Особливості розвитку медіа на загальнодержавному й локальному рівнях у розвинених країнах світу
Дослідження особливостей медіаполітики Європейського Союзу крізь призму загальносекторального та партикулярного кластерів державного управління. Розгляд позиціювання понять "медіасвобода" та "журналізм-плюралізм", притаманних для "демократичного світу".
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.07.2023 |
| Размер файла | 268,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості розвитку медіа на загальнодержавному й локальному рівнях у розвинених країнах світу
Марченко Роман Валерійович директор, товариство з обмеженою відповідальністю “МЕДІАЛІСТ”
Біла Церква
Анотація
Стаття досліджує особливості медіаполітики ЄС крізь призму загальносекторального (Єврокомісія, Рада Європи, Європарламент) та партикулярного кластерів державного управління (країни-члени ЄС). Означено нормативні основи медіаринку ЄС, наявні у Договорі про заснування Європейської спільноти, Лісабонській угоді 2007 р., ініціативах Єврокомісії -- Європейському плані демократичних змін (European Democracy Action Plan) та Планові дій щодо медіа та аудіовізуального простору (European Media and Audiovisual Action Plan) від 2020 р., а також -- ініціативі Європарламенту щодо промульгації Європейського закону про свободу ЗМІ (планований до затвердження у 2022 р.). Описано особливості інституційного впливу на ЗМІ у ЄС громадськими неприбутковими організаціями -- Європейською організацією медіаменеджменту (European Media Management Association -- EMMA, 2003) та Європейським центром свободи преси та медіа (European Centre for Press and Media Freedom, 2015).
Акцентовано увагу на способах забезпечення свободи ЗМІ, медіаконтенту та медіаринку у Великобританії (посередництвом компетенції Офісу комунікацій -- The Office of Communications -- Ofcom та Комісією з розгляду скарг на пресу -- Press Complaints Commission -- PCC). Описано феномен «сили преси» у Великобританії крізь призму міжнародного статусу принт- видань та Інтернет-сайтів BBC, The Telegraph, The Guardian та ін. Окреслено стигмат «саморегульованих медіа», заснований на демократизації суспільства та звичаєвості юридичної системи Об'єднаного Королівства.
Окреслено стилістику інформаційної, медійної та журналізм-політики США, що забезпечується Федеральною комісією зв'язку (FCC -- Federal Communications Commission).
Дослідження включає позиціювання понять «медіасвобода» та «журналізм-плюралізм», притаманних для «демократичного світу».
Визначено категоріальні риси терміну «свобода ЗМІ» з точки зору демократичної доктрини ЄС.
Досліджено аспект цифровізації та діджиталізації медіаринку в ЄС, США, Великобританії та інших розвинених країнах світу. Описано феномен «етики онлайн-ЗМІ» в умовах глобалізації у Великобританії (пропоноване підписання Біллю про онлайн-безпеку ВБ -- UK Online Safety Bill).
Ключові слова: медіапростір, медіаринок, ЗМІ, свобода слова, медіаполітика.
Abstract
Marchenko Roman Valeriyovych Director, limited liability company "MEDIALIST", Bila Tserkva
FEATURES OF MEDIA DEVELOPMENT AT THE NATIONAL AND LOCAL LEVELS IN THE DEVELOPED COUNTRIES OF THE WORLD
The article examines the peculiarities of EU media policy through the prism of sector-wide (European Commission, Council of Europe, European Parliament) and particular clusters of public administration (EU member states). The normative foundations of the EU media market, contained in the Treaty establishing the European Community, the Lisbon Agreement of 2007, the initiatives of the European Commission - the European Democracy Action Plan and the European Media and Audiovisual Action Plan are defined. from 2020, as well as the initiative of the European Parliament regarding the promulgation of the European Law on Media Freedom (planned for approval in 2022). The peculiarities of the institutional influence on mass media in the EU by public non-profit organizations - the European Media Management Association (EMMA, 2003) and the European Center for Press and Media Freedom (European Center for Press and Media Freedom, 2015) are described.
