Метою нашого дослідження є порівняльне вивчення специфіки вживання сленгізмів тематичної групи «Наркотики» в українській та англійській мовах.

Матеріалом дослідження слугували лексичні одиниці належні до жаргонної лексики, що використовується у середовищі наркоманів, в українській та англійській мовах, взяті зі словників сленгу.

1.2.1 Лексика в аспекті її поширення

Словниковий склад неоднаково використовується носіями мови. Вживання слів залежить від багатьох факторів: від професії людини, місця її проживання, віку, сфери інтересів, статі. Стосовно мови цілком можна вжити прислів'я Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти в перефразованому варіанті: Скажи мені, які ти використовуєш слова у своїй мові, і я скажу, хто ти. За сферою поширення лексика будь-якої мови поділяється на загальнонародну і лексику обмеженого вживання. Частина словникового складу, що вживається всіма носіями мови, належить до загальнонародної лексики. Лексика обмеженого вживання формує соціальні діалекти і класифікується у залежності від того, які чинники обмежують її поширення. До таких чинників належать: територія, на якій функціонує мова, соціальні групи носіїв мови (професія, вік, спільність інтересів та ін.) виділяються такі розряди лексики обмеженого вживання: діалектна лексика; спеціальна лексика; жаргонна лексика. Розглянемо жаргонну лексику. [2:48]

1.2.2 Жаргонна лексика у лінгвістичному аспекті

Жаргон, або сленг, - соціальний різновид мови; мова людей, об'єднаних cпільністю умов життя і роботи, інтересів, звичок, занять, соціального стану. Жаргонізмами (сленгізмами) називають слова, що функціонують у жаргоні. Жаргон часто створюється навіть невеликим колективом, що поєднується спільністю інтересів на якийсь час. Інакше можна сказати, що ми розуміємо жаргон як соціальний різновид мовлення, що характеризується, на відміну від загальнонародної мови, специфічною експресивно переосмисленою лексикою і фразеологією, а також особливим використанням словотворчих засобів. Жаргон належить відносно відкритим соціальним і професійним групам людей, об'єднаних спільністю інтересів і функціонує як номінативно-експресивна одиниця мовлення, що має інколи вульгарно-фамільярне забарвлення.

Спільність інтересів може бути найрізноманітнішою, тому існують різні види жаргону. Наприклад, ще в дореволюційний час існував салонний дворянський жаргон, у якому вживалися жаргонізми безе (поцілунок), плезир (задоволення); субтильний (тендітний); торгово-купецький жаргон з жаргонізмами магарич (частування з приводу укладання вигідної угоди), променад (прогулянка). Поширені жаргони й у наш час: учила (учителька - із жаргону школярів), банка (пляшка), чекушка (300-грамова пляшка горілки) - із жаргону «пияк»; вишка (вища математика), хвіст (академзаборгованість), шпора (шпаргалка) - зі студентського жаргону; кореш (друг), кинути (обдурити) - з жаргону «нових росіян». Широко розповсюджений молодіжний жаргон (молодіжний сленг), причому різні покоління молоді мають свої жаргонізми. Приклади сучасних жаргонізмів з молодіжного сленгу: прикид (зовнішній вигляд), наїжджати (робити комусь зауваження), шифруватися (ховатися), завантажувати (говорити багато і не за темою), прикол (смішний випадок, а також жарт, іноді злий), приколотися (пожартувати), тачка (автомобіль), круто, кльово (дуже добре, просто прекрасно), хата (житло, квартира), базар (розмова, яка переходить у суперечку), тормоз (той, хто туго міркує). Іноді мова молодих людей настільки заповнена жаргонізмами, що рідна мова в ній майже не пізнається, а для розуміння змісту тексту необхідний переклад. Ось приклад з однієї російської газети (фельєтон): Хватай тачку, хиляй в пещеру, а я поджарюсь и кости в воду брошу. (Бери таксі, їдь додому, а я трохи позагоряю і викупаюся.).[2:52]

Чому з'являється жаргон у мові? Точної відповіді на це питання немає. Зрозуміло тільки, що не від бідності мови. У функціонуванні жаргону виявляється дія «людського фактора» у мові. На думку деяких учених, поява жаргону свідчить про бажання людей, об'єднаних спільністю інтересів, у неофіційному спілкуванні підкріпити своє єднання мовою. Існування молодіжного жаргону пояснюють бажанням молоді виділитися, звернути на себе увагу незвичайністю, неординарністю мови. Деякі вчені вважають, що молодіжний жаргон - це протест молоді проти повсякденної мови, що наскучила, на якій вчать як жити. Функціонування студентського жаргону можна пояснити підсвідомим бажанням студентів зняти напруження, попередити стрес, оптимістично, з гумором сприймати все, що відбувається.

Жаргон, сленг - явище, яке дуже поширене в англійській мові. На разі створені навіть словники англійського сленгу. Прикладами англійського жаргону є такі: to muff (to fail an exam), soaked (drunk), to sack (to dismiss, to fire somebody), to snuff it (to die), a thrash (a large and expensive party). [2:53]

1.2.3 Стилістичні функції жаргонної лексики.

Лексичний склад української мови із соціального погляду неоднорідний. Мовлення окремих професій і соціальних груп населення має певні особливості в доборі, продукуванні й використанні слів загальнонародної мови, що дає підставу говорити про існування соціолекту.

Соціальний діалект - це різновид загальнонародної мови, що характеризується специфічними лексичними та фразеологічними засобами, вживаними в середовищі окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення. Формування, добір і використання лексичних засобів залежить від низки чинників, наприклад вікових особливостей, освітнього рівня носіїв мови, їхнього суспільного становища, роду занять, кола інтересів, середовища, до якого вони належать тощо. Тому серед різновидів соціальних діалектів виокремлюють професійні й групові жаргони (учнів, студентів. Мисливців, спортсменів, програмістів, військових, наркоманів та ін.).

Лексика соціолектів має вузький і специфічний діапазон уживання. Основна сфера її використання - усне повсякденне розмовне мовлення окремих соціальних груп, в якому жаргонізми є одним із засобів вияву експресії, жартівливо-іронічного або зневажливо-зверхнього ставлення до окремих явищ дійсності.

Як ілюстративний матеріал лексика соціолектів використовується в науковому стилі, зокрема в лінгвістичних і психолого-педагогічних працях.

Яскраве емоційно-експресивне забарвлення, жива образність лексики соціолектів зумовлює її використання не тільки в розмовній, а й у художній мові. Добір і характер уживання жаргонізмів у художніх творах залежать від майстерності автора, його естетичних уподобань. За допомогою цих мовних засобів письменник може повніше змалювати певне середовище, схарактеризувати загальний культурний рівень персонажа, спосіб його мислення, належність до певної соціальної категорії. Жаргонізми також є засобом створення гумористичного або іронічного ефекту. Проте використання їх має бути вмотивованим, відповідати чуттю міри. Уживана без потреби лексика соціолектів засмічує мову, не сприяє формуванню в читача художнього смаку.[4:109]

Відгалуженням від загальнонародної є також «дитяча мова», що характеризується наявністю коротких, переважно двоскладових слів (інфантилізмів), дієслівних демінутивів та деформованих слів загальної мови (еколалії). Крім усного повсякденного мовлення, цей різновид мови вживається в художній літературі для зображення дитячого світу, створення голубливого колориту або як засіб гумористичного чи сатиричного висвітлення життєвих явищ.

За віковою ознакою виокремлюється також «стареча мова», якій притаманні деформовані слова загальнонародної мови. Стареча шепелявість, яка нині стала анахронізмом, використовувалася в художній літературі попередніх періодів з метою мовної характеристики персонажа. [4:110]

1.2.4 Історія виникнення сленгу. Його джерела.

Поняття “жаргон” (від фр. jargon - незрозуміла мова, зіпсована мова) у сучасному мовознавстві трактується по-різному. Так, до 80-х років XX століття жаргон визначається як мова окремої соціальної групи, а в сучасному розумінні - це соціальний різновид мовлення, який „характеризує одиниці, що, вживаючись у середовищі певних соціальних, професійних або вікових груп мовців для номінації специфічних понять, з криптологічною метою чи експресивними навантаженнями, потрапляють до загальнонаціональної мови (до просторіччя, переважно міського, перебуваючи на межі з ним, до мови художньої літератури та публіцистики), зберігаючи проте в ній відповідний чужорідний статус" [3, 118-119].

Отже, що є сленг за своєю сутністю? Якщо зануритися в історію, то сленг, як і професійний жаргон ремісників минулого, був засобом конспірації. Для того, щоб не викрити секрети свого цеху, спілкувалися умовною мовою, незрозумілою для інших. Згодом окремі слова потрапляли у загальний мовообіг, приживалися і тим самим збагачували мову народу загалом. Вони втрачали семантичну конспірованість і, зрештою, ставали загальновживаними. Наприклад, байкер -- хлопець, життєвою філософією якого є любов до мотоциклів, платформа (із середовища наркоманів) -- упаковка таблеток тощо.

