Блоги як джерело регіональної медіакритики (на прикладі Рівненського онлайн медіа "Четверта влада")

Размещено на http://allbest.ru

ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем'янчука»

Блоги як джерело регіональної медіакритики (на прикладі Рівненського онлайн медіа «Четверта влада»)

Горчакова А.О., Зубарець А.В.

Анотація

У статті досліджуються блоги локальних онлайн медіа як популярний та ефективний канал поширення регіональної медіакритики. До сьогодні практично усі мережеві регіональні засоби масової інформації на своїх веб-сайтах впровадили окремою рубрикою блоги, що свідчить про актуальність та необхідність теоретичного осмислення та дослідження таких практик.

Визначено, що блогова критика, є новим типом контенту, перспективним курсом медіакритичної діяльності. Формат блогу розширює можливості для медіакритика більше ніж традиційні медіа канали.

Блог, як поліморфний жанр онлайн медіа, дозволяє автору, з одного боку, у невимушеній відкритій публіцистичній формі виражати свою авторську позицію, демонструвати суб'єктивну оцінку з використанням експресії, різноманітних форм аналізу як критичної діяльності. З іншого боку використовувати усі властивості інтернет технологій: інтерактивність, мультимедійність, оперативність, для доказовості власної позиції та підтвердження об'єктивності оціночних суджень.

Досліджено, що в межах регіонального інформаційного простору медіа критика ще знаходиться на початковій стадії свого генезису і практично є казуальним явищем в традиційних ЗМІ. Медіакритичні публікації в регіональних та гіперлокальних медіа є зайвим дискурсом, який обмежує інтереси політичних сил, місцевих представників влади, а іноді заангажованих журналістів.

Мізерна частка матеріалів локальних ЗМІ відображає критичний аналіз журналістської практики. Більшість медіа займається інформаційно-аналітичною діяльністю.

Встановлено, що Рівненщина є прикладом позитивної тенденції якісного розвитку регіональної медіакритики, зокрема її сучасного варіанту блогової. Платформою регіональної медіакритики є рівненське онлайнмедіа «Четверта влада», авторський колектив якого працює над виявленням проблематичних аспектів журналістської професійної діяльності. Визначено, що блогова медіакритика інтернет-порталу сприяє зростанню професійної саморефлексії та медіаграмотності.

Ключові слова: медіакритика, регіональний критичний аналіз, локальні трендсетери, регіональна журналістика, гіперлокальні медіа.

Вступ

Постановка проблеми. Медіапростір сьогодні це не лише традиційна журналістська практика збору, аналізу інформації, створення інформаційно-аналітичного продукту, але й інформаційно-комунікаційне середовище наповнене контентом лідерів думок.

Флагманом серед тренд сетерів є журналісти, які мають вагомий вплив на думку суспільства. Внаслідок отриманої свободи у вільному виражені поглядів, авторської позиції з'явилася множинна кількість публікацій оцінюючого змісту, частину якого складає критичний погляд на діяльність колег-журналістів та функціонування медіа сфери.

Отож, сучасний критик часто користується зручним способом для поширення медіа продукту блогами. Це дає можливість поширювати та популяризувати медіакритику серед широкого загалу. Тому вважаємо, що журналістські блоги є новітньою платформою професійної регіональної медіа критики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Критика медійної діяльності місцевих ЗМІ є надзвичайно важливою, бо є безумовним стимулюючим чинником дотримання стандартів, етичних принципів журналістики, механізмом впровадження медіаосвіти на локальному рівні.

Нині критична оцінка ситуації на медійному ринку окремого регіону, аналіз професійної діяльності журналістів локального інформаційного поля становить незначну частку українського медіа критичного дискурсу. Більше того медіакритика відображена у векторі блогової регіональної журналістики досі потребує наукового осмислення.

Українські науковці активно вивчають різноманітні сторони блогінгу, зокрема, блог як інноваційний жанр інтернет журналістики досліджували О. Чекмишев, Л. Ярошенко, І. Тонких досліджувала вплив журналістських блогів на громадську думку, І. Мудра систематизувала класифікацію журналістських блогів, О. Кузнецова зробила градацію функцій журналістських блогів. Як складову журналістики медіа критику досліджують О. Довженко, Б. Потятинник, А. Миколаєнко, А. Сулім, особливості зародження та розвитку медіакритики на регіональному рівні вивчала Н. Фенько.

Наталія Фенько провела детальне дослідження специфіки корпоративної медіакритики на прикладі постів закритої Facebook групи кропивницьких медійників, де дотично до нашої наукової проблеми досліджує неофіційну критичну полеміку журналістів щодо недоліків медіа діяльності. медіакритичний блогінг віртуальний журналістика

Проте контент журналістських блогів на платформах регіональних онлайн медіа, який орієнтований на критичну оцінку локальної медіа сфери достатньо ще не був теоретично опанованим.

Постановка завдання. Отож, основна мета наукової розвідки дослідити особливості публікацій регіональних онлайн медіа, іменовані як блог, в медіакритичному розрізі.

Наукове дослідження орієнтоване на вивчення дописів під рубрикою «Блоги» медіа критичного змісту у локальному інформаційному просторі, зокрема Рівненщини.

Попередній огляд мережевих медіа Рівненщини виявив лише поодинокі критичні публікації, які б стосувалися б аналізу медіа сфери. Тому за об'єкт блогової медіакритики було обрано дописи під рубрикою «Блоги» з рівненського медіа ресурсу «Четверта влада».

Отже, для проведення якісного аналізу природи медіа критичних блогів, необхідно виконати наступні завдання: визначити чи можна опубліковані матеріали під тематичної назвою «Блог» інформаційного порталу «Четверта влада», вважати за журналістський блогінг, і який відсоток з них можна вважати медіакритикою; охарактеризувати якісні та кількісні критеріїв дописів журналістів медіа критичного змісту у локальному інформаційному просторі, зокрема Рівненщини (на прикладі обраного сайту); охарактеризувати функції критичних блогів журналістів сайту «Четверта влада», які містять аналіз та критичну оцінку продукту регіональних медіа або аналіз специфіки діяльності місцевих медіафахівців, на сайті Інтернет-ЗМІ «Четверта влада»; визначити особливості публікацій блогерів регіональних мережевих медіа, як джерела локальної медіа критики; через наскрізний аналіз змісту визначити тематику регіональної критики, проблематику локального медіакритичного контенту мережевих медіа.

Виклад основного матеріалу

Щоб зрозуміти істинні якості медіакритичного журналістського блогінгу окреслимо поняття «блог». Щоденне занурення споживача інформації у глобальний інформаційний простір Інтернету стало природньою поведінкою практично кожної людини. Можливості віртуальної мережі дають абсолютний доступ до різноманітних інформаційних майданчиків, створюють особливий простір для міжособистісного обміну думками, можливість критично оцінювати дійсність, що в свою чергу зумовило появу блогів. Блог (похідне від web log/weblog) це особлива форма публікації, комунікації, викладу думок, яка створена в онлайн форматі. Блогінг став популярним як явище ще наприкінці 90-х рр. ХХ ст. Проте наукове осмислення блогінгу сформувалося лише на початку ХХІ ст. Термін «блог» вперше включили до Оксвордського словника англійської мови тільки в 2003 році [13].

О. Чекмишев і Л. Ярошенко більш конкретніше визначають специфіку блогінгу і вважають, що блог особливий інформаційний чи інформаційноаналітичний жанр, який дає змогу регулярно поширювати в мережі інтернет та соціальних мережах інформацію, аналітичні чи особистісноемоційні коментарі [12]. Публікації на платформах дослідженого нами мережевого медіа визначено, як не довільні авторські дописи, а як якісний контент, який можна кваліфікувати як журналістські блоги, які є професійним текстом, створеним з дотриманням адресантом усіх вимог. Адже, як зазначає М. Рудик, журналістський блог це фахова діяльність, яка здійснюється на добровільній чи корпоративній основі в межах інтернетпорталів офіційних мас-медіа [6].

Чому блоги на регіональних онлайн медіа можуть бути популярним майданчиком для медіакритики на місцевому рівні? Цьому можуть посприяти негативні фактори, які визначають низький рівень виробництва медіа критичного контенту.