Attention is focused on ways to ensure media freedom, media content and the media market in Great Britain (through the competence of the Office of Communications - The Office of Communications - Ofcom and the Press Complaints Commission -- PCC). The phenomenon of "press power" in Great Britain is described through the prism of the international status of print editions and Internet sites of the BBC, The Telegraph, The Guardian, etc. The stigma of "self- regulated media" is outlined, based on the democratization of society and the conventionality of the legal system of the United Kingdom.
The style of information, media and journalism policy of the USA, provided by the Federal Communications Commission (FCC - Federal Communications Commission), is outlined.
The study includes positioning the concepts of "media freedom" and "journalism-pluralism" inherent in the "democratic world".
Categorical features of the term "media freedom" are defined from the point of view of the EU's democratic doctrine.
The aspect of digitization and digitization of the media market in the EU, USA, Great Britain and other developed countries of the world is studied. The phenomenon of "ethics of online media" in the context of globalization in Great Britain is described (proposed signing of the UK Online Safety Bill).
Keywords: media space, media market, mass media, freedom of speech, media policy.
Вступ
Постановка проблеми. Глобалізація, інформатизація та діджиталізація суспільного простору ЄС, США, Великобританії (далі -- ВБ) та інших розвинених країн світу формує необхідність нормативно-доктринального регулювання медіаринку. Інституційна регуляція медіаринку, що здійснюється профільними державними та неприбутковими організаціями (ЄС - Єврокомісія, Рада Європи, Європарламент як державні інституції, EMMA та Європейський центр свободи преси та медіа як неурядові органи; США -- Федеральна комісія зв'язку FCC як загальнопрофільний орган; Великобританія -- Офіс комунікацій Ofcom як орган державно-владної юрисдиції). Відтак, дослідження загально-локальних тенденцій медіаполітики розвинених держав світу набуває актуалізованого значення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням тенденцій медіаполітики у ЄС, США, Великобританії та деяких інших розвинених державах світу займалися переважно зарубіжні науковці, серед яких А. Браун, Д. Трапп, П. Іосіфідіс, П. Атанассіу, П. Л. Парку, Р. Нільсен, К. Горва та ін.
Мета статті -- розтлумачити специфіку розвитку медіа на загальнодержавному та локальному рівні у ЄС, США, Великобританії та інших розвинених країнах світу - відповідно до нормативних, доктринальних та риторично-урядових тенденцій.
Виклад основного матеріалу
Тенденційні особливості формування медіаринку на сучасному етапі варто розпочати із галузевої політики ЄС щодо підтримання свободи, непідконтрольності та конкурентності інформаційного простору Союзу.
Так, Договором про заснування Європейської спільноти (далі - Договір) у ст. 163-173 Розділу XVIII пріоритезовано значення ЗМІ, телебачення та радіомовлення як єдиноначального «новинного конгломерату» Союзу. Положення ст. 177 Договору окреслює риторичний зв'язок медіаринку ЄС із формування демократичного, соціального, правового суспільства у країнах- членах ЄС [1].
В свою чергу, ст. 167 та 178 Лісабонської угоди 2007 р. (Lisbon Treaty, 2007) передбачає розвиток не лише журналістської, але і медіаскладової інформаційної політики ЄС. Таким чином, усталеними формами медіаполітики Союзу є сприяння інформатизації та діджиталізації [2].
Пріоритезація цифрового ЗМІ-контенту ЄС, водночас, має позитивну та негативну сторони. Здебільшого загальнодержавна політика демократичного інформаційного поля підтверджується положеннями Хартії Європейського Союзу з прав людини (Charter of Fundamental Rights of the European Union, 2000), однак спостерігаються й порушення свободи слова, волевиявлення та об'єктивності медіапростору деякими країнами-членами ЄС. Наприклад, прецеденти Угорщини та Польщі демонструють часткову контрольованість ЗМІ олігархічними, політичними та владними елітами країн, що не кореспондує демократичним настроям та ідеологіям ЄС як людиноцентристського політико-економічного та соціального об'єднання держав-членів [3]. медіаполітика європейський журналізм
Загалом, ЄС притаманна політика «вертикального управління» медіаринком. Єврокомісією, Радою Європи та Європарламентом ініціюється розробка нормативних документів загальносоюзного значення із однаковою юридичною силою для 27 країн-членів Союзу -- як-от опубліковані у 2020 р. Єврокомісією Європейський план демократичних дій (European Democracy Action Plan) та План дій щодо медіа та аудіовізуального простору (European Media and Audiovisual Action Plan), а також -- нині обговорюваний майбутній Європейський закон про свободу ЗМІ, ініційований до підписання Європарламентом наприкінці 2022 р.
