Соціально-психологічні особливості текстів медіаповідомлень

6) звернення до цільової аудиторії та загальний стиль медіатекстів;

Через повідомлення в соціальних мережах відбувається звернення до аудиторії та спілкування з нею, яке може мати офіційний, виважений або емоційний характер, до представників цільової аудиторії можна звертатися на «ти» або на «ви», можна вибирати жартівливі звернення тощо.

У повідомленнях БФ Притули зазвичай звернення до аудиторії «ви», «вас» тощо; інших варіантів звернень немає. На наш погляд, це зумовлено специфікою сфери діяльності цього благодійного фонду (допомога ЗСУ), де інші форми звернень можуть бути недоречними.

У медіатекстах комерційної сфери існує певне різноманіття у зверненнях до цільової аудиторії. Зокрема, у повідомленнях «Сільпо» зазвичай звернення до аудиторії «ви», «вас» тощо, але є й інші варіанти, з яких найчастіше трапляється слово «рідненькі» (8 повідомлень). У трьох повідомленнях зафіксоване звернення «наші любі»; по одному разу трапляються варіанти звернень «найрідніші» та «любі», а також звертання до аудиторії на «ти», що реалізується в дієсловах «плати», «завантажуй» тощо.

Загалом стиль проаналізованих медіатекстів «Сільпо» і БФ Притули можна охарактеризувати як неформальний, що характерно для повідомлень у соціальних мережах. Ознаками цього є розмовний стиль багатьох фраз («Сільпо»: «Кожен може бути супер», «Оголошується шалений четвер» тощо; БФ Притули: «Виперти кожного окупанта», «кошмарити», «пекельні тачки», «пташка недешева» (у сенсі без- пілотник), «було, мабуть, не ок», «Аню, цінуємо тебе, капець як» тощо).

У повідомленнях як соціальної, так і комерційної сфер часто використовується транскрипція українською мовою іншомовних слів. Найбільш розповсюджений приклад у проаналізованих текстах - слово «донат» та похідні від нього дієслова - «донатити», «донатьте» тощо, що зумовлено актуальністю збору коштів та допомоги ЗСУ під час війни.

У медіатекстах «Сільпо» також варто використовуються свідомі повтори слів («всі-всі-всі», «рідненькі, ще одне повернення в рідненькому Києві»), намагання написати так, як говоримо в побуті («дуууже вигідно», «ле-ге-се-нь-ко») та інші ознаки неформального стилю тексту, зокрема в рецептах різних страв, що публікувалися на сторінці «Сільпо» ( «робимо кусь!», «тягніііііііть», «скатати в кульку і жмяк», «беремо гарненьку, чи вже яку знайдете ємність» тощо).

7) використання у медіатекстах зменшувально-пестливих слів;

Неформальний стиль спілкування в соціальних мережах досягається використанням у медіатекстах зменшувально-пестливих слів. Зокрема, це притаманно повідомленням від «Сільпо», де часто вживаються слова «багетик», «гарненька», «доставочка», «жовточок», «кнопочка», «міцненько», «новенька», «питаннячка», «подаруночки», «рідненькі», «риночки», «серденько», «сертифікатики», «смачненька», «солоденьке» тощо. Найчастіше вживається слово «знижечки» - у 10 повідомленнях за досліджуваний період.

Те, що на сторінці «Сільпо» часто йдеться про знижки на різноманітні товари, не дивно, адже раціональний мотив економії характерний для сучасних споживачів, які мають можливість дізнаватися про знижки й акції із соціальних мереж. Утім, для цього можна використовувати як слово «знижка», так і зменшувально-пестливе «знижечка».

Дослідників вказують на важливості у формуванні медіатексту колективно розказаної історії, авторами якої є користувачі соціальних мереж і де у кожного є певна роль (автора, коментатора тощо) [9, с. 288]. Це стосується й ролі коментарів до повідомлень, зроблених користувачами соціальних мереж.

Тож цікаво, що на сторінці «Сільпо» у період з 1 червня по 7 липня слово «знижечки» трапляється в 9 повідомленнях, а в період 8-31 липня - лише в 1 повідомленні (натомість збільшується використання слова «знижки»: 1 червня - 7 липня - у 5 повідомленнях, 8-31 липня - у 9 повідомленнях). На наш погляд, причиною цього є інтерактивність соціальних мереж, коли будь-який користувач може прокоментувати будь-яке повідомлення та висловити власну думку. Зокрема, 7 липня під одним із повідомлень «Сільпо» з'явився критичний коментар: «Знижечка, до- ставочка. Це реклама дитячого магазину?». Незважаючи на те що це лише окрема думка одного з підписників сторінки, уже з 8 липня можна спостерігати заміну в медіатекстах «Сільпо» слова «знижечки» на «знижки».

