Між інтерактивністю та інфотейнментом: українські телевізійні новини у цифрову епоху
Аналіз адаптації українських телевізійних новин до сучасних вимог цифрової ери. Інтеграція інноваційних форматів та верстка новин, що спрямовані на збільшення залучености та розширення авдиторії. Співвідношення інтерактивності та інфотейнменту в новинах.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2024 |
| Размер файла | 1,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Між інтерактивністю та інфотейнментом: українські телевізійні новини у цифрову епоху
Теленков Д.В., Катеринич П.В.
У статті здійснено аналіз адаптації українських телевізійних новин до сучасних вимог цифрової ери, з особливим фокусом на інтеграції інноваційних форматів та верстки новин, що спрямовані на збільшення залучености та розширення авдиторії. Висвітлюючи стратегії використання соціальних мереж для оперативного оновлення інформації, розвиток мультимедійних форматів, особистісного зв'язку з ведучими, а також гармонійне поєднання інформативного та розважального контенту, автори підкреслюють важливість адаптації до змінних уподобань авдиторії. Значна увага приділена аспекту верстки новин, що включає ефективне оформлення контенту для забезпечення його доступности та привабливости на різних платформах від десктопних версій до мобільних застосунків та адаптацій для планшетів і розумних годинників. Особливість «медіаквінтету» як моделі цифрової еволюції медіа, розкривається через п'ять основних компонентів, кожен з яких вимагає унікального підходу до верстки та презентації новин, щоб відповідати специфічним очікуванням та потребам різних сегментів авдиторії. В статті обговорюються виклики та переваги, пов'язані зреалізацією медіаквінтету в контексті технічних аспектів та необхідности комплексного управління контентом. У дослідженні закцентовано на важливости балансу між інформативністю та розважальною цінністю контенту, інтеграції новітніх технологічних рішень для персоналізованого та інтерактивного досвіду авдиторії. Медіа, які успішно адаптуються до швидкозмінних вподобань та впроваджують ефективні стратегії верстки новин, здатні зберегти релевантність та популярність у сучасному інформаційному просторі.
Ключові слова: телевізійні новини, цифрова трансформація, медіаквінтет, інтерактивність, персоналізація контенту, моделі верстки, верстка новин.
Telenkov D.V., Katerynych P.V.
BETWEEN INTERACTIVITY AND INFOTAINMENT: UKRAINIAN TV NEWS IN THE DIGITAL AGE
This paper explores the adaptation of Ukrainian television news to the evolving preferences of digitalage audiences, with a focus on the implementation of innovative formats that blend informative content with entertainment elements. By analyzing the use of social media for up-to-date information, the development of multimedia formats, the fostering of a personal connection with news anchors, and the combination of informative and entertaining content, the paper underscores how these strategies cater to the demands of contemporary audiences. Particular attention is given to the concept of the "media quintet”, comprising desktop and mobile site versions, mobile apps, tablet adaptations, and smartwatch applications, which contribute to increased audience reach and engagement. The adaptation to mobile consumption, interactivity, and personalization ofnews content are identified as crucial factors in securing high audience engagement and loyalty. The implementation of the media quintet is not only a chance for audience growth but also a challenge that demands significant technical, financial resources, and comprehensive content management. The paper highlights the importance of versatile media strategies in the face of rapid technological advancements and shifting audience preferences, understanding media success as contingent upon its ability to adapt and innovate.
Key words: TV news, digital transformation, media quintet, interactivity, content personalization, layout models, TV layout.
Вступ
Постановка проблеми. У сучасному світі телевізійні новини переживають справжню революцію. Зміни, які відбуваються у медійному просторі України, є яскравим прикладом того, як глобальні тенденції впливають на формати подачі новин та інтерактивність з авдиторією. Ця еволюція відображає не тільки зміни в технологіях та бізнес-моделях медіа, але й переосмислення ролі новин у житті сучасної людини.
Важливим фактором, що впливає на трансформацію телевізійних новин, є зміна уподобань авдиторії. Сучасні глядачі прагнуть не лише отримувати актуальну інформацію, але й хочуть бути залученими в процес її створення, вимагаючи більш динамічного та інтерактивного контенту.