Подібна політика, водночас, спричиняє певні управлінські колізії медіапростору ЄС, що найчастіше усувають громадські ЗМІ-організації: Європейська організація медіаменеджменту (EMMA, 2003) та Європейський центр свободи преси та медіа (European Centre for Press and Media Freedom, 2015) є неприбутковими організаціями, що регулюють публікації ЗМІ-, ТБ, та Інтернет-журналістського контенту на локальному та загальносоюзному рівнях (Європейський центр свободи преси та медіа розташований у м. Лейпциг) та виключно загальносоюзному рівні (EMMA є міжнародною неурядовою організацією) [4].
Окремої уваги у контексті політизації та позитивної диверсифікації щодо загальної медіастандартизації заслуговує Великобританія. Контрольно- наглядова діяльність щодо ЗМІ-сектору (принтованого та цифрового) здійснюється Офісом комунікацій -- The Office of Communications -- Ofcom та Комісією з розгляду скарг на пресу -- Press Complaints Commission -- PCC.
Офіс комунікацій ВБ (The Office of Communications -- Ofcom) є незалежним регулятором комунікаційних послуг, юрисдикція котрого поширюється на території Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії відповідно. Орган займається координацією ЗМІ-телекомунікацій відповідно до стандартів демократичного суспільства та засад оперативного, об'єктивного та своєчасного отримання медіаінформації населенням [5].
До компетенції Ofcom також віднесено порядок транслювання аудіовізуальних ЗМІ-програм відповідно їх змісту. Медіаорганізації підлягають штрафним санкціям за використання несанкціонованого ЗМІ-контенту або публікацію неперевіреної інсайд-інформації. Кодекс мовлення Ofcom (The Ofcom Broadcasting Code), введений у дію від 03.04.2017 р., містить т. зв. «правила етичної журналістики» (створення політично неупередженого контенту, та, власне, політична неупередженість «створювачів контенту» -- журналістів). До прямих обов'язків Ofcom також віднесено підтримання аполітичного інформаційного простору задля недопущення фактів маніпулювання поглядами громадськості на новини та інші факти урядово- владної, подійної дійсності.
Водночас, журналістика (ЗМІ) та інформаційно-новинний простір -- частина компетенції Ofcom, що також регулює порядок ТБ- та радіомовлення Великобританії. Профільним органом, що займається стандартизацією принт- журналістики та цифрової інформатизації у ВБ, є Комісія з розгляду скарг на пресу (Press Complaints Commission -- PCC).
Відтак, Комісія з розгляду скарг на пресу (PCC) -- орган самостійної медіарегуляції, створений газетами та журналами ВБ та фінансований за їх кошт. PCC нормує порядок збору, обробки та публікування інформації журналістами, а також -- розглядає скарги щодо змісту газетного, журнального, Інтернет-медіапростору тощо [5].
Надалі варто зупинитися на стилістиці нормативного регулювання ЗМІ-політики, онлайн-журналізму та медіаполітики США. Федеральна комісія зв'язку (FCC), знову-таки, здійснює загальнодержавне регулювання Інтернет-, радіо-, теле- та ЗМІ структур (під юрисдикцію FCC підпадають усі 50 штатів). FCC спрямовується та координується Конгресом США, має статус незалежної (самоврядної) урядової організації США [6].
FCC спрямовує діяльність на створення конкуретно-інноваційного, інвестиційного ЗМІ-середовища та експансію журналізм-даних до мережі Інтернет. Увага приділяється ринку електронної комерції (E-commerce) та електронних комунікацій як розвитковому елементу медіаринку. ЗМІ визначаються FCC як наратив національної комунікаційної інфраструктури та ланка «вільного волевиявлення» народу та нації.
Узагальнене термінологічне положення «свобода журналістики» притаманне переважно ЄС. На офіційному рівні Єврокомісія розуміє під ними гласність, відкритість медіаринку, контекстність медіариторики та юридичну обґрунтованість політико-інформаційних медійних рішень, що приймаються країнами-членами Союзу. Плюралізм журналістики -- термін, що передбачає можливість використання ЗМІ ЄС інструментів «персональної об'єктивації дійсності» безвідносно до юрисдикційної, політико-глобальної та геополітичної структури медіашарування. Плюралізм медіа ЄС завжди тотожний поняттю демократії -- у 2016 р. такого висновку дійшла Єврокомісія, опублікувавши результати Колоквіуму з питань фундаментальних прав медіаплюралізму та демократії [7].
Діджиталізація, глобалізація та інформатизація, експансія Інтернет- просторового ЗМІ-контенту стали передумовою цифровізації медіаринку в ЄС, США, та, зокрема, Великобританії. На загальносоюзному рівні, ЄС створено Орган європейських регуляторів електронних комунікацій (Body of European Regulators for Electronic Communications), що таргетує аудиторію та індустріалізує цифрові активи ЄС задля геоглобалізації певних ЗМІ- перетворень. Інституційна складова підтримується нормативною дорожньою картою «Креативна Європа», що актуалізує медійний сегмент ЄС (media strand EU) на засадах «оцифрування ЗМІ-простору» та розвитку аудіовізуальної культури країн-членів ЄС [8].
У США питання «цифровізації ЗМІ», як і супутні аспекти ЗМІ-політики на території 50 штатів, вирішуються Федеральною комісією зв'язку (FCC), згадану раніше [6].
Примітно, що у Великобританії не наявно профільних нормативних актів регулювання друкованої журналізм-діяльності. Натомість, цифрова безпека споживачів ЗМІ-контенту та безпосередня культура працівників ЗМІ-сфери (журналістів) пропонується до забезпечення Біллем про онлайн-безпеку -- UK Online Safety Bill). Документ повинен покращити аспекти Інтернет-безпеки споживачів, сформувати передумови «сталого», «безстороннього», «об'єктивного» онлайн-середовища, включно із інформаційними джерелами (сайтами) та Інтернет-ресурсами ЗМІ-контенту. У такий спосіб, Парламентом Об'єднаного Королівства пропонується забезпечити «демократизоване інформаційне середовище», що функціонує відповідно цінностей «журналізм- достовірності» [9].
На Рис. 1 представлено концептуальні основи Біллю про онлайн-безпеку ВБ (UK Online Safety Bill) як потенційного інноватора в області регулювання ЗМІ-інформаційного простору.
Рис. 1. Білль про онлайн-безпеку як відповідь на цифрові виклики: журналізм-інформаційний аспект
Неоднорідність розвитку ЗМІ-секторів у розвинених країнах світу (ЄС, США, Великобританія) є передумовою індивідуалізованого (партикулярного, локального) ідейного просування певних ідей журналізм-контенту. Проте, як відмічає Р. Корн -- Ревір у власному дослідженні медіаполітики США, «обмежено-територіальні» інформаційні революції нечасто є успішними внаслідок переваг «вертикального управління» (згори донизу) над саморегуляцією -- як у ЗМІ, так і у Інтернет-, теле- та радіоплощинах. Контекстного значення за таких умов набувають аспекти «цензурності» та «рамковості» журналізм- та аудіовізуальної індустрії, що встановлюються на загальнодержавних (ВБ, США) та загальносоюзних (ЄС) рівнях відповідно [10].
