Сучасна журналістська термінологія англійської мови

23

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття журналістського терміну

2. Особливості розвитку журналістської термінології, журналістські концепції

3. Тематична класифікація сучасної журналістської термінології

4. Способи словотворення сучасної журналістської термінології

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

На рубежі XX -XXІ століть спостерігається корінна зміна характеру інформаційних процесів. У результаті розвитку нових інформаційних технологій створене єдиний інформаційно-комунікативний простір, Інтернет відкрив нову еру не тільки як глобальний засіб інформації, але і як глобальний засіб комунікації. Однієї зі складових глобальної комунікації стали газетно-публіцистичні тексти.

Дослідження як українських, так і англомовних медиа-текстів у цей час ведуться цілим поруч вітчизняних і закордонних авторів (В.Г.Костомаров, Л.М.Майданова, С.И.Сметанина, Г.Я.Солганик, Т.А.ВАН Дейк, N. Faіrclough і ін.). Специфічною рисою даного типу тексту є його апріорна вторинність: первинні авторські тексти або тексти інформаційних агенств піддаються прагматичної адаптації редакторами друкованого видання відповідно до орієнтації на певну читацьку аудиторію.

Властиво лінгвістичні механізми прагматичної адаптації текстів, пов'язані зі зміною тих або інших умов комунікації, розглядаються звичайно у вітчизняній лінгвістиці в рамках проблематики. При цьому підкреслюється, що при передачі прагматичних значень, а також для заповнення можливих семантичних втрат, використається компенсація (Я.И.Рецкер, Л.С. Бархударов, Р.К. Мін'яр-Белоручів, В.И.Комісарів, А.Д. Швейцер).

В умовах глобальної комунікації англомовні газетно-публіцистичні тексти стають об'єктом перекладу; при цьому специфіка масової комунікації обумовлює їхню неминучу адаптацію в процесі міжмовного перекодування. Імовірно, саме тому традиційно вважається, що різні типи перетворень вихідного тексту необхідні для досягнення перекладацької еквівалентності.

Разом з тим, "" зрушення, що компенсують, не обмежуються рамками перекладу. Міжмовна прагматична адаптація є приватним і ускладненим випадком комунікації, тому що супроводжується зміною язикового коду. Як мовна, так і міжмовна прагматична адаптація газетно-публіцистичних текстів можлива тільки шляхом заміни, що компенсує, незбіжних параметрів комунікативної ситуації: авторських установок на вплив, розриву в часі й просторі, прагматичних установок, соціального статусу й інших характеристик одержувачів вихідного й результуючого текстів.

1. ПОНЯТТЯ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ТЕРМІНУ

Розвиток засобів масової інформації, що припадає ХХ століття, призвів до появи значного лексичного шару, який до сьогодні залишається практично не дослідженим. Важливу теоретичну і практичну проблему як для лінгвістів, так і для перекладачів становить поява великої кількості англомовних термінів у засобах масової інформації (ЗМІ), складовою частиною якої є журналістська термінологія, що не знайшла достатнього термінологічного оформлення в українській мові.

Виразною особливістю 1990-х років є те, що саме в цей час з'являються перші термінологічні словники ЗМІ США та Великобританії. У 1992 році було видано “Mass Media Dictionary”[1], а в 1996-му - друге видання словника “Dictionary of Media and Communication”. Вперше словник ''Dictionary of Media and Communication'' побачив світ у 1990 році.

Із значною часткою умовності першою спробою систематизувати журналістську термінологію як складову частину термінології ЗМІ в Україні можна назвати "Англійсько-український словник журналістських термінів" (1993 р.) [1]. Це переважно невдала спроба, оскільки зазначений словник "охоплює найуживанішу суспільно-політичну, військову, економічну та юридичну лексики" [1], а остання, безперечно, не має відношення до журналістської термінології. В 1997 році з`явився "Англо-русский словарь по рекламе и маркетингу" [2]. У ньому вже можна зустріти незначну кількість термінів ЗМІ, але, зрозуміло, він не охоплює й малої частки всієї журналістської терміносистеми англійської мови.

Щодо перших американських словників, присвячених термінології ЗМІ, то при всьому їхньому великому лексичному матеріалі, вони далеко не охоплюють термінологію розвитку журналістики, що можна вважати істотною вадою цих словників.

Важливим є дослідження журналістських термінів, що були створені в 1960-90-і роки і отримали термінологічне оформлення у цей період. Предметом дисертаційного дослідження виступають системні, термінотворчі, семантичні, еволюційні аспекти та параметри сучасної англійської терміносистеми журналістики.

Під журналістськими термінами в роботі розуміються слова й вираження, які адекватно й точно відбивають поняття професійної, технічної й науково-професійної діяльності журналістів і фахівців ЗМІ, які використаються в документації ЗМІ, теоретичних журналістських дослідженнях, повсякденної професійної діяльності журналістів і які створюють єдину терміносистему й виконують номінативну функцію. У складі журналістської термінології виділяється група термінів жаргонного й сленгового походження (такі як beat reporter - кореспондент, що працює на постійній ділянці, strіnger - позаштатний кореспондент), які ми назвали амеліоризованими термінами і які ставляться до термінів, оскільки вони зафіксовані американськими авторами в словниках як терміни.

У лінгвістичній літературі та в тлумачних енциклопедичних словниках не дається визначення таких понять, як "журналістський термін" або "термін ЗМІ" і відсутня класифікація лексичних одиниць, що потрапляють під ці поняття. Тому в праці подається широкий опис сучасної англомовної журналістської термінології, виявляються головні чинники її розвитку та вводиться в науковий обіг значна кількість журналістських термінів.

При визначенні поняття журналістського терміну слід розрізняти зовнішні та внутрішні журналістські терміни. Зовнішні складають групу термінів, детермінологізованих для населення, які зрозумілі пересічним громадянам, чого не можна сказати про внутрішні. Лексика ЗМІ розподіляється на лексику продукції ЗМІ та професійну лексику фахівців ЗМІ. Із професійної лексики журналістів виділяється журналістська термінологія, що охоплює терміни радіожурналістики, тележурналістики, друкованої журналістики, кінодокументалістики, сучасних засобів телекомунікаційного зв`язку, рекламної справи та інституцій громадських зв`язків (public relations). Щодо рекламних агентств та організацій громадських зв`язків, слід зазначити, що вони неабияк впливають на розвиток журналістської термінології. Журналістські терміни - це слова і вирази, які адекватно відбивають поняття професійної, технічної та науково-теоретичної діяльності фахівців ЗМІ, виконують суто номінативну функцію, використовуються в матеріалах ЗМІ, теоретичних журналістських дослідженнях, повсякденній професійній діяльності журналістів і створюють єдину терміносистему. У складі журналістської термінології виділяється група термінів жаргонного та сленгового походження, які названо амеліоризованими і які відносяться до термінів оскільки, вони зафіксовані в англійських та американських словниках і підручниках з журналістики як терміни.

До журналістської термінології належать:

1) терміни журналістських теорій і концепцій (gatekeeper model - гейткіперівська модель комунікації, issue framing - обрамлення повідомлення, salience cuing - рельєфне спрямування);

2) науково-технічні терміни, що вживаються журналістами в повсякденній роботі, до складу яких входить частина номенклатури (desktop publishing - настільна видавнича система, HDTV(high definition television) - телебачення високої чіткості, headend equipment - обладнання, що опрацьовує телесигнали кабельної системи, e-mail - електронна пошта;

3) професійні терміни, що позначають різні аспекти професійної діяльності журналістів confrontainment (confrontational entertainment - телешоу, що характеризується агресивним ставленням до тих, у кого беруть інтерв'ю), sitcom - (ситуативна комедія), до них входять також професіоналізми: swish pan(швидке панорамування камерою), lap switch (оптичний ефект, накладка напливом), zoom in (ефект наближення через використання спец лінз).

Розглядаючи журналістську термінологію в мікродіахронічному плані, треба зазначити, що журналістська термінологія в цілому пройшла ряд етапів розвитку, які безперечно пов'язані з етапами розвитку журналістики. У відповідності з етапами розвитку англомовної журналістики виділяються такі етапи розвитку англійської журналістської термінології: зародження журналістської термінології (XVIII ст. - початок XIX ст.); становлення основи терміносистеми, пов`язаної з газетною журналістикою (початок XIX ст. - початок XX ст.); формування кінематографічної термінології та термінології кінодокументалістики (початок XX ст. - 1920-і роки); поява та становлення радіожурналістської термінології (1920 - 1960 роки); розвиток телевізійної журналістської термінології (1960 - 1980 роки); становлення та розвиток журналістської термінології, пов`язаної з сучасними телекомунікаційними мережами зв`язку та електронного методу друку (1980 -1990 роки).