Зокрема, локальні медіа часто використовуються в інтересах політично-олігархічних сил з метою впливу на громадську думку. Тому в аудиторії місцевого інформаційного поля давно сформовано ЗМІ власні смаки та вподобання, інформаційні запити, яких особливого інтересу в критичному осмисленні медійної діяльності не потребують. Брак досвіду критичного сприйняття діяльносні медіа, недостатня сформованість обізнаності про механізми інформаційного впливу сформувало серед населення відсторонене ставлення до медіакритики в умовах локального медіапростору [11, с. 313].

Іншою проблемою є те, що інформаційний простір регіону це замкнена сфера у якій свою діяльність здійснюють близькі за тематикою, локалізацією та класифікацією ЗМІ: електронні, мережеві, друковані. Усі вони працюють в умовах тісних взаємозв'язків, під сферою впливів політичного сектору, економічної залежності, особистих журналістських знайомств та контактів, тому критичний аналіз якості місцевого медійного продукту сприймається як ганебний учинок або перетворюється на матеріал а-ля «щоб нікого не образити» [11, с. 10].

Блоги, які створені з професійним підходом на ресурсах інтернет медіа, і містять критичний огляд медіа сфери за своєю природою можуть покращити ситуацію, яка склалася на регіональному рівні. Ці публікації-блоги є плацдармом свободи вираження думок, свободи незалежного оцінювання локальної медійної практики, що дозволяє коригувати якість контенту.

Під такими публікаціями зазвичай є вкладка зворотнього зв'язку читач має можливість висловити свою думку, вступити в особисту дискусію з журналістом, іншими користувачами, тому ми вважаємо, що блог, як жанр інтернет-журналістики, єдиний який може виконувати функцію «громадського контролю» щодо спостереження за діяльністю засобів масової інформації та визначення ставлення до нього аудиторії. [Блоги і традиційні медіа: аналіз співіснування [2, с. 113].

Проведений моніторинг матеріалів інтернет ресурсу «Четверта влада» під розділом «Блог» репрезентував високі показники публікацій критичного характеру. Цьому сприяє редакційна політика інтернет-медіа, яка будується на основних принципах демократичної журналістики. Журналісти позиціонуються редакцією як спостерігачі від суспільства, місія яких доносити правдиву інформацію [1].

«Четверта влада» є регіональним рівненським інформаційно-аналітичним порталом, який створений з метою висвітлення діяльності організованого ними у 2006 році інформаційного агентства «Рівненське агентство журналістських розслідувань». Мережеве медіа продукує результати розслідувальної журналістики, яку забезпечує редакція та журналісти порталу «Четверта влада». Контент порталу становлять інформаційні та аналітичні публікації, які висвітлюють суспільно-важливі теми.

Ціллю «Четвертої влади» є підтримка розвитку професійних та незалежних місцевих ЗМІ, побудова громадянського демократичного суспільства. Специфіка діяльності журналістів цього медіа створювати інформаційний продукт, який відображатиме діяльність влади та суспільно важливих інститутів в тому числі засобів масової інформації.

Аналіз матеріалів під рубрикою «Блог» рівненського сайту «Четверта влада» з 01.01.2020 року по 01.03.2024 року доводить, що інформаційний портал насичений різноманітними аналітично критичними матеріалами, автори яких виступають в ролі як журналістів-розслідувачів так і є медіакритиками.

Блогерами порталу є журналісти «Четвертої влади», експерти, представники громадських організацій, викладачі тощо. Нами визначено, що авторами саме блогової медіакритики на сайті є журналісти Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч, Анна Калаур та викладачка Вікторія Назарук, яка не є членом редакції. Кожен автор висвітлює різну проблематику, яка стосується різноманітних аспектів діяльності медіасфери місцевих ЗМІ.

В. Торбіч є головним редактором порталу і автором публікацій, у яких поміж розслідувань та інших тем, висловлює професійну думку щодо буденних проблем професії: переслідування журналістів («Коліна прострелю: пост Вікторії Шинкаренко підбурив ветерана на злочинні погрози журналісту», 22.01.2024), взаємини місцевих владних структур та журналістів, взаємини політиків та представників медіа («Чому ми оприлюднюємо зарплати посадовців і як нам перешкоджають», 27.12.2023; «Колишній СБУшник Олег Назарук програв рівненським журналістам і в апеляції», 17.06.2021), професійну придатність журналістських кадрів («Бути журналістом і журналісткою», 01.06.2021) тощо. Висвітлюючи окремі перепитії журналістської сфери, автор порушує глобальні проблеми постійного зловживання владою своєю силою, бізнесом своїми фінансовими можливостями та безперервного застосування ними до місцевої журналістики жорсткого контролю і впливу.

