Методи ідентифікації споріднених медіа-ресурсів та джерел впливу

Размещено на http://allbest.ru

Deutsche Borse AG

Методи ідентифікації споріднених медіа-ресурсів та джерел впливу

Струбицький Ростислав Павлович кандидат технічних наук

Анотація

Важливість медіа-ресурсів неможливо переоцінити в сучасному інформаційному суспільстві. Використання месенджерів як платформ розповсюдження новин набуло значної популярності в останні роки. Такі месенджери як WhatsApp, Telegram, Signal і Facebook Messenger, пропонують унікальні переваги в доставці новин та інформації користувачам. До переваг використання даних технологій можна віднести: миттєва та пряма доставка повідомлень, персоналізована та цільова доставка, покращена інтерактивність і залучення, поширення в закритих групах і мережах, зручність і доступність, довіра та надійність, вірусний потенціал і охоплення. Однак, важливо звернути увагу на деякі міркування та проблеми, пов'язані з використанням месенджерів як каналів розповсюдження новин. Поряд зі своїми позитивними сторонами, ці платформи також стали каналами розповсюдження маніпулятивних матеріалів. У сучасному взаємопов'язаному світі розуміння зв'язків між медіаресурсами має вирішальне значення для отримання всебічного бачення висвітлення новин, упередженості та потенційних джерел впливу.

Ця стаття досліджує виявлення пов'язаних медіа-ресурсів та джерел впливу на основі контент-аналізу. Висвітлюються методи, що використовуються для виявлення даних зв'язків, та важливість їх виявлення. Виявлення джерел впливу забезпечує прозорість медіа-ландшафту та дозволяє громадськості зрозуміти, хто і в якій мірі формує інформацію, яку вони споживають. Це, в свою чергу, дозволить робити більш обґрунтовані висновки щодо достовірності інформації, з якою вони стикаються.

Отже, виявлення пов'язаних медіа-ресурсів та джерел впливу має вирішальне значення для виявлення упередженості, диверсифікації споживання інформації, оцінки достовірності, картографування мереж впливу, посилення підзвітності власників медіа, підвищення медіа-грамотності громадян та допомога в прийнятті поінформованих рішень. Вона дає змогу людям ефективно орієнтуватися в медіапросторі, критично ставитися до інформації та робити свій внесок у розбудову більш поінформованого та демократичного суспільства.

Ключові слова: публічна думка, засоби масової інформації, джерела впливу, графи даних.

Abstract

Methods of identifying related media resources and sources of influence

Strubytskyi Rostyslav Pavlovych PhD, Deutsche Borse AG

The importance of media resources cannot be overestimated in the modern information society. The use of messengers as news distribution platforms has gained considerable popularity in recent years. Messengers such as WhatsApp, Telegram, Signal and Facebook Messenger offer unique advantages in delivering news and information to users.

The advantages of using these technologies include instant and direct message delivery, personalised and targeted delivery, improved interactivity and engagement, distribution in closed groups and networks, convenience and accessibility, trust and reliability, viral potential and reach.

However, it is important to pay attention to some of the considerations and challenges associated with using messengers as news distribution channels. Along with their positive aspects, these platforms have also become channels for the dissemination of manipulative materials.

In today's interconnected world, understanding the connections between media outlets is crucial to gaining a comprehensive view of news coverage, bias and potential sources of influence.

This article explores the identification of related media resources and sources of influence based on content analysis. It highlights the methods used to identify these connections and the importance of identifying them. Identification of sources of influence provides transparency in the media landscape and allows the public to understand who shapes the information they consume and to what extent. This, in turn, will allow them to draw more informed conclusions about the credibility of the information they encounter.

Thus, identifying connected media resources and sources of influence is crucial for detecting bias, diversifying information consumption, assessing credibility, mapping influence networks, increasing accountability of media owners, increasing media literacy of citizens and helping to make informed decisions. It enables people to effectively navigate the media landscape, critically engage with information and contribute to a more informed and democratic society.

Keywords: public opinion, media, sources of influence, data graphs.

Вступ

Постановка проблеми. Історія засобів масової інформації (ЗМІ) зазнала дивовижної трансформації: від традиційних друкованих газет до сучасних месенджерів, які революціонізували спосіб споживання новин та інформації. Поява друкованих газет у XVII столітті стала важливою віхою в історії ЗМІ. Ці видання відіграли вирішальну роль у поширенні новин, інформації та думок серед громадськості. Друковані газети стали широко доступними, дозволяючи людям бути в курсі місцевих, національних і міжнародних подій.

Переломним моментом в історії розвитку медіа став початок XX століття, коли радіо набуло розвитку як основний засіб масової інформації [1]. Радіомовлення доставляло новини, інтерв'ю, прямі репортажі та розваги безпосередньо в домівки людей, пропонуючи висвітлення подій у реальному часі. Радіо відігравало важливу роль у поширенні новин під час великих подій, таких як Друга світова війна.

Поширення інформації як правдивої, так і фіктивної розвивалося паралельно. З удосконаленням методів та засобів розповсюдження новин, також розвивалися методи використання даних технологій як засобів маніпуляції публічною думкою і формування джерел впливу.

Термін «джерело впливу» означає організацію, особу або чинник, який має владу, контроль або вплив на певну ситуацію, рішення або результат [2]. У контексті медіа та поширення інформації джерело впливу це суб'єкт або фактор, який суттєво формує або маніпулює змістом, подачею чи сприйняттям інформації, потенційно впливаючи на громадську думку, ставлення чи поведінку.

Проблема ідентифікації джерела впливу є значним викликом у сучасному медіа-ландшафті, який характеризується поширенням джерел інформації та взаємопов'язаністю медіа-платформ. Ось кілька ключових аспектів цієї проблеми:

• Прихована власність і контроль: у деяких випадках справжня власність і контроль над засобами масової інформації можуть бути приховані або нерозголошені. Корпорації або особи зі значними інтересами можуть використовувати складні структури власності або підставні компанії для здійснення впливу без відома громадськості.

• Мережі впливу та перехресне володіння: Медіа-організації можуть бути пов'язані між собою через мережі впливу або домовленості про перехресне володіння. Це може призвести до спільних планів, упереджень або зосередженого контролю над поширенням інформації. Виявлення цих зв'язків потребує глибоких досліджень і аналізу.

• Відсутність прозорості у фінансуванні: фінансова підтримка ЗМІ може мати значний вплив на їхню редакційну незалежність та висвітлення. Однак джерела фінансування не завжди є прозорими або легко відстежуваними, що ускладнює розуміння потенційного впливу чи завдань.

• Прихована пропаганда та дезінформація: державні суб'єкти, політичні групи чи інші організації можуть брати участь у прихованих пропагандистських або дезінформаційних кампаніях, приховуючи свою справжню особу та наміри. Ці зусилля спрямовані на маніпулювання громадською думкою та спотворення інформаційної екосистеми, що ускладнює визначення джерела впливу, яке стоїть за такими кампаніями.

• Алгоритмічний вплив і бульбашки фільтрів: цифрові платформи часто використовують алгоритми для персоналізації вмісту на основі вподобань і поведінки користувачів. Це може створити бульбашки фільтрів, де користувачі в першу чергу наражаються на інформацію, яка узгоджується з їхніми існуючими переконаннями, обмежуючи їх вплив на різні точки зору. Виявлення впливу алгоритмів на споживання інформації є складним завданням.

• Спонсорований вміст і нативна реклама: спонсорований вміст і нативна реклама стирають межу між редакційним вмістом і рекламою. Виявлення джерела впливу, що стоїть за таким контентом, може бути складним для аудиторії, оскільки це джерело може не бути чітко позначеним або розкритим.

• Вплив за межами традиційних ЗМІ: вплив на медіа-ландшафт виходить за межі традиційних ЗМІ. Впливові особи соціальних медіа, блогери та онлайн-спільноти можуть справляти значний вплив на громадську думку, але їхня приналежність і мотивація не завжди можуть бути очевидними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями, пов'язаними із аналізом взаємозв'язків між медіа-ресурсів, займалися такі вчені як Петро Ваврик, Jingzhong Xie, Liqun Liu та інші. Зокрема вчені Wouter Vollenbroek, Sjoerd De Vries, Paul Harrigan, Uwana Evers займалися дослідженнями, пов'язаними з ідентифікацією джерел впливу на основі ЗМІ. Однак, дані дослідження розглядалися виключно із точки зору бізнесу та реклами.

Мета статті дослідження особливостей і механізмів сучасного аналізу, та виявлення джерел впливу і зв'язків між медійними ресурсами.

Виклад основного матеріалу

Маніпулятивні матеріали стосуються контенту, навмисно створеного та поширеного з метою обману, впливу чи введення в оману аудиторії. Останніми роками доступність і охоплення медіаресурсів зробили їх привабливими каналами для розповсюдження таких матеріалів [3]. Від складних кампаній дезінформації до цілеспрямованої пропаганди, маніпулятори використовують медіа-ресурси, щоб використовувати вразливі місця та формувати громадську думку, аби служити своїм інтересам.

Маніпулятивні матеріали бувають різних форм, кожна з яких розроблена для використання конкретних психологічних та емоційних тригерів. Серед поширених типів:

• Кампанії з неправдивою інформацією: навмисне розповсюдження неправдивої або оманливої інформації, зокрема сфабрикованих історій, підроблених зображень або відео та інших маніпулятивних даних.

• Пропаганда та переконливі повідомлення: вміле використання мови, візуальних засобів та емоційних звернень для впливу на громадську думку, просування певних планів або створення негативного образу окремих представників чи груп.

• Дискредитація протилежних наративів: стратегії, спрямовані на підрив альтернативних точок зору, позначення їх як упереджених, ненадійних або нелегітимних, щоб сприяти сумнівам і плутанині.

• Глибокі підробки та синтетичні медіа: створення підроблених або повністю сфабрикованих аудіо, відео чи зображень, які часто неможливо відрізнити від справжнього вмісту, з метою обману та введення в оману глядачів. месенджер інформація україна свідомість

Масове поширення маніпулятивних матеріалів через медіа-ресурси має далекосяжні наслідки [4]. Маніпулятивні матеріали підривають довіру суспільства до медіа-ресурсів, сіючи сумніви та скептицизм щодо надійності джерел інформації. Це поглиблює розбіжності в суспільстві, зміцнюючи існуючі упередження, сприяє ворожнечі між різними групами. Окрім того, маніпулятивні матеріали можуть підривати демократичні процеси, впливати на вибори та перешкоджати прийняттю обґрунтованих рішень, таким чином скомпрометувавши основи демократичних суспільств, що може сприяти суспільним заворушенням, підживлюючи напруженість між спільнотами та провокуючи конфлікти на основі неправдивих наративів або підбурювальної риторики.

Контент-аналіз -- це дослідницька методологія, яка систематично досліджує та інтерпретує зміст медіа-публікацій, надаючи цінну інформацію про закономірності, теми та характеристики матеріалу [5]. Застосовуючи методи аналізу контенту до медіа-ресурсів, дослідники можуть визначити схожість, тенденції та взаємозв'язки між різними публікаціями, дозволяючи глибше зрозуміти медіа-ландшафт.

При проведенні контент-аналізу медіа-ресурсів з метою виявлення джерел впливу можна застосувати декілька підходів. Ці підходи передбачають аналіз різних аспектів вмісту, щоб виявити потенційні упередження чи приналежності. До даних підходів можна віднести:

1. Порівняльний аналіз. Порівнюючи вміст різних медіа-ресурсів, які висвітлюють ту саму подію чи тему, дослідники можуть виявити відмінності в обрамленні, тоні чи акценті. Ці відмінності можуть вказувати на вплив певних джерел, таких як політичні організації, спільноти або рекламодавці.

2. Аналіз власності та корпоративної структури. Дослідження власності та корпоративної структури медіа-організацій може виявити потенційні джерела впливу. Це передбачає перевірку публічних документів, фінансової інформації та зв'язків між ЗМІ та іншими організаціями чи особами. Виявлення спільного володіння чи контролю може дати розуміння потенційних упереджень або зв'язків.

3. Аналіз цитувань і джерел. Аналіз джерел, з яких копіюють інформацію або на які посилаються медіа-ресурси, може допомогти відстежити потенційні джерела впливу. Ідентифікація повторюваних експертів, аналітичних центрів або груп інтересів, цитованих у статтях чи новинах, може надати підказки щодо приналежності чи ідеологічних ухилів.

4. Аналіз мови та фреймінгу (упередженості). Аналіз мови, фреймінгу та риторичних стратегій, що використовуються в медіа-контенті, може пролити світло на потенційні джерела впливу. Виявлення послідовних повідомлень, ідеологічних упереджень або моделей використання мови може вказувати на вплив певних організацій або груп інтересів.

5. Аналіз реклами та спонсорства. Вивчення реклами та спонсорства в медіа-ресурсах може виявити потенційні джерела впливу. Визначення галузей, брендів або організацій, які фінансово підтримують ЗМІ, може дати зрозуміти потенційні упередженості чи конфлікти інтересів.

6. Аналіз експертів і гостей. Аналіз експертів, гостей або учасників, представлених у медіа-ресурсах, може виявити джерела впливу. Дослідження їхніх зв'язків, позицій або відомих упереджень може допомогти зрозуміти їхній потенційний вплив на вміст.