2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ, ЖУРНАЛІСТСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ

У 1960-1990 роки психологічна теорія “півкульної латералізації” значно вплинула на термінологію ЗМІ США. Ця доктрина знайшла державну підтримку і призвела до масової трансформації зовнішньої лексики ЗМІ в бік детеріоризації (під детериоризацією розуміється процес стильового зниження лексики, коли книжкова лексика замінюється неформальною) та емоційної експресивності. Ця доктрина також зумовила появу такої тенденції у розвитку журналістики, як “infortainment” (презентація новин з розважальними елементами). У внутрішній лексиці ЗМІ вплив цієї доктрини виявився в появі значної кількості двокомпонентних термінів фразеологізмів - needle drop та однокомпонентних образних - hammocking, серед журналістських термінів 1960-1990 роки також характеризуються опрацюванням інших журналістських концепцій:

1) моделей комунікації “gatekeeper model”, “propaganda model”;

2) концепції маніпулювання громадською думкою;

3)концепції цільових аудиторій;

4) концепції розвитку реклами.

Велика кількості науково-теоретичних журналістських термінів з`явилися внаслідок опрацювання зазначених журналістських концепцій. Приклади:

1) feedback (зворотній зв'язок), semantic noise (семантичний шум);

2) agenda setting (визначення порядку денного), priming effect (ефект головної події);

3) special interest magazines (спеціалізовані журнали), outer-directed people (люди, керовані із зовні);

4) advocacy advertising (роз'яснювально - пропагандиська реклама),on-target advertising (реклама з точною спрямованістю), breakthrough advertising (новаторська реклама).

Порівнюючи термінологію журналістських концепцій 60-х та 80-х років, ми спостерігаємо тенденцію переходу від об'єктно-зорієнтованої до процесуально-зорієнтованої номінації. Розглядаючи терміни printing, television, radio та magazine, що існували до 60-х років зазначимо, що під тиском позамовних чинників поняття magazine, printing, television та radio розщепилися, і цей процес ми називаємо процесом сегментації понять. У наслідок процесу сегментації поняття створився ряд семантичних дериватів, у тому числі терміни-ретроніми -- general interest magazine, offset printing, OTA(over-the-air) television, FM radio, наявність яких свідчить про високий динамізм розвитку журналістської термінології за період 1960-1990 роках. Під термінами-ретронімами ми розуміємо терміни, що були створені через необхідність контрастного означення раніше створених. Наприклад, терміни OTA television(амер.) та terrestrial television(анг.) - наземне телебачення з'явилися у відповідь на появу cable television - кабельне телебачення та satellite television - супутникове телебачення. Ці терміни (OTA television та terrestrial television) є ретронімами, раніше створеного television.

Порівнюючи синтаксичні структури журналістських термінів 60-х, представлені в однокомпонентними та двокомпонентними структурами N, V + ing, N+N, з синтаксичними структурами термінів 70-90-х років, ми зазначаємо, що терміни 70-90-х переважно представлені двокомпонентними, трикомпонентними та чотирикомпонентними синтаксичними структурами N + N, N + N+ N, (V + ed) + N + N, N/ - N/, Adj + ( V+ ing), Adj + N + (V + ing), N+ conj + N + (V + ing), Pr + N + N, N + Pr + N + N. З цього ми робимо висновок, що з одного боку відбувається процес ускладнення синтаксичних структур термінів від однокомпонентних та двокомпонентних до двокомпонентних, трикомпонентних та чотирикомпонентних термінів, з іншого боку, спостерігається процес диференціації синтаксичних конструкцій за рахунок термінів ЛСС таких як frame-by-frame filming(покадрова зйомка), do-it-yourself people(DIY-категорія людей, що все роблять вдома самі) та КВФД таких як washout(оптичний ефект переходу кольорового зображення до загального білого), wearout(момент втрати рекламою ефективності).

Процес диференціації синтаксичних конструкцій викликаний необхідністю:

1) нових означень для поповнення існуючої терміносистеми журналістики;

2) узгодження форми та змісту вторинних одиниць номінації з їх майбутніми синтаксичними ролями та функціями відносно цілого тексту.

Конверсійні варіанти фразових дієслів типу fade-out, iris in складають досить численну групу слів у термінології журналістики сучасної англійської мови. Дифузійний дериваційний характер етимона першого дієслівного компоненту у масиві утворень типу dolly in, fade-out, iris in, zoom in, crain down, що розглядаються нами, свідчить про реалізацію принципу еквіфінальності [3]. Під еквіфінальністю ми розуміємо таке явище, коли той самий синтаксичний дериват має різну дериваційну історію. Терміни dolly in, fade-in, iris in, zoom in мають різну дериваційну історію, оскільки fade-in, zoom in трансформувалися у складний термін через вербальну конверсію, а терміни dolly in, iris in трансформувалися у складний термін через номіналізовану конверсію. Але в результаті процесу уніфікації синтаксичних структур вище зазначені чотири терміни мають однакову синтаксичну структуру V+Pr.

Розглядаючи рекламну діяльність в ЗМІ США та Великобританії, можна дійти до висновку, що частина рекламної термінології входить до журналістської термінології. Наведемо приклади triggyback (20 секундний комерційний ролик), playlet (невелика п'єса 28-секундна для комерційного ролика). Такий висновок робиться на тій підставі, що радіореклама та газетна реклама створюється журналістами.

Розглядаючи термінологію радіо, телебачення та нових засобів телекомунікаційного зв`язку, треба відмежуватися від радіоелектронної та комп`ютерної термінології в цілому, хоча зазначимо, що певна частина цієї термінології широко вживається журналістами США та Великобританії в повсякденній роботі і зафіксована в англо-американських підручниках по журналістики та фахових словниках, запозичена до складу журналістської термінології, як приклади зазначимо dry acoustics (запис без реверберації), intercom (радіосистема, що пов'язує декілька офісів), ATDS (alternative television delivery system-сучасна назва кабельного телебачення), log in-вхід в програму.

3. ТЕМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧСНОЇ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Розглядаючи поняття ЗМІ, можна визначити ЗМІ як організації по створенню та канали розповсюдження інформації для масових аудиторій, а аналізуючи семантичне поле поняття ЗМІ, що побудовано на семантичних зв'язках, зміст яких характеризується відношенням ціле - частина, можна прийти до висновку, що воно двомірне і з одного боку воно охоплює такі складові як організацію чи індустрію, що створюють та розповсюджують інформацію для масових аудиторій, з іншого боку семантичне поле поняття ЗМІ охоплює канали передачі інформації для масових аудиторій.

До організацій чи індустрій ЗМІ відносяться такі семантичні деривати поняття ЗМІ, як газети, журнали, рекламні агентства (до яких входять агентства прямого маркетингу, стимулювання збуту, маркетингового дослідження), кінематограф, агентства по зв`язках з громадськістю, індустрії аудіо та відеозапису, книговидавництво та індустрії телекомунікаційного зв`язку.

До каналів розповсюдження інформації відносяться такі семантичні деривати поняття ЗМІ: преса, кінематограф, радіо, телебачення, канали телекомунікаційного, аудіо та відеозв`язку, книговидавництва.

Отже, складові семантичні групи семантичного поля поняття ЗМІ частково перекривають одне одного, а частково ні, що зумовило розмаїття визначень поняття ЗМІ серед сучасних лінгвістів.

Щодо розмежування понять семантичне поле, тематична група, тематичне поле, вважаємо, що тематичні поля, як і тематичні групи, об`єднуються через логічні зв`язки тотожності, рівнозначності, протилежності, координації, підпорядкування, причино-наслідкові зв`язки, зв`язки типу частина - ціле. Щодо семантичних полів, то вони базуються на семантичних зв`язках антонімії, синонімії, гиперо-гипонімії, меронімії, ціпкових циклічних структур, сітьових структур та фреймів. Найзручнішим методом виявлення семантичних зв`язків є метод словникової дефініції.

У тематичному полі сучасної термінології журналістики виділяються такі тематичні групи:

1) термінологія радіожурналістики (radiothon - радіомарафон; call-in program - програма з дзвінками від слухачів);

2) термінологія тележурналістики (documerial - рекламний ролик, знятий під документальний фільм; docudrama - документальна драма; early - fringe time - передпіковий час 17-19 годин);

3) термінологія журналістики періодичної преси (bleed - частина тексту або ілюстрації, що виходить за поля; armpit - вузький підзаголовок під широким заголовком);

4) термінологія журналістики фотокореспонденції (tank shot - підводний кадр; time lapse photography - уповільнена покадрова зйомка);

5) термінологія сучасних засобів телекомунікативного зв`язку (password - ключове слово для входу в програму; ls- lists of files and directories - перелік файлів та директорій, що належать до даної тематики).

4. СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Тут розглянемо способи словотворення сучасної журналістської термінології та статистичне проникнення фразових дієслів у склад журналістської термінології, продуктивності сучасних способів словотворення журналістської термінономінації і виявлення вмотивованості різних груп термінів.

Процес створення сучасної журналістської термінології відбувається за існуючими способами словотворення сучасної англійської мови. Це:

1) афіксація (escapism - практика занурювання в фантазії; desaturation - зменшення кольоровості фільму);

2) словоскладання (touchscreen - комп'ютерний дисплей, що отримує команду від дотику; videoconferencing - поєднання кількох телегруп через супутник);

3) зворотнє творення (to vamp - імпровізувати оркестром перед телешоу, від vampire);

4) фразові дієслова та їх конверсійні варіанти (try out - проба для телеведучих перед виходом в ефір; run-by - зйомка об'єкту, що рухається);

5) словостягнення (edutainment - образотворча програма з елементами розваги);

6) абревіація, до якої входять:

а) ініциалізм (VHD - very high density - висока щільність запису),

б) акронімія (OTO-one-time-only - реклама, що показується лише один раз),

в) кліпування (intro - перший монолог ведучого; cume від cumulative audience - загальна аудиторія);

7) створення кореня (root creation):

а) ехотонічна парадигма (riff - музична фраза, що повторюється на задньому плані; niff-noff (жарг.) - бесіда між телеведучим і репортерами до та після репортажів),

б) ономастична парадигма (dakota(від назви штату) - вступне слово перед піснею або музикальною комедією; kilroy (від шаржового персонажу другої світової війни) - дефектна рамка телекадру, коли частина голови персонажу не входить в рамку);

8) конверсія (churn (від to churn) - частота, з якою аудиторія програм кабельного телебачення змінюється за певний період часу);

9) переніс значення (adjacency - сусідня радіо або телепрограма; woodshedding - маркировка теле або радіосценарію паузами);

10) запозичення з інших мов (decoupage(фр.) - техніка декорування поверхні секторами; trompe l`oeil (фр.) - декорація, що створює ефект реальності), крім того журналістська термінологія поповнюється через запозичення з інших галузей науки і техніки;

11) створення складних термінів з двох або трьох слів (sound dissolve - накладання звуку однієї доріжки на іншу; galvanic skin response - психологічна реакція аудиторії на психологічні стимули реклами або програм);

12) ЛСС -лексикалізовані синтаксичні структури (out-of-home audience - радіоаудиторія, що прослуховує передачі в машинах або на узбережжі);

13) терміни ЗВЛ - запозичення з загальновживаної лексики (package (від упаковка) - комплекс радіо або телепрограм, що пропонується із знижкою; target (від ціль) - аудиторія, на яку розраховує комунікатор).

Найпоширенішими моделями словотворення є термінономінація через складні терміни (40%), ЗВЛ (25%), словоскладання (16,2 %), словостягнення (4,7 %), абревіація (9,8%), конверсійні варіанти фразових дієслів(4,4%), терміни ЛСС (1,5%). Щодо афіксації, то майже усі терміни, що мають ознаки афіксації, запозичені або з інших галузей науки і техніки, або з загальновживаної лексики. Інші моделі словотворення в процесі термінотворення є другорядними.

У результаті статистичних досліджень можна дійти до висновку, що процес проникнення фразових дієслів в англійську журналістську терміносистему є активнішим у порівнянні з хімічною терміносистемою, інформаційною (радіо-електронною) терміносистемою та терміносистемою комп`ютерної технології. Якщо стосовно хімічної та комп'ютерної терміносистем статистична наявність фразових дієслів наближається до 0, то в порівнянні з інформаційною критерій відмінності х² дорівнює 4,62, що перевищує критичну точку розподілу в 3,84 за рівня значимості в 5%.

Це свідчить про те, що фразові дієслова-терміни та їх конверсійні варіанти є продуктивнішими формами термінономінації в журналістській термінології у порівнянні з інформаційною (радіо-електронною) системою термінології.

Крім того, порівнюючи терміни-абревіанти журналістської терміносистеми та комп'ютерної термінології, можна встановити, що критерій відмінності х дорівнює 7,72; це перевищує критичну точку розподілу в 6,68 за рівня значимості в 1%. Це дає нам змогу зробити висновок: абревіація, як спосіб утворення журналістської термінології, є продуктивнішим, ніж в комп'ютерній термінології.

Розглядаючи журналістські терміни ЛСС (лексикалізовані синтаксичні структури), можна виділити 7 моделей, між компонентами яких встановилися синтаксоподібні відношення. Розглянемо структурні типи ЛСС, що входять у склад журналістської термінології.

1.Модель n - prep - n ( n ) : end - of - page pressure - психологічна напруга, що збільшується коли журналіст або оператор комп`ютеру приближається до кінця; man - on - the - street interview - інтерв`ю на вулиці у пересічних громадян. З точки зору внутрішньої структури тут мають місце означальні відношення.

2.Модель n - conj - n ( n ): facts - and - figures fallacy - захоплення від цифр та фактів, що веде до неправильних висновків; rack - and - pinion focusing - вид ручної системи зміни фокусу кінокамери. Ця модель походить від сурядних словосполучень. Тут можна спостерігати логічну операцію зв`язування.

3.Модель adv - prep - n ( n ): out - of - print - публікація, що більше не друкується; out - of - home audience - радіоаудиторія, що прослуховує передачі в машинах чи в місцях дозвілля. Між компонентами цієї ЛСС існують означально - обставинні відношення.

4.Модель adv - art - n ( n ): off - the - news - коментар на основі поточних новин; off - the - record - додатковий матеріал, що дається журналістам не для друку. Між компонентами цих ЛСС також існують означально -обставинні відношення.

5.Модель v - prep - art - n ( n ) : run - of - paper - матеріал, взятий з друкованого джерела, частіше з газет; flow - of - life film - фільм (телефільм), що реалістично зображує персонажів за деякий період часу. Тут між компонентами ЛСС встановлюються предметно - обставинні відношення.

6.Модель v- conj+ v ( n ): buy - or - die message - послання, яке попереджує отримувача про те, що якщо він не діє відповідь, то його виключать із списку тих хто отримує це видання; show - and- tell show - презентація чогось з використанням трюків шоу бізнесу. Ця модель, як і друга, походить від сурядних словосполучень.

7.Модель adv - conj - adv ( n ): back - and - forth printing - монтаж кіноплівки, що дає зворотне зображення подій (типово заради комічного ефекту).

В основі виникнення досліджуваних одиниць лежить багатоетапний процес перетворення одиниць синтаксичного рівня в одиницю номінації - функціональний еквівалент слова, внаслідок чого вони набувають ознак цілісної оформленості, написання через дефіс і виконання єдиної синтаксичної функції в реченні з семантичною цільністю.

Існування цих мовних одиниць пояснюється внутрішньомовним чинником розвитку англійської мови, а саме прагненням мови до економії мовних засобів та визначеним комунікативно - прагматичним завданням.

ЛСС є економнішим засобом номінації денотату у порівнянні з синтаксичною одиницею, до якої ЛСС входить, але у порівнянні з корелятом, що представлений простим словом, ЛСС є більш складною одиницею. Двоїстість природи ЛСС припускає діалектичну єдність двох тенденцій - економії та надмірності.

На сучасному етапі розвитку англомовної журналістської термінології мовні одиниці, які досліджуються в цій роботі, є одним з активних джерел поповнення лексики. Проникнення ЛСС в 1960-90 роки у склад журналістської термінології і їх поступове чисельне зростання пов'язані із загальним процесом становлення та зміни норм мовного використання, а також з процесом загальної детеріоризації журналістської термінології.

Аналізуючи змістову вмотивованість термінів, що належать до чотирьох груп (терміни КВФД, ЛСС, амеліоризовані терміни, терміни-абревіатури), можна прийти до висновку, що терміни-абревіатури в переважній більшості мають невмотивовану внутрішню форму, а терміни КВФД, ЛСС та амеліоризовані мають частково, повністю або абсолютно вмотивовані внутрішні форми.

ВИСНОВКИ

Засоби масової інформації відіграють немаловажну роль у нашому житті. Тому проблема мови ЗМІ є головною в цій темі. Специфіка мови ЗМІ визначається особливостями комунікативної ситуації, що він обслуговує. Дискурс масової комунікації характеризується як дискантний, з індивідуально-колективним суб'єктом і невідомим, кількісно невизначеним масовим розосередженим адресатом.

Дана робота присвячена класифікації журналістських термінів і виявленню семантичних і синтаксичних особливостей розвитку сучасної журналістської термінології англійської мови. Під журналістськими термінами в роботі розуміються слова й вираження, які адекватно й точно відбивають поняття професійної, технічної й науково-професійної діяльності журналістів і фахівців ЗМІ, які використаються в документації ЗМІ, теоретичних журналістських дослідженнях, повсякденної професійної діяльності журналістів і які створюють єдину терміносистему й виконують номінативну функцію. У складі журналістської термінології виділяється група термінів жаргонного й сленгового походження (такі як beat reporter - кореспондент, що працює на постійній ділянці, strіnger - позаштатний кореспондент), які ми назвали амеліоризованими термінами і які ставляться до термінів, оскільки вони зафіксовані американськими авторами в словниках як терміни.

Вплив позамовних чинників на склад лексики мови в цілому та на певну термінологію якоїсь науки або соціальної групи людей є домінуючим. Розглядаючи англомовну журналістську термінологію в мікродіахронічному та синхронічному планах, яка була створена , ми виокремили три головних позамовних чинники її розвитку:опрацювання психологічних теорій і в першу чергу доктрини "hemispheric lateralization"; технологічна революція другої половини ХХ століття; опрацювання нових журналістських концепцій та розвиток журналістської теорії.

Внутрішньолінгвістичні чинники розвитку мови частково знаходять відображення в процесі детеріоризації журналістської термінології, під якою розуміємо процес стильового зниження лексики, коли формальна лексика замінюється неформальною, що призводить до створення журналістських термінів - конверсійних варіантів фразових дієслів таких як washout - телевізійний трюк, завдяки якому створюється оптичний перехід від кольорових сцен до всепоглинаючого білого кольору та термінів, складених за моделями словотворення простомовної лексики, які називаємо лексикалізовані синтаксичні структури, наприклад, bait-and-switch advertising(реклама із зникаючою приманкою) та flow-of-life film (телефільм, що реалістично зображує життя), та в проникненні амеліоризованих термінів сленгового та жаргонного походження, скажімо stringer - позаштатний кореспондент, beat reporter - репортер, котрий працює на постійній дільниці, anchor - телеведучий. Згідно зі статистичними дослідженнями, кількість таких термінів, що належать до однієї з цих трьох груп, перевищує 5%. Це є свідченням стабільної тенденції.

Журналістська лексика поділяється на внутрішню та зовнішню. Зовнішня - частина лексики продукції ЗМІ, внутрішня -- професійна лексика, що використовується журналістами у створенні радіо та телепрограм, при написанні теоретичних праць, видання газет, журналів, при використанні сучасних засобів телекомунікаційного зв`язку.

Розглядаючи ЗМІ як організації зі створення та канали поширення інформації й аналізуючи семантичне поле поняття ЗМІ, що побудовано на меронімічних семантичних зв'язках, зміст яких характеризується логічними відношеннями ціле - частина та координації, в дослідженні робиться висновок: воно двомірне, з одного боку, охоплює такі складові, як організації чи індустрії, що створюють та поширюють інформацію, з іншого, семантичне поле поняття ЗМІ охоплює канали передачі інформації для масових аудиторій.

