Неполітичні актори та їх роль у просуванні наративів через візуальну комунікацію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Неполітичні актори та їх роль у просуванні наративів через візуальну комунікацію

Мацишина І. В.

Matsyshyna I. V. Non-political actors and their role in promoting narratives through visual communication

Social media take an active role in the development of public policy, where non-political actors are becoming increasingly significant. The uniqueness of the digital architecture and algorithms of social networks establishes certain rules of communication. YouTube, as a leading visual platform, plays a key role in sharing information and shaping political trends. Therefore, both political and non-political actors use this platform to influence public policy, promoting certain narratives that can both suppor t the official government policy and form a counter-discourse against it.

This study analyzes video content on YouTube. Through the investigation of comments, an attempt is made to promote narratives by non-political actors who take an active part in public policy. A two-level model is proposed, based on video text and linguistic text. The research is based on the analysis of semantic and emotional components, using AI to identify key hidden themes. An analysis of the emotional valence of user comments on videos is conducted. The results of the study highlight the effectiveness of comments, which affects the promotion of videos on YouTube, as well as the promotion of threatening narratives. Through channel moderation, a certain context is formed, which creates a distorted reality for the viewers.

Such practice expands the opportunities for non-political actors in the public space, who skillfully use digital tools. As a result, their narratives spread beyond the Internet space. In the context of a large -scale war in Ukraine, where information is also a weapon, the general principles of informational objectivity and responsibility need to be rethought and rebooted.

Keywords: algorithm, political actors, non-political actors, political systems, sphere of public policy, model, YouTube

Соціальні мережі відіграють активну роль у розвитку публічної політики, де все більшого значення набувають неполітичні актори. Унікальність цифрової архитектури та алгоритмів роботи соцмереж встановлює певні правила комунікації. YouTube, як провідна візуальна платформа, відіграє ключову роль для обміну інформацією та формування політичних трендів. Тому політичні та неполітичні актори використовують цю платформу для впливу на публічну політику, просуваючи певні наративи, які можуть як підтримувати офіційну політику влади, так і формувати контрдискурс проти неї.

У цьому дослідженні проводиться аналіз відеоконтенту на YouTube. Через дослідження коментарів робиться спроба просування наративів неполітичними акторами, які приймають активну участь у публічній політиці. Запропонована дворівнева модель, яка спирається на відеотекст та лінгвістичний текст. Дослідження базується на аналізі семантичних та емоційних складових, використовуючи ШІ для виявлення ключових прихованих тем. Проводиться аналіз емоційної валентності коментарів користувачів до відео. Результати дослідження підкреслюють ефективність коментарів, що впливає на просування відео на YouTube, а також й на просування загрозливих наративів. Через модерацію каналу утворюється певний контекст, який формує у глядачів спотворену реальність.

Така практика розширює можливості неполітичних акторів у публічному просторі, які вдало використовують цифрові інструменти. Внаслідок чого їхні наративи розповсюджуються вже за межами Інтернет простору. В умовах широмасштабної війни в Україні, коли інформація теж є зброєю, загальні принципи інформаційної об 'єктивності та відповідальності потребують переосмислення та перезавантаження.

Ключові слова: алгоритм, політичні актори, неполітичні актори, політичні системи, сфера публічної політики, модель, YouTube.

Сьогодні сфера публічної політики, яка стосується широкого напряму дій і рішень уряду, спрямованих на вирішення громадських проблем, потребує та використовує цифрові технології. Коли у демократичних країнах цифрові платформи функціонують завдяки саморегуляції, у недемократичних країнах їх намагаються контролювати. Оскільки соціальні мережі дозволяють здійснювати обмін думками, є загроза появи контрдискурсу по відношенню до влади. Тому і відбуваються масові заходи закриття, блокування цифрових каналів, а на їх власників оголошується справжнє полювання. Розуміння того, що суспільство отримує розширення можливості політичної участі, змушує владу реагувати на теми, які піднімаються та обговорюються у соціальних мережах. Записи відео, публічні дописи, пояснення та виправдовування, оприлюднення документів у соціальних мережах вказує на розширення сфери публічної політики. Так публічність набуває не тільки нової форми комунікації, а отримує новий пласт неполітичних акторів, які впливають на політику країни. неполітичний актор соцмережа