У повідомленнях БФ Притули є лише поодинокі випадки використання зменшувально-пестливих слів, наприклад, «донатик» - зменшене від «донат» (благодійний внесок).

8) наявність гіперпосилань та візуальних інтеграцій;

Сучасні медіаповідомлення в соціальній мережі «Фейсбук» зазвичай містять у собі гіперпосилання на інтернет-сайти, на інші сторінки в цій соціальній мережі тощо. У проаналізованих нами прикладах найчастіше це є гіперпосилання організацій на власні інтернет-ресурси.

Зокрема, у 27 повідомленнях «Сільпо» (це складає 40 % від усіх їх повідомлень за досліджуваний період) наявні гіперпосилання на сайт мережі супермаркетів «Сільпо» (https://silpo.ua) або на інтернет-магазин (https://shop.silpo.ua). Значно рідше трапляються посилання на інтернет-ресурси організацій-партнерів.

Тексти повідомлень БФ Притули зазвичай закінчуються гіперпосиланням на інтернет-сайт БФ (https://prytulafoundation.org), також у текстах часто представлені гіперпосилання на сайти організацій-партнерів та їхні сторінки в фейсбуці.

У медіаповідомленнях «Сільпо» дуже активно використовуються різноманітні візуальні символи (сердечки, зображення продуктів тощо), які вбудовані безпосередньо у текст кожного медіаповідомлення. Такий спосіб привернення уваги значно менше використовується у медіаповідомленнях БФ Притули (іноді трапляються візуальні символи, вбудовані у текст - в основному це зображення прапора України).

9) використання цифр у медіатекстах;

Важливим елементом медіатекстів є цифри, які мають забезпечити довіру до наведеної у повідомленні інформації, конкретизувати її тощо.

Нумеровані списки в проаналізованих медіатекстах представлені рідко, вони переважно складаються з двох позицій і можуть бути позначені як цифрами, так і словами «перше», «друге». Наприклад: «1. Виробники БПЛА готові відправити борти максимально оперативно. 2. Є сформовані групи навчених операторів, готові до виконання завдань на цих птахах» (БФ Притули); «Маємо дві поради, як боротися з тривожністю та поганим настроєм: 1. Донатити на ЗСУ. 2. Ласувати пончиками з начинками від «Крафтяр» («Сільпо»), «Рідненькі, ми віримо у дві прості істини. Перша - що добро завжди перемагає. Друга - що сиру ніколи не буває забагато» («Сільпо»).

10) згадування певних населених пунктів (географічна конкретизація) та наявність текстів іноземною мовою;

Для залучення цільової аудиторії у повідомленнях у соціальних мережах може використовуватися географічна конкретизація - згадування певних регіонів, міст, населених пунктів, конкретних адрес тощо.

У повідомленнях «Сільпо» цей прийом використовуються для запрошення споживачів у конкретні заклади мережі (наприклад: «Запрошуємо до фудхолу «Сіль- по» у Броварах!», «Кияни, пропонуємо плани на вихідні!», «Фудхол «Сільпо» у с. Щасливе запрошує на сніданок!»), а також для уточнення, де саме діє певна акція («Акція діє в супермаркетах «Сільпо» з 9 по 29 червня 2022 року в Києві та Львові») тощо.

У червні 2022 р. актуальною у повідомленнях «Сільпо» була тема відновлення роботи деяких супермаркетів мережі з наведенням конкретних адрес. Наприклад: «Відновлюється наша робота ось тут: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д» (8 червня), «Відновлюємо роботу ще одного нашого супермаркету за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1а, маркет-молл «Даринок» (9 червня), «Харкове, нам було сумно аж за край без тебе, але нарешті ми відновимо роботу за такими адресами: просп. Людвіга Свободи, 30, 08:00 - 20:00, вул. Пушкінська, 2, ТРЦ «Nikolsky», 09:00 - 19:00 (15 червня).

У повідомленнях БФ Притули також використовується географічна конкретизація - для уточнення, куди передано гуманітарну або мілітарну допомогу («Подарували пташку на Запорізький напрямок», «Місто Хмільник прийняло більше тисячі родин з тимчасово окупованих та прифронтових територій, яким немає куди повертатись»), анонсування певних подій («Українці в Кракові, відвідайте благодійний концерт «СКАЙ»), конкретизація місця, регіону або країни виробництва («Баггі - наші, створені майстром з Буковини», «Свіжа партія Пекельних Тачок з Британії») тощо.

Т. Давлатівна говорить про «важливість взаємодії таких компонентів комунікації, як текст, дискурс, мова, ініціатор комунікації тощо» [8, с. 218], тож варто наголосити, що майже всі досліджувані нами тексти опубліковано українською мовою. У медіаповідомленнях «Сільпо» текстів іноземною мовою не виявлено, а от серед повідомлень БФ Притули є дві публікації англійською мовою - щодо збору коштів на три безпілотники «Bayraktar» (22 червня - звернення БФ до усіх друзів України за кордоном із закликом взяти участь у зборі коштів; 23 червня - текст до відео, де відомий український футболіст Олександр Зінченко, гравець клубу «Manchester city» та національної збірної України, закликає весь світ жертвувати на безпілотники «Bayraktar» для допомоги Україні).

11) історії окремих особистостей у медіатекстах (сторітелінг);

Одним зі способів привернення уваги аудиторії є сторітелінг - розповідання історій, у яких героями можуть бути як відомі особистості, так і взагалі не відомі аудиторії люди. Зазвичай у сторітелінгу є протистояння героя або героїні історії життєвим перешкодам, антагоністам тощо.

За досліджуваний період на сторінці «Сільпо» в соціальній мережі «Facebook» виявлено один приклад сторітелінгу: 28 липня було опубліковано історію про Андрія та Ірину, які познайомилися на день Святого Валентина, а потім, вже під час війни, одружилися. У цьому сторітелінгу є зв'язок із «Сільпо», адже пара знайшла одне одного на сайті знайомств, який ця мережа супермаркетів запустила до Дня закоханих (для участі потрібно було зареєструватися, пройти короткий тест на гастрономічні уподобання та чекати, поки сайт добере пару - зокрема, герої історії зійшлися на спільній любові до авокадо).

Значно частіше технологію сторітелінгу використовували на сторінці БФ Притули - виявлено 8 прикладів: 11 червня - історія про Андрія, 15-річного хлопця, який своїм дроном навів ЗСУ на ворожу колону на Житомирській трасі; 14 червня - історія пам'яті захисника України Романа Ратушного, який загинув у бою під Ізюмом; 18 червня - історія про Валентина, координатора в Київському штабі БФ Притули; 23 червня - історія про Анну, директорку БФ Притули, яка активно співпрацювала з цим фондом ще в часи пандемії COVID-19; 28 червня - історія про Юрія, командира групи в роті спеціальної розвідки, яка отримала дрон від БФ Притули; 30 червня - історія про Романа, керівника військового напрямку БФ Притули (інформаційний привід - його день народження); 6 липня - історія про Дмитра, який після школи вирішив стати офіцером (хоча батьки були проти), закінчив Національну академію сухопутних військ та пішов на службу; 9 липня - історія про Павла, який до повно- масштабного вторгнення був проєктним менеджером у БФ Притули, учасником громадських ініціатив, а з квітня доєднався до лав ЗСУ.

Тож зазвичай герої сторітелінгу мають певний стосунок до організації, від імені якої аудиторії розповідається історія - вони є співробітниками БФ Притули (або раніше працювали в цьому БФ), отримували допомогу від цього БФ тощо.

12) структура текстів медіаповідомлень;

Тексти повідомлень у соціальних мережах конструюються так, щоб впливати на цільову аудиторію та привертати її увагу, викликати інтерес до повідомлення, мотивувати, стимулювати бажання та дії. Реалізації цієї мети відповідає, зокрема, відома комунікаційна модель AIDMA, де кожна складова позначена літерою: Attention - увага, Interest - інтерес, Desire - бажання, Motive - мотив, Action - дія.

Використання моделі AIDMA простежується в проаналізованих повідомленнях, наприклад:

- «Сільпо», повідомлення від 21 червня: привернення уваги аудиторії - перша фраза тексту («Кияни, пропонуємо плани на вихідні!»), далі йде викликання інтересу («Заходьте до нас у гості в суботу, щоб відчути атмосферу автентичного ринку») та формування бажання відвідати заклад («з вашим найулюбленішим», «для по- ціновувачів м'ясних делікатесів», «десятки видів сиру», «ріки авторських соусів» тощо), використовується мотив економії («На все це фермери робитимуть знижку від 15 % до 25 % - і так щосуботи!»), а наприкінці повідомлення йде стимулювання аудиторії до активних дій («Приходьте підтримати своїх і придбати свіженького на обід»);

- БФ Притули, повідомлення від 22 червня: привернення уваги аудиторії - перша фраза («Аукціон завершили!»), далі йде викликання інтересу за рахунок значної цифри («Картину «Батько і мати» нашого іменинника Сергій Притула продали за 25 000 $») та формування бажання дізнатися, хто саме придбав картину («киянка, яка і зробила цю переможну ставку»), використовується соціальний мотив - прагнення допомогти («Кошти від продажу малюнка підуть у нашу скарбничку проекту «Народний Байрактар» Благодійного Фонду Сергія Притули»), а наприкінці повідомлення йде стимулювання аудиторії до подальших активних дій зі збору коштів («Купуємо три Байрактари - збираємо далі!»).

