask просити, to tell сказати, веліти, to order, to command наказувати в англійській мові завжди слідує непряме доповнення, що позначає особу, до якої звернене прохання або наказ:

I asked him to send off the letter. -Я попросив його відіслати лист.

The captain ordered the sailors to discharge the steamer. - Капітан наказав матросам розвантажити пароплав.

В українській мові після відповідних дієслів таке доповнення може бути відсутнім. Якщо після дієслова, що вводить наказове речення в непрямій мові (тобто після дієслів to ask, to order і т. д.), немає іменника або займенника, що позначає особу, до якої звернений наказ або прохання, то наказове речення може передаватися “об'єктним інфінітивним оборотом”. В цьому випадку інфінітив вживається в пасивному стані: The commander said, "Take the prisoner away." - Командир сказав: “Відведіть полоненого” - The commander ordered the prisoner to be taken away. - Командир наказав відвести полоненого.

РОЗДІЛ ІІ. РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕРЕДАЧІ НЕПРЯМОГО МОВЛЕННЯ В АНГЛОМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2.1 О. Генрі та його роль в світовій літературі

О. Генрі - один із найпопулярніших американських новелістів початку XX ст. Письменник-гуморист і митець поетичного світовідчуття, чутливий та іронічний, він був надзвичайно уважним до прикмет реального буття Америки своєї доби і створив власний романтичний міф про "маленького американця". О. Генрі - добрий талант, який у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов, без чого не може бути життя, як його не може бути без кисню у повітрі.

О. Генрі вирізняється надзвичайною працездатністю, лише в 1904 р. він публікує 66 оповідань, протягом наступних років темп роботи трохи знижується, бо виснажлива праця перевищує фізичні сили О. Генрі. У 1904 р. побачив світ роман у новелах "Королі та капуста". Далі письменник випускає збірки новел "Чотири мільйони" (1906), "Серце Заходу" (1907), "Запалений світильник" (1907), "Голос великого міста" (1908), "Любий пройдисвіт" (1908), "Шляхи долі" (1909), "На вибір" (1909), "Ділові люди" (1910), "Кружляння" (1910). Ще три збірки новел було видано після смерті О. Генрі: "Усього потроху" (1911), "Під лежачий камінь" (1912) і "Залишки" (1917) [19, 3-4].

Критики нерідко називають О. Генрі "великим утішником" і розважальним письменником. Така оцінка великою мірою відповідає дійсності, бо є щось райдужне і казкове в його оповіданнях. Звичайно, його герої - типові маленькі люди - поза межами літератури надто часто зазнають поразки своїх ілюзій. Але зовсім іншими постають вони в його творах: сильнішими, мудрішими, щасливішими, ніж у реальності. Нерідко їм на допомогу О. Генрі закликає його величність Добрий Випадок, який забезпечує щасливу кінцівку подій, і ідеали вірності, дружби, любові перемагають. Безумовно, ці особливості письменницького стилю можна пояснювати прагненням задовольнити смак своїх читачів, здебільшого представників середніх класів. Але таке пояснення було б надто спрощеним. І річ не в тім, що О. Генрі не знав хвороб свого часу. Навпаки, він бачив їх надто гостро (принаймні його блукання по світу і в'язниця навчили його цього). Причину "казковості" естетики О. Генрі, як і схильності до щасливих кінцівок, швидше слід шукати в гуманістичній спрямованості і демократизмі його творчості. Він завжди щиро вірив у можливість щасливого життя тих пересічних американців, яких із такою любов'ю і симпатією зображував на сторінках своїх книг. Як і великий англійський романіст Ч. Діккенс, О. Генрі прагнув подарувати простим людям велике свято Різдва.

Цікаво, що О. Генрі увійшов у світову літературу саме як гуморист. Суто сатиричних творів у його творчості не так багато. Найвідомішою його спробою в цьому жанрі є пародійно-гумористичний роман "Королі та капуста". В цій книзі, на думку самого письменника, він створив "трагічний водевіль", "комедію, пошиту зі строкатих клаптиків". Цей перший і єдиний роман письменника (а точніше, низка самостійних новел) стосується такої теми, як відносини між СІЛА і Латинською Америкою. Дія відбувається у вигаданій центральноамериканській країні Анчурії. Проте навіть і в цьому, суто сатиричному творі О. Генрі намагається пом'якшити різкість власних нападів, а отже, він був швидше письменником гумористично-ліричного плану, ніж соціальним сатириком [20, 315].

Проте не варто уявляти собі О. Генрі лише таким письменником, який заплющує очі на проблеми сучасного життя. Справді, він не був великим філософом і соціальним критиком, як Бальзак. У його творах немає того епічного розмаху, як у книгах Твена. Однак в його світлих новелах нас вражає безліч глибоких думок і влучних спостережень. Та й не всі його новели такі безхмарне світлі і веселі, як, наприклад, "Вождь червоношкірих". Є серед них чимало сумних (як "Дари волхвів", "Останній листок") або трагічних ("Місто без подій"). Гостро в його творах відчувається самотність людини, а також жорстокість і байдужість сучасного світу. З погляду письменника, життя - не комедія і не трагедія, а примхливе поєднання і того, і другого. Новели О. Генрі - тісне співіснування смішного і сумного, кумедного і драматичного.

Новели письменника можна розподілити на декілька циклів. Перший із них - головний і найчисленніший (близько 150 новел) - присвячується велетенському місту Нью-Йорку з чотирма мільйонами його мешканців, починаючи з вуличних злидарів і закінчуючи королями біржі, банкірами і капітанами промисловості. Саме в нью-йоркських новелах виразно можна побачити найяскравіші риси таланту О. Генрі - людяність, демократизм, гумор і ліризм, трагікомізм і вміння зображувати світ пересічних людей.

Однією з найкращих нью-йоркських новел О. Генрі є "Дари волхвів". У новелі неважко помітити майже всі характерні мотиви і настрої письменника. Поза сумнівом, вона дотепна, майже анекдотична, але навряд чи можна назвати її смішною або веселою. В ній добре відчувається присмак гіркоти. Але, з другого боку, ця кумедна невдача з подарунками - справжня казкова різдвяна подія: вона виявляє найкращі якості пересічних людей: самовідданість їхнього кохання, жертовність, душевну щедроту. Новела випромінює світло надії, як випромінює його зоря Різдва, за якою рухалися волхви майже два тисячоліття тому [19, 4].

Другий за кількістю і значенням цикл новел О. Генрі - твори про Техас й інші штати Заходу і Південного Заходу СІЛА (близько 100 творів). Герої техаських новел: ковбої, скотарі, бандити, пройдисвіти - строкатий, барвистий, багатомовний світ колишнього фронтиру. В них відтворюється романтика життя, вільного, мов степ. Людина тут не відає впливу великих міст. Люди поста ють втіленням сили, мужності, енергії. Можливо, автор ідеалізує їх, але в цілому новели О. Генрі про Захід запам'ятовуються яскравими індивідуальностями, захоплюють глибокими і сильними пристрастями. Одним із найцікавіших оповідань цього циклу є новела "Санаторій на ранчо". В його основу покладено історію лікування смертельно хворого на туберкульоз Мак-Гайра, колишнього боксера, який програв усі свої гроші на парі під час боксерських змагань. Він опинився в глухій техаській провінції, де його бере до себе ковбой Рейдлер, відомий тим, що лікував хворих на туберкульоз. Він надавав їм житло, годував і змушував їх працювати на вільному повітрі. Здоровий спосіб життя робив свою справу, і хворі одужували. Одужання Мак-Гайра - типова анекдотична ситуація: лікар, якого запросив Рейдлер, помилився, прийнявши якогось мексиканця за Мак-Гайра й оголосивши, що він абсолютно здоровий; Рейдлер вирішив, що Мак-Гайр - симулянт і відправив його в степ таврувати худобу; спочатку Мак-Гайр ледь не помер, а потім важка праця повністю вилікувала його [20, 317].

Третя група новел О. Генрі розповідає про Південь СІЛА - батьківщину письменника, зображує південні типи (таких новел 28). Письменник залучає до своїх творів численних персонажів з усіх верств американського суспільства і в такий спосіб перетворює свій доробок на своєрідну гумористичну енциклопедію американської дійсності початку XX ст. Особливий тип персонажів О. Генрі - злодії, бурлаки, пройдисвіти, які зображуються письменником у романтичному дусі. Це найбільш вільні мешканці США - джентльмени, позбавлені будь-яких турбот про власність. Вони чимось нагадують благородних розбійників Робіна Гуда або пікаро - героїв шахрайських романів XVII-XVIII ст. Саме такими зображує О. Генрі "благородних злодіїв" Джеффа Пітерса і його супутника Енді Таккера, чиї пригоди описуються у збірці "Любий пройдисвіт". Звичайно, ці персонажі не мають нічого спільного із реальними злочинцями, яких О. Генрі бачив чимало. Це знову ідеалізація, знову казка, весела, іронічна, подеколи сумна, але завжди добра й світла.

2.2 Аналіз способів перетворення прямого мовлення в непряме на прикладі оповідань О. Генрі

Розглянемо способи передачі непрямого мовлення на прикладі оповідань О. Генрі. Потрібно зауважити, що вживання непрямого мовлення є досить типовим для стилю О. Генрі. Проаналізуємо декілька прикладів з «Cabbages and Kings».:

1. It has also been said that the customs officials jingled more silver in the pockets of their red-striped trousers, and that the record books showed no increase in import duties received [19, 31].

Даний приклад цікавий тим, що особа (особи), зміст мовлення якиих передається у непрямому мовленні, не фігурують у повідомленні. Можна зауважити, що такий прийом автора має певне стилістичне значення, оскільки таким чином, автор не фокусує увагу читача на непотрібних деталях, даючи йому змогу зосередитись лише на змісті повідомлення та його значенні.

2. The Karlesfin had come, he said, from New York, to which port her latest load of oranges and coconuts had been conveyed [19, 37].

У даному прикладі вартим уваги є те, що звична структура побудови непрямого мовлення порушена, оскільки мовець, повідомлення якого трансформоване, згадується в середині речення, ніби розриваючи його.

3. He said the fruiter was the Karlsefin, running generally to New Orleans, but took her last cargo to New York. Then I was sure my people were on board, although everybody told me that no passengers had landed [19, 38].

Даний абзац є яскравим прикладом передачі непрямого мовлелля з дотриманням усіх граматичних правил та замін.

4. "The girl was all broke up. She had a handkerchief to her face, and kept saying every little bit, '0h, father, father!' She walked up to me and laid her lily-white hand on the clothes that had pained her at first. I smelt a million violets. She was a lulu. I told her I came in a private yacht [19, 41].

«I told her I came...» не вирізняється якоюсь цікавою трансформацією прямого мовлення в непряме, проте даний приклад є цікавий тим, що він виконує певну стилістичну функцію, оскульки, знову ж таки, трансформація такого роду значно спрощує сприйняття викладу подій, а також запобігає зайвому нагромадженні діалогів у розповіді автора. Теж саме стосується і «Then the general man told me his country had the name of Guatemala, and was the greatest nation laved by any ocean whatever anywhere»[19, 42].

Іншими прикладами способів непрямого мовлення можуть бути:

1. The barber had told me that he had shaved the beard from the president's face that night; therefore I was prepared, when I entered the rooms, to find him with a smooth face [19, 44].

(Перетворення розповідного речення з використанням сполучника «that»).

2. Johnny told me when he left home that if he struck anything down here that there was any money in he'd let me in on it [19, 45].

(Перетворення розповідного речення з використанням «that if»).

Розглянемо іншу працю О. Генрі - «Heart of the West». Потрібно зауважити, що у даному творі, як і у рештах творів цього автора зокрема, спостерігається перетворення розповідних речень, що є досить типовим для художнього стилю:

1. I raised my hat and told her my name [19, 115].

2. "'Lem,' says he, 'if you was a true friend you wouldn't hug Mrs. Jessup quite so hard. I felt the bench shake all over just then. You know you told me you would give me an even chance as long as there was any' [19, 117].

(Приклад є вартий уваги, тому що відображає поєднання прямої та непрямої мови одночасно).

3. I got up on the counter and told Uncle Emsley that the signs pointed to the devastation of the fruit crop of the world [19, 123].

4. Jackson Bird told me he was calling on Miss Willella for the purpose of finding out her system of producing pancakes, and he asked me to help him get the bill of lading of the ingredients [19, 125].

5. "'Slack up your grip in my dress shirt,' says Uncle Emsley, 'and I'll tell you. Yes, it looks like Jackson Bird has gone and humbugged you some. The day after he went riding with Willella he came back and told me and her to watch out for you whenever you got to talking about pancakes. He said you was in camp once where they was cooking flapjacks, and one of the fellows cut you over the head with a frying pan. Jackson said that whenever you got overhot or excited that wound hurt you and made you kind of crazy, and you went raving about pancakes. He told us to just get you worked off of the subject and soothed down, and you wouldn't be dangerous. So, me and Willella done the best by you we knew how. Well, well,' says Uncle Emsley, 'that Jackson Bird is sure a seldom kind of a snoozer'" [19, 126].

(Як бачимо, автор досить часто використовує непряме мовлення для опису подій, що трапилися, щоб пояснити наслідки сказаного одним з персолнажів твору. Даний уривок є яскравим прикладом перетворення прямої мови в непряму. Цікавим є те, що автор використовує як і «said», так і «told», щоб запобігти тавтології ).

6. I believe there were some salaries due; and the last I saw of the troupe was when I told them that forty-three cents was all the treasury contained [19, 130].

7. Curly shuffled to the end of the bar, coughed hollowly, and told Schwegel that he was a Detroit cabinet-maker out of a job [19, 132].

8. "The case never needed to be fixed up this way, Tom," said Longley. "I saw Cooper this evening, and he told me what you and him talked about. Then I went down to your house to-night and saw you come out with your guns on, and I followed you. Let's go back, Tom" [19, 134].

У творі «Rolling Stones», яскравою ілюстрацією передачі непрямого мовлення в англійській мові є:

1. I told her I wanted board for myself and family, and she condescended to take us. I asked for her terms, and she said $300 per week [19, 156].

2. There he had told her his love; how that his whole happiness and future joy lay in the hope that he might win her for a bride; that if she would trust her future to his care the devotedness of his lifetime should be hers, and his only thought would be to make her life one long day of sunshine and peanut candy [19, 157].

3. I then told him I feared there was some mistake, as no buttonhole bouquets had been ordered, but he insisted on his former declaration, and so I brought them away and sent them to their respective destinations [19, 159].

(Приклад цікавий тим, що автор використовує також дієслово «insist» окрім характерних для непрямого мовлення «say» та «tell»).

4. When he told her he was going away to the wild western country to do battle with the heathen, she grew pale and her eyes took on a look of such pain and fear that the Knight's heart leaped and then sank in his bosom, as his pride still kept him from speaking the words that might have made all well [19, 161].

5. He told me he could ship flowers in good shape to Asheville - you might remind him that I used to send flowers to 36 West 17th Street some time ago. I am told by the mistress of ceremonies that I am to furnish two bouquets - one of lilies of the valley and one of pale pink roses [19, 163].

(Цікавим у даному прикладі є те, що автор також вживаї пасивний стан, який не є часто вживаним при передачі непрямого мовлення в англійській мові).

6. I always told you you were a genius. All you need is to succeed in order to make a success [19, 164].

Розглянемо декілька прикладів з «The Four Million»:

1. I was told by a sculptor from Mauch Chunk that the scene was truly Parisian [19, 78].

(У даному прикладі автор також вживаї пасивний стан, який не є часто вживаним при передачі непрямого мовлення).

2. "Tim Lacy told me he got some once from a croaker uptown and fed 'em to his girl in soda water. From the very first dose he was ace-high and everybody else looked like thirty cents to her. They was married in less than two weeks" [19, 79].

3. "I told him my bank account was at his service. And then he began to knock money. Said money couldn't help. Said the rules of society couldn't be bucked for a yard by a team of ten-millionaires" [19, 79].

4. A waiter told her it was her cab check, and that she should give it to the man at the entrance [19, 81].

5. "Position of stenographer," said Pitcher. "You told me yesterday to call them up and have one sent over this morning" [19, 84].

6. 'Tain't a turn, it's wind. He told me to tell yer he's got his collars and cuffs in dat grip for a scoot clean out to 'Frisco. Den he's goin' to shoot snow-birds in de Klondike. He says yer told him not to send 'round no more pink notes nor come hangin' over de garden gate, and he takes dis means of puttin' yer wise. He says yer refereed him out like a has-been, and never give him no chance to kick at de decision. He says yer swiped him, and never said why" [19, 92].

Отже, проаналізувавши твори О. Генрі, можна дійти висновку, що перетворення прямого мовлення в непряме є досить типовим для стилю письменника. Способи, які використовує автор виконують важливі стилістичні функції у його творах.

Висновки

Непряма мова - мова якої-небудь особи, передана не повністю, а лише по змісту повідомлення. При передачі непрямої мови вислів трансформується за певними правилами, які відрізняються від передачі прямої мови. Наприклад, в українській мові непряма мова 3-ої особи передається так: «Він сказав, що буде удома» (присудок 1 стоїть в минулому часі, присудок 2 - в майбутньому часі), а в англійській: «He said that he would be at home» (присудок 1 стоїть в минулому неозначеному часі (Past Indefinite), присудок 2 - Future in the Past).

Чужий вислів може бути переданий так, як він був вимовлений (пряма мова), або описано за допомогою складного речення (непряма мова).

При перетворенні прямої мови в непряму дотримуються наступні правила: 1. Кома і лапки опускаються.

2. Всі особові і присвійні займенники змінюються залежно від особи, від якої ведеться мова. (1л. 3л., 2л. 1,3л.)

3. Можливий прийменник "that".

4. а) У ствердній речення дієслово в наказовому нахилі замінюється інфінітивом. б) У негативних реченнях 1 форма дієслова змінюється на "not" + інфінітив. 5. У питаннях дотримується прямий порядок слів.

6. Загальні питання вводяться словами “if”, “whether”.

7. Спеціальні питання вводяться спеціальними питальними словами.

8. Якщо є доповнення, то say - tell, says to Olga - tells Olga, said to Boris - told Boris.

При використанні в англійській мові непрямої мови, уявного перенесення в минуле не відбувається. Дії розглядаються з погляду реального моменту часу. Тому, якщо в англійській мові в непрямій мові мовиться про дії, які відбувалися у минулому по відношенню до реального моменту часу, - то використовуються тільки форми минулого часу.

Таким чином, у англійській мові при перекладі речень з прямої мови в непряму мову, необхідно змінити граматичний час присудка згідно: Present Simple - Present Simple/Past Simple; Present Continuous - Past Continuous; Present Perfect - Past Perfect; Present Perfect Continuous - Past Perfect Continuous; Past Simple - Past Perfect; Past Perfect - Past Perfect; Past Continuous - Past Perfect Continuous; Past Perfect Continuous - Past Perfect Continuous; Future Simple - Future-in-the-Past Simple; Future Continuous - Future-in-the-Past Continuous; Future Perfect - Future-in-the-Past Perfect; Future Perfect Continuous - Future-in-the-Past Perfect Continuous.

Список використаної літератури

Аркадев В.К. Практика английского языка. - М.: Просвещение. - 2000. - 193 с.

Биренбаум Я.Г. К теории сложного предложения: на материале английского языка // Вопросы языкознания. - 1992. - №2. - С50-58

Вейхман Г.А. Новое и малоизвесное об английском предложение Иностранный язык в школе. - 1991. - №6. - С36-42

Ганшина М.А. Английская грамматика. - М.: Русский язык. - 2005. - 385 с.

Ганшина М.А., Василевская Н.М. Практическая грамматика английского языка. - М.: Высшая школа. - 1994. - 548с

Димент А.Л. Легкая грамматика. - М: Просвящение. - 1996. - 148 с.

Жигадло В.Н. Учимся говорить грамотно: основные правила английской грамматике. - Л.: Панда. - 2001. - 193 с.

Каушанська В.Л. Грамматика английского языка. - М.: Старт. - 2000. - 319 с.

Качалова К.Н., Изоаелевич Е.Е. Практическая грамматика английского языка с упражнениями и ключами. - М: Юнвес лист. - 2000. - 717 с.

Кожевникова О.Н. Самоучитель английского языка. - М.: Глобус. - 2001. - 227 с.

Люлякин А.А. Грамматика английского языка. - Л.: Глобус. - 1999. - 271 с.

Новиков Р.К. Грамматика английского языка: теория и практика. - Л.: Атлант. - 2005. - 411 с.

Пассов Е.И. Обучение английской грамматике. - М: Просвящение. - 1998. - 201 с.

Сквирская С.Е. Грамматика английского языка. - 2004. - 331 с.

Шапиро Э.Б. Занимательный английский: учимся на ошибках. - М.: Просвящение. - 2003. - 227 с.

Ятель Г.П., Князевський Б.М., Кузик Ф.К. Англійська граматика. - Львів: Світ. - 2003. - 315 с.

Braichevskyi M.I. English Grammar As It Is. - W.: New Publishing Institute. - 2004. - p. 207

Brown J. English Grammar. - New York: New York Publishing House. - 2006. - p. 527

Henry O. Selected Stories. - АВС. - 2006. - 317 с.

Randy J. 1000 Bibliographies of the World of Letters. - NY. - 1998. - p.579