У цьому дослідженні проводиться перевірка гіпотези про те, що алгоритми соціальних мереж впливають на комунікацію публічної політики, що підтверджує теорію М. Маклюена стосовно впливу медіа на розвиток суспільства. Сучасний досвідчений користувач соцмереж розуміє, що будь яке повідомлення має враховувати вже не тільки аудиторію, на яку воно спрямовано, але й алгоритми просування цього повідомлення у соціальних мережах. І фахівці з публічної політики мають знати та володіти інструментами SEO просування. І навіть коли мова йде про встановлення порядку денного або просування певного політичного тренду, необхідно ефективно використовувати трафік каналу. З іншого боку, це розуміють і пропагандисти, які розповсюджують дезінформацію з метою впливу на поведінку. Щоб уникнути ризику блокування з боку адміністрації соцмережі, вони мають балансувати між самою дезінформацією та правилами її просуванням.

У дослідженні було проведено контент аналіз коментарів на YouTube каналі, що просуває приховані російські наративи заради підтримки публічної політики російської влади. Метою аналізу було встановити модель просування наративів, визначити основних акторів та знайти техніки «м 'якої сили» у просуванні відео повідомлення з урахуванням алгоритмів YouTube.

Сьогодні YouTube є однією з платформ, алгоритм якого може рекомендувати відео своїм користувачам. Поведінка, хронометраж переглядів, вподобання - є інформацією, яка використовується цією платформою для рекомендації свого контенту. Канал YouTube є соціальною мережею, який спеціалізується на відео і щодня його перегляд нараховує сотні мільйонів годин. Як підрозділ компанії Google, цей канал є другим сайтом за відвідуваністю серед користувачів. Проте, щодня на цьому каналі з'являється контент, який порушує авторські права, наклеп, дезінформацію, заклик до тероризму і так далі. На своїй офіційній сторінці компанія декларує безпечне користування інформацією. «В основі нашого підходу до безпеки є чотири принципи відповідальності. По-перше, ми видаляємо матеріали, які порушують наші правила. По -друге, ми обмежуємо поширення недостовірної інформації та сумнівного контенту. По -третє, ми просуваємо авторитетні інформаційні та новинні джерела. По-четверте, ми заохочуємо сумлінних авторів», - вказано на офіційній сторінці YouTube [4]. Але канал так і не позбувся проблеми неправдивої інформації й досі є одним з засобів просування мови ненависті та слугує майданчиком для дезінформації. А наявність коментарів під відео здатне посилювати весь цей негативний вплив. Тому можна говорити про те, що канал є неврегульованим публічним простором, який утворюється користувач ами. Вони можуть як просувати інформацію, так і її блокувати. А ще вони можуть формувати певне ставлення та певну поведінку, яка потім відтворюється у публічному просторі або переходить у площину публічної політики.

Можна виділити три складові, що впливають на розвиток публічної політики завдяки YouTube:

Бульбашка. Наявність бульбашки фільтрів, через які YouTube збирає інформацію про своїх користувачів, може зміцнити або законсервувати власне переконання. Оскільки людина буде дивитися однакові за своїм змістом різні відео. Про наявність існування альтернативної думки користувач може і не здогадуватися. У контексті публічної політики є ризик широкого поширення певних політичних ідеологій, медійних персон, які можуть перетворитися з неполітичних на політичних акторів у реальному політичному вимірі.

Сенсаційність. Для того, щоб потрапити до рекомендованого відео, велике значення має зміст та кількісна складова його переглядів. Що вже одразу завдає потребу у сенсаційності або скандалі для вірусного поширення. Є багато прикладів, коли через сенсаційність спотворювалася громадська думка, особливо напередодні політичних виборів. Достатньо згадати сюжет команди журналістів «Bihus.rnfo» про колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, що значно вплинуло на обурення проти П. Порошенка українського суспільства та фактично вирішило результат президентських виборів у 2019 р. [2].

Модерування. Безумовно алгоритми YouTube через активність аудиторії на відео ненавмисно сприяють просуванню відео і, разом з цим, сприяють також і поширенню дезінформації чи пропаганді. Віддаючи перевагу активності, YouTube отримує і майданчик для реклами. І, якщо у коментарях під відео немає агресивної лексики, відео набуває широкого поширення. А коли контент на певному каналі модерується, «обійти» блокування та потрапити до рекомендованих відео шанси є.

Ці три складові у контексті теорії суспільного вибору, як модель публічної політики, можуть бути інструментами впливу на політичні процеси або на політичні тренди. Наприклад, у статті «Візуалізація простору коментарів на YouTube: онлайн-ворожнеча як мережевий феномен» Джирайдж Мурфі та Санджай Шарма поєднали аналіз соціальних мереж, кодування та опис великих даних для інтерпретації коментарів для виявлення расової приналежності. Вчені дослідили коментарі до провокаційної музичної групи «Das Racist». Ними було встановлено, що онлайн-расизм виходить за межі спрощеного розуміння расизму та стосується культури коментаторів [5]. Автори стверджують, що квазіанонімний простір коментарів YouTube, який характеризується онлайн - тролінгом, флеймінгом (словесна війна) й образами, відіграє значну роль у расових негативних висловлюваннях онлайн та розширює його публічні артикуляції.

Хід дослідження. Для визначення моделі просування наративів, з урахуванням алгоритмів просування відео на YouTube, було проаналізовано відео під назвою «Мариуполь / Что изменилось за год / Азовсталь / Встреча с мамой» на каналі під назвою «Жизнь в России после Греции» [3]. Кількість підписників на цей канал понад 28 600 тис людей. На момент проведення дослідження кількість переглядів відео, яке було оприлюднено 27 грудня 2023 року, встановлювала 318734. Відомо, що алгоритм YouTube працює таким чином, що коли велика кількість підписників, переглядів та коментарів, сама компанія YouTube починає просувати це відео. Тому автори цього каналу намагаються набрати якомога більше переглядів. Це допомагає їм не тільки просувати загрозливі наративи для України, але й монетизувати власне існування, оскільки вони позиціонують себе прихильниками російської влади у м. Донецьк, куди вони нещодавно переїхали з Кіпру.

Коротко про сам сюжет. Ігор Базаджи та Ельвіра Галимзянова, автори відео «Мариуполь/Что изменилось за год/Азовсталь/Встреча с мамой», переїхали до Донецька з Греції, де залишили свій бізнес заради нового життя. Вони приїхали до Маріуполя, де знаходиться матір Ігоря, яка хворіє на деменцію. Весь сюжет побудований на тому, що автори каналу їдуть містом та коментують те, що вони бачать. Вони радіють новій трасі на в'їзді до міста, багатоквартирним будинкам та школі, які ремонтують. Їхні коментарі: «Все ремонтується. Роботи ведуться без зупинки», «Маріуполь оживає», «Браво Росія» і т.д. Біля «Азовсталь», який шокує своїм розбитим виглядом, на 09.07 хв. коментар: «Йшли бої за кожний дім, за кожне дерево. Азовсталь тримали повністю», а потім: «Нічого, наведуть порядок. Щось буде». Вони радіють «відновленому» пам'ятнику працівникам заводу «Азовсталь» на фоні вщент розбитого підприємства. Хронометраж всього відео 25.04 хв. і починається воно з «Братія і сестри, всім великий привіт із сонячного Донецька».

У своїх інших сюжетах автори відкрито говорять про те, що в Україні йде громадянська війна, яка спонсорується «західними терористами». Грецький народ підтримує політику Росії, але сама грецька влада діє по іншому [1]. Саме відео «Мариуполь/Что изменилось за год/Азовсталь/Встреча с мамой» має понад 700 коментарів, які й було досліджено з метою виявлення використання алгоритму просування відео на YouTube для встановлення моделі просування пропагандистських наративів.

На першому етапі було зібрано всі коментарі під відео та перенесено в окремий файл формату doc. звідки всі графічні зображення було вилучено.

На другому етапі застосовано ChatGPT 4 до якого було завантажено створений документ з коментарями та написано промпт: «Визнач ключові слова коментарів». Було отримано таку відповідь: «Документ містить низку коментарів і повідомлень російською мовою, ймовірно, з відео чи допису в блозі, пов'язаного з містом Маріуполь. У коментарях висловлюється ціла низка емоцій і поглядів на різні теми, включаючи досвід маріупольців, стан міста, особисті анекдоти. Ключові теми - роздуми про стан міста, особистий досвід мешканців, надії на мир і відбудову. Серед коментаторів є відчуття ностальгії, занепокоєння та міцного зв'язку з Маріуполем». Можна додати, що серед коментаторів зазначені представники різних російських міст (Краснодар, Жданов (радянська назва міста Маріуполь), Нижній Новгород, Новосибірськ, Санкт Петербург), а також Прага та Донецьк. Під час визначення ключових слів, було виключено слова, які пов 'язані з побажаннями (наприклад, «спасибо»), конкретні імена (наприклад, імена авторів каналу), оціночні слова («очень», «хорошо»). Графік з частотою використання ключових слів теж був побудований на ChatGPT 4 після того, як він визначив ці слова. Наприклад, слово «Маріуполь (-лем, -олі) - 48 разів, «мама» (-і; -ою; -ой) - 45 разів, а «Россия» - 17 разів (рис.1).