Особливістю сучасного медійного ландшафту є інтеграція цифрових технологій, які відкривають нові можливости для взаємодії з авдиторією. Соціальні мережі, онлайн-платформи та мобільні застосунки стають невід'ємною частиною новинного процесу, забезпечуючи миттєвий доступ до інформації та можливість активного діалогу між ЗМІ та глядачами.
Українські телеканали активно адаптуються до цих викликів, розробляючи нові формати новин, які враховують як зміни в технологіях, так і очікування авдиторії. Вони поєднують традиційні методи журналістики з інноваційними підходами, створюючи новинні продукти, здатні задовольнити запити найвимогливіших глядачів.
Ці зміни в медійному ландшафті вимагають від журналістів та телевізійних продюсерів нового рівня креативности та гнучкости у виборі форматів подачі новин, а також розуміння нових тенденцій споживання медійного контенту. Впровадження цифрових технологій та розвиток соціальних мереж надає унікальну можливість для залучення авдиторії та створення більш персоналізованого медійного продукту.
Розвиток медійного простору в Україні демонструє важливість адаптування до змінних уподобань авдиторії й розвитку технологій, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку. Телевізійні новини, що поєднують інформативність з елементами розваги, інтерактивність та глибину аналізу, стають новим стандартом якісних медійних продуктів.
Враховуючи ці тенденції, можна з упевненістю сказати, що майбутнє телевізійних новин в Україні та у світі формуватиметься під впливом постійної взаємодії між технологічними нововведеннями, змінами в культурі споживання медіа та необхідністю задовольняти різноманітні запити глядачів. Саме тому інновації, інтерактивний та креативний підхід до створення новинних програм відіграватимуть ключову роль у розвитку телевізійної журналістики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У цифрову епоху ландшафт телевізійних новин змінився, включивши елементи інтерактивности та інфотейнменту. Традиційні телевізійні новини характеризуються низьким рівнем інтерактивности, лінійним форматом і сильними аудіота візуальними атрибутами [3]. З іншого боку, інфотейнмент поєднання інформації та розваг під впливом ринкових сил і змін у медіаполітиці посів чільне місце у виробництві телевізійних новин по всій Європі [1]. Цей зсув у бік інфотейнменту кинув виклик традиційним уявленням про телевізійну журналістику, поєднуючи інформування, розважання, політичну та популярну культуру [2].
У дослідженні медійного простору та трансформації телевізійних новин в Україні особлива увага приділяється аналізу як внутрішніх, так і міжнародних джерел. Вивчення моделей верстки телевізійних новин, представлених у роботі Теленкова, Крайнікової та Єжижанської [10, 120], показує глибинний підхід до розуміння маркетингових наративів у контексті медійних змін в Україні.
Окрім того, значний вплив на сферу медіа мають технологічні інновації та зміни в споживчих уподобаннях. В роботі Валь-Йоргенсен і Ханіч (2009), «Довідник з журналістських студій» (The Handbook of Journalism Studies), надається комплексний аналіз сучасного стану журналістики та медіа, який може бути застосований для розуміння тенденцій розвитку телевізійних новин в глобальному контексті [12].
Дослідження впливу соціальних мереж і цифрових платформ на формати телевізійних новин відображені в роботі Отто, Глоггера і Букс (2017), де розглядається феномен інфотейнменту, який стає щоразу вагомішим у контексті залучення авдиторії [9].
Важливість медіаграмотности та критичного сприйняття медійного контенту авдиторією підкреслюється в дослідженні Детектора медіа, де аналізується російська пропаганда та її вплив на громадську думку в Україні. Цей аспект є критично важливим для розуміння динаміки медійного ландшафту та формування відповідальних медійних практик [5].
Деякі сучасні дослідники надають огляд глобальних трендів у споживанні новин у цифрову епоху, підкреслюючи зростання важливости соціальних мереж та мобільних платформ для доступу до новин[8]. Поняття медіаквінтету надає важливу інформацію щодо можливості персоналізації досвіду споживання контенту через різні платформи [7], [6].
У книзі «Опосередковане конструювання реальності. Форма правління» («The Mediated Construction of Reality. Polity») пропонується глибокий аналіз суспільних змін, що відбуваються під впливом медіа, з особливим акцентом на процеси медіації та їх вплив на суспільну реальність [4]. В інших дослідження розкривається концепція «логіки соціальних медіа» та її вплив на публічний дискурс та суспільні взаємодії [11]. Порівняння основних концептів у межах дослідження представлене у таблиці 1.
Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз процесу трансформації телевізійних новин в Україні в умовах глобальних цифрових змін, ідентифікація ключових стратегій, які українські мовники використовують для адаптації до уподобань авдиторії, залучення та розширення авдиторії через інтеграцію цифрових технологій та розвиток нових наративних форматів.
Для аналізу трансформації телевізійних новин в Україні в контексті глобальних цифрових змін було обрано кілька ключових методологічних підходів. По-перше, проведено дескриптивний аналіз сучасного стану українських новинних медіа, зосереджуючись на інтеграції цифрових технологій, адаптації контенту до уподобань авдиторії та розвитку інтерактивних та персоналізованих форматів. Другий підхід включав вивчення вторинних даних та літературного огляду наукових робіт і публікацій, які займаються питаннями цифрової трансформації медіа, для забезпечення теоретичної основи аналізу.
Завдяки цим методологічним підходам ми можемо розкрити як можливості, так і виклики, які стоять перед сучасними медіа в епоху цифрової трансформації.
Виклад основного матеріалу
Сучасний медійний простір України демонструє значну трансформацію у підходах до структурування та подачі новин. За період з 2004 по 2020 рік, відбулася помітна зміна в логіці представлення новинних матеріалів на провідних українських телеканалах. Традиційна ієрархія, що апелювала до політичного та економічного порядку денного, поступово доповнюється форматами, що висвітлюють соціальні проблеми, історії з життя людей та залучають авдиторію через емоційне зв'язування. Нижче наведені причини змін.
Технологічний прогрес. Новітні технології, зокрема широке розповсюдження інтернету та мобільних пристроїв, змінили спосіб, в який авдиторія споживає новини. Цифрові платформи та соціальні мережі дозволяють глядачам вибирати, коли та як вони хочуть отримувати новини, спонукаючи ЗМІ до адаптації їхніх форматів.
інтерактивність інфотейнмент телевізійні новини
Таблиця 1
Порівняння основних концептів
|
Автор (и) |
Рік |
Основні теми |
|
|
Теленков Д. та ін. |
2022 |
Моделі верстки телевізійних новин в Україні, маркетингові наративи |
|
|
Детектор медіа |
2019 |
Вплив російської пропаганди, медіаграмотність |
|
|
Валь-Йоргенсен К. та Ханіч Т (Wahl-Jorgensen & Hanitzsch) |
2009 |
Глобальні тенденції в журналістиці, медійні дослідження |
|
|
Ньюман Н. (Newman) та ін. |
2021 |
Тренди споживання цифрових новин у світі, вплив соцмереж |
|
|
Калдрі Н. і Гіпп А. (Couldry & Hepp) |
2017 |
Медіація суспільної реальности, вплив медіа на суспільні зміни |
|
|
Ван Дейк Х. і Поелл Т (Van Dijck & Poell) |
2013 |
Логіка соціальних медіа, її вплив на публічний дискурс і суспільні взаємодії |
|
|
Катеринич П. |
2021 |
Медіаквінтет |
|
|
Аленкар, А., Круйкемайєр, С. (Alencar, A., Kruikemeier, S.) |
2016 |
Інфотейнмент в аудіовізуальній сфері |
Зміна уподобань авдиторії. Сучасні глядачі бажають більше, ніж просто звіт про події; вони прагнуть до контенту, який би розповідав історії, викликаючи емоції та співпереживання. Це спонукало медіа включати більше історій з життя та соціальних питань у свої новинні сітки.
Соціальні зміни. Україна пережила ряд значних соціальних змін, включаючи Революцію Гідносте, АТО, зараз повномасштабне вторгнення. Ці події вплинули на суспільні настрої та збільшили інтерес до глибших аналітичних матеріалів та особистих історій, які відображають складність та багатогранність суспільного життя.
Нижче наведені наслідки змін.
Більша взаємодія з авдиторією. Використання емоційно заряджених історій та залучення соціальних питань сприяє глибшій взаємодії з глядачами.
Медіа стають не просто джерелом інформації, а платформою для обговорення та співпереживання. В сучасному медійному просторі, де користувачі звикли до швидкого доступу до інформації та мають можливість вибору серед маси контенту, взаємодія з авдиторією стає ключовим аспектом утримання їх уваги. Використання «емоційно заряджених» історій та залучення соціальних питань є ефективним способом підвищення глибини взаємодії з глядачами. Медійні компанії, які інтегрують такі історії у свої новинні сітки, перетворюються з простого джерела інформації на платформу для обговорення та співпереживання. Це дозволяє авдиторії не лише споживати контент, але й брати активну участь у формуванні громадської думки, висловлювати своє бачення та обговорювати важливі питання з іншими користувачами. Окрім того, прямі ефіри, інтерактивні інтерв'ю, та можливости коментування в соціальних мережах роблять новинний контент більш доступним для взаємодії, створюючи відчуття безпосередньої участи авдиторії у новинному процесі.
Розвиток медіаграмотности. Зі збільшенням доступу до різноманітного контенту авдиторія стає більш критичною та вимогливою до якости новин. Це спонукає медіа не тільки адаптуватися до нових форматів, але й підвищувати стандарти журналістики. Паралельно з розширенням доступу до різноманітного контенту та посиленням взаємодії з авдиторією, в суспільстві спостерігається зростання вимог до якости новин. Глядачі стають більш критичними до перевірки фактів та аналізу джерел інформації, що сприяє розвитку медіаграмотности. З одного боку, це ставить перед медіа нові виклики, адже тепер вони повинні не тільки адаптуватися до нових форматів, але й забезпечувати високу точність та об'єктивність подачі інформації. З іншого боку, це надає медійним організаціям можливість підвищити свій авторитет і довіру серед глядачів, впроваджуючи стандарти перевірки фактів, відкритости джерел та балансу поглядів. Освітні програми, спрямовані на розвиток критичного мислення та медіаграмотности, можуть сприяти формуванню більш освіченої авдиторії, здатної самостійно аналізувати отриману інформацію та розрізняти якісний контент від маніпулятивного.
Особливо актуальним це стає в контексті поширення фейкових новин та інформаційних операцій, які можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні мотиви. Розвиток медіаграмотности не лише зміцнює демократичні інститути, але й сприяє формуванню стійкости суспільства до інформаційних викликів.
Медіа своєю чергою можуть і повинні брати активну участь у розвитку медіаграмотности, інтегруючи освітній контент у свої платформи, організовуючи тренінги та воркшопи для різних груп авдиторії, а також співпрацюючи з освітніми та громадськими організаціями. Це не лише допоможе зміцнити довіру до медіа як до надійного джерела інформації, але й сприятиме формуванню відповідального споживання медійного контенту.
Враховуючи виклики сучасного медійного простору, поглиблення взаємодії з авдиторією через «емоційно заряджені» історії та висвітлення соціальних питань, а також розвиток медіаграмотности серед глядачів, є ключовими елементами, які визначатимуть успіх медійних організацій. Медіа, що здатні адаптуватися до цих тенденцій та водночас підтримувати високі стандарти журналістики, зможуть не лише утримати свою авдиторію, але й сприяти формуванню більш освіченого та відповідального суспільства.
Реальні кейси та зміни в наративі українських телевізійних програм свідчать про стратегічне реагування на вимоги сучасної авдиторії, яка прагне не лише до інформативного, але й емоційного зв'язку з контентом. Телевізійна служба новин (ТСН) на каналі 1+1 приклад того, як традиційна новинна програма може еволюціонувати, інтегруючи соціальні теми та особисті історії з життя українців. Акцентується не лише на подачі актуальної інформації, але й на висвітленні емоційного досвіду героїв репортажів. Це стосується, наприклад, розповідей про людей, які змогли подолати значні життєві виклики, такі як втрата близьких, боротьба з хворобами чи важкі життєві обставини. Такий підхід не тільки збільшує емоційний зв'язок з авдиторією, але й сприяє формуванню глибшого розуміння суспільних проблем.
«Сніданок з 1+1» цей ранковий шоу-формат, який транслюється на «1+1», є яскравим прикладом змішування новин, розважального контенту та історій з життя. «Сніданок з 1+1» прагне забезпечити глядачів різноманітним контентом, що включає огляд актуальних новин, інтерв'ю з цікавими особистостями, кулінарні сегменти, поради щодо здорового способу життя та інший інформаційно-розважальний контент. Цей формат залучає авдиторію, яка цінує не лише оперативне оновлення новин, але й позитивний емоційний досвід від перегляду програми.
Як приклад медійного проєкту, базованого на принципах громадського мовлення, «Громадське телебачення» відіграє важливу роль у висвітленні соціальних питань. Програми «Громадського» зосереджені на детальному аналізі важливих тем, які впливають на суспільство, включаючи зміни в законодавстві, права людини, екологічні виклики... Шляхом глибокого залучення в тему «Громадське» надає авдиторії не лише інформацію, але й стимулює критичне мислення та особистісну взаємодію з висвітлюваними питаннями.
Ці кейси ілюструють, як зміни в наративі та інтеграція різноманітних форматів здатні впливати на сприйняття авдиторією, збільшуючи залученість та розширюючи вплив медіа у цифрову епоху.
В дослідженні Д. Теленков та ін. наголошують на важливости розвитку наративів, які спроможні створити емоційний зв'язок з глядачем, інтегруючи елементи драми та сенсаційности. Це не лише допомагає залучити увагу авдиторії, але й підвищує рівень її взаємодії з контентом [10].
Згідно з доповіддю «Звіт про цифрові тенденції 2021» («Digital News Report 2021») від Інституту Рейтер (Reuters Institute), зростальна роль соціальних мереж як каналів поширення новин спонукає медійні організації адаптувати свої наративи до більш візуальних та емоційно заряджених форматів. Це необхідно для забезпечення вищої взаємодії з авдиторією у соціальних мережах, де користувачі швидше реагують на контент, який викликає емоційну реакцію.
Проєкт «Голос Америки» у своїх репортажах часто включає персональні історії та інтерв'ю з людьми, чиї життя були безпосередньо пов'язані з подіями. Це дозволяє глядачам не лише отримати фактичну інформацію, але й побачити особистісний вимір таких подій, сприяючи глибшому розумінню та емоційному зв'язку з темою.
Зміна в сітці та наративі телевізійних новин в Україні відображає глобальні тенденції та відповідає на чимраз вищі вимоги авдиторії до більш динамічного, інтерактивного та емоційно багатого контенту. Інтеграція соціальних проблем, людських історій та емоційного залучення у формати новин є важливим кроком у розвитку медійної галузі, який допомагає підвищити соціальну значущість новин і зміцнити зв'язок між медіа та авдиторією.
У сучасному світі цифрові платформи стають невіддільною частиною новинної екосистеми, надаючи мовникам додаткові канали для досягнення авдиторії. Впровадження соціальних мереж, інтерактивних функцій та мультимедійного контенту в програми новин не лише розширює доступність новин, але й дозволяє використовувати більш витончений та багатогранний підхід до сторітелінгу. Це поєднання традиційних та цифрових медіа обслуговує різноманітну авдиторію, від «цифрових тубільців» до тих, хто більше звик до традиційних форматів телевізійних новин.
Соціальні мережі, такі як «Facebook», «Х» та «Instagram» стають важливими платформами для розповсюдження новин, дозволяючи швидко поширювати інформацію та залучати авдиторію до обговорення актуальних тем. Вони надають медіа можливість безпосереднього зв'язку з глядачами, збирання зворотного зв'язку та адаптації контенту під потреби авдиторії.
Інтерактивність стає ключовим елементом сучасних новинних програм. Опитування, онлайн-чати з журналістами та експертами, а також можливість коментування новинних статей у реальному часі стимулюють авдиторію до активної участи в новинному процесі, перетворюючи пасивних споживачів на активних учасників.
Використання відео, аудіо, інфографіки та інших мультимедійних елементів дозволяє розкривати теми новин з різних кутів, надаючи глядачам повніше розуміння подій. Це не лише покращує загальне сприйняття новин, але й допомагає висвітлювати складні теми більш доступною мовою.
Цифрові медіа дозволяють задовольнити потреби широкого спектра глядачів. Для «цифрових тубільців» або ж «аборигенів», які звикли до швидкого споживання контенту в інтернеті, новинні медіа розробляють короткі, динамічні відеоролики та інтерактивні історії, які досить добре зчитуються через мобільні пристрої. Для тих, хто віддає перевагу більш традиційним форматам телевізійних новин, медіа створюють детальніші аналітичні матеріали та документальні фільми, які можна переглядати онлайн або через застосунки для смарттелевізорів.
Окрім формування новин, цифрові платформи відкривають нові можливости для освітнього контенту. Це може містити детальні пояснення складних новинних тем через інфографіку та інтерактивні елементи, які допомагають глядачам краще зрозуміти контекст та значення подій.
Інтеграція штучного інтелекту та алгоритмів аналізу даних дозволяє медійним компаніям пропонувати персоналізований досвід для кожного користувача, адаптуючи новинний потік до індивідуальних переваг. Це забезпечує високу релевантність контенту та збільшує лояльність авдиторії.
Інтеграція цифрових медіа в новинну екосистему не тільки розширює можливости для мовників у досягненні та залученні авдиторії, але й відкриває нові шляхи для глибшого, багатограннішого висвітлення новин. Це поєднання традиційних та цифрових підходів створює динамічне, інтерактивне та «включене» медійне середовище, яке задовольняє потреби широкого кола глядачів і сприяє формуванню відкритого та інформованого суспільства.
Адаптація до уподобань авдиторії є ключовим фактором, що впливає на еволюцію стилів представлення новин. Сучасна авдиторія вимагає не лише оперативного оновлення інформації, але й глибокого аналізу подій, а також створення особистісного зв'язку з ведучими новин. Це призвело до виникнення інноваційних форматів, які поєднують інформативний контент з елементами розваг. Такі зміни відображають ширший тренд до «інфотейнменту», де грані між новинами та розвагами стираються з метою утримання уваги глядачів у висококонкурентному медійному ландшафті.
Усвідомлюючи, що значна частина авдиторії споживає новини через мобільні пристрої, медіа активно оптимізують свій контент під мобільні платформи. Це включає створення коротших новинних сюжетів, оптимізацію інтерфейсів під сенсорні екрани та розробку застосунків для спрощення доступу до новин.
Розвиток технологій дозволяє медіа не лише надавати новинний контент, але й адаптувати його під інтереси конкретного користувача. Використання алгоритмів рекомендацій, опитувань та персоналізованих новинних стрічок допомагає підвищити залученість авдиторії, пропонуючи їм саме той контент, який їх найбільше зацікавить.
Термін «медіаквінтет», впроваджений в українське журналістикознавство дослідником П. Катериничем, описує п'ять основних компонентів цифрової еволюції сучасних онлайн-медіа, необхідних для збільшення залучености та розширення авдиторії: десктопна версія, мобільна версія, мобільний застосунок, версія для планшета, адаптація для використання в розумних годинниках [7]. Ось як ці елементи можуть бути застосовані:
Десктопна версія
Це традиційний формат, оптимізований для перегляду на комп'ютерах. Він забезпечує повний спектр функціональности сайту, включаючи доступ до розширеного контенту, мультимедійних елементів та інтерактивних функцій.
Мобільна версія
Мобільна версія сайту для користувачів, які переглядають контент на смартфонах. Вона зазвичай має спрощений дизайн і навігацію для зручности користувачів на менших екранах.
Мобільний застосунок
Мобільні застосунки дозволяють медіа встановлювати більш тісний зв'язок з авдиторією, надаючи можливість швидкого доступу до контенту, персоналізованих повідомлень та інших інтерактивних функцій.
Версія для планшета
Оптимізована для планшетів версія забезпечує зручний перегляд і навігацію, враховуючи більший розмір екрана та можливости мультитачу, що робить її ідеальною для глибокого занурення в контент.
Адаптація для використання в розумних (смарт) годинниках
Це включає розробку спеціалізованих застосунків або повідомлень для розумних годинників, що дозволяє користувачам отримувати оновлення та сповіщення в режимі реального часу, зберігаючи зв'язок з актуальними новинами навіть на ходу.
На рисунку 1 зображена структура медіаквінтету.
Впровадження медіаквінтету є важливим для забезпечення широкого охоплення та високої залучености авдиторії в епоху цифрових технологій. Це дозволяє медіа створювати гнучку та різноманітну стратегію контенту, яка задовольняє потреби користувачів різних платформ, забезпечуючи їм зручний доступ до інформації, незалежно від того, де вони знаходяться або який пристрій використовують.
