Лексико-словотвірні інновації в сучасній українській періодиці

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Лексико-словотвірні інновації в сучасній українській періодиці

Авраменко Валентина Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики

Анотація

Стаття присвячена висвітленню важливості та актуальності вивчення лексико-словотвірних інновацій української мови для збагачення і розуміння сучасного мовного розвитку. Метою статті є аналіз нових слів, а також процесів їхнього словотворення в сучасній українській періодиці. У статті лексико-словотвірні інновації трактуються як нові лексичні одиниці й методи формування слів, що виникають у мові для відображення нових концепцій, явищ, технологій, соціальних процесів та інших аспектів життя. Ці інновації можуть включати створення нових лексем, застосування нових засобів словотворення, а також розширення значень існуючих слів під впливом нових контекстів або потреб. У статті зазначено, що лексико- словотвірні інновації відображають динаміку мови та її здатність адаптуватися до змін у суспільстві й технологічному прогресі. Встановлено, що більшість таких інновацій включають неологізми, які можуть бути класифіковані за видом мовної одиниці на неолексеми (нові слова), неофраземи (нові фразеологічні конструкції) та неосемеми (нові значення старих слів). Крім того, у статті визначено лексичну приналежність нових слів, встановлено способи їх формування, виявлено семантичні особливості та визначено їхню роль в публіцистичних текстах. Автор зазначає, що у публіцистиці, особливо в сучасному інформаційному середовищі, важливо мати засоби для вираження нових ідей та явищ, які допомагають оновити мовний арсенал і використовувати більш точну, конкретну мову. Розуміння й вивчення лексико-словотвірних інновацій є важливим для лінгвістів, публіцистів, редакторів та інших фахівців, які працюють з українською мовою, оскільки це допомагає їм краще розуміти та ефективно використовувати нові мовні форми у своїй професійній діяльності. Стаття відповідає потребам сучасного мовознавства і враховує сучасні тенденції у розвитку української мови.

Ключові слова: антропонімічний юкстапозит, неолексема,

неосемема, неофразема, українська мова.

Avramenko Valentyna Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Applied Linguistics, Foreign Literature and Journalism, Pavto Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

LEXICAL AND WORD-FORMATION INNOVATIONS IN MODERN UKRAINIAN PERIODICALS

Abstract

The article is devoted to highlighting the importance and relevance of studying lexical and word-formation innovations of the Ukrainian language for enriching and understanding modern linguistic development. The purpose of the article is to analyze new words and the processes of their word formation in contemporary Ukrainian periodicals. The article interprets lexical and word-formation innovations as new lexical units and methods of word formation that emerge in the language to reflect new concepts, phenomena, technologies, social processes and other aspects of life. These innovations can include the creation of new lexemes, the use of new means of word formation, and the expansion of the meanings of existing words under the influence of new contexts or needs. The article notes that lexical and word-formation innovations reflect the dynamics of language and its ability to adapt to changes in society and technological progress. It is established that most of these innovations include neologisms, which can be classified according to the type of language unit into nelexemes (new words), neophrases (new phraseological constructions) and neosemes (new meanings of old words). In addition, the article defines the lexical affiliation of the new words, establishes the ways of their formation, reveals their semantic features and defines their role in journalistic texts. The author notes that in journalism, especially in the modern information environment, it is important to have the means to express new ideas and phenomena that help to update the language arsenal and use more precise, specific language. Understanding and studying lexical and word-formation innovations is important for linguists, publicists, editors, and other professionals working with the Ukrainian language, as it helps them to better understand and effectively use new language forms in their professional activities. The article meets the needs of modern linguistics and takes into account current trends in the development of the Ukrainian language.

Keywords: anthroponymic juxtaposition, neolexeme, neoseme,

neophrase, Ukrainian language.

Постановка проблеми. Інтенсивний динамізм лексико- семантичного рівня української мови початку ХХІ ст. засвідчує мобілізацію одиниць цього рівня у вираженні зміни ціннісних орієнтирів і формування іншої системи пріоритетів в українському суспільстві, а наукові розвідки, зокрема аналіз новотворів окремих авторів мають бути звужені, а предмет дослідження - більш диференційованим.

