Особливості поширення медійної інформації під час дії норм правового режиму воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru

Криворізький державний педагогічний університет

Особливості поширення медійної інформації під час дії норм правового режиму воєнного стану

Візниця Юрій Васильович

канд.соціол. наук, доцент,

доцент кафедри соціології та масових комунікацій

Анотація

В статті висвітленні проблеми розповсюдження інформації під час дії воєнного стану в ході повномасштабної агресії росії проти України. Приділено увагу проблемам обмеження свободи слова під дії воєнного стану, визначенню ознак колаборації з окупантами в медіасфері та відповідальності за неї, розкрито особливості застосування мови ворожнечі та проявів культу насильства та жорстокості, особливості публікації інформації щодо зниклих осіб та полонених

Ключові слова: медіа, воєнний стан, свобода слова, колаборація, мова насильства, інформаційна діяльність.

інформація медійний воєнний

Початок повномасштабної російської агресії проти України означав кардинальні зміни в медіапроцесі. Війна спричинила появу в медійному просторі ситуацій та юридичних дилем, які досі були не актуальними. Запровадження на території України воєнного стану [1] створило якісно нову ситуацію для створення та розповсюдження інформації. Впродовж перших тижнів військових дій було видано ряд документів, які регулюють діяльність українських медіа та поширювачів інформації під час війни.[2]

Метою даної роботи є спроба проаналізувати та систематизувати норми, які регламентують діяльність українські медійні практики в умовах воєнного стану.

Законодавство про доступ до публічної інформації, яке і визначає види інформації з обмеженим доступом, не змінювалось з моменту початку повномасштабного вторгнення, тому - підходи, обмеження та покарання залишились тими ж, що й раніше. Інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну, таємну та службову (відповідно до ст. 6 ЗУ “Про доступ до публічної інформації").[3] Конфіденційною є інформація про фізичну особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.. Поширення її може потягти за собою порушення статей Кримінального кодексу, зокрема: Ст. 114-2 “Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України”. [4]

У зв'язку з введенням воєнного стану національна безпека стала надважливою, і конституційні права і свободи людини і громадянина можуть обмежуватися. Наприклад, таємниця листування, недоторканність житла, свобода слова, свобода пересування тощо. Ці всі випадки описані в статті 8 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану".[1]. Обмеження прав не означає їх скасування, просто під час воєнного стану є певні особливості їх реалізації. Тобто свобода пересування нікуди не дівається, але можуть бути обмеження щодо в'їзду на певну територію, введено перевірку документів. Свобода слова обмежується вимогою не поширювати інформацію про пересування української військової техніки.

Початок повномасштабної росйської агресії проти України гостро поставив проблему колабораціонізму як співпраці з ворогом у медійній сфері. Є дуже багато випадків, коли медіа на окупованих територіях (та й на не окупованих) надають свої можливості, платформи та ресурси для поширення інформації та пропаганди окупанта. Такі випадки створюють умови до застосування ч.6 Ст. 111 -1 КК України (колабораційна діяльність) -- здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України (покарання до 12 років).[4]

Варто зауважити, що під здійсненням інформаційної діяльності розуміється створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення відповідної інформації. Окрім названої норми можуть також бути застосованими ст. 111 -2 КК України (пособництво державі-агресору) -- умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства; та ч.3 Ст. 436 - 2 КК України -- виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію, виготовлення, поширення матеріалів, з використанням ЗМІ (покарання до 8 років ув'язнення). Медіаюрист ГО “Платформа прав людини" Євген Воробйов наголошує на тому, що «ситуація може стосуватись і поширення інформації у фейсбуці та месенджерах. Тому поширення там пропагандистських закликів та меседжів теж може стати підставою для звернень до Офісу Генпрокурора та Служби Безпеки України, які й займаються фіксацією та розслідуванням таких правопорушень».[5] Ще один важливий аспект: в час дії норм правового режиму воєнного стану “заморожується" строк давності злочину, тобто з моменту внесення злочину в ЄДР не почнеться “зворотний відлік". Тож доки територія не буде звільнена, строки давності не «відраховуватимуться» і можна буде притягти колаборантів до відповідальності після деокупації.

Війна спричинила сплеск поширення фото і відео з тілами вбитих та

поранених окупантів. Ст. 300 КК України передбачає відповідальність за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію. Для того, щоб застосувати цю статтю, треба розуміти, що мається на увазі під терміном “культ насильства і жорстокості”. Є рекомендації Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі від 20. 04. 2010 р. № 3 [6] які визначають культ насильства та жорстокості. І це єдиний орган, який визначає що це за термін.