Відтак, співвідношення між загальнодержавним та локальним рівням регуляції медіаіндустрії наділені філософським підтекстом, що відсилає до продемократичних цензів функціонування соціального простору, закладених Договором про функціонування Європейської спільноти та Лісабонською угодою (обидва -- ЄС), Конституцією ВБ (як нератифікований Основний закон, що складається із статутної, прецедентної, доктринальної та конституційної джерельних баз відповідно) та Конституцією США.
Висновки
Дослідження особливостей розвитку медіа на загальнодержавному та локальному рівнях у розвинених країнах світу (ЄС, США, ВБ) дозволило дійти наступних умовиводів.
По-перше, розвиток ЗМІ-сектору у ЄС, США та Великобританії відзначається галузевою нерівномірністю, що виявляється у доктринально- нормативних та інституційних неузгодженостях (відсутність профільного органу щодо контролю роботи ЗМІ; відсутність нормативного акту, що контролює роботу ЗМІ або його перебування на стадії розробки).
По-друге, ЗМІ-сектор та ЗМІ-ринок підлягає «вертикальному впливові» (згори донизу), внаслідок чого ЄС притаманий загальносоюзний, США та ВБ -- загальнодержавний концепти регулювання медіаринку (FCC у США та Ofcom у ВБ як профільні органи інституційно-регулятивної є прямими тому підтвердженнями).
По-третє, робота ЗМІ розвинених країн світу засновується на принципах правового верховенства, медіакультури та цифрової етики (у випадку публікацій матеріалів в онлайн-режимі), що кореспондує загальнодемократичним державно-управлінським наративам ЄС, США та ВБ.
Література
1. Договір про заснування Європейської спільноти (Договір про заснування Європейського економічного співтовариства) № 994_017 від 17.02.1986 р. (ред. від 01.01.2005 р.) // Відомості Верховної Ради // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_017#Text
2. The Treaty of Lisbon: Fact Sheets of the EU // EP official website // Режим доступу: https://www.europarl .europa.eu/factsheets/en/ sheet/ 5/the-treaty-of-lisbon
3. European Commission: EU Charter of Fundamental Rights // EU official website // Режим доступу: https://ec.europa.eu/info/aid-development-cooperation-fundamental-rights/your- rights-eu/eu-charter-fundamental-rights_en
4. d'Haenaens, L., Sousa, H., Trappel, J. Comparative Media Policy, Regulation and Governance in Europe: Bristol: Intellect, 2018. -- 206 p.
5. Brown, A., Trapp, D. In brief: media law and regulation in United Kingdom: Lexology, 2021 // Режим доступу: https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=c0503037-5314-48ab- 872f-90a04148031a
6. The Federal Communications Commission (FCC) USA: About the FCC // FCC official website // Режим доступу: https://www.fcc.gov/about-fcc/what-we-do
7. European Commission: 2016 Annual Colloquium on Fundamental Rights // EU official website // Режим доступу: https://ec.europa.eu/newsroom/just/items/31198#:~:text= Background% 20on%20Commission%20Colloquia%20on%20Fundamental%20Rights&text=It%20focussed%20o n%20%22Tolerance%20and,respect%20in%20the%20European%20Union.
8. European Commission: Creative Europe // EU official website // Режим доступу: https://culture.ec.europa.eu/creative-europe
9. UK Parliament: UK Online Safety Bill 2021: Parliamentary Bills // UKP official website // Режим доступу: https://bills.parliament.uk/bills/3137
10. Corm - Revere, R. United States Media Policy and the Global Information Revolution (Working Paper): Konrad Adenauer Stiftung, 2011. -- 18 p.
References
1. Dogovir pro zasnuvannja Cvropejs'koi spil'noti (Dogovir pro zasnuvannja Cvropej s'kogo ekonomichnogo spivtovaristva) № 994_017 vid 17.02.1986 r. (red. vid 01.01.2005 r.) // Vidomosti Verhovnoi Radi // Rezhim dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_017#Text
2. The Treaty of Lisbon: Fact Sheets of the EU // EP official website // Rezhim dostupu: https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/sheet/5/the-treaty-of-lisbon
3. European Commission: EU Charter of Fundamental Rights // EU official website // Rezhim dostupu: https://ec.europa.eu/info/aid-development-cooperation-fundamental-rights/your- rights-eu/eu-charter-fundamental-rights_en
4. d'Haenaens, L., Sousa, H., Trappel, J. Comparative Media Policy, Regulation and Governance in Europe: Bristol: Intellect, 2018. -- 206 p.
5. Brown, A., Trapp, D. In brief: media law and regulation in United Kingdom: Lexology, 2021 // Rezhim dostupu: https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=c0503037-5314-48ab- 872f-90a04148031a
6. The Federal Communications Commission (FCC) USA: About the FCC // FCC official website // Rezhim dostupu: https://www.fcc.gov/about-fcc/what-we-do
7. European Commission: 2016 Annual Colloquium on Fundamental Rights // EU official website // Rezhim dostupu: https://ec.europa.eu/newsroom/just/items/31198#:~:text=Background% 20on%20Commission%20Colloquia%20on%20Fundamental%20Rights&text=It%20focussed%20o n%20%22Tolerance%20and,respect%20in%20the%20European%20Union.
8. European Commission: Creative Europe // EU official website // Rezhim dostupu: https://culture.ec.europa.eu/creative-europe
9. UK Parliament: UK Online Safety Bill 2021: Parliamentary Bills // UKP official website // Rezhim dostupu: https://bills.parliament.uk/bills/3137
10. Corm - Revere, R. United States Media Policy and the Global Information Revolution (Working Paper): Konrad Adenauer Stiftung, 2011. -- 18 p.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення понять і аналіз інформаційних впливів агресивного характеру в інфопросторі України. Об’єкти та суб’єкти інформаційно-психологічної війни, ознаки і особливості її проведення зі сторони країн Європейського Союзу, США, Російської Федерації.
реферат [26,0 K], добавлен 26.05.2014Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 13.10.2012Аналіз друкованих і електронних медіа, які позиціонуються як православні, їх головної теми і ідеї. Доведення пропагандистського підґрунтя аналізованих медіа завдяки комунікаційним технологіям. Домінанти, на яких основується ідеологія "русского мира".
статья [26,7 K], добавлен 19.09.2017Розгляд основних переваг електронних інтерактивних документів у видавничій справі. Окреслення особливостей та проблем продукту на книжковому ринку. Розгляд видів контентного наповнення інтерактивних видань. Основні види розповсюдження даної продукції.
статья [25,2 K], добавлен 07.02.2018Особливості дитячого телебачення. Роль телепередач у формуванні внутрішнього світу дитини. Визначення їх впливу на психічні процеси формування особистості. Особливості прийомів, які використовуються для того, щоб зацікавити дитину і зайняти її увагу.
контрольная работа [47,2 K], добавлен 15.01.2015Сучасні тематичні тенденції в українських мас-медіа. Відведення важливого місця актуальним проблемам соціальної практики у висвітленні мас-медіа. Специфіка журналістики для молоді. Аналіз висвітлення проблем молодіжної тематики в запорізьких газетах.
курсовая работа [910,6 K], добавлен 25.05.2016Дослідження медіа тексту у контексті багатоманітності наукових підходів. Медіалінгвістика в сучасній Україні: аналіз ситуації. Особливості семантико-функціонального призначення перифразів у публіцистиці. Газетний текст в медіалінгвістичному дискурсі.
статья [26,2 K], добавлен 27.08.2017Становлення та розвиток історико-наукових серіальних видань в Одесі, їх характеристика. Аналіз проблемно-тематичних пріоритетів публікацій, визначення функцій, виявлення позитивних й негативних рис їх функціонування в контексті ґенези історичної науки.
статья [43,6 K], добавлен 07.08.2017Історичні передумови появи та розвитку телебачення в Росії, Україні, США. Зародження сучасного електронного телебачення. Етапи історії появи та розвитку звукового відео. Принцип побудови телевізійного звукового тракту. Перспективи розвитку звукорежисури.
дипломная работа [92,4 K], добавлен 11.11.2012Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015