Ключовою передумовою функціонування мови є її здатність до трансформації на кожному етапі свого існування, коли виробляються засоби та способи вираження, а також тенденції, що найкраще відповідають новим соціокультурним завданням та умовам мовної комунікації. Динаміка мови найяскравіше відображається на рівні лексики та семантики. Лексичний склад мови є найбільш чутливим до зовнішніх чинників, тому також зазнає активного впливу внутрішніх законів мовного розвитку. В останні десятиліття всебічний аналіз позасистемних мовних явищ викликає зацікавленість фахівців. Це, а також відсутність аналізу інноваційної лексики в сучасній українській періодиці, робить наше дослідження актуальним.

Мова, як одна з форм духовної культури народу, відображає не лише його ментальність, а й історичний розвиток суспільства. Вона є основним засобом спілкування та постійно зазнає змін, адаптуючись до нових реалій. Роль засобів масової інформації, особливо преси, у мовній динаміці стає все більш вагомою. Журналісти активно використовують нові слова й вирази, відображаючи актуальні соціокультурні та політичні тенденції.

Процеси виникнення нових слів і фразеологізмів у мові публіцистики обумовлені різноманітними чинниками. Зокрема, зміна ідеологічних парадигм, вплив глобалізації на економіку та культуру, інтелектуалізація української мови, а також зміни в медіапросторі, які відбулися через відсутність або послаблення цензури та розвиток інтернет-комунікацій. Очевидно, що і війна в Україні вплинула на лексичний склад мови.

Пошуки нових мовних засобів для реалізації завдань публіцистики, стрімка модифікація мовної норми під впливом нових потреб та міжнародних комунікаційних процесів, а також потреба у зменшенні обсягу тексту через стрімке сприйняття інформації - все це стимулює активний процес лексичного словотворення в українській періодиці.

Аналіз публіцистичних текстів є важливим інструментом для вивчення цих процесів. Він дозволяє з'ясувати, як нові слова втілюються у мовну практику та як вони відображають сучасні тенденції й потреби суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження лексико- словотвірних інновацій є цікавим напрямом у мовознавстві. Автори Г. Вусик та Н. Павлик [1] у своїй роботі вивчають неологізми як мовне відображення актуальних подій. Їхнє дослідження фокусується на аналізі нових слів та виразів, які з'явилися в українській мові під час війни. С. Гриценко [2] також досліджує мовні інновації, проте його аналіз більш загальний і включає різні аспекти використання мови в контексті конфлікту. Роль словотворчих засобів у формуванні ітеративної семантики досліджує І. Жигора [3], а Н. Поліщук [4] аналізує термінологічну лексику, яка з'явилася під час Майдану. Зі свого боку, Н. Гордієнко та С. Харченко розглядають лексичні інновації в інших контекстах: Н. Гордієнко аналізує їх особливості загалом [5], а С. Харченко - у медійному просторі під час коронавірусної пандемії [6].

Вивчення таких досліджень дозволяє краще зрозуміти вплив суспільних подій на мовний розвиток, а також динаміку формування нових слів та виразів у сучасних мовах.

Мета статті полягає у виявленні та аналізі нових слів і словотворчих процесів в сучасній українській періодиці. З цієї мети випливають такі завдання: визначення лексичної приналежності нових слів, встановлення методів їх створення, виявлення семантичних особливостей та визначення їхньої ролі в аналізованих текстах. Для проведення дослідження була використана картотека, яка складалася за допомогою суцільної вибірки із суспільно-політичних текстів.

Виклад основного матеріалу. Попри значний прогрес в дослідженні інновацій у лінгвістиці, вивчення нових мовних одиниць залишається актуальним завданням. Слово, що використовується в тексті, не лише відображає стан мовної системи, а і є джерелом для створення нових лексичних одиниць. Важливо зазначити, що в сучасному інформаційному середовищі велика кількість нових слів та виразів походить саме з медійного простору, де журналісти часто створюють оригінальні та нестандартні назви, використовуючи як відомі, так і нові слова та фразеологізми, щоб точніше передати суть подій. Такий процес демонструє потужний потенціал мовної системи для комунікації та вираження нових ідей.

П. Тичина зазначав: «Слово як основний наш матеріал творчості мусить бути завше свіжим, освіженим і молодим. Таким воно може бути лише тоді, якщо додержано буде трьох моментів: коли воно взяте безпосередньо від землі, від народу; коли воно відповідає величі своєї епохи; і, нарешті, коли воно внаслідок відцвітання старого створюється як нове, як неологізм... Мова - це живий організм! А як живий організм, він весь час мусить оновлятись. Та неологізми потрібні навіть у політиці.» [7, с. 30]. О. Стишов наголошував, що «у другій половині 80-90-х рр. ХХ ст. для української мови загалом і мови підстилю ЗМІ характерний своєрідний лексичний бум» [8, с. 13].

Спостереження над мовою сучасних періодичних видань підтверджують, що процес лексичної інновації триває й нині. Тексти деяких друкованих ЗМІ насправді буквально переповнені новими лексичними одиницями. Особливо важливо відзначити, що багато з цих слів швидко набувають статусу неологізмів і стають загальноприйнятими в мовній спільноті. Це свідчить про значний вплив медіа на формування мовної практики та активне відтворення нових лексичних тенденцій. Такий швидкий процес інновації свідчить про гнучкість та динаміку мови, яка активно адаптується до сучасних реалій та потреб комунікації.

Лексико-словотвірні інновації - це нові слова або способи формування слів, які виникають в мові для відображення нових понять, явищ, технологій, суспільних процесів та інших аспектів життя. Ці інновації можуть включати створення нових лексем (слів), застосування нових словотвірних засобів для формування слів, а також розширення значень існуючих слів під впливом нових контекстів або потреб. Слід зазначити, що лексико-словотвірні інновації відображають динаміку мови та її здатність адаптуватися до змін у суспільстві та технологічному прогресі. Більшість лексико-словотвірних інновацій представлені неологізмами, які поділяються за видом мовної одиниці на неолексеми (нові слова), неофраземи (нові фразеологічні утворення) та неосемеми (нові значення старих слів).

На основі зібраного фактичного матеріалу стає очевидним, що найбільша кількість нових слів - це іменники різних лексико- семантичних груп. Серед них найбільш представлені назви осіб з різними характеристиками: поселянин, імперець, породжувачка, владці, антикремлівець тощо. Їх утворено в основному шляхом додавання суфіксів до іменникових основ, рідше застосовуються префіксальні методи. Проілюструємо використання деяких з цих нових слів у текстах. Наприклад, неолексему «породжувачка» зафіксовано у контексті: «Тепер я називаю кішку 'тваринка, що вібрує'. Дітей - потомками чи маленькими істотками. А вони мене - наша породжувачка» (https://gazeta.ua/, 13.09.2023).

Лексико-семантичний аналіз слова «породжувачка» в наведеному контексті вказує на його нестандартне використання з метою вираження нового значення. У традиційному розумінні, зазвичай використовується слово «породілля» для позначення жінки, яка народжує дитину. Однак в цьому прикладі воно застосовується в переносному значенні для опису особи, яка відчуває себе відповідальною за створення чогось нового або за догляд за іншими. В наведеному контексті неолексема «породжувачка» використовується в метафоричному значенні, підкреслюючи зв'язок між дорослими та дітьми, де доросла особа позиціює себе як джерело походження чи творчого внеску у життя молодших.

Неолексему «борзописець» вжито у контексті: «Справа переведення народу зі ст ану аморфного ет носу у ст ан ст рукт урованої нації зобов'язує позбутися неприродного деформаційного шаблону, здійснити очищення від духовної отрути й праці на ниві побудови національної держави. Чим (свідомо наголошую, не ким, а чим) для українців є штучно возведений у ранг «світоча світової культури» згаданий борзописець?» (Ммхаїл Булгаков) (https://umoloda.kyiv.ua/, 04.02.2022).

Неолексема «борзописець» позначає Михаїла Булгакова як автора та містить негативну конотацію, описуючи Булгакова як особу, яка залишається в пошані в українському суспільстві, не зважаючи на його ідеї або дії, що спрямовані проти української нації або її інтересів. За такої інтерпретації, слово «борзописець» вказує на те, що Михаїл Булгаков у цьому контексті представляється як літератор, чия творчість та діяльність вважається агресивною, зневажливою, ворожою щодо інтересів українського народу. Це може бути пов'язано з історичними й політичними обставинами, які впливають на сприйняття Булгакова в українському контексті.

З лінгвістичного погляду, неолексема «борзописець» розглядається як неологізм або, принаймні, нестандартне слово, оскільки його не можна знайти у загальноприйнятих словниках чи лексиконах. Аналізуючи структуру цієї неолексеми, зауважимо, що вона складається зі слова «борзий» (агресивний, самовпевнений) та суфікса «-писець», що вказує на заняття або характеристику особи. Таким чином, «борзописець» може означати особу, яка виражає свої думки або погляди агресивним, зневажливим способом. В аналізованому контексті цей термін використовується для опису Михаїла Булгакова, і його можна розуміти як оцінку або характеристику його творчості, яка може вважатися агресивною чи ворожою стосовно інтересів українського народу. Таке використання створює образність і виражає певну оцінку від автора тексту щодо Булгакова та його впливу на українське суспільство.

Неофразему «військове кейнсіанство» зафіксовано у контексті: «Саме його, разом з Набіуліною, вважають рятівниками РФ після накладання на Росію санкцій і одним із головних ідеологів нинішнього економічного курсу Кремля - 'військового кейнсіанства'»

(https://gazeta.ua/, 13.05.2024). Неофразема «військове кейнсіанство» використовується для опису економічної стратегії Кремля, що базується на збільшенні військових витрат як способу стимулювання економіки. Аналізоване слово поєднує два поняття: «військове», що стосується військових справ або аспектів військової діяльності, і «кейнсіанство», що посилається на економічну теорію Джона Мейнарда Кейнса, засновану на ідеї активного втручання держави в економіку для збалансування циклічних коливань. Таким чином, неофразема «військове кейнсіанство» означає стратегію, в якій великі військові витрати розглядаються як спосіб збереження економічної стабільності та зростання, аналогічно до того, як кейнсіанська економіка підтримує активне державне втручання у часи економічної кризи. З лінгвістичного погляду, неофразема «військове кейнсіанство» є цікавим прикладом творення нового словосполучення шляхом поєднання двох термінів із різних сфер - військової та економічної. Вона є результатом метафоричного аналогізму, коли поняття з одного контексту (військового) застосовуються до іншого (економічного). Таке поєднання слова «військове» з економічним терміном «кейнсіанство» вказує на нестандартний спосіб мислення або дії, який може бути унікальним для певної ситуації або контексту. З погляду лінгвістики, ця неофразема ілюструє специфіку мовного творення, коли за допомогою нових словосполучень виражаються нові концепції або ідеї.

Неофразема «менеджери президента» в контексті «Але вважаю - за великим рахунком, нам немає чого хвилюватися. Бо у нас є 5-6 менеджерів президента, які можуть показати значно вищу ефективність, ніж Білоусов» використовується для опису людей, які мають вплив на прийняття рішень на вищому рівні уряду. Таке використання іменника «менеджер» у контексті політики є нестандартним і вказує на зміну в мовному сприйнятті ролі та функцій влади.

У звичайному мовленні «менеджер» асоціюється з управлінням бізнесом або організацією. Але в цьому випадку, в контексті політичних обставин, він вживається для опису осіб, які координують дії президента або мають значний вплив на прийняття рішень у країні. Таке використання терміна може свідчити про стрімкий розвиток політичної мови та поширення бізнес-термінології на політичний контекст.

Аналізована неофразема є прикладом мовного новоутворення, де створюється нове словосполучення з використанням відомого слова «менеджер», але в новому контексті. З лінгвістичного погляду такий процес творення нових слів та виразів називається семантичним переосмисленням або метафоричним розширенням значення слова. Отже, неофразема «менеджери президента» у наведеному контексті відображає нові реалії та відносини у політичному середовищі, де роль президента та його близьких радників розглядається через призму управлінських понять та практик.

Серед новоутворень трапляються антропонімічні юкстапозити - це сполучення компонентів, кожен із яких представляє окреме слово, одне з яких є антропонімом, самостійне й синтаксично нерозривне в межах сполучення. Семантичне навантаження таких новоутворень формується зі значень кожного окремого компонента. Такі слова відображають авторську оцінку позначених понять, а отже, мають стилістичну маркованість. Наприклад, у контексті: «Отож, із ексміністром оборони Сергієм Шойгу все ясно. Цікавіше, що буде із Патрушевим. Ніколаєм Платоновичем. Його сина Дмітрія Ніколаєвіча виводять на вищі позиції в уряді. Віцепрем'єр - це вже не міністр сільського господарства. А двох Патрушевих Путін-Болівар не винесе?» (https://gazeta.ua/, 14.05.2024).

У наведеному контексті висловлювання «Путін-Болівар» використовується для позначення неприйняття путіним ідеї або можливості мати двох членів родини патрушевих на високих посадах. Порівняння з Боліваром може вказувати на те, що путін вважає себе єдиним лідером або авторитетом, і йому не потрібен ще один «герой» чи «партнер» на такому рівні влади. Порівняння виражає силу путіна в політичному контексті, де він має абсолютний та неперевершений контроль. Таким чином, в контексті аналізованого висловлювання «Путін-Болівар» може підкреслювати його неприйняття ідеї або можливості, що підкреслюється відмовою від «двох Патрушевих». Компонент «Болівар» використано у метафоричному значенні, посилаючись на ідею лідерства та авторитетності.

Неосемему «блекота» зафіксовано у контексті «Підлий засіб викрив мету. Знання дарують здатну розвиватися і творити силу, тож москва (байдуже, комуністична чи монархічна) переймалася домінуванням в усьому й прагнула, аби уява про Київ початку минулого століття базувалась на огидній деструктивній блекоті, а не щирому свідченні самовидців» (https://umoloda.kyiv.ua/, 04.02.2022). У наведеному контексті слово «блекота» є неосемемою, оскільки його не можна знайти у загальноприйнятих словниках чи лексиконах у тому значенні, у якому його вжито у наведеному контексті. Сучасний словник української мови надає такі значення цього слова: «БЛЕКОТА, и, ж. 1. Отруйна бур'янова рослина; 2. перен. Все, що отруює, одурманює, притуплює розум» [9]. В аналізованому контексті слово «блекота» вживається у словосполученні «огидної деструктивної блекоти», що вказує на щось, що викликає відразу або негативні емоції. Враховуючи контекст, де згадується москва і Київ, «блекота» вказує на спроби перекрутити, викривити історію або уявлення про минуле. У цьому випадку, словосполучення «огидна деструктивна блекота» може бути використане для опису спотворення фактів та подій з метою перекрутити інтерпретацію історії на користь певного політичного або ідеологічного напрямку. Таке використання неосемеми створює образність і виражає негативне ставлення автора до певних дій чи практик, пов'язаних із перекручуванням історії.

Таким чином, з лінгвістичного погляду, слово «блекота» в аналізованому контексті використовується для передачі негативної або огидної концепції, яка може викликати відразу у читачів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Розуміння процесів створення нових слів та їхнього використання в українській періодиці допомагає виявити тенденції у лексичному розвитку мови, тому є важливим для розвитку мовознавства. Дослідження впливу соціальних, культурних та інших чинників на формування лексико- словотвірних інновацій розкриває глибокі аспекти лексичної динаміки. В українській періодиці лексико-словотвірні інновації представлені неолексемами, неофраземами та неосемемами.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у вивчення ролі неологізмів у різних жанрах публіцистики, що сприятиме розумінню їхнього внеску у вираження різноманітних соціальних та культурних явищ. Аналіз впливу Інтернету та медіа на формування нових слів може розкрити особливості інформаційного середовища. Порівняльні дослідження з іншими мовами допоможуть з'ясувати унікальні аспекти лексико- словотворчих процесів у різних культурах. Дослідження методів створення нових слів у публіцистиці відкриє закономірності та тренди у лексичних процесах. Усі ці аспекти спільно можуть сприяти кращому розумінню процесів розвитку мови та її адаптації до сучасних викликів.