“Культ насильства та жорстокості - надмірне звеличення творів, у яких вихваляються, видається за норму поведінки застосування грубої фізичної сили, розправа над потерпілим, катування і навіть заподіяння смерті. Поділяється на наступні критерії: наявність прямих закликів до насильства і жорстокості (письмові, друковані, або виконані в електронному вигляді, усні твори, фотозображення, рекламні сюжети, анонси, повідомлення та інше з написами, що містять такі заклики); звукозаписи, кіно-, відеопродукція, інші технічні записи зображень, що рухаються (комп'ютерні ігри тощо), або сюжет твору, насичений переважною кількістю демонстрації (опису) сцен насильства та жорстокості; зображення (відтворення) насильства та жорстокості подається в ореолі позитивного відношення до нього, що спонукає до його наслідування, а не осуду; показ (опис) в натуралістичній формі нанесення фізичних пошкоджень людському тілу та будь-якій живій істоті (різані та вогнепальні рани, відтинання органів або частин тіла тощо)".[6]

Рекомендації - чинні. Нацкомісії вже не існує. Та й останні вироки, що стосуються культу насилля, були в 2017 - 2018 роках, коли цей орган діяв. Отже, виходить, поки Комісія не діє і альтернативного органу немає, то і нема кому виносити висновки, чи підпадає контент під визначення “культу насилля і жорстокості". Однак для медійника передусім важливою має бути відповідальність за контент перед своєю аудиторією та дотримання морально- етичних норм, тому варто все ж утриматись від жорстоких фото та відео, не заспокоюючи себе тим, що «це реалії війни».

Під час війни гостро повстала проблема публікацій інформації щодо зниклих або полонених військовослужбвців. З точки зору законодавства ситуація виглядає наступним чином. Якщо родичі не просили журналіста про це - тоді не варто, ініціатива може зашкодити..

Більше того, Головне управління розвідки Міністерства оборони України рекомендує не поширювати інформацію про зниклого військового і не фіксувати увагу на ньому, адже це, умовно кажучи, “збільшує його вартість" при обміні. Тож, варто ситуацію проговорити з рідними і зважити ризики та користь. При поширенні інформації про зниклого воїна, слід брати до уваги Наказ головнокомандувача Збройних сил України від 03.03.2022 № 73 “Про організацію взаємодії між 3бройними силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану" [7] та закон “Про захист персональних даних". [8] Зокрема, необхідно утриматися від публікації даних про частину, де служив воїн, її дислокацію, чисельність тощо.

Серед юридичних новації, які стосуються журналістів на війні є дві, обидві пов'язані з питанням безпеки. їх регулює закон №7367, який від 11.05.22 доповнений положеннями до ЗУ “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, який вказує, що «засоби масової інформації зобов'язані забезпечувати журналістів та інших працівників на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальною зброєю, осколкових уражень, а також медичними аптечками. (ст. 15)», та «журналісти та інші працівники на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території України підлягають обов'язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров'ю під час виконання професійних обов'язків (ст.15)».

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про медіа». Робота над цим важливим документом тривала десять років. Серед факторів прискорення прийняття цього закону, поруч з такими, як глобальний прогрес медійних комунікацій і технологій та інтенсифікація євроінтеграційних прагнень України, беззаперечно, стала і російська агресія проти України. Разом з тим, Максим Дворовий, медіаюрист Лабораторії цифрової безпеки та Комісії з журналістської етики, член робочої групи з написання Закону про медіа, даючи відповідь на запитання: «Як планувати і висвітлювати події у фронтових та прифронтових населених пунктах/містах/локаціях згідно нового закону?» зазначив, що «Закон не впливає на цю сферу, тож журналісти можуть продовжувати як і раніше. Специфічні контентні обмеження щодо цього питання, а також порядок акредитації, визначені Наказом Головнокомандувача»^], стосовно яких ми зазначали вище.

Можемо відзначити, що, таким чином, створено нормативно-правову базу, яка регулює особливості діяльності виробників та розповсюджувачів інформації в медіапросторі під час дії норм правового режиму воєнного стану.

Список використаних джерел

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» Відомості Верховної Ради

(ВВР), 2015, № 28, ст.250 Вилучено з:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-

19#Text

Які обмеження та особливості роботи медіа діють в Україні під час великої війни Офіційні документи, які обмежують звичний порядок роботи медіа та журналістів в Україні після 24 лютого 2022 року. 11 Жовтня 2022 Вилучено з:https://detector.media/infospace/article/203615/2022-10-11 -yaki-obmezhennya-ta- osoblyvosti-roboty-media-diyut-v-ukraini-pid-chas-velykoi-viyny/

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (Відомості Верховної Ради

України (ВВР), 2011, № 32, ст. 314) Вилучено з:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text

Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 2526, ст.131) Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

Змі і війна: особливості поширення інформації та фото під час воєнного стану.

14.09.22. Вилучено з: https://www.ppl.org.ua/zmi-i-vijna-osoblivosti-poshirennya-

informaci%D1%97-ta-foto-pid-chas-voyennogo-stanu.html

Рішення Національноїекспертної комісії України з питань захисту

суспільної моралі від 20.04.2010 N 3. Вилучено з:

https://zakononline.com.ua/documents/show/126805 529750

Наказ від 3 березня 2022 року N 73Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану. Вилучено з: https://ips.ligazakon.net/document/MUS36785?an=2

Закон України Про захист персональних даних Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 34, ст. 481) Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297- 17#Text

Закон України Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 50, ст. 302) Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text

Новий Закон про медіа: питання і відповіді в рамках роботи Гарячої лінії КЖЕ 10 Січня 2023 Вилучено з: https://detector.media/infospace/article/206858/2023-01-10- novyy-zakon-pro-media-pytannya-i-vidpovidi-v-ramkakh-roboty-garyachoi-linii-kzhe/

Размещено на Allbest.ru