Як бачимо з наведених прикладів, незважаючи на значну різницю в тематиці повідомлень у комерційній та соціальній сфері, структура медіатекстів є доволі схожою та може базуватися на відомих комунікаційних моделях впливу на цільову аудиторію.

У результаті нашого дослідження уточнено особливості повідомлень у соціальній мережі «Фейсбук» на базі контент-аналізу 157 медіа- текстів у соціальній та комерційній сферах.

Це дозволило з'ясувати найважливіші характеристики сучасних медіаповідомлень, зокрема обсяг текстів, дні публікації, зв'язок між повідомленнями, використання першої фрази повідомлення як засобу привернення уваги аудиторії, використання цифр, гіперпосилань та візуальних інтеграцій у медіатекстах. З'ясовано, що розповсюдженим способом початку повідомлень (першої фрази) є використання окличних речень. Іноді використовуються й питальні речення, коли ставиться запитання до цільової аудиторії.

Також було уточнено соціально-психологічні особливості текстів медіаповідомлень, зокрема неформальний стиль медіатекстів, використання в повідомленнях зменшувально-пестливих слів, застосування географічної конкретизації, використання технології сторітелінгу (наявність у текстах історій про окремих особистостей), насичення тексту емоціями тощо.

У дослідженні визначено повідомлення, які привернули значну увагу аудиторії (набрали найбільше «лайків») та проведено структурний аналіз медіатекстів, що дало можливість виявити складові комунікаційної моделі AIDMA у структурі повідомлень у соціальних мережах. Варто зазначити, що, незважаючи на значну різницю в тематиці повідомлень у комерційній та соціальній сферах, структура їхніх медіатекстів є доволі схожою, адже має за мету здійснення впливу на цільову аудиторію.

Новизна та практичне значення результатів дослідження є важливими для уточнення чинників впливу повідомлень у соціальних мережах на аудиторію, тож цікавість для науки і практики отриманих нами результатів полягає у можливості їх використання медіафахівцями для створення повідомлень на науковій основі. Тематикою наших подальших наукових розвідок може стати аналіз медіаповідомлень у різних соціальних мережах та порівняння характеристик повідомлень між собою.

Література

1. Богдан В. Заголовок медіа тексту як основний засіб прагматичного впливу на читача. Наука. Освіта. Молодь : матеріали XIII Всеукр. наук. конф., м. Умань, 22 квітня 2020 р. Умань : Візаві, 2020. С. 15-17.

2. Кузнецова Т. В. Соціокультурні детермінанти оцінного сприйняття медіатексту. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33 (72), № 1, Ч.3.С.143-148.

3. Плющ О. М. Соціально-психологічні механізми інформаційного впливу в постіндустрі- альному суспільстві : дис. ... доктора психолог. наук : 19.00.05. Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2018. 400 с.

4. Четверікова О. Рекламний медіа текст як віддзеркалення англомовних національно- культурних маркерів. Text et culture : збірник наукових праць. Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2020. Вип.

5. С.69-73.

5. Шульська Н. М., Зінчук Р. С. Комунікативно-функційний потенціал заголовків у мові сучасних медіа. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика.

2021. Т. 32 (71), № 5, Ч. 2. С. 220-225.

6. Щепка О. А. Сучасний публіцистичний текст: кваліфікаційні та диференційні ознаки. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Т. 2, № 34. С. 103-106.

7. Berger J., Humphreys A., Ludwig S., Moe W. W., Netzer O., Schweidel D. A. Uniting the tribes: Using text for marketing insight. Journal of Marketing. 2020. Vol. 84, Iss. 1. P. 3-25.

8. Davlatovna T. K. Media text as a component of mass communication. Asian Journal of Research in Social Sciences and Humanities. 2022. Vol. 12, Iss. 4. P. 218-224.

9. Guan Z., Li B., Hou F., Chong A., Thatcher J. B. A Text-Analytic Approach to Deciphering the Roles of Users in Contributing to Collective Storytelling in Social Media. Pacific Asia Conference on Information Systems: Proceedings of the International Conference (2022 July 5-9). Sydney,

2022. P. 288-305.

10. Mirzajonov A. K. The importance of discourse and media text in modern media. Academicia: an International Multidisciplinary Research Journal. 2021. Vol. 11, Iss. 2. P. 24-26.

11. Shpak M., Kichuk A., Sytnyk O., Ishchuk N., Filonenko D., Hrozna O. Socio-Psychological Factors of User Trust in Information in Electronic Mass Communication. Studies of Applied Economics. 2021. Vol. 39, Iss. 5. P. 3-12.