Література

Вусик Г. Л., Павлик Н. В. Неологізми як мовне відображення російсько- української війни 2022 року. Закарпатські філологічні студії. 2022. Випуск 23. Том 1. С. 52-57.

Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університ ет у імені Тараса Шевченка. Літ ерат урознавст во. Мовознавство. Фольклористика. 2022. № 2(32). С. 9-13.

Жигора І. В. Роль словотворчих засобів у формуванні ітеративної семантики. Культура народів Причорномор'я. 2002. № 32. URL: http://www.ccssu. crimea.ua/tnu/magazine/culture/culture3

Поліщук Н. Термінологічна лексика Майдану (на матеріалах газет «Дзеркало тижня», «Українська правда», «Газета по-українськи», «Високий Замок»). Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 138-143.

Гордієнко Н. Особливості виникнення лексичних інновацій. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2017. № 3(2). С. 45-46.

Харченко С. Новотвори періоду коронавірусної пандемії в медійному просторі України. Міжнародний філологічний часопис. 2020. № 11(4). С. 104-110.

Тичина П. Г. Слово - зброя. «Квітни, мово наша рідна!». К., 1971. С. 28-33.

Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): 2-ге вид., переробл. К.: Пугач, 2005. 388 с.

Сучасний словник української мови. URL: https://slovnyk.ua/

References

Vusyk, H. L., Pavlyk, N. V. (2022). Neolohizmy yak movne vidobrazhennia rosiisko-ukrainskoi viiny 2022 roku [Neologisms as a linguistic reflection of the Russian- Ukrainian war of 2022]. Zakarpatski filolohichni studii - Transcarpathian philological studies, 23(1), 52-57 [in Ukrainian].

Hrytsenko, S. (2022). Movni innovatsii rosiisko-ukrainskoi viiny 2022 roku [Language innovations of the Russian-Ukrainian war of 2022]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Folklorystyka - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary studies. Linguistics. Folklore studies, 2(32), 9-13 [in Ukrainian].

Zhyhora, I. V. (2002). Rol slovotvorchykh zasobiv u formuvanni iteratyvnoi semantyky [The role of word-formation means in the formation of iterative semantics]. Kultura narodiv Prychornomoria - Culture of the Black Sea Peoples, 32. URL: http://www.ccssu.crimea.ua/tnu/magazine/culture/culture3 [in Ukrainian].

Polishchuk, N. (2014). Terminolohichna leksyka Maidanu (na materialakh hazet «Dzerkalo tyzhnia», «Ukrainska pravda», «Hazeta po-ukrainsky», «Vysokyi Zamok») [Terminological vocabulary of the Maidan (based on the materials of the newspapers Dzerkalo Tyzhnia, Ukrainska Pravda, Gazeta po-Ukrainsky, Vysokyi Zamok)]. Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii» - Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series "Problems of Ukrainian Terminology", 791, 138-143 [in Ukrainian].

Hordiienko, N. (2017). Osoblyvosti vynyknennia leksychnykh innovatsii [Features of the emergence of lexical innovations]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» - International scientific journal "Internauka", 3(2), 45-46 [in Ukrainian].

Kharchenko, S. (2020). Novotvory periodu koronavirusnoi pandemii v mediinomu prostori Ukrainy [Novelties of the coronavirus pandemic in the media space of Ukraine]. Mizhnarodnyi filolohichnyi chasopys - International Philological Journal, 11(4), 104-110 [in Ukrainian].

Tychyna, P. H. (1971). Slovo - zbroia. «Kvitny, movo nasha ridna!» [The word is a weapon. "Bloom, our native language!"]. K., 28-33 [in Ukrainian].

Styshov, O. A. (2005). Ukrainska leksyka kintsia KhKh stolittia (na materiali movy zasobiv masovoi informatsii): 2-he vyd., pererobl. [Ukrainian vocabulary of the late twentieth century (based on the language of mass media): 2nd ed.]. K.: Puhach [in Ukrainian]. інновація публіцистика словотвірний

Suchasnyi slovnyk ukrainskoi movy [Modern Dictionary of the Ukrainian Language]. URL: https://slovnyk.ua/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru