Інформаційна журналістика в період війни: до питання порушення журналістських стандартів у телевізійному ефірі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Острозька академія»

Інформаційна журналістика в період війни: до питання порушення журналістських стандартів у телевізійному ефірі

Степанчук Марія Миколаївна

Науковий керівник: Костюченко Олексій Миколайович, кандидат психологічних наук, доцент

Анотація

У статті проаналізовано новинні випуски трьох телеканалів, які є виробниками телемарафону «Єдині новини». А саме: «1+1», який входить до медіаконгломерату «1+1 Media», «ICTV» , який входить до медіахолдингу «StarLightMedia», а також державний телеканал «Перший». В основу статті покладено аналіз новинних випусків на порушення журналістських стандартів. Щоб порівняти тенденцію розвитку марафону, для аналізу було обрано декілька новинних випусків за грудень та лютий 2022-2023 років. Ключові слова: журналісти, телемарафон, стандарт достовірності, стандарт точності, відокремлення фактів від коментарів, стандарт повноти, стандарт доступності. телеканал журналістський марафон новини

Актуальність

Російсько-українська війна з часу повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року спричинила трансформацію не лише в політиці та економіці, але й в медіа-сфері. Тому з перших днів війни було створено телемарафон «Єдині новини». Спочатку його транслювали майже всі телеканали, окрім Нового каналу, оскільки, він виконував функцію «сімейно-дитячого». Тому виробниками марафону стали чотири комерційні медіагрупи - «1+1 media», StarLightMedia, «Інтер» і «Україна» - а також державний телеканали , «Ми - Україна», «Рада» і Суспільне.

Як показує соціальне дослідження, за рік функціонування марафону «Єдині новини» залишився високий рівень довіри українського глядача. 91% українців знає про його існування, а 78% з них є глядачами. Телемарафон транслюється на телебаченні, радіо, соціальних мережах та інтернеті, а також на платформах онлайн-телебачення.

Мета телемарафону - створення оперативного, якісного та достовірного контенту на інформаційному фронті.

Мета статті - визначити основні порушення журналістських стандартів у телевізійному ефірі. телеканал журналістський марафон новини

Телеканал «Перший». Щодо порушення стандарту достовірності, то у грудні телевізійники його не дотримувались набагато частіше ніж у лютому. Приблизно 10 разів інформацію та відео подавали без перевірки з анонімних телеграм каналів, зокрема російських. Також журналісти робили безліч узагальнених псевдопосилань на установи, структури, невизначених людей та медіа. Наприклад, «ДСНС повідомляє», «як повідомляють СБУ», « у Київській міській військовій адміністрації повідомили», «селяни кажуть» « місцеві ЗМІ опублікували» тощо.

Журналісти часто подавали фактичнуінформацію без посилань на джерела. П'ять разів були узагальнені псевдопосилання на авторство суб'єктивнідумки «правозахисники вважають», «лікарі наголошують» тощо.

У лютому ситуація докорінно змінилась, адже порушень було набагато менше. Однак, журналісти не забували робити узагальнені псевдопосилання на установи «за даними Держслужби з надзвичайних ситуацій», «повідомляє FoodCompany», а також висловлювати суб'єктивні думки «за словами військових», «селяни запевняють».

Декілька разів порушували стандарт точності. Здебільшого це були невідповідності тексту й картинки в сюжеті та коротких формах новин. Наприклад, у сюжеті про здорове харчування кореспондентка говорила про вівсянку, а показували горох. Також були приклади невдалого ілюстрування розмови з гостями.

Коли ведучі говорили з експерткою про роботу бізнесів у період блекауту на екрані показували темні вулиці.

Також журналісти використовували неточні повтори. Наприклад, у ранковому випуску новин ведуча говорила про репортаж із «села Невельського на Луганщині», а насправді назва села Невське.

У лютому стандарт точності порушують рідше. У новинах не було випадків коли некоректно використовували картинку.

Однак був випадок коли ведучий подавав неточну інформацію. Він казав: «Вже практично рік війни» або «Ще на початку війни в 22році», але насправді вона триває вже дев'ять років.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів порушували частково. Зазвичай журналісти подавали свої суб'єктивні міркування, емоційні оцінки та «експертні» висновки.

У лютому ситуація покращилась. У ефірі лише можна було почути емоційні оцінки на кшталт « на стелажах - безліч книг».

Стандарт повноти порушували декілька разів, всі вони були неповним представленням мовців в ефірі. Експерта Дениса Поповича представили лише як військового, хоча він також є військовим оглядачем, що теж важливо. Також на вулицях під час соціальних опутувань людей не титрували, це не правильно, оскільки частина глядачів яка долучилась до телемарафону пізніше, не зрозуміє, що це за люди.

У лютому стандарт повноти майже не порушували. Хоча був один випадок коли у сюжеті про конкретні дні протестів на Майдані 2013 року показували уривки відео, але не вказали титр «архів».

Нехтували стандартом доступності журналісти неодноразово. Наприклад, ведучий сказав: « Це в дівчини такий лайфхак» або «зарядитисвої смартфоны». На жаль, ці слова значна частина аудиторії не розуміє.

Однак, у лютому стандарт доступності не порушували.

Телеканал «1+1». Щодо порушення журналістських стандарту достовірності, то у грудні його не дотримувались набагато частіше ніж у лютому. Традиційними були «ілюстрування» новин взятих з анонімних телеграм каналів. Зокрема Алла Мазур посилалась на невідоме джерело: «в соцмережах бродили чутки, що українці сидять без світла в квартирах, бо держава продає цю електрику Європі».

Також журналісти робили узагальнені псевдопосилання на структури «заявили у МОН», «зазначають у Офісі Президента», та на невизначені групи людей «пишуть польські журналісти», «кричать російські генерали» тощо. Були випадки коли ведуча подавала інформацію без будь-яких посилань. Наприклад, не посилаючись на джерело вона розповідала про ворожі обстріли Сумщини.

У лютому журналісти вдавались до узагальнень «за даними нашої розвідки», «за підрахунками фінансових компаній». Крім того посилались на різні структури та установи « у Міністерстві енергетики кажуть», «вважають у Білому домі» та на невідомих експертів « фахівці рекомендують».

У грудні неодноразово порушували стандарт точності. Здебільшого це були перекривання картинкою текстів у сюжетах та «ілюстрування» прямихввімкнень. Наприклад, сюжет про конференцію з прав людини був чомусь перекритий архівними відео з війни. Це не припустимо, оскільки візуальний матеріал не мав стосунку до події.

У лютому була ситуація ідентична. Сюжет про бої під Бахмутом «перекривали» картинки з краєвидами Києва, які жодного стосунку до теми не мали

Також журналісти подавали не точну інформацію. Ведучий двічі казав, що 24 лютого 2022 року розпочалася війна в Україні, однак вона почалася ще у 2014 році.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів порушували найбільше. Зазвичай журналісти подавали суб'єктивні думки, це здебільшого були емоційні оцінки. Наприклад, «на щастя», «у пеклі», «у горі», «шкода».

У лютому ситуація не змінилась. Траплялося багато емоційний епітетів на кшталт: «фантастична можливість», «розчулили до сліз», «неймовірна жінка», «інтернет розчулила історія» і тд. А також журналісти не забули про емоційні оцінки: « жінка шокована», «жахливі злочини», «розчулити до сліз», «погані спогади» тощо.

Стандарт повноти порушували небагато. Траплявся приклад коли у повідомленні про проєкт зі встановлення камер спостереження фрагмент літнього відео не був титрований «архів». Також у деякі фрагменти відео не титрували датами.

У лютому ситуація була ідентична. У сюжеті було таке повідомлення: «енергоблок однієї з атомних станцій України запустили сьогодні в роботу після ремонту, ще один запрацював там напередодні». На жаль, журналісти допустили грубу помилку, оскільки, не повідомили на якій саме станції запустили блок. Хоча інші телеканали цю інформацію надали.

Стандарт доступності подачі інформації журналісти порушували неодноразово. Наприклад ведучий сказав: «Тож для одеситівпоїздка на роботу нагадує квест». Слово «квест» є жаргонізмом, тому значна частина аудиторії його не знає. Був і ще один приклад. Ведуча зазначила: «Сьогодні ми будемо вести цей «слот». Проте, майже ніхто з аудиторії значення терміну «слот» не знає.

Такі самі випадки трапляються у лютому. У прямому ефірі ведучі часто використовують слова «меседж», «кейс», «дедлайн» тощо.

Телеканал «ICTV». Щодо порушення стандарту достовірності, то у грудні його не дотримувались набагато частіше ніж у лютому. У більшості випадків подавали інформацію без перевірки з інтернету та посилались на анонімні телеграм канали. Декілька разів подавали узагальнені псевдопосилання « Торік за даними соціологів, лише чверть українців готова була перейти на новий календар». Це порушення, оскільки авторка не уточнила яких саме соціологів. Також журналісти подавали фактичну інформацію без посилань на джерела. Були й некоректні посилання на різні установи: « обласна адміністрація повідомила», «повідомили у Рівненській міській лікарні».

У лютому подавали посилання на офіційні структури «повідомила Рівненська військова адміністрація», «повідомили у Міністерстві внутрішніх справ», «зазначили у Харківській ОВА» тощо. Були випадки коли фактична інформація була без будь-яких посилань.

У грудні неодноразово порушували стандарт точності. Здебільшого не було некоректне поєднання картинки з текстом. Коли розповідали про ворожі обстріли прифронтових міст Донеччини то за змістом картинка не відповідала словам ведучого. Наприклад, він казав про центр Херсона, а на картинці була приватна садиба.

