Сучасні методи аналізу пропагандистських кампаній в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні методи аналізу пропагандистських кампаній в умовах війни

Качинський А.Б.

доктор технічних наук, професор, радник Секретаря РНБО України на громадських засадах, Рада національної безпеки і оборони України

Шаповалов А.А.

виконуючий обов'язки керівника Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України

Сучасні дослідники зазначають, що аналіз пропаганди - це серйозне дослідження, спрямоване на визначення цілі пропагандистської кампанії [1; 2; 3; 4]. Одначе в умовах війни окремої оцінки заслуговує робота Джоуэта Г., О'Доннела В. [5]. Автори запропонували план аналізу пропаганди з десяти кроків, що враховує використання сучасних мас медіа, де пропаганда розглядається як умисна та систематична спроба формування сприйняття, маніпуляції пізнанням і спрямування поведінки для досягнення реакції, бажаної пропагандисту. пропаганда медіа аналіз

Розглянемо такий підхід в контексті російсько-української війни.

Крок 1. Ідеологія і ціль пропагандистської кампанії

Історичні дослідження показали, що головною метою пропаганди є прийняття народом пропагандистської ідеології. Так після того, як нацисти захопили владу в 1933 році, Гітлер створив імперське міністерство народної просвіти і пропаганди для впливу на громадську думку та поведінку населення Німеччини. Нацисти ефективно використовували пропаганду, щоб завоювати підтримку мільйонів німців за демократичного ладу, а згодом за диктатури, щоб організувати переслідування, розв'язати війну та здійснити геноцид. Ідеєю для ідеологічної системи нацизму була ідея расової вищості німецької нації, а також - виняткова роль держави у відродженні слави древнього Риму.

Наріжним каменем радянської пропаганди була ідеологія марксизму- ленінізму. Критики вважають марксизм-ленінізм догматичною тоталітарною ідеологією. Як і всяка релігійно-ідеологічна догматична система марксизм-ленінізм силоміць насаджувався як власному народові, так і залежним державам-сателітам.

Нині один з найпослідовніших промоутерів Кремля - Ігор Ашманов, пояснює російській аудиторії, що гугл, фейсбук і твітер - ідеологічна зброя, націлена на росію [1]. Його велика ідея - "цифровий суверенітет": уряд контролює, до якої інформації має доступ населення. На його думку, інформаційний суверенітет недосяжний поки немає ідеології, що захищає ваші підходи у перешкоджанні одним потокам інформації на користь інших.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну показало, що реальні погляди господаря Кремля, які він прищепив і мільйонам росіян, значно жорстокіші й небезпечніші, ніж політична ностальгія за СРСР під православними іконами. Сукупність цих поглядів утворюють ідеологію "рашизму". Рашизм - це дивна постмодерністська суміш куди увійшли шовіністичний і великоросійський світогляд давно неіснуючої російської імперії, ностальгія за СРСР, реваншистські настрої пострадянських силовиків, псевдоісторичні екскурсії Путіна, а також православ'я з одночасним вшануванням Миколи ІІ і Сталіна. Культурно відстала, варварська Московія історично завжди здійснювала агресивну експансію щодо України. Очевидно, що нинішня ідеологія рашизму базується на цьому історичному досвіді москви, а базовою ідеєю є консервація культурної відсталості і руйнування розвинутих цивілізацій.

Метою пропаганди може бути агітація людей до прийняття переконань і поглядів, які сприяють переконанням і поглядам пропагандиста, або прояву визначених моделей поведінки.

Крок 2. Контекст, у якому здійснюється пропаганда

Для здійснення успішної пропагандистської кампанії, її ідеологія має відповідати атмосфері часу та настроям цільової аудиторії. Аналіз пропаганди має обов'язково включати дослідження історичного підґрунтя. Особливо це стосується міфів, історичних стереотипів як моделей соціальних дій.

Аналітик, який аналізує пропаганду, має докладно знати події, що мали місце, їх сприйняття аудиторією. Оцінювати перспективи розвитку світової соціальної й економічної системи, панівні соціальні настрої, конкретні проблеми, їх відчуття громадськістю, обмеження, що не дають змогу їх вирішити, основних гравців у боротьбі за владу.

Крок 3. Ідентифікація пропагандиста

Швидше всього, джерелом пропаганди є установа, заклад, лідер або агентом є пропагандист. Щодо відкритості пропаганди: часом вдається легко ідентифікувати пропагандистську організацію; коли ідентичність організації прихована, до тих пір поки не будуть встановлені всі факти, - це може стати складним завданням.

Коли пропагандист - людиною, принципи ідентифікації його особи можна знайти в пропонованій ним ідеології, цілях і контексті пропагандистського повідомлення. Гірша ситуація, коли ця людина є агентом або "прикриттям" для справжнього пропагандиста. В такому разі використовуються спеціальні методи дослідження або здійснюються спеціальні заходи.

Крок 4. Структура пропагандистської організації

Враховуючи важливість даного кроку аналізу пропаганди, для кожного випадку його необхідно розглядати окремо.

Крок 5. Цільова аудиторія

Донедавна цільовою аудиторією для пропагандиста була масова аудиторія, але зараз це не так. Завдяки пропаганді та майстерній роботі з соцмережами ІДІЛ змогла домогтися глобальної присутності та стати потужним каналом вербунку. Вивірені, гарно змонтовані відео були націлені на молодих невдоволених мусульман не лише в арабському світі та Центральній Азії, але й у решті Азії і, зокрема, в іммігрантських ісламських спільнотах в Європі та Північній Америці.