Ці слова відображають ключові теми та акценти, які присутні в документі.

На третьому етапі було визначення контексту. Контекстуальний аналіз вказує на особистий досвід життя коментаторів у місті Маріуполь у минулому. Основні теми про забудову міста, про Азовсталь, про авторів каналу. Для визначення контексту використано плагін ScholarAI. Було прописано промпт: «У якому контексті у цих коментарях згадується Україна» та було отримано наступну відповідь:

Згадка про Росію, що може запропонувати більше, ніж Україна, із зазначенням, що якби деякі території залишились при Україні.

Висловлювання про те, що Україна покинула жителів Маріуполя.

Коментар про вплив України на Маріуполь, що містить звинувачення на адресу України.

Згадка про озброєння, яке Греція нібито поставляє Україні [цей пункт тут важливий, оскільки самі автори каналу, як вони заявляють, переїхали нещодавно до Донецька з Греції].

Критика влади України щодо прохання нових ракет у Заходу з метою перетворення всієї країни на Авдіївку, Мар'їнку, подібно до Маріуполя.

Коментар про те, що Радянський Союз побудував багато заводів для України.

Висловлювання про розділення Росії та України та бажання їхнього возз'єднання.

Рисунок 1. Частотність ключових слів у коментарях (побудовано АІ)

Слово «Україна» (-и, -ою, -ський, -ська, -ці) у коментарях використовується 10 разів у протистоянні як до Росії, так і до колишнього СРСР.

На четвертому етапі було поставлення завдання визначити емоційний стан коментарів по відношенню до України. Штучний інтелект визначив як суміш нейтрального та негативного, що представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Емоційний стан коментарів

І хоча можна припустити, що такий емоційний стан вказує на змішані почуття та ставлення до України, в цілому модерація каналу, відповіді авторів на коментарі та велика кількість лайків під захопленнями так званого «відновлення» Маріуполя Росією вказують на проросійське просування наративу, що Маріуполь - російське місто. Ось одна з відповідей автора каналу на питання, хто зруйнував місто: @Igor-i-Elvira-Krit «Которые за спинами мирных прятались, да квартиры их занимали. На них грех. Но я не сужу, рассуждаю. Суд в другом месте будет».

Окремої уваги потребують самі коментатори. Крім авторів каналу з ніком @Igor-i-Elvira-Krit, немає активних коментаторів. Проте, під час рандомної перевірки деяких коментаторів з 'ясувалося, що власного контенту вони не мають. Що наводить на думку, що у мережі YouTube вони функціонують виключно як штучні коментатори. Приміром, користувач на ім'я «Лена Тюленева» з ніком @user-qk4og7tl3v (канал було створено 30 грудня 2020 року), має 4 підписника, ніякого власного контенту та власних підписок немає. Під відео залишив такий коментар: «Спасибо за ролик. Смотрела со слезами на глазах. Мне 74 года, прожила всю жизнь в Мариуполе , в Жовтневом районе. А в 2022 году пришлось уехать и наверное навсегда. Душа болит и ноет. Здоровья вам , Добра , Мира и Божьего Благословения !!!». ChatGPT 4 визначив, що це справжня людина: «За поданою інформацією, користувач "@user-qk4og7tl3v" поділився особистою історією та своїми почуттями стосовно Маріуполя і свого переїзду. Це виглядає як повідомлення від справжньої людини, яка висловлює свої думки і почуття щодо цієї ситуації. Немає явних ознак того, що це бот». Але за ознаками розпізнавання бота, - відсутність власного контенту, наявність інтервалів між словами та комою, мінімальна інформація про користувача та розповсюджене прізвище, - вказують на те, що це робот. Рандомно було перевірено ще декілька авторів коментарів, імена яких мають жіноче походження російською мовою, створені у 2020 році і не мають ні власного контенту, ні підписників. Наприклад:

@user-zg3tk4hb7n - Ольга Лицоева. Канал створено 9 вер. 2020 р.

@user-um8jo4kv4p - Елена Сибирячка. Канал створено 31 бер. 2020 р.

@user-rb5sd1eq8s - Татьяна Кипран. Канал створено 1 січ. 2020 р.

@user-yr9ch4lz6z - Лариса Чекерлан. Канал створено 28 лип. 2020 р.

@user-qr4bd4vr7n - Алла Вериго. Канал створено 7 трав. 2020 р.

@user-lg3pb8en9w - Наталья Бородаева. Канал створено 11 груд. 2020 р.

Цікаво те, що останні коментарі почали з'являтися від нових юзерів YouTube, які зареєстровані декілька днів тому. Наприклад, у коментатора @SVITLANANEMYROVSKA канал створено 14 січ. 2024 р. Ось допис зі збереженням орфографії: «эта земля с виду не взрачная. но это самое ценное что есть у нас каждого. нас всех выгнала украина в опо европу. и мы теперь с голыми опами в опо европе. нищие . как мыши . гражданство украины осталось . а страну у нас какие то " арийские " украинцы отобрали еще с 2014 по 2021 . то сохраните нам нашу землю , и наши кирпичные дома. лучше жить в своей квартире 2 комнаты. чем на сьемном до смерти в опо европе . где все запрет , все в долгах на сто лет вперед, сдохнешь и не оставишь даже 2 комнаты детям . мы наших внуков учим русскому и в германиях и в швейцариях и т д. может нам таки вернут нашу украину ? а может так отстанется только надпись гражданство украины ? куда нам ехать ? куда вернуться ? когда ты в собственном городе еще с 2014 обяьвлен врагом народа». ChatGPT 4 знов визнав, що цей допис написаний людиною, тому що, за його думкою, «текст структурований, має емоційне забарвлення та суб'єктний».

Важливо, що небажані коментарі прибираються, щоб утримати глядача для перегляду відео у необхідному контексті. Автори каналу розуміють, що велика кількість лайків та коментарів буде впливати на алгоритм YouTube, щоб він просував цей контент на запит інших користувачів цієї соціальної мережі. До того ж, на каналі немає дизлайків. І хоча сам YouTube обмежив їх видимість для загальної аудиторії і бачити їх можуть лише автори каналу, дизлайків і у коментарях теж немає. Що вказує на активну модерацію цього каналу. У коментарях немає однотипних або схожих повідомлень, проте, всі вони створені на підтримку публічної політики Росії. Існують навіть критичні коментарі на адресу авторів каналу, які залишені модераторами, оскільки й вони не порушують загальний контекст відео. Наприклад:

* @MyNikitin: «...3. Бесхозные квартиры: самая больная тема на сегодня. Власти не в состоянии найти всех жильцов, проживавших на начало СВО в Мариуполе. Много квартир стоит пустыми по несколько месяцев. Самое поразительное: нет обращений от граждан об утрате имущества. Где искать владельцев квартир или прописанных в них? Поэтому, чтобы разрешить несколько проблем с жильём, было принято такое решение. Оно актуально для тех, чьи дома сносят и будут строить заново, но людям надо жить где-то на период строительства своего дома. Это вкратце. Судя по вашим комментариям, вы не следите за новостями Мариуполя».

@qbandstrip1731: «Игорь, 20 лет ты говорил дома не был? Если так, то стыдно за Украину, которая рвётся в Европу и говорит что эти их земли, но за 20 лет ничего не сделали, чтоб в Евросоюз войти».

@user-my5uh1fw5u: «Украина бросила мариупольцев , а сейчас стонут».

@user-ml2jn1qr5x: «ОКУПАНТЕ!! в место того, что бы грабить убивать, разрушать и насиловать, вы строите, развиваете и делаете жизнь людей лучше?! у вас всё ни так, как в цивилизованном мире!" P.S. коммент чисто ради поржать, никого не хочу оскорбить или задеть. мир вам!)». До речі, цей коментар пізніше було видалено.

Є й такий коментар, який судячи з напису та миттєвої відповіді, створений та залишений модераторами, щоб публічно продемонструвати позицію авторів каналу (рис. 2).

Рисунок 2. Штучно створений коментар та відповідь на нього авторів каналу

Висновки

YouTube, як соціальна мережа, має певні обмеження для дослідження, оскільки складно встановити зв'язки між коментаторами. Схожість за анонімністю, структурою імен, мовою та датою заснування каналу є нестійкою і, поки що, базується на суб'єктивних припущеннях та потребує більш широкого аналізу. Взаємодія між коментаторами відстежується за реакцією на самі коментарі, проте така взаємодія може бути валентною, коли все ще існує можливість прибрати або замінити як лайки, так і сам коментар.

Оскільки здебільшого коментарі виходять за межі контексту відео про Маріуполь, можна говорити про те, що просування наративу на YouTube відбувається за дворівневою моделлю: на першому рівні знаходиться контекст відео та аудіо, що може переглянути або прослухати користувач. На другому рівні знаходяться самі коментарі. Не завжди ці контексти можуть співпадати та доповнювати один одного. Перший рівень може включати будь який тематичний формат та жанр. У ньому домінують візуальні та аудіальні коди. Другий рівень стосується коментарів у вигляді реакцій як на відео, так і на саме обговорення. Така модель створює динаміку взаємодії між контентом та аудиторією, а велика кількість переглядів та активність сприяє просуванню самого контенту.

Серед згадувань про минуле, обговорень відомих районів міста Маріуполь, уточнення або виправлення назв районів та вулиць, найбільше коментарів присвячено апеляції до Бога, побажання добробуту, радості від справедливості та очікуванню на швидкий мир. Тому не випадково ChatOpen 4 визначав коментарі, як написані людиною, оскільки у них є суб'єктивний досвід (рис.3).

Рисунок 3. Модель просування наративу на YouTube

Просування пропагандистських наративів у соціальних мережах, і на YouTube каналах в тому числі, сьогодні відбувається з урахуванням машинного алгоритму. Щоб обійти як блокування адміністрацією мережі, так і приховати відкриті елементи просування наративу примирення. А тому нейтральна емоція є мережевим феноменом завуальованої онлайн -ворожнечі, що вдало приховується за темами миру, добра та ностальгією за минулим. Такий мережевий феномен віддзеркалює й доповнює офіційну публічну політику російської влади, яка через неполітичних акторів декларує та просуває концепцію «слов'янського братерства» в умовах широкомасштабної війни проти України.

Бібліографічний список

YouTube. 10 дней в Донецке / Наши впечатления / Почему мы уехали из солнечной Греции.

URL: https://www.youtube.com/watch?v=vHqrAC0iaFo

YouTube. Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки, ч.1-2)/// Наші гроші №257-258 (2019.02.25). URL: https://www.youtube.com/watch?v=lGTf2nUyxfw

YouTube. Мариупололь/Что изменилось за год/Азовсталь/Встреча с мамой

/ URL: https://www.youtube.com/watch?v=M4ArYxW1cro&t=9s

YouTube. Офіційний сайт. URL: https://www.youtube.com/intl/ALL_ru/howyoutubeworks/

Murthy D., Sharma S. Visualizing YouTube's comment space: online hostility as a networked phenomena. New media & society. 2019. №21(1). Р. 191-213. https://doi.org/10.1177/1461444818792310. Democracy report. Defiance in the Face of Autocratization. URL: https://www.v-dem.net/documents/30/V-dem_democracyreport 2023_highres.pdf (дата звернення: 30.07.2023).

References

YouTube. 10 dney v Donetsk / Nashi vpechatleniia / Pochemu my uehali iz solnechnoy Gretsii.

URL: https://www.youtube.com/watch?v=vHqrAC0iaFo

YouTube. Druzi Prezydenta kradut na oborontsi (sekretni perepysky, ch. 1 -2)// Nashi hroshi №257-258 (2019.02.25). URL: https://www.youtube.com/watch?v=lGTf2nUyxfw

YouTube. Mariupolol/Chhto izmenilos za hod/Azovstal/Vstrecha s mamoy

/ URL: https://www.youtube.com/watch?v=M4ArYxW1cro&t=9s

YouTube. Ofitsiynyy sayt. URL: https://www.youtube.com/intl/ALL_ru/howyoutubeworks/

Murthy D., Sharma S. Visualizing YouTube's comment space: online hostility as a networked phenomena. New media & society. 2019. №21(1). Р. 191-213. https://doi.org/10.1177/146144481879232023_highres.pdf (дата звернення: 30.07.2023).

Размещено на Allbest.ru/