Жанрово-тематичні особливості контенту, який формує образ воїнів-захисників та захисниць України

Образ українського військового є складним та багатогранним явищем, що формується внаслідок взаємодії різноманітних факторів, таких як історія, культура, соціально-політичне середовище та інші. Основні складові образу військового включають не лише професійні якості та навички, а й моральні, етичні та культурні цінності, які визначають поведінку та сприйняття українського військового як громадянина та представника своєї професійної групи.

Найбільш поширеним образом, котрий коре- люється в медіа залишається образ воїна, захис-ника України. За визначений термін у медіа відсутні компрометуючі та дискредитуючі матеріали стосовно військовослужбовців.

Важливим елементом образу українського військового є акцентуація уваги медіа на патріотизмі: наріжною ідеєю контенту є відданість чоловіків військовій справі, здатностій йти на самопожертву та ризик. Військова честь, доблесть та відданість військовій присязі залишаються ключовими ідеями контенту.

Складовими формування образу воїна нині є увага до цивільного життя: мобілізаційні процеси дозволяють фахівцям медіа формувати бекграунд, котрий розкриває не лише образ військового, але й особистість. Звернення до вподобань, інтересів, особистих цінностей більш багатогранно та комплексно розкривають наших захисників.

Особливості формування матеріалів цивільних та військових медіа відрізняються за деякими складниками: періодичність, охоплення, наповнення. Військові медіа більш масштабно підходять до систематизації уявлення про військових та охоплюють білше складових, які формують образ воїна - захисника України.

Одним з найбільш важливих зовнішніх атрибутів українського військового є форма. Саме завдяки їй завжди можна відокремити військовослужбовця від цивільного населення. Усі елементи військової форми мають схожий вигляд, що робиться для ідентифікації військових, однак кожна країна під час розробки форми також додає власні особливості, які допомагають відрізнити військового свої країни від країни-противника. Стандартна українська військова форма має пік- сельний камуфляж та вироблена з тканини оливкового кольору, у той час, як, наприклад, форма російських солдатів має темніший відтінок зеленого, що значно допомагає в ідентифікації вій-ськових під час бойових дій. Нашивки з українською символікою також є важливою складовою форми військових ЗСУ. Стандартними нашивками є зображення українського прапора, тризубу або ж гербу Збройних Сил України. На початку повно- масштабної війни поширення також набули жовті стрічки на плечах військових як атрибути ідентифікації, оскільки це найпростіше, що можна було застосовувати в екстремальних умовах. Важливим елементом ідентифікації, який водночас слугує й одним з головних елементів образу українського військового, є державна мова.

Образ українського військового охоплює риси характеру, які об'єднують більшість людей, які належать до однієї групи, а саме до Збройних Сил України. Будь-який український військовий уявляється патріотом своєї країни, адже готовий встати на захист Батьківщини навіть ризикуючи своїм життям. Українські військові проявляють відданість своїй країні та її народу. Вони пиша-ються своїм походженням та культурою, борються за захист національних інтересів України, а тому невіддільною складовою образу українського військового є патріотизм.

У ході проведення контент-аналізу матеріалів у цивільних та військових медіа контенту про жінок-військовослужбовців можна дійти наступних висновків: перш за все, попит медіа спільноти до тематики жінок-військовослужбовців залишається високим. Згідно з проведеним контент-ана- лізом кількість матеріалів кожного місяця залишається однаковою із винятком окремих тематик, котрі потребують особливої уваги.

Наприклад, увага цивільного медіа «24 канал» в осінній період була прикута до історії снайперки- представниці сектору безпеки та оборони Євгенії Емеральд, котрі висвітлювали аспекти приватного життя, які не стосуються професійного військового життя, але відображають життя представниці ЗС України.

Водночас, дане цивільне видання під час про- дукації контенту про військовослужбовиць-жінок використовує дані про поранених захисниць, етапи реабілітації та звертає увагу на життя жінок під час інтеграції у цивільне середовище.

Велика увага цивільних видань спрямовується на життя україснських захисниць, яке подається у формі фото. Фотоконтент як окремий жанр дозволяє розкривати особистості військових- жінок більш багатогранно та з огляд на специфіку виконання звадань.

Нині егалітарні засади стають більш демократичними та відкритими в українському сус-пільстві. Тендерна рівність та проблематика стають менш дискусійними: в українському секторі безпеки та оборони жінки-військові виконують завдання за призначенням у бойових підрозі- длах на бойових посадах, деякі з них отримують поранень, перебувають у полоні або навіть несуть безповоротні втрати, багатьох висунуто до одержання державних та недержавних нагород. У зв'язку з цим питання гендерної політики стає менш дискусійним серед представників збройних формувань, а також у суспілстві, на формування думки якого впливають в більшості медіа.

Деякі конотації матеріалів про жінок-військо- вослужбовців дозволяють виокремити склад-ники, які формують образ української жінки-вій- ськовослужбовця. Одним з елементів є те, що, незважаючи на зростання інтересу медіа до ролі жінок у захисті державності у часи війни, збері-гається тенденція підміни оцінки професійних якостей жінок як військовослужбовців недоречними стереотипами. Конструювання образів вій- ськовослужбовиць, що відбувається відповідно до культури гегемонної маскулінності, часто використовуються з метою обмежити роль жінок в армії або відвести їм допоміжні ролі. Таким чином, спостерігається недотримання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 р. «Про Стратегію людського розвитку» та щодо «Кодексу належної практики для журналістів у сфері гендерних стереотипів і гідності».

Дотримання егалітарних принципів щодо побудови жіночих медіа-образів потребує зміни гендерної політики медіа на рівні національного законодавства, що регулює їх діяльність.

Необхідно проводити тренінги для журналістів з питань врахування гендерної проблематики при висвітленні матеріалу, а також заохочувати медіа у просуванні гендерної рівності. Проте не можна всю відповідальність перекладати лише на медіа. Маргіналізація жінок багато в чому пов'язана з упередженнями та стереотипами, які є глибоко вкоріненими в українському суспільстві. Незважаючи на політику України в наданні рівних можливостей чоловікам і жінкам стосовно всіх аспектів життя суспільства, жінки інколи можуть активно акцентувати свою тілесну жіночість, несвідомо обирати роль «упредметнювання», щоб стати об'єктами «споживання» у медіа.

Висновки. У ході проведеного дослідження встановлено, що образ захисників України активно висвітлюється в медіа. Перш за все, увага до військових спрямована на формування та підтримку позитивного образу військового у суспільстві. З огляду на проведений контент-аналіз за період вереснь-листопад 2023 року у цивільних (Суспільне, 24 канал, Цензор.Нет) та військових (Інформаційне агентство, Центральна телераді- остудія Міністерства оборони України) виданнях акумульовано наступні висновки. Перш за все, медіа як основний інфлюенсер суспільної думки формує імідж представників сектору безпеки та оборони щоденно через візуальний, аудіальний та відео контент. Проаналізовані інтернет-видання дозволяють припускати стабільний інтерес гро-мадськості до текстових матеріалів, про що свідчить висока кількість переглядів та коментарів до матеріалів, а також репости посилань на матеріали у соціальних мережах.

Цікавими аспектами у формуванні образу воїна є відмінність між спрямуванням цивільних та військових джерел інформації: цивільні видання поза активним продукуванням контенту на тематику військово-професійного спрямування приділяють також увагу життю родин військових, деякі з яких можуть містити дискредитуючі елементи.

Не порушуючи основних регламентуючих документів у сфері медіа, цивільні засоби масової інформації вдаються до створення матеріалів компрометуючого та шокуючого спрямування. Наприклад, інформація стосовно української снай- перки Євгенії Емеральд, котра мала ситуації стосовно приватного життя, активно висвітлювалися цивільними медіа. Водночас, військові видання як основний іміджмейкер сектору безпеки та оборони уникає подібних питань.

Окремим аспектом є попит медіа у контексті егалітарних засад: питання гендерної рівності активно обговорюються в медіа з 2014 року, увага громадськості активно прикута до цих питань у тому числі. У зв'язку з несанкціонованим вторгненням армії рф в Україну, кількість жінок у складі сектору безпеки та оборони помітно зросла.

Жінки-військові долучаються не лише до питань забпезпечення, але й беруть активну участь у бойових діях у складі бойових підрозділів. Образ жінки-військової вимагає постійної уваги у відслідковуванні, особливо, у контексті геополітичних, економічних та військових змін, що впливають на трансформації протягом збройного конфлікту з боку росії в Україні з 2014 року.

Проведений контент-аналіз деяких видань дозволяє також припускати стабільну зверненість медіа до проблематики військового життя: за осінній період яскравих сплесків чи зменшення уваги не помічено.

Військові засоби масової комунікації, у свою чергу, більшу увагу звертають до контенту з передових ліній оборони, що найбільше впливають на формування образу воїна у цивільних осіб. У зв'язку з цим, велика увага військових кореспондентів прикута до зовнішнього вигляду військових, наповнення відповідей, конотацій ідей та наративів.

Український військовослужбовець також уособлюється з професійністю, оскільки армія постійно модернізується: використовується озброєння нового типу, військові регулярно проходять навчання закордоном, вводяться стандарти НАТО з підготовки військових й тактик ведення бойових дій. Комплекс дій, спрямованих на удосконалення армії потужно впливає на сприйняття громадськістю образу військового, тому що в громадській думці закріплюється установка про професіоналізм та високий рівень дисципліни Збройних Сил України.

Список літератури: