Реформування контенту регіональних філій суспільного телебачення під час повномасштабної російсько-української війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформування контенту регіональних філій суспільного телебачення під час повномасштабної російсько-української війни

Людмила Комінярська (Путькалець)

Західноукраїнський національний університет

Ольга Блашків

Західноукраїнський національний університет

У статті проаналізовано контент регіонального суспільного телебачення під час повномасштабної російсько-української війни. Подано порівняльний аналіз програм, які створювали регіональні команди суспільного мовника до повномасштабного вторгнення. На прикладі контенту «Суспільне-Тернопіль» досліджено проблемно-тематичне наповнення програм регіональної філії суспільного мовника. Визначено помітне скорочення частки контенту власного виробництва на локальну проблематику. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення було призупинено виробництво програми «Сьогод-ні. Головне», суспільно-політичного ток-шоу, яке докладно розкривало локальну проблематику. Наголошено на важливості регіональних ЗМІ в умовах війни, представленні інтересів громадськості на регіональному та центральному рівнях.

Ключові слова: суспільне телебачення, телевізійна реформа, російсько-українська війна, телевізійний контент, регіональна філія.

REFORMING THE CONTENT OF REGIONAL BRANCHES OF PUBLIC TELEVISION DURING THE FULL-SCALE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR

Liudmyla Kominiarska (Putkalets)

Western Ukrainian National University

Olga Blashkiv

Western Ukrainian National University

The article conducts an analysis of the content of regional Public Television during the full-scale Russian-Ukrainian war. A comparative analysis of programs created by regional teams of the Public broadcaster before the full-scale invasion is presented. The research aims to study and provide a detailed analysis of the television content of regional branches of Public Television to understand the peculiarities of operation during a state of war, track changes in the thematic content, and speech format. Analytical methods of scientific research (analysis of television content of regional branches of Public Television), as well as inductive, deductive, and abstract-logical methods, are employed. The historical method is applied to the study of television reform in Ukraine. The key method in the research is content analysis, which is used to study the impact of television reform on the quality and volume of content of regional branches of Public Television.

Using the example of the content of “Suspilne-Ternopil,” the thematic and problematic content of programs of the regional branch of Public Television is investigated. A significant reduction in the share of in-house produced content on local issues is identified. In particular, at the beginning of the full-scale invasion, the production of the program “Today. Main” was suspended, a socio-political talk show that extensively covered local issues. Emphasis is placed on the importance of regional media in times of war, representing the interests of the public at both regional and central levels. In our opinion, regional broadcasters of Public Television should reintroduce in-house produced programs to restore a platform for discussing local issues. Strengthening ties with high-quality media from neighboring states is also advisable, specifically for the exchange of journalists' experiences and high-quality content.

Keywords: Public television, television reform, Russian-Ukrainian war, television content, broadcast, regional branch.

Постановка проблеми:

контент суспільне телебачення повномасштабна війна

Під час повномасштабної російсько-української війни контент регіональних філій суспільного телебачення зазнав суттєвих змін. Зокрема, зросла потреба в оперативній інформації на воєнну тематику, збалансованому аналізі подій, відтак перед медійниками постало питання - як працювати в нових екстремальних умовах.

У регіональних філіях суспільного телебачення після повномасштабного вторгнення переформатували виробництво контенту, зосередившись на створенні новин та поширенні їх в ефірному мовленні й на різних Інтернет-платформах. Замість власних програм почали транслювати марафон «Суспільне. Спротив» - міжрегіонаявний інформаційний проект команди суспільного телебачення. Змінилися також і умови роботи журналістів, адже через потребу висвітлювати оперативну інформацію на воєнну тематику вони були змушені вивчати нові правила комунікації. Тим часом увага громадськості до телебачення зростала. За результатами досліджень Детектор медіа, новини з телеканалів отримують близько 40% українців, а з дид- житал-платформ (месенджерів та соціальних мереж) - понад 55%. Відстежується зростання зацікавлень саме місцевими масмедіа. 60% респондентів довіряють новинам у соціальних мережах, 54% національним новинам онлайн, 48% - новинам національного телебачення1. Телебачення залишається ключовим джерелом інформації, хоча цікавість до нього дещо знижується саме на користь соціальних мереж. Відтак регіональні філії суспільного телебачення використовують їх як ще одну платформу для поширення власного контенту.

Мета дослідження полягає у вивченні та детальному аналізі телевізійного контенту регіональних філій суспільного телебачення для з'ясування особливостей роботи в умовах воєнного стану, відстеженні змін у тематиці контенту та форматі мовлення. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: відстежити зміни в умовах роботи журналістів регіональних філій суспільного телебачення, проаналізувати контент за тематикою, жанровою специфікою, а також особливості формату; обґрунтувати потребу регіональних філій суспільного телебачення у виробництві власних програм.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

У закордонному та українському науковому дискурсі чимало праць присвячено телевізійній реформі, а зокрема проблематиці суспільного телебачення. Серед зарубіжних науковців, які досліджували трансформації суспільного мовлення - С. Джонсон, Дж. Сітон, С. Барнет, Л. Хаєнс та інші. В Україні розвитку суспільного мовлення приділяли увагу у своїх дослідженнях О. Головчук, О. Джолос, І. Кирич, С. Остапа, Л. Путькалець, В. Путрашик, І. Розкладай, Н. Толочко, Н. Фленько, Г Шаповалова та інші. Н. Фленько зауважує, що ґрунтовні дослідження телевізійної реформи на регіональному рівні відсутні . Дослідниця також наголошує на проблемних аспектах, які актуальні для всіх регіональних філій суспільного мовлення: недофінансу- вання, низька якість контенту, плинність кадрів, проблема недовіри аудиторії . На регіональному рівні суспільного мовника відстежується скорочення виробництва власного контенту. До прикладу, Тернопільська філія по буднях видає в ефір п'ятнад- цятихвилинний випуск новин, також готує матеріали для міжрегіонального проєкту «Суспільне. Спротив». Втім, частка контенту власного виробництва, який репрезентує проблеми регіону, незначна, а також простежується тенденція до скорочення. Це призводить до зниження поінформованості жителів регіону щодо локальних проблем, а відтак і до зниження громадянської активності загалом. На цій проблемі наголошує у своєму дослідженні Е. Мартін . Зокрема, він радить регіональним філіям суспільного телебачення налагоджувати зв'язки з аудиторією, сприяти посиленню цінностей і ролі місцевого телебачення для аудиторії, особливо щодо порушення проблем, якими комерційні телеканали можуть нехтувати. Проблематику регіональної філії суспільного мовника під час війни розглядають Н. Толочко, Г Шаповалова, В. Путрашик. Зокрема, науковці відзначають, що «в умовах війни та інформаційних загроз зростає роль суспільного мовлення України та регіональних телеканалів, підзвітних народу, незалежних від влади і бізнесу, що здатні виконувати функцію комунікаційної платформи. Потенціал Першого та регіональних філій сьогодні не використовується сповна, причиною можна назвати недофінансування, специфічний розподіл обов'язків, зменшення обсягів контенту» . Незважаючи на значний науковий доробок українських і закордонних вчених, фрагментарність теоретичних і практичних питань зумовлює потребу продовжити комплексне дослідження провадження телевізійної реформи на регіональному рівні під час повномасштабної російсько-української війни.

Методологічна основа дослідження

У дослідженні теоретико-методологічною основою є науковий доробок українських і зарубіжних вчених щодо функціонування регіонального телебачення України, а також реформи суспільного мовлення. Для реалізації поставлених завдань використано аналітичний метод наукового дослідження (аналіз телевізійного контенту регіональних філій суспільного мовника), а також метод індукції, дедукції, абстрактно-логічний метод. Історичний метод застосовано при вивченні телевізійної реформи в Україні. Ключовим у дослідженні є метод контент-аналізу, який застосовано під час вивчення впливу телевізійної реформи на якість та обсяг контенту регіональних філій суспільного телебачення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Після повномасштабного вторгнення Росії на регіональному рівні суспільного телебачення створили проєкт «Суспільне. Спротив». Спочатку марафон робили на базі Львівської філії, виходив він вечірньої пори. Далі до виробництва програми приєдналися Ужгородська філія, там готували ранкові ефіри. А з 24 серпня 2022 року до створення міжрегіонального проєкту долучилася Рівненська філія, яка взялася координувати денний ефір. «У Херсоні суспільний мовник з перших годин повномасш- табного вторгнення став основним джерелом перевіреної та оперативної інформації з Херсощини. «Команда «Суспільне Херсон» після захоплення їхнього офісу 2 березня сконцентрувалася на сайті «Суспільне Новини», вела сторінки у соціальних мережах і телеграм-канал, аудиторія якого з тисячі підписників зросла до 57 тисяч. Херсонські журналісти попри все знаходили способи долучатися до національного і регіонального марафонів та розповідати, чим насправді жив Херсон» .