Сучасні інформаційні технології разом з маркетинговими дослідженнями навдивовиж легко дають змогу ідентифікувати цільову аудиторію (наприклад, списки масової Email-розсилки можна легко придбати й погодити з реакцією аудиторії на звернення ЗМІ). Використовуючи такий підхід, терористичні організації збирають інформацію про користувачів, які переглядають їх веб-сайти. З іншого боку, мас-медіа можуть створювати власну аудиторію.

Пропагандист вибирає цільову аудиторію, рахуючись з потенційною ефективністю: його повідомлення спрямовані, в першу чергу, на аудиторію, яка у випадку позитивної реакції, буде йому корисна.

Очевидно, що масова комунікація в різній формі буде задіяна й надалі, але вона буде використовуватися в комбінації з іншими типами аудиторії, такими як невеликі групи, групи по інтересах, групи культурних і політичних еліт, лідери думок, групи окремих реципієнтів тощо.

Крок 6. Методи використання мас-медіа

На перший погляд, завдання ідентифікації та дослідження джерела інформації щодо здійснення пропаганди, може видатися легким. Сучасна пропаганда використовує всі можливі засоби масової інформації, тому аналітик вивчає всю сукупність ЗМІ, яку використовує пропагандист.

Для того щоби визначити цілі пропагандиста аналітик має порівнювати різні повідомлення, що надходять з одного й того самого джерела. Також він має досліджувати комунікаційні потоки від одного джерела інформації до іншого, від ЗМІ до груп і до окремих осіб. Досліджувати взаємовідносини між ЗМІ та людьми, приділяючи увагу способам використання мас-медіа.

Крок 7. Спеціальні методи для максимізації впливу

Сукупність методів пропагандиста для впливу на цільову аудиторію вкрай різноманітна [1; 2; 3]. Ми притримуємося думки цих авторів про те, що пропаганду необхідно оцінювати за її цілями. А це можуть бути бажані пропагандистом настанови, переконання, цінності або зміна поведінки.

Схильність аудиторії: створення відгуку. Повідомлення є більш впливовими, коли вони відповідають уже усталеним думкам, схильніс- тям і переконанням. За рахунок чого вони стають більш актуальними: виходять, швидше, зі самої аудиторії, ніж зовні.

Довіра до джерела. Авторитетна думка ефективна при встановленні законності змін і пов'язана з контролем інформації. Люди схильні рівнятися на авторитетні особи щодо знань і напрямків діяльності поведінки.

Лідери громадської думки. Лідери громадської думки користуються довірою людей.

Заохочування та покарання. Це ще один практичний спосіб схвалення ідей або ідеології.

Монополія на джерело комунікації. У людей не викликають підозру джерела- монополісти комунікації, а повідомлення є послідовними та повторюваними.

Візуальні символи влади. Пропагандисти давно активно використовують візуальні символи влади: прапори, герби, різну ідеологічну символіку тощо. Так, коли російський пропагандист Соловйов у себе в теле- грам-каналі стверджує, що український герб - це "нацистський символ". У той час, про схожість свастики та рашистської нашивки "Z", що стала символом російського вторгнення в України, годі й говорити.

Використання мови. Використання мови, яка пов'язана з авторитетними фігурами, надає авторитет тому, що описує ця мова. Словесна символізація впливає на реципієнта у відповідності до його асоціацій, що виникають у нього у зв'язку зі символами. У такий спосіб пропагандист використовує мову, яка може допомогти мобілізувати її прихильників до закликів до сепаратизму, відокремлення тощо і сатанізувати супротивника. Саме мовний фактор росія використала як головний привід до агресії - пояснивши її потребою захисту російськомовних громадян в Україні.

Музика як пропаганда. Музика та реакція на неї вкрай ефективним способом пропаганди. З погляду пропагандиста, музика ефективна тому, що вона поєднує в собі звук, слова і повторюється до тих пір, поки не засвоється слухачем.

Збудження емоцій. Емоції та повтор - два наріжних камені пропоганди. Також часто зазначають, що емоції - це головна зброя пропаганди, яка тісно пов'язана з емоційною мовою й презентаціями.

Крок 8. Реакція аудиторії на різні методи

Тут аналітик шукає докази реакції цільової аудиторії на пропаганду. В першу чергу це стосується її поведінки. Вона може проявлятися у результатах голосування, організації груп підтримки, участі в мітингах, активній участі у блогосфері, поширенні символіки пропагандиста тощо [6].

Крок 9. Контр-пропаганда

Найкраща контр-пропаганда - правда. Успішна реалізація даного кроку можлива тільки за умови вільної конкуренції ЗМІ [7].

Як показали останні соціологічні опитування в росії, більшість її населення підтримує політику путіна. Очевидно, що російська збройна агресія проти України може тривати довго. Тому необхідно шукати шляхи зміни настроїв російського суспільства, активізувати антивоєнний рух. Для цього Україна має здійснювати активну контр-пропагандистську кампанію. Вона має бути орієнтована насамперед на групи населення росії, які, з одного боку, менше зомбовані, з іншого - здатні на активні антивоєнні виступи.

Крок 10. Ефекти й аналіз

Досягнення цілі є самим важливим результатом пропагандистської кампанії [8]. Тому вибір індикаторів, що відображають зміни параметрів масової свідомості суспільства під її впливом у вигляді зручної для оцінки досягнутих результатів, є вкрай важливим завданням аналітика. Важливим тут є системний підхід.

На практиці для оцінки результатів впливу можна скористатися результатами аналізу частоти повідомлень ЗМІ, контент аналізу, соціологічних опитувань. Окремо аналізується зростання числа прихильників ідеології пропагандиста.

Використана література