У лютому ситуація ідентична. У повідомлені про суму завданих росією збитків «перекривали» відео запуску іранських дронів, яке не мало позначки «архів». У сюжеті про ситуацію на Запорізькій АЕС, показували відео запуску блока Рівненської АЕС. Також коли ведуча розповідала про шахеди то на екрані демонстрували ракети.

Щодо фактичних неточностей то ведуча у підводці сказала слово «цифра», а правильно «число».

Стандарт відокремлення фактів від думок порушували найбільше. Зазвичай журналісти вдавалися до емоційних оцінок на кшталт: «катастрофічно бракує», «красива жінка», «грандіозне святкування».

Також журналісти використовували безпідставні узагальнення. Наприклад: «Більшість школярів змушені сидіти на дистанційному навчанні». Емоційні оцінки, висновки, міркування були майже в усіх сюжетах журналістів. Особливо це стосується тижневика «Факти тижня». Не забували медійники й узагальнювати: «суспільство здивоване», «люди розчулені», «росіяни тішаться», «селяни знають» тощо.

У лютому ситуація не змінилась. Переважно у новинах журналісти використовують емоційну лексику: «щосили нищать ворога»,«ворожа артилерія рясно накриває», «з-під пекельного Херсона» тощо. А також узагальнення: «селяни раді допомозі» або «люди задоволені подарунком». Майже у кожному новинному випуску журналісти вдавались до емоційних оцінок на кшталт «потужний вибух», «запеклі вороги», «найгарячіша точка», «місто-руїна» і тд. У тижневику «Факти тижня» журналісти поширювали власні рефлексії та експертні висновки. Самих фактів чи фахових експертних оцінок не було. Зокрема багато емоційних епітетів «фантастичний», «приголомшливий» та «сенсаційний».

Стандарт повноти порушували найменше. Проте, були випадки коли про перемогу збірної Аргентини на Чемпіонаті світу з футболу ведуча не сказала, яким був остаточний рахунок.

У лютому так само. Але у деяких випадках не позначали бекграундне архівне відео. А архівні фрагменти із сюжету про наслідки ракетного обстрілу Краматорська на початку лютого не були титровані датою.

У грудні стандарт доступної подачі інформації порушували неодноразово. Наприклад, ведуча говорила слова іншомовного походження: «гаджет», «фудкорт» тощо.

У лютому стандарт доступності не порушували.

Висновки

Якщо порівняти телевізійні ефіри за два місяці, то у лютому робили набагато менше помилок. На жаль, проблемою є порушення стандарту достовірності, оскільки, журналісти без перевірки з інтернету посилались на анонімні телеграм канали, зокрема російські. Також неодноразово порушували стандарт точності, тому в ефірі часто можна було побачити невідповідності тексту й картинки. Телевізійники нехтували й стандартом відокремлення фактів від думок, а саме вдавались до емоційної лексики, узагальнень, суб'єктивних міркувань та експертних висновків.

Стандарт повноти та доступності у грудні та лютому порушували менше ніж зазвичай.

Джерела

1. Єдині новини онлайн від ICTV за 19.12.2022 | 299-Й ДЕНЬ ВІЙНИ. Факти ICTV.

2. Із кожної праски. Усе, що варто знати про національний телемарафон. MediaLabOnline.

3. Недолінійний канал. Що відбувається за лаштунками «Єдиних новин». Детектор медіа.

4. Новини ТСН 00:00 за 12 лютого 2023 року | Новини України. ТСН.

5. Останні новини в Україні ОНЛАЙН 24.12.2022 - телемарафон ICTV. Факти ICTV. URL: Останні новини в Україні ОНЛАЙН 24.12.2022 - телемарафон ICTV - YouTube (дата звернення: 24.02.2023).

6. Останні новини в Україні ОНЛАЙН - телемарафон ICTV. Факти ICTV. URL: Останні новини в Україні ОНЛАЙН - телемарафонГСЛУ - YouTube (дата звернення: 24.02.2023).

7. Останні новини в Україні ОНЛАЙН - телемарафон ICTV. Факти ICTV. URL: Останні новини в Україні ОНЛАЙН - телемарафонГСЛУ - YouTube (дата звернення: 24.02.2023).

8. Телебачення під час війни не померло, а переформатувалося - експерт. УНІАН. URL: Теза про «смерть» телебачення під час війни перебільшена - Валерій Варениця - УНІАН (unian.ua) ( дата звернення: 13.02.2023).

9. Телемарафон: як він змінює українське суспільство та медіаринок. BBCNews Україна. URL: Телемарафон: як він змінює українське суспільство та медіаринок - BBCNews Україна ( дата звернення: 14.02.2023).

10. ТСН. Марафон «Єдині новини» за 9 грудня 2022 року.ТСН.

11. ТСН. Марафон «Єдині новини» за 19 грудня 2022 року. ТСН.

12. ТСН. Марафон «Єдині новини» за 19 лютого 2023 року. ТСН.

Размещено на Allbest.ru