Процес проникнення ЛСС, так само як і термінів КВФД та амеліоризованих, до складу журналістської термінології пов`язаний з процесом загальної детеріоризації журналістської термінології.

Сьогодні газетною мовою управляють чотири принципи: принцип ударної оціночності, принцип референтності, принцип діалогічності, принцип эгоцентричності.

ЗМІ в значній мірі визначають норми мови й спілкування, і тим більше висока їхня відповідальність за те, щоб ці норми відповідали кращим культурним традиціям. Але залишається тільки сподіватися.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Підлузька І. Англійсько-український словник журналістських термінів. -Київ. - 1993. - 201с.

2. Бобров В.Б. Англо-русский словарь по рекламе и маркетингу. Руссо, -М. - 1997. - 550с.

3. Омельченко Л.Ф. Английская композита структура и семантика. Автореф. дис. док. филол. наук 10.02.04. -Киев. - 1989. - С.14.

4. Семантичне поле терміну ЗМІ// Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Київський університет імені Тараса Шевченка. -К., - 1998. - С.127-131.

5. Тематичні групи тематичного поля журналістської термінології// Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Київський університет імені Тараса Шевченка. -К. - 1998. - С.132-135.

6. Конотативний аспект процесу амеліорації в англо-американській журналістській термінології// Матеріали наукової конференції викладачів і аспірантів факультету іноземної філології. Київський університет імені Тараса Шевченка. - 1998. - С.13-16.

7. Проблеми класифікації англо-американської журналістської термінології// Матеріали наукової конференції викладачів і аспірантів факультету іноземної філології. Київський університет імені Тараса Шевченка. - 1998. - С.118-121.

8. Проблема детериоризації та проникнення фразеологізмів у склад журналістської термінології// Вісник Київського університету. Іноземна філологія. Випуск 27. -1998. - С.12-15.

9. Проблема составления словарей для специальных целей // Тезисы. Методические концепции обучения иностранным языкам в вузе. -Донецк, ДонГУ. - 1996. - С.88-89.

10. Харченко Олег Валентинович. Особенности развития современной журналистской терминологии английского языка (1960-1990-і года): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский ун-т им. Тараса Шевченко. - К., 1999. - 234с.

11. Барсукова, Елена Александровна Научный термин в общем и терминологическом толковых словарях русского и английского языков : На материале медицинской и компьютерной терминологий : Дис. канд. филол. наук : 10.02.20 М., 2004.

12. Русский язык и культура речи. Пособие для ВУЗов, Ростов/н/Д, «Феникс», 2001

13. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание//Роль языка в средствах массовой информации. Баранов А.Н., Паршин В.В., М., 1986

14. Семантичні особливості текстів-інтерв'ю в сучасній англомовній пресі // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2000. - Вип. 30. - С. 227-238.

15. Семантичні особливості запитань у текстах-інтерв'ю сучасної англомовної преси // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. - К.: КДЛУ. - 2001. - Вип. 5. - С. 3-9.

16. Комунікативні стратегії і тактики інтерв'юера у текстах-інтерв'ю сучасної англомовної преси / Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. - 2002. - Т. 5, № 1. - С. 100-107.

17. Прагматика і семантика констативно-відповідного мінімального діалогу в текстах-інтерв'ю сучасної англомовної преси // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики.” - Черкаси: ЧІТІ. - 2001. - С. 49-50.

18. Використання невербальних компонентів у структурі текстів-інтерв'ю в сучасній англомовній пресі // Філологічні студії: науковий часопис. - Луцьк: Волинський державний університет імені Лесі Українки, Волинський Академічний дім. - 2000. - № 4. - С. 44-50.

19. Прагматика и семантика квеситивно-ответного минимального диалога в текстах-интервью современной англоязычной прессы // Стратегии коммуникативного поведения: Материалы докладов Международ. науч. конф. - Минск: Минск. гос. лингв. ун-т. - 2001. - Ч. 1. - С. 158-161.

20. Псевдоаргументація у текстах-інтерв'ю сучасної англомовної преси // Тези 9-ї Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики.” - Черкаси: ЧДТУ. - 2002. - С. 54-55.