Художні засоби у відеорозслідуваннях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Художні засоби у відеорозслідуваннях

Старкова Ганна Володимирівна,

кандидат культурології, доцент кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця

На думку дослідників, журналістське розслідування має розкривати злободенне питання, бути актуальним для широкої аудиторії; пропонувати новий погляд, що, окрім фактів, відбиває результат аналітичних роздумів і висновків авторів; дозволяє зрозуміти, чому зображена ситуація та позиція сторін є саме такими, а не іншими; містить думки різних учасників подій; унаочнює те, що аудиторії раніше було недоступне. Важливим для цього виду роботи є також вплив, про що українські журналісти останніми роками звертають більше уваги [1]. Це інформаційна та практична складова розслідувань. Тут варто нагадати, що «журналіст -- творчий працівник суб'єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа» [2]. Отже, цілком доречно припустити, що у своїй творчості медійник застосовує певні художні прийоми. Саме в цьому аспекті у журналістикознавстві можна віднайти чимало від літератури, аудіовізуального мистецтва та музики.

Могло б здаватися, що у журналістських розслідуваннях немає місця художнім засобам, адже найголовніше - донести інформацію. Певним парадоксом є те, що будь-який журналістський матеріал фактично неможливий без їх використання, тобто - у випадку відеоконтенту - без монтажу та руху камери, кольору та звуку, метафори та порівняння тощо [3]. Кодекс етики українського журналіста не забороняє використовувати засоби виразності. У документі вони взагалі не згадуються, але наголошується, що стрижневе - щоб будь-які матеріали не вводили в оману читачів, слухачів та глядачів [4]. кодекс етики український журналіст

Навіть побіжне ознайомлення з відеорозслідуваннями підтвердить, що журналісти активно застосовують усі доступні засоби виразності. Щоб не сумніватися у відповідності аналізованого Кодексу етики українського журналіста, звернімося до видань, що входять до «списку найякісніших і відповідальних онлайн-медіа» України, підготованого експертами Інституту масової інформації [5].

Наприклад, «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій» - розслідування «Суспільного» про російських військових, які розстріляли волонтерів під Києвом у перші дні окупації. Він починається з емоційної промови однієї з загиблих, записаної нею як відеоповідомлення у телеграмі для матері (про це ми дізнаємося пізніше, але вже бачимо, що це повідомлення дівчини, яка пояснює, чому не може не допомагати людям. Вже на п'ятій секунді фоном починається музика, яку можна назвати тривожною. Монтажна склейка - і новий відеозапис. Його знімає жінка на смартфон. Видно, як два хлопці та дівчина готуються виїхати на автівці з двору. Закадровий звук поступово гучнішає, але все одно добре чутно внутрішньокадровий: жінка пояснює, що планує робити молодь - везти допомогу туди, «де бомблять». Знову склейка. Починається відео, зняте одним з волонтерів з автівки, що рухається за призначенням. «Ой, Боженька, поможи нам», - проговорює хлопець, фіксуючи розбиту техніку на узбіччях. Музика досягає кульмінації. На екрані -- ефект розірваної плівки, зображення зникає. Це перша хвилина розслідування. При цьому використані зображення навмисно викривлені, на них накладено «сітку», що нагадує зернистість, змінюється крупність, використано кольорові фільтри. Неможливо уникнути емоційного впливу такого початку. І враховуючи контекст створення розслідування, і особливість сприйняття контенту соцмереж - коли ми бачимо заголовок, іноді - вивчаємо опис, і лише після дивимося відеоряд.

Попри те, що відеорозслідування не увійшли до списку мистецько-видовищних форм сучасної культури [6], роль засобів виразності у них видається вартою окремого ґрунтовного дослідження на стику культурології, маркетології, журналістикознавства та мистецтвознавства.

Література

1. Старкова Г. В., Яресько К. В. Розслідувальна журналістика в Україні та її впливи. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31 (70). №2. С. 222228. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-4/34.

2. Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста : Закон України від 23.09.1997 № 540/97-ВР. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 05.05.2023).

3. Бабенко В. Фігуральна мова аудіовізуального контенту. Теле- тарадіожурналістика. 2014. Вип. 13. С. 140-149.

4. Старкова Г. В., Яресько К. В., Афанасьєва О. М. Етичні засади діяльності журналіста традиційних і нових медіа. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32 (71). № 6. Ч. 3. С. 177-181.

5. Дев'ять онлайн-медіа, що стали найякіснішими:моніторинг ІМІ. ІМІ. URL:

https://imi.org.ua/monitorings/dev-yat-onlajn-media-shho-staly-najyakisnishymy-monitoryng-imi-i47998 (дата звернення: 05.05.2023).

6. Станіславська К. І. Мистецько-видовищні форми сучасної культури : монографія. Київ : НАКККіМ, 2016. 320 с.

Размещено на Allbest.ru