Скрипацтво в культурно-мистецькому просторі Івано-Франківщини ХХІ століття: сторінки газети "Галичина"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Скрипацтво в культурно-мистецькому просторі Івано-Франківщини ХХІ століття: сторінки газети «Галичина»

Тетяна Юрчило

У культурно-мистецькому просторі України продовжують займати значиме місце публікації газет. У такому популярному засобі масової інформації Івано-Франківської області, як Галичина, часто публікуються матеріали про музику, музичні інструменти, їхніх майстрів, виконавців тощо.

У Різдвяні свята висвітлюється музика коляди. У статті Михайла Андрусяка про генерал-хорунжого УПА Остання родинна коляда Василя Кука (1913-2007) розказано, що тоді виконували відому колядку Во Вифлиємі нині новина. Звісно, що не обходилося без супроводу скрипки (28.12.17).

Ігор Лазоришин написав у рубрику Різдвяні зустрічі (11.01.18) про мистецький колектив Шхіна (у перекладі -- Божа присутність) із села Верхня на Калущині. Керівник гурту Лілія Бойчук веде клас скрипки в дитячій школі мистецтв і керує одним із хорів у церкві Святого Вознесіння Господнього. Закінчила музичну школу, згодом музичне училище по класу скрипки. Серед членів колективу -- учитель образотворчого мистецтва Наталія Гуць (грає на гітарі й скрипці), Іванна Майка -- вокаліст і клавішник, Марія Болехівська -- колишня учениця Л. Бойчук.

Серед рубрик газети є й така: Митці на сторожі коляди. Лесею Зьолою (18.01.18) згадано проект Легенда Святого Різдва акторки Галини Баранкевич. Вона недавно презентувала лемківський аудіоальбом Вигнані з раю. Історія лемків їй дуже близька, адже її бабусю 1945 року з родиною вивезли з Лемківщини. Багатодітна сім'я мала кілька годин на збір і взяла в дорогу, окрім найнеобхідніших речей, акордеон і скрипку, без яких не мислила свого життя.

У розділі Дата в історії згадано, що 5 січня 1880 р. народився Василь Верховинець (справжнє прізвище Костів, розстріляний 1938 р.) -- композитор, мистецтвознавець, диригент, педагог, хореограф. Про обдарування першого теоретика українського народного танцю свідчить те, що В. Верховинець у межах курсу Мистецтвознавство не тільки читав для студентів Полтавського інституту народної освіти лекції з елементарної теорії музики, методики музичного виховання, історії музики, гармонії, а й проводив практичні заняття із сольфеджіо, гри на фортепіано, скрипці, хорового диригування, хорового співу.

Газета публікує матеріали про виготовлення скрипок. Мар'ян Локатир у дописі У скрипці -- часточка душі (03.11.09) розповів про Романа Шмігельського із с. Ясеня (Рожнятівщина). На виготовлення одного інструмента йде більше півроку. Майстер-самоук Федір Кравчук із Космача (Косівщина) при зустрічі сказав, що давно чекав людину, якій би передав своє вміння. Скрипки й альти, виготовлені руками Р. Шмігельського, звучать в Аргентині, Іспанії, Італії.

Серед повідомлень газети є відомості від Василя Галичанина (05.01.17) про конкурс Лауреати народної шани. У районному центрі Рогатин нагороду Родина року здобула сім'я викладачів по класу гри на музичних інструментах школи мистецтв імені Бориса Кудрика Ірина й Ігор Білоуси.

Ознайомлення з програми телепередач, приміром, у газеті за 05.01.17 переконує, що скрипку можна почути на концертах Ірини Федишин Україна колядує чи Павла Табакова Різдво для двох. До згаданого хордофона привертає увагу дітей програма Поговоримо про музику (Веселий нотний стан), фільми Антоніо Вівальді -- принц Венеції (відомий як автор творів для скрипки й скрипаль-віртуоз), Київська старовина (Світ мистецтва. Дворянин Микола Лисенко), який у консерваторії освоював гру на скрипці, писав твори для неї.

З опублікованої розповіді Ірина Батюк (співачка відкрила продюсерський центр Star Team) дізнаємося, що його метою став клич: Музика об'єднає світ. Створене об'єднання прагне створити умови для виховання гармонійно розвинутої особистості. Для різнобічного виховання дітей викладають вокал, хореографію, акторську майстерність, сценічну мова, є курси радіо й телеведучих, гри на музичних інструментах, зокрема й скрипці (11.01.18).

Формує інтерес до скрипки проект День гуцульської культури на Львівщині. Артисти з Верховини дарували львів'янам і гостям міста колядки, співанки, мелодії троїстих музик; запросили відвідати Музей гуцульського побуду, етнографії та музичних інструментів імені Романа Кумлика (1880-2014). Цей заслужений працівник культури України відомий як гуцульський музикант-віртуоз, поет-коломийкар. Ще в першому класі юний музика дебютував зі скрипкою на обласній сцені. Згодом його називали людиною-оркестром, адже грав на 35 музичних інструментах. На скрипці виконував твори на правий і лівий бік, мав у колекції більше 10 різних моделей, у тому числі скрипку-довбанку для новачків і американську прямокутну скрипку, зроблену гуцульським майстром за фотографією (01.02.18).

Опубліковане інтерв'ю з директором філармонії Василем Тимківим розповідає про важливі мистецькі події 2017 року. Серед новин: художньому керівникові й концертмейстеру академічного камерного оркестру Harmonia Nobile Наталії Мандриці присвоїли звання Народна артистка України. Від часу Незалежності України вона відзначена з небагатьох народних артистів-скрипалів.

Найбільшим колективом філармонії є академічний симфонічний оркестр. Якщо він відносно молодий, то Harmonia Nobile - перлина, що відсвяткувала свою 32-гу річницю. Цікавою є також концертна діяльність струнного ансамблю Quattro corde (у перекладі з італійської Чотири струни), керівником якого є Анжела Приходько. Колектив працює вже 18 років (28.12.17).

Дослідницька робота, зібрані відомості про скрипацтво вельми пригодилися автору під час педагогічної практики в загальноосвітній школі. Орієнтація в публікаціях газети Галичина стала запорукою успішною залучення школярів до переглядів її матеріалів, організації виховних заходів.

публікація галичина музика виконавець

Размещено на Allbest.ru