Характеристика міжнародних стандартів у забезпеченні якості бібліотечного обслуговування. Аналіз запровадження системного вивчення інтересів та запитів користувачів, їхніх сподівань та очікувань. Аналіз якості бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Вивчення мікобіоти повітря сховищ і документних фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Дослідження деструктивної активності у сховищах мікроміцетів. Обгрунтування стабілізації пошкоджених мікроскопічними грибами документів.

Мінімальні реакції-відповіді, висловлені респондентами в англомовному телевізійному інтерв'ю, як гендерні дискурсивні показники, що репрезентують гендерну варіативність стратегій, тактик в інтерв'ю. Особливості класифікації мінімальних реакцій-відповідей.

Масова комунікація як один із сучасних видів виробництва духовних цінностей. Основні бібліотечні форми роботи. Значення бібліотеки як важливого компонента в системі масової комунікації. Зміст і особливості масово-комунікаційної діяльності бібліотеки.

Дослідження й аналіз питання, що стосується споживання інформації українськими військовослужбовцями, передусім із державних засобів масової інформації. Визначення ступеню потреби в спеціалізованих медіа Міністерства оборони та Збройних сил України.

Зазначено, що масмедіа є суб’єктами публічної політики, як і органи влади та місцевого самоврядування, інститут громадянського суспільства, наукового співтовариства та бізнес-структур. Визначено роль масмедіа в демократичних та перехідних системах.

Розмежувавши мас-медіа і ЗМІ як принципово різні явища, доведено, що посилення ролі українських мас-медій в інформаційній війні вкрай необхідне. Тобто йдеться про дотримання журналістських стандартів при подачі інформації, про журналістську професійність.

Исследование и анализ современных тенденций в деятельности российских онлайн-медиа, их структура и компоненты. Сущность и специфика мультимедийных лонгридов, подходы к их разработке. Оценка перспектив дальнейшего развития лонгридов в онлайн-журналистике.

Сравнение функций журналистики в их динамике в зависимости от меняющегося мира. Лексико-синтаксическое поле номенов медиадискурса и их классификация по принципу нейтральность – ненейтральность (экологичность / неэкологичность). Медийность интернета.

Анализ понятия маркетинга и его особенностей в сфере туризма. Анализ мобильных приложений как актуального направления в интернет-маркетинге. Изучение функционала мобильного приложения для турагентства. Рекомендации по созданию мобильного приложения.

Розвиток інформаційної сфери та бібліотек в Україні. Впровадження мобільних технологій у практику бібліотечного обслуговування. Мережеві ресурси провідних бібліотек. Дослідження ефективності використання мобільних технологій у бібліотечній діяльності.

Досліджено мову російсько-української війни ХХІ-го століття за матеріалами медійних текстів. Роль політичних та експресивно-емоційних маркерів у творенні нових лексем. Прогнози українських і закордонних аналітиків щодо перебігу воєнних дій в Україні.

З'ясування сутності поняття мови ворожнечі та вироблення практичних рекомендацій для журналістів щодо того, як уникнути такої риторики у своїй праці. Вивчення характеру мови ворожнечі у місцевих і всеукраїнських масмедіа України. Різновиди мови ненависті.

Висвітлення питання використання hate speech або мови ворожнечі в сучасному українському інформаційному просторі. Історичні приклади, що стали доказами того, як мова ворожнечі була свідомо використана задля розпалювання жорстоких конфліктів та воєн.

Дослідження та обґрунтування доцільності поєднання в аналітичних і публіцистичних журналістських матеріалів фактажу та засобів образності. Визначення домінантних художніх засобів та їх функційне призначення як елементів відображення події, явища, процес.

Сучасний стан української мови в інформаційному середовищі. Аналіз основних форм комунікативної взаємодії. Стилістична специфіка інтернет-комунікації. Визначення функціональної особливості комунікації адресата та адресанта в рамках відеохостингу YouTube.

Аналіз проблеми українського медійного сьогодення, зумовленої низьким рівнем мовленнєвої культури студентів, які оволодівають спеціалізацією "Радіожурналістика". Перспективні шляхи піднесення культури мовлення майбутніх працівників радіостанцій.

Дослідження стилістики газетного тексту в напрямку опису й унормування системи мовленнєвих жанрів. Особливості журналістської подачі тексту жанру "глоса" у Німеччині. Аналіз комунікативних блоків та елементів лінійного розгортання газети "Die Welt".

Лінгвістичний аналіз текстів телевізійних шоу, присвячених двом державним святам - Дню Перемоги та Дню Незалежності України. Потрапляння таких хибних наративів до українського інформаційного простору становить загрозу національній безпеці країни.

Аналіз мовної культури телерадіожурналіста як універсального медіа-працівника, його ролі у формуванні аудіовізуального контенту сюжету чи матеріалу. Дослідження особливостей поєднання слова й зображення на екрані телеприймача, комп'ютера чи телефона.

Особливості систематичної, цілеспрямованої роботи журналіста над власною мовною культурою і технікою мікрофонної мови. Рекомендації щодо підвищення рівня мовної компетенції телерадіожурналістів. Дослідження аудіовізуального багатства екранної комунікації.

Формування мовної картини образу вищого навчального закладу України як інституції в текстах університетських видань. Основні семантичні групи лексики текстів про образ університету. Аналіз мовних засобів, які містяться в текстах спеціалізованих медіа.

Проаналізовано результати опитування щодо мовної ситуації в ЗМІ. З’ясовано, що диференціація преференцій українців у сфері ЗМІ й культури обумовлена мовою повсякденного спілкування, рідною мовою та регіоном проживання, найменшою мірою віком, освітою.

Дослідження корпусу публікацій з авторських колонок іспанських журналістів з громадянською позицією колумніста, присвячених темі війни в Україні. Аналіз механізму продукування смислів, якими послуговуються автори для висвітлення цих жахливих подій.

Виявлення мовних засобів маніпулятивного впливу в мас-медійному політичному дискурсі. Характеристика дискурсу влади та опозиційного дискурсу як видів політичного дискурсу. Можливості прогнозування ефективності впливу на основі визначених мовних засобів.

Висвітлення ефективності мовних засобів у заголовному комплексі. Аналіз переваг заголовків із використанням тропів. Можливості застосування емоційно-експресивних мовних засобів у сучасних друкованих та електронних медіа з метою привернення уваги читачів.

Приклади використання вербальних засобів маніпуляції в аналізі телевізійних новин. Виокремлення основних способів мовних маніпуляцій і поглиблене їх вивчення для вироблення стратегії фільтрації інформації і відтворення об’єктивної картину реального світу.

Основні підходи до вивчення поняття "гендерна психографія" у лінгвістичній парадигмі. Роль засобів масової комунікації у процесі психографії. Головні аспекти досліджень чоловічої та жіночої мовленнєвої поведінки в текстах російськомовних журналів.

Аналіз вербальних особливостей формування гендерної політики в українських засобах масової інформації 30 - 50 років XX століття з урахуванням ідеологічних канонів, характерних для преси даного періоду. Лінгвостилістичні засоби актуалізації образу жінки.

Значення заголовків журналістських матеріалів в актуалізації і семантичному розвиткові гендерних мовних засобів. Склад і змістові характеристики слів та словосполучень, що належать до гендерного концептуального класу. Розвиток гендерних концептів.