Жанрові особливості медіакритичних блогів журналіста визначаються своєю тріадністю, тобто поєднують ознаки інформаційних, аналітичних жанрів та публіцистику. Текст публікацій є простим та зрозумілим, автор веде оповідь в розповідному стилі, це забезпечує доступність і легке сприйття інформації.

Публікації В. Торбіча містять емоційну лексику та оцінку, яскраво виражену думку, але відповідають принципам професії, бо вони створенні автором з позиції журналіста. Матеріали містять факти, документальну інформацію, демонстрацію документальних відомостей, посилання на публікації інших медіа. Вільний виклад думок, сприяє тому, що публікації автора сприймаються як дружня розмова тет-а-тет. Форма такої подачі інформації відповідає специфіці онлайн видань, адже їхній формат дозволяє використовувати критично забарвленні висловлювання та інші мовностилістичні засоби.

Журналістські дописи Анни Калаур на сайті порушують проблематику тематичного наповнення рівненських медіа, головні інформаційні приводи, випадки перешкоджанню журналістській діяльності, вплив війни на журналістику регіону. Як підсумок року журналістка готує щорічно дайджест головних медійних подій, які трапилися за рік в інформаційному просторі Рівненщини («Період потрясінь і адаптації: медійні підсумки 2023 року на Рівненщені», 31.12.2023; «Медійні підсумки на Рівненщині: життя ЗМІ в умовах війни» 30.04.2023; «Супергеройські новини: як рівненські ЗМІ пишуть про правоохорнців», 28.04.2023).

Авторка піднімає на загал проблеми джинси, неналежно маркованої реклами, прозорість та фінансування рівненських ЗМІ, медіаполітику рівненських телеканалів та газет («Хвалебні оди благодійнику, бійка в ефірі і Медведчук: як рівненські онлайн-ЗМІ писали про партії», 28.05.2021; «Таємниці рівненських ЗМІ: які сайти і канали приховали інформацію про себе», 17.02.2021; «Піар рівненської влади за наші гроші: хто, кому, чому і скільки» 26.03.2021) тощо. А. Калаур викриває контрагітацію та антирекламу, фейки і маніпуляції в матеріалах із ознаками замовності [1].

Анна Калаур є не лише журналісткою, а й представницею Інституту масової інформації у Рівненській області, її блоги побудовані з використанням технологій та методології проведення досліджень Інституту масової інформації.

Зазвичай подана інформація в публікаціях авторки є синтезом аналітичного аналізу та критичного осмислення ситуації в рівненському медіапросторі.

Аналізуючи блогерську діяльність А. Калаур є усі підстави стверджувати, що її матеріали є прикладом публікацій масової та професійної медіакритики, адже тематика блогу є цікавою як представникам журналістських кіл так і пересічному читачу.

Цікавими є блог Вікторії Назарук, яка є експерткою з гендерного моніторингу журналістських матеріалів у проєкті «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який впроваджено Волинським прес-клубом за підтримки «Медійної програми в Україні», Intemews. Особливістю її статей є широке висвітлення питання гендерної рівності, зокрема аналіз тем де жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації) («Гіперлокальні медіа Рівненщини на другій позиції за рівнем гендерної чутливості», 29.02.2024; «Жінка, яка щось створила, може про це й розповісти: у рівненських медіа в лютому найвищий індекс гендерної чутливості», 03.03.2023), використання журналіст/к/и фемінітиви, вживання стереотипних образів жінок і чоловіків, присутність в місцевих медіа сексизму, а також, видимість у журналістських матеріалах жіночих та чоловічих постатей («Чи бачать жінок рівненські медіа», 04.03.2022; «Жінки у місцевих ЗМІ: вже називаємо, але ще стереотипно», 07.05.2021) тощо.

Діяльність В. Назарук спрямована на впровадження медіаосвіти серед авдиторії її блогу, піднімає проблематику гендеру та її важливості у суспільстві.

Предметом її медіакритики є медійний ринок Рівненщини, займаючись моніторингом якого авторка підвищує увагу авдиторії до важливості питання дотримання етичних та професійних принципів журналістів на локальному рівні [1].

Медіакритичний дискурс онлайн медіа «Четверта влада» є достатньо різноманітним і тематично насиченим.

Спектр тематики відображає усю проблематику діяльності журналістів рівненської медіа сфери. За визначений період у рубриці «Блог» було розміщено загалом 163 матеріали, з них 33% (53 публікації), медіакритичні матеріали. Згідно із результатами огляду текстів, які ми здійснили за 2020-2023 рік, з метою категоризації змісту медіакритичних блогів ми виокремили такі найвживаніші наративи, які стосуються діяльності регіональних ЗМІ і складають такі мікротеми локальної медіакритики:

Аналіз змісту матеріалів критичних дописів інформаційного ресурсу «Четверта влада» показав, що у медіакритичних блогах найбільше уваги автори публікацій приділяють проблемам тендерної рівності, фемінітивам, наявності стереотипних образів, сексизму у регіональних ЗМІ 63%, перешкоджання професійній діяльності, прав та свобод журналістів, професійні виклики з якими зіткнулися журналісти локальних медіа після повномасштабного вторгнення Росії 79%, ознаки джинси та заангажованості, неналежно маркованої реклами та піар-матеріалів у місцевих медіа 59%. У публікаціях часто піднімаються кілька тем одразу.

Тематикою інших матеріалівблогів є місцеві вибори, політичне життя, медична сфера, події регіону, які трапилися у минулому Регіональна медіакритика акумульована у блогах досліджуваного нами медіа ресурсу виконує низку функцій як потужний регулятор журналістської практики [10].

Опираючись на теоретичне обґрунтування функціонального апарату медіакритики, визначений дослідниками, зокрема А. Сулім, ми вважаємо, що критичний контент блогів онлайн-ресурсу «Четверта влада» виконує: інформаційну функцію, адже інформує читача про негативні явища та впливи інформаційної діяльність медіа регіону; комунікаційну функцію, адже під кожним критичним дописом користувачі блогів мають можливість коментувати авторський матеріал та комунікувати з автором допису; за допомогою загальнонаукових методів пізнання дійсності аналізу, синтезу та особливо моніторингу, якими користуються критики блогів сайту «Четверта влада» виконується пізнавально-оцінююча функція.

Автор блогу, аналізуючи зміст, форму повідомлення розкриває реальну ситуацію в регіональному медіа середовищі. Виносить на загальний осуд деструктивні явища мас медійної діяльності; регулятивну функцію діяльності регіональних ЗМІ, авторський колектив намагається критичними зауваженнями, засудженнням, оцінюванням впливати та коригувати діяльність журналістів рівненського медіаринку [7].

Висновки

В ході проведеного дослідження було встановлено, що важливою медіакритичною практикою в Рівненському регіоні займаються блогери онлайн-видання «Четверта влада», які окрім проведення та висвітленння результатів журналістських розслідувань, забезпечує критичну оцінку медійно-інформаційного середовища. Публікації в розділі «Блог» рівненського мережевого ЗМІ «Четверта влада» виконують важливу місію медіакритики корегують та протидіють негативним аспектам журналістської діяльності, які виникають при взаємодії у локальній системі медіа влада суспільство. Увесь контент критиків-блогерів сайту є професійним медіакритичним продуктом, орієнтованим на широку аудиторію, створений практиками, і ґрунтується на практичних знаннях, журналістському та життєвому досвіді. Ключовим фактором, який визначає якість блогів як якісної медіакритики є дотримання авторами професійних стандартів, зокрема точності, збалансованості, повноти та достовірності. Регіональна медіакритика представлена у блоговому сегменті інтернет медіа «Четверта влада» є об'єктом впливу на медіапростір регіону і рефлексивним механізмом подоланння проблем локальної журналістської практики.

Список літератури

1. Блоги «Четвертої влади». URL: https://4vlada.com/blogs (дата звернення: 20.03.2024).

2. Досенко А. Блоги і традиційні медіа: аналіз співіснування. Образ. 2018. Вип. 1. С. 111-118. URL: Шір://пЬш^о^иа/ШКМоЬі^_2018_1_13(дата звернення: 18.03.2024).

3. Лазарєва Л.М. Блог як надсучасний засіб масової комунікації. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. пр. Київ: Міленіум, 2010. Вип. 25. С. 151-159.

4. Мудра І. Класифікація журналістських блогів. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Журналістські науки. № 3. Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2019. С. 76-80.

5. Недо А. Блогосфера як вияв громадянської журналістики. Медіапростір. Тернопіль : «Літературний Тернопіль», 2017. Спецвип. № 9. С. 8-14.

6. Рудик М. Журналіст-блогер на сучасному інформаційному ринку: секрети майстерності. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2017. Вип. 42. С. 267-272. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VLNU_Jur_2017_42_38 (дата звернення: 16.03.2024)

7. Сулім А. А. Медіакритика в Україні: функції, тематика, проблематика : автореф. дис. канд. наук із соц. комунікацій : 27.00.04 / Сулім А. А. ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. Дніпропетровськ, 2015. 18 с. 27.00.04/76. С. 89.

8. Тонкіх І. Ю. Журналістські блоги як форма впливу на громадську думку в українських ІнтернетЗМІ. Психолінгвістика. 2012. Вип. 11. С. 29090 297. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2012_11_38 (дата звернення: 22.03.2024).

9. Фенько Н. М. Проблеми становлення регіональної медіа критики. URL: https://bit.ly/2PWcmdG (дата звернення: 18.03.2024).

10. Фенько Н. Регіональна медіакритика: в пошуках об'єкта. URL: https://ms.detector.media/mediakritika/ post/6608/2012-07-26 (дата звернення: 18.03.2024)

11. Фенько Н. М. Специфіка становлення і розвитку регіональної медіакритики в Україні/ Н. М. Фенько // Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми медіаосвіти в Україні та світі». Запоріжжя, 2016. URL: http://personal.pu.if.ua/depart/hanna.marchuk/resource/file/ Zbirnik_Dorob_1(1). pdf (дата звернення: 21.03.2024).

12. Чекмишев О.В., Ярошенко Л.А. Основи якісного блогерства // Асоціація «Спільний простір», Комітет «Рівність можли-востей» / Навчальний посібник. К.: 2014,ФОП А. М. Рудницька. 48 с.

13. Herring, Susan C., Dieter Stein, and Tuija Virtanen, eds. Pragmatics of computer-mediated communication. Vol. 94. Berlin: De Gruyter Mouton, 2013.

Abstract

Blogs as a source of regional media criticism (the case of the Rivne online media outlet “Chetverta vlada” (fourth estate))

Horchikova A. О., Zubarets A. V.

The statistics track blogs of local online media as a popular and effective channel for expanding regional media criticism. Until now, increasingly regional sources of mass information on their websites have introduced an adjoining section of blogs to highlight the relevance and necessity of theoretical understanding and research of such practices. It is clear that blog criticism is a new type of content, a promising course of media criticism.

The blog format expands the possibilities for media critics beyond traditional media channels. A blog, as a polymorphic genre of online media, allows the author, on the one hand, in an undisturbed open journalistic form, to express his author's position, demonstrate a subjective assessment of vikoristic expression, various forms of analysis Because it is a critical activity.

On the other hand, all authorities rely on Internet technologies: interactivity, multimedia, efficiency, to prove the authority's position and confirm the objectivity of evaluative judgements.

It has been discovered that within the regional information space, media criticism is still at the embryonic stage of its genesis and is practically a casual phenomenon in traditional literature. Media critical publications in regional and hyperlocal media provide a distinct discourse that intersects the interests of political forces, local government representatives, and sometimes engaged journalists.

A tiny portion of local ZMI materials reflects a critical analysis of journalistic practice. Most media are engaged in information and analytical activities. It has been established that Rivneshchina is an example of a positive trend in the development of regional media criticism, including the current version blogging.

The platform of regional media criticism and the regional online media “Fourth of Powers”, a team of authors working on identifying problematic aspects ofjournalistic professional activity. It has been shown that blogging media criticism of the Internet portal coincides with growing professional self-reflection and media literacy.

Key words: media criticism, regional critical analysis, local trendsetters, regional journalism, hyperlocal media.

Размещено на Allbest.ru