Нині марафон «Суспільне. Спротив» транслюється на ютуб-каналах місцевих мовників «Суспільне Ужгород», «Суспільне Рівне», «Суспільне Львів» та в ефірі усіх місцевих телеканалів суспільного. Перелік платформ розширили, щоб надати аудиторії більше доступу до інформації у зручний час і в зручному місці. Команди місцевих телеканалів теж долучаються до створення марафону, зокрема вони готують новинні сюжети та інтерв'ю, включаються у прямий ефір, створюють тематичні відеоролики. Утім, в основі міжрегіонального марафону «Суспільне. Спротив» - розмовні студії та новини. Проєкт транслюється в ефірі по буднях у трьох часових проміжках: з 7.00 до 11.00, з 12.00 до 16:00 та з 17:00 до 21:00. Ведучі запрошують до розмови експертів, які дають відповіді на запитання, що виникають у складних ситуаціях воєнного стану. Багато уваги журналісти приділяють історіям взаємодопомоги та підтримки, розповідям про українських захисників і їхні родини, тобто тематиці боротьби українців за перемогу. Також в ефірі марафону домінує тематика про міжнародну підтримку України, практичні поради, як виживати та жити під час війни, про наявні загрози та фактори ризику. Переглядаючи марафон, аудиторія може отримати достатньо інформації, аби сформувати власну думку про події в Україні та світі. В ефірі охоплюють увагою основні новини з різних регіонів. Втім, частка інформації про місцеві новини конкретних областей незначна. До прикладу, у кожному випуску марафону тричі виходять новини, однак вони здебільшого репрезентують суспільно-політичну ситуацію в країні та світі, а не локальні питання. «У програмі від 09.01.23 р. представлені сюжети, репортажі, студійні інтерв'ю та прямі включення з Миколаївщини, Харківщини, Івано-Франківщини, Сумщини, Волині, Полтавщини, а також із Херсона, Вінниці, Чернігова, Луцька, Одеси, Запоріжжя. З Ужгорода за допомогою онлайн-зв'язку до ефіру долучився тільки один співрозмовник - заступник голови ОВА, інтерв'ю з яким тривало 7 хв. 30 сек. Вважаємо, що такого обсягу часу, приділеного Закарпаттю, замало, зважаючи на те, що область стала осередком волонтерської, громадської діяльності, а також прихистком для багатьох українців» .

Окрім марафону «Суспільне. Спротив», регіональні філії готують щоденні підсумкові випуски новин у формі дайджесту, їхня тривалість 15-20 хв. Наприклад, Тернопільська філія протягом 10 місяців 2023 року підготувала понад тисячу інформаційних матеріалів, частина з яких опублікована на офіційному ютуб-каналі. Також на ютубі доступні підсумкові новинні випуски (дайджести), кожен з них здебільшого складається із 5 інформаційних сюжетів та кількох відеоінформацій з коментарями. Формат дайджесту не передбачає роботу ведучого у студії, відтак матеріали транслюються один за одним. У цих випусках регіональні журналісти намагаються охоплювати основні новини регіону, а також порушувати та розкривати деякі проблемні аспекти.

Проаналізувавши матеріали підсумкових новинних випусків Тернопільської філії, спостерігаємо тенденцію до зниження кількості новин на воєнну тематику. Протягом березня-квітня 2022 року темі життя регіону в умовах воєнного стану був присвячений майже кожен матеріал. Найбільш поширені теми у підсумкових випусках новин Тернопільської філії на початку повномасштабного вторгнення - приїзд переселенців, мобілізація, історії про військових та їхні родини, комендантська година, облаштування укриттів, навчання в умовах воєнного стану, інші зміни, пов'язані із запровадженням воєнного стану. Першочергово висвітлювалася інформація щодо загроз з боку Російської Федерації, ракетних обстрілів та їх наслідків. Стосовно жанрової специфіки, то домінували інформаційні матеріали. Періодично журналісти обирали формат сторітелінгу. Під час повномасштабної війни популярності набув на регіональному телебаченні художньо-публіцистичний жанр нарису з інформаційними вкрапленнями. Журналісти його використовували, аби розповісти історії переселенців з південно-східних областей, які тікали від війни, а також за допомогою нарису висвітлювали історії про українських військових і їхні родини. Вважаємо, що саме після повномасштабного вторгнення телевізійники почали масово застосовувати цей жанр, адже він давав змогу максимально повно відтворити образ героя, застосовуючи властиві жанру художньо-публіцистичні прийоми. Прикладами є матеріали на суспільному мовнику Тернопільщини про командира бригади, батька трьох дітей, який пішов захищати Україну (29.04.2023), історія подружжя військових Наталії і Романа Леськів (13.04.2023), ще одного багатодітного батька з Тернополя, який пішов воювати (13.04.2023), історія переїзду будинку сімейного типу із Харкова до Тернополя (9.05.2023). Нарис залишається одним із найбільш популярних жанрів не тільки для тернопільських журналістів, а й для інших регіональних ко-манд суспільного мовника.

Регіональні філії суспільного мовника після повномасштабного вторгнення зупинили виробництво власних тематичних програм. До того кожна з філій готувала щоденний інформаційно-аналітичний випуск «Сьогодні. Головне», тривалістю 45 хвилин. Програма у такому форматі виходила з серпня 2020 року по лютий 2022 року. Тут розмовні студії поєднувалися із новинними випусками. Над створенням інформаційно-аналітичного ток-шоу працювали команди суспільно-політичного відділу та новинної редакції. У розмовних студіях програми порушувалося кілька топ-тем, які обиралися за принципами суспільної важливості. Зазвичай це питання, які викликають суспільний резонанс. Ведучі до студії запрошували експертів, посадовців, представників громадськості. Долучитися до розмови могли також і глядачі, ставлячи питання у прямому ефірі або ж залишаючи їх під трансляцією програми у соціальних мережах. У програмі детально розкривали конкретні проблеми, пояснювалися причинно-наслідкові зв'язки, були представлені шляхи вирішення. Програма виходила в ефір о 19.00 на регіональних суспільних мовниках, а також транслювалася наживо на сайтах філій та у мережі Фейсбук. Останній випуск програми у такому форматі відбувся 23 лютого 2022 року - напередодні повномасштабної війни. На «Суспільне Тернопіль» цій тематиці присвятили підсумковий ефір. У новинному блоці показували сюжети про готовність укриттів, матеріали із порадами, як зібрати тривожну валізу; роз'яснення щодо умов надзвичайного стану, який було оголошено цього дня в Україні. Про загрозу повномасштабного вторгнення Російської Федерації йшлося і під час розмовної студії в рамках програми «Сьогодні. Головне». Гостем був професор Західноукраїнського національного університету, учасник російсько-української війни Микола Лазарович. Ефір розпочали із трансляції звернення Президента Володимира Зеленського щодо запровадження надзвичайного стану в Україні. Також під час програми показали сюжет про ймовірні сценарії повномасш- табного вторгнення Росії та матеріал про російсько-грузинську війну. Загалом програму можна назвати актуальною, збалансованою та інформаційно насиченою.

Через день після повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, в ефірі регіональних філій вже транслювали марафон «Суспільне. Спротив». Регіональні команди на місцях замість роботи над власними програмами, почали долучатися до виробництва марафону, зокрема вони створювали невеликі інтерв'ю. До прикладу, інтерв'ю із заступницею голови Тернопільського регіонального відділення Асоціації ріелторів України Любою Мойсюк (5.04.2022). В інтерв'ю йшлося про ціни за оренду квартир у Тернополі, а також тенденції щодо вартості нерухомості в умовах пов- номасштабної війни. Зокрема, спікерка зазначила, що з початку повномасштабної війни продаж квартир у Тернополі зупинився, а відновлюватися ринок почав влітку 2022 року. Серед потенційних покупців - переселенці з південно-східних регіонів. Тематика інтерв'ю актуальна, оскільки Тернопільщина - один з регіонів, куди масово приїжджали переселенці. Область протягом 2022 року прийняла понад сто тис. переселенців.

Ще одне інтерв'ю тернопільської команди суспільного мовника - про дисидента та колишнього політв'язня Михайла Горбаля (16.10.2023). За його проукраїнську позицію радянська влада тричі відправляла чоловіка за грати. У таборах він провів 16 років. В інтерв'ю Михайло Горбаль розповів історію свого життя, відтак рубрика до програми «Суспільне. Спротив» вийшла документальною й автобіографічною.

Інтерв'ю, які готують регіональні команди для марафону «Суспільне. Спротив», переважно тривають від 7 до 15 хв. Їх показують у різних часових проміжках. Тематика більшості з них зберігає актуальність не лише для конкретного регіону, а й для країни загалом. Наприклад, інтерв'ю миколаївської команди суспільного мовника про ментальне здоров'я дітей під час повномасштабної війни. Це розмова із психологинею БФ «Голоси дітей» Євгенією Курченко. Спікерка порушує важливі питання щодо безпеки, захищеності та емоційної підтримки дітей. Отже, така тематика має однакову актуальність для жителів різних регіонів України. Аналіз інтерв'ю регіональних команд суспільного телебачення протягом 2023 року дає підстави стверджувати, що більшість із них стосуються загальних тем, а не відображають локальні злободенні проблеми, які раніше розглядалися в ефірі програми «Сьогодні. Головне».

Деякі регіональні команди суспільного мовлення під час повномасштабної війни реалізовують оригінальні авторські проєкти. Наприклад, в Ужгородській філії відновили програму для ромів «Романо Джівіпен». У форматі сторітелінгу журналісти показують історії ромів, які рятуються від війни. «Відрадно, що частина випусків присвячена військовим ромської національності, які захищають Україну. На нашу думку, подібні приклади патріотизму допомагають спростовувати стереотипи, пов'язані з національністю, долати аутсайдерство ромського етносу» .

Усі філії суспільного телебачення готують матеріали про військових з громад, які під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну вступили до війська та захищають країну. У кожному регіоні є свої герої, історії яких унікальні. Також чимало сюжетів журналісти суспільного підготували про волонтерів та різні волонтерські проекти. Від початку повномасштабного вторгнення - це одна із топ-тем у кожному новинному випуску на регіональному та центральному рівні суспільного телебачення.

Результати й перспективи подальших досліджень обговорення.

Повномасштабна російсько-українська війна і криза, пов'язана із нею поглиблює проблему оперативного і якісного інформування громадськості. Значення регіональних філій суспільного телебачення у таких умовах зростає. Оскільки вони підзвітні громадянам, незалежні від представників влади. Суспільне телебачення в часи кризи має робити якісний контент і не нехтувати професійною етикою. Всебічне інформування аудиторії, зокрема і під час кризи, передбачене законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення». Тож постають питання: «яким чином на регіональному рівні виконується ця норма закону?», «коли Суспільне забезпечуватиме всебічне інформування в кризових умовах?». Окрім цього, вихід «Єдиного марафону» збігається в часі із трансляцією регіонального марафону на телеканалах Суспільного. Відтак міжрегіональний марафон втрачає частину аудиторії, при цьому на його виготовлення затрачаються значні матеріальні та людські ресурси.

Висновки

Дослідивши тему, можемо дійти висновку, що потенціал регіональних філій суспільного мовлення в Україні використовується недостатньо. Спостерігаємо зменшення обсягу контенту власного виробництва саме на регіональному рівні суспільного мовника. Місцеві команди зосередилися на створенні міжрегіонального марафону «Суспільне. Спротив», який більше уваги приділяє загально-державним темам. Натомість локальні проблеми у регіонах часто залишаються без належної уваги в ефірі. Більшість місцевих регіональних команд з контенту власного виробництва видають до ефіру лише один підсумковий 15-ти хвилинний випуск новин (дайджест). У регіонах чимало приватних медіа зупинили свою діяльність. Відтак у деяких областях України філії суспільного залишилися чи не єдиними, хто вижив у складних економічних умовах.

На нашу думку, регіональним мовникам суспільного необхідно повернути програми власного виробництва, аби відновити майданчик для обговорення локальних проблем. Також варто посилювати зв'язки з якісними медіа із сусідніх держав саме задля обміну досвідом журналістів, а також якісним контентом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. «Після 24 лютого: яким був 2022 рік для регіональних медіа» (2023), Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/monitorings/pislya-24-lyutogo-yakym-buv- 2022-rik-dlya-regionalnyh-media-i50014 (дата звернення: 12.09.2023).

2. «Понад 55% українців отримують інформацію з месенджерів та соціальних мереж - дослідження» (2022), Детектор медіа: URL: https://detector.media/ (дата звернення: 12.10.23).

3. Путькалець, Л. (2016), «Роль регіонального державного телебачення України під час інформаційної війни», Вісник Львівського університету. Серія Теле- та радіо- журналістика, вип. 15, с. 213-218.

4. Толочко, Н., Шаповалова, Г., & Путрашик, В. (2023), «Виклики і завдання філії Суспільного мовлення прикордонного регіону в умовах війни», Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія Філологія. Соціальні комунікації, т. 34 (73), № 1, ч. 2, с. 193-199.

5. «Українські регіональні медіа під час війни: кримінал та соціалка повертають свої позиції» (2023), Детектор медіа. URL: https://detector.media/ (дата звернення: 12.10.2023).

6. Фленько, Н. (2020), «Суспільне мовлення: національна місія та регіональні виклики», Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія Філологія. Соціальні комунікації, т. 31 (70), № 2, ч. 4, с. 229-233.

7. Barnett, S., Murdoch, T. & Townend J. (2022), «Where public interest and public benefit meet: the application of charity law to journalism», Journal of Media Law. URL: https:// www.tandfonline.com/doi/full/10.10 8 0/17577632.2022.2141225?scroll=top&needAc- cess=true&role=tab

8. Bidzilya Yu., Solomin Y., Tolochko N., Shapovalova H., & Shebeshtian Y. (2020), «The Media Image of the Multinational Transcarpathia: The Problems of the Search for Ethnic and Civil Identities», International Journal of Criminology and Sociology, 9: 29722983.

9. Bidzilya, Y., Tolochko, N., Haladzhun, Z., Solomin, Y., & Shapovalova, H. (2022), «The problems in the development of public broadcasting in the polycultural borderland Region of Ukraine». Amazonia Investiga, 11 (53), 59-69.

10. Martin, E. (2021), «Can public service broadcasting survive Silicon Valley? Synthesizing leadership perspectives at the BBC, PBS, NPR, CPB and local U.S. stations. Technology in Society, vol 64. URL: https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2020.101451

REFERENCES

1. «After February 24: How Was the Year 2022 for Regional Media» (2023), Institute of Mass Information. URL: https://imi.org.ua/monitorings/pislya-24-lyutogo-yakym-buv- 2022-rik-dlya-regionalnyh-media-i50014 (accessed on: 09/12/2023).

2. «Over 55% of Ukrainians Get Information from Messengers and Social Networks - Research» (2022), Detector Media. URL: https://detector.media/ (accessed on: 10/12/23).

3. Putykalets, L. (2016), «The Role of Regional State Television of Ukraine During the Information War», Lviv University Herald. Series Tele- and Radio Journalism, issue 15, pp. 213-218.

4. Tolochko, N., Shapovalova, H., Putrashyk, V. (2023), «Challenges and Tasks of the Public Broadcasting Branch in the Border Region in Conditions of War», Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series Philology. Social Communications, vol. 34 (73), no. 1, part 2, pp. 193-199.

5. «Ukrainian Regional Media During the War: Crime and Social Issues Regain Their Positions» (2023), Detector Media. URL: https://detector.media/ (accessed on: 10/10/2023).

6. Flenko, N. (2020), «Public Broadcasting: National Mission and Regional Challenges,» Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series Philology. Social Communications, vol. 31 (70), no. 2, part 4, pp. 229-233.

7. Barnett, S., Murdoch, T. & Townend J. (2022), «Where public interest and public benefit meet: the application of charity law to journalism», Journal of Media Law. URL: https:// www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17577632.2022.2141225?scroll=top&needAcces s=true&role=tab

8. Bidzilya Yu., Solomin Y., Tolochko N., Shapovalova H., & Shebeshtian Y. (2020), «The Media Image of the Multinational Transcarpathia: The Problems of the Search for Ethnic and Civil Identities», International Journal of Criminology and Sociology, 9: 2972-2983.

9. Bidzilya, Y., Tolochko, N., Haladzhun, Z., Solomin, Y., & Shapovalova, H. (2022), «The problems in the development of public broadcasting in the polycultural borderland Region of Ukraine», Amazonia Investiga, 11 (53), 59-69.

10. Martin, E. (2021), «Can public service broadcasting survive Silicon Valley? Synthesizing leadership perspectives at the BBC, PBS, NPR, CPB and local U.S. stations. Technology in Society, vol. 64. URL: https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2020.101451.

Размещено на Allbest.ru