Переваги впровадження медіаквінтету:
* Збільшення охоплення авдиторії: Наявність контенту в різних форматах і для різних пристроїв
Рис. 1. Застосування медіаквінтенту у медійній сфері забезпечує максимальне охоплення, залучаючи користувачів з різними перевагами
* Підвищення залучености: Адаптація контенту під специфіку різних платформ і пристроїв допомагає підтримувати високий рівень залучености, оскільки користувачі отримують оптимальний досвід взаємодії.
* Гнучкість у виборі контенту: Користувачі можуть обирати, як вони хочуть споживати медіаконтент чи то переглядаючи новини вранці на смартфоні, чи читаючи детальні статті на планшеті чи десктопі ввечері.
* Персоналізація досвіду: Цифрові технології дозволяють збирати дані про контент, якому користувачі надають перевагу, і адаптувати контент відповідно до їхніх інтересів, підвищуючи таким чином лояльність авдиторії.
* Миттєве оновлення: Використання цифрових платформ забезпечує можливість швидкого оновлення інформації та миттєвого сповіщення користувачів про важливі події, зберігаючи актуальність медіаконтенту.
Виклики впровадження медіаквінтету:
* Технічні та фінансові ресурси: Розробка та підтримка різних версій вебсайтів і мобільних застосунків вимагає значних технічних та фінансових інвестицій.
* Управління контентом: Створення унікального та адаптованого контенту для кожної платформи вимагає часу та зусиль, а також ефективної стратегії управління контентом.
* Захист персональних даних: Збір та аналіз даних користувачів для персоналізації контенту має відповідати законодавчим вимогам щодо захисту персональних даних.
Адаптація до уподобань авдиторії в сучасному медійному просторі є неодмінною частиною стратегії розвитку кожного медійного ресурсу. Виклик полягає в знаходженні балансу між інформативністю контенту та його розважальною цінністю, а також в інтеграції новітніх технологічних рішень для забезпечення персоналізованого та інтерактивного досвіду для глядачів. Медіа, що успішно адаптуються до швидкозмінних вподобань своєї авдиторії, здатні не лише утримати наявних глядачів, але й залучити нових, відповідаючи на їхній попит створенням якісного та релевантного контенту.
Висновки й пропозиції
Еволюція телевізійних новин в Україні відображає глобальний перехід до більш динамічних, інтерактивних та орієнтованих на глядача медіа. Обіймаючи інтеграцію цифрових технологій, адаптуючись до уподобань авдиторії та досліджуючи нові формати наративу, українські мовники перевизначають способи надання та споживання новин. Ця трансформація підкреслює адаптивність медіа та їхнє неперервне прагнення інформувати, залучати та встановлювати зв'язок з авдиторією в значущий спосіб.
Використання медіаквінтету як необхідного компонента цифрової еволюції сучасних онлайнмедіа є ключовим фактором для збільшення залучености та розширення авдиторії. Це не лише дозволяє медіа охоплювати ширший спектр користувачів, але й надає можливість для глибшого залучення авдиторії через персоналізований і багатогранний підхід до висвітлення новин.
Однак, разом з перевагами, пов'язаними з інтеграцією цифрових технологій та розвитком медіаквінтету, приходять і виклики, включаючи потребу в технічних та фінансових ресурсах, управління контентом, а також питання захисту персональних даних.
Завдяки своїй адаптивности та інноваційному підходу, українські медіа продовжують розвиватися, забезпечуючи авдиторію актуальним контентом використовують технології «залучення» та інтерактиву. Це не лише сприяє розвитку інформованого суспільства, але й відіграє важливу роль у формуванні відкритого та демократичного інформаційного простору в Україні.
Список літератури
1. Alencar, A., Kruikemeier, S. Audiovisual infotainment in european news: a comparative content analysis of dutch, spanish, and irish television news programs. Journalism. 2016. 19(11). P. 1534-1551.
2. Alonso, P. Peruvian infotainment: from fujimori's media dictatorship to democracy's satire. Bulletin of Latin American Research. 2018. 35(2). P. 210-224.
3. Beaudoin, C. E. The internet's impact on international knowledge. New Media & Society. 2008ю 10(3), P. 455-474.
4. Couldry, N., Hepp, A. The mediated construction of reality. 2018. John Wiley & Sons.
5. Detector Media. Джерела інформації, медіаграмотність і російська пропаганда: результати всеукраїнського опитування громадської думки. 2019. URL: https://detector.media/infospace/article/164308/201903-21-dzherela-informatsii-mediagramotnist-i-rosiyska-propaganda-rezultaty-vseukrainskogo-opytuvannyagromadskoi-dumky/
6. Katerynych, P. Diverse News For Young Minds: Scandinavian Perspectives. Obraz. 2023. Vol.1 (41). P. 77-88.
7. Katerynych, P Educational journalism in Ukraine (results of content analysis). Синопсис: текст, контекст, медіа. 2021. 27(2). P. 86-95. DOI: https://doi.org/10.28925/23n-259x.202L27
8. Newman, N., Fletcher, R., Schulz, A., Andi, S., Robertson, C. T., Nielsen, R. K. Reuters Institute digital news report. 2021.
9. Otto, L., Glogger, I., Boukes, M. The Softening of Journalistic Political Communication: A Comprehensive Framework Model of Sensationalism, Soft News, Infotainment, and Tabloidization. Communication Theory. 2017. 27(2). P. 136-155.
10. Telenkov, D., Krainikova, T., Yezhyzhanska, Models of TV news layout: Different types of marketing narrative. Innovative Marketing. 2022. 18 (1). P. 117-130.
11. Van Dijck, J., Poell, T. Understanding social media logic. Media and communication. 2013. 1(1). P. 2-14.
12. Wahl-Jorgensen, K., Hanitzsch, T. The Handbook of Journalism Studies. 2009. New York: Routledge.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Система відбору новин та їх інтерпритація у засобах масової інформації. Дослідження жанру "часопису новин". Вплив першого "часопису новин" - американського "Тайму" - на світову журналістику. Характеристика тижневика "ПІК" ("Політика і культура").
курсовая работа [45,9 K], добавлен 20.04.2010Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".
курсовая работа [70,7 K], добавлен 18.12.2012Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром. Майстерність телеведучих та персоналії службі ТСН. Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин. Методи їх професійного викладу. Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 02.06.2010Телеконференції та їх класифікація. Режим обміну повідомленнями. Підключення до групи новин. Підготовка і відправлення повідомлення у групу новин. Безпосередній чат ICQ. Перехід між непрочитаними повідомленнями. Зони перегляду й зони заголовків.
реферат [21,4 K], добавлен 30.05.2009Національні, регіональні складові специфіки висвітлення українських подій у закордонних засобах масової інформації. Тематика закордонного медійного матеріалу відносно українських новин. Головні історичні події незалежної України у фокусі закордонних ЗМІ.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.10.2014Історія формування ринку телевізійних програм. Розподіл на виробників програм і їх трансляторів на пострадянському просторі. Проблеми українських студій. Мовна ситуація в царині телевізійних та електронних ЗМІ. Характеристика українських телекомпаній.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 20.04.2010Історія виникнення та розвиток перших європейських газет. Поява професії журналіста та спосіб подачі газетних новин. Нова система обміну інформацією і передумови до створення англійських інформбюро. Становлення перших журналів та використання реклами.
курсовая работа [338,8 K], добавлен 31.08.2010Дослідження сутності та ґенези механізмів міжнародної інформаційно-аналітичної діяльності українських засобів масової інформації. Роль журналіста в поширенні міжнародних новин. Основні загрози та перспективи розвитку міжнародної журналістики України.
статья [22,1 K], добавлен 07.02.2018Місце новин в мережевих виданнях та на сторінках друкованих видань. Характеристика новинних матеріалів на прикладі видань "Українська правда" та "Донецкие новости". Характеристика різних новинних матеріалів онлайнового видання "Українська правда".
курсовая работа [54,6 K], добавлен 25.12.2013Інтерактивність як поняття і явище. Становлення інтерактивного телебачення та його вплив на тележурналістику. Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах "1+1" та "Україна". Аналіз функціонування інтерактивності у межах українського телепростору.
дипломная работа [576,6 K], добавлен 05.04.2014