Нові віяння у культурі, соціальний розвиток, технічний прогрес спричинили появу великої кількості молодіжних об'єднань та угруповань. Особливий вплив на молодь має музика. Rolling Stones, Metallica, Nirvana -- прабатьки молодих металістів, рокерів, хіпі, панків. Вони як представники певної субкультури стверджують її в одязі, поведінці, відповідях на життєві питання і, звісно, відрізняються вживанням своєї мови як общинної говірки і як засобу самовираження. [6]

Англійська мова, так як і інші мови світу, активно збагачується за рахунок лексики, притаманної представникам різних професій, соціальних груп, вікових категорій. Так, наприклад, одна тільки необхідність в назві різних професіональних жаргонів породила велику кількість з другим компонентом -speak:

Artsspeak - жаргон художників

Sportsspeak - жаргон спортсменів

Medspeak - жаргон медиків та ін.

Великої популярності досягли слова і вирази притаманні підліткам, наприклад:

Drugs! - Згодний!, Добре!, Вірно! (частіше вживається замість O.K.), sweat - біг на довгу дистанцію

task - домашній твір

brunch (скорочено від breakfast + lunch) - пізній сніданок та ін.

Відносно новим фрагментом негативного соціального досвіду можна рахувати наркоманію. Адже саме її поширення викликало чи не найбільший вибух на периферії лексичної системи. І не дивлячись на те, що нові номінативні одиниці сфери наркоманії обмежені у використанні субкультурою наркоманів і торговців наркотиками, вони стають відомими в зв'язку з широким висвітленням боротьби з наркоманією засобів масової інформації. В зв'язку з нелегальною торгівлею наркотиками особи, пов'язані з цією сферою діяльності, змушені створювати нові слова, притримуючись правила - засекретити свою справу. За останні два десятиріччя в англійській мові з'явилося біля 50 слів, пов'язаних з наркоманією. Так, для позначення однієї марихуани вживають слідуючі нейтральні по своїй початковій семантиці слова:grass, pot, hash, herb, smoke, Acapulco gold, stuff. Для номінації наркоманів з'явилися слідуючі синонімічні ряди: head, smack-head, pill-head, freak, grass-hopper. Для опису дій, пов'язаних із вживанням наркотиків, використовують дієслова to blow, to hit, to shoot - робити ін'єкцію наркотиків, вколотися. Для опису результатів вживання наркотиків використовують синоніми dirty, spaced, zonked - знаходитись під дією наркотиків. Антонім - clean - використовується для позначення людини, яка не вживає наркотиків, яка не є під дією наркотичних речовин. [6]

Безсумнівно, вокабуляр сучасної англійської та української мов - це історичне дзеркало, в якому відображається суспільне життя усього людства, його науковий та технічний прогрес. А поява нових слів - це ніщо інше, як необхідність дати назву новим предметам, явищам, новим галузям економіки, науки, промисловості, культури та політики.

1.2.5 Жаргонна лексика у соціальному аспекті

Наразі дуже широко відчувається вплив маскультури, коли більшість прагне не відставати від інших, чимось відзначитись, а як результат -- всі дуже схожі між собою: забігають на хвилинку в Макдональдз, носять однакові речі, захоплюються популярною музикою, курять. Кінець ХХ століття в Україні спонукав до демократизації суспільства у всьому, і нерідко цей процес перетворювався з розкутості мислення на примітивізм, нівелювання індивідуального в людині. Найконсервативніша верства населення, не розуміючи такий стиль життя, називає його стадним. Щось у тому є, але не все так погано. Соціальна революція ще не скінчилася, і люди, молодь зокрема, у пошуку. Мова також зазнала змін. [6]

Широке вживання сленгу юнаками і дівчатами -- це протест проти узвичаєних норм, одвічний конфлікт «батьки-діти», непорозуміння зі старшим поколінням, символ незадоволення або розчарування дійсністю. Усе це сприяє появі негативно оціночних сленгових неологізмів. А також данина молодості. Це -- чудово спілкуватися саме так. Власне, як і вияв максималізму, прагнення звільнитися від суспільних обмежень. Питання полягає у тому, як уникнути надмірного вживання сленгу, що засмічує мову. Для української мови це актуально. Адже питомо українського сленгу немає. Переважно український сленг утворюється під впливом російської й «американської» мов. З одного боку, це запозичення, з іншого -- чужомовна експансія. Нерідко сленг замінюється суржиком, і жахливо, коли суржик популяризується. [6]

Жаргон - розмовна мова носіїв маскультури, значною мірою денаціоналізованих, а тому дегуманізованих і деморалізованих. Причому це зовсім не означає їхню деінтелектуалізацію. Поділ на еліту та плебс залишається. Змінюється сутність нової еліти. Достатньо висока інтелектуальність вступає в симбіоз із бездуховністю. Отже, в сучасних умовах варто розрізняти еліту духовну, в якої домінують цінності, типові для всіх національних культур (нагадаємо: краса, істина, добро), та інтелектуальну, в якої домінують раціоналізм та прагматизм. Для еліти нового типу, тобто провідника суспільства нового типу (вже ненароду), не є важливими такі поняття, як рідна культура і рідна мова. За цією логікою, жаргон - найперспективніший прошарок у будь-якій мові сучасного маскультуризованого суспільства. Це страшно, а проте реальною є саме така перспектива. Принаймні подальше функціонування мови (і української, і російської, і німецької, і англійської й інших мов американізованих та європеїзованих суспільств) - це постійне її збіднення, відчуження від "надлишковості" виражальних засобів. Таким чином, головною функцією мови стає комунікативна, а не інкультураційна. [7]

2 Порівняльна характеристика сленгізмів тематичної групи «Наркотики» в англійській та українській мовах

2.1 Структурно-семантичні характеристики

2.1.1 Способи утворення. Семантичні характеристики

Семантичний словотвір. Розвиток значення, що не зафіксовано у словниках.

o Всі ці слова широко вживані та мають загальновідоме звичайне значення (кілька значень), яке можна знайти у словниках, на відміну від значень, що ми вивчаємо, які у звичайних словниках не зафіксовано. Нижче наведені приклади таких слів та їх звичайних значень.

Англійські:

Card - 1) карта (гральна) ; карти; гра в карти

2) картка; calling card - візитна картка

3) квиток; Party card - партійний квиток;

4) картушка (компаса)

5) публікація, оголошення в газеті

6) людина, "тип"

У сленговому словнику це слово набуває значення «порція наркотику».

· Bear - 1) ведмідь

2) груба, невихована людина

3) спекулянт, що грає на пониження (на біржі)

4) козел

5) швабра (для миття палуби)

У сленговому словнику це слово набуває значення «капсула, що містить наркотик».

· Belt - 1) пояс; ремінь

2) привідний пас

3) кулеметна стрічка

4) смуга, зона

5) вузька протока

У сленговому словнику це слово набуває значення «сигарета з марихуаною».

Українські:

· Корабель - 1) Велике морське судно переважно військового призначення;

У сленговому словнику це слово набуває значення «сірникова коробка марихуани»

· Компот - Солодка рідка страва з фруктів та ягід, зварених у воді; узвар.

У сленговому словнику це слово набуває значення «наркотик для внутрішнього використання»

· Доріжка - 1) Зменш.-пестл. до дорога

2) Штучно створена вузька дорога (у парках, садах і т. ін.).

3) Вузький, довгий килим або товста тканина такої самої форми.

У сленговому словнику це слово набуває значення «кокаїн, що викладається смугою для винюхування»

o Нижче приведені слова були створені безпосередньо у тому середовищі, де вживаються, тобто вони взагалі не позначені в жодному зі словників окрім словників сленгу.

Англійські:

· Caca - героїн - не зафіксовано

· Jiblet -депресант, транквілізатор- не зафіксовано

· Obie - будь-який наркотик- не зафіксовано

· Doobie -сигарета з марихуаною- не зафіксовано

Українські:

· Дубас - марихуана - не зафіксоване.

· Джойнт - сигарета - не зафіксоване.

· Мацанка - верхівки конопель збирані на голе тіло - не зафіксоване.

· Джеф - ефедрин - не зафіксоване.

· Датура - насіння дурману, призначене для куріння - не зафіксоване.

2.1.2 Структурні характеристики:

За структурними особливостями слова поділяються на прості, складні та складені, скорочення (враховуючи абревіатури), словосполучення:

Прості: англійські - bag, keg, lid, row, rail, tin, root, hop, heesh, gong, goma, short, gold, jam, flake, bloke, whiff, white, hay, kef, heart, check, ball, card, trey, pill, up, bear, deal.