7. Аналіз редакційної політики та керівних принципів. Вивчення редакційної політики, керівних принципів або заяв про місію медіа-організацій може дати розуміння їхнього підходу до звітності та потенційних джерел впливу. Розуміння цінностей, принципів і заявлених цілей засобів масової інформації може допомогти оцінити потенційні упередження або плани.

8. Соціальна інженерія. Використовуючи методи аналізу соціальних мереж, дослідники можуть відобразити зв'язки та стосунки між медіаорганізаціями, журналістами, експертами та іншими суб'єктами. Цей підхід допомагає визначити мережі впливу та потенційні джерела впливу в медіаландшафті.

Варто зауважити, що представлені підходи орієнтовані на ручний метод аналізу, який є доволі клопітким та вимагає експертних навичок. Однак, сучасні технології дали змогу створювати нові канали дистрибуції інформації будь-якому учаснику соціальної мережі, миттєво і без обмежень в їх кількості. Це ускладнює задачу аналізу, а також унеможливлює використання ручних методів аналізу інформації.

Пропонується розглянути чотири підходи автоматичної ідентифікації зв'язків між медіа-ресурсами:

1. Швидкість поширення інформації надзвичайно важлива, оскільки всі ресурси прагнуть бути першими в донесенні інформації чи освітленні події, що допомагає у виявленню залежності між медіа-ресурсами.

Допустимо, що одна медіа група хоче поширити новину використовуючи месенджери. Оскільки, час є обмеженим, вони публікують ідентичний (або близький до ідентичного) текст використовуючи різні канали поширення інформації в межах короткого часового проміжку. Порівнявши опубліковані повідомлення у 3-х секундному вікні і виявивши неоднократні підтвердження даного сценарію, можна зробити висновок, що інформаційні канали є спорідненими.

2. Канали новин потребують залучення нових читачів для збільшення аудиторії поширення інформації, що веде до використання реклами даних каналів. Найпростішим і найдешевшим методом реклами є просування по власних чи підконтрольних ресурсах, тобто на інших каналах поширення інформації. Проаналізувавши даних підхід, було виявлено два основні типи реклами:

• передрук (репост) новини із посиланням на канал

• пряма реклама каналу

Відсіявши шум, тобто, платну рекламу, ми також можемо визначити спорідненість каналів.

3. Однією з розповсюджених помилок є використання приватного профілю для публікації в каналах нових, що дає нам додаткову можливість ідентифікувати зв'язок між каналами через фізичну особу.

4. Канали новин це не тільки маніпулятивний інструмент, але й прибуток із реклами. Тому часто особи, відповідальні за підтримку даних ресурсів, залишають інформацію про зворотній зв'язок для розміщення реклами. І доволі часто рекламний агент декількох каналів є однією людиною, що також ідентифікує спорідненість даних ресурсів.

До того ж, важливою є класифікація даного зв'язку. Ідентифіковано два типи зв'язків:

• споріднений медіа-ресурс спільний власник чи група власників, які управляють даними медіа-ресурсами

• джерело впливу особа або група осіб, які можуть позитивно або негативно впливати на суспільство, в даному випадку представлені як медіаресурс. Часто канали новин роблять передруки із публікацій впливових людей, тим самим піднімаючи популярність власного каналу. А для нашого дослідження, дає можливість ідентифікувати їх.

Аналізуючи дані підходи, можна структурувати отриману інформацію по типам зв'язків (табл. 1).

Таблиця 1

Підходи ідентифікації зв'язків

Для перевірки запропонованих методів ідентифікації було зібрано та проаналізовано інформацію з 619 медіа-ресурсів. Період публікації в даних ресурсах від 22 вересня 2015 року до 9 травня 2023 року. Загальна кількість публікації: 16 422 848. (Рис. 1.)

Рис. 1. Приклад графу медіа-ресурсів та зв'язків між ними

Застосувавши автоматизовані методи ідентифікації зв'зків, ми визначили різні джерела впливу та їх зв'язок з іншими каналами. Для прикладу на Рис. 2. представлено два центра впливу «КМДА офіційний канал» та «Zelenskiy / Official». Також було ідентифіковано споріднені групи медіа-ресурсів, одна група представлена на Рис. 3.

Варто звернути увагу на унікальний випадок, що був ідентифікований, це група споріднених медіа-ресурсів (Рис. 4.), які належать до однієї медіа групи «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Як видно із даного рисунку, дана група каналів у більшості робить передруки головного офісу, товщина лінії зв'язків вказує на відсоток репостів в порівнянні із всіма новинами за весь час. Це вказує на те, що інформація дублюється на всіх ресурсах, які є у групі. Також в загальному графі зв'язків було помічено, що дана група не є джерелом впливу на інші канали новин, і передруки є швидше рідкісним явищем, що вказує на низький авторитет даної групи.

Рис. 2. Граф відображення джерел впливу та поширення їх контенту

Рис. 3. Граф відображення ідентифікованих споріднених медіа-ресурсів та їх зв 'язків з одним центром керування

Рис. 4. Граф відображення ідентифікованих споріднених медіа-ресурсів з відносно мали впливом

Ці підходи до аналізу надають цінні інструменти для визначення джерел впливу на медіа-ресурси. Використовуючи комбінацію цих методів, дослідники можуть отримати більш детальний аналіз медіа-контенту.

Висновки

Розповсюдження маніпулятивних матеріалів через медіаресурси становить значну загрозу для суспільства, підриваючи довіру, загострюючи розбіжності та компрометуючи демократичні процеси. Ідентифікація споріднених медіа-ресурсів, які використовують маніпулятивні матеріали є першим кроком до боротьби з цією проблемою. Виявлення джерел впливу в сучасному медіа-ландшафті є складним завданням, на яке впливають прихована власність, структури фінансування, прихована пропаганда та алгоритмічні упередження. Вирішення цієї проблеми потребує багатостороннього підходу.

Завдяки аналізу контенту дослідники можуть виявити зв'язки та відносини між медіа-ресурсами, проливаючи світло на зв'язки власників, спільні наративи та впливи в медіа-ландшафті. Розуміння взаємозв'язку медіа-ресурсів має важливе значення для сприяння прозорості, оцінки різноманітності, визнання впливів і підвищення медіаграмотності. Надаючи людям ці знання, ми можемо зробити свій внесок у формування більш поінформованого суспільства, здатного орієнтуватися у складному світі медіа-ресурсів.

Література

1. Nnaemeka, F.O. (2021). History of Nigerian Mass Media: Evolution, Adaptation, Contributions. Awka: SCOA Heritage Publications.

2. Caruelle, D. (2023). Influencer Marketing: A Triadically Interactive Relationship Between Influencers, Followers, and Brands // The Palgrave Handbook of Interactive Marketing, (pp. 623-640). Switzerland: Palgrave Macmillan Cham.

3. Oseni, K.O., Dingley, K., & Hart, P. (2017). Instant Messaging and Social Networks -- The Advantages in Online Research Methodology. International Journal of Information and Education Technology (IJIET), 56-62.

4. Щетініна Л. В. Маніпулятивний вплив масмедіа: механізм, наслідки та рекомендації щодо протидії / Рудакова С. Г., Труш О. А. // БІЗНЕС ІНФОРМ. 2019 №5. С. 246-252.

5. Chatterji, R., & Basu, P., & Chatterjee, J., & Basu, S. (2023). Content Analysis // Conjectures and Evidences (pp.167-190) . London: Routledge. http://dx.doi.org/10.4324/9781003407843-7

References

1. Nnaemeka, F.O. (2021). History of Nigerian Mass Media: Evolution, Adaptation, Contributions. Awka: SCOA Heritage Publications.

2. Caruelle, D. (2023). Influencer Marketing: A Triadically Interactive Relationship Between Influencers, Followers, and Brands // The Palgrave Handbook of Interactive Marketing, (pp. 623-640). Switzerland: Palgrave Macmillan Cham.

3. Oseni, K.O., Dingley, K., & Hart, P. (2017). Instant Messaging and Social Networks -- The Advantages in Online Research Methodology. International Journal of Information and Education Technology (IJIET), 56-62.

4. Shchetinina, L.V., Rudakova, S., & Trush, O.. (2019). Manipuliatyvnyi vplyv masmedia: mekhanizm, naslidky ta rekomendatsii shchodo protydii [Manipulative Impact of Mass Media: Mechanism, Consequences and Recommendations for Counteracting]. BIZNES INFORM Business Inform, 3, 246-252 [in Ukrainian].

5. Chatteiji, R., & Basu, P., & Chatterjee, J., & Basu, S. (2023). Content Analysis // Conjectures and Evidences (pp.167-190) . London: Routledge. http://dx.doi.org/10.4324/9781003407843-7

Размещено на Allbest.ru