Українська блогосфера як чинник зміни мислення сучасної людини

Українська блогосфера як чинник зміни мислення сучасної людини

Туз Валерія Сергіївна,

здобувач вищої освіти факультету PR, журналістики та кібербезпеки

Блоги набувають все більшої популярності, оскільки мають низку беззаперечних переваг. Більшість ЗМІ, що функціонують в мережі Інтернет, мають окрему рубрику, яка, як правило, і називається «Блоги». Кількість блогерів у передових українських медіа досягає кількох сотень. Така форма подачі інформації може бути важливим чинником зміни мислення, оскільки блог надає людям можливість поділитися своїми думками, ідеями та досвідом з аудиторією.

Блоги здатні змінювати мислення людей, підштовхуючи їх до дії, оскільки надають широкі можливості для висловлення думок, ідей та досвіду, допомагають розширювати кругозір та підштовхують до дії. Зрештою, блогер може викликати емоційну реакцію у своїх читачів та впливати на погляди щодо певної проблеми, адже його позиція не регламентована нічим, він може представити різні точки зору на певне питання та допомагати своїм реципієнтам зрозуміти аргументи на користь усіх сторін.

Мета статті - дослідити специфіку української блогосфери як чинника зміни мислення сучасної людини.

Блог - це доволі молоде комунікативне явище. Він став відомим на Заході в 1990-х роках, коли з'явилися перші інтернет-сайти, де користувачі могли розміщувати свої записи. У цей час блоги були більше схожі на онлайн - щоденники, де автори ділилися своїми думками, враженнями та спостереженнями. Згодом блогінг став популярним серед журналістів та письменників, які почали використовувати блоги для публікації матеріалів та взаємодії зі читачами. У 2000-х роках блогінг став доступним широкому колу людей завдяки таким платформам як Bloggerі WordPress. В Україні, як пише С. Гнатишин [1], кількість блогів та блогерів стрімко зростає та набирає нових форм після 2007 року.

У другому десятилітті ХХІ століття уже почали з'являтися перші спроби класифікувати розвиток блогерства в межах України. На сьогодні чимало вчених підходять до проблеми класифікації блогів на основі тих чи інших ознак, серед них, зокрема, науковиця А. Досенко [2]. Найбільш характерним є поділ блогів за авторством, метою виходу у світ, змістом, відвідуваністю тощо.

Щодо переваг блогінгу, насамперед варто згадати про оперативність, інтерактивність, мультимедійність та інші. Крім цього, блоги стали дуже популярними з кількох причин. Блогери можуть вільно писати про теми, які їх цікавлять, у своєму блозі. Це дає їм більшу свободу вибору тематики та стилю, ніж в традиційній журналістиці. У блозі автори можуть виразити особисту думку з приводу того, про що вони пишуть. Вони можуть бути більш емоційними, ніж в традиційній журналістиці. До того ж, блоги дозволяють швидко публікувати новини та отримувати коментарі до них. Останнє, разом із кількістю переглядів, лайками тощо, добре дозволяє відстежувати інтереси цільової аудиторії.

Але варто говорити і про те, що блоги завдяки своєму формату та незаангажованості змінюють свідомість читача, виступають чинником деформації мислення людини. Часто блогери пропагують позитивні ідеї та цінності, що мають позитивний вплив. Наприклад, блогери, які популяризують здоровий спосіб життя, екологічну культуру, національну свідомість, громадянську активність, можуть вплинути на свідомість людей та надихнути їх змінити свої звички. Скажімо, суспільно-політичний журнал «Український тиждень» володіє великим потенціалом у поданні блогів про історію. Він пропонує своїм читачам різноманітні матеріали про історичні події та осіб, які вплинули на розвиток нашого суспільства та політики.

Найчастіше блоги на цю тему пишуть професійні історики, що з одного боку дозволяє говорити про достовірність поданої інформації, але з іншого - про дещо скупий із мовної точки зору стиль написання матеріалу, лаконізм тощо. Скажімо, актуальним для сучасних українців є блог «Від ігнорування до упокорення. Як Україна боролася за Крим сто років тому» [3], який підготувала Олена Бойко - дослідниця історії ХХ ст.

Для порівняння, у блозі «Непокора забуттю» [[3]] кандидатки історичних наук Любові Крупник йдеться про Бабин Яр. Збереження пам'яті про трагедію нагадує про страждання та загибель багатьох невинних людей, в тому числі єврейської громади, які стали жертвами нацистського режиму. А також пам'ять про трагедію Бабиного Яру важлива для підтримання національної ідентичності, єдності.

Доцільним для розуміння історії України є і блог «Від козаків до селян і назад: українці в оптиці Заходу» [5] редакторки видавництва «Темпора» Ольги Петренко-Цеунової, що подає бачення Заходом боротьби українців за власну державу та незалежність. Привертає увагу те, що матеріал написаний неоднобоко. Якщо з однієї сторони блогерка говорить про те, що спецоперація Росії тривалістю у три століття мала успіх на політичній та дипломатичній арені, то з іншої - Україною та її культурою цікавилися протягом усіх цих століть.

Формат блогу дозволяє авторам ділитися своїми думками, досвідом та знаннями, самостійно обирати тему та спосіб її вираження. Тому, блоги дійсно можуть бути цінним джерелом інформації для читачів та змінювати їх світогляд не тільки на історію, а й на те, що і чому відбувається в сучасній Україні.

Історичні блоги можуть допомогти змінити мислення людини, розширити знання і розуміння світу, збагатити її життя. Однак варто наголосити, що вартують уваги тільки якісно написані блоги, що одночасно не будуть надміру складними для пересічного читача.

Список використаних джерел

[1] Гнатишин, С.І. (2016). Історіографія блогосфери: український та зарубіжний контекст. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, (3), 18-22.

[2] Досенко, А.К. (2018). Блогінг і громадська журналістика: зона дифузності. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, (1), 12-17.

[3] Бойко, О. (2022). Від ігнорування до упокорення. Як Україна боролася за Крим сто років тому. Український тиждень. Вилучено зhttps://tyzhden.ua/vid-ihnoruvannia-do-upokorennia-iak-ukraina-borolasia-za-krym-sto-rokiv-tomu/

[4] Крупник, Л. (2022). Непокора забуттю. Український тиждень. Вилучено з https://tyzhden.ua/nepokora-zabuttiu-2/

[5] Петренко-Цеунова, О. (2022). Від козаків до селян і назад: українці в оптиці Заходу. Український тиждень. Вилучено зhttps://tyzhden.ua/vid-kozakiv-do-selian-i-nazad-ukraintsi-v-optytsi-zakhodu/

Размещено на Allbest.ru