українські - вінт, гера, молоко, бомба, драп, осад, марка, скло, гала, галя, гриби, мак, каша, крек, дрянь, аптека, ліки, коса, п'ятка.

Складні: англійські - gangster, rouser.

українські - бовтушка, вариво, двигало, вмазка, дозняк, доріжка, персоналка, вітамінка, промокашка.

Слова (складені):англійські - wall-banger, fix-up, goof-ball, jive-stick

Українські - Мар'іванна

Скорочені слова (у тому числі абревіатури):англійські - A, Z, Lady H, cotics, R.D., H and C, Brand X.

українські - амф, барбі, кока.

Словосполучення: англійські - turnip greens, salt and pepper, sophisticated lady, death snow, yellow sunshine.

українські - золота мазка, гарячий лід, гаванська сіль.

2.1.3 Стилістичні характеристики

Слова, значення яких словник дає, але із зазначенням до приналежності певного шару лексики (зазвичай зниженого):

Англійські:

· Sugar - нарк., жарг., заст. - сильнодіючий наркотик (кокаин, героин, ЛСД)

· Boo - нарк., жарг. - марихуана

· Gong - амер., нарк., жарг. - марихуана, опіум

Українські:

· драп - 1) Густа шерстяна або напівшерстяна тканина, для пошиття верхнього одягу. 2) розм. Марихуана.

· крек - Сильнодіючий наркотик, отриманий синтетичним способом.

2.2 Тематична класифікація сленгізмів тематичної групи «Наркотики»

1. Шари жаргонної лексики в англійській та українській мовах мають як спільні, так і відмінні риси. Сленгізми, що належать до тематичної групи «Наркотики» властиві і для англійської, і для української мов, вони входять до шару зниженої лексики та вживаються, зазвичай, людьми належними до середовища, певним чином пов'язаним із наркотиками.

2. Поява сленгізмів тематичної групи «Наркотики» в українській мові зумовлена поширенням уживання наркотичних речовин на території нашої країни. За останні десятиріччя українська мова пережила так званий “неологічний бум” - з'явилась величезна кількість нових слів, багато з яких належать саме до шару жаргонної лексики. Це пов'язано з виникненням великої кількості нових соціальних сфер діяльності, які потребували собі нових соціальних діалектів.

3. Ми виділили різні групи сленгізмів за трьома основними методами дослідження:

· За структурними характеристиками існують прості, складні, складені слова, скорочення, абревіатури та словосполучення.

· За семантичними - слова, що були створені безпосередньо у середовищі вживання; слова, жаргонне значення яких не зафіксоване у звичайних словниках.

· За стилістичними - слова, жаргонне значення, яких словник подає із зазначенням до приналежності до зниженого шару лексики.

4. З порівняльного аналізу сленгізмів даної групи в українській та англійській мовах можна зробити висновок, що в англійській мові таких слів значно більше ніж в українській. Також треба зазначити, що в українській мові досить небагато власне українських сленгізмів, багато слів запозичено з англійської. Це можна пов'язувати із неодночасністю розвитку наркоманії в Україні та англомовних країнах. На заході наркобізнес виник значно раніше ніж у нашій країні. Цим же фактом можна пояснити таку різницю у кількості слів даної тематичної групи.

5. Дослідження слів жаргонної лексики сприяє вивченню стану соціальних середовищ, де досліджувані жаргонізми вживаються. Звідси можна зробити висновок, що це дослідження допомагає викрити проблеми певного суспільства, існуючі або майбутні, на які треба звернути увагу або ж вжити міри до їх усунення.

Список літератури

1. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 368 с.

2. Пелепейченко Л.М., Тучина Н.В.. порівняльна лексикологія української, російської та англійської мов: Навч. посібник. - Харків: Військ ін-т ВВ МВС України, 2003. - 110 с.

3. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. - К.: Критика, 2003. - 336 с.

4. Стилістика української мови: Практикум: Навч. посіб. / За ред. Л.І. Мацько. - К.: Вища шк., 2004. - 199 с.

5. Заботкина В. И. - Новая лексика современного английского языка., - М.: Высш. шк., 1977. - 253 с.

6. 6.http://www.umoloda.kiev.ua/number/118/192/3740/

7. 7.http://www.novamova.iatp.org.ua/htm/radchuk/tum/lang_conf_18.htm сторінку підготувала Ольга Семенець