Просування українського книжкового контенту в міжнародному інформаційному просторі в сучасних умовах інформаційної та військової загрози

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Просування українського книжкового контенту в міжнародному інформаційному просторі в сучасних умовах інформаційної та військової загрози

Івашкевич Ольга Валеріївна

аспірантка НАКККіМ, м. Київ

Україна сьогодні у фокусі уваги міжнародної спільноти. Наш опір викликає захват, культура нашого опору, культура країни, відповідно і її продукт - книга все більше цікавить світ. Всі культурні заклади як і бібліотеки 24 лютого 2022 р. були вимушені припинити свою діяльність. В таких умовах, при постійному оголошенні повітряних тривог, ускладненій ситуації з роботою громадського транспорту, періодичному відключенні світла та ін. відбувалися пошуки оптимальних шляхів для надання бібліотечних послуг читачам і не лише в книзі, а й в спілкуванні, пораді, полегшенні психологічного стану.

Виклики, адаптація до нових реалій, пластика дій ілюструється діяльністю головної публічної бібліотеки столиці - Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки. У співпраці з бібліотекою Кракова бібліотекарі інформували співвітчизників про допомогу, яку вони можуть отримати у бібліотеці, поширювали корисну інформацію, перекладали українською мовою інформматеріали, створені для українців міськими бібліотеками Вільнюса. Так, бібліотека ініціювала акцію «Книжки вслід» - забезпечення потреб в українській літературі для тих, хто виїхав за кордон, особливо для дітей [2]. Для цього бібліотеками-партнерами у Краків і Вільнюсі були відібрані українські книжки з обмінно-резервного фонду та оголошено про збір книжок. У бібліотеці разом з фахівцями склали рекомендований список таких видань. З врахуванням інтересу читачів до психологічної літератури та до української класики, як то творів І.Нечуя-Левицького та П. Мирного. Найбільший попит -- на видання з історії та психології, а також романи, присвячені українським подіям та постатям [2]. До придбаних книжок додавали видання, які читачі приносили для цієї ініціативи з власних бібліотек у дарунок співвітчизникам, або присилали з інших міст [2]. За допомогою друзів-однодумців з багатьох європейських міст, представників товариств українців за кордоном, колег-бібліотекарів було зібрано, придбано та організовано доставку понад 6,5 тис. українських книжок до 25 міст та навіть створена гугл-карта цієї акції [2].

Державі вдалося зберегти переважною мірою фінансування і для збереження культурної і архітектурної спадщини країни. 8 мільярдів та 700 мільйонів грн. закладено на витрати Міністерства культури та інформаційної політики на 2023 р. - зменшення видатків по всім статтям бюджету МКІП, окрім видатків на «інформаційну безпеку», отже зменшення не кардинальне: на 10 - 15% [6]. Тобто культура під час війни працює [6]. З'явилися нарешті кошти для УКФ, для Українського інституту книги. Створена експертна рада при Міністерстві з питань подолання наслідків русифікації і боротьби з радянським тоталітарним минулим, дорадчого характеру [8]. Українські видавці переформатовують свою діяльність, продовжують роботу, вирішуючи задачі, з якими мало хто в світі стикався в принципі. Українські автори отримали численні премії та відзнаки (Сергій Жадан отримав Премію миру Німецьких книговидавців - головну нагороду Франкфуртського книжкового ярмарку), міжнародні літературні фестивалі організували спеціальні українські програми, реалізували спільні проєкти, стипендії, гранти, резиденції для українських авторів, перекладачів, ілюстраторів [4]. Також відбувся міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал і 17 січня було оголошено переможців (було подано 142 видання) сьомого всеукраїнського конкурсу "Найкращий книжковий дизайн 2022" [1]. 14 переможців конкурсу визначили у п'яти категоріях. Гран-прі цьогоріч не визначали, адже через вторгнення Росії конкурс відбувся в особливому форматі. Книги-переможці конкурсу "Найкращий книжковий дизайн-2022" показують, що попри надзвичайно складні обставини роботи книговидавничої галузі в Україні цього року, серед видань на ринку ми маємо конкурентні продукти справді європейської якості, гідні відзнаки, промоції та представлення на світовому конкурсі дизайну [1]. Переможці представлятимуть Україну на світовому конкурсі "Найкрасивіші книги світу", який організовує німецький фонд Buchkunst (Stiftung Buchkunst), а також експонуватимуться на міжнародних книжкових ярмарках у Вільнюсі, Ляйпцигу та на платформі, що вже відбулася у м. Франкфурті. Отже, вдалося винести українську книгу з російської тіні на міжнародній виставці - Франкфуртському книжковому ярмарку, де понад 4 тисячі видавців зі всього світу визначають, що перекладатиме і читатиме планета найближчим часом [7].

Німецький уряд та Goethe-Institut в Україні профінансували переважну більшість подій української програми. Дирекція Ярмарку надала площу безкоштовно. Головною умовою участі видавництв у стенді було представлення новинок українських авторів, виданих у 2020, 2021 та 2022 р.р. і які ще не були показані на Франкфуртському книжковому ярмарку [7]. Тут зібрані книжки, які можуть пояснити відвідувачам Україну, такий був вибір видавців і видань Українським інститутом книги. Загалом, українських локацій тут п'ять - це національний стенд Українського інституту книги і його програма "Наполегливість існування", виставка воєнного плакату "Україна. Вчора і сьогодні", стенд і програма Мистецького арсеналу "Арсенал книг, мистецтва та стійкості", локація видавництва 1st Publishing з арткнигою та стенд видавництва коміксів «Вовкулака» [7]. Також Україну підтримують на польському, естонському, грузинському стендах [7]. Вперше тут немає ані офіційного стенду Росії, ані російських видавців - дирекція Ярмарку відмовила їм в участі через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Участь росіян в своїх подіях скасували Фестиваль дитячої книги в Болоньї, Лондонський книжковий ярмарок та ще понад 20 фестивалів по всьому світу [7].

Треба зазначити, що за кордоном вийшло друком кілька антологій українських авторів, видавці одностайно зазначають зростання зацікавленості в придбанні прав на переклад українських текстів іншими мовами. Є інтерес до української художньої літератури, репортажистики, щоденників, есеїстики, поезії [4]. Серед тем, якими цікавляться іноземні видавці та читачі: російсько-українська війна, українська історія та культура, незмінно популярні дитячі книжки [4].

Великі сподівання на програму підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine (відновлення якої на наступний рік вже заявили в УІКу (програму в 2020, 2021 рр. було успішно реалізовано), яка відшкодовує видавцям витрати на передачу прав та переклад української літератури іноземною мовою [4].

Окремо потрібно згадати наступні два вагомих проєкти. Проєкт «Українська книжкова поличка» та спільний проєкт Українського інституту книги (УІК) з Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством закордонних справ України - «Книжки без кордонів» під патронатом першої леді України Олени Зеленської: у 20 країнах світу поширюють 160 тисяч українських книжок для дітей-біженців [9;3]. Мета проєкту -- забезпечення українських дітей, що вимушено покинули домівки, рідними книгами, аби вони легше пережили переїзд та більш комфортно почувались у чужому мовному середовищі [9;3]. Проєкт працює так: українські видавництва надають готові макети своїх книг, а посольства України ведуть переговори та шукають партнерів серед зарубіжних друкарень, які ці книжки випускатимуть [9;3]. УІК створила низку візуалізованих пам'яток, кожна з яких присвячена окремій країні, де можна знайти інформацію й щодо доступу до книжок українською мовою (відповідно лінку) [9].

Що ж до проєкту “Українська книжкова поличка» був задуманий як просування української літератури ще до 24 лютого. Вже у 20 країнах в бібліотеках існують наші - українські книжкові полички, де розташовані не тільки українські класичні твори, а також твори сучасних авторів у перекладі на мови тих країн, в яких ці бібліотеки розташовано [5].

Сьогодні Європа стикається з великими викликами: війною, поляризацією, дезінформацією, кліматичною, енергетичною та культурною кризами, щоб відповісти на ці виклики, люди Європи повинні лідирувати в солідарності. Але якщо ми хочемо знайти солідарність, повинні існувати безпечні місця, де люди можуть збиратися разом і досягати порозуміння. Такими просторами є знані всіма бібліотеки - надійні демократичні простори, що забезпечують доступ до надійної інформації та знань. Проєкти щодо книжок, «книжкові полички» дійсно роблять нас ближчими з людьми, які читають українське в Європі зараз. Доступ до книжок є однією з ключових потреб українців-переселенців для подолання наслідків психологічної травми та для успішної інтеграції в нове для себе оточення, а для травмованих дітей найпотужнішим провісником здатності подолати травму та вижити у складних обставинах. Можливість читати рідною мовою надає моральну підтримку, натхнення жити і діяти. Таким чином читання дає змогу досягнути успіху й подолати вплив жахливих подій в житті.

Від імпульсивності допомоги міжнародних партнерів потрібно перейти до системної стабільної співпраці та роботи на перспективу, навіть в умовах блекаутів, а саме: робити спільні проєкти; шукати разом інноваційні ідеї; налагоджувати співпрацю в довірі, взаємовигідну та цікаву. Тоді якісний книжковий продукт «українське» буде вельми помітним на міжнародній книжковій арен, збільшує видимості України та нашої літератури у міжнародному культурному просторі.

Література

книжковий міжнародний інформаційний

1. Кабацій М. Книжковий Арсенал назвав найкрасивіші видання України 2022 року [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: http:// life.pravda.com.ua (дата звернення 13.01.2023). - Назва з екрана.

2. Катаєва М. Як пережила воєнний рік головна публічна бібліотека столиці: благодійність та оновлення фондів [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua (дата звернення 17.10.2022). Назва з екрана.

3. «Книжки без кордонів»: важливий гуманітарний проєкт Олени Зеленської [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: https://odnb.odessa.ua (дата звернення 17.10.2022). - Назва з екрана.

4. Козловець Ю. Що потрібно українській книжці, щоб закріпити цьогорічний успіх закордоном [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: http:// life.pravda.com.ua (дата звернення 14.01.2023). - Назва з екрана.

5. Проєкт «Українська книжкова поличка» є вже у 20 країнах світу - Зеленська [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua (дата звернення 17.10.2022). - Назва з екрана.

6. Пушнова Т. «До перемоги»: МКІП зменшив бюджет на культуру і збільшив видатки на телемарафон [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: http:// life.pravda.com.ua (дата звернення 15.01.2023). - Назва з екрана.

7. Пушнова Т., Брайченко О. Наполегливість існування: найбільший книжковий ярмарок світу відмовив росіянам та сфокусувався на Україні [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: http:// life.pravda.com.ua (дата звернення 17.01.2023). - Назва з екрана.

8. Пушнова Т., Хорощак К. Повірте, в нас є план: Ткаченко про евакуацію музеїв, бюджет на телемарафон і обмін єнота на Пушкіна [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: http:// life.pravda.com.ua (дата звернення 16.01.2023).

9. Український інститут книги: [сайт]. - Текст. дані. - Режим доступу: https://rn.facebook.com (дата звернення 17